Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) 2018/1046 від 18 липня 2018 року про фінансові правила, що застосовуються до загального бюджету Союзу (Фінансовий Регламент), про внесення змін до регламентів (ЄС) № 1296/2013, (ЄС) № 1301/2013, (ЄС) № 1303/2013, (ЄС) № 1304/2013, (ЄС) № 1309/2013, (ЄС) № 1316/2013, (ЄС) № 223/2014, (ЄС) № 283/2014 та Рішення № 541/2014/ЄС та про скасування Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012

8. Внески надаються на підставі письмової угоди.

1. Внески можуть надаватися в будь-якій із таких форм:

(a) відшкодування відсотка фактично понесених видатків, що можуть бути відшкодовані;

(b) відшкодування на основі питомих витрат;

(c) єдині суми;

(d) фінансування за фіксованою ставкою;

(e) поєднання форм, зазначених у пунктах (a)-(d).

2. Можуть бути відшкодовані лише ті видатки, що відповідають критеріям, установленим у запрошеннях подати заявки на внески, та що не були здійснені до дати подання заявки.

3. Угода, згадана в статті 225(8), повинна включати положення, що дають можливість перевірити, чи були дотримані умови присудження єдиних сум, фінансування за фіксованою ставкою або питомих витрат.

4. Внески сплачуються в повному обсязі як один платіж за попереднім фінансуванням, якщо тільки в належним чином обґрунтованих випадках відповідальний розпорядник не вирішить інакше.

Відповідальний розпорядник може, якщо він вважає це доцільним і пропорційним, у кожному окремому випадку та з урахуванням аналізу ризиків вимагати від європейської політичної партії заздалегідь надати гарантію для обмеження пов’язаних із платежем за попереднім фінансуванням фінансових ризиків, лише коли з огляду на аналіз ризиків європейська політична партія неминуче ризикує опинитися в одній із ситуацій виключення, зазначених у пунктах (a) та (d) статті 136(1) цього Регламенту, або коли про рішення Органу з питань європейських політичних партій та європейських політичних фондів, створеного відповідно до статті 6 Регламенту (ЄС, Євратом) № 1141/2014 (далі - "Орган"), було повідомлено Європейський Парламент і Раду згідно зі статтею 10(4) зазначеного Регламенту.

Стаття 153 застосовується mutatis mutandis до гарантій, що можуть вимагатися в передбачених першим параграфом цієї статті випадках для попереднього фінансування європейських політичних партій.

1. Внески витрачаються відповідно до статті 222.

2. Будь-яка частина внеску, не використана протягом фінансового року, що на нього виділено цей внесок (рік n), витрачається на будь-які видатки, що можуть бути відшкодовані та що понесені до 31 грудня року n+1. Будь-який залишок внеску, не витрачений протягом цього строку, підлягає поверненню відповідно до глави 6 розділу IV.

3. Європейські політичні партії повинні дотримуватися максимальної ставки спільного фінансування, встановленої в статті 17(4) Регламенту (ЄС, Євратом) № 1141/2014. Залишки внесків за попередній рік не використовуються для фінансування тієї частини, яку європейські політичні партії повинні покрити за рахунок власних ресурсів. Внески третіх осіб у спільні заходи не вважаються частиною власних ресурсів європейської політичної партії.

4. Європейські політичні партії повинні використати частину внеску, що не була використана протягом фінансового року, що на нього виділено цей внесок, перед використанням внесків, наданих по закінченні цього року.

5. Будь-які відсотки, отримані від платежів за попереднім фінансуванням, вважаються частиною внеску.

1. Європейська політична партія, відповідно до статті 23 Регламенту (ЄС, Євратом) № 1141/2014, подає свій річний звіт про використання внеску та свою річну фінансову звітність на затвердження відповідальному розпоряднику.

2. Відповідальний розпорядник готує зазначений у статті 74(9) річний звіт про діяльність на основі річного звіту та річної фінансової звітності, зазначених у параграфі 1 цієї статті. Для складання цього звіту можуть використовуватись також інші підтвердні документи.

1. Сума внеску не є остаточною, поки зазначені в статті 229(1) річний звіт та річна фінансова звітність не будуть затверджені відповідальним розпорядником. Затвердження річного звіту та річної фінансової звітності не обмежує подальші перевірки, що їх проводить Орган.

2. Будь-яка невитрачена сума попереднього фінансування не є остаточною, поки вона не буде використана європейською політичною партією для оплати видатків, що можуть бути відшкодовані та відповідають критеріям, визначеним у запрошенні подати заявки на внески.

3. Якщо європейська політична партія не дотримується своїх зобов’язань, пов’язаних із використанням внесків, внески призупиняються, зменшуються або припиняються після надання європейській політичній партії можливості надати свої зауваження.

4. Відповідальний розпорядник перед здійсненням платежу переконується, що європейська політична партія все ще зареєстрована в Реєстрі, зазначеному в статті 7 Регламенту (ЄС, Євратом) № 1141/2014, і що на неї не накладалися будь-які зі штрафних санкцій, передбачених у статті 27 зазначеного Регламенту, в період між датою його застосування та закінченням фінансового року, що на нього виділено внесок.

5. Ящо європейська політична партія більше не зареєстрована в Реєстрі, зазначеному в статті 7 Регламенту (ЄС, Євратом) № 1141/2014, або на неї не накладалися будь-які зі штрафних санкцій, передбачених у статті 27 зазначеного Регламенту, відповідальний розпорядник може зупинити, зменшити або припинити внесок і стягнути суми, безпідставно сплачені відповідно до зазначеної в статті 225(8) цього Регламенту угоди, пропорційно серйозності помилок, правопорушень, шахрайства або іншого порушення пов’язаних із використанням внеску зобов’язань після того, як європейська політична партія отримала можливість надати свої зауваження.

1. Кожна угода, зазначена в статті 225(8), повинна прямо передбачати можливість здійснення Європейським Парламентом своїх повноважень із контролю документів та приміщень, а також можливість здійснення OLAF та Рахунковою Палатою своїх відповідних повноважень, зазначених у статті 129, щодо всіх європейських політичних партій, що отримали фінансування від Союзу, їхніх підрядників та субпідрядників.

2. Адміністративні та фінансові санкції, що є дієвими, пропорційними і стримувальними, можуть накладатися відповідальним розпорядником відповідно до статей 136 і 137 цього Регламенту та статті 27 Регламенту (ЄС, Євратом) № 1141/2014.

3. Зазначені в параграфі 2 штрафні санкції можуть також застосовуватися до європейських політичних партій, що на момент подання заявки на внесок або після отримання внеску зробили неправдиві заяви при наданні інформації, яку вимагає відповідальний розпорядник, або не надали такої інформації.

1. Європейські політичні партії повинні зберігати всі облікові та підтвердні документи, що стосуються внеску, протягом п’яти років після здійснення останньої виплати, пов’язаної з внеском.

2. Документи, пов’язані з аудитами, апеляціями, судовими процесами, врегулюванням претензій, що виникають стосовно використання внеску, або з розслідуваннями OLAF, якщо про них повідомлено одержувачу, зберігаються до закінчення таких аудитів, апеляцій, судових процесів, врегулювання претензій або розслідувань.

Відбір незалежних органів зовнішнього аудиту або експертів, згаданих у статті 23 Регламенту (ЄС, Євратом) № 1141/2014, здійснюється шляхом процедури закупівель. Строк дії укладеного з ними договору не повинен перевищувати п’яти років. Після завершення строку дії двох договорів поспіль вважається, що вони мають конфлікт інтересів, що може негативно вплинути на результати аудиту.

1. Для вжиття надзвичайних та пов’язаних із ними наступних заходів, необхідних для реагування на кризу, або тематичних заходів Комісія може створювати довірчі фонди Союзу для зовнішніх заходів (далі - "довірчі фонди Союзу") згідно з угодою, укладеною з іншими донорами.

Довірчі фонди Союзу створюються, тільки якщо угоди з іншими донорами забезпечують отримання внесків із джерел, відмінних від бюджету.

Комісія проводить консультації з Європейським Парламентом і Радою щодо свого наміру створити довірчий фонд Союзу для вжиття надзвичайних та пов’язаних із ними наступних заходів.

Створення довірчого фонду Союзу для проведення тематичних заходів підлягає затвердженню Європейським Парламентом і Радою.

Для цілей третього та четвертого підпараграфів цього параграфа Комісія надає Європейському Парламенту і Раді свої проекти рішень щодо створення довірчого фонду Союзу. Такі проекти рішень включають опис цілей довірчого фонду Союзу, обґрунтування його створення відповідно до параграфа 3, зазначення строку його існування та попередні домовленості з іншими донорами. Проекти рішень також включають проект установчої угоди, що укладається з іншими донорами.

2. Комісія подає проекти своїх рішень щодо фінансування довірчого фонду Союзу компетентному комітету, якщо це передбачено базовим актом, згідно з яким надається внесок Союзу до довірчого фонду Союзу. Компетентному комітету не пропонується висловитися щодо аспектів, що вже були подані до Європейського Парламенту і Ради на консультування або затвердження згідно з третім, четвертим і п’ятим підпараграфами параграфа 1 відповідно.

3. Довірчі фонди Союзу створюються та виконуються лише за таких умов:

(a) існує додана вартість інтервенції Союзу: цілі довірчих фондів Союзу, зокрема через їхні масштаби або потенційні наслідки, можуть бути досягнуті на рівні Союзу краще, ніж на національному рівні, і використання наявних інструментів фінансування було б недостатнім для досягнення цілей політики Союзу;

(b) довірчі фонди Союзу забезпечують чітку політичну видимість Союзу та управлінські переваги, а також кращий контроль з боку Союзу за ризиками Союзу та виплатами Союзу та внесками інших донорів;

(c) довірчі фонди Союзу не дублюють інші наявні канали фінансування або подібні інструменти, не забезпечуючи будь-якої додатковості;

(d) цілі довірчих фондів Союзу узгоджуються з цілями інструмента або бюджетної позиції Союзу, з якої вони фінансуються.

4. Для кожного довірчого фонду Союзу створюється рада під головуванням Комісії, щоб забезпечити адекватне представництво донорів та вирішувати питання використання коштів. До складу ради на правах спостерігача входить представник кожної держави-члена, що не надає внеску. Правила щодо складу ради та її внутрішні правила повинні бути викладені в установчій угоді довірчого фонду Союзу. Ці правила повинні включати вимогу про необхідність голосу "за" Комісії для остаточного ухвалення рішення про використання коштів.

5. Довірчі фонди Союзу створюються на обмежений строк, визначений в їхній установчій угоді. Цей строк може бути продовжений рішенням Комісії відповідно до процедури, викладеної в параграфі 1, на вимогу ради відповідного довірчого фонду Союзу та після подання Комісією звіту, що обґрунтовує продовження строку, зокрема підтверджує дотримання умов, викладених у параграфі 3.

Європейський Парламент та/або Рада можуть вимагати від Комісії припинити асигнування для довірчого фонду Союзу або переглянути установчу угоду з метою ліквідації довірчого фонду Союзу, у відповідних випадках, зокрема на підставі інформації, наданої в робочому документі, зазначеному в статті 41(6). У такому разі будь-які залишкові кошти пропорційно повертаються до бюджету як загальні доходи та державам-членам, що надають внески, й іншим донорам.

1. Довірчі фонди Союзу виконуються відповідно до принципів розсудливого управління фінансами, прозорості, пропорційності, недискримінації та однакового ставлення, а також відповідно до конкретних цілей, визначених кожною установчою угодою, та при повному дотриманні прав Європейського Парламенту і Ради щодо нагляду і контролю внеску Союзу.

2. Заходи, фінансовані з довірчих фондів Союзу, можуть здійснюватися безпосередньо Комісією відповідно до пункту (a) першого підпараграфа статті 62(1) та опосередковано суб’єктами, що використовують кошти Союзу згідно зпунктами (c)(i), (ii), (iii), (v) та (vi) першого підпараграфа статті 62(1).

3. Кошти виділяються та сплачуються фінансовими суб’єктами Комісії у розумінні глави 4 розділу IV. Бухгалтер Комісії виконує функції бухгалтера довірчих фондів Союзу. Він несе відповідальність за встановлення процедур бухгалтерського обліку та плану рахунків, що спільні для всіх довірчих фондів Союзу. Внутрішній аудитор Комісії, OLAF та Рахункова Палата здійснюють ті самі повноваження щодо довірчих фондів Союзу, що і щодо інших заходів, що їх проводить Комісія.

4. Внески Союзу та інших донорів не включаються до бюджету і вносяться на окремий банківський рахунок. Окремий банківський рахунок довірчого фонду Союзу відкриває та закриває бухгалтер. Усі операції, проведені по окремому банківському рахунку протягом року, належним чином відображаються в бухгалтерській звітності довірчого фонду Союзу.

Внески Союзу перераховуються на окремий банківський рахунок на підставі запитів на оплату, що належним чином обґрунтовані прогнозами виплат, з урахуванням залишку на рахунку та відповідній потребі в додаткових виплатах. Прогнози виплат надаються щороку або, у відповідних випадках, щопівроку.

Внески інших донорів ураховуються при їх унесенні на окремий банківський рахунок довірчого фонду Союзу та в сумі в євро, що є результатом конвертації при зарахуванні внесків на окремий банківський рахунок. Відсотки, накопичені на окремому банківському рахунку довірчого фонду Союзу, вкладаються у довірчий фонд Союзу, якщо тільки інше не передбачене установчою угодою довірчого фонду Союзу.

5. Комісія має право використовувати не більше 5 % сум, що були внесені в довірчий фонд Союзу, для покриття своїх витрат на управління за ті роки, коли почали використовуватися внески, зазначені в параграфі 4. Незважаючи на перше речення, та для уникнення подвійного нарахування витрат, витрати на управління, що пов’язані з внеском Союзу до довірчого фонду Союзу, покриваються цим внеском, лише якщо ці витрати ще не були покриті іншими бюджетними рядками. Протягом строку існування довірчого фонду Союзу такі комісії за управління прирівнюються до цільових доходів у розумінні пункту (a)(ii) статті 21(2).

На додаток до річного звіту, зазначеного в статті 252, розпорядник двічі на рік готує фінансову звітність про діяльність кожного довірчого фонду Союзу.

Комісія також щомісяця звітує про стан виконання кожного довірчого фонду Союзу.

Довірчі фонди Союзу підлягають щорічному незалежному зовнішньому аудиту.

1. Якщо це передбачено у відповідних базових актах, Комісія може надавати бюджетну підтримку третій країні при виконанні таких умов:

(a) управління публічними фінансами третьої країни є достатньо прозорим, надійним та ефективним;

(b) третя країна запровадила достатньо надійну та відповідну галузеву чи національну політику;

(c) третя країна запровадила орієнтовану на стабільність макроекономічну політику;

(d) третя країна забезпечила достатній та своєчасний доступ до вичерпної та достовірної бюджетної інформації.

2. Сплата внеску Союзу залежить від виконання зазначених у параграфі 1 умов, включаючи вдосконалення управління публічними фінансами. Крім того, деякі виплати можуть також залежати від досягнення цільових етапів, вимірюваних об’єктивними показниками, що відображають результати і прогрес реформ у відповідній галузі.

3. У третіх країнах Комісія підтримує верховенство права, розвиток парламентського контролю та аудиту й спроможності вести боротьбу з корупцією, а також підвищення прозорості і відкритий доступ до інформації.

4. Відповідні угоди про фінансування, укладені з третьою країною, повинні містити:

(a) зобов’язання третьої країни надавати Комісії достовірну та своєчасну інформацію, що дає можливість Комісії оцінювати виконання умов, зазначених у параграфі 2;

(b) право Комісії зупинити дію угоди про фінансування, якщо третя країна порушує зобов’язання щодо дотримання прав людини, демократичних принципів і верховенства права та у серйозних випадках корупції;

(c) відповідні положення, згідно з якими третя країна зобов’язується негайно відшкодувати повністю або частково відповідне фінансування операції, якщо буде встановлено, що виплата відповідних коштів Союзу була здійснена із серйозними порушеннями з боку цієї країни.

Для проведення відшкодування, зазначеного в пункті (c) першого підпараграфа цього параграфа, може застосовуватися другий підпараграф статті 101(1).

1. Установи Союзу можуть згідно з викладеною в параграфі 3 цієї статті процедурою обирати зовнішніх експертів, що отримують винагороду, щоб користуватися їхньою допомогою при оцінюванні заявок на гранти, проектів і тендерних пропозицій та щоб отримувати їхні висновки та рекомендації в окремих випадках, якщо вартість їхньої винагороди буде нижчою від порогових значень, передбачених у статті 175(1).

2. Винагорода зовнішніх експертів, що отримують винагороду, становить заздалегідь оголошену фіксовану суму, і вони відбираються відповідно до їхніх професійних якостей. Відбір здійснюється на основі критеріїв відбору, з дотриманням принципів недискримінації, однакового ставлення та відсутності конфлікту інтересів.

3. Запрошення до висловлення зацікавленості публікується на вебсайті відповідної установи Союзу.

Запрошення до висловлення зацікавленості повинне включати опис завдань, строк їх виконання та фіксований розмір винагороди.

Список експертів складається після запрошення до висловлення зацікавленості. Він є дійсним не більше п’яти років з моменту його опублікування або протягом строку реалізації багаторічної програми, пов’язаної із завданнями.

4. Будь-яка зацікавлена фізична особа може подати заявку в будь-який час протягом строку дії запрошення до висловлення зацікавленості, за винятком останніх трьох місяців такого строку.

5. Експерти, що їхні послуги оплачуються за рахунок асигнувань на дослідження і технологічний розвиток, добираються згідно з процедурами, установленими Європейським Парламентом і Радою при ухваленні кожної рамкової програми досліджень, або згідно з відповідними правилами участі. Для цілей секції 2 глави 2 розділу V такі експерти вважаються одержувачами.

Установи Союзу можуть відшкодовувати витрати на проїзд та проживання, понесені особами, запрошеними або уповноваженими ними, або, у відповідних випадках, виплачувати їм будь-які інші відшкодування.

Союз може сплачувати відповідні внески в організації, що в них він має статус члена або спостерігача.

Установи Союзу можуть здійснювати видатки на членів та персонал установ Союзу, включаючи внески до асоціацій нинішніх та колишніх членів Європейського Парламенту та внески до європейських шкіл.

Річна бухгалтерська звітність Союзу готується за кожний фінансовий рік, що триває з 1 січня по 31 грудня. Така бухгалтерська звітність повинна включати:

(a) консолідовану фінансову звітність, що в ній відповідно до зазначених у статті 80 правил бухгалтерського обліку консолідовано фінансову інформацію, що міститься у фінансовій звітності установ Союзу, органів Союзу, зазначених у статті 70, та інших органів, що відповідають критеріям консолідації бухгалтерського обліку;

(b) зведені звіти про виконання бюджету, що містять інформацію, наведену в звітах про виконання бюджетів установ Союзу.

Кожний запис у бухгалтерській звітності повинен ґрунтуватися на відповідних підтвердних документах згідно зі статтею 75.

1. У фінансовій звітності суми зазначаються в мільйонах євро, і вона складається відповідно до зазначених у статті 80 правил бухгалтерського обліку та включає:

(a) баланс, що містить дані про всі активи та зобов’язання і фінансову ситуацію станом на 31 грудня попереднього фінансового року;

(b) звіт про фінансові результати, що відображає економічний результат за попередній фінансовий рік;

(c) звіт про рух коштів, що відображає суми, отримані та виплачені протягом фінансового року, та остаточну казначейську позицію;

(d) звіт про зміни в чистих активах, що містить огляд руху резервів та накопичених результатів протягом фінансового року.

2. Примітки до фінансової звітності доповнюють та коментують інформацію, подану в звітах, згаданих у параграфі 1, та надають всю додаткову інформацію, передбачену правилами бухгалтерського обліку, зазначеними в статті 80, та прийнятою на міжнародному рівні практикою бухгалтерського обліку, якщо така інформація має стосунок до діяльності Союзу. Примітки повинні містити принаймні таку інформацію:

(a) принципи, правила та методи бухгалтерського обліку;

(b) пояснювальні примітки з додатковою інформацією, що не міститься в основній частині фінансової звітності та що необхідна для достовірного відображення даних бухгалтерської звітності.

3. По закінченні фінансового року і до дати передачі загальної бухгалтерської звітності бухгалтер вносить будь-які зміни, що необхідні для достовірного відображення даних такої бухгалтерської звітності, але не призводять до виплат або стягнень щодо відповідного року.

1. У звітах про виконання бюджету суми зазначаються в мільйонах євро, і такі звіти повинні бути порівнянними рік до року. Вони складаються з такого:

(a) звіти, що в них зведені всі дохідні та видаткові бюджетні операції за фінансовий рік;

(b) бюджетний результат, що розраховується на основі річного бюджетного балансу, зазначеного в Рішенні 2014/335/ЄС, Євратом;

(c) пояснювальні примітки, що доповнюють та коментують інформацію, наведену в звітах.

2. Структура звітів про виконання бюджету повинна бути такою ж, як і структура самого бюджету.

3. Звіти про виконання бюджету повинні містити:

(a) інформацію про доходи, зокрема зміни в прогнозованих доходах, фактично одержані доходи та встановлені права вимоги;

(b) інформацію, що показує зміни в загальній сумі наявних асигнувань на зобов’язання та асигнувань на платежі;

(c) інформацію, що показує, як було використано загальну суму наявних асигнувань на зобов’язання та асигнувань на платежі;

(d) інформацію, що показує невиконані, перенесені з попереднього фінансового року та прийняті протягом фінансового року зобов’язання.

4. Що стосується інформації про доходи, до звіту про виконання бюджету додається звіт, що відображає для кожної держави-члена суми власних ресурсів, які підлягають стягненню наприкінці фінансового року і щодо яких повинен бути виданий наказ про стягнення.

1. Бухгалтери установ Союзу, крім Комісії та органів, зазначених у статті 241, до 1 березня наступного фінансового року надсилають свою попередню бухгалтерську звітність бухгалтеру Комісії та Рахунковій Палаті.

2. Бухгалтери установ Союзу, крім Комісії та органів, зазначених у статті 241, до 1 березня наступного фінансового року надсилають необхідну бухгалтерську інформацію для цілей консолідації бухгалтеру Комісії в порядку та форматі, встановлюваних останньою.

3. Бухгалтер Комісії консолідує попередню бухгалтерську звітність, зазначену в параграфі 2, з попередньою бухгалтерською звітністю Комісії та до 31 березня наступного фінансового року надсилає Рахунковій Палаті електронними засобами попередню бухгалтерську звітність Комісії та консолідовану попередню бухгалтерську звітність Союзу.

1. До 1 червня Рахункова Палата робить свої зауваження до попередньої бухгалтерської звітності установ Союзу, крім Комісії, та кожного з органів, зазначених у статті 241, і до 15 червня робить свої зауваження до попередньої бухгалтерської звітності Комісії та консолідованої попередньої бухгалтерської звітності Союзу.

2. Бухгалтери установ Союзу, крім Комісії, та органів, зазначених у статті 241, до 15 червня надсилають необхідну бухгалтерську інформацію бухгалтеру Комісії в порядку та форматі, встановлюваних останньою, з метою складення остаточної консолідованої бухгалтерської звітності.

Інші установи Союзу, крім Комісії, та кожен з органів, зазначених у статті 241, надсилають до 1 липня свою остаточну бухгалтерську звітність Європейському Парламенту, Раді, Рахунковій Палаті та бухгалтеру Комісії.

3. Бухгалтер кожної установи Союзу та кожного органу, зазначеного в статті 241, надсилає Рахунковій Палаті з копією для бухгалтера Комісії в дату надіслання своєї остаточної бухгалтерської звітності представницький лист стосовно такої остаточної бухгалтерської звітності.

Остаточна бухгалтерська звітність супроводжується складеною бухгалтером приміткою, в якій останній заявляє, що остаточна бухгалтерська звітність була підготовлена відповідно до цього розділу і застосовних принципів, правил та методів бухгалтерського обліку, викладених у примітках до фінансової звітності.

4. Бухгалтер Комісії складає остаточну консолідовану бухгалтерську звітність на основі інформації, наданої згідно з параграфом 2 цієї статті установами Союзу, відмінними від Комісії, та органами, зазначеними в статті 241.

Остаточна консолідована бухгалтерська звітність супроводжується складеною бухгалтером Комісії приміткою, в якій останній заявляє, що остаточна консолідована бухгалтерська звітність була підготовлена відповідно до цього розділу і застосовних принципів, правил та методів бухгалтерського обліку, викладених у примітках до фінансової звітності.

5. Після затвердження остаточної консолідованої бухгалтерської звітності та власної остаточної бухгалтерської звітності Комісія до 31 липня надсилає її електронними засобами Європейському Парламенту, Раді та Рахунковій Палаті.

До тієї самої дати бухгалтер Комісії надсилає Рахунковій Палаті представницький лист стосовно остаточної консолідованої бухгалтерської звітності.

6. Остаточна консолідована бухгалтерська звітність публікується до 15 листопада в Офіційному віснику Європейського Союзу разом із заявою-запевненням, наданою Рахунковою Палатою відповідно до статті 287 ДФЄС та статті 106a Договору про Євратом.

1. До 31 липня наступного фінансового року Комісія надсилає Європейському Парламенту і Раді інтегрований пакет фінансових звітів та звітів про підзвітність, що включає:

(a) остаточну консолідовану бухгалтерську звітність, згадану в статті 246;

(b) річний звіт про управління та результати діяльності, що містить чіткий та стислий огляд досягнень внутрішнього контролю та фінансового управління, зазначених у річних звітах про діяльність кожного уповноваженого шляхом делегування розпорядника, та включає інформацію про ключові механізми врядування в Комісії, а також:

(i) оцінку рівня помилок у видатках Союзу на основі послідовної методології та оцінку майбутніх виправлень;

(ii) інформацію про запобіжні та коригувальні дії стосовно бюджету, яка повинна містити опис фінансового впливу заходів, ужитих для захисту бюджету від видатків, здійснюваних із порушенням закону;

(iii) інформацію про реалізацію стратегії Комісії щодо боротьби з шахрайством;

(c) довгостроковий прогноз майбутніх надходжень та витрат на наступні п’ять років, заснований на чинних багаторічних фінансових рамках та Рішенні 2014/335/ЄС, Євратом;

(d) річний звіт внутрішнього аудиту, зазначений у статті 118(4);

(e) оцінку фінансів Союзу на основі досягнутих результатів, відповідно до статті 318 ДФЄС, зокрема оцінку прогресу в досягненні цілей політики з урахуванням показників результативності, зазначених у статті 33 цього Регламенту;

(f) звіт про подальші заходи щодо схвалення виконання бюджету відповідно до статті 261(3).

2. Інтегрована фінансова звітність та звітність про підзвітність, згадані в параграфі 1, повинні мати таку структуру, щоб кожен звіт був викладений окремо і міг бути чітко ідентифікований. Кожен окремий звіт подається до Європейського Парламенту, Ради і Рахункової Палати до 30 червня, за винятком остаточної консолідованої бухгалтерської звітності.

На додаток до річних звітів, передбачених у статтях 243 та 244, бухгалтер Комісії щомісяця надсилає Європейському Парламенту і Раді дані про виконання бюджету стосовно всіх наявних асигнувань, зведені принаймні на рівні глав, а також розписані окремо за главами, статтями та позиціями - як дохідними, так і видатковими. Ці дані також повинні містити деталі використання перенесених асигнувань.

Такі дані надаються через вебсайт Комісії протягом 10 робочих днів після закінчення кожного місяця.

1. Кожна установа Союзу та кожен орган, зазначені в статті 241, готують звіт про бюджетне та фінансове управління за фінансовий рік.

Вони надають звіт Європейському Парламенту, Раді та Рахунковій Палаті до 31 березня наступного фінансового року.

2. Згаданий у параграфі 1 звіт повинен містити узагальнену інформацію про перерозподіл асигнувань між різними бюджетними позиціями.

Комісія щорічно звітує перед Європейським Парламентом і Радою про фінансові інструменти, бюджетні гарантії, фінансову допомогу та умовні зобов’язання відповідно до статті 41(4) та (5) і пунктів (d) та (е) статті 52(1). Така інформація одночасно надається Рахунковій Палаті.

До 15 вересня кожного фінансового року бухгалтер Комісії надсилає Європейському Парламенту і Раді звіт, що містить інформацію про виявлені поточні ризики, відмічені загальні тенденції, нові проблеми бухгалтерського обліку та прогрес у бухгалтерських питаннях, включаючи поставлені Рахунковою Палатою питання, а також інформацію про стягнення коштів.

Відповідно до статті 41(6) Комісія щорічно звітує перед Європейським Парламентом і Радою про діяльність, підтримувану згаданими в статті 234 довірчими фондами Союзу, про її здійснення та результати діяльності, а також про їхні рахунки.

Правління відповідного довірчого фонду Союзу затверджує складений розпорядником річний звіт довірчого фонду Союзу. Воно також затверджує складену бухгалтером остаточну бухгалтерську звітність. Правління подає бухгалтерську звітність Європейському Парламенту і Раді в контексті процедури схвалення виконання бюджету стосовно Комісії.

Комісія оприлюднюює інформацію про одержувачів відповідно до статті 38.

Європейський Парламент, Рада і Комісія інформують Рахункову Палату якомога швидше про всі рішення та правила, ухвалені відповідно до статей 12, 16, 21, 29, 30, 32 та 43.

1. Рахункова Палата перевіряє, чи законним та належним чином отримано всі доходи та понесено всі видатки, з урахуванням Договорів, бюджету, цього Регламенту, делегованих актів, ухвалених відповідно до цього Регламенту, та всіх інших відповідних актів, ухвалених згідно з Договорами. При здійсненні такої перевірки може враховуватися багаторічний характер програм та відповідних систем нагляду та контролю.

2. Виконуючи свої функції, Рахункова Палата має право стосовно операцій, що фінансуються або спільно фінансуються Союзом, використовувати згідно зі статтею 257 усі документи й інформацію щодо фінансового управління підрозділами або органами. Вона має повноваження заслуховувати будь-яку посадову особу, відповідальну за дохідну або видаткову операцію, та використовувати будь-яку відповідну цим підрозділам чи органам процедуру аудиту. Аудит у державах-членах проводиться у взаємодії з національними аудиторськими установами або, якщо вони не мають необхідних повноважень, з компетентними національними підрозділами. Рахункова Палата та національні аудиторські установи держав-членів співпрацюють у дусі довіри, зберігаючи свою незалежність.

Для отримання всієї необхідної інформації для виконання своїх функцій, покладених на неї Договорами або ухваленими відповідно до них актами, Рахункова Палата може бути присутньою на її вимогу під час аудиторських операцій, що проводяться в рамках виконання бюджету будь-якою установою Союзу або від імені будь-якої установи Союзу.

На вимогу Рахункової Палати кожна установа Союзу уповноважує фінансові установи, що володіють коштами Союзу, дозволяти Рахунковій Палаті перевіряти відповідність зовнішніх даних бухгалтерським даним.

3. Для виконання своїх функцій Рахункова Палата повідомляє установам Союзу та органам, що до них застосовується цей Регламент, імена її працівників, уповноважених проводити їх аудит.

Рахункова Палата забезпечує, щоб усі передані на зберігання та ліквідні цінні папери, а також залишки на банківських рахунках і готівка в касі перевірялися на підставі довідок, підписаних депозитаріями, або на підставі офіційних звітів про наявність готівки та цінних паперів. Вона може здійснювати такі перевірки самостійно.

1. Установи Союзу, органи, що адмініструють доходи або видатки від імені Союзу, та одержувачі, надають Рахунковій Палаті всі засоби та всю інформацію, яку вона вважає необхідною для виконання своїх функцій. На вимогу Рахункової Палати вони надають у її розпорядження всі документи щодо укладення та виконання договорів, фінансованих із бюджету, та всі облікові дані про кошти або матеріали, всі бухгалтерські або підтвердні документи, а також відповідні адміністративні документи, всі документи стосовно доходів і видатків, всі інвентарні описи, всі організаційні схеми підрозділів, які Рахункова Палата вважає необхідними для аудиту річної бухгалтерської звітності та звітів про виконання бюджету на основі записів або аудиторських перевірок на місцях, а також, для тих самих цілей, всі документи і дані, що створені або зберігаються в електронній формі. Право доступу Рахункової Палати включає доступ до ІТ-системи, що використовується для управління доходами або видатками, що підлягають її аудиту, якщо такий доступ є важливим для аудиту.

Органи внутрішнього аудиту та інші служби відповідних національних адміністрацій надають Рахунковій Палаті всі засоби, що їх вона вважає необхідними для виконання своїх функцій.

2. Посадові особи, діяльність яких перевіряє Рахункова Палата, повинні:

(a) показувати свою облікову документацію щодо готівки в касі, будь-яких інших коштів, цінних паперів та матеріалів будь-якого виду, підтвердні документи щодо управління ними коштами, що їм довірені, а також будь-які книги, реєстри та інші пов’язані з ними документи;

(b) надавати кореспонденцію та будь-які інші документи, необхідні для повного проведення аудиту, зазначеного в статті 255.

Інформацію, що надається відповідно до пункту (b) першого підпараграфа, може вимагати лише Рахункова Палата.

3. Рахункова Палата уповноважена перевіряти документи щодо доходів і видатків Союзу, що зберігаються в підрозділах установ Союзу і, зокрема, в підрозділах, відповідальних за ухвалення рішень щодо таких доходів і видатків, органах, що адмініструють доходи або видатки від імені Союзу, та в фізичних або юридичних осіб, що отримують платежі з бюджету.

4. Завдання зі встановлення того, чи були законним і належним чином одержані доходи та понесені видатки і чи фінансове управління було належним, поширюється на використання отриманих як внески коштів Союзу органами, що не входять до складу установ Союзу.

5. Фінансування з боку Союзу, виплачуване одержувачам, що не входять до складу установ Союзу, надається за умови письмової згоди цих одержувачів або, за відсутності їхньої згоди, згоди підрядників чи субпідрядників на перевірку Рахунковою Палатою використання наданого фінансування.

6. Комісія на вимогу Рахункової Палати надає їй будь-яку інформацію про операції з одержання та надання позик.

7. Використання інтегрованих комп’ютерних систем не повинне призводити до зменшення доступу Рахункової Палати до підтвердних документів. Якщо це технічно можливо, електронний доступ до необхідних для аудиту даних і документів надається Рахунковій Палаті в її власних приміщеннях та з дотриманням відповідних правил безпеки.

1. Рахункова Палата до 30 червня надсилає Комісії та іншим відповідним установам Союзу будь-які зауваження, що, на її думку, повинні бути відображені в її річному звіті. Ці зауваження залишаються конфіденційними та підлягають змагальній процедурі. Кожна установа Союзу до 15 жовтня надсилає свою відповідь Рахунковій Палаті. Відповіді установ Союзу, крім Комісії, надсилаються Комісії одночасно.

2. Річний звіт Рахункової Палати повинен містити оцінку належності фінансового управління.

3. Річний звіт Рахункової Палати повинен містити окремий розділ для кожної установи Союзу і для спільного резервного фонду. Рахункова Палата може додавати будь-який підсумковий звіт або загальні зауваження, які вона вважає необхідними.

4. До 15 листопада Рахункова Палата надсилає органам, відповідальним за схвалення виконання бюджету, та іншим установам Союзу свій річний звіт разом із відповідями установ Союзу та забезпечує його публікацію в Офіційному віснику Європейського Союзу.

1. Рахункова Палата надсилає відповідній установі чи органу Союзу будь-які зауваження, що, на її думку, повинні бути відображені в її річному звіті. Ці зауваження залишаються конфіденційними та підлягають змагальній процедурі.

Відповідна установа чи орган Союзу інформує Рахункову Палату, як правило протягом шести тижнів після надіслання цих зауважень, про будь-які відповіді, які вони бажають надати щодо цих зауважень. Перебіг цього строку призупиняється у належним чином обґрунтованих випадках, зокрема коли під час змагальної процедури необхідно, щоб відповідна установа чи орган Союзу отримав відгук від держав-членів, щоб остаточно надати відповідь.

Відповіді відповідної установи чи органу Союзу повинні безпосередньо та виключно стосуватися зауважень Рахункової Палати.

На вимогу Рахункової Палати або відповідної установи чи органу Союзу відповіді можуть бути розглянуті Європейським Парламентом і Радою після опублікування звіту.

Рахункова Палата забезпечує, щоб спеціальні звіти складалися та ухвалювалися протягом належного строку, що, як правило, не повинен перевищувати 13 місяців.

Спеціальні звіти разом із відповідями відповідних установ чи органів Союзу негайно передаються Європейському Парламенту і Раді, кожен з яких вирішує, в разі потреби спільно з Комісією, яких зустрічних заходів необхідно вжити.

Рахункова Палата вживає всіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб відповіді кожної відповідної установи чи органу Союзу на її зауваження, а також терміни складання спеціального звіту були опубліковані разом зі спеціальним звітом.

2. Висновки, зазначені в другому підпараграфі статті 287(4) ДФЄС, що не стосуються пропозицій або проектів, що є предметом законодавчої консультаційної процедури, можуть бути опубліковані Рахунковою Палатою в Офіційному віснику Європейського Союзу. Рахункова Палата ухвалює своє рішення щодо публікації після консультації з установою Союзу, яка звернулася з проханням надати висновок або якої він стосується. Опубліковані висновки супроводжуються будь-якими зауваженнями відповідних установ Союзу.

1. За рекомендацією Ради, що ухвалюється кваліфікованою більшістю голосів, Європейський Парламент до 15 травня року n+2 схвалює виконання бюджету Комісією за рік n.

2. Якщо передбачений у параграфі 1 термін не може бути дотриманий, Європейський Парламент або Рада інформує Комісію про причини цього.

3. Якщо Європейський Парламент відкладає рішення про схвалення виконання бюджету, Комісія докладає всіх зусиль, щоб якомога швидше вжити заходів для усунення або сприяння усуненню перешкод для ухвалення цього рішення.

1. Рішення про схвалення виконання бюджету стосується бухгалтерської звітності з усіх доходів і видатків Союзу, підсумкового балансу, а також активів та зобов’язань Союзу, відображених у балансі.

2. З метою схвалення виконання бюджету Європейський Парламент після того, як це зробить Рада, вивчає бухгалтерську звітність, фінансову звітність та звіт про оцінювання, зазначені в статті 318 ДФЄС. Він також вивчає річний звіт Рахункової Палати разом із відповідями установ Союзу, що перевіряються, а також будь-які відповідні спеціальні звіти Рахункової Палати за відповідний фінансовий рік та заяву Рахункової Палати про запевнення щодо достовірності бухгалтерської звітності та законності основних операцій.

3. Комісія подає Європейському Парламенту на його вимогу будь-яку інформацію, необхідну для безперешкодного застосування процедури схвалення виконання бюджету за відповідний фінансовий рік, згідно зі статтею 319 ДФЄС.

1. Відповідно до статті 319 ДФЄС та статті 106а Договору про Євратом установи Союзу та органи Союзу, зазначені в статтях 70 та 71 цього Регламенту, вживають усіх належних заходів для реагування на зауваження, що супроводжують рішення Європейського Парламенту про схвалення виконання бюджету, та на коментарі, що супроводжують рекомендацію Ради щодо схвалення виконання бюджету.

2. На вимогу Європейського Парламенту або Ради установи Союзу та органи Союзу, зазначені в статтях 70 та 71, звітують про заходи, вжиті з урахуванням цих зауважень та коментарів, і, зокрема, про розпорядження, що їх вони видали будь-якому з їхніх підрозділів, що відповідальні за виконання бюджету. Держави-члени співпрацюють з Комісією, повідомляючи її про заходи, що їх вони вжили для реагування на такі зауваження, щоб Комісія могла врахувати їх при складанні власного звіту. Звіти установ Союзу та органів Союзу, зазначених у статтях 70 та 71, також надсилаються Рахунковій Палаті.

На EEAS поширюються процедури, передбачені статтею 319 ДФЄС та статтями 260, 261 та 262 цього Регламенту. EEAS повною мірою співпрацює з установами Союзу, що беруть участь у процедурі схвалення виконання бюджету, та надає, у відповідних випадках, будь-яку додаткову необхідну інформацію, в тому числі шляхом участі в засіданнях відповідних органів.

1. Адміністративні асигнування є недиференційованими асигнуваннями.

2. Цей розділ застосовується до адміністративних асигнувань, зазначених у статті 47(4), та до асигнувань установ Союзу, крім Комісії.

Бюджетні зобов’язання, що відповідають адміністративним асигнуванням виду, що є спільним для декількох розділів, та управління якими здійснюється глобально, можуть відображатися глобально в бюджетному обліку згідно з узагальненою класифікацією за видами відповідно до статті 47(4).

Відповідні видатки включаються до бюджетних рядків кожного розділу згідно з тим самим розподілом, що й асигнування.

3. Адміністративні видатки, що виникають за договорами, строк дії яких виходить за межі фінансового року, відповідно до місцевої практики або стосовно постачання обладнання, відносяться до бюджету за той фінансовий рік, в якому вони здійснені.

4. Аванси можуть виплачуватися персоналу та працівникам установ Союзу відповідно до умов, викладених у Положенні про персонал та в окремих положеннях стосовно працівників установ Союзу.

Видатки, зазначені в пункті (a) статті 11(2), що повинні бути сплачені заздалегідь згідно із законодавчими або договірними положеннями, можуть призводити до того, що, починаючи з 1 грудня, платежі здійснюватимуться за рахунок асигнувань на наступний фінансовий рік. У такому разі обмеження, встановлене в статті 11(2), не застосовується.

1. Кожна установа Союзу надає Європейському Парламенту і Раді щороку до 1 червня робочий документ про свою політику щодо будівель, що включає таку інформацію:

(a) для кожної будівлі - видатки та площу, покриті асигнуваннями з відповідних бюджетних рядків. Видатки включають витрати на облаштування будівель, але не інші платежі;

(b) очікувані зміни глобального планування площі та розташування на найближчі роки з описом уже визначених проектів будівництва на етапі планування;

(c) остаточні умови та витрати, а також відповідна інформація щодо виконання нових проектів будівництва, раніше поданих до Європейського Парламенту і Ради згідно з викладеною в параграфах 2 та 3 процедурою і не включених до робочих документів за попередній рік.

2. Стосовно будь-якого проекту будівництва, що може мати значні фінансові наслідки для бюджету, відповідна установа Союзу якомога раніше інформує Європейський Парламент і Раду про необхідну площу для будівлі та попереднє планування, але в будь-якому випадку, в разі договорів щодо нерухомого майна, до проведення будь-якого пошуку потенційних клієнтів на місцевому ринку або, в разі будівельних робіт, до випуску запрошень до участі в тендері.

3. Стосовно будь-якого проекту будівництва, що може мати значні фінансові наслідки для бюджету, відповідна установа Союзу подає Європейському Парламенту і Раді проект будівництва, зокрема його детальні кошторисні витрати та його фінансування, включаючи будь-яке можливе використання внутрішніх цільових доходів, зазначених у пункті (e) статті 21(3), а також перелік проектів договорів, які планується використати, та просить про їх затвердження до укладення договорів. На вимогу відповідної установи Союзу подані документи, що стосуються проекту будівництва, розглядаються конфіденційно.

Окрім як за форс-мажорних обставин, зазначених у параграфі 4, Європейський Парламент і Рада ухвалюють рішення стосовно проекту будівництва протягом чотирьох тижнів після його отримання обома установами.

Проект будівництва вважається затвердженим після закінчення цього чотиритижневого строку, якщо Європейський Парламент або Рада протягом цього строку не ухвалить рішення, що суперечить пропозиції.

Якщо Європейський Парламент та/або Рада протягом цього чотиритижневого строку висловлять занепокоєння, цей строк продовжується на два тижні один раз.

Якщо Європейський Парламент або Рада ухвалить рішення, що суперечить проекту будівництва, відповідна установа Союзу відкликає свою пропозицію та може подати нову.

4. У випадках настання форс-мажорних обставин, що повинні бути обґрунтовані належними причинами, передбачена в параграфі 2 інформація може подаватися разом із проектом будівництва. Європейський Парламент і Рада ухвалюють рішення стосовно проекту будівництва протягом двох тижнів після його отримання обома установами. Проект будівництва вважається затвердженим після закінчення цього двотижневого строку, якщо Європейський Парламент та/або Рада протягом цього строку не ухвалить рішення, що суперечить пропозиції.