Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2016/2031 від 26 жовтня 2016 року про захисні заходи проти шкідливих організмів рослин, про внесення змін до регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 228/2013, (ЄС) № 652/2014 і (ЄС) № 1143/2014 та про скасування директив Ради 69/464/ЄЕС, 74/647/ЄЕС, 93/85/ЄЕС, 98/57/ЄС, 2000/29/ЄС, 2006/91/ЄС і 2007/33/ЄС

(d) результати інспектувань, відбору зразків і тестування відповідних рослин, рослинних продуктів або інших предметів;

(e) фітосанітарні процедури, застосовані до виробництва чи оброблення відповідних рослин, рослинних продуктів або інших предметів.

3. Передекспортний сертифікат повинні видавати на запит професійного оператора компетентні органи держави-члена, в якій рослини, рослинні продукти або інші предмети були вирощені, вироблені, зберігались і були оброблені, поки такі рослини, рослинні продукти або інші предмети перебувають у спорудах відповідного професійного оператора.

4. Передекспортний сертифікат повинен супроводжувати відповідні рослини, рослинні продукти та інші предмети під час переміщення їх у межах території Союзу, за винятком випадків, коли обмін інформацією, яку він містить, відбувається між відповідними державами-членами через IMSOC або за умови електронного обміну з такою системою.

5. Без обмеження вимог, викладених у параграфі 3, передекспортний сертифікат може бути виданий, коли рослини, рослинні продукти або інші предмети залишили межі споруд відповідного професійного оператора за умови, що були проведені інспектування і, якщо необхідно, відбори зразків, які підтверджують дотримання щодо таких рослин, рослинних продуктів або інших предметів однієї або більше з певних фітосанітарних вимог, зазначених у параграфі 2.

6. Передекспортний сертифікат повинен містити елементи та відповідати формі, що встановлені в частині С додатка VIII.

Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 105 на внесення змін до частини С додатка VIII, щоб адаптувати її до розвитку науково-технічних знань і відповідних міжнародних стандартів.

7. Комісія може за допомогою імплементаційних актів встановлювати процедури видання передекспортного сертифіката. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 107(2).

Комісія створює електронну систему для внесення державами-членами сповіщень.

Така система повинна бути під’єднана до IMSOC і бути сумісною з нею.

Комісія може за допомогою імплементаційних актів встановлювати конкретні правила щодо внесення сповіщень, зазначених у статті 9(1) і (2), статті 11, статті 17(3), статті 18(6), статті 19(2), статті 28(7), першому підпараграфі статті 29(3), статті 30(8), статті 33(1), статті 40(4), статті 41(4), статті 46(4), статті 49(6), статті 53(4), статті 54(4), статті 62(1), статті 77(2) і статті 95(5). Такі правила стосуються одного або більше з таких елементів:

(a) елементи інформації для включення в такі сповіщення;

(b) форми таких сповіщень та інструкцій щодо того, як заповнювати таку форму;

(c) строків внесення окремих елементів інформації, зазначених у пункті (a);

(d) випадки, коли про підозру на присутність шкідливого організму необхідно сповістити внаслідок потреби вжити швидких заходів з огляду на його біологічні особливості та ймовірність швидкого і широкого поширення;

(e) випадки недотримання вимог, що вимагають сповіщення, причому таке недотримання створює ризик поширення карантинного у Союзі шкідливого організму або шкідливого організму, попередньо кваліфікованого як карантинний у Союзі шкідливий організм.

Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 107(2).

1. Повноваження на ухвалення делегованих актів надають Комісії відповідно до умов, установлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статті 6(2), статті 7, статті 8(5), статті 19(7), статті 21, статті 32(5), статті 34(1), статті 38, статті 43(2), статті 46(2), статті 48(5), статті 51, статті 65(4), статті 71(4), статті 76(4), статті 81(2), статті 83(6), статті 87(4), статті 89(2), статті 96(2), статті 98(1), статті 99(1), статті 100(4), статті 101(5) і статті 102(6), надають Комісії на п’ятирічний період з 13 грудня 2016 року. Комісія складає звіт про виконання делегованих повноважень не пізніше ніж за дев’ять місяців до закінчення п’ятирічного періоду. Делеговані повноваження автоматично подовжуються на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалять рішення проти такого подовження не пізніше ніж за три місяці до закінчення кожного такого періоду.

3. Делеговані повноваження, зазначені у статті 6(2), статті 7, статті 8(5), статті 19(7), статті 21, статті 32(5), статті 34(1), статті 38, статті 43(2), статті 46(2), статті 48(5), статті 51, статті 65(4), статті 71(4), статті 76(4), статті 81(2), статті 83(6), статті 87(4), статті 89(2), статті 96(2), статті 98(1), статті 99(1), статті 100(4), статті 101(5) і статті 102(6), можуть бути відкликані в будь-який час Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, вказані в такому рішенні. Рішення набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу або на пізнішу дату, вказану в рішенні. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, які вже введені в дію.

4. Перед ухваленням делегованого акта Комісія проводить консультації з експертами, призначеними кожною державою-членом, згідно з принципами, викладеними в Міжінституційній угоді від 13 квітня 2016 року про краще законотворення.

5. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона надає його одночасно Європейському Парламенту і Раді.

6. Делегований акт, ухвалений відповідно до статті 6(2), статті 7, статті 8(5), статті 19(7), статті 21, статті 32(5), статті 34(1), статті 38, статті 43(2), статті 46(2), статті 48(5), статті 51, статті 65(4), статті 71(4), статті 76(4), статті 81(2), статті 83(6), статті 87(4), статті 89(2), статті 96(2), статті 98(1), статті 99(1), статті 100(4), статті 101(5) і статті 102(6), набуває чинності тільки в тому випадку, якщо ні Європейський Парламент, ні Рада не висловили жодних заперечень протягом двомісячного періоду з дати нотифікації такого акта Європейському Парламенту і Раді або якщо до закінчення такого періоду Європейський Парламент і Рада повідомили Комісії, що вони не матимуть заперечень. Такий період подовжують на два місяці за ініціативи Європейського Парламенту або Ради.

1. Делеговані акти, ухвалені за цією статтею, набувають чинності невідкладно і застосовуються, допоки не буде внесено жодних заперечень згідно з параграфом 2. У нотифікації Європейському Парламенту і Раді делегованого акта повинні буди вказані причини використання екстреної процедури.

2. Як Європейський Парламент, так і Рада можуть висувати заперечення щодо делегованого акта згідно з процедурою, зазначеною у статті 105(6). У такому випадку, Комісія негайно скасовує такий акт після отримання рішення Європейського Парламенту або Ради щодо заперечення.

1. Комісії надає допомогу Постійний комітет з питань рослин, тварин, харчових продуктів та кормів, утворений статтею 58(1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 178/2002 (- 9). Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. У разі покликання на цей параграф, застосовується стаття 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011. Якщо висновок комітету повинен бути отриманий шляхом письмової процедури, така процедура припиняється без результату, якщо протягом строку для надання висновку голова комітету ухвалює таке рішення, або цього вимагає проста більшість членів комітету.

3. У разі покликання на цей параграф застосовується стаття 8 Регламенту (ЄС) № 182/2011 з урахуванням його статті 5.

Держави-члени встановлюють правила щодо санкцій, застосовних у разі порушень цього Регламенту, та вживають усіх необхідних заходів для забезпечення їх виконання. Передбачені санкції повинні бути дієвими, пропорційними і стримувальними.

Держави-члени повинні повідомити Комісії про такі положення до 14 грудня 2019 року і без затримки повідомляти їй про будь-які подальші зміни та доповнення, що впливають на них.

1. Скасувати Директиву 2000/29/ЄС, без обмеження статті 165(2), (3) і (4) Регламенту (ЄС) 2017/625.

2. Скасувати такі директиви:

(a) Директиву 69/464/ЄЕС;

(b) Директиву 74/647/ЄЕС;

(c) Директиву 93/85/ЄЕС;

(d) Директиву 98/57/ЄС;

(e) Директиву 2006/91/ЄС;

(f) Директиву 2007/33/ЄС.

3. Покликання на акти, скасовані згідно з параграфами 1 і 2, тлумачити як покликання на цей Регламент і читати відповідно до кореляційної таблиці, наведеної у додатку IX.

Статтю 24(2) Регламенту (ЄС) № 228/2013 доповнити таким параграфом:

"Фінансування Союзом програм контролю за шкідливими організмами у найвіддаленіших регіонах Союзу повинне здійснюватися згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 652/2014." (*1).

До Регламенту (ЄС) № 652/2014 внести такі зміни:

(1) у статті 1, пункт (e) замінити на таке:

"(e) щодо захисних заходів проти шкідливих організмів рослин";

(2) у статті 5(2), додати такий пункт:

"(c) програми контролю за шкідливими організмами у найвіддаленіших регіонах Союзу як зазначено у статті 25;";

(3) у статті 16(1), пункти (a), (b) і (c) замінити на таке:

"(a) заходи з викорінення шкідливого організму із зараженої шкідливими організмами території, вжиті компетентними органами відповідно до статті 17(1), статті 28(1), статті 29(1) або статті 30(1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2016/2031 (*2);

(b) заходи з ізоляції пріоритетних шкідливих організмів, внесених до переліку відповідно до статті 6(2) Регламенту (ЄС) 2016/2031, проти яких були ухвалені ізоляційні інструменти Союзу відповідно до статті 28(2) такого Регламенту, на зараженій шкідливими організмами території, з якої такого шкідливого організму неможливо викорінити, якщо такі заходи відіграють суттєву роль для захисту території Союзу від подальшого поширення такого пріоритетного шкідливого організму. Такі заходи повинні стосуватися викорінення такого шкідливого організму з такої буферної зони, що оточує таку заражену шкідливими організмами територію, якщо виявлена його присутність у такій буферній зоні; та

(c) запобіжні заходи, вжиті проти поширення пріоритетних шкідливих організмів, внесених до переліку відповідно до статті 6(2) Регламенту (ЄС) 2016/2031, проти яких були ухвалені інструменти Союзу відповідно до статті 28(3) такого Регламенту, якщо такі заходи відіграють суттєву роль для захисту території Союзу від подальшого поширення такого пріоритетного шкідливого організму."

(4) Статтю 17 замінити на таке:

Заходи, зазначені у статті 16, можуть відповідати умовам отримання дотацій, якщо їх було вжито негайно, і застосовні положення, викладені у відповідному праві Союзу, були дотримані, та при цьому забезпечено відповідність одній або більше таким вимогам:

(a) вони стосуються карантинних у Союзі шкідливих організмів, внесених до переліку відповідно до статті 5(2) Регламенту (ЄС) 2016/2031 як шкідливі організми, присутність яких на території Союзу не зафіксована;

(b) вони стосуються шкідливих організмів, не внесених до переліку як карантинні в Союзі шкідливі організми, на які спрямований захід, ухвалений компетентним органом держави-члена відповідно до статті 29(1) Регламенту (ЄС) 2016/2031;

(c) вони стосуються шкідливих організмів, не внесених до переліку як карантинні в Союзі шкідливі організми, що охоплені заходом, ухваленим Комісією відповідно до статті 30(1) Регламенту (ЄС) 2016/2031;

(d) вони стосуються пріоритетних шкідливих організмів, внесених до переліку відповідно до статті 6(2) Регламенту (ЄС) 2016/2031.

Для заходів, що відповідають умові, викладеній у пункті (b) першого параграфа, дотація повинна не покривати витрати, здійснені пізніше, ніж через два роки після набуття чинності інструментом, що його ухвалено компетентним органом відповідної держави-члена згідно зі статтею 29 Регламенту (ЄС) 2016/2031, або виниклих після завершення строку застосування такого заходу. Для заходів, що відповідають умові, викладеній у пункті (c) першого параграфа, дотація повинна не покривати витрати, здійснені після завершення строку застосування інструменту, ухваленого Комісією відповідно до статті 30(1) Регламенту (ЄС) 2016/2031.";

(5) у параграфі 1 статті 18, пункт (d) замінити на таке:

"(d) витрати на компенсацію постраждалим власникам вартості знищених рослин, рослинних продуктів або інших предметів, на які спрямовані заходи, зазначені у статті 16, у межах ринкової вартості таких рослин, рослинних продуктів або інших предметів, яку вони мали б, якби до них не були застосовані такі заходи; ліквідаційна вартість, якщо є, повинна бути вирахувана з компенсації; та";

(6) До статті 19 внести такі зміни:

(a) параграф перший замінити на таке:

"Держави-члени можуть отримувати дотації на річні або багаторічні програми обстежень, які вони проводять щодо присутності шкідливих організмів ("програми обстежень"), якщо при цьому такі програми відповідають принаймні одній із таких трьох умов:

(a) вони стосуються карантинних у Союзі шкідливих організмів, внесених до переліку відповідно до статті 5(2) Регламенту (ЄС) 2016/2031 як шкідливі організми, присутність яких на території Союзу не зафіксована;

(b) вони стосуються пріоритетних шкідливих організмів, внесених до переліку відповідно до статті 6(2) Регламенту (ЄС) 2016/2031; та

(c) вони стосуються шкідливих організмів, не внесених до переліку як карантинні в Союзі шкідливі організми, що охоплені інструментом, ухваленим Комісією відповідно до статті 30(1) Регламенту (ЄС) 2016/2031.";

(b) третій параграф замінити на таке:

"Для заходів, що відповідають умові, викладеній у пункті (c) першого параграфа, дотація повинна не покривати витрати, здійснені після завершення строку застосування інструменту, ухваленого Комісією відповідно до статті 30(1) Регламенту (ЄС) 2016/2031.";

(7) у статті 20 додати новий пункт перед пунктом (a):

"(-а) витрати на візуальні перевірки;";

(8) у статті 47 пункт 2 замінити на таке:

"(2) Вставити таку статтю:

"Стаття 15а

Держави-члени члени забезпечують негайне сповіщення компетентного органу будь-якою особою, яка дізнається про присутність шкідливого організму з переліку в додатку I або додатку II чи шкідливого організму, охопленого заходом відповідно до статті 16(2) або 16(3), або має підстави підозрювати таку присутність, а також надання нею інформації щодо такої присутності, якою вона володіє, якщо такий компетентний орган подасть запит про це. У разі здійснення сповіщення не у письмовому вигляді, компетентний орган офіційно фіксує його.".".

У статті 2(2) Регламенту (ЄС) № 1143/2014, пункт (b) замінити на таке:

"(d) шкідливі організми рослин, внесені до переліку відповідно до статті 5(2) або статті 32(3) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2016/2031 (*3), або охоплені інструментом, ухваленим на підставі статті 30(1) зазначеного Регламенту;

1. Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу. Він застосовується з 14 грудня 2019 року. Проте:

(a) пункт 8 статті 111 застосовується з 1 січня 2017 року;

(b) стаття 100(3) і стаття 101(4) застосовується з 1 січня 2021 року.

2. Акти, зазначені у пунктах (a), (c), (d) і (f) статті 109(2), скасовуються з 1 січня 2022 року. У випадку суперечності між положеннями таких актів і положеннями цього Регламенту, переважну силу мають положення цього Регламенту.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

(1) Ідентичність шкідливого організму

Повинна бути чітко визначена таксономічна ідентичність шкідливого організму або, як альтернатива, шкідливий організм повинен продемонструвати вироблення стійких симптомів та здатність бути переданим.

Таксономічна ідентичність шкідливого організму повинна бути визначена на рівні виду, або, як альтернатива, на вищому або нижчому таксономічному рівні, якщо такий таксономічний рівень є науково обґрунтованим на основі його вірулентності, кола господарів і взаємодії з переносниками.

(2) Присутність шкідливого організму на визначеній території

Застосовується одна умова або більше:

(a) присутність шкідливого організму на визначеній території не зафіксована;

(b) присутність шкідливого організму на визначеній території не зафіксована, за винятком її обмеженої частини;

(c) присутність шкідливого організму на визначеній території не зафіксована, за винятком обмеженої, нерегулярної, ізольованої і нечастої присутності на ній.

Коли застосовується пункт (b) або (c), поширеність шкідливого організму не вважається високою.

(3) Здатність шкідливого організму проникати, осаджуватися і поширюватися на визначеній території

(a) Здатність до проникнення

Вважається, що шкідливий організм здатний потрапити на визначену територію, або, якщо він присутній, але не є широко розповсюдженим, на частину такої території, де він відсутній ("відповідна частина території під загрозою") - за рахунок або природного поширення, або якщо виконуються всі наведені нижче умови:

(i) він пов’язаний, що стосується рослин, рослинних продуктів або інших предметів, що їх переміщують на визначену територію, із такими рослинами, рослинними продуктами або іншими предметами на території, з якої вони походять, або з якої їх переміщують на визначену територію;

(ii) він зберігає життєздатність під час транспортування або зберігання;

(iii) він може бути перенесений на рослину, рослинний продукт або інший об’єкт, що слугує для нього сумісним середовищем, на визначеній території.

(b) Здатність до осадження

Вважається, що шкідливий організм здатний до "осадження" на визначеній території, або, якщо він присутній, але не є широко розповсюдженим, на тій частині такої території, де він відсутній, якщо при цьому виконуються всі наведені нижче умови:

(i) наявні господарі шкідливого організму і, у відповідних випадках, переносники для передання шкідливого організму;

(ii) вирішальні навколишні чинники сприятливі для відповідного шкідливого організму та, у застосовних випадках, його переносника, дозволяють йому пережити періоди кліматичних потрясінь і завершити свій життєвий цикл;

(iii) практики вирощування і заходи контролю, що застосовуються на такій території, є сприятливими;

(iv) методи виживання, репродуктивна стратегія, генетична адаптивність шкідливого організму і розмір його мінімальної життєздатної популяції допомагають йому осісти.

(c) Здатність до поширення

Вважається, що шкідливий організм здатний на територіальне поширення на визначеній території, або, якщо він присутній, але не є широко розповсюдженим, на тій частині такої території, де він відсутній, якщо при цьому виконується одна або більше з таких умов:

(i) довкілля придатне для природного поширення шкідливого організму;

(ii) бар’єри для природного поширення шкідливого організму не є достатніми;

(iii) особливості товарів або перевезень створюють умови для переміщення шкідливого організму;

(iv) присутні господарі та, у відповідних випадках, переносники шкідливого організму;

(v) практики вирощування і заходи контролю, що застосовуються на такій території, є сприятливими;

(vi) природні вороги і конкуренти шкідливого організму не присутні або не здатні достатньою мірою пригнічувати шкідливого організму.

(4) Потенційний економічний, соціальний та екологічний вплив

Потрапляння, осадження і поширення шкідливого організму на визначеній території або, якщо він присутній, але не є широко розповсюдженим, на тій частині такої території, де він відсутній, повинно мати неприйнятні економічні, соціальні та/або екологічні наслідки на такій території або на тій частині такої території, де він не є широко розповсюдженим, що стосується одного або більше з таких пунктів:

(a) втрати врожаю у розрізі врожайності і якості;

(b) витрати на заходи контролю;

(c) витрати на повторне висадження та/або втрати внаслідок необхідності вирощувати рослини на заміну;

(d) вплив на існуючі виробничі практики;

(e) вплив на вуличні дерева, парки та природні і засаджені території;

(f) вплив на місцеві рослини, біорізноманіття та екосистемні послуги;

(g) наслідки для осадження, поширення та впливу інших шкідливих організмів, наприклад, у результаті спроможності відповідного шкідливого організму виступати переносником для інших шкідливих організмів;

(h) зміна витрат виробника або попиту на ресурси, в тому числі витрати на заходи контролю і витрати на викорінення і ізоляцію;

(i) наслідки для прибутків виробника в результаті змін у якості, виробничих витратах, врожайності або рівні цін;

(j) зміна внутрішньоторгового і зовнішньоторгового споживчого попиту на продукт у результаті змін якості;

(k) вплив на внутрішній і експортний ринки та закупівельні ціни, в тому числі вплив на доступ до експортного ринку та ймовірність накладення обмежень торговельними партнерами;

(1) ресурси, необхідні для додаткової дослідної і дорадчої діяльності;

(m) екологічні та інші небажані наслідки заходів контролю;

(n) наслідки для мережі "Natura 2000" або інші захищені території;

(o) зміни в екологічних процесах і структурі, стабільності або процесах екосистеми, в тому числі подальші наслідки для рослинних видів, ерозії, зміни рівня Грунтових вод, пожежної небезпеки, кругообігу поживних речовин;

(p) витрати на відновлення довкілля та запобіжні заходи;

(q) вплив на продовольчу безпеку та безпечність харчових продуктів;

(г) вплив на зайнятість;

(s) вплив на якість води, рекреацію, туризм, ландшафтну спадщину, випас тварин, полювання, рибальство.

Вважається, що карантинні в Союзі шкідливі організми мають найтяжчий економічний, екологічний і соціальний вплив щодо території Союзу, якщо вони проникають, осаджуються й поширюються відповідно до одного або більше з таких пунктів:

(a) Економічний вплив: шкідливий організм має потенціал спричиняти значні втрати у розрізі прямих і непрямих наслідків, зазначених у пункті (4) секції 1, для рослин, що мають важливе економічне значення на території Союзу.

Рослинами, зазначеними у першому підпараграфі, можуть бути дерева, не призначені для промислового використання.

(b) Соціальний вплив: шкідливий організм має потенціал спричиняти один або більше з таких наслідків:

(i) значне скорочення зайнятості у відповідних секторах сільського господарства, садівництва і городництва, лісового господарства, а також у галузях, пов’язаних із такими секторами, в тому числі в туризмі та рекреації;

(ii) значні ризики для продовольчої безпеки або безпечності харчових продуктів;

(iii) зникнення важливих деревних видів, що ростуть або що їх культивують на території Союзу, або деревних видів, що мають для Союзу важливе значення з точки зору ландшафтної, а також культурної та історичної спадщини, або завдання їм довготривалої широкомасштабної шкоди.

(c) Вплив на довкілля: шкідливий організм має потенціал спричиняти один або більше з таких наслідків:

(i) значний вплив на біорізноманіття та екосистемні послуги, в тому числі вплив на види та оселища, перелічені в Директиві Ради 92/43/ЄЕС (- 10) і Директиві Європейського Парламенту і Ради 2009/147/ЄС (- 11)

(ii) значний і довготерміновий ріст використання засобів захисту рослин для відповідних рослин;

(iii) зникнення важливих деревних видів, що ростуть або що їх культивують на території Союзу, або деревних видів, що мають для Союзу важливе значення з точки зору ландшафтної, а також культурної та історичної спадщини, або завдання їм довготривалої широкомасштабної шкоди.

(1) Ідентичність шкідливого організму

Шкідливий організм повинен відповідати критерію, визначеному у пункті (1) секції (1).

(2) Присутність шкідливого організму на території держави-члена

Попередня присутність шкідливого організму на території держави-члена не зафіксована. На основі інформації у розпорядженні такої держави-члена також відомо, що попередня присутність шкідливого організму на території держави-члена не зафіксована або зроблено висновок, що він відповідає умовам, викладеним у пункті (2)(b) або (c) секції 1, що стосується території Союзу.

(3) Імовірність осадження й поширення шкідливого організму на території Союзу або на окремій частині (частинах) території Союзу, де він не присутній

На основі інформації у розпорядженні держави-члена відомо, що шкідливий організм відповідає критеріям, визначеним у пункті (3)(b) і (c) секції 1, що стосується її території та, наскільки держава-член може це оцінити, території Союзу.

(4) Потенційний економічний, соціальний та екологічний вплив шкідливого організму

На основі інформації у розпорядженні держави-члена відомо, що шкідливий організм спричинив би неприйнятні економічні, соціальні та/або екологічні наслідки на її території та, наскільки держава-член може це оцінити, на території Союзу, якби він осів і поширився на такій території.

Такий вплив повинен включати принаймні один або більше з безпосередніх наслідків, перелічених у пунктах (4)(a)-(g) секції 1.

(1) Ідентичність шкідливого організму

Шкідливий організм повинен відповідати критерію, визначеному у пункті (1) секції (1).

(2) Присутність шкідливого організму на території Союзу

Попередня присутність шкідливого організму на території держави-члена не зафіксована, або вважається, що він відповідає умовам, викладеним у пункті (2)(b) або (c) секції 1, що стосується території Союзу.

(3) Імовірність осадження й поширення шкідливого організму на території Союзу або на окремій частині (частинах) території Союзу, де він не присутній

На основі інформації у розпорядженні Союзу відомо, що шкідливий організм відповідає критеріям, визначеним у пункті (3)(b) і (c) секції 1, що стосується території Союзу.

(4) Потенційний економічний, соціальний та екологічний вплив шкідливого організму

На основі інформації у розпорядженні Союзу відомо, що шкідливий організм спричинив би неприйнятні економічні, соціальні та/або екологічні наслідки на території Союзу, якби він осів і поширився на такій території.

Такий вплив повинен включати принаймні один або більше з безпосередніх наслідків, перелічених у пунктах (4)(a)-(g) секції 1.

(1) Ідентичність шкідливого організму

Шкідливий організм повинен відповідати критерію, визначеному у пункті (1) секції (1).

(2) Ймовірність поширення шкідливого організму територією Союзу

Оцінювання повинне показати, що шкідливий організм головним чином передається через певні розсадні рослини, а не через природне поширення або переміщення рослинних продуктів чи інших предметів.

Таке оцінювання повинне включати, у відповідних випадках, такі аспекти:

(a) кількість життєвих циклів шкідливого організму на відповідних господарях;

(b) біологічні, епідеміологічні характеристики та життєздатність шкідливого організму;

(c) можливі природні, з участю людини або інші шляхи, якими шкідливий організм передається відповідному господарю, а також ефективність шляхів, у тому числі механізми поширення і швидкість поширення;

(d) подальше зараження і передання шкідливого організму від відповідного господаря на інші рослини, і навпаки;

(e) кліматологічні чинники;

(f) методи культивації до і після врожаю;

(g) типи ґрунтів;

(h) чутливість відповідного господаря та відповідні стадії рослин-господарів;

(i) присутність переносників для шкідливого організму;

(j) присутність природних ворогів і антагоністів шкідливого організму;

(k) присутність інших господарів, чутливих до шкідливого організму;

(1) ступінь поширення шкідливого організму на території Союзу;

(m) використання рослин за призначенням.

(3) Потенційний економічний, соціальний та екологічний вплив шкідливого організму

Зараження шкідливим організмом розсадних рослин, зазначених у пункті (2), повинні мати неприйнятні економічні наслідки на використання таких рослин за призначенням, що стосується одного або більше з таких пунктів:

(a) втрати врожаю у розрізі врожайності і якості;

(b) понаднормові витрати на заходи контролю;

(c) понаднормові витрати на збір урожаю і сортування;

(d) витрати на повторне висадження;

(e) втрати внаслідок необхідності вирощувати рослини на заміну;

(f) вплив на існуючі виробничі практики;

(g) вплив на інші рослини-господарі на місці виробництва;

(h) наслідки для осадження, поширення та впливу інших шкідливих організмів у результаті спроможності відповідного шкідливого організму виступати переносником для таких інших шкідливих організмів;

(i) вплив на витрати виробника або попит на ресурси, в тому числі витрати на заходи контролю та витрати на викорінення й ізоляцію;

(j) наслідки для прибутків виробника в результаті зміни рівня виробничих витрат, врожайності або цін;

(k) зміна внутрішньоторгового і зовнішньоторгового споживчого попиту на продукт у результаті змін якості;

(1) вплив на внутрішній і експортний ринки та закупівельні ціни;

(m) вплив на зайнятість;

Управління ризиками, що їх становлять карантинні шкідливі організми, повинно складатися з одного або більше, залежно від випадку, таких заходів:

(1) Заходи, націлені на запобігання та ліквідацію зараження шкідливими організмами культурних і диких рослин

(a) Обмеження щодо ідентичності, характеру, джерела, родоводу, походження та історії виробництва культивованих рослин.

(b) Обмеження вирощування, збирання врожаю та використання рослин.

(c) Обмеження на використання рослинних продуктів, споруд, земель, води, Грунтів, середовищ вирощування, об’єктів, машин, обладнання та інших предметів.

(d) Нагляд, візуальна перевірка, відбір зразків і лабораторне тестування рослин, рослинних продуктів, споруд, земель, води, Грунтів, середовищ вирощування, об’єктів, машин, обладнання та інших предметів на присутність карантинних шкідливих організмів.

(e) Нагляд на предмет падіння дієвості реакції стійкого рослинного виду або сорту рослин або зміни в ній, що пов’язані зі змінами у складі карантинного шкідливого організму або його біотипу, патотипу, раси або групи вірулентності.

(f) Фізичне, хімічне і біологічне оброблення рослин, рослинних продуктів, споруд, земель, води, Грунтів, середовищ вирощування, об’єктів, машин, обладнання та інших предметів, заражених або потенційно заражених карантинними шкідливими організмами.

(g) Знищення рослин, рослинних продуктів та інших предметів, заражених або потенційно заражених карантинними шкідливими організмами, або для запобіжних цілей.

(h) Обов’язки щодо інформації, обліку даних, комунікації і звітування.

(i) Реєстрація відповідних професійних операторів.

Для цілей пункту (b) такі заходи можуть включати вимоги щодо тестування рослинних видів або сортів рослин на стійкість до відповідного карантинного шкідливого організму та внесення до переліку рослинних видів або сортів рослин, стійкість яких до відповідного карантинного шкідливого організму виявлена.

Для цілей пункту (f) такі заходи можуть включати вимоги, що стосуються:

(i) реєстрації й уповноваження професійних операторів, які застосовують відповідне оброблення, а також офіційний нагляд за ними;

(ii) видання фітосанітарного сертифіката, паспорта рослини, етикетки або видача іншого офіційного підтвердження для оброблених рослин, рослинних продуктів або інших предметів та розміщення знака, зазначеного у статті 96(1), після застосування відповідного оброблення.

(2) Заходи, націлені на вантажі рослин, рослинних продуктів та інших предметів

(a) Обмеження щодо ідентичності, характеру, джерела, походження, родоводу, методу виробництва, історії виробництва та простежуваності рослин, рослинних продуктів та інших предметів.

(b) Обмеження на введення, переміщення, використання, опрацювання, перероблення, пакування, зберігання, поширення та місце призначення рослин, рослинних продуктів та інших предметів.

(c) Нагляд, візуальна перевірка, відбір зразків, лабораторне тестування рослин, рослинних продуктів та інших предметів на присутність карантинних шкідливих організмів, у тому числі через карантинні процедури та інспекції перед експортом до третіх країн.

(d) Фізичне, хімічне й біологічне оброблення та, у відповідних випадках, знищення рослин, рослинних продуктів та інших предметів, заражених або потенційно заражених карантинними шкідливими організмами.

(e) Обов’язки щодо інформації, обліку даних, комунікації і звітування.

(f) Реєстрація відповідних професійних операторів.

Для цілей пунктів (a)-(d), такі заходи можуть включати вимоги, що стосуються:

(i) видання фітосанітарного сертифіката, паспорта рослини, етикетки або видачі іншого офіційного підтвердження, в тому числі розміщення знака, зазначеного у статті 96(1), щоб засвідчити дотримання пунктів (a)-(d);

(ii) реєстрації й уповноваження професійних операторів, які застосовують оброблення, зазначене в пункті (d), а також офіційний нагляд за ними;

(3) Заходи, націлені на шляхи поширення карантинних шкідливих організмів поза вантажами рослин, рослинних продуктів або інших предметів

(a) Обмеження на введення і переміщення карантинних шкідливих організмів як товарів.

(b) Обстеження, візуальні перевірки, відбір зразків і лабораторне тестування та, у відповідних випадках, знищення карантинних шкідливих організмів як товарів.

(c) Обмеження на перевезення мандрівниками рослин, рослинних продуктів та інших предметів.

(d) Обстеження, візуальні перевірки, відбір зразків і лабораторне тестування та, у відповідних випадках, оброблення або знищення рослин, рослинних продуктів та інших предметів, що їх перевозять мандрівники.

(e) Обмеження на транспортний засіб, паковання та інші предмети, що їх використовують у перевезенні товарів.

(f) Обстеження, візуальні перевірки, відбір зразків і лабораторне тестування та, у відповідних випадках, оброблення або знищення транспортних засобів, паковання та інших предметів, що їх використовують у перевезенні товарів.

(g) Обов’язки щодо інформації, обліку даних, комунікації і звітування.

(h) Реєстрація відповідних професійних операторів.

Управління ризиками, що їх становлять карантинні в Союзі шкідливі організми, карантинні для захищеної зони шкідливі організми і регульовані некарантинні в Союзі шкідливі організми, повинно відбуватися на таких принципах:

(1) Необхідність

Заходи з управління ризиком, що його становить шкідливий організм, застосовуються тільки тоді, коли, щоб запобігти проникненню, осадженню й поширенню такого шкідливого організму, такі заходи є необхідними.

(2) Пропорційність

Вжиття заходів з управління ризиком, що його зумовлює шкідливий організм, повинне бути пропорційним ризику, що його становить відповідний шкідливий організм, і рівню захисту, що вимагається.

(3) Мінімальний вплив

Заходи, вжиті для управління ризиком, що його зумовлює шкідливий організм, повинні імплементувати найменш обмежувальні з доступних заходів та створювати мінімальні завади для міжнародного руху людей, товарів та засобів перевезень.

(4) Недискримінація

Застосування заходів, яких вживають для управління ризиком, що його зумовлює шкідливий організм, повинно не відбуватися у спосіб, що становить свавільну або невиправдану дискримінацію або приховане обмеження, зокрема, міжнародної торгівлі. Такі заходи повинні не бути для третіх країн жорсткішими, ніж заходи, ухвалені щодо такого самого шкідливого організму, якщо він присутній у межах території Союзу, - якщо треті країни можуть продемонструвати, що вони мають такий самий фітосанітарний статус і застосовують ідентичні або еквівалентні фітосанітарні заходи.

(5) Технічне обгрунтування

Заходи, вжиті для управління ризиком, що його зумовлює шкідливий організм, повинні бути технічно обгрунтованими на основі висновків, отриманих із використанням належного аналізу ризику або, у застосовних випадках, іншої перевірки, зіставної з таким аналізом, та оцінювання наявної наукової інформації. Такі заходи повинні відображати - та, у відповідних випадках, буди скориговані або усунуті, щоб відображати, - новий або актуалізований аналіз ризику або відповідну наукову інформацію.

(6) Здійсненність

Слід вживати таких заходів з управління ризиком, що його зумовлює шкідливий організм, які дозволять зробити ймовірним досягнення мети таких заходів.

Критерії, які слід враховувати в оцінюванні, зазначеному у статті 42, такі:

(1) що стосується розсадних рослин, окрім насіння:

(a) їх зазвичай вводять на територію Союзу у формі кущів або дерев чи вони присутні на території Союзу в такій формі або таксономічно пов’язані з такими рослинами;

(b) їх зібрано в дикій природі або вирощено з рослин, зібраних у дикій природі;

(c) їх вирощують на відкритому Грунті або вирощують із рослин, що їх вирощують на відкритому Грунті в третіх країнах, групах третіх країн або на спеціальних територіях у межах відповідних третіх країн.

(d) відомо, що вони є господарями для шкідливих організмів, які трапляються в господарів зазвичай, і при цьому відомо, що такі шкідливі організми мають значний вплив на рослинні види, що є дуже важливими для території Союзу з економічної, соціальної та екологічної точки зору;

(e) відомо, що вони зазвичай приховують шкідливі організми без ознак і симптомів таких шкідливих організмів або з латентним періодом прояву таких ознак або симптомів, а це означає, що присутність шкідливих організмів, імовірно, залишиться непоміченою під час інспектувань у період введення на територію Союзу;

(f) це багаторічні рослини, які зазвичай реалізують як старі рослини;

(2) що стосується інших рослин, рослинних продуктів або інших предметів:

(a) відомо, що вони є господарями і слугують популярними шляхами поширення шкідливих організмів, які трапляються в господарів зазвичай, і при цьому відомо, що такі шкідливі організми мають значний вплив на рослинні види, що є дуже важливими для території Союзу з економічної, соціальної та екологічної точки зору;

(b) відомо, що вони зазвичай приховують шкідливі організми і слугують популярними шляхами поширення шкідливих організмів без ознак і симптомів таких шкідливих організмів або з латентним періодом прояву таких ознак або симптомів, а це означає, що присутність шкідливих організмів, імовірно, залишиться непоміченою під час інспектувань у період введення на територію Союзу.

Вважається, що рослини або рослинні продукти з третіх країн, імовірно, становлять зумовлені шкідливим організмом ризики для території Союзу, зазначені у статті 49(1), якщо такі рослини або рослинні продукти відповідають принаймні трьом з умов нижче, в тому числі принаймні одній з умов, наведеній у пункті (1)(a),(b) і (c):

(1) Характеристики рослин або рослинних продуктів:

(a) вони належать до - або отримані з - роду або родини рослин, що, як відомо, є звичайним господарем для шкідливих організмів, регульованих як карантинні шкідливі організми на території Союзу або в третіх країнах;

(b) вони належать до - або отримані з - роду або родини рослин, що, як відомо, є господарями для шкідливих організмів, які трапляються у господарів зазвичай, і при цьому відомо, що такі шкідливі організми мають значний вплив на рослинні види, що є дуже важливими для території Союзу з економічної, соціальної та екологічної точки зору;

(c) вони належать до - або отримані з - роду або родини рослин, що, як відомо, зазвичай приховують шкідливі організми без ознак і симптомів таких шкідливих організмів або з латентним періодом прояву таких ознак або симптомів, що триває принаймні три місяці, а це означає, що присутність шкідливих організмів у таких рослин і рослинних продуктів без проведення відбору зразків і тестування або здійснення карантинних процедур, імовірно, залишиться непоміченою під час офіційного контролю в період введення на територію Союзу;

(d) їх вирощують на відкритому Грунті або вирощують із рослин, що їх вирощують на відкритому Грунті в третіх країнах походження;

(e) їх не відправляють у закритих контейнерах або пакованні або, у разі відправлення в такий спосіб, відправлені вантажі, через їхній розмір, неможливо відкрити в закритих спорудах для цілей офіційного контролю і введення на територію Союзу.

(2) Походження рослин або рослинних продуктів:

(a) вони походять або завезені з третьої країни, що є джерелом регулярних сповіщень про перехоплення карантинних шкідливих організмів, не внесених до переліку відповідно до статті 5(2);

(b) вони походять або завезені з третьої країни, що не є договірною стороною IPPC.

В оцінюванні, зазначеному у статті 73, слід враховувати такі критерії:

(1) рослини не є господарями карантинних у Союзі шкідливих організмів або шкідливих організмів, на які спрямовані інструменти, ухвалені на підставі статті 30, або шкідливих організмів, які трапляються у господарів зазвичай, і при цьому можуть впливати на види рослин, що їх вирощують на території Союзу;

(2) рослини мають історію дотримання вимог введення на територію Союзу, що стосуються третьої країни або країн походження;

(3) відсутня інформація про ознаки спалаху (спалахів), пов’язані з введенням відповідних рослин з однієї або більше третіх країн, і під час введення на територію Союзу такі рослини не фігурували в регулярних перехопленнях карантинних у Союзі шкідливих організмів або шкідливих організмів, на які спрямовані інструменти, ухвалені на підставі статті 30.

(1) Паспорт рослини для переміщення в межах території Союзу повинен містити такі елементи:

(a) слова "Паспорт рослини" у своєму верхньому правому куті однією з офіційних мов Союзу та англійською, якщо перша мова інша, через скісну риску;

(b) прапор Союзу у своєму верхньому лівому куті, надрукований як кольоровий чи як чорно-білий;

(c) латинську літеру "А.", після чого зазначають ботанічну назву відповідного виду або таксона рослин, у випадку рослин і рослинних продуктів, або, у відповідних випадках, назву відповідного предмета і, за бажанням, назву сорту;

(d) латинську літеру "В.", після чого йде така послідовність: дволітерний код, зазначений у пункті (a) статті 67, держави члена, в якій зареєстрований професійний оператор, який видає паспорт рослини, дефіс і реєстраційний номер відповідного професійного оператора, який видає паспорт рослини, або кому паспорт рослини видає компетентний орган;

(e) латинську літеру "С.", після чого зазначають код простежуваності рослини, рослинного продукту або іншого відповідного предмета;

(f) латинську літеру "Б.", після чого, у застосовних випадках, зазначають: