Імплементаційний Регламент Ради (ЄС) № 282/2011 від 15 березня 2011 року про встановлення імплементаційних інструментів для Директиви 2006/112/ЄС про спільну систему податку на додану вартість

Зі змінами, внесеними:

Цей Регламент визначає заходи щодо імплементації деяких положень розділів I-V і VII-XII Директиви 2006/112/ЄС.

Наведені нижче операції не призводять до придбання товарів в межах Співтовариства в розумінні пункту (b) статті 2 (1) Директиви 2006/112/ЄС:

(a) передавання неоподатковуваною особою нового транспортного засобу при зміні місця проживання за умови, що звільнення, передбачене в пункті (a) статті 138 (2) Директиви 2006/112/ЄС, не могло застосовуватися на момент постачання;

(b) повернення нового транспортного засобу неоподатковуваною особою державі-члену, з якої зазначений транспортний засіб був початково постачений їй із застосуванням звільнення, передбаченого в пункті (a) статті 138 (2) Директиви 2006/112/ЄС.

Без обмеження пункту (b) першого параграфа статті 59(a) Директиви 2006/112/ЄС, надання наведених нижче послуг не оподатковується ПДВ, якщо надавач продемонструє, що місце надання, визначене відповідно до підсекцій 3 і 4 секції 4 глави V цього Регламенту, розташоване за межами Співтовариства:

(a) з 1 січня 2013 року - послуга, зазначена в першому підпараграфі статті 56(2) Директиви 2006/112/ЄС;

(b) з 1 січня 2015 року - послуги, зазначені в статті 58 Директиви 2006/112/ЄС;

(c) послуги, зазначені в статті 59 Директиви 2006/112/ЄС.

Оподатковувана особа, що має право не оподаткувати товари, придбані в межах Співтовариства, відповідно до статті 3 Директиви 2006/112/ЄС, зберігає це право, навіть якщо відповідно до статті 214(1)(d) або (e) зазначеної Директиви такій оподатковуваній особі був присвоєний ідентифікаційний номер платника ПДВ, за яким вона повинна здійснювати сплату ПДВ за отриманні послуги або за послуги, надані нею на території іншої держави-члена, за які ПДВ підлягає сплаті виключно отримувачем.

Однак, якщо така оподатковувана особа повідомляє свій ідентифікаційний номер платника ПДВ постачальнику у зв'язку з придбанням нею товарів у межах Співтовариства, вважають, що вона використала можливість, передбачену в статті 3(3) згаданої Директиви.

Європейську групу з економічних інтересів (ЄГЕІ), створену відповідно до Регламенту (ЄЕС) № 2137/85, що постачає товари або послуги за винагороду своїм членам або третім особам, вважають оподатковуваною особою в розумінні статті 9(1) Директиви 2006/112/ЄС.

1. Ресторанні та кейтерингові послуги означають послуги, що полягають у постачанні приготованих або неприготованих страв або напоїв, або страв і напоїв, для споживання людиною, які супроводжуються достатніми допоміжними послугами для забезпечення безпосереднього вживання таких страв і напоїв. Постачання страв або напоїв, або страв і напоїв, є лише однією складовою цієї галузі, в якій переважає надання послуг. Ресторанні послуги - це надання зазначених послуг у приміщеннях надавача послуг, тоді як кейтерингові послуги - це надання зазначених послуг поза приміщеннями надавача.

2. Постачання приготованих або неприготованих страв або напоїв, або страв і напоїв, незалежно від того, чи включає воно транспортні послуги, не вважають ресторанними або кейтеринговими послугами в розумінні параграфа 1, якщо воно не включає будь-які інші допоміжні послуги.

1. Телекомунікаційні послуги в розумінні статті 24(2) Директиви 2006/112/ЄС, зокрема, охоплюють таке:

(a) послуги стаціонарного та мобільного телефонного зв'язку для передачі та комутації голосу, даних та відео, в тому числі телефонні послуги з компонентом візуалізації (послуги відеотелефону);

(b) послуги телефонного зв'язку, які надають через Інтернет, у тому числі протокол передачі голосу через Інтернет (VoIP);

(c) голосова пошта, очікування дзвінка, переадресація дзвінка, ідентифікація абонента, тристоронній дзвінок та інші послуги з управління дзвінками;

(d) пейджингові послуги;

(e) послуги аудіотексту;

(f) факс, телеграф і телекс;

(g) доступ до мережі Інтернет, в тому числі до всесвітньої павутини;

(h) приватні мережеві з'єднання, що забезпечують телекомунікаційний зв'язок для виключного користування клієнта.

2. Телекомунікаційні послуги в розумінні статті 24(2) Директиви 2006/112/ЄС не охоплюють таке:

(a) послуги, що їх надають електронними засобами;

(b) послуги телевізійного мовлення та радіомовлення (далі - "мовлення").

1. Послуги мовлення охоплюють послуги, що складаються з аудіо- та аудіовізуального контенту, такі як радіопередачі або телевізійні передачі, які надаються широкій громадськості через мережі зв'язку надавачем медіа-послуг під його редакторську відповідальність згідно з програмою передач для одночасного прослуховування або перегляду.

2. Параграф 1, зокрема, охоплює таке:

(a) радіопередачі або телевізійні передачі, що транслюються або ретранслюються через радіо- або телевізійну мережу;

(b) радіопрограми або телевізійні передачі, що розповсюджуються через Інтернет або схожу електронну мережу (IP-стрімінг), якщо вони передаються одночасно з трансляцією або ретрансляцією через радіомережу або телевізійну мережу.

3. Параграф 1 не охоплює таке:

(a) телекомунікаційні послуги;

(b) послуги, що їх надають електронними засобами;

(c) надання інформації щодо певних програм на вимогу;

(d) передачу прав на мовлення або трансляцію;

(e) оренду технічного обладнання або засобів прийому сигналів мовлення;

(f) радіопередачі або телевізійні передачі, що розповсюджуються через Інтернет або схожу електронну мережу (IP-стрімінг), крім випадків, якщо вони передаються одночасно з трансляцією або ретрансляцією через радіомережу або телевізійну мережу.

1. "Послуги, що їх надають електронними засобами", зазначені в Директиві 2006/112/ЄС, включають послуги, які надають через Інтернет або електронну мережу, характер яких зумовлює їх значну автоматизацію й мінімальне втручання людини та унеможливлює надання таких послуг за відсутності інформаційних технологій.

2. Параграф 1, зокрема, охоплює таке:

(a) постачання оцифрованих продуктів загалом, в тому числі програмного забезпечення, внесення змін до нього або його оновлення;

(b) послуги, що забезпечують або підтримують присутність компанії або персональну присутність в електронній мережі, такі як вебсайт або вебсторінка;

(c) послуги, що автоматично генеруються за допомогою комп'ютера через мережу Інтернет або електронну мережу, у відповідь на введення певних даних отримувачем;

(d) передання за плату права розміщувати товари або послуги для продажу на майданчику в мережі Інтернет, що функціонує як онлайновий ринок, на якому потенційні покупці вказують свої ціни за допомогою автоматизованої процедури та на якому сторони повідомляють про продаж в автоматично згенерованому комп'ютером електронному листі;

(e) пакети інтернет-послуг з інформаційними сервісами, в яких телекомунікаційний компонент є допоміжною та підпорядкованою частиною (тобто пакети, які включають не тільки доступ до мережі Інтернет, але й інші елементи, такі як сторінки контенту, що надають доступ до новин, прогнозу погоди або інформації про подорожі; ігрові майданчики; хостинг вебсайтів, доступ до онлайн-дебатів тощо);

(f) послуги, перелічені в додатку I.

3. Параграф 1 не охоплює таке:

(a) послуги мовлення; ТВ

(b) телекомунікаційні послуги;

(c) товари, щодо яких замовлення та його опрацювання здійснюються електронними засобами;

(d) диски CD-ROM, дискети та подібні матеріальні носії даних;

(e) друковані матеріали, такі як книги, бюлетені, газети або журнали;

(f) компакт-диски та аудіокасети;

(g) відеокасети та диски DVD;

(h) ігри на дисках CD-ROM;

(i) консультаційні послуги фахівців, таких як юристи і фінансові консультанти, які надаються клієнтам електронною поштою;

(j) викладацькі послуги, якщо зміст курсу передається викладачем через мережу Інтернет або електронну мережу (тобто через віддалений зв'язок);

(k) офлайнові послуги фізичного ремонту комп'ютерного обладнання;

(l) офлайнові послуги зберігання даних;

(m) рекламні послуги, зокрема, в газетах, на плакатах і на телебаченні;

(n) послуги телефонної служби технічної підтримки;

(o) викладацькі послуги, що включають заочне навчання, таке як поштові курси;

(p) стандартні послуги аукціоністів, що вимагають безпосередньої участі людини, незалежно від процедури здійснення ставок;

(t) квитки на культурні, мистецькі, спортивні, наукові, освітні або розважальні події, заброньовані онлайн;

(u) послуги з розміщення, винаймання автомобілів, ресторанні послуги, послуги пасажирського транспорту або схожі послуги, заброньовані онлайн.

Якщо оподатковувана особа лише здійснює збирання різних деталей машини, що їх всі разом було їй надано замовником, таку операцію вважають наданням послуг у розумінні статті 24(1) Директиви 2006/112/ЄС.

Продаж опціону, якщо такий продаж є операцією, що підпадає під дію пункту (f) статті 135 (1) Директиви 2006/112/ЄС, вважають наданням послуг у розумінні статті 24(1) зазначеної Директиви. Таке надання послуг вважають відмінним від основних операцій, з якими пов'язана послуга.

1. Для цілей застосування статті 28 Директиви 2006/112/ЄС, якщо послуги, що їх надають електронними засобами, надаються через телекомунікаційну мережу, інтерфейс або портал, такий як торговельний майданчик для подання заявок, вважають, що оподатковувана особа, що бере участь в такому наданні послуг, діє від власного імені, але за дорученням надавача таких послуг, крім випадків, коли такий надавач вказаний оподаткованою особою безпосередньо як надавач і це відображено в положеннях договору між сторонами.

Надавача послуг, що їх надають електронними засобами, вважають вказаним оподатковуваною особою безпосередньо як надавача зазначених послуг у разі виконання таких умов:

(a) рахунок-фактура, виставлений або наданий кожною оподатковуваною особою, яка бере участь у наданні послуг, що їх надають електронними засобами, визначає такі послуги та їх надавача;

(b) рахунок або квитанція, виставлена або надана замовникові, визначає послуги, що їх надають електронними засобами, та їх надавача.

Для цілей цього параграфа, оподатковувана особа, яка уповноважує замовника здійснювати сплату або надання послуг, що їх надають електронними засобами, або визначає загальні умови такого надання, не має права вказувати іншу особу як безпосереднього надавача зазначених послуг.

2. Параграф 1 також застосовують у випадках, коли послуги телефонного зв'язку, що їх надають через Інтернет, в тому числі протокол передачі голосу через Інтернет (VoIP), надаються через телекомунікаційну мережу, інтерфейс або портал, такий як торговельний майданчик для подання заявок, і за таких самих умов, як зазначено в цьому параграфі.

3. Цю статтю не застосовують до оподатковуваної особи, яка здійснює лише опрацювання платежів за послуги, що їх надають електронними засобами, або телефонні послуги, що їх надають через Інтернет, в тому числі протокол передачі голосу через Інтернет (VoIP), і яка не бере участі в наданні цих послуг, що їх надають електронними засобами, або телефонних послуг.

1. Для цілей застосування статей 44 і 45 Директиви 2006/112/ЄС, місцем ведення господарської діяльності оподатковуваної особи вважають місце виконання обов'язків головного офісу компанії.

2. Для визначення місця, зазначеного в параграфі 1, необхідно брати до уваги місце ухвалення важливих рішень стосовно загального управління діяльністю, юридичну адресу компанії та місце проведення зустрічей управлінського персоналу.

Якщо застосування зазначених критеріїв не дає змоги чітко визначити місце ведення господарської діяльності, перевагу надають місцю ухвалення важливих рішень стосовно загального управління діяльністю.

3. При визначенні місця ведення господарської діяльності оподатковуваної особи до уваги не беруть наявність поштової адреси.

1. Для цілей застосування статті 44 Директиви 2006/112/ЄС, "фіксований осідок" означає будь-який осідок, інший ніж місце ведення господарської діяльності, зазначене в статті 10 цього Регламенту, що характеризується достатнім рівнем постійності та належною структурою людських і технічних ресурсів для уможливлення отримання послуг, що їх надають, та користування ними для власних потреб.

2. Для цілей застосування зазначених нижче статей, "фіксований осідок" означає будь-який осідок, інший ніж місце ведення господарської діяльності, зазначене в статті 10 цього Регламенту, що характеризується достатнім рівнем постійності та належною структурою людських і технічних ресурсів для забезпечення можливості надання послуг:

(a) стаття 45 Директиви 2006/112/ЄС;

(b) з 1 січня 2013 року - другий підпараграф статті 56(2) Директиви 2006/112/ЄС;

(c) до 31 грудня 2014 року - стаття 58 Директиви 2006/112/ЄС;

(d) стаття 192a Директиви 2006/112/ЄС.

3. Сам факт наявності ідентифікаційного номера платника ПДВ не є достатнім, щоб вважати, що оподатковувана особа має фіксований осідок.

Для цілей застосування Директиви 2006/112/ЄС, "місцем постійного проживання" фізичної особи, незалежно від того, чи є вона оподатковуваною особою, вважають адресу, зазначену в реєстрі населення або подібному реєстрі, або адресу, про яку така особа повідомила відповідні податкові органи, крім випадків, якщо існують докази, що така адреса не відповідає дійсності.

Місцем, у якому фізична особа "зазвичай проживає" або "зазвичай перебуває", незалежно від того, чи є вона оподатковуваною особою, відповідно до Директиви 2006/112/ЄС вважають місце, в якому така фізична особа зазвичай мешкає у зв'язку з особистими та професійними зв'язками.

Якщо фізична особа має професійні зв'язки в країні, іншій ніж та, де вона має особисті зв'язки, або за відсутності професійних зв'язків, місце звичайного проживання визначають за особистими зв'язками, які демонструють тісний зв'язок між фізичною особою та місцем, де вона мешкає.

Місцем, у якому неоподатковувана юридична особа має осідок, як зазначено в першому підпараграфі статті 56(2) і статей 58 і 59 Директиви 2006/112/ЄС, вважають:

(a) місце виконання функцій головного офісу компанії; або

(b) місце ведення будь-якої іншої господарської діяльності, що характеризується достатнім рівнем постійності та належною структурою людських і технічних ресурсів для уможливлення отримання послуг, що їх надають, та користування ними для власних потреб.

Для цілей застосування Директиви 2006/112/ЄС, зазначене нижче вважають "нерухомим майном":

(a) будь-яку конкретну частину землі, все, що розташоване на її поверхні й під її поверхнею, щодо чого можливе набуття права власності і користування;

(b) будь-яку будівлю або споруду, розташовану на землі або в землі, вище або нижче рівня моря, що не може бути легко розібрана або переміщена;

(c) будь-який елемент, який був встановлений і який є невід'ємною частиною будівлі або споруди, без якого така будівля або споруда не буде повною, такий як двері, вікна, дахи, сходи та ліфти;

(d) будь-який стаціонарний елемент, обладнання чи механізм будівлі або споруди, що не може бути переміщений без руйнування або зміни будівлі або споруди.

У разі перевищення протягом календарного року граничного значення, застосовного державою-членом відповідно до статті 34 Директиви 2006/112/ЄС, стаття 33 зазначеної Директиви не змінює місце постачань товарів, окрім продуктів, що оподатковуються акцизними зборами, здійснених протягом того самого календарного року до перевищення граничного значення, застосовного державою-членом за поточний календарний рік, за умови виконання таких умов:

(a) постачальник не використав можливість, передбачену в статті 34(4) зазначеної Директиви;

(b) вартість його постачань товарів не перевищувала граничне значення протягом попереднього календарного року.

Однак, стаття 33 Директиви 2006/112/ЄС змінює місце зазначених нижче постачань до держави-члена, в якій закінчується відправлення або перевезення товарів:

(a) постачання товарів, щодо яких граничне значення, застосовне державою-членом протягом календарного року, іншого ніж поточний рік, було перевищено протягом того самого календарного року;

(b) будь-яких додаткових постачань товарів у межах такої держави-члена в відповідному календарному році;

(c) постачань товарів у межах такої держави-члена протягом календарного року, наступного після календарного року, в якому відбулася подія, зазначена в пункті (a).

Ділянку пасажирського перевезення, яке здійснюють в межах Співтовариства, зазначену в статті 37 Директиви 2006/112/ЄС, визначають відстанню, яку подолав транспортний засіб, а не відстанню, яку подолав кожний пасажир.

У разі здійснення придбання товарів у межах Співтовариства в розумінні статті 20 Директиви 2006/112/ЄС, держава-член, у якій закінчується відправлення або перевезення товарів, повинна виконувати свої повноваження щодо оподаткування незалежно від режиму оподаткування ПДВ, що застосовується до операцій у державі-члені, в якій розпочалося відправлення або перевезення.

Будь-які запити постачальника товарів щодо виправлень ПДВ, який він вказав у рахунку-фактурі та про який він повідомив державу-член, в якій розпочалося відправлення або перевезення товарів, держава-член розглядає відповідно до власних внутрішніх правил.

1. Якщо місце надання послуг залежить від того, чи є замовник оподатковуваною або неоподатковуваною особою, статус замовника визначають на основі статей 9-13 і статті 43 Директиви 2006/112/ЄС.

2. Неоподатковувану юридичну особу, яку ідентифікують або яка повинна бути ідентифікована для цілей ПДВ відповідно до пункту (b) статті 214 (1) Директиви 2006/112/ЄС, оскільки придбання нею товарів у межах Співтовариства оподатковується ПДВ, або оскільки вона використала можливість оподаткування ПДВ таких операцій, вважають оподатковуваною особою в розумінні статті 43 зазначеної Директиви.

1. За відсутності інформації про протилежне, надавач може вважати замовника, що має осідок у Співтоваристві, оподатковуваною особою:

(a) якщо замовник надав йому про свій ідентифікаційний номер платника ПДВ і надавач отримав підтвердження дійсності такого ідентифікаційного номера, відповідного імені та адреси згідно зі статтею 31 Регламенту Ради (ЄС) № 904/2010 від 7 жовтня 2010 року про адміністративну співпрацю та боротьбу з шахрайством у сфері податку на додану вартість (- 1);

(b) якщо замовник ще не отримав ідентифікаційний номер платника ПДВ, але повідомив надавача про подання заявки на його отримання, і надавач отримує будь-який інший доказ, який підтверджує, що замовник є оподатковуваною особою або неоподатковуваною юридичною особою, яка повинна бути ідентифікована для цілей ПДВ, і здійснює перевірку точності інформації, яку надано замовником, в розумному обсязі за допомогою засобів контролю, які зазвичай використовуються у господарській діяльності, таких як перевірка тотожності особи або перевірка платежу.

2. За відсутності інформації про протилежне, надавач може вважати замовника, що має осідок у Співтоваристві, неоподатковуваною особою, якщо він може продемонструвати, що замовник не надав йому свій ідентифікаційний номер платника ПДВ.

Однак, незалежно від інформації про протилежне, надавач телекомунікаційних послуг, послуг мовлення або послуг, що їх надають електронними засобами, може вважати замовника, що має осідок у Співтоваристві, неоподатковуваною особою доти, доки такий замовник не надасть йому свій ідентифікаційний номер платника ПДВ.

3. За відсутності інформації про протилежне, надавач може вважати замовника, що має осідок за межами Співтовариства, оподатковуваною особою:

(a) якщо він отримає від замовника сертифікат, виданий компетентними податковими органами замовника, який засвідчує ведення господарської діяльності замовником та який дає йому змогу отримати відшкодування ПДВ згідно з Директивою Ради 86/560/ ЄЕС від 17 листопада 1986 року про гармонізацію систем права держав-членів стосовно податків з обороту - Правила відшкодування податку на додану вартість оподатковуваними особами, що не мають осідку на території Співтовариства (- 2);

(b) якщо замовник не має такого сертифіката, а надавач має номер платника ПДВ, або подібний номер, присвоєний замовникові країною реєстрації, що використовується для визначення видів господарської діяльності, або будь-який інший доказ, який демонструє, що замовник є оподатковуваною особою, і якщо надавач здійснює перевірку точності інформації, яку надано замовником, в розумному обсязі за допомогою засобів контролю, які зазвичай використовуються у господарській діяльності, таких як перевірка тотожності особи або перевірка платежу.

Для цілей застосування правил щодо місця надання послуг, встановлених у статтях 44 і 45 Директиви 2006/112/ЄС, оподатковувану особу або неоподатковувану юридичну особу, що її вважають оподатковуваною особою, яка отримує послуги виключно для приватних цілей, вважають неоподатковуваною особою.

За відсутності інформації про протилежне, такої як інформація про характер послуг, які надають, надавач може вважати, що послуги надаються для цілей господарської діяльності замовника, якщо замовник вказав свій ідентифікаційний номер платника для такої операції.

Якщо одна й та сама послуга призначена як для приватних цілей, в тому числі для цілей персоналу замовника, так і для цілей господарської діяльності, на надання такої послуги поширюється виключно дія статті 44 Директиви 2006/112/ЄС за умови відсутності недобросовісної практики.

Якщо на надання послуг оподатковуваній особі або неоподатковуваній юридичній особі, що її вважають оподатковуваною особою, поширюється дія статті 44 Директиви 2006/112/ЄС, і якщо така оподатковувана особа має осідок в одній країні або, за відсутності місця ведення господарської діяльності або фіксованого осідку, постійно проживає або зазвичай перебуває в одній країні, таке надання послуг повинно оподатковуватися в такій країні.

Надавач послуг визначає таке місце на основі інформації, отриманої від замовника, та перевіряє отриману інформацію за допомогою засобів контролю, які зазвичай використовуються у господарській діяльності, таких як перевірка тотожності особи або перевірка платежу.

Інформація може включати ідентифікаційний номер платника ПДВ, присвоєний державою-членом, в якій замовник має осідок.

Якщо на надання послуг оподатковуваній особі або неоподатковуваній юридичній особі, що її вважають оподатковуваною особою, поширюється дія статті 44 Директиви 2006/112/ЄС, і якщо така оподатковувана особа має осідок більш ніж в одній країні, таке надання оподатковується в країні, в якій така оподатковувана особа веде господарську діяльність.

Однак якщо таку послугу надають фіксованому осідку оподатковуваної особи, розташованому в місці, іншому ніж місце ведення нею господарської діяльності, таке надання повинно оподатковуватися в місці розташування фіксованого осідку, що отримує послугу і користується нею для власних потреб.

Якщо оподатковувана особа не має місця ведення господарської діяльності або фіксованого осідку, надання повинно оподатковуватися в місці, в якому вона постійно проживає або зазвичай перебуває.

1. Щоб визначити фіксований осідок замовника, якому надаються послуги, надавач повинен визначити характер і цілі послуг, що надаються.

Якщо характер і цілі послуги, що надається, не дають йому змоги визначити фіксований осідок, якому надається послуга, під час ідентифікації фіксованого осідку надавач повинен звертати особливу увагу на те, чи визначає договір, бланк замовлення та ідентифікаційний номер платника ПДВ, присвоєний державою-членом замовника та наданий йому замовником, фіксований осідок як замовника відповідної послуги, і чи є фіксований осідок особою, що здійснює оплату послуги.

Якщо фіксований осідок замовника, якому надається послуга, не може бути визначений відповідно до першого і другого підпараграфів цього параграфа, або якщо послуги, на які поширюється дія статті 44 Директиви 2006/112/ЄС, надаються оподатковуваній особі за договором, що передбачає надання однієї або декількох послуг, якими користуються в спосіб, який неможливо визначити або виміряти, надавач може законно вважати, що такі послуги надані в місці ведення господарської діяльності замовника.

2. Застосування цієї статті не обмежує обов'язків замовника.

1. 3 1 січня 2013 року, якщо відповідно до першого підпараграфа статті 56(2) Директиви 2006/112/ЄС, надання послуг оподатковується в місці, в якому замовник має осідок або, за відсутності осідку, постійно проживає або зазвичай перебуває, надавач повинен визначити таке місце на основі фактичної інформації, наданої замовником, і перевірити надану інформацію за допомогою засобів контролю, які зазвичай використовуються у господарській діяльності, таких як перевірка тотожності особи або перевірка платежу.

2. Якщо, відповідно до статей 58 і 59 Директиви 2006/112/ЄС, надання послуг оподатковується в місці, в якому замовник має осідок або, за відсутності осідку, постійно проживає або зазвичай перебуває, надавач повинен визначити таке місце на основі фактичної інформації, що її надано замовником, і перевірити надану інформацію за допомогою засобів контролю, які зазвичай використовуються у господарській діяльності, таких як перевірка тотожності особи або перевірка платежу.

Якщо послуги, на які поширюється дія першого підпараграфа статті 56(2) і статей 58 і 59 Директиви 2006/112/ЄС, надаються неоподатковуваній особі, що має осідок більш ніж в одній країні, або постійно проживає в одній країні, а зазвичай перебуває в іншій країні, пріоритет повинен надаватися:

(a) для неоподатковуваної юридичної особи - місцю, зазначеному в пункті (a) статті 13a цього Регламенту, крім випадків, коли існують докази, що відповідною послугою користуються в осідку, згаданому в пункті (b) зазначеної статті;

(b) для фізичної особи - місцю, в якому вона зазвичай перебуває, крім випадків, коли існують докази користування послугою в місці за місцем постійного проживання.

1. Для цілей застосування статей 44, 58 і 59а Директиви 2006/112/ЄС, якщо надавач телекомунікаційних послуг, послуг мовлення або послуг, що їх надають електронними засобами, надає такі послуги в місці, такому як телефонна будка, телефонний кіоск, вай-фай точка, інтернет-кафе, ресторан, рецепція готелю, де необхідна фізична присутність отримувача послуги для отримання послуги надавача, припускають, що замовник має осідок, постійно проживає або зазвичай перебуває за таким місцем розташування, та що послугою користуються та її отримують у такому місці.

2. Якщо місце, зазначене у параграфі 1 цієї статті, розташоване на борту морського судна, повітряного судна або в потягу під час здійснення операції пасажирського перевезення в межах Співтовариства відповідно до статей 37 і 57 Директиви 2006/112/ЄС, країною місця розташування є країна початку пасажирського перевезення.

Для цілей застосування статті 58 Директиви 2006/112/ЄС, якщо телекомунікаційні послуги, послуги мовлення або послуги, що їх надають електронними засобами, надаються неоподатковуваною особою:

(a) через його лінію стаціонарного зв'язку - припускають, що замовник має осідок, постійно проживає або зазвичай перебуває в місці встановлення лінії стаціонарного зв'язку;

(b) через мобільні мережі - припускають, що місцем, у якому замовник має осідок, постійно проживає або зазвичай перебуває, є країна, яку ідентифікують за мобільним кодом країни СІМ-картки, яка використовується під час отримання таких послуг;

(c) якщо надання відповідних послуг потребує використання декодера або подібного пристрою або картки доступу, а лінія стаціонарного зв'язку не використовується, припускають, що замовник має осідок, постійно проживає або зазвичай перебуває в місці, в якому такий декодер або подібний пристрій розташований, або якщо таке місце невідоме, то в місці, до якого надіслано картку доступу для її використання;

(d) за обставин, інших ніж обставини, зазначені в статті 24a та в пунктах (a), (b) і (c) цієї статті, припускають, що замовник має осідок, постійно проживає або зазвичай перебуває в місці, визначеному як таке надавачем на підставі двох несуперечливих доказів відповідно до статті 24f цього Регламенту.

Без обмеження пункту (d) першого параграфа, для послуг, які підпадають під дію цього пункту, якщо загальна вартість постачання таких послуг без урахування ПДВ, що їх надає оподатковувана особа з місця ведення господарської діяльності або фіксованого осідку в державі-члені, не перевищує в поточному та попередньому календарному році 100000 євро або еквівалентну суму в національній валюті, припускають, що замовник має осідок, постійно проживає або зазвичай перебуває в місці, визначеному як таке надавачем на підставі одного доказу, наданого особою, іншою ніж надавач або замовник, яка бере участь у наданні послуг відповідно до пунктів (a)-(e) статті 24f.

Якщо протягом календарного року граничне значення, вказане в другому параграфі, перевищено, зазначений параграф не застосовують з моменту перевищення до моменту виконання умов, передбачених зазначеним параграфом.

Відповідну еквівалентну суму в національній валюті розраховують шляхом застосування обмінного курсу, опублікованого Європейським Центральним Банком на дату ухвалення Імплементаційного Регламенту Ради (ЄС) 2017/2459 (- 3).

Для цілей застосування статті 56(2) Директиви 2006/112/ЄС, якщо винаймання транспортного засобу, інше ніж короткострокове винаймання, здійснюється неоподатковуваною особою, припускають, що замовник має осідок, постійно проживає або зазвичай перебуває в місці, визначеному як таке надавачем на підставі двох несуперечливих доказів відповідно до статті 24е цього Регламенту.

1. Якщо надавач надає послугу, що міститься в переліку в статті 58 Директиви 2006/112/ЄС, він може відхилити припущення, вказані в статті 24а або в пункті (a), (b) або (c) статті 24b цього Регламенту, на підставі трьох несуперечливих доказів, які вказують на те, що замовник має осідок, постійно проживає або зазвичай перебуває в іншому місці.

2. Податковий орган може відхилити припущення, зроблені відповідно до статей 24a, 24b або 24c, за наявності ознак їх неналежного застосування або зловживання ними з боку надавача.

Для цілей застосування правил статті 56(2) Директиви 2006/112/ЄС і виконання вимог статті 24с цього Регламенту, доказом слугує, зокрема, таке:

(a) платіжна адреса замовника;

(b) банківські реквізити, такі як місце ведення банківського рахунку, використаного для розрахунку, або платіжна адреса замовника, що зберігається у такому банку;

(c) реєстраційні дані транспортного засобу, винайнятого замовником, якщо такий транспортний засіб повинен бути зареєстрований у місці його використання, або інша подібна інформація;

(d) інша комерційно важлива інформація.

Для цілей застосування правил статті 58 Директиви 2006/112/ЄС і виконання вимог пункту (d) статті 24b або статті 24d(1) цього Регламенту, доказом слугує, зокрема, таке:

(a) платіжна адреса замовника;

(b) адреса інтернет-протоколу (IP адреса) пристрою, що використовується замовником, або інший метод геолокації;

(c) банківські реквізити, такі як місце ведення банківського рахунку, використаного для розрахунку, або платіжна адреса замовника, що зберігається у такому банку;

(d) мобільний код країни за міжнародним ідентифікатором абонента мобільного зв'язку (IMSI), що зберігається на карті модуля ідентифікації абонента (сім-карті), яку використовує замовник;

(e) розташування лінії стаціонарного зв'язку замовника, за допомогою якої йому надається послуга;

(f) інша комерційно важлива інформація.

Для цілей застосування правил, що регулюють місце надання послуг, до уваги повинні братися лише обставини, які мали місце на момент настання факту виникнення податкового зобов'язання. Будь-які подальші зміни щодо застосування отриманої послуги не повинні впливати на визначення місця надання, за умови відсутності недобросовісної практики.

На операцію, в рамках якої орган надає оподатковуваній особі права трансляції футбольних матчів, поширюється дія статті 44 Директиви 2006/112/ЄС.

На надання послуг, що полягають в поданні заявок на або отриманні відшкодування ПДВ відповідно до Директиви Ради 2008/9/ЄС від 12 лютого 2008 року про встановлення детальних правил для відшкодування податку на додану вартість, передбаченого в Директиві 2006/112/ЄС, оподатковуваним особам, що не мають осідку в державі-члені відшкодування, але мають осідок в іншій- державі-члені (- 4), поширюється дія статті 44 Директиви 2006/112/ЄС.

На надання послуг з організації поховання, якщо такі послуги становлять єдину послугу, поширюється дія статей 44 і 45 Директиви 2006/112/ЄС.

Без обмеження статті 41 цього Регламенту, на надання послуг перекладу текстів поширюється дія статей 44 і 45 Директиви 2006/112/ЄС.

Надання послуг посередниками відповідно до статті 46 Директиви 2006/112/ЄС охоплює послуги посередників, які діють від імені та за дорученням отримувача замовленої послуги, а також послуги, що їх надають посередники, які діють від імені та за дорученням надавача замовлених послуг.

На надання послуг посередників, які діють від імені та за дорученням іншої особи, що полягають у посередництві в розміщенні в готельному секторі або в секторах з подібними функціями, поширюється дія:

(a) статті 44 Директиви 2006/112/ЄС, якщо отримувачем послуг є оподатковувана особа, що діє як така, або неоподатковувана юридична особа, яка вважається оподатковуваною особою;

(b) статті 46 зазначеної Директиви, якщо отримувачем послуг є неоподатковувана особа.

1. Послуги, пов'язані з нерухомим майном, як зазначено в статті 47 Директиви 2006/112/ЄС, включають винятково послуги, які мають достатній прямий зв'язок із таким майном. Послуги вважають такими, які мають достатній прямий зв'язок із нерухомим майном, у таких випадках:

(a) якщо послуги є похідними від нерухомого майна і таке майно є головним або ключовим складовим елементом послуги, що надається;

(b) якщо вони надаються стосовного нерухомого майна або спрямовані на нього, і їх об'єктом є фізична зміна такого майна або зміна його юридичного статусу.

2. Параграф 1, зокрема, охоплює таке:

(a) складання планів споруди або її частин, що призначені для певної земельної ділянки, незалежно від того, чи зведено споруду;

(b) здійснення нагляду на місці або надання послуг охорони;

(c) будівництво споруди на землі, а також роботи з будівництва та знесення, що проводяться на споруді або її частинах;

(d) будівництво постійних споруд на землі, а також роботи з будівництва та знесення, що проводяться на постійних спорудах, таких як трубопровідні системи для газу, води, каналізації та інші системи;

(e) земельні роботи, в тому числі сільськогосподарські послуги, такі як обробка ґрунту, сівба, полив або удобрювання;

(f) дослідження й оцінювання ризиків та цілісності нерухомого майна;

(g) оцінювання вартості нерухомого майна, в тому числі якщо така послуга є необхідною для цілей страхування, оцінювання вартості заставного майна для отримання позики або для оцінювання ризиків і збитків у спорах;

(h) надання нерухомого майна в лізинг або в оренду, інше ніж надання, зазначене в пункті (c) параграфа 3, в тому числі зберігання товарів, щодо яких виокремлюється певна частина майна для виключного користування замовником;

(i) розміщення в готельному секторі або в секторах з подібними функціями, таких як табори для відпочинку або зони відпочинку, облаштованих для використання як кемпінги, в тому числі право перебування в певному місці, що виникає внаслідок переходу права спільного користування (таймшер), та інші права;

(j) присвоєння або передача прав, інших ніж ті, на які поширюється дія пунктів (h) і (i), щодо використання всього нерухомого майна або його частини, в тому числі ліцензії на використання частини майна, як-от надання права на рибальство чи мисливство або надання доступу до кімнат відпочинку в аеропортах, або використання інфраструктури, такої як мости або тунелі, за що стягується збір;

(k) технічне обслуговування, реконструкція та ремонт споруди або її частин, в тому числі прибирання, плиткування, шпалерування і паркетування;

(l) технічне обслуговування, реконструкція та ремонт постійних споруд, таких як трубопровідні системи для газу, води, каналізації та подібні;

(m) встановлення або монтаж техніки або обладнання, що їх кваліфікують як нерухоме майно після встановлення або монтажу;

(n) технічне обслуговування та ремонт, інспектування та нагляд за технікою або обладнанням, що їх кваліфікують як нерухоме майно;

(o) управління майном, інше ніж управління портфелем інвестицій у нерухоме майно, зазначене в пункті (g) параграфа 3, що складається з управління комерційним, промисловим або житловим нерухомим майном від імені або за дорученням власника зазначеного майна;