Директива Європейського Парламенту і Ради 2001/83/ЄС від 6 листопада 2001 року про Кодекс Співтовариства щодо лікарських засобів призначених для застосування людиною

(a) публічні звіти про результати оцінювання, разом з їх стислим викладом;

(b) короткі характеристики лікарських засобів та листівки-вкладки;

(c) стислі виклади планів управління ризиками для лікарських засобів, дозволених відповідно до цієї Директиви;

(d) список лікарських засобів, зазначений у статті 23 Регламенту (ЄС) № 726/2004;

(e) інформацію про різні способи повідомлення національним компетентним органам про підозрювані побічні реакції на лікарські засоби медичними працівниками та пацієнтами, включаючи структуровані веб-форми, зазначені у статті 25 Регламенту (ЄС) № 726/2004.

1. Як тільки власник дозволу на реалізацію вирішує виступити з публічною заявою, що стосується інформації про питання фармаконагляду, які викликають занепокоєння у зв’язку із застосуванням лікарського засобу, та у будь-якому випадку одночасно з цим або до публічної заяви, він зобов’язаний поінформувати про це національні компетентні органи, Агентство та Комісію.

Власник дозволу на реалізацію повинен забезпечити, щоб інформація для населення надавалася об’єктивно та не вводила в оману.

2. Окрім випадків, коли необхідно зробити термінову публічну заяву для охорони громадського здоров’я, держави-члени, Агентство та Комісія повинні інформувати один одного не менш ніж за 24 години до публічної заяви, пов’язаної з інформацією про питання фармаконагляду, що викликають занепокоєння.

3. У випадку діючих речовин, що містяться у лікарських засобах, дозволених у більш ніж одній державі-члені, Агентство відповідає за координацію між національними компетентними органами стосовно заяв про безпеку, а також надає графіки оприлюднення інформації.

За координації Агентства держави-члени повинні докладати всіх розумних зусиль, щоб погодити спільне повідомлення щодо безпеки відповідного лікарського засобу та графіки його розповсюдження. На вимогу Агентства, Комітет з оцінювання ризиків фармаконагляду повинен надавати консультації стосовно таких заяв про безпеку.

4. Якщо Агентство або національні компетентні органи оприлюднюють інформацію, зазначену в параграфах 2 і 3, будь-яку інформацію особистого або комерційного конфіденційного характеру необхідно видалити, окрім випадків, коли її публічне розкриття необхідне для охорони громадського здоров’я.

1. Власники дозволів на реалізацію повинні реєструвати всі підозрювані побічні реакції на території Союзу або третіх країн, про які їм стало відомо через надання спонтанних повідомлень від пацієнтів чи медичних працівників або які виникли під час проведення дослідження після надання дозволу.

Власники дозволів на реалізацію повинні забезпечити доступність таких повідомлень в єдиному пункті в межах Союзу.

Як відступ від першого підпараграфа, підозрювані побічні реакції, що виникають під час клінічних випробувань, необхідно реєструвати та повідомляти відповідно до Директиви 2001/20/ЄС.

2. Власники дозволів на реалізацію не повинні відмовляти у розгляді повідомлень про підозрювані побічні реакції, що надходять в електронній формі або будь-якими іншими належними засобами від пацієнтів і медичних працівників.

3. Власники дозволів на реалізацію повинні подавати в електронній формі до бази даних і мережі обробки даних, зазначених у статті 24 Регламенту (ЄС) № 726/2004 (далі - "база даних Eudravigilance"), інформацію про всі серйозні підозрювані побічні реакції, які виникають на території Союзу та третіх країн, протягом 15 днів з дня, коли відповідний власник дозволу на реалізацію дізнався про такий випадок.

Власники дозволів на реалізацію повинні подавати в електронній формі до бази даних Eudravigilance інформацію про всі несерйозні підозрювані побічні реакції, які виникають на території Союзу, протягом 90 днів з дня, коли відповідний власник дозволу на реалізацію дізнався про випадок.

Стосовно лікарських засобів, що містять діючі речовини, зазначені у списку публікацій, які моніторить Агентство відповідно до статті 27 Регламенту (ЄС) № 726/2004, власники дозволів на реалізацію не зобов’язані повідомляти до бази даних Eudravigilance про підозрювані побічні реакції, зазначені у перерахованій медичній літературі, але вони повинні здійснювати моніторинг всієї іншої медичної літератури і повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.

4. Власники дозволів на реалізацію повинні встановити процедури для отримання точних та підтверджуваних даних для наукового оцінювання повідомлень про підозрювані побічні реакції. Вони також повинні збирати додаткову інформацію, пов’язану з такими повідомленнями, і подавати оновлені дані до бази даних Eudravigilance.

5. Власники дозволів на реалізацію повинні співпрацювати з Агентством та державами-членами для виявлення дублікатів повідомлень про підозрювані побічні реакції.

1. Кожна держава-член повинна реєструвати всі підозрювані побічні реакції, що виникають на її території та про які її повідомляють медичні працівники та пацієнти. Держави-члени повинні залучати пацієнтів і медичних працівників, залежно від випадку, до подальших заходів, пов’язаних з будь-якими отриманими ними повідомленнями, на виконання положень статті 102(c) та (e).

Держави-члени повинні забезпечувати можливість надання повідомлень про такі реакції за допомогою національних веб-порталів лікарських засобів або іншими засобами.

2. Стосовно повідомлень, наданих власником дозволу на реалізацію, держави-члени, на території яких виникла підозрювана побічна реакція, можуть залучати власника дозволу на реалізацію до подальших заходів, пов’язаних з такими повідомленнями.

3. Держави-члени повинні співпрацювати з Агентством та власниками дозволів на реалізацію для виявлення дублікатів повідомлень про підозрювані побічні реакції.

4. Протягом 15 днів з моменту отримання повідомлень про серйозні підозрювані побічні реакції, зазначених у параграфі 1, держави-члени повинні подати повідомлення в електронній формі до бази даних Eudravigilance.

Протягом 90 днів з моменту отримання повідомлень, зазначених у параграфі 1, вони повинні подати повідомлення про несерйозні підозрювані побічні реакції в електронній формі до бази даних Eudravigilance.

Власники дозволів на реалізацію отримують доступ до таких повідомлень через базу даних Eudravigilance.

5. Держави-члени повинні забезпечувати, щоб доведені до їхнього відома повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникають внаслідок неправильного застосування лікарського засобу, були доступними у базі даних Eudravigilance та будь-яким органам, інстанціям, організаціям та/або установам, відповідальним за безпеку пацієнтів у такій державі-члені. Вони повинні також забезпечувати, щоб органи, відповідальні за лікарські засоби в межах такої держави-члена, були поінформовані про будь-які підозрювані побічні реакції, про які стало відомо будь-якому іншому органу такої держави-члена. Такі повідомлення повинні бути належним чином ідентифіковані у формах, передбачених статтею 25 Регламенту (ЄС) № 726/2004.

6. Окрім випадків, коли існують виправдані підстави, що ґрунтуються на результатах фармаконагляду, окремі держави-члени не повинні накладати на власників дозволів на реалізацію жодних додаткових зобов’язань щодо повідомлення про підозрювані побічні реакції.

1. Власники дозволів на реалізацію повинні подавати Агентству періодичні оновлювані звіти з безпеки, що містять:

(a) зведені дані, що стосуються користі та ризиків лікарського засобу, у тому числі результати всіх досліджень з урахуванням їх потенційного впливу на дозвіл на реалізацію;

(b) наукову оцінку співвідношення ризик/користь лікарського засобу;

(c) всі дані, що стосуються обсягів продажу лікарського засобу, а також будь-які дані, що знаходяться у розпорядженні власника дозволу на реалізацію, щодо кількості виписаних рецептів, у тому числі приблизну кількість населення, яке зазнає впливу лікарського засобу.

Зазначена у пункті (b) оцінка повинна ґрунтуватися на всіх наявних даних, включаючи дані клінічних випробувань для недозволених показань для застосування та груп населення.

Періодичні оновлювані звіти з безпеки необхідно подавати в електронній формі.

2. Агентство повинне забезпечувати доступність звітів, передбачених параграфом 1, національним компетентним органам, членам Комітету з оцінювання ризиків фармаконагляду, Комітету з лікарських засобів, призначених для використання людиною, та координаційній групі за допомогою репозитарію, зазначеного у статті 25a Регламенту (ЄС) № 726/2004.

3. Як відступ від параграфа 1 цієї статті, власники дозволів на реалізацію лікарських засобів, зазначені у статті 10(1) або статті 10a, та власники дозволів на реалізацію лікарських засобів, зазначені у статтях 14 або 16a, повинні подавати періодичні оновлювані звіти з безпеки зазначених лікарських засобів у таких випадках:

(a) якщо таке зобов’язання було встановлено як умову для надання дозволу на реалізацію відповідно до статті 21a або статті 22; або

(b) на вимогу компетентного органу на підставі занепокоєнь, пов’язаних з даними фармаконагляду, або у зв’язку з відсутністю періодичних оновлюваних звітів з безпеки, що стосуються діючої речовини, після надання дозволу на реалізацію. Звіти про результати оцінювання запитаних періодичних оновлюваних звітів з безпеки необхідно передавати Комітету з оцінювання ризиків фармаконагляду, який повинен зважити, чи є необхідність в єдиному звіті про результати оцінювання для всіх дозволів на реалізацію лікарських засобів, що містять одну й ту ж діючу речовину, а також відповідним чином поінформувати координаційну групу або Комітет з лікарських засобів, призначених для використання людиною, з метою застосування процедур, встановлених у статті 107c(4) та статті 107e.

1. Частота, з якою необхідно подавати періодичні оновлювані звіти з безпеки, визначається у дозволі на реалізацію.

Дати подання відповідно до визначеної частоти необхідно розраховувати з дати надання дозволу на реалізацію.

2. Власники дозволів на реалізацію, які були надані до 21 липня 2012 року, і для яких частота та дати подання періодичних оновлюваних звітів з безпеки не встановлені як умова надання дозволу на реалізацію, повинні подавати періодичні оновлювані звіти з безпеки відповідно до другого підпараграфа цього параграфа, доки інша частота або інші дати подання звітів не будуть встановлені у дозволі на реалізацію або визначені відповідно до параграфів 4, 5 або 6.

Періодичні оновлювані звіти з безпеки необхідно подавати в компетентні органи невідкладно на запит або відповідно до викладеного нижче:

(a) якщо лікарський засіб ще не був введений в обіг - принаймні кожні 6 місяців після надання дозволу та до моменту введення в обіг;

(b) якщо лікарський засіб був введений в обіг - принаймні кожні 6 місяців протягом перших 2 років після першого введення в обіг, один раз на рік протягом наступних 2 років та після цього кожні три роки.

3. Параграф 2 застосовують також до лікарських засобів, які дозволені лише в одній державі-члені, та до яких параграф 4 не застосовують.

4. Якщо лікарські засоби, для яких надані різні дозволи на реалізацію, містять одну й ту ж діючу речовину або таку ж саму комбінацію діючих речовин, частота і дати подання періодичних оновлюваних звітів з безпеки, що є результатом застосування параграфів 1 і 2, можуть бути змінені та гармонізовані для забезпечення проведення єдиного оцінювання в рамках процедури розподілу роботи з підготовки періодичних оновлюваних звітів з безпеки та для встановлення референтної дати Союзу, від якої розраховуються дати подання.

Після консультацій з Комітетом з оцінювання ризиків фармаконагляду ця гармонізована періодичність подання звітів та референтна дата Союзу можуть визначатися одним з наступних:

(a) Комітетом з лікарських засобів, призначених для використання людиною, якщо принаймні один дозвіл на реалізацію лікарських засобів, що містять відповідну діючу речовину, було надано відповідно до централізованої процедури, передбаченої главою 1 розділу II Регламенту (ЄС) № 726/2004;

(b) координаційною групою, у всіх інших випадках, окрім передбачених пунктом (a).

Агентство повинне оприлюднити гармонізовану періодичність подання звітів, визначену відповідно до першого та другого підпараграфів. Власники дозволів на реалізацію повинні подати заявку про внесення відповідних змін до дозволу на реалізацію.

5. Для цілей параграфа 4 референтною датою Союзу для лікарських засобів, що містять одну й ту ж діючу речовину або одну й ту ж комбінацію діючих речовин, є одна з таких дат:

(a) дата надання першого дозволу на реалізацію у Союзі на лікарський засіб, що містить таку діючу речовину або таку комбінацію діючих речовин;

(b) якщо передбачена пунктом (a) дата не може бути встановлена, найбільш рання з відомих дат надання дозволів на реалізацію на лікарський засіб, що містить таку діючу речовину або таку комбінацію діючих речовин.

6. Власникам дозволів на реалізацію необхідно дозволити подавати запити до Комітету з лікарських засобів, призначених для використання людиною, або до координаційної групи, залежно від випадку, для визначення референтних дат Союзу або зміни частоти подання періодичних оновлюваних звітів з безпеки на одній з таких підстав:

(a) з причин, пов’язаних з громадським здоров’ям;

(b) для уникнення дублювання оцінювання;

(c) для досягнення міжнародної гармонізації.

Такі запити повинні подаватися у письмовій формі і бути належним чином обґрунтовані. Після консультації з Комітетом з оцінювання ризиків фармаконагляду Комітет з лікарських засобів, призначених для використання людиною, або координаційна група повинні затвердити або відхилити такі запити. Агентство повинне оприлюднювати будь-яку зміну дат або частоти подання періодичних оновлюваних звітів з безпеки. Власники дозволів на реалізацію повинні відповідним чином подати заявку про внесення змін до дозволу на реалізацію.

7. Агентство повинне оприлюднювати список референтних дат Союзу та частоту подання періодичних оновлюваних звітів з безпеки на європейському веб-порталі лікарських засобів.

Будь-яка зміна дат і частоти подання періодичних оновлюваних звітів з безпеки, зазначених у дозволі на реалізацію, в результаті застосування параграфів 4, 5 і 6, набуває чинності через 6 місяців з дати такого оприлюднення.

Національні компетентні органи повинні оцінювати періодичні оновлювані звіти з безпеки, щоб виявляти наявність нових ризиків або зміну ризиків чи зміну співвідношення ризик/користь лікарських засобів.

1. Єдине оцінювання періодичних оновлюваних звітів з безпеки здійснюється для лікарських засобів, дозволених у більш ніж одній державі-члені та, у випадках, передбачених параграфами 4 - 6 статті 107c, для всіх лікарських засобів, що містять одну й ту ж діючу речовину або одну й ту ж комбінацію діючих речовин, та для яких було встановлено референтну дату Союзу і частоту подання періодичних оновлюваних звітів з безпеки.

Єдине оцінювання проводиться одним з наступних:

(a) державою-членом, призначеною координаційною групою, якщо жодний з відповідних дозволів на реалізацію не було надано згідно з централізованою процедурою, передбаченою главою 1 розділу II Регламенту (ЄС) № 726/2004; або

(b) доповідачем, призначеним Комітетом з оцінювання ризиків фармаконагляду, якщо хоча б один з відповідних дозволів на реалізацію був наданий згідно з централізованою процедурою, передбаченою главою 1 розділу II Регламенту (ЄС) № 726/2004.

Під час вибору держави-члена відповідно до пункту (a) другого підпараграфа, координаційна група повинна враховувати, чи виступає будь-яка держава-член референтною державою-членом згідно зі статтею 28(1).

2. Держава-член або доповідач, залежно від випадку, повинні підготувати звіт про результати оцінювання протягом 60 днів з моменту отримання періодичного оновлюваного звіту з безпеки, та надіслати його Агентству і відповідним державам-членам. Агентство повинне надіслати звіт власнику дозволу на реалізацію.

Протягом 30 днів з моменту отримання звіту про результати оцінювання держави-члени та власник дозволу на реалізацію можуть подати коментарі Агентству та доповідачу або державі-члену.

3. Після отримання передбачених параграфом 2 коментарів доповідач або держава-член повинні протягом 15 днів оновити звіт про результати оцінювання з урахуванням будь-яких наданих коментарів та надіслати його Комітету з оцінювання ризиків фармаконагляду. Комітет з оцінювання ризиків фармаконагляду повинен затвердити звіт про результати оцінювання з подальшими змінами або без них на своєму наступному засіданні та видати рекомендацію. Рекомендація повинна включати різні точки зору та підстави, на яких вони ґрунтуються. Агентство повинне включити затверджений звіт про результати оцінювання та рекомендацію в репозитарій, створений відповідно до статті 25a Регламенту (ЄС) № 726/2004, та надіслати їх власнику дозволу на реалізацію.

Після оцінювання періодичних оновлюваних звітів з безпеки національні компетентні органи повинні розглянути необхідність вжиття будь-яких заходів щодо дозволу на реалізацію на відповідний лікарський засіб.

За необхідності, вони повинні продовжити, змінити, призупинити або відкликати дозвіл на реалізацію.

1. У випадку єдиного оцінювання періодичних оновлюваних звітів з безпеки, що рекомендує вжиття будь-яких заходів щодо більш ніж одного дозволу на реалізацію відповідно до статті 107e(1), яке не включає жодного дозволу на реалізацію, наданого відповідно до централізованої процедури, передбаченої главою 1 розділу II Регламенту (ЄС) № 726/2004, координаційна група повинна протягом 30 днів з моменту отримання звіту Комітету з оцінювання ризиків фармаконагляду розглянути такий звіт і ухвалити позицію щодо збереження, зміни, призупинення або відкликання відповідних дозволів на реалізацію, включаючи графік виконання погодженої позиції.

2. Якщо представлені в координаційній групі держави-члени шляхом консенсусу досягають згоди щодо заходів, яких необхідно вжити, голова повинен задокументувати таку згоду та надіслати її власнику дозволу на реалізацію і державам-членам. Держави-члени повинні ухвалювати необхідні інструменти для продовження, зміни, призупинення або відкликання відповідних дозволів на реалізацію відповідно до графіку виконання, визначеного в згоді.

У випадку зміни, власник дозволу на реалізацію повинен подати до національних компетентних органів відповідну заявку про внесення змін, у тому числі оновлену коротку характеристику лікарського засобу та листівку-вкладку, у межах визначеного графіку виконання.

Якщо досягти згоди шляхом консенсусу неможливо, позицію більшості держав-членів, представлених у координаційній групі, необхідно надіслати Комісії, яка повинна застосувати процедуру, встановлену у статтях 33 і 34.

Якщо згода, досягнута представленими у координаційній групі державами-членами, або позиція більшості держав-членів відрізняється від рекомендації Комітету з оцінювання ризиків фармаконагляду, координаційна група повинна додати до згоди або позиції більшості детальне пояснення наукових підстав для таких відмінностей разом з рекомендацією.

3. У випадку єдиного оцінювання періодичних оновлюваних звітів з безпеки, що рекомендує вжиття будь-яких заходів щодо більш ніж одного дозволу на реалізацію відповідно до статті 107e(1), яке включає принаймні один дозвіл на реалізацію, наданий відповідно до централізованої процедури, передбаченої главою 1 розділу II Регламенту (ЄС) № 726/2004, Комітет з лікарських засобів, призначених для використання людиною, повинен протягом 30 днів з моменту отримання звіту Комітету з оцінювання ризиків фармаконагляду розглянути такий звіт і ухвалити висновок щодо збереження, зміни, призупинення або відкликання відповідних дозволів на реалізацію, включаючи графік виконання такого висновку.

Якщо такий висновок Комітету з лікарських засобів, призначених для використання людиною, відрізняється від рекомендації Комітету з оцінювання ризиків фармаконагляду, Комітет з лікарських засобів, призначених для використання людиною, повинен додати до свого висновку детальне пояснення наукових підстав для таких відмінностей разом з рекомендацією.

4. На підставі висновку Комітету з лікарських засобів, призначених для використання людиною, передбаченого параграфом 3, Комісія повинна:

(a) ухвалити рішення, адресоване державам-членам, стосовно заходів, яких необхідно вжити щодо дозволів на реалізацію, наданих державами-членами, та яких стосується передбачена цією секцією процедура; та

(b) якщо у висновку зазначається, що регуляторні заходи, що стосуються дозволу на реалізацію, є необхідними, ухвалити рішення щодо зміни, призупинення або відкликання дозволів на реалізацію, наданих відповідно до централізованої процедури, передбаченої Регламентом (ЄС) № 726/2004, та яких стосується передбачена цією секцією процедура.

Статті 33 і 34 цієї Директиви застосовують до ухвалення рішення, зазначеного у пункті (a) першого підпараграфа цього параграфа, та до його виконання державами-членами.

Статтю 10 Регламенту (ЄС) № 726/2004 застосовують до рішення, зазначеного у пункті (b) першого підпараграфа цього параграфа. Якщо Комісія ухвалює таке рішення, вона може також ухвалити рішення, адресоване державам-членам відповідно до статті 127a цієї Директиви.

1. Стосовно лікарських засобів, дозволених відповідно до цієї Директиви, національні компетентні органи, у співпраці з Агентством, повинні вживати таких заходів:

(a) здійснювати моніторинг результатів заходів з мінімізації ризиків, що містяться у планах управління ризиками, та виконання умов, передбачених статтями 21a, 22 або 22a;

(b) оцінювати оновлення системи управління ризиками;

(c) здійснювати моніторинг даних у базі даних Eudravigilance для виявлення нових ризиків або зміни ризиків та впливу таких ризиків на співвідношення ризик/користь.

2. Комітет з оцінювання ризиків фармаконагляду повинен проводити первинний аналіз та визначати пріоритетність сигналів про нові ризики або ризики, які змінилися, чи зміни у співвідношенні ризик/ користь. Якщо він вважає, що можуть бути необхідними подальші дії, оцінювання таких сигналів та погодження будь-яких наступних дій стосовно дозволу на реалізацію необхідно здійснювати в строки, що відповідають масштабу та серйозності проблеми.

3. Агентство та національні компетентні органи, а також власник дозволу на реалізацію повинні інформувати один одного у випадку виявлення нових ризиків або зміни ризиків чи зміни у співвідношенні ризик/користь.

Держави-члени повинні забезпечити, щоб власники дозволів на реалізацію інформували Агентство і національні компетентні органи у випадку виявлення нових ризиків або зміни ризиків чи зміни у співвідношенні ризик/користь.

1. У відповідних випадках, держава-член або Комісія повинні, на підставі занепокоєння, що виникло в результаті оцінювання даних з фармаконагляду, розпочати передбачену у цій секції процедуру шляхом інформування інших держав-членів, Агентства та Комісії, якщо:

(a) вона розглядає питання про призупинення або відкликання дозволу на реалізацію;

(b) вона розглядає питання про заборону постачання лікарського засобу;

(c) вона розглядає питання про відмову у продовжені строку дії дозволу на реалізацію; або

(d) власник дозволу на реалізацію повідомив її про те, що, виходячи з міркувань безпеки, власник перервав введення лікарського засобу в обіг або вжив заходів для відкликання дозволу на реалізацію, або про свій намір вжити таких заходів, чи про те, що він не подавав заявки на продовженя строку дії дозволу на реалізацію.

1a. Держава-член або Комісія, у відповідних випадках, на підставі занепокоєнь, що виникли в результаті оцінювання даних з фармаконагляду, повинні інформувати інших держав-членів, Агентство та Комісію, якщо вона вважає, що нове протипоказання, зменшення рекомендованої дози або обмеження показань для застосування лікарського засобу є необхідними. Інформація повинна відображати захід, що розглядається, та підстави для його вжиття.

Будь-яка держава-член або Комісія, у відповідних випадках, у разі необхідності вжиття невідкладних заходів повинні ініціювати процедуру, передбачену цією секцією, у будь-якому з випадків, зазначених у цьому параграфі.

Якщо передбачена цією секцією процедура не була ініційована для лікарських засобів, дозволених відповідно до процедур, встановлених у главі 4 розділу III, про це необхідно повідомити координаційну групу.

Статтю 31 застосовують у випадку, якщо це стосується інтересів Союзу.

1b. Якщо передбачена цією секцією процедура була ініційована, Агентство повинне перевірити, чи занепокоєння щодо безпеки стосується інших лікарських засобів, окрім зазначених в інформації, або чи є воно спільним для всіх засобів, що належать до одного асортименту або терапевтичного класу.

Якщо розглядуваний лікарський засіб дозволений у більш ніж одній державі-члені, Агентство повинне невідкладно поінформувати ініціатора процедури про результати цієї перевірки, при цьому застосовують процедури, встановлені у статтях 107j і 107k. В іншому випадку, занепокоєння щодо безпеки повинна розглядати відповідна держава-член. Агентство або держава-член, залежно від обставин, повинні повідомити власників дозволів на реалізацію про те, що процедуру було ініційовано.

2. Без обмеження положень параграфів 1 і 1a цієї статті, та статей 107j і 107k, якщо для охорони громадського здоров’я необхідно вживати термінових дій, держава-член може призупинити дію дозволу на реалізацію та заборонити застосування відповідного лікарського засобу на своїй території до моменту ухвалення остаточного рішення. Вона повинна поінформувати Комісію, Агентство та інших держав-членів про причини своїх дій не пізніше наступного робочого дня.

3. На будь-якому етапі процедури, встановленої у статтях 107j - 107k, Комісія може вимагати від держав-членів, в яких зареєстрований лікарський засіб, негайного вжиття тимчасових заходів.

Якщо сфера застосування процедури, як визначено згідно з параграфами 1 і 1a, включає лікарські засоби, дозволені відповідно до Регламенту (ЄС) № 726/2004, Комісія може на будь-якому з етапів процедури, ініційованої відповідно до цієї секції, невідкладно вживати тимчасових заходів щодо таких дозволів на реалізацію.

4. Інформація, зазначена у цій статті, може стосуватися окремих лікарських засобів або асортименту лікарських засобів чи терапевтичного класу.

Якщо Агентство визначить, що занепокоєння щодо безпеки стосується більшої кількості лікарських засобів, аніж та, що зазначена в інформації, або, що воно є спільним для всіх лікарських засобів, що належать до одного й того ж самого асортименту або терапевтичного класу, воно повинне відповідним чином розширити сферу застосування процедури.

Якщо сфера застосування процедури, розпочатої згідно з цією статтею, стосується асортименту лікарських засобів або терапевтичного класу, лікарські засоби, дозволені відповідно до Регламенту (ЄС) № 726/2004, які належать до такого асортименту чи класу, також необхідно включити до процедури.

5. На момент надання інформації, передбаченої параграфами 1 і 1a, держава-член повинна надати Агентству всю відповідну наукову інформацію, яку вона має у своєму розпорядженні, а також будь-які результати оцінювань, проведених державою-членом.

1. Після отримання інформації, передбаченої параграфами 1 і 1a статті 107i, Агентство повинне публічно оголосити про ініціювання процедури на Європейському веб-порталі лікарських засобів. Паралельно з цим, держави-члени можуть публічно оголосити про початок процедури на своїх національних веб-порталах лікарських засобів.

В оголошенні необхідно зазначити питання, подане на розгляд Агентства відповідно до статті 107i, лікарські засоби та, якщо це доцільно, відповідні діючі речовини. Воно повинне містити інформацію про право власників дозволів на реалізацію, медичних працівників та населення подавати Агентству інформацію, що стосується процедури, із зазначенням способів подання такої інформації.

2. Комітет з оцінювання ризиків фармаконагляду повинен оцінити питання, передане на розгляд Агентства відповідно до статті 107i. Доповідач повинен тісно співпрацювати з доповідачем, призначеним Комітетом з лікарських засобів, призначених для використання людиною, і референтною державою-членом стосовно відповідних лікарських засобів.

Для цілей такого оцінювання власник дозволу на реалізацію може подавати свої коментарі у письмовій формі.

Якщо терміновість питання дозволяє, Комітет з оцінювання ризиків фармаконагляду може проводити громадські слухання, якщо він вважає це доцільним з обґрунтованих підстав, зокрема, беручи до уваги масштаб та серйозність занепокоєння щодо безпеки. Слухання необхідно проводити відповідно до умов, визначених Агентством, та оголошувати про їх проведення на Європейському веб-порталі лікарських засобів. В оголошенні необхідно вказувати умови участі.

Під час громадських слухань належну увагу необхідно приділити терапевтичній дії лікарського засобу.

Після консультації із зацікавленими сторонами Агентство повинне розробити внутрішній регламент організації та проведення громадських слухань відповідно до статті 78 Регламенту (ЄС) № 726/2004.

Якщо власник дозволу на реалізацію або інша особа, що має намір подати інформацію, має конфіденційні дані, які стосуються предмета процедури, вона може вимагати дозволу представляти такі дані Комітету з оцінювання ризиків фармаконагляду на закритому слуханні.

3. Протягом 60 днів з моменту подання інформації, Комітет з оцінювання ризиків фармаконагляду повинен ухвалити рекомендацію, із зазначенням причин, на яких вона ґрунтується, беручи до уваги терапевтичний ефект лікарського засобу. Рекомендація повинна включати різні позиції та підстави, на яких вони ґрунтуються. В екстреному випадку та за пропозицією від його голови, Комітет з оцінювання ризиків фармаконагляду може погодитися на коротший строк. Рекомендація повинна включати будь-який один або поєднання таких висновків:

(a) подальше оцінювання або заходи на рівні Союзу не потрібні;

(b) власник дозволу на реалізацію повинен провести подальше оцінювання даних разом з подальшими діями за результатами такого оцінювання;

(c) власник дозволу на реалізацію повинен профінансувати дослідження безпеки після отримання дозволу разом з наступним оцінюванням результатів такого дослідження;

(d) держави-члени або власник дозволу на реалізацію повинні впровадити заходи з мінімізації ризиків;

(e) необхідно призупинити, відкликати або відмовити у продовженні строку дії дозволу на реалізацію;

(f) необхідно внести зміни до дозволу на реалізацію.

Для цілей пункту (d) першого підпараграфа, рекомендація повинна визначати рекомендовані заходи з мінімізації ризиків і будь-які умови або обмеження, які необхідно застосовувати до дозволу на реалізацію.

Якщо у випадках, передбачених пунктом (f) першого підпараграфа, рекомендується змінити або додати інформацію до короткої характеристики лікарського засобу або марковання чи листівки-вкладки, рекомендація повинна містити пропоноване формулювання такої зміненої або доданої інформації, а також місце, де таке формулювання необхідно розмістити в короткій характеристиці засобу, на маркованні або у листівці-вкладці.

1. Якщо сфера застосування процедури, як визначено відповідно до статті 107i(4), не включає жодного дозволу на реалізацію, наданого відповідно до централізованої процедури, передбаченої главою 1 розділу II Регламенту (ЄС) № 726/2004, координаційна група повинна протягом 30 днів з моменту отримання рекомендації Комітету з оцінювання ризиків фармаконагляду, розглянути рекомендацію й ухвалити позицію щодо збереження, зміни, призупинення, відкликання або відмови у продовженні строку дії відповідного дозволу на реалізацію, у тому числі розклад виконання погодженої позиції. У випадку необхідності термінового ухвалення позиції та за пропозицією від її голови, координаційна група може погодитися на коротший строк.

2. Якщо представлені в координаційній групі держави-члени шляхом консенсусу досягають згоди щодо заходів, яких необхідно вжити, голова повинен задокументувати таку згоду та надіслати її власнику дозволу на реалізацію і державам-членам. Держави-члени повинні вживати необхідних заходів для збереження, зміни, призупинення, відкликання або відмови у продовженні строку дії відповідного дозволу на реалізацію згідно з розкладом виконання, визначеним у такій згоді.

У випадку погодження зміни, власник дозволу на реалізацію повинен подати до національних компетентних органів відповідну заяву про внесення змін, у тому числі оновлену коротку характеристику лікарського засобу та листок-вкладку, у межах визначеного графіку виконання.

Якщо досягти згоди шляхом консенсусу неможливо, позицію більшості держав-членів, представлених у координаційній групі, необхідно надіслати Комісії, яка повинна застосувати процедуру, встановлену у статтях 33 і 34. Проте, як відступ від статті 34(1), необхідно застосовувати процедуру, зазначену у статті 121(2).

Якщо згода, досягнута представленими у координаційній групі державами-членами, або позиція більшості представлених у координаційній групі держав-членів відрізняється від рекомендації Комітету з оцінювання ризиків фармаконагляду, координаційна група повинна додати до згоди або позиції більшості детальне пояснення наукових підстав для таких відмінностей разом з рекомендацією.

3. Якщо сфера застосування процедури, як визначено відповідно до статті 107i(4), включає принаймні один дозвіл на реалізацію, наданий відповідно до централізованої процедури, передбаченої главою 1 розділу II Регламенту (ЄС) № 726/2004, Комітет лікарських засобів, призначених для використання людиною, повинен протягом 30 днів з моменту отримання рекомендації Комітету з оцінювання ризиків фармаконагляду розглянути рекомендацію й ухвалити висновок щодо збереження, зміни, призупинення, відкликання або відмови у продовженні строку дії відповідних дозволів на реалізацію. У випадку необхідності термінового ухвалення висновку та за пропозицією від його голови, Комітет лікарських засобів, призначених для використання людиною, може погодитися на коротший термін.

Якщо такий висновок Комітету з лікарських засобів, призначених для використання людиною, відрізняється від рекомендації Комітету з оцінювання ризиків фармаконагляду, Комітет з лікарських засобів, призначених для використання людиною, повинен додати до свого висновку детальне пояснення наукових підстав для таких відмінностей разом з рекомендацією.

4. На підставі висновку Комітету з лікарських засобів, призначених для використання людиною, передбаченого параграфом 3, Комісія повинна:

(a) ухвалити рішення, адресоване державам-членам, стосовно заходів, яких необхідно вжити щодо дозволів на реалізацію, наданих державами-членами, та яких стосується передбачена цією секцією процедура; та

(b) якщо висновок вказує на необхідність вжиття регуляторних заходів, ухвалити рішення щодо зміни, призупинення, відкликання або відмови у продовженні строку дозволів на реалізацію, наданих відповідно до Регламенту (ЄС) № 726/2004, та яких стосується передбачена цією секцією процедура.

Статті 33 і 34 цієї Директиви застосовують до ухвалення рішення, зазначеного у пункті (a) першого підпараграфа цього параграфа, та до його виконання державами-членами. Проте, як відступ від статті 34(1) цієї Директиви, необхідно застосовувати процедуру, зазначену у статті 121(2).

Статтю 10 Регламенту (ЄС) № 726/2004 застосовують до рішення, зазначеного у пункті (b) першого підпараграфа цього параграфа. Проте, як відступ від статті 10(2) зазначеного Регламенту, необхідно застосовувати процедуру, зазначену у його статті 87(2). Якщо Комісія ухвалює таке рішення, вона може також ухвалити рішення, адресоване державам-членам відповідно до статті 127a цієї Директиви.

Агентство повинне оприлюднювати остаточні висновки оцінювань, рекомендації, позиції та рішення, зазначені у статтях 107b – 107k, на Європейському веб-порталі лікарських засобів.

1. Цю главу застосовують до неінтервенційних досліджень безпеки після надання дозволу, які ініціюються, керуються або фінансуються власником дозволу на реалізацію добровільно або відповідно до зобов’язань, покладених на нього згідно зі статтями 21a або 22a, та які передбачають збір даних з безпеки від пацієнтів або медичних працівників.

2. Ця глава не обмежує національні вимоги та вимоги Союзу для забезпечення добробуту та прав учасників неінтервенційних досліджень безпеки після надання дозволу.

3. Дослідження не проводяться, якщо факт проведення дослідження просуває застосування лікарського засобу.

4. Виплати медичним працівникам за участь у неінтервенційних дослідженнях безпеки після надання дозволу повинні обмежуватися компенсацією за витрачений час і понесені витрати.

5. Національний компетентний орган може вимагати від власника дозволу на реалізацію подати протокол і звіти про хід дослідження компетентним органам держав-членів, в яких проводиться дослідження.

6. Власник дозволу на реалізацію повинен надіслати заключний звіт компетентним органам держав- членів, в яких проводилося дослідження, протягом 12 місяців після закінчення збору даних.

7. Під час проведення дослідження власник дозволу на реалізацію повинен здійснювати моніторинг отриманих даних і аналізувати їх вплив на співвідношення ризик/користь відповідного лікарського засобу.

Будь-яку нову інформацію, що може вплинути на оцінювання співвідношення ризик-користь лікарського засобу, необхідно повідомляти компетентним органам держави-члена, в якій лікарський засіб був дозволений відповідно до статті 23.

Зобов’язання, встановлене у другому підпараграфі, не обмежує вимогу про надання інформації про результати досліджень, які власник дозволу на реалізацію повинен надавати в періодичних оновлюваних звітах з безпеки, як це встановлено у статті 107b.

8. Статті 107n - 107q застосовують виключно до передбачених параграфом 1 досліджень, що проводяться відповідно до зобов’язання, накладеного згідно зі статтями 21a або 22a.

1. До проведення дослідження власник дозволу на реалізацію повинен надати проект протоколу Комітету з оцінювання ризиків фармаконагляду, за винятком досліджень, що проводитимуться лише в одній державі-члені, яка вимагає проведення дослідження відповідно до статті 22a. Для таких досліджень власник дозволу на реалізацію повинен надати проект протоколу національному компетентному органу держави-члена, в якій проводиться дослідження.

2. Протягом 60 днів з моменту подання проекту протоколу національний компетентний орган або Комітет з оцінювання ризиків фармаконагляду, залежно від випадку, повинен видати:

(a) лист про погодження проекту протоколу;

(b) лист про відмову у затвердженні, в якому необхідно викласти детальне обґрунтування відмови, в будь-якому з наступних випадків:

(i) він вважає, що проведення дослідження просуває застосування лікарського засобу;

(ii) він вважає, що план дослідження не відповідає цілям дослідження; або

(c) лист, що повідомляє власника дозволу на реалізацію про те, що дослідження є клінічним випробуванням, яке підпадає під сферу застосування Директиви 2001/20/ЄС.

3. Дослідження може бути розпочате лише після видачі письмового погодження національним компетентним органом або Комітетом з оцінювання ризиків фармаконагляду, залежно від випадку.

Якщо лист-погодження, передбачений параграфом 2(a), був виданий, власник дозволу на реалізацію повинен надіслати протокол компетентним органам держав-членів, в яких проводитиметься дослідження, і після цього може починати проведення дослідження відповідно до погодженого протоколу.

Після початку дослідження будь-які суттєві зміни до протоколу перед їх внесенням необхідно подавати національному компетентному органу або Комітету з оцінювання ризиків фармаконагляду, залежно від випадку. Національний компетентний орган або Комітет з оцінювання ризиків фармаконагляду, залежно від випадку, повинен оцінити зміни та поінформувати власника дозволу на реалізацію про їх погодження або відхилення. За доцільності, власник дозволу на реалізацію повинен поінформувати держави-членів, в яких проводиться дослідження.

1. Після завершення дослідження, протягом 12 місяців з моменту закінчення збору даних, необхідно надати заключний звіт про результати дослідження національному компетентному органу або Комітету з оцінювання ризиків фармаконагляду, окрім випадків, коли національний компетентний орган або Комітет з оцінювання ризиків фармаконагляду, залежно від випадку, надали письмову відмову від свого права вимагати надання такого звіту.

2. Власник дозволу на реалізацію повинен оцінити, чи результати дослідження впливають на дозвіл на реалізацію, і, у разі необхідності, подати до національних компетентних органів заявку про внесення змін до дозволу на реалізацію.

3. Разом із заключним звітом про результати дослідження власник дозволу на реалізацію повинен в електронній формі подати резюме результатів дослідження національному компетентному органу або Комітету з оцінювання ризиків фармаконагляду.

1. На підставі результатів дослідження і після консультації з власником дозволу на реалізацію Комітет з оцінювання ризиків фармаконагляду може видати рекомендації щодо дозволу на реалізацію із зазначенням причин, на яких вони ґрунтуються. Рекомендації повинні включати різні позиції та підстави, на яких вони ґрунтуються.

2. У випадку видачі рекомендацій про зміну, призупинення або відкликання дозволу на реалізацію на лікарський засіб, дозволений державами-членами відповідно до цієї Директиви, представлені у координаційній групі держави-члени повинні погодити позицію з цього питання з урахуванням рекомендації, зазначеної у параграфі 1, у тому числі розклад виконання погодженої позиції.

Якщо представлені в координаційній групі держави-члени шляхом консенсусу досягають згоди щодо заходів, яких необхідно вжити, голова повинен задокументувати таку згоду та надіслати її власнику дозволу на реалізацію і державам-членам. Держави-члени повинні ухвалити необхідні інструменти для зміни, призупинення або відкликання відповідного дозволу на реалізацію відповідно до графіку виконання, визначеного у згоді.

У випадку погодження зміни, власник дозволу на реалізацію повинен подати до національних компетентних органів відповідну заяву про внесення змін, у тому числі оновлену коротку характеристику лікарського засобу та листок-вкладку, у межах визначеного графіку виконання.

Згоду необхідно оприлюднити на Європейському веб-порталі лікарських засобів, створеному відповідно до статті 26 Регламенту (ЄС) № 726/2004.

Якщо досягти згоди шляхом консенсусу неможливо, позицію більшості держав-членів, представлених у координаційній групі, необхідно надіслати Комісії, яка повинна застосувати процедуру, встановлену у статтях 33 і 34.

Якщо згода, досягнута представленими у координаційній групі державами-членами, або позиція більшості держав-членів відрізняється від рекомендації Комітету з оцінювання ризиків фармаконагляду, координаційна група повинна додати до згоди або позиції більшості детальне пояснення наукових підстав для таких відмінностей разом з рекомендацією.

З метою гармонізації діяльності з фармаконагляду, передбаченої цією Директивою, Комісія повинна ухвалити імплементаційні інструменти у сферах, для яких передбачена діяльність з фармаконагляду відповідно до статті 8(3) і статей 101, 104, 104a, 107, 107a, 107b, 107h, 107n та 107p, а саме:

(a) зміст та ведення майстер-файлу системи фармаконагляду, що зберігається власником дозволу на реалізацію;

(b) мінімальні вимоги до системи якості для здійснення фармаконагляду національними компетентними органами і власником дозволу на реалізацію;

(c) використання узгодженої на міжнародному рівні термінології, форматів і стандартів для здійснення фармаконагляду;

(d) мінімальні вимоги до моніторингу даних у базі даних Eudravigilance для виявлення нових ризиків або зміни наявних ризиків;

(e) формат і зміст електронної передачі повідомлень про підозрювані побічні реакції державами- членами та власником дозволу на реалізацію;

(f) формат і зміст електронних періодичних оновлюваних звітів з безпеки та планів управління ризиками;

(g) формат протоколів, резюме і заключних звітів про результати досліджень для досліджень безпеки після надання дозволу.

Такі інструменти повинні враховувати роботу з міжнародної гармонізації, яка проводиться у сфері фармаконагляду, та, за необхідності, повинні переглядатися з метою врахування науково-технічного прогресу. Такі інструменти ухвалюють відповідно до передбаченої статтею 121(2) регуляторної процедури.

Для сприяння здійсненню діяльності з фармаконагляду в межах Союзу, Агентство, у співпраці з компетентними органами та іншими заінтересованими сторонами, повинне розробити:

(a) настанову з належних практик фармаконагляду як для компетентних органів, так і для власників дозволів на реалізацію;

(b) наукову настанову з проведення досліджень ефективності після надання дозволу.

Комісія повинна оприлюднити звіт про виконання державами-членами завдань з фармаконагляду щонайпізніше до 21 липня 2015 року та кожні 3 роки потому.

До заготівлі і тестування крові та плазми людини застосовують Директиву Європейського Парламенту і Ради 2002/98/ЄС від 27 січня 2003 року про встановлення стандартів якості та безпечності для заготівлі, тестування, перероблення, зберігання і реалізації людської крові та її компонентів, і внесення змін і доповнень до Директиви 2001/83/ЄС (-14).

Держави-члени повинні вживати необхідних заходів для сприяння самозабезпеченню Співтовариства кров’ю або плазмою людини. З цією метою вони повинні заохочувати добровільне безоплатне донорство крові та плазми, а також вживати необхідних заходів для розвитку виробництва та використання засобів, отриманих з крові або плазми людини, що надходять з добровільного безоплатного донорства. Вони повинні повідомити Комісію про такі заходи.

1. Компетентний орган відповідної держави-члена, у співпраці з Агентством, повинен забезпечити дотримання правових вимог, що регулюють лікарські засоби, за допомогою інспекцій, за необхідності - без попереднього повідомлення, та, у відповідних випадках, звертаючись до Офіційної лабораторії з контролю лікарських засобів або лабораторії, призначеної для цієї мети, для проведення тестування зразків. Ця співпраця полягає в обміні інформацією з Агентством як щодо інспекцій, які плануються, так і щодо тих, які вже були проведені. Держави-члени та Агентство повинні співпрацювати для координації проведення інспекцій у третіх країнах. Такі інспекції включають, але не обмежуються інспекціями, зазначеними у параграфах 1a-1f.

1a. Виробники, розміщені на території Союзу або третіх країн, а також оптові розповсюджувачі лікарських засобів підлягають повторним інспекціям.

1b. Компетентний орган відповідної держави-члена повинен мати систему нагляду, що включає також проведення інспекцій з відповідною періодичністю на основі ризику, у приміщеннях виробників, імпортерів або розповсюджувачів діючих речовин, які розташовані на території такої держави-члена, а також систему ефективних подальших заходів.

Щоразу, коли компетентний орган вважає, що існують підстави підозрювати недотримання правових вимог, встановлених у цій Директиві, в тому числі принципів і настанов належної виробничої практики та належної практики розповсюдження, що зазначені у пункті (f) статті 46 та у статті 47, він може проводити інспекції у приміщеннях:

(a) виробників або розповсюджувачів діючих речовин, що розміщені на території третіх країн;

(b) виробників або імпортерів допоміжних речовин.

1c. Інспекції, зазначені у параграфах 1a і 1b, можуть також проводитись на території Союзу та третіх країн на вимогу держави-члена, Комісії або Агентства.

1d. Інспекції можуть також проводитись у приміщеннях власників дозволів на реалізацію і посередників у торгівлі лікарськими засобами.

1e. Для перевірки відповідності даних, поданих для отримання сертифікату відповідності, монографіям Європейської фармакопеї, орган стандартизації номенклатур і норм якості, у розумінні Конвенції, що стосується розробки Європейської фармакопеї (Європейський директорат з якості лікарських засобів та охорони здоров’я), може звернутися до Комісії або Агентства із запитом про проведення такої інспекції, якщо відповідна вихідна сировина є предметом монографії Європейської фармакопеї.

1f. Компетентний орган відповідної держави-члена може проводити інспекції вихідної сировини виробників на конкретний запит виробника.

1g. Інспекції повинні проводити посадові особи, які представляють компетентний орган та мають повноваження:

(a) інспектувати виробничі або комерційні осідки виробників лікарських засобів, діючих або допоміжних речовин, а також будь-які лабораторії, послугами яких користується власник дозволу на реалізацію для проведення перевірок відповідно до статті 20;