Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/1020 від 20 червня 2019 року про ринковий нагляд та відповідність продуктів, а також про внесення змін до Директиви 2004/42/ЄС та Регламенту (ЄС) № 765/2008 і Регламенту (ЄС) № 305/2011

1. До складу Мережі входять представники від кожної держави-члена, включно з представником від кожного єдиного контактного офісу, зазначеного у статті 10, та необов’язково - національний експерт, голови груп адміністративної співпраці і представники від Комісії.

2. Для забезпечення однакового застосування гармонізаційного законодавства Союзу засновуються окремі чи спільні групи адміністративної співпраці. До складу груп адміністративної співпраці входять національні органи ринкового нагляду та, якщо доцільно, представники єдиних контактних офісів.

Засідання груп адміністративної співпраці призначені лише для представників органів ринкового нагляду та Комісії.

Залежно від предмету обговорення до участі в засіданнях груп адміністративної співпраці можуть бути запрошені відповідні стейкхолдери, як-от організації, що представляють інтереси галузі, малих та середніх підприємств (МСП), споживачів, випробувальних лабораторій, органів з оцінювання відповідності і стандартизації на рівні Союзу.

3. Комісія надає підтримку та сприяє співпраці між органами ринкового нагляду через Мережу, а також бере участь у засіданнях Мережі, її підгруп та груп адміністративної співпраці.

4. Мережа проводить засідання з регулярною періодичність та, якщо необхідно, за обґрунтованим запитом Комісії або держави-члена.

5. Мережа може створювати постійні й тимчасові підгрупи для розгляду конкретних питань і завдань.

6. Мережа може запрошувати брати участь у засіданнях як спостерігачів або подавати письмові матеріали експертів та інших сторонніх осіб, включно з організаціями, що представляють інтереси галузі, малих та середніх підприємств (МСП), споживачів, випробувальні лабораторії, органи з оцінювання відповідності і стандартизації на рівні Союзу.

7. Мережа докладає всіх можливих зусиль для досягнення консенсусу. Рішення, ухвалені Мережею, з юридичної точки зору вважаються незобов’язальними рекомендаціями.

8. Мережа встановлює свій власний внутрішній регламент роботи.

1. При виконанні завдань, визначених у параграфі 2, Мережа займається загальними горизонтальними питаннями ринкового нагляду з метою сприяння співпраці між єдиними контактними офісами, а також співпраці з Комісією.

2. Мережа має такі завдання:

(a) підготовка, ухвалення та моніторинг реалізації власної робочої програми;

(b) сприяння виявленню спільних пріоритетів для діяльності з ринкового нагляду та міжсекторальний обмін інформацією про оцінювання продуктів, включно з оцінюванням ризиків, методами і результатами випробувань, останніми науковими розробками й новими технологіями, новітніми ризиками та іншими аспектами, що є важливими для здійснення діяльності з контролю та для реалізації національних стратегій ринкового нагляду і передбачених ними заходів;

(c) координація груп адміністративної співпраці та їхньої діяльності;

(d) організація спільних міжсекторальних проектів щодо ринкового нагляду і випробувань та визначення їхніх пріоритетів;

(e) обмін досвідом та найкращими практиками, зокрема стосовно реалізації національних стратегій ринкового нагляду;

(f) сприяння організації навчальних програм та обміну персоналу;

(g) у співпраці з Комісією, організація інформаційних кампаній та добровільних програм взаємних візитів між органами ринкового нагляду;

(h) обговорення питань, що виникають стосовно механізмів транскордонної взаємної допомоги;

(i) сприяння розробленню настанов для забезпечення ефективного та однакового застосування цього Регламенту;

(j) надання пропозицій стосовно фінансування діяльності, зазначеної у статті 36;

(k) сприяння запровадженню однакових адміністративних практик стосовно ринкового нагляду в державах-членах;

(l) надання рекомендацій та допомоги Комісії з питань, що стосуються подальшого розвитку RAPEX та інформаційно-комунікаційної системи, зазначеної у статті 34;

(m) сприяння співпраці та обміну досвідом і найкращими практиками між органами ринкового нагляду та органами, що відповідають за контроль на зовнішніх кордонах Союзу;

(n) сприяння та полегшення співпраці з іншими відповідними мережами і групами з метою дослідження можливостей щодо використання нових технологій для цілей ринкового нагляду та простежуваності продуктів;

(o) регулярне оцінювання національних стратегій ринкового нагляду. Перше таке оцінювання повинно відбутися до 16 липня 2024 року;

(p) вирішення будь-яких інших питань у зв’язку з діяльністю Мережі, що мають на меті сприяти результативному здійсненню ринкового нагляду в межах Союзу.

1. При виконанні завдань, визначених у параграфі 2, групи адміністративної співпраці розглядають конкретні питання, що стосуються ринкового нагляду та конкретних секторальних аспектів.

2. Групи адміністративної співпраці мають такі завдання:

(a) сприяння однаковому застосуванню гармонізаційного законодавства Союзу в межах сфери їхньої компетенції з метою підвищення дієвості ринкового нагляду по всьому внутрішньому ринку;

(b) посилення комунікації між органами ринкового нагляду і Мережею та поглиблення взаємної довіри між органами ринкового нагляду;

(c) створення і координація спільних проектів, як-от щодо спільної транскордонної діяльності у сфері ринкового нагляду;

(d) розроблення спільних практик і методологій для дієвого ринкового нагляду;

(e) забезпечення взаємної поінформованості про національні методи та діяльність у сфері ринкового нагляду, а також розроблення і просування найкращих практик;

(f) визначення питань спільного інтересу стосовно ринкового нагляду та подання пропозицій щодо запровадження спільних підходів;

(g) сприяння проведенню спеціалізованого секторального оцінювання продуктів, як-от оцінювання ризиків, методів і результатів випробувань, останніх наукових розробок та інших аспектів, що є важливими для здійснення діяльності з контролю.

Комісія має такі завдання:

(a) надання підтримки Мережі, її підгрупам та групам адміністративної співпраці через виконавчий секретаріат, який забезпечує технічну й логістичну підтримку;

(b) ведення і надання єдиним контактним офісам та головам груп адміністративної співпраці актуального переліку голів груп адміністративної, співпраці включно з їхньою контактною інформацією;

(c) надання підтримки Мережі в підготовці та моніторингу реалізації її робочої програми;

(d) підтримка функціонування контактних пунктів для продуктів, на які державами-членами було покладено завдання згідно з гармонізаційним законодавством Союзу;

(e) у консультації з Мережею визначення потреби в додатковій випробувальній спроможності та надання пропозицій щодо рішень для такої мети відповідно до статті 21;

(f) реалізація інструментів міжнародної співпраці, зазначених у статті 35;

(g) надання підтримки у створенні окремих чи спільних груп адміністративної співпраці;

(h) розробка і підтримка функціонування інформаційно-комунікаційної системи, зазначеної у статті 34, включно з інтерфейсом, зазначеним у статті 34(7), а також інтерфейсом із національними базами даних у сфері ринкового нагляду, та надання інформації для громадськості через таку систему;

(i) надання допомоги Мережі у виконанні підготовчих або допоміжних робіт у зв’язку з провадженням діяльності з ринкового нагляду, пов’язаної із застосуванням гармонізаційного законодавства Союзу, як-от досліджень, програм, оцінювань, порівняльних аналізів, спільних взаємних візитів та програм візитів, обміну персоналом, науково-дослідних робіт, лабораторної роботи, перевірки професійної придатності, міжлабораторних випробувань та роботи з оцінювання відповідності;

(j) підготовка і надання підтримки в реалізації кампаній Союзу з питань ринкового нагляду та подібної діяльності;

(k) організація спільних проектів з ринкового нагляду і випробувань та спільних навчальних програм, сприяння обміну персоналом між органами ринкового нагляду та, у відповідних випадках, з органами ринкового нагляду третіх країн чи з міжнародними організаціями, а також організація інформаційних кампаній та добровільних програм взаємних візитів між органами ринкового нагляду;

(l) здійснення діяльності, яку провадять за програмами технічної допомоги, співпраця з третіми країнами і просування та посилення ролі політик і систем Союзу у сфері ринкового нагляду серед заінтересованих сторін у Союзі та на міжнародному рівні;

(m) сприяння розбудові науково-технічних експертних знань для здійснення адміністративної співпраці у сфері ринкового нагляду;

(n) дослідження, за запитом Мережі або за власною ініціативою, будь-якого питання, що охоплює застосування цього Регламенту, та видавання настанов, рекомендацій та інформації про найкращі практики для заохочення послідовного застосування цього Регламенту.

1. Комісія створює та в подальшому розвиває й підтримує інформаційно-комунікаційну систему для збору, опрацювання і зберігання інформації у структурованій формі з питань, що стосуються застосування і дотримання гармонізаційного законодавства Союзу, з метою вдосконалення обміну даними між державами-членами, включно з метою подання запитів на надання інформації, щоб забезпечити комплексний огляд діяльності, результатів і тенденцій у сфері ринкового нагляду. До такої системи мають доступ Комісія, органи ринкового нагляду, єдині контактні офіси та органи, призначені згідно зі статтею 25(1). Комісія розробляє та підтримує інтерфейс для доступу широкої громадськості до системи для надання кінцевим користувачам інформації про діяльність у сфері ринкового нагляду.

2. Комісія продовжуватиме розробку та підтримку електронних інтерфейсів між системою, зазначеною в параграфі 1, та національними системами ринкового нагляду.

3. Єдині контактні офіси вносять до інформаційно-комунікаційної системи таку інформацію:

(a) дані про органи ринкового нагляду в їхній державі-члені та сфери компетенції таких органів відповідно до статті 10(2);

(b) дані про органи, призначені згідно зі статтею 25(1);

(c) національну стратегію ринкового нагляду, складену їхньою державою-членом згідно зі статтею 13, та результати перегляду й оцінювання стратегії ринкового нагляду.

4. Стосовно продуктів, наданих на ринку, щодо яких було проведено поглиблену перевірку відповідності, без обмеження статті 12 Директиви 2001/95/ЄС та статті 20 цього Регламенту, та, якщо застосовно, стосовно продуктів, що надходять на ринок Союзу, щодо яких на їхній території було призупинено процес випуску для вільного обігу відповідно до статті 26 цього Регламенту, органи ринкового нагляду повинні вносити до інформаційно-комунікаційної системи інформацію про таке:

(a) заходи відповідно до статті 16(5), вжиті органом ринкового нагляду;

(b) звіти про випробування, проведені ними;

(c) коригувальні дії, вжиті відповідними суб’єктами господарювання;

(d) наявні повідомлення про поранення (травми), спричинені відповідним продуктом;

(e) будь-які заперечення з боку держави-члена згідно із застосовною запобіжною процедурою, передбаченою гармонізаційним законодавством Союзу, що застосовується до певного продукту, та будь-які подальші заходи;

(f) за наявності, невиконання уповноваженими представниками вимог статті 5(2);

(g) за наявності, невиконання виробниками вимог статті 5(1).

5. Органи ринкового нагляду можуть вносити в інформаційно-комунікаційну систему будь-яку додаткову інформацію, що стосується проведених ними перевірок та отриманих результатів випробувань, виконаних ними самостійно або виконаних за їхнім запитом, якщо вони вважають таку інформацію корисною.

6. Митні органи можуть вивантажувати з національних митних систем інформацію про продукти, поміщені під митну процедуру "випуск для вільного обігу" в частині примусового застосування гармонізаційного законодавства Союзу, та передавати її до інформаційно-комунікаційної системи, якщо вони вважають таку інформацію відповідною для цілей забезпечення дотримання гармонізаційного законодавства Союзу та для цілей мінімізації ризику.

7. Комісія повинна розробити електронний інтерфейс, що дасть змогу передавати дані між національними митними системами та інформаційно-комунікаційною системою. Такий інтерфейс повинен бути введений у дію протягом чотирьох років з дати ухвалення відповідного імплементаційного акта, зазначеного в параграфі 8.

8. Комісія ухвалює імплементаційні акти з метою визначення детальних імплементаційних положень для параграфів 1-7 цієї статті, зокрема щодо опрацювання даних, що буде застосовуватися до даних, зібраних згідно з параграфом 1 цієї статті, та визначення обсягу даних для передавання відповідно до параграфів 6 та 7 цієї статті. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 43(2).

1. Для вдосконалення дієвості ринкового нагляду в Союзі Комісія може співпрацювати з регуляторними органами третіх країн чи з міжнародними організаціями або обмінюватися з ними інформацією, пов’язаною з ринковим наглядом, у рамках угод, укладених між Союзом та третіми країнами чи міжнародними організаціями. Будь-які такі угоди повинні ґрунтуватися на засадах взаємності, включно з положеннями про конфіденційність згідно із застосовними в Союзі правилами, та забезпечувати, щоб будь-який обмін інформацією відповідав праву Союзу, що застосовується до подібних операцій.

2. Співпраця та обмін інформацією можуть стосуватися, між іншим, такого:

(a) методів оцінювання ризиків, які використовуються, та результатів випробування продуктів;

(b) скоординованого відкликання продукту або інших подібних дій;

(c) заходів, вжитих органами ринкового нагляду згідно зі статтею 16.

3. Комісія може схвалити спеціальну систему передекспортного контролю продуктів, що його мають проводити треті країни для продуктів безпосередньо перед їх вивезенням до Союзу для перевірки того, що продукти відповідають вимогам гармонізаційного законодавства Союзу, що застосовуються до таких продуктів. Схвалення може бути надане стосовно одного чи більше продуктів, стосовно однієї чи більше категорій продуктів або стосовно продуктів чи категорій продуктів, вироблених певними виробниками.

4. Комісія готує та веде перелік таких продуктів або категорій продуктів, стосовно яких було надане схвалення, зазначене в параграфі 3, та робить такий перелік доступним для громадськості.

5. Схвалення згідно з параграфом 3 може бути надане третій країні лише після виконання таких умов:

(a) третя країна володіє дієвою системою перевірки відповідності продуктів, призначених для вивезення до Союзу, та контроль, що його проводять у такій третій країні, є достатньо дієвим і ефективним, щоб ним можна було замінити чи завдяки йому зменшити імпортний контроль;

(b) аудит, проведений у Союзі та, якщо доцільно, у третій країні, засвідчує, що продукти, що їх вивозять із третьої країни до Союзу, виконують вимоги, встановлені у гармонізаційному законодавстві Союзу.

6. Якщо було надане таке схвалення, зазначене в параграфі 3, оцінювання ризику, яке застосовують до імпортного контролю таких продуктів або категорій продуктів, що надходять на ринок Союзу, повинне включати надані схвалення.

Однак органи, призначені згідно зі статтею 25(1), можуть здійснювати контроль таких продуктів або категорій продуктів, що надходять на ринок Союзу, зокрема з метою забезпечення того, що передекспортнии контроль, якни проводять у третій країні, є дієвим для визначення відповідності гармонізаційному законодавству Союзу.

7. У схваленні, зазначеному в параграфі 3, повинен бути вказаний компетентний орган третьої країни, який відповідає за здійснення передекспортного контролю, і такий компетентний орган повинен бути стороною всіх контактів із Союзом.

8. Компетентний орган, зазначений у параграфі 7, повинен забезпечувати офіційну перевірку продуктів до їх надходження в Союз.

9. Якщо за результатами контролю продуктів, що надходять на ринок Союзу, зазначеного в параграфі 3 цієї статті, виявлено значну невідповідність, органи ринкового нагляду повинні негайно повідомити про це Комісію через інформаційно-комунікаційну систему, зазначену у статті 34, та адаптувати рівень контролю таких продуктів.

10. Комісія ухвалює імплементаційні акти про схвалення кожної спеціальної системи передекспортного контролю продуктів, зазначеної в параграфі 3 цієї статті. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 43(2).

11. Комісія здійснює регулярний моніторинг правильного функціонування схвалення, наданого згідно з параграфом 3 цієї статті. Комісія ухвалює імплементаційні акти про відкликання такого схвалення, якщо виявиться, що продукти, що надходять на ринок Союзу, у значній кількості випадків не відповідають гармонізаційному законодавству Союзу. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 43(2). Комісія негайно інформує про це відповідну третю країну.

12. Система передекспортного контролю продуктів повинна проходити оцінювання відповідно до статті 42(4).

1. Союз фінансує виконання завдань Мережі, зазначених у статті 31, та партнерські перевірки, зазначені у статті 12.

2. Союз може фінансувати такі види діяльності у зв’язку із застосуванням цього Регламенту:

(a) функціонування контактних пунктів для продуктів;

(b) створення і функціонування випробувальних потужностей Союзу, зазначених у статті 21;

(c) розроблення інструментів міжнародної співпраці, зазначених у статті 35;

(d) складання та оновлення матеріалів для настанов з ринкового нагляду;

(e) надання Комісії технічних чи наукових експертних знань з метою допомоги Комісії в реалізації адміністративної співпраці у сфері ринкового нагляду;

(f) виконання національних стратегій ринкового нагляду, зазначених у статті 13;

(g) кампанії з ринкового нагляду та пов’язана діяльність у державах-членах та в Союзі, включно з ресурсами та обладнанням, IT-інструментами та навчанням;

(h) виконання підготовчих або допоміжних робіт у зв’язку з провадженням діяльності з ринкового нагляду, пов’язаної із застосуванням гармонізаційного законодавства Союзу, як-от досліджень, програм, оцінювань, настанов, порівняльних аналізів, спільних взаємних візитів та програм візитів, обміну персоналом, науково-дослідних робіт, навчальної діяльності, лабораторної роботи, перевірки професійної придатності, міжлабораторних випробувань та роботи з оцінювання відповідності;

(i) діяльність, яку провадять за програмами надання технічної допомоги, співпраця з третіми країнами і просування та посилення ролі політик і систем Союзу у сфері ринкового нагляду серед заінтересованих сторін у Союзі та на міжнародному рівні.

3. Союз забезпечує фінансування електронного інтерфейсу, зазначеного у статті 34(7), включно з розробкою інформаційно-комунікаційної системи, зазначеної у статті 34, що дасть змогу отримувати автоматичні потоки електронних даних від національних митних систем.

4. Союз забезпечує фінансування електронних інтерфейсів, зазначених у статті 34(2), що уможливить обмін даними між інформаційно-комунікаційною системою, зазначеною у статті 34, та національними системами ринкового нагляду.

5. Фінансова допомога Союзу на діяльність, пов’язану з підтримкою цього Регламенту, повинна надаватися відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) 2018/1046 (- 52) або прямо, або шляхом надання завдань з виконання бюджету органам, переліченим у пункті (c) статті 62(1) зазначеного Регламенту.

6. Бюджетний орган щороку визначає суми асигнувань для видів діяльності, зазначених у цьому Регламенті, у межах чинних фінансових рамок.

7. Асигнування, визначені бюджетним органом на фінансування діяльності з ринкового нагляду, можуть покривати видатки на підготовчу роботу, моніторинг, контроль, аудит та оцінювання, які є необхідними для належного управління видами діяльності, визначеними в цьому Регламенті, та для досягнення їхніх цілей. Такі видатки повинні включати витрати на проведення досліджень, організацію засідань експертів, інформаційно-комунікаційну діяльність, включно з корпоративною комунікаційною роботою з просування політичних пріоритетів Союзу тією мірою, якою вони стосуються загальних цілей діяльності з ринкового нагляду, витрати на інформаційно-технологічні мережі з акцентом на опрацюванні інформації та обміні інформацією, разом з усіма іншими витратами Комісії на технічно-адміністративну підтримку.

1. Комісія вживає належних заходів для забезпечення того, щоб при здійсненні діяльності, що фінансується згідно з цим Регламентом, були захищені фінансові інтереси Союзу шляхом застосування запобіжних заходів проти шахрайства, корупції та будь-яких інших незаконних дій, шляхом дієвого контролю, та щоб у разі виявлення порушень відбувалося стягнення неправильно сплачених сум, а у відповідних випадках - шляхом застосування дієвих, пропорційних і стримувальних адміністративних і фінансових санкцій.

2. Комісія або її представники та Рахункова палата мають повноваження проводити аудит - на підставі документів, та виїзні інспектування - усіх бенефіціарів грантів, підрядників і субпідрядників, які отримують кошти Союзу згідно з цим Регламентом.

3. Європейське бюро боротьби із шахрайством (OLAF) може проводити розслідування, у тому числі виїзні контролі та інспектування, відповідно до положень і процедур, установлених у Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) № 883/2013 (- 53) та Регламенті Ради (Євратом, ЄС) № 2185/96 (- 54) з метою встановлення фактів шахрайства, корупції або будь-якої незаконної діяльності, що негативно впливають на фінансові інтереси Союзу у зв’язку з грантовою угодою або грантовим рішенням чи договором, що фінансується згідно з цим Регламентом.

4. Без обмеження параграфів 1, 2 і 3, угоди про співпрацю з третіми країнами та міжнародними організаціями, договори, грантові угоди і грантові рішення, що є результатом імплементації цього Регламенту, повинні містити положення, які чітко уповноважують Комісію, Рахункову Палату та OLAF проводити такі аудит і розслідування згідно з їхніми відповідними компетенціями.

Статті 6 та 7 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2004/42/ЄС (- 55) вилучити.

1. До Регламенту (ЄС) № 765/2008 внести такі зміни:

(1) назву викласти у такій редакції:

"Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 765/2008 від 9 липня 2008 року про встановлення вимог до акредитації та про скасування Регламенту (ЄЕС) № 339/93";

(2) у статті 1 параграфи 2 та 3 вилучити;

(3) у статті 2 пункти 1, 2, 14, 15, 17, 18 та 19 вилучити;

(4) главу III, що містить статті 15 - 29, вилучити;

(5) до параграфа 1 статті 32 внести такі зміни:

(a) пункт (c) викласти у такій редакції:

"(c) складання та оновлення матеріалів для настанов у сфері акредитації, повідомлення Комісії про органи з оцінювання відповідності та оцінювання відповідності;";

(b) пункти (d) та (e) вилучити;

(c) пункти (f) та (g) викласти в такій редакції:

"(f) виконання підготовчих або допоміжних робіт у зв’язку з провадженням діяльності з оцінювання відповідності, у сфері метрології та акредитації, пов’язаних з імплементацією законодавства Співтовариства, таких як дослідження, програми, оцінення, настанови, порівняльні аналізи, взаємні спільні візити, науково-дослідні роботи, розроблення та ведення баз даних, навчальні заходи, лабораторні роботи, перевірка професійної придатності, міжлабораторні випробування та робота з оцінювання відповідності;

(g) діяльність, яку провадять за програмами технічної допомоги, співпраця з третіми країнами і просування та посилення ролі європейських політик і систем щодо оцінювання відповідності й акредитації серед заінтересованих сторін у Співтоваристві та на міжнародному рівні."

2. Покликання на вилучені положення Регламенту (ЄС) № 765/2008 необхідно тлумачити як покликання на положення цього Регламенту і читати відповідно до кореляційної таблиці, наведеної у додатку III цього Регламенту.

У статті 56(1) Регламенту (ЄС) № 305/2011, перший підпараграф замінити на таке:

"1. Якщо органи ринкового нагляду однієї держави-члена мають достатні підстави вважати, що будівельний виріб, на який поширюється дія гармонізованого стандарту або для якого було видано Європейське технічне оцінювання, не досягає задекларованої ефективності та становить ризик для виконання базових вимог до будівельних робіт, охоплених цим Регламентом, вони повинні виконати стосовно відповідного виробу оцінювання з охопленням відповідних вимог, встановлених у цьому Регламенті. Відповідні суб’єкти господарювання повинні співпрацювати з органами ринкового нагляду мірою необхідності."

1. Держави-члени встановлюють правила щодо санкцій, застосовних у разі порушень цього Регламенту та гармонізаційного законодавства Союзу, переліченого в додатку II, що встановлює обов’язки для суб’єктів господарювання, та вживають усіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб їх було імплементовано згідно з національним правом.

2. Передбачені санкції повинні бути дієвими, пропорційними і стримувальними.

3. Держави-члени повинні повідомити Комісію про такі положення до 16 жовтня 2021 року, якщо вони не повідомили такі положення раніше, і повинні без затримки повідомляти її про будь-які подальші зміни, що впливають на них.

1. До 31 грудня 2026 року та кожні п’ять років після цього Комісія проводить оцінювання цього Регламенту у світлі цілей, які він переслідує, та надає звіт стосовно них Європейському Парламенту, Раді та Європейському економічно-соціальному комітету.

2. У звіті повинно бути оцінено, наскільки цей Регламент досягає своєї мети, зокрема у частині зменшення кількості невідповідних продуктів на ринку Союзу, забезпечення ефективного і результативного дотримання і застосування гармонізаційного законодавства Союзу в межах Союзу, вдосконалення співпраці між компетентними органами та посилення контролю продуктів, що надходять на ринок Союзу, з одночасним взяттям до уваги впливу на бізнес та особливо на МСП. Додатково, повинно бути оцінено сферу дії цього Регламенту, дієвість системи партнерських перевірок та діяльності з ринкового нагляду, що отримує фінансування Союзу, у світлі вимог політик і права Союзу та можливостей подальшого вдосконалення співпраці між органами ринкового нагляду та митних органів.

3. До 16 липня 2023 року Комісія готує звіт про оцінювання імплементації статті 4. Цей звіт, зокрема, повинен оцінювати сферу дії статті, її вплив та її витрати і вигоди. У відповідних випадках, звіт повинен супроводжуватися законодавчою пропозицією.

4. Протягом чотирьох років після першого схвалення спеціальної системи передекспортного контролю продуктів, зазначеної у статті 35(3), Комісія повинна провести оцінювання її впливу та економічної доцільності.

5. Для сприяння імплементації цього Регламенту Комісія складає настанови щодо практичного виконання статті 4 для цілей органів ринкового нагляду та суб’єктів господарювання.

1. Комісії допомагає комітет. Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011 .

Якщо комітет не надає жодного висновку, Комісія не ухвалює проект імплементаційного акта стосовно виконавчих повноважень, зазначених у статті 11(4), статті 21(9), статті 25(8), статті 35(10) та статті 35(11) цього Регламенту, та застосовується третій підпараграф статті 5(4) Регламенту (ЄС) № 182/2011 .

Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Він застосовується з 16 липня 2021 року. Статті 29, 30, 31, 32, 33 та 36 застосовуються з 1 січня 2021 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню у всіх державах-членах.

1. Директива Ради 69/493/ЄЕС від 15 грудня 1969 року про наближення законодавств держав-членів стосовно скла кришталевого (OB L 326, 29.12.1969, с. 36);

2. Директива Ради 70/157/ЄЕС від 6 лютого 1970 року про наближення законодавств держав-членів стосовно допустимого рівня шуму та випускної системи автомобільних транспортних засобів (OB L 42, 23.02.1970, с. 16);

3. Директива Ради 75/107/ЄЕС від 19 грудня 1974 року про наближення законодавств держав-членів стосовно пляшок, що використовуються як мірні ємності (OB L 42, 15.02.1975, с. 14);

4. Директива Ради 75/324/ЄЕС від 20 травня 1975 року про наближення законодавств держав-членів стосовно аерозольних розпилювачів (OB L 147, 09.06.1975, с. 40);

5. Директива Ради 76/211/ЄЕС від 20 січня 1976 року про наближення законодавств держав-членів стосовно приготування певних фасованих продуктів за масою чи за об’ємом (OB L 46, 21.02.1976, С. 1);

6. Директива Ради 80/181/ЄЕС від 20 грудня 1979 року про наближення законодавств держав-членів стосовно одиниць вимірювання та про скасування Директиви 71/354/ЄЕС (OB L 39, 15.02.1980, с. 40);

7. Директива Ради 92/42/ЄЕС від 21 травня 1992 року про вимоги до ефективності нових водонагрівальних котлів на рідкому або газоподібному паливі (OB L 167, 22.06.1992, с. 17);

8. Директива Європейського Парламенту і Ради 94/11/ЄС від 23 березня 1994 року про наближення законів, підзаконних нормативно-правових актів і адміністративних положень держав-членів стосовно маркування матеріалів, використаних як основні компоненти взуття для продажу споживачу (OB L 100, 19.04.1994, с. 37);

9. Директива Європейського Парламенту і Ради 94/62/ЄС від 20 грудня 1994 року про паювання і відходи паювання (OB L 365, 31.12.1994, с. 10);

10. Директива Європейського Парламенту і Ради 98/70/ЄС від 13 жовтня 1998 року стосовно якості бензинового і дизельного палива та про внесення змін до Директиви Ради 93/12/ЄЕС (OB L 350, 28.12.1998, с. 58);

11. Директива Європейського Парламенту і Ради 98/79/ЄС від 27 жовтня 1998 року про медичні вироби для діагностики in vitro (OB L 331, 07.12.1998, с. 1);

12. Директива Європейського Парламенту і Ради 2000/14/ЄС від 8 травня 2000 року про наближення законодавств держав-членів щодо шумового випромінювання у довкілля від обладнання, що використовується поза приміщеннями (OB L 162, 03.07.2000, с. 1);

13. Директива Європейського Парламенту і Ради 2000/53/ЄС від 18 вересня 2000 року про транспортні засоби з відпрацьованим ресурсом (OB L 269, 21.10.2000, с. 34);

14. Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2003/2003 від 13 жовтня 2003 року про добрива (OB L 304, 21.11.2003, с. 1);

15. Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 648/2004 від 31 березня 2004 року про мийні засоби (OB L 104, 08.04.2004, с. 1);

16. Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 850/2004 від 29 квітня 2004 року про стійкі органічні забруднювачі та про внесення змін до Директиви 79/117/ЄЕС (OB L 158, 30.04.2004, с. 7);

17. Директива Європейського Парламенту і Ради 2004/42/ЄС від 21 квітня 2004 року про обмеження викидів летких органічних сполук внаслідок використання органічних розчинників у деяких видах фарб, лаків і засобів повторного поверхневого оброблення транспортних засобів та про внесення змін до Директиви 1999/13/ЄС (OB L 143, 30.04.2004, с. 87);

18. Директива Європейського Парламенту і Ради 2005/64/ЄС від 26 жовтня 2005 року про затвердження типу автомобільних транспортних засобів щодо їх придатності до повторного використання, перероблюваності та відновлюваності, а також про внесення змін до Директиви Ради 70/156/ЄЕС (ОВL 310, 25.11.2005, с. 10);

19. Директива Європейського Парламенту і Ради 2006/42/ЄС від 17 травня 2006 року про машини і механізми, та про внесення змін до Директиви 95/16/ЄС (OB L 157, 09.06.2006, с. 24);

20. Директива Європейського Парламенту і Ради 2006/40/ЄС від 17 травня 2006 року стосовно викидів із систем кондиціонування повітря автомобільних транспортних засобів та про внесення змін до Директиви Ради 70/156/ЄЕС (OB L 161, 14.06.2006, с. 12);

21. Директива Європейського Парламенту і Ради 2006/66/ЄС від 6 вересня 2006 року про батареї і акумулятори та про відпрацьовані батареї і акумулятори, а також про скасування Директиви 91/157/ ЄЕС (OB L 266, 26.09.2006, с. 1);

22. Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1907/2006 від 18 грудня 2006 року щодо реєстрації, оцінювання, авторизації та обмеження реалізації хімічних речовин (КЕАСН), створення Європейського хімічного агентства, внесення змін до Директиви 1999/45/ЄС та про скасування Регламенту Ради (ЄЕС) № 793/93 та Регламенту Комісії (ЄС) № 1488/94, а також Директиви Ради 76/769/ЄЕС та директив Комісії 91/155/ЄЕС, 93/67/ЄЕС, 93/105/ЄС та 2000/21/ЄС (OB L 396, 30.12.2006, с. 1);

23. Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 715/2007 від 20 червня 2007 року про затвердження типу автомобільних транспортних засобів щодо викидів від легкових пасажирських і комерційних транспортних засобів (Євро-5 та Євро-6) та про доступ до інформації про ремонт і технічне обслуговування транспортного засобу (OB L 171, 29.06.2007, с. 1);