Угода між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом і його державами-членами, з іншої сторони, про спільний авіаційний простір

Україна, з однієї сторони, та

Королівство Бельгія,

Республіка Болгарія,

Чеська Республіка,

Королівство Данія,

Федеративна Республіка Німеччина,

Естонська Республіка,

Ірландія,

Грецька Республіка,

Королівство Іспанія,

Французька Республіка,

Республіка Хорватія,

Італійська Республіка,

Республіка Кіпр,

Латвійська Республіка,

Литовська Республіка,

Велике Герцогство Люксембург,

Угорщина,

Республіка Мальта,

Королівство Нідерланди,

Республіка Австрія,

Республіка Польща,

Португальська Республіка,

Румунія,

Республіка Словенія,

Словацька Республіка,

Фінляндська Республіка,

Королівство Швеція,

будучи Сторонами Договору про Європейський Союз та Договору про функціонування Європейського Союзу (далі - договори ЄС) та будучи державами-членами Європейського Союзу (далі - держави-члени ЄС),

та

Європейський Союз, далі - ЄС, з іншої сторони,

разом далі - Сторони;

бажаючи створити спільний авіаційний простір (САП), що базується на взаємному доступі до ринків авіаперевезень Сторін, з рівними умовами конкуренції та повагою до однакових правил, зокрема, у сфері безпеки польотів, авіаційної безпеки, організації повітряного руху, гармонізації соціальної сфери та захисту навколишнього середовища;

ВИЗНАЮЧИ інтегрований характер міжнародної цивільної авіації та права і зобов’язання України та держав-членів ЄС, що випливають з їхнього членства в міжнародних авіаційних організаціях, зокрема в Міжнародній організації цивільної авіації (ICAO) та Європейській організації з безпеки аеронавігації, а також їхні права та зобов’язання у рамках міжнародних угод з третіми сторонами та міжнародними організаціями;

БАЖАЮЧИ поглибити відносини між Сторонами у галузі авіаційного транспорту, зокрема у сфері промислового співробітництва, та розвинути рамки існуючої системи угод про повітряне сполучення з метою розвитку економічних, культурних та транспортних зв’язків між Сторонами;

БАЖАЮЧИ сприяти розширенню можливостей повітряних перевезень, в тому числі шляхом розвитку повітряних транспортних мереж з метою задоволення потреб пасажирів і вантажоперевізників у зручних авіаперевезеннях;

ВИЗНАЮЧИ важливість авіаційного транспорту для розвитку торгівлі, туризму та інвестицій;

ВІДЗНАЧАЮЧИ Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, відкриту для підписання в м. Чикаго 7 грудня 1944 року;

БЕРУЧИ ДО УВАГИ, що Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, передбачає, що з метою забезпечення скоординованого розвитку перевезень між Сторонами, що відповідає їхнім комерційним потребам, умови взаємного доступу до ринку та надання послуг з перевезень повітряним транспортом можуть бути визначені окремими угодами;

БАЖАЮЧИ надати авіаперевізникам можливість запропонувати пасажирам та вантажоперевізникам конкурентоспроможні ціни та послуги на відкритих ринках;

БАЖАЮЧИ, щоб усі сфери галузі авіаційного транспорту, в тому числі працівники авіаперевізника, отримали вигоду з лібералізованої угоди;

МАЮЧИ намір розвинути рамки існуючих угод щодо авіаційного транспорту з метою поступового відкриття доступу на ринки та збільшення переваг для споживачів, авіаперевізників, працівників та спільнот обох Сторін;

ПОГОДЖУЮЧИСЬ, що правила САП мають ґрунтуватися на відповідному законодавстві Європейського Союзу, як це визначено у Додатку I до цієї Угоди, без шкоди для договорів ЄС та Конституції України;

ВІДЗНАЧАЮЧИ намір України інкорпорувати у своє авіаційне законодавство відповідні вимоги і стандарти Європейського Союзу, у тому числі з урахуванням подальшого розвитку законодавчої бази ЄС;

БАЖАЮЧИ забезпечити найвищий рівень безпеки польотів і авіаційної безпеки міжнародних повітряних перевезень та підтверджуючи глибоку стурбованість у зв’язку з діями або погрозами, спрямованими проти безпеки повітряних суден, які ставлять під загрозу безпеку людей чи майна, негативно впливають на експлуатацію повітряних суден і підривають упевненість пасажирів в безпеці цивільної авіації;

ВИЗНАЮЧИ переваги, які обидві Сторони можуть отримати від повного дотримання правил САП, включаючи відкритий доступ до ринків та збільшення вигід для споживачів послуг і суб’єктів господарювання обох Сторін;

ВИЗНАЮЧИ, що створення САП та імплементація його правил не можуть бути досягнуті без застосування перехідних домовленостей та те, що у цьому зв’язку важливою є відповідна підтримка;

НАГОЛОШУЮЧИ НА ТОМУ, що доступ авіаперевізників до інфраструктури повітряного транспорту, включаючи доступ до аеропортів, повинен бути прозорим і недискримінаційним, особливо у випадках, коли така інфраструктура є обмеженою;

БАЖАЮЧИ забезпечити рівні умови для авіаперевізників, що дозволить їм в умовах справедливих та рівноправних можливостей експлуатувати договірні лінії;

ВИЗНАЮЧИ, що урядові субсидії можуть негативно впливати на конкуренцію між авіаперевізниками та можуть загрожувати основним цілям цієї Угоди;

ПІДТВЕРДЖУЮЧИ важливість захисту навколишнього середовища в процесі розробки та імплементації міжнародної авіаційної політики та визнаючи право суверенних держав вживати відповідні заходи з цією метою;

ВІДЗНАЧАЮЧИ важливість захисту споживачів, в тому числі захисту, що надається відповідно до Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень, вчиненої 28 травня 1999 року в м. Монреаль;

ВІТАЮЧИ триваючий діалог між Сторонами щодо поглиблення їхніх відносин в інших сферах, зокрема щодо спрощення руху людей,

домовились про таке:

Метою цієї Угоди є поступове створення САП між Україною та Європейським Союзом і його державами-членами, що ґрунтується, зокрема, на ідентичних правилах у сфері безпеки польотів, авіаційної безпеки, організації повітряного руху, захисту навколишнього середовища, захисту прав споживачів, систем комп’ютерного бронювання, а також на ідентичних правилах стосовно соціальних аспектів. З цією метою ця Угода встановлює обов’язкові правила, технічні вимоги, адміністративні процедури, базові експлуатаційні стандарти та імплементаційні норми, що застосовуються між Сторонами.

Зазначений САП функціонує на засадах вільного доступу до ринку авіаперевезень та на рівних умовах конкуренції.

Для цілей цієї Угоди, якщо не зазначено інше, використовуються терміни з такими значеннями:

(1) "договірні лінії" та "встановлені маршрути" означає міжнародні повітряні перевезення відповідно до статті 16 та Додатка II до цієї Угоди;

(2) "Угода" означає цю Угоду, Додатки до неї та будь-які зміни до них;

(3) "повітряне перевезення" означає громадське перевезення повітряним судном пасажирів, багажу, вантажу і пошти, окремо чи комбіновано, за винагороду або за наймом; для більшої точності, це включає регулярні і нерегулярні (чартерні) перевезення, а також суто вантажні перевезення;

(4) "авіаперевізник" означає компанію чи підприємство, яке має чинну ліцензію на здійснення авіаперевезень або подібний документ;

(5) "компетентні органи" означає урядові відомства або органи публічної влади, які відповідають за адміністративні функції в рамках цієї Угоди;

(6) "компанії або підприємства" означає юридичні особи, засновані відповідно до цивільного чи торговельного законодавства, включаючи кооперативні товариства та інші юридичні особи, що підпадають під дію норм публічного або приватного права, окрім тих, які є неприбутковими;

(7) "Конвенція" означає Конвенцію про Міжнародну цивільну авіацію, відкриту до підписання в м. Чикаго 7 грудня 1944 року, та включає:

(а) будь-яку поправку, що набрала чинності відповідно до статті 94(a) Конвенції та ратифікована як Україною, так і державою-членом ЄС або державами-членами ЄС, та

(b) будь-який додаток або будь-яку поправку до нього, прийняту відповідно до статті 90 Конвенції, наскільки такий додаток або поправка в будь-який певний момент є чинними як для України, так і для держави-члена ЄС чи держав-членів ЄС і є такими, що стосуються відповідного питання;

(8) "Угода ЕСАА" означає багатосторонню Угоду між Європейським Співтовариством і його державами-членами, Республікою Албанія, Боснією і Герцеговиною, Республікою Болгарія, Республікою Хорватія, колишньою Югославською Республікою Македонія, Республікою Ісландія, Республікою Чорногорія, Королівством Норвегія, Румунією, Республікою Сербія та Місією ООН у справах тимчасової адміністрації в Косово (-1) про створення європейського спільного авіаційного простору;

(9) "EASA" означає Європейське агентство з безпеки польотів, створене Регламентом (EC) Європейського Парламенту та Ради № 216/2008 від 20 лютого 2008 року "Про загальні правила у сфері цивільної авіації та заснування Європейського агентства з безпеки польотів" та скасуванням Директиви Ради 91/670/ЕЕС, Регламенту (EC) № 1592/2002 та Директиви 2004/36/ЕС;

(10) "фактичний контроль" означає відносини, що виникають на підставі прав і зобов’язань або іншим чином, які надають можливість окремо або разом, в залежності від обставин або відповідного законодавства, прямо чи опосередковано вирішальною мірою впливати на підприємство, зокрема, на підставі:

(а) права на використання всіх або частини активів підприємства;

(b) прав або зобов’язань, які надають можливість вирішальною мірою впливати на склад, голосування або прийняття рішень органами підприємства чи іншим чином здійснювати вирішальний вплив на управління підприємством;

(11) "фактичний нормативний контроль" означає, що компетентний орган Сторони, відповідальний за видачу ліцензії, який видав авіаперевізнику ліцензію чи дозвіл на здійснення авіаперевезень:

(а) постійно перевіряє, що застосовні критерії для здійснення міжнародних повітряних сполучень, на підставі яких видаються ліцензія чи дозвіл на здійснення авіаперевезень, дотримані цим авіаперевізником згідно з відповідним національним законодавством та правилами; та

(b) підтримує належний нагляд за безпекою польотів та авіаційною безпекою щонайменше відповідно до стандартів ІСАО;

(12) "Договори ЄС" означає Договір про Європейський Союз та Договір про функціонування Європейського Союзу;

(13) "держава-член ЄС" означає державу-члена Європейського Союзу;

(14) "спроможність" означає можливість авіаперевізника здійснювати міжнародні повітряні перевезення, у тому числі, чи має він задовільне фінансове становище та достатній управлінський досвід і здатний дотримуватися законодавства, правил та вимог, які регулюють здійснення таких перевезень;

(15) "право п’ятої свободи" означає право або привілей, наданий однією державою (далі - "держава, що надає право") авіаперевізникам іншої держави (далі - "держава, що одержує право") для забезпечення міжнародних повітряних перевезень між територією держави, що надає право, та територією третьої держави за умови, що такі перевезення починаються або закінчуються на території держави, що одержує право;

(16) "повна вартість" означає вартість надання послуги повітряного перевезення, включаючи обґрунтовані адміністративні витрати і, де це доцільно, будь-які відповідні збори, що стягуються з метою відображення екологічних витрат і застосовуються незалежно від національної приналежності;

(17) "ICAO" означає Міжнародну організацію цивільної авіації, створену відповідно до Конвенції;

(18) "міжнародне повітряне перевезення" означає повітряне перевезення між пунктами щонайменше у двох державах;

(19) "інтермодальні перевезення" означає громадські перевезення повітряним судном і одним чи декількома наземними видами транспорту пасажирів, багажу, вантажу та пошти, окремо чи комбіновано, за винагороду чи за наймом;

(20) "захід" означає будь-який захід Сторони, будь то у формі закону, постанови, правила, процедури, рішення чи адміністративної дії або у будь-якій іншій формі;

(21) "громадянин" означає:

(а) у випадку України - будь-яку особу, що має громадянство України або, у випадку Європейського Союзу і його держав-членів, будь-яку особу, що має громадянство держави-члена ЄС, або

(b) будь-яку юридичну особу:

(i) володіння якою здійснюється безпосередньо або через переважне володіння і яка весь час знаходиться під фактичним контролем, у випадку України - фізичних або юридичних осіб, які мають громадянство України, у випадку Європейського Союзу і його держав-членів, фізичних або юридичних осіб, які мають громадянство держави-члена ЄС або однієї з інших держав, перелічених у Додатку V до цієї Угоди, та

(ii) основне місце діяльності якої, у випадку України, знаходиться в Україні або, у випадку Європейського Союзу та його держав-членів, в державі-члені;

(22) "національна приналежність", коли йдеться про авіаперевізника, означає відповідність авіаперевізника вимогам щодо переважного володіння ним, здійснення фактичного контролю та його основного місця діяльності;

(23) "ліцензія на здійснення авіаперевезень" означає:

(а) у випадку Європейського Союзу та його держав-членів - дозвіл, виданий компанії чи підприємству компетентним органом, відповідальним за видачу ліцензії, що дозволяє здійснювати повітряні перевезення згідно з відповідним законодавством ЄС, та

(b) у випадку України - ліцензія для перевезень пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом, що видається згідно з відповідним законодавством України;

(24) "ціна" означає:

(а) тарифи на авіаперевезення, що сплачуються авіаперевізникам або їх агентам чи іншим продавцям квитків за перевезення пасажирів і багажу повітряним транспортом, та будь-які умови, за яких такі ціни застосовуються, включаючи винагороду та умови, запропоновані агентству та іншим допоміжним службам; і

(b) вартість авіаперевезення, що сплачується за перевезення пошти і вантажу, та умови, за яких такі ціни застосовуються, включаючи винагороду та умови, запропоновані агентству та іншим допоміжним службам.

Це визначення включає, у разі застосування, перевезення наземними видами транспорту, пов’язане з міжнародним повітряним перевезенням, а також умови застосування тарифів на авіаперевезення та вартості авіаперевезення;

(25) "Угода про асоціацію" означає Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, вчинену 21 березня 2014 року та 27 червня 2014 року, та будь-який документ, що його замінює;

(26) "основне місце діяльності" означає головний офіс або зареєстрований офіс авіаперевізника, де здійснюються основні фінансові функції та експлуатаційний контроль, включаючи постійне управління підтриманням льотної придатності;

(27) "зобов’язання щодо суспільно важливих перевезень" означає будь-яке зобов’язання, покладене на авіаперевізників, для забезпечення на визначеному маршруті здійснення мінімальних регулярних повітряних перевезень, що задовольняють встановлені стандарти безперервності, регулярності, ціни та мінімальної ємності, які авіаперевізники не виконували б, якби вони враховували виключно свої комерційні інтереси. Авіаперевізники можуть отримувати компенсацію від відповідної Сторони за виконання зобов’язання щодо суспільно важливих перевезень;

(28) "SESAR" означає дослідницьку програму з організації повітряного руху в рамках технічної реалізації програми "Єдине європейське небо", яка є технологічним елементом "Єдиного європейського неба", метою якої є забезпечення ЄС ефективною інфраструктурою управління повітряним рухом для сприяння безпечному та екологічно орієнтованому розвитку повітряного транспорту;

(29) "субсидія" означає будь-який фінансовий внесок, наданий урядовими органами, місцевими державними органами чи іншою публічною установою, а саме коли:

(а) урядовий орган, місцевий державний орган або інша публічна установа здійснює прямий переказ грошових коштів у формі грантів, кредитів або участі в акціонерному капіталі, може взяти зобов’язання прямого переказу грошових коштів компанії, бере на себе зобов’язання компанії, у тому числі кредитні гарантії, вкладення капіталу, право власності, захист від банкрутства або страхування;

(b) доходи урядового органу, місцевого державного органу чи іншої публічної установи, які підлягають оподаткуванню, є упущеними, не зібраними або неналежним чином зменшені;

(с) урядовий орган, місцевий державний орган або інша публічна установа надає товари та послуги, інші ніж загальна інфраструктура, або здійснює закупівлю товарів або послуг, або

(d) урядовий орган, місцевий державний орган або інша публічна установа здійснює платежі до механізму фінансування або доручає чи наказує приватній установі виконувати одну чи більше функцій, що зазначені у пунктах (а), (b) і (с), які зазвичай закріплюються за урядом та фактично не відрізняються від звичайної практики роботи урядів;

і в результаті чого надається пільга;

(30) "територія" означає щодо України сухопутні території та прилеглі до них територіальні води, що знаходяться під суверенітетом України, та щодо Європейського Союзу сухопутні території (материк та острови), внутрішні води та територіальне море, щодо яких застосовуються Договір про Європейський Союз та Договір про функціонування Європейського Союзу й відповідно до умов, зазначених у цих Договорах та будь-якому документі, що його замінює;

(31) "Угода про транзит" означає Угоду про транзит при міжнародних повітряних сполученнях, вчинену в м. Чикаго 7 грудня 1944 року;

(32) "збір з користувачів" означає збір, що стягується з авіаперевізників компетентним органом або дозволений для стягнення таким органом за використання повітряними суднами, їхніми екіпажами, пасажирами, вантажем та поштою засобів і послуг, які стосуються аеронавігації (включаючи проліт території), контролю за повітряним рухом, аеропортів і авіаційної безпеки.

1. Сторони вживають усіх необхідних заходів, загального або індивідуального характеру, для забезпечення виконання зобов’язань згідно з цією Угодою й утримуються від будь-яких дій, які могли б зашкодити досягненню цілей цієї Угоди.

2. Імплементація заходів, зазначених у пункті 1 цієї статті, здійснюється без шкоди для прав і зобов’язань будь-якої Сторони, що випливають з її участі в міжнародних організаціях та/або міжнародних угодах, зокрема Конвенції та Угоді про транзит.

3. Під час застосування заходів, зазначених у пункті 1 цієї статті, Сторони, у рамках цієї Угоди:

(а) скасовують всі односторонні адміністративні, технічні або інші заходи, які можуть становити непряме обмеження та мати дискримінаційний вплив на здійснення повітряних перевезень за цією Угодою; і

(b) утримуються від застосування адміністративних, технічних або законодавчих заходів, які можуть призвести до дискримінації по відношенню до громадян або компаній чи підприємств іншої Сторони під час надання послуг за цією Угодою.

Для цілей цієї Угоди та без шкоди для будь-яких спеціальних положень, що містяться в ній, будь-яка дискримінація за ознаками національної приналежності забороняється.

1. Сторони співробітничають усіма можливими способами з метою забезпечення поступового інкорпорування в законодавство України вимог та стандартів актів Європейського Союзу, перелічених у Додатку I до цієї Угоди, а також імплементації Україною зазначених положень шляхом:

(а) періодичних консультацій в рамках Спільного комітету, передбаченого статтею 29 ("Спільний комітет") цієї Угоди, щодо тлумачення зазначених у Додатку 1 до цієї Угоди актів Європейського Союзу з питань безпеки польотів та авіаційної безпеки, організації повітряного руху, захисту навколишнього середовища, доступу на ринок і супутніх питань, соціальних питань, захисту прав споживачів й інших сфер, які охоплюються цією Угодою;

(b) надання достатньої допомоги в специфічних сферах, визначених Сторонами;

(с) проведення консультацій та обміну інформацією щодо нового законодавства відповідно до статті 15 цієї Угоди.

2. Україна вживає необхідних заходів, щоб інкорпорувати до правової системи України та імплементувати вимоги та стандарти актів Європейського Союзу, зазначених у Додатку I до цієї Угоди, відповідно до перехідних домовленостей, визначених статтею 33 та у пов’язаному з цим Додатку III до цієї Угоди.

3. Сторони невідкладно інформують одна одну через Спільний комітет про їхні відповідні компетентні органи, відповідальні за нагляд у сфері безпеки польотів, льотної придатності, ліцензування авіаперевізників, питання аеропортів, авіаційної безпеки, організації повітряного руху, розслідування авіаційних подій та інцидентів, встановлення плати за аеронавігаційне обслуговування та аеропортові збори.

1. Авіаперевізники однієї Сторони дотримуються законів і правил, що діють на території іншої Сторони і регулюють прибуття на її територію або відправлення з неї повітряних суден, зайнятих у повітряному перевезенні, чи експлуатацію та навігацію таких повітряних суден, під час прибуття на згадану територію, перебування в її межах або відправлення з неї.

2. Закони і правила, що застосовуються на території однієї Сторони і регулюють прибуття або відправлення з неї пасажирів, екіпажу або вантажу, що перевозиться повітряними суднами (включаючи ті, що регулюють порядок прибуття, розмитнення, здійснення імміграційного, паспортного, митного контролю та карантину, або у випадку пошти - поштові правила), під час прибуття на згадану територію, перебування в її межах або відправлення з неї поширюються на таких пасажирів, екіпаж (або на осіб, які діють від їхнього імені) або вантаж авіаперевізників іншої Сторони.

1. Відповідно до перехідних положень, викладених у Додатку III до цієї Угоди, Сторони діють згідно зі своїм відповідним законодавством щодо вимог та стандартів безпеки польотів, визначених в Частині C Додатка I до цієї Угоди, на умовах, викладених у цій статті.

2. Продовжуючи виконувати функції та завдання держави-розробника, держави-виробника, держави реєстрації та держави-експлуатанта, як це передбачено Конвенцією, Україна інкорпорує у своє законодавство та ефективно імплементує вимоги та стандарти, зазначені у пункті 1 цієї статті, відповідно до перехідних положень, викладених у Додатку III до цієї Угоди.

3. Сторони співробітничають з метою забезпечення ефективної імплементації Україною свого національного законодавства, прийнятого з метою інкорпорування вимог та стандартів, зазначених в пункті 1 цієї статті. Для цього Україна бере участь в роботі EASA як спостерігач з дати набрання чинності цією Угодою, як це передбачено Додатком VI до цієї Угоди.

4. Для забезпечення експлуатації договірних ліній згідно з пунктами (а), (b), (с) та (d) статті 16(1) цієї Угоди, кожна Сторона визнає дійсними сертифікати льотної придатності, сертифікати про кваліфікацію та свідоцтва, видані або схвалені іншою Стороною та які продовжують бути чинними, за умови, що вимоги до таких сертифікатів чи свідоцтв щонайменше відповідають мінімальним стандартам, що можуть бути встановлені відповідно до Конвенції.

5. Визнання державами-членами ЄС виданих Україною сертифікатів, зазначених у розділі І Додатка IV до цієї Угоди, вирішується відповідно до положень, викладених у Додатку III до цієї Угоди.

6. Сторони співробітничають з метою досягнення збіжності сертифікаційних систем у сферах первинної сертифікації та підтримання льотної придатності.

7. Сторони гарантують, що зареєстроване однією Стороною повітряне судно, яке підозрюється у недотриманні міжнародних стандартів з безпеки польотів, встановлених відповідно до Конвенції, та яке здійснює посадку в аеропортах, відкритих для міжнародного повітряного руху на території іншої Сторони, підлягає інспекції на пероні, що здійснюється компетентними органами такої іншої Сторони, на борту та навколо повітряного судна з метою перевірки чинності документації повітряного судна, а також документації його екіпажу і видимого стану повітряного судна та його обладнання.

8. Сторони обмінюються інформацією, зокрема будь-якими невідповідностями, виявленими під час проведення інспекцій на пероні відповідними засобами згідно з пунктом 7 цієї статті.

9. Компетентні органи однієї Сторони в будь-який час можуть надіслати запит про проведення консультацій з компетентними органами іншої Сторони стосовно стандартів безпеки польотів, що застосовуються іншою Стороною, в тому числі за іншими напрямками, ніж ті, що підпадають під дію актів, зазначених у Додатку I до цієї Угоди, або стосовно результатів інспекцій на пероні. Такі консультації проводяться протягом 30 днів з дати відповідного запиту.

10. Ніщо у цій Угоді не повинно тлумачитися як обмеження повноважень Сторони вживати всіх необхідних та невідкладних заходів у разі з’ясування, що повітряне судно, виріб або експлуатація:

(а) не відповідають мінімальним стандартам, встановленим згідно з Конвенцією, або вимогам та стандартам, визначеним у Частині С Додатка I до цієї Угоди, у залежності від того, що з них застосовується;

(b) створюють підстави для серйозного занепокоєння - за результатами інспекції, про яку йдеться в пункті 7 цієї статті - стосовно того, що повітряне судно або його експлуатація не відповідають мінімальним стандартам, встановленим згідно з Конвенцією, або вимогам та стандартам, визначеним у Частині С Додатка I до цієї Угоди, у залежності від того, що з них застосовується; або

(с) створюють підстави для серйозного занепокоєння стосовно того, що відсутнє ефективне впровадження та дотримання мінімальних стандартів, встановлених згідно з Конвенцією, або вимог та стандартів, визначених у Частині С Додатка I до цієї Угоди, у залежності від того, що з них застосовується.

11. Якщо одна Сторона вживає заходів згідно з пунктом 10 цієї статті, вона повинна невідкладно інформувати компетентні органи іншої Сторони про такі заходи із зазначенням обґрунтування своїх дій.

12. Якщо заходи, які вживаються згідно з пунктом 10 цієї статті, продовжують застосовуватися навіть у випадку усунення підстав для їх вжиття, будь-яка Сторона може звернутися до Спільного комітету для розгляду зазначеного питання.

13. Про будь-які зміни до національного законодавства стосовно статусу компетентних органів України чи будь-якого компетентного органу держав-членів ЄС Сторона, що вносить такі зміни, невідкладно повідомляє іншим Сторонам.

1. Україна інкорпорує у своє законодавство та ефективно імплементує положення, що містяться у Частині II Документа 30 Європейської конференції цивільної авіації (ЄКЦА), відповідно до перехідних положень, викладених у Додатку III до цієї Угоди. У контексті оцінки, передбаченої в статті 33(2) цієї Угоди, інспектори Європейської Комісії можуть брати участь як спостерігачі в перевірках, здійснюваних компетентними органами України в аеропортах, розташованих на території України, відповідно до механізму, узгодженого двома Сторонами. Ця Угода не перешкоджає правам і обов’язкам України та держав-членів ЄС відповідно до Додатка 17 Конвенції.

2. Забезпечуючи авіаційну безпеку цивільних повітряних суден, їх пасажирів та екіпажу як фундаментальну передумову для виконання міжнародних повітряних сполучень, Сторони підтверджують свої зобов’язання одна перед одною захищати цивільну авіацію від актів незаконного втручання, зокрема свої зобов’язання відповідно до Конвенції, Конвенції про злочини та деякі інші дії, вчинені на борту повітряного судна, підписаної в м. Токіо 14 вересня 1963 року, Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, підписаної в м. Гаага 16 грудня 1970 року, Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, підписаної в м. Монреаль 23 вересня 1971 року, Протоколу про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, підписаного в м. Монреаль 24 лютого 1988 року, і Конвенції про маркування пластичних вибухових речовин з метою їх виявлення, підписаної в м. Монреаль 1 березня 1991 року, в тій мірі, в якій обидві Сторони є учасницями цих конвенцій, а також усіх інших конвенцій та протоколів, що стосуються безпеки цивільної авіації, учасницями яких є обидві Сторони.

3. Сторони за запитом надають одна одній усю необхідну допомогу для запобігання актам незаконного захоплення цивільних повітряних суден та іншим незаконним актам, спрямованим проти безпеки таких повітряних суден, їх пасажирів і екіпажу, аеропортів і аеронавігаційних засобів, а також будь-якій іншій загрозі безпеці цивільної авіації.

4. Сторони у своїх взаємовідносинах діють відповідно до стандартів авіаційної безпеки і, наскільки вона застосовуються ними, рекомендованої практики, встановленої ICAO і визначеної в якості Додатків до Конвенції, в обсязі положень про авіаційну безпеку, який застосовується Сторонами. Обидві Сторони вимагають, щоб експлуатанти повітряних суден їхньої реєстрації, експлуатанти, які мають основне місце діяльності або постійне місце перебування на їхній території, та експлуатанти аеропортів на їхній території діяли відповідно до таких положень авіаційної безпеки.

5. Кожна Сторона забезпечує вжиття дієвих заходів в межах її території для захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання, включаючи, але не обмежуючись, перевірку пасажирів та їхньої ручної поклажі, перевірку багажу і контроль безпеки вантажу і пошти до посадки чи завантаження повітряного судна, а також забезпечення контролю за бортовими і аеропортовими запасами, контроль за доступом та перевірку інших осіб, крім пасажирів, під час входу до зони обмеженого доступу. Відповідні заходи, за необхідності, коригуються для реагування на вразливі місця та загрози у сфері цивільної авіації. Кожна Сторона погоджується з тим, що її авіаперевізники можуть бути зобов’язані дотримуватися положень авіаційної безпеки, зазначених у пункті 4 цієї статті, на вимогу іншої Сторони для в’їзду на територію такої іншої Сторони, перебування в її межах або відправлення з неї.

6. Кожна Сторона також позитивно розглядає будь-який запит іншої Сторони щодо вжиття спеціальних заходів авіаційної безпеки для реагування на конкретну загрозу. Кожна Сторона інформуватиме завчасно іншу Сторону про будь-які спеціальні заходи авіаційної безпеки, які вона має намір запровадити, що можуть мати значний фінансовий або операційний вплив на повітряне сполучення, здійснюване відповідно до цієї Угоди, окрім випадків, коли це об’єктивно неможливо у випадку надзвичайної ситуації. Будь-яка зі Сторін може вимагати проведення засідання Спільного комітету для обговорення таких заходів авіаційної безпеки, як це передбачено статтею 29 цієї Угоди.

7. У випадку дій або загрози дій, пов’язаних з незаконним захопленням цивільного повітряного судна, або інших протиправних дій, спрямованих проти повітряного судна, безпеки його пасажирів і екіпажу, аеропортів чи аеронавігаційних засобів, Сторони надають одна одній допомогу шляхом полегшення зв’язку та вжиття інших відповідних заходів, спрямованих на якомога швидше та безпечніше припинення таких дій або загрози дій.

8. Кожна Сторона вживає всіх заходів, які вона вважатиме практично необхідними, для забезпечення того, щоб повітряне судно, щодо якого вчинено незаконне захоплення або інші протиправні дії та яке знаходиться на землі на її території, було затримане на місці, окрім випадків, коли його відправлення обумовлене домінуючим обов’язком захищати людське життя. Коли це є практично можливим, такі заходи вживаються на основі взаємних консультацій.

9. Якщо Сторона має обґрунтовані підстави вважати, що інша Сторона відступила від положень авіаційної безпеки, зазначених у цій статті, така Сторона надсилає запит щодо негайного проведення консультацій з іншою Стороною.

10. Без шкоди для статті 19 цієї Угоди, недосягнення позитивної домовленості протягом 15 днів з дати такого запиту є підставою для призупинення, скасування, обмеження або встановлення умов для отримання дозволу на виконання польотів для одного або декількох авіаперевізників такої іншої Сторони.

11. У разі прямої та надзвичайної загрози Сторона може вжити тимчасових заходів до закінчення 15 днів.

12. Будь-які заходи, що вживаються відповідно до пунктів 10 або 11 цієї статті, припиняються після виконання іншою Стороною повною мірою положень цієї статті.

1. Відповідно до перехідних положень, викладених у Додатку III до цієї Угоди, Сторони діють відповідно до свого законодавства згідно з вимогами та стандартами, що стосуються організації повітряного руху, визначеними в частині В Додатка I до цієї Угоди на умовах, викладених у цій статті.

2. Україна інкорпорує у своє законодавство та ефективно імплементує вимоги та стандарти, зазначені у пункті 1 цієї статті, відповідно до перехідних положень, передбачених Додатком III до цієї Угоди.

3. Сторони співробітничають у сфері організації повітряного руху для забезпечення ефективної імплементації Україною свого законодавства, прийнятого з метою інкорпорування вимог та стандартів, зазначених в пункті 1 цієї статті, а також з метою поширення "Єдиного європейського неба" на Україну задля підвищення діючих стандартів безпеки польотів та загальної ефективності повітряного руху в Європі, оптимізації пропускної спроможності повітряного руху, мінімізації затримок та підвищення ефективності охорони навколишнього середовища.

4. З цією метою Україна залучається як спостерігач до роботи Комітету єдиного неба з дати набрання чинності цією Угодою, а компетентні підприємства та/або органи України на недискримінаційній основі залучаються шляхом відповідної координації діяльності до програми SESAR згідно з відповідним законодавством.

5. Спільний комітет визначається відповідальним за контроль та сприяння співробітництву у сфері організації повітряного руху.

6. З метою сприяння застосуванню законодавства щодо "Єдиного європейського неба":

(а) Україна вживає необхідних заходів для приведення своїх інституційних структур з організації повітряного руху у відповідність до "Єдиного європейського неба"; та

(b) Європейський Союз сприяє участі України в будь-яких експлуатаційних ініціативах у сфері аеронавігаційного обслуговування, використання повітряного простору та взаємосумісності, що виникають на основі "Єдиного європейського неба".

7. Ця Угода не завдає шкоди правам та обов’язкам України, що випливають з Конвенції, а також чинних регіональних аеронавігаційних угод, схвалених Радою ICAO. Після набрання чинності цією Угодою будь-яка подальша регіональна угода повинна відповідати її положенням.

8. З метою забезпечення високого рівня безпеки польотів, щоб максимізувати пропускну спроможність повітряного простору та ефективність організації повітряного руху, і на умовах перехідних положень, викладених у Додатку III до цієї Угоди, Україна організовує повітряний простір в межах своєї відповідальності згідно з вимогами ЄС щодо встановлення функціональних блоків повітряного простору (FAB), зазначених в частині В Додатка I до цієї Угоди.

Сторони співробітничають з метою розгляду можливості інтеграції повітряного простору в межах відповідальності України у FAB згідно із законодавством ЄС та враховуючи експлуатаційні переваги від такої інтеграції.

9. Визнання державами-членами ЄС виданих Україною відповідних сертифікатів, зазначених у розділі 2 Додатка IV до цієї Угоди, вирішується відповідно до положень, передбачених Додатком III до цієї Угоди.

1. Сторони визнають важливість охорони навколишнього середовища під час розробки та імплементації авіаційної політики. Сторони визнають, що ефективні глобальні, регіональні, національні та/або місцеві заходи є необхідними для мінімізації впливу цивільної авіації на навколишнє середовище.

2. Відповідно до перехідних положень, викладених у Додатку III до цієї Угоди, Сторони діють відповідно до свого законодавства щодо вимог та стандартів, що стосуються навколишнього середовища, визначених у Частині D Додатка I до цієї Угоди на умовах, викладених у цій статті.

3. Україна інкорпорує у своє законодавство та ефективно імплементує вимоги та стандарти, зазначені у пункті 2 цієї статті, відповідно до перехідних положень, викладених у Додатку III до цієї Угоди.

4. Сторони співробітничають з метою забезпечення ефективної імплементації Україною свого законодавства, прийнятого з метою інкорпорування вимог та стандартів, зазначених в пункті 2 цієї статті, при цьому визнаючи важливість спільної роботи, та в рамках багатосторонніх переговорів з метою розгляду впливу авіації на навколишнє середовище та забезпечення повної відповідності цілям цієї Угоди будь-яких заходів, які зменшують негативний вплив на навколишнє середовище.

5. Ніщо в цій Угоді не обмежує повноважень компетентних органів будь-якої Сторони вживати всіх необхідних попереджувальних заходів або іншим чином реагувати на негативний вплив на навколишнє середовище повітряних перевезень за умови, що такі заходи вживаються без дискримінації за ознакою національної приналежності та не суперечать правам та зобов’язанням Сторін за міжнародним правом.

1. Відповідно до перехідних положень, викладених у Додатку III до цієї Угоди, Сторони діють відповідно до свого законодавства щодо вимог та стандартів стосовно захисту прав споживачів, визначених у Частині F Додатка I до цієї Угоди.

2. Україна інкорпорує в своє законодавство та ефективно імплементує вимоги та стандарти, зазначені у пункті 1 цієї статті, відповідно до перехідних положень, викладених у Додатку III до цієї Угоди.

3. Сторони співробітничають з метою забезпечення ефективної імплементації Україною свого законодавства, прийнятого з метою інкорпорування вимог та стандартів, зазначених у пункті 1 цієї статті.

4. Сторони також співробітничають з метою забезпечення захисту прав споживачів, що випливають з цієї Угоди.

1. Сторони мають на меті посилити співробітництво у виробничій сфері, зокрема шляхом:

(і) розвитку ділових зв’язків між виробниками авіаційної техніки обох Сторін;

(ii) просування та розробки спільних проектів, що сприятимуть стабільному розвитку сектору повітряного транспорту, включаючи його інфраструктуру;

(iii) технічного співробітництва для дотримання стандартів Європейського Союзу;

(iv) підтримки можливостей для виробників та розробників авіаційної техніки; та

(v) стимулювання інвестицій у рамках цієї Угоди.

2. Ця Угода не завдає шкоди діючим в Україні технічним та промисловим стандартам для виробництва повітряних суден та їх компонентів, які не охоплені Додатком I до цієї Угоди.

3. Спільний комітет здійснює контроль та сприяє співробітництву у виробничій сфері.

1. Відповідно до перехідних положень, викладених у Додатку III до цієї Угоди, Сторони діють відповідно до свого законодавства щодо вимог та стандартів стосовно комп’ютеризованих систем бронювання, визначених у частині G Додатка I до цієї Угоди. Сторони гарантують вільний доступ комп’ютеризованих систем бронювання однієї Сторони на ринок іншої Сторони.

2. Україна інкорпорує у своє законодавство та ефективно імплементує вимоги та стандарти, зазначені у пункті 1 цієї статті, відповідно до перехідних положень, викладених у Додатку III до цієї Угоди.

3. Сторони співробітничають з метою забезпечення імплементації Україною свого законодавства, прийнятого з метою інкорпорування вимог та стандартів, зазначених в пункті 1 цієї статті.

1. Відповідно до перехідних положень, викладених в Додатку III до цієї Угоди, Сторони діють відповідно до свого законодавства щодо вимог та стандартів з соціальних аспектів, визначених у частині Е Додатка I до цієї Угоди.

2. Україна вживає необхідних заходів для інкорпорування у своє законодавство та ефективної імплементації вимог та стандартів, зазначених у пункті 1 цієї статті, відповідно до перехідних положень, викладених у Додатку III до цієї Угоди.

3. Сторони співробітничають з метою забезпечення імплементації Україною свого законодавства, прийнятого з метою інкорпорування вимог та стандартів, зазначених в пункті 1 цієї статті.

1. Ця Угода не завдає шкоди праву кожної Сторони, за умови дотримання принципу недискримінації та положень цієї статті та статті 4 цієї Угоди, в односторонньому порядку приймати нові законодавчі акти або вносити зміни та доповнення до своїх вже існуючих законодавчих актів у сфері повітряних перевезень та у пов’язаній з цим сфері, зазначених у Додатку I до цієї Угоди.

2. Якщо одна Сторона розглядає питання прийняття нових законодавчих актів у рамках цієї Угоди або внесення змін і доповнень до своїх існуючих законодавчих актів, вона інформує про це іншу Сторону. На прохання будь-якої Сторони Спільний комітет протягом двох місяців після цього проводить обмін думками щодо наслідків застосування таких нових законодавчих актів або змін і доповнень до існуючих законодавчих актів для належного функціонування цієї Угоди.

3. Спільний комітет повинен:

(а) приймати рішення щодо перегляду Додатка I до цієї Угоди з метою доповнення його, якщо необхідно - на основі взаємності, новими законодавчими актами або внесення відповідних змін до нього;

(b) приймати рішення про те, що нові законодавчі акти або відповідні зміни вважаються такими, що відповідають цій Угоді; або

(с) рекомендувати будь-які інші заходи для схвалення протягом прийнятного строку задля забезпечення належного функціонування цієї Угоди.

1. З метою здійснення міжнародних повітряних перевезень авіаперевізниками іншої Сторони кожна Сторона надає іншій Стороні відповідно до Додатків II та III до цієї Угоди такі права:

(а) право прольоту над її територією без посадки;

(b) право здійснювати зупинки на її території з будь-якою метою, окрім прийняття на борт або зняття з нього пасажирів, багажу, вантажу та/або пошти під час здійснення повітряних перевезень (з некомерційними цілями);

(с) право здійснювати зупинки на її території під час експлуатації договірних ліній за встановленим маршрутом з метою прийняття на борт та зняття з нього міжнародного завантаження - пасажирів, вантажу та/або пошти, що перевозяться окремо або комбіновано; та

(d) інші права, передбачені цією Угодою.

2. Ніщо в цій Угоді не повинно розглядатися як надання авіаперевізникам України права приймати на борт на території будь-якої держави-члена ЄС пасажирів, багаж, вантаж та/або пошту, що перевозяться за компенсацію та мають призначення в інший пункт на території цієї держави-члена.

Після отримання заявок щодо надання дозволів на виконання польотів або технічних дозволів від авіаперевізника однієї Сторони, які мають бути подані у формі та у спосіб, передбачений для надання дозволів на виконання польотів або технічних дозволів, компетентні органи іншої Сторони надають відповідні дозволи з мінімальною процедурною затримкою за умови, що:

(а) щодо авіаперевізника України:

(і) авіаперевізник має основне місце діяльності в Україні та має чинну ліцензію на здійснення авіаперевезень відповідно до застосовного законодавства України;

(ii) фактичний нормативний контроль над авіаперевізником здійснюється та підтримується Україною, а відповідний компетентний орган є чітко визначеним; та

(iii) якщо інше не передбачено відповідно до статті 20 цієї Угоди, авіаперевізник безпосередньо чи його контрольний пакет акцій належать та фактично контролюються Україною та (або) її громадянами;

(b) щодо авіаперевізника Європейського Союзу:

(і) авіаперевізник має основне місце діяльності на території держави-члена ЄС відповідно до Договорів ЄС та має чинну ліцензію на здійснення авіаперевезень відповідно до застосовного законодавства Європейського Союзу;

(ii) фактичний нормативний контроль над авіаперевізником здійснюється та підтримується державою-членом ЄС, відповідальною за видачу сертифіката експлуатанта, а відповідний компетентний орган є чітко визначеним; та

(iii) якщо інше не передбачено відповідно до статті 20 цієї Угоди, авіаперевізник безпосередньо чи його контрольний пакет акцій належать та фактично контролюються однією чи більше державами-членами ЄС та (або) їх громадянами чи іншими державами, зазначеними в Додатку V до цієї Угоди, та/або їх громадянами;

(c) авіаперевізник дотримується умов, передбачених законами та правилами, зазначеними у статті 6 цієї Угоди; та

(d) положення, передбачені статтями 7 та 8 цієї Угоди, дотримані та застосовуються.

1. Після отримання заявки щодо надання дозволу на виконання польотів чи технічного дозволу від авіаперевізника однієї Сторони компетентні органи іншої Сторони визнають будь-який висновок щодо спроможності або національної приналежності, зроблений компетентними органами першої Сторони стосовно цього авіаперевізника, аналогічно такому висновку, що був зроблений його власними компетентними органами та не потребує подальшого втручання в такі справи, крім випадків, передбачених у пункті 2 цієї статті.

2. Якщо після отримання заявки щодо надання дозволу на виконання польотів чи технічного дозволу від авіаперевізника або після надання такого дозволу на виконання польотів чи технічного дозволу компетентні органи Сторони, яка отримує заявку, мають конкретну причину для занепокоєння стосовно того, що незважаючи на висновок, зроблений компетентними органами іншої Сторони, умови, передбачені статтею 17 цієї Угоди щодо надання відповідних дозволів на виконання польотів чи технічних дозволів, не дотримані, в такому випадку вони повинні негайно поінформувати про це такі органи, надаючи обґрунтовані причини для свого занепокоєння. У такому випадку будь-яка Сторона може вимагати проведення консультацій, в яких можуть брати участь представники відповідних компетентних органів, та/або надання додаткової інформації, необхідної в таких випадках, і такі запити повинні бути задоволені в найкоротші можливі строки. Якщо питання залишається невирішеним, будь-яка Сторона може передати справу на розгляд Спільного комітету.

1. Компетентні органи будь-якої Сторони можуть відмовити у видачі, скасувати, призупинити або обмежити дію дозволів на виконання польотів чи технічних дозволів чи іншим чином призупинити або обмежити виконання перевезень авіаперевізником іншої Сторони у випадку, якщо:

(а) для авіаперевізника України:

(і) авіаперевізник не має основного місця діяльності в Україні або не має чинної ліцензії на здійснення авіаперевезень відповідно до застосовного законодавства України;