Угода між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом і його державами-членами, з іншої сторони, про спільний авіаційний простір

(ii) фактичний нормативний контроль над авіаперевізником не здійснюється або не підтримується Україною або відповідний компетентний орган не є чітко визначеним; або

(iii) якщо інше не визначено у статті 20 цієї Угоди, авіаперевізник безпосередньо чи його контрольний пакет акцій не належать Україні та (або) громадянам України та ними не здійснюється фактичний контроль над цим авіаперевізником;

(b) для авіаперевізника Європейського Союзу:

(і) авіаперевізник не має основного місця діяльності на території держави-члена ЄС відповідно до Договорів ЄС або не має чинної ліцензії на здійснення авіаперевезень відповідно до застосовного права Європейського Союзу; або

(ii) фактичний нормативний контроль над авіаперевізником не здійснюється або не підтримується державою-членом ЄС, відповідальною за видачу сертифіката експлуатанта, або відповідний компетентний орган не є чітко визначеним; або

(iii) якщо інше не визначено у статті 20 цієї Угоди, авіаперевізник безпосередньо чи його контрольний пакет акцій не належать одній або декільком державам-членам ЄС та (або) їх громадянам або іншим державам, зазначеним в Додатку V до цієї Угоди, і (або) громадянам таких інших держав та ними не здійснюється фактичний контроль над цим авіаперевізником;

(с) авіаперевізник не дотримується законів та правил, зазначених в статті 6 цієї Угоди;

(d) положення, передбачені статтями 7 та 8 цієї Угоди, не дотримані чи не застосовуються; або

(е) будь-яка Сторона зробила відповідно до статті 26(5) цієї Угоди висновок про те, що умови стосовно конкурентного середовища не виконуються.

2. Якщо вжиття невідкладних заходів не є необхідним для запобігання подальшому недотриманню пунктів (с) або (d) пункту 1 цієї статті, то права, встановлені цією статтею, здійснюються лише після консультацій з компетентними органами іншої Сторони.

3. Жодна Сторона не використовує своїх прав, встановлених цією статтею, з метою відмови у видачі, скасування, призупинення або обмеження дії дозволів на виконання польотів або технічних дозволів будь-яких авіаперевізників Сторони на підставі того, що контрольний пакет акцій цього авіаперевізника належить одній або декільком Сторонам Угоди ЕСАА чи їх громадянам та/або фактичний контроль над цим авіаперевізником здійснюється ними за умови, що така Сторона або Сторони Угоди ЕСАА пропонують режим взаємності та застосовують умови Угоди ЕСАА.

1. Незважаючи на статті 17 і 19 цієї Угоди, володіння контрольним пакетом акцій авіаперевізника України державами-членами ЄС та/або їх громадянами чи здійснення ними фактичного контролю над ним або володіння контрольним пакетом акцій авіаперевізника Європейського Союзу Україною та/або її громадянами чи здійснення ними фактичного контролю над ним дозволяється на підставі попередньо прийнятого рішення Спільного комітету.

2. Це рішення визначає умови щодо експлуатації договірних ліній відповідно до цієї Угоди та перевезень між третіми країнами та Сторонами. Положення статті 29(8) цієї Угоди не застосовуються до цього виду рішення.

1. Без шкоди для більш вигідних положень існуючих угод і в рамках цієї Угоди Сторони скасовують кількісні обмеження та заходи еквівалентної дії щодо передачі обладнання, запасів, запасних частин та інших приладів, необхідних авіаперевізнику для продовження здійснення повітряних перевезень відповідно до умов, передбачених цією Угодою.

2. Зобов’язання, зазначене в пункті 1 цієї статті, не перешкоджає Сторонам забороняти або встановлювати обмеження щодо такої передачі, які є обґрунтованими на підставі державної або суспільної безпеки, з метою захисту здоров’я та життя людей, тварин або рослин чи захисту інтелектуальної, промислової та комерційної власності. Проте такі заборони або обмеження не повинні становити засоби свавільної дискримінації або замаскованого обмеження торгівлі між Сторонами.

Ведення бізнесу

1. Сторони погоджуються, що перешкоди для ведення бізнесу, з якими стикаються комерційні експлуатанти, можуть зашкодити перевагам, досягнення яких передбачене цією Угодою. Тому Сторони домовилися долучитися до ефективного і взаємного процесу усунення перешкод для ведення бізнесу, з якими стикаються комерційні експлуатанти обох Сторін, якщо такі перешкоди можуть зашкодити комерційним перевезенням, спотворити конкуренцію або завадити розвитку рівних можливостей.

2. Спільний комітет повинен розробити порядок налагодження співробітництва щодо ведення бізнесу та забезпечення комерційних можливостей; здійснювати моніторинг стану фактичного подолання перешкод для ведення бізнесу, з якими стикаються комерційні експлуатанти, та регулярно здійснювати огляд розвитку подій, в тому числі, за необхідності, тих, які стосуються законодавчих та регуляторних змін. Відповідно до статті 29 цієї Угоди одна Сторона може надіслати запит про проведення засідання Спільного комітету з метою обговорення будь-якого питання щодо застосування цієї статті.

Представництва авіаперевізників

3. Авіаперевізники кожної Сторони мають право відкривати представництва на території іншої Сторони для просування і продажу повітряних перевезень та пов’язаної з цим діяльності, включаючи право продавати та видавати будь-який квиток та/або авіавантажну накладну, як власні квитки і/або авіавантажні накладні, так і іншого перевізника.

4. Авіаперевізники кожної Сторони згідно з законами та правилами іншої Сторони щодо в’їзду, проживання та працевлаштування мають право направляти й утримувати на території іншої Сторони адміністративний персонал, персонал з продажу квитків, технічний, експлуатаційний та інший фаховий персонал, необхідний для забезпечення повітряних перевезень. Такі потреби у персоналі, на вибір авіаперевізника, можуть бути задоволені за рахунок власного персоналу або шляхом користування послугами будь-якої іншої організації, компанії чи авіаперевізника, які провадять діяльність на території іншої Сторони і мають дозвіл на надання таких послуг на території цієї Сторони. Обидві Сторони за необхідності сприяють та прискорюють надання дозволу на працевлаштування персоналу для роботи в представництві відповідно до цього пункту, зокрема роботу на тимчасових засадах у період, який не перевищує 90 днів, згідно з відповідними чинними законами та правилами.

Наземне обслуговування

5. Відповідно до перехідних положень, викладених у Додатку III до цієї Угоди:

(а) без шкоди для пункту (b) кожний авіаперевізник стосовно наземного обслуговування на території іншої Сторони має:

(і) право здійснювати наземне обслуговування власними силами ("самообслуговування"); або

(ii) право обирати постачальника послуг серед конкуруючих між собою постачальників, які надають послуги з наземного обслуговування в повному обсязі або частково, якщо такі постачальники мають дозвіл доступу на ринок на підставі законів та правил кожної Сторони та якщо такі постачальники вже присутні на ринку;

(b) для обробки багажу, обслуговування на пероні, заправки пальним і мастильними матеріалами, обробки вантажу та пошти у частині, що стосується фізичного обслуговування вантажу і пошти між терміналом та повітряним судном, права, передбачені пунктами (а) (і) та (ii), можуть бути обмежені відповідно до законів та правил, які застосовуються на території іншої Сторони. Якщо такі обмеження перешкоджають самообслуговуванню та якщо немає ефективної конкуренції між постачальниками послуг з наземного обслуговування, то всі авіаперевізники матимуть доступ до таких послуг на рівноправній та недискримінаційній основі;

(с) будь-який постачальник послуг з наземного обслуговування кожної Сторони незалежно від того, чи є він авіаперевізником, чи ні, має право, стосовно наземного обслуговування на території іншої Сторони, надавати такі послуги авіаперевізникам Сторін, які обслуговуються у цьому самому аеропорту, за умови наявності відповідного дозволу згідно із застосовними законами та правилами.

Розподіл слотів в аеропортах

6. Розподіл наявних слотів в аеропортах на територіях Сторін здійснюється незалежно, прозоро, недискримінаційно та своєчасно.

Продаж, місцеві витрати та переказ коштів

7. Будь-який авіаперевізник кожної Сторони може здійснювати продаж послуг на перевезення авіаційним транспортом та інших супутніх послуг на території іншої Сторони безпосередньо та (або), на власний розсуд, через своїх агентів з продажу, інших посередників, призначених таким авіаперевізником, іншого авіаперевізника або через Інтернет. Кожний авіаперевізник має право продавати квитки на такі перевезення і супутні послуги, а будь-яка особа - вільно купувати квитки на такі перевезення і послуги у національній валюті цієї території або у вільно конвертованій валюті згідно з місцевим валютним законодавством.

8. Кожний авіаперевізник має право вільно конвертувати та переказувати місцеві доходи з території іншої Сторони на свою територію або на територію іншої країни чи країн на власний розсуд відповідно до застосовного законодавства. Конвертацію та переказ коштів дозволяється здійснювати негайно без обмежень та оподаткування за офіційним курсом обміну, який застосовується для здійснення поточних операцій та грошових переказів в дату, коли авіаперевізник подає заявку на переказ.

9. Авіаперевізникам кожної Сторони дозволяється сплачувати місцеві витрати, включаючи закупівлю пального, на території іншої Сторони у національній валюті. На власний розсуд авіаперевізники кожної Сторони можуть сплачувати такі витрати на території іншої Сторони у вільноконвертованій валюті згідно з місцевим валютним законодавством.

Спільні комерційні домовленості

10. Під час здійснення перевезення або пропонування послуг з перевезень відповідно до цієї Угоди будь-який авіаперевізник Сторони може укладати спільні комерційні домовленості, зокрема угоди про надання блоку крісел або про спільне використання кодів, з:

(а) будь-яким авіаперевізником або перевізниками Сторін;

(b) будь-яким авіаперевізником або перевізниками третьої країни; та

(с) перевізником, що здійснює перевезення наземним транспортом (наземним або морським),

за умови, якщо: (i) фактичний перевізник має відповідний дозвіл; (ii) маркетингові перевізники мають відповідні права на експлуатацію маршруту в рамках відповідних двосторонніх домовленостей та (iii) домовленості відповідають вимогам безпеки та конкуренції, які у звичайному порядку до них застосовуються. Кожний авіаперевізник, який уклав домовленості про спільне використання кодів, під час здійснення продажу квитків інформує пасажира у пункті продажу квитка або у будь-якому випадку при реєстрації чи під час посадки, якщо реєстрація не вимагається на стикувальному рейсі, про те, які перевізники здійснюють перевезення на кожній частині перевезення.

Інтермодальне перевезення

11. Перевізники, що здійснюють пасажирські перевезення наземним транспортом, не повинні дотримуватися законів або правил, що регулюють повітряні перевезення, суто на підставі того, що наземне перевезення здійснюється авіаперевізником під власним іменем. Перевізники, що здійснюють перевезення наземним транспортом, мають право приймати рішення щодо укладення спільних комерційних домовленостей. Під час прийняття рішення щодо укладення конкретних домовленостей перевізники, що здійснюють перевезення наземним транспортом, серед інших питань, можуть брати до уваги інтереси споживачів, а також технічні й економічні обмеження щодо площі та ємності.

12. Без шкоди для вимог застосовних законів та правил і незважаючи на будь-яке інше положення цієї Угоди авіаперевізникам та непрямим постачальникам послуг з вантажних перевезень Сторін дозволяється без обмежень залучати до міжнародних повітряних перевезень в тій самій авіавантажній накладній будь-який наземний транспорт для перевезення вантажу до або з пунктів на територіях України та Європейського Союзу чи в третіх країнах, включаючи перевезення до та з усіх аеропортів, у яких працюють митні служби, та, коли це прийнятно, право перевозити вантаж під гарантійними зобов’язаннями про оплату обов’язкових митних платежів. Такий вантаж, який перевозиться наземним чи повітряним транспортом, підлягає митному оформленню в аеропорту й може користуватися аеропортовими засобами. Авіаперевізники на власний розсуд можуть здійснювати наземні перевезення самостійно або забезпечити їх виконання шляхом досягнення домовленостей з іншими наземними перевізниками, включаючи наземні перевезення, що здійснюються іншими авіаперевізниками та непрямими постачальниками послуг з вантажних авіаперевезень. Такі інтермодальні вантажні перевезення можуть бути запропоновані як єдине ціле шляхом поєднання ціни за повітряне та наземне перевезення за умови недопущення дезінформації вантажовідправників щодо такого перевезення.

Для цілей абзацу першого "перевезення наземним транспортом" включає як наземне, так і морське перевезення.

Лізинг

13. Авіаперевізники кожної Сторони мають право здійснювати повітряні перевезення на договірних лініях з використанням повітряного судна з екіпажем або без екіпажу за угодою про лізинг, укладеною з будь-яким авіаперевізником, включаючи треті країни, за умови, що всі учасники таких угод відповідають умовам, визначеним законами та правилами, які за звичай застосовуються Сторонами до таких угод.

Жодна Сторона не вимагає від авіаперевізників, які надають своє обладнання на умовах лізингу, наявності комерційних прав, які гарантуються цією Угодою.

Право користування авіаперевізником України повітряним судном з екіпажем на умовах лізингу (мокрий лізинг), яке належить авіаперевізнику третьої країни, або авіаперевізником Європейського Союзу - повітряним судном третьої країни, іншої, ніж та, що зазначена в Додатку V до цієї Угоди, з метою виконання прав, визначених в цій Угоді, є винятком або застосовується тимчасово. Для отримання попередньої згоди на користування таким правом необхідно надіслати запит до органу, що ліцензує авіаперевізника, який орендує повітряне судно на умовах мокрого лізингу, та до відповідного компетентного органу іншої Сторони.

Домовленості щодо користування маркою, брендом та про комерційну концесію

14. Авіаперевізники кожної Сторони мають право укладати домовленості щодо користування маркою або брендом чи домовленості про комерційну концесію з компаніями, у тому числі з авіаперевізниками, будь-якої Сторони або третьої країни за умови, що такі авіаперевізники мають відповідний дозвіл на це та відповідають умовам, встановленим законами та правилами, які застосовуються Сторонами до таких домовленостей, зокрема тими, що вимагають ідентифікації авіаперевізника, який здійснює перевезення.

Нічні стоянки

15. Авіаперевізники кожної Сторони мають право здійснювати нічні стоянки в аеропортах іншої Сторони, відкритих для здійснення міжнародних перевезень.

1. Після прибуття на територію однієї Сторони повітряні судна, що експлуатуються авіаперевізниками іншої Сторони під час здійснення міжнародних повітряних перевезень, їхнє комплектне обладнання, пальне, мастильні матеріали, витратні технічні запаси, наземне обладнання, запасні частини (включаючи двигуни), бортові запаси (включаючи, але не обмежуючись такими продуктами, як продукти харчування, алкогольні та безалкогольні напої, тютюнові вироби та інші продукти, призначені для продажу або користування пасажирами в обмеженій кількості під час польоту), а також інші предмети, призначені виключно для використання у зв’язку з експлуатацією або обслуговуванням повітряного судна, що здійснює міжнародні повітряні перевезення, звільняються на основі взаємності та відповідного застосовного законодавства від усіх імпортних обмежень, податків на майно та податків на капітал, мита, акцизних зборів та інших подібних платежів або зборів, які:

(а) встановлюються державними чи місцевими органами влади або Європейським Союзом;

та

(b) не базуються на вартості послуг, що надаються, за умови, що таке обладнання та запаси залишаються на борту повітряного судна.

2. Наступні предмети також звільняються, на основі взаємності та згідно з відповідним застосовним законодавством Сторони, від податків, платежів, мита і зборів, зазначених у пункті 1 цієї статті, за винятком зборів, які базуються на вартості наданих послуг:

(а) бортові запаси, ввезені або поставлені на територію будь-якої Сторони та прийняті у межах обґрунтованих лімітів на борт повітряного судна авіаперевізника іншої Сторони, задіяного у міжнародному повітряному перевезенні, зокрема у випадках, коли такі запаси будуть використані на частині польоту, що здійснюється над цією територією;

(b) наземне обладнання і запасні частини (включаючи двигуни), ввезені на територію Сторони з метою заміни, технічного обслуговування або ремонту повітряного судна авіаперевізника іншої Сторони, що використовується під час міжнародного повітряного перевезення;

(с) пальне, мастильні матеріали та витратні технічні запаси, ввезені або поставлені на територію Сторони для використання на борту повітряного судна авіаперевізника іншої Сторони, задіяного у міжнародному повітряному перевезенні, зокрема у випадках, коли такі запаси будуть використані на частині польоту, що здійснюється над цією територією;

(d) друковані матеріали, передбачені митним законодавством кожної Сторони, ввезені або поставлені на територію однієї Сторони та взяті для використання на борту повітряного судна авіаперевізника іншої Сторони, задіяного у міжнародному повітряному перевезенні, зокрема у випадках, коли такі матеріали будуть використані на частині польоту, що здійснюється над цією територією; та

(е) обладнання, що використовується в аеропортах або вантажних терміналах, для забезпечення безпеки польотів і авіаційної безпеки.

3. Незважаючи на будь-які положення протилежного змісту, ніщо в цій Угоді не перешкоджатиме Стороні встановлювати податки, мита, платежі або збори на пальне, що постачається на її територію на недискримінаційній основі для використання повітряним судном авіаперевізника, який здійснює перевезення між двома пунктами на її території.

4. Обладнання та запаси, зазначені в пунктах 1 і 2 цієї статті, можуть підлягати обов’язковому нагляду або контролю відповідних органів та забороні передаватися без оплати відповідних митних зборів та мита.

5. Звільнення, передбачені цією статтею, також надаються авіаперевізникам однієї Сторони, які уклали домовленості з іншим авіаперевізником щодо позичання або передачі на території іншої Сторони матеріалів, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї статті, за умови, що інша Сторона надає такому авіаперевізнику такі самі звільнення.

6. Ніщо в цій Угоді не перешкоджає будь-якій Стороні встановлювати податки, платежі, мито або збори на товари, призначені для продажу пасажирам на борту повітряного судна, за винятком тих, що призначені для їхнього споживання під час здійснення перевезень між двома пунктами в межах її території, на якій дозволено здійснювати завантаження або розвантаження.

7. Багаж і вантаж, що прямують транзитом через територію Сторони, звільняються від податків, мита, платежів та інших подібних зборів, що не формуються на основі вартості наданих послуг.

8. Комплектне бортове обладнання, а також матеріали та запаси, які зазвичай знаходяться на борту повітряного судна авіаперевізника будь-якої Сторони, можуть бути вивантажені на території іншої Сторони тільки за згодою митних органів цієї території. У такому разі вони можуть бути розміщені під наглядом зазначених органів доти, доки не будуть вивезені у зворотному напрямку або використані іншим чином згідно з митними правилами.

9. Положення цієї Угоди не впливають на сферу застосування податку на додану вартість, за винятком податку з обігу імпортних товарів. Положення цієї Угоди також не впливають на дію положень будь-яких чинних на відповідний момент конвенцій між Україною та державою-членом ЄС про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал.

1. Кожна Сторона гарантує, що збори з користувачів, які можуть бути стягнуті її компетентними органами або установами з авіаперевізників іншої Сторони за використання засобів контролю за повітряним рухом, засобів та послуг авіаційної безпеки, аеронавігаційними та аеропортовими засобами і послугами, є справедливими, обґрунтованими, недискримінаційними та пропорційно розподіленими між категоріями користувачів. Без шкоди для положень статті 9 цієї Угоди такі збори можуть відображати, але не перевищувати повну вартість для компетентних стягуючих органів або установ щодо надання відповідних аеропортових засобів та послуг з авіаційної безпеки в аеропорту або в межах системи аеропорту. Такі збори можуть включати обґрунтований коефіцієнт рентабельності активів після їх амортизації. Засоби та послуги, за користування якими стягуються збори, надаються на належному та економічному рівні. У будь-якому випадку такі збори стягуються з авіаперевізників іншої Сторони на умовах не менш сприятливих, ніж ті, що є найбільш сприятливими для будь-якого іншого авіаперевізника на час встановлення розміру стягнення. Збори з користувачів встановлюються компетентними стягуючими органами або установами Сторін в національній або іноземній валюті.

2. Кожна Сторона сприяє чи вимагає проведення відповідно до існуючого застосовного законодавства консультацій між компетентними стягуючими органами або установами на своїй території та авіаперевізниками та/або їхніми представниками, які користуються послугами та засобами, а також гарантує, що компетентні стягуючі органи або установи та авіаперевізники або їхні представники здійснюють обмін такою інформацією, яка може бути необхідною для точного визначення обґрунтованості зборів з користувачів відповідно до принципів, визначених в пункті 1 цієї статті. Кожна Сторона гарантує, що компетентні стягуючі органи або установи у розумний строк повідомляють користувачам про будь-які пропозиції стосовно зміни розмірів зборів з користувачів для надання можливості цим органам вивчити висловлену користувачами свою точку зору з цього питання до запровадження таких змін.

1. Сторони дозволяють авіаперевізникам вільно встановлювати тарифи на основі принципів вільної та чесної конкуренції.

2. Сторони не вимагають подання тарифів або повідомлення про їх встановлення.

3. Якщо компетентні органи будь-якої Сторони вважають, що будь-яка ціна є несумісною з положеннями цієї статті, вони надсилають відповідне повідомлення компетентним органам іншої відповідної Сторони та можуть надіслати запит про проведення консультацій з цими органами. Консультації між компетентними органами можуть проводитися з таких питань, як тарифи, які можуть бути несправедливими, необгрунтованими, дискримінаційними або субсидійованими. Такі консультації проводяться не пізніше 30 днів з дати отримання такого запиту.

1. В рамках цієї Угоди Розділ IV Угоди про асоціацію чи будь-яка угода, що її замінює, між Україною та Європейським Союзом, його державами-членами застосовується, за винятком випадків, коли більш специфічні правила щодо конкуренції та державної допомоги для авіаційної галузі включені до цієї Угоди.

2. Сторони підтверджують, що їхньою спільною метою є підтримання справедливого та конкурентного середовища для здійснення повітряних перевезень. Сторони визнають, що використання авіаперевізниками чесних конкурентних методів ймовірніше відбувається у випадках, коли відповідні авіаперевізники здійснюють перевезення повністю на комерційній основі та не отримують субсидій.

3. Державна допомога, яка спотворює або загрожує спотворити конкуренцію шляхом сприяння певним компаніям або підприємствам чи певним авіаційним виробам або послугам, є несумісною з належним функціонуванням цієї Угоди настільки, наскільки вона може вплинути на торгівлю між Сторонами в авіаційній галузі.

4. Що стосується державної допомоги, будь-які методи, що суперечать цій статті, оцінюються на підставі критеріїв, що виникають в результаті застосування правил конкуренції, які застосовуються в Європейському Союзі та, зокрема, тих, що зазначені у Додатку VII до цієї Угоди.

5. Якщо одна Сторона виявляє, що на території іншої Сторони існують умови, зокрема завдяки субсидіюванню, які негативно вплинули б на чесні та рівні можливості конкуренції для її авіаперевізників, вона може надати свої міркування з цього приводу іншій Стороні. Крім того, вона може надіслати запит щодо проведення засідання Спільного комітету, як це передбачено статтею 29 цієї Угоди. Консультації розпочнуться протягом 30 днів з дати отримання такого запиту. Неможливість досягнення позитивної домовленості протягом 30 днів з дати початку консультацій становить підстави для Сторони, яка надіслала запит щодо проведення консультацій, вжити заходів з метою відмови у видачі, скасування, призупинення чи обмеження дії дозволів на виконання польотів відповідного(-их) авіаперевізника (-ів) згідно зі статтею 19 цієї Угоди.

6. Заходи, про які йдеться в пункті 5 цієї статті, мають бути відповідними, пропорційними та обмежені в дії у частині, що стосується предмету розгляду та тривалості їхнього необхідного застосування. Такі заходи мають бути спрямовані суто на авіаперевізника або авіаперевізників, які мають вигоду від отримання субсидій або забезпечуються умовами, зазначеними в цій статті, та застосовуватися без шкоди для прав будь-якої Сторони вживати заходів відповідно до статті 31 цієї Угоди.

7. Кожна Сторона після надіслання повідомлення іншій Стороні може залучити уповноважені урядові установи на території іншої Сторони, включаючи установи на державному, регіональному або місцевому рівні, з метою обговорення питань, які стосуються цієї статті.

8. Ніщо в цій Угоді не обмежує і не ставить під загрозу повноваження органів з питань конкуренції Сторін у тому, що стосується застосування антимонопольного законодавства, що підпадає під їхню виключну компетенцію. Будь-які заходи, що вживаються відповідно до цієї статті, не завдають шкоди заходам, що вживаються відповідними органами, які повинні бути повністю незалежними від заходів, що вживаються відповідно до цієї статті.

9. Ця стаття застосовується без шкоди для законодавства Сторін стосовно зобов’язань щодо суспільно важливих перевезень на територіях Сторін.

10. Сторони обмінюються інформацією з урахуванням обмежень, які накладаються вимогами щодо дотримання професійної та ділової конфіденційності.

1. Кожна Сторона надає іншій Стороні статистичні дані, які вимагаються відповідно до внутрішніх законів і правил, та за запитом - іншу статистичну інформацію, яка може бути обґрунтовано необхідною для аналізу стану здійснення повітряних перевезень.

2. Сторони співробітничають в рамках Спільного комітету з метою сприяння обміну статистичною інформацією між ними задля моніторингу стану розвитку повітряних перевезень, що здійснюються відповідно до цієї Угоди.

1. Сторони вживають всіх необхідних заходів, загального або спеціального характеру, для забезпечення виконання зобов’язань, що випливають з цієї Угоди, та повинні утримуватись від будь-яких заходів, які можуть поставити під загрозу досягнення цілей цієї Угоди.

2. Кожна Сторона несе відповідальність на власній території за належне застосування цієї Угоди. Україна несе відповідальність також за виконання свого законодавства, прийнятого з метою інкорпорування у свою правову систему вимог та стандартів актів Європейського Союзу у сфері цивільної авіації, зазначених у Додатку I до цієї Угоди.

3. Кожна Сторона надає іншій Стороні всю необхідну інформацію і допомогу у зв’язку з розслідуваннями щодо можливих порушень положень цієї Угоди, які інша Сторона здійснює відповідно до своїх повноважень, як це передбачено в цій Угоді.

4. Кожного разу, коли Сторони діють відповідно до повноважень, наданих їм цією Угодою, з питань, які становлять суттєвий інтерес для іншої Стороні та стосуються органів влади або компаній чи підприємств іншої Сторони, компетентні органи іншої Сторони, повинні бути повністю поінформовані і мати можливість надати свої зауваження до прийняття остаточного рішення.

5. Настільки, наскільки положення цієї Угоди та нормативно-правових актів, зазначених у Додатку I до цієї Угоди, за своєю суттю є ідентичними відповідним нормам Договорів ЄС та нормативно-правовим актам, прийнятим відповідно до Договорів ЄС, під час виконання та застосування такі положення тлумачаться згідно з відповідними постановами та рішеннями Суду Європейського Союзу (далі - Суд) та Європейської Комісії відповідно.

1. Цим створюється Спільний комітет, що складається з представників Сторін і є відповідальним за імплементацію цієї Угоди та забезпечує її належне виконання. З цією метою він надає рекомендації та приймає рішення у випадках, передбачених цією Угодою.

2. Рішення Спільного комітету приймаються на основі консенсусу та є обов’язковим для Сторін. Вони вводяться в дію Сторонами відповідно до їхніх внутрішніх процедур. Сторони інформуватимуть одна одну про завершення таких процедур та дату набрання чинності відповідними рішеннями. Якщо рішення, прийняте Спільним комітетом, містить вимогу щодо вжиття заходів будь-якою Стороною, така Сторона повинна вжити необхідних заходів і поінформувати про це Спільний комітет.

3. Спільний комітет шляхом прийняття рішення ухвалює свої правила процедури.

4. Спільний комітет проводить засідання по мірі необхідності за запитом однієї зі Сторін.

5. Сторона також може надавати запит щодо проведення засідання Спільного комітету з метою вирішення будь-якого питання щодо тлумачення або застосування цієї Угоди. Таке засідання відбувається у найкоротші строки, але не пізніше двох місяців з дати отримання запиту, якщо інше не погоджено Сторонами.

6. З метою належного виконання цієї Угоди Сторони обмінюються інформацією і на запит будь-якої Сторони проводять консультації в рамках Спільного комітету.

7. Якщо, на погляд однієї зі Сторін, рішення Спільного комітету належним чином не виконується іншою Стороною, то така Сторона може вимагати, щоб це питання було обговорено Спільним комітетом. Якщо Спільний комітет протягом двох місяців не може вирішити переданого йому на розгляд питання, запитуюча Сторона може вжити відповідних захисних заходів відповідно до статті 31 цієї Угоди.

8. Без шкоди для пункту 2 цієї статті, якщо Спільний комітет протягом шести місяців з дати передачі запиту на розгляд не приймає рішення щодо порушеного питання, Сторони можуть вжити тимчасових захисних заходів відповідно до статті 31 цієї Угоди.

9. Відповідно до статті 20 цієї Угоди Спільний комітет вивчає питання, що стосуються двосторонніх інвестицій контрольного пакета акцій або зміни фактичного контролю авіаперевізників Сторін.

10. Спільний комітет також розвиває співробітництво між Сторонами шляхом:

(а) перегляду умов ринку, що впливають на повітряні перевезення відповідно до цієї Угоди;

(b) виявлення та якомога ефективнішого вирішення питань "ведення бізнесу", які можуть, inter alia, перешкоджати доступу на ринок і безперебійній експлуатації договірних ліній відповідно до цієї Угоди, як спосіб забезпечити рівні можливості, зближення законодавчих вимог та звести до мінімуму регуляторні перешкоди комерційним суб’єктам;

(с) сприяння обміну на рівні експертів щодо нових законодавчих та нормативних ініціатив та розробок, а також впровадження нових документів міжнародного публічного і приватного повітряного права, зокрема в галузі авіаційної безпеки, безпеки польотів, охорони навколишнього середовища, авіаційної інфраструктури (в тому числі слотів), аеропортів, співробітництва у виробничій сфері, організації повітряного руху, конкурентного середовища та захисту споживачів;

(d) регулярного вивчення соціальних наслідків цієї Угоди, у міру її реалізації, зокрема в галузі зайнятості та розробки відповідних рішень щодо нагальних питань, які визнаються законними;

(е) розгляду можливих сфер для подальшого розвитку цієї Угоди, в тому числі рекомендацій щодо внесення змін до цієї Угоди;

(f) погодження на основі консенсусу пропозицій, підходів чи документів процедурного характеру, безпосередньо пов’язаних з функціонуванням цієї Угоди;

(g) розгляду та розвитку технічної допомоги у сферах, охоплених цією Угодою; та

(h) сприяння співробітництву на відповідних міжнародних форумах і докладання зусиль з метою вироблення узгодженої позиції.

1. Якщо виникає будь-який спір між Сторонами щодо тлумачення або застосування цієї Угоди, Сторони повинні насамперед намагатися вирішити спір шляхом проведення формальних консультацій в рамках Спільного комітету відповідно до статті 29(5) цієї Угоди. У випадках, коли Спільний комітет приймає рішення в рамках цієї процедури стосовно тлумачення або застосування вимог і стандартів, зазначених у Додатку I до цієї Угоди, такі рішення повинні прийматися з дотриманням постанов Суду, пов’язаних з тлумаченням відповідних вимог і стандартів, а також рішень Європейської Комісії, які приймаються відповідно до положень відповідних вимог і стандартів.

2. Будь-яка Сторона може передати будь-який спір щодо застосування або тлумачення цієї Угоди, який неможливо було вирішити відповідно до пункту 1 цієї Угоди, до арбітражної групи, яка складається з трьох арбітрів відповідно до викладеної нижче процедури:

(а) кожна Сторона призначає арбітра протягом 60 днів з дати отримання арбітражною групою повідомлення про запит щодо арбітражу, надісланого іншою Стороною дипломатичними каналами; третій арбітр призначається іншими двома арбітрами протягом 60 додаткових днів. Якщо одна зі Сторін не призначає арбітра протягом погодженого строку або якщо третього арбітра не призначено протягом погодженого строку, кожна Сторона може звернутися до Президента Ради ICAO з проханням призначити арбітра або арбітрів залежно від обставин. Якщо національна приналежність Президента Ради ICAO збігається з національною приналежністю однієї з Сторін, найстарший віце-президент Ради ICAO, який не може бути усунутий на цій підставі, здійснює призначення;

(b) третій арбітр, призначений відповідно до положень підпункту (а), повинен бути громадянином третьої держави і діє в якості Президента арбітражної групи;

(с) арбітражна група повинна погодити свої правила процедури, та

(d) з урахуванням остаточного рішення арбітражної групи початкові витрати арбітражу повинні бути розділені між Сторонами в рівних частинах.

3. До прийняття групою остаточного рішення арбітражна група на запит однієї з Сторін може вимагати від іншої Сторони вжити тимчасових допоміжних заходів.

4. Будь-яке тимчасове рішення або остаточне рішення арбітражної групи є обов’язковими для Сторін. Арбітражна група намагається прийняти будь-яке тимчасове рішення або остаточне рішення на основі консенсусу. У випадках, коли неможливо досягти консенсусу, вона приймає рішення більшістю голосів.

5. Якщо одна із Сторін не діє відповідно до рішення арбітражної групи, прийнятого відповідно до положень цієї статті, протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення про вищезгадане рішення, інша Сторона може, доти, доки це порушення триває, обмежити, призупинити або відкликати права або привілеї, які вона надала відповідно до умов цієї Угоди, Стороні, що порушила зобов’язання.

1. Без шкоди для статей 7 та 8 цієї Угоди та результатів оцінювання з безпеки польотів та авіаційної безпеки, згаданих у Додатку III до цієї Угоди, Сторона може вжити необхідних захисних заходів, якщо вважає, що інша Сторона не виконала зобов’язання за цією Угодою. Захисні заходи обмежуються щодо сфери їх застосування та тривалості дії, будучи чітко необхідними для виправлення ситуації або підтримки рівноваги цієї Угоди. Перевага повинна надаватись таким заходам, які найменше перешкоджатимуть функціонуванню цієї Угоди.

2. Сторона, яка розглядає можливість вжиття захисних заходів, повинна без затримки повідомити про свій намір іншій Стороні через Спільний комітет та надати всю відповідну інформацію.

3. Сторони невідкладно розпочинають консультації в рамках Спільного комітету з метою пошуку взаємоприйнятного рішення.

4. Без шкоди для статей 7 та 8 цієї Угоди заінтересована Сторона не може вживати захисних заходів до закінчення одного місяця з дати повідомлення відповідно до пункту 2 цієї статті, якщо консультації згідно з пунктом 3 цієї статті не завершені до закінчення зазначеного строку.,

5. Заінтересована Сторона невідкладно повідомляє Спільний Комітет про вжиті заходи та надає всю відповідну інформацію.

6. Будь-які заходи, що вживаються згідно з положеннями цієї статті, мають бути призупинені, як тільки Сторона, що порушила зобов’язання, починає дотримуватися положень цієї Угоди.

Представники, делегати та експерти Сторін, а також інші посадові особи, які діють на підставі цієї Угоди, навіть після припинення ними виконання своїх службових обов’язків не повинні розголошувати третім сторонам інформацію, на яку поширюються зобов’язання щодо професійної конфіденційності, зокрема відповідну інформацію щодо безпеки та інформацію щодо компаній або підприємств, їхніх ділових відносин або складових їхніх витрат.

1. Додаток III до цієї Угоди визначає перехідні домовленості та відповідні перехідні періоди у відносинах між Сторонами.

2. Поступовий перехід України до ефективної імплементації вимог та стандартів законодавства Європейського Союзу у сфері цивільної авіації, зазначених в Додатку I до цієї Угоди, та виконання умов згідно з Додатком III до цієї Угоди підлягають оцінюванню, яке здійснюється Європейською Комісією у співробітництві з Україною, а щодо безпеки польотів - стандартизаційним перевіркам, що проводяться EASA відповідно до вимог та стандартів, визначених в Частині С Додатка I до цієї Угоди.

Якщо Україна вважає, що відповідні вимоги та стандарти законодавства Європейського Союзу інкорпоровані в законодавство України та виконуються, вона інформує Європейську Комісію про необхідність проведення оцінювання.

3. Якщо Європейська Комісія вирішить, що Україна виконує відповідні вимоги та стандарти, вона передає справу на розгляд Спільного комітету для того, щоб прийняти рішення, що Україна відповідає вимогам для наступного перехідного періоду або відповідає всім цим вимогам.

4. Якщо Європейська Комісія вирішить, що Україна не виконує відповідних вимог та стандартів, вона інформує про це Спільний комітет. Після цього Європейська Комісія надає Україні рекомендації щодо конкретних покращень і після консультацій з Україною визначає строк, протягом якого такі недоліки можуть бути обґрунтовано усунені. До закінчення цього строку проводиться друге та, за необхідності, подальше оцінювання того, наскільки ефективно та належним чином були виконані рекомендації стосовно покращень.

5. Якщо Європейська Комісія вирішить, що відповідні недоліки були усунені, вона передає питання на розгляд Спільного комітету з метою прийняття відповідного рішення, як це передбачено пунктом 3 цієї статті.

1. Положення цієї Угоди мають переважну силу над відповідними положеннями двосторонніх угод про повітряне сполучення та (або) домовленостями між Сторонами.

2. Незважаючи на положення пункту 1 цієї статті, положення щодо власності, комерційних прав, ємності перевезень, частот, типу або заміни повітряного судна, спільного використання кодів і ціноутворення за будь-якою двосторонньою угодою або домовленістю між Україною та Європейським Союзом чи будь-якою державою-членом ЄС повинні застосовуватися між Сторонами, якщо така двостороння угода та (або) домовленість є більш вигідною з погляду забезпечення свободи для заінтересованих авіаперевізників або іншим чином є більш вигідною та за умови відсутності дискримінації між державами-членами ЄС та їх громадянами. Те саме застосовується до положень, які не охоплюються цією Угодою.

3. Якщо Сторони стають сторонами багатосторонньої угоди або схвалюють рішення, прийняте ICAO або іншою міжнародною організацією, щодо питань, що охоплюються цією Угодою, вони проводять консультації в рамках Спільного комітету для визначення того, чи ця Угода має бути переглянута з урахуванням таких змін.

Без шкоди для пункту (b) статті 5(1) цієї Угоди Сторони забезпечують виділення необхідних фінансових ресурсів, включаючи кошти, пов’язані з роботою Спільного комітету, для реалізації цієї Угоди на їхніх відповідних територіях.

1. Спільний комітет може за пропозицією однієї зі Сторін та згідно із цією статтею вирішити на основі консенсусу внести зміни до Додатків до цієї Угоди, як це передбачено у пункті (а) статті 15(3) цієї Угоди.

2. Поправки до Додатків до цієї Угоди набирають чинності після виконання Сторонами необхідних внутрішніх процедур.

3. На запит будь-якої Сторони та згідно з відповідними процедурами, враховуючи можливі рекомендації Спільного комітету, ця Угода переглядається у світлі застосування її положень для того, щоб розглянути можливість внесення будь-яких подальших необхідних змін. Будь-які остаточні зміни до цієї Угоди набирають чинності, як це передбачено в статті 38 цієї Угоди.

Кожна Сторона може в будь-який час у письмовій формі дипломатичними каналами повідомити іншій Стороні про своє рішення припинити дію цієї Угоди. Таке повідомлення одночасно надсилається до ICAO. Ця Угода припиняє свою дію з 00.00 годин за Гринвічем наприкінці періоду перевезень Міжнародної асоціації повітряного транспорту через один рік після дати письмового повідомлення про припинення дії, якщо тільки таке повідомлення не відкликане за взаємною згодою Сторін до закінчення цього періоду.

1. Ця Угода підлягає ратифікації або затвердженню Сторонами, що її підписують, відповідно до їхніх власних процедур.

2. Ця Угода набирає чинності першого дня другого місяця з дати останнього повідомлення у процесі обміну дипломатичними нотами між Сторонами з підтвердженням виконання всіх процедур, необхідних для набрання цією Угодою чинності. Для здійснення такого обміну Україна передає до Генерального Секретаріату Ради Європейського Союзу дипломатичну ноту Європейському Союзу та його державам-членам, а Генеральний Секретаріат Ради Європейського Союзу передає Україні дипломатичну ноту від Європейського Союзу та його держав-членів. Дипломатична нота від Європейського Союзу та його держав-членів повинна містити повідомлення від кожної держави-члена з підтвердженням виконання ними всіх процедур, необхідних для набрання чинності цією Угодою.

3. Незважаючи на пункт 2 цієї статті, Сторони домовилися тимчасово застосовувати цю Угоду відповідно до їхніх внутрішніх процедур або національного законодавства у відповідних випадках з першого дня місяця, що настає після дати останньої ноти, в якій Сторони повідомили одна одній про закінчення відповідних національних процедур з метою тимчасового застосування чи, залежно від обставин, укладення цієї Угоди.

4. Генеральний секретар Ради Європейського Союзу призначається депозитарієм цієї Угоди.

Ця Угода та всі поправки до неї після набрання ними чинності реєструються Україною в ICAO та Секретаріаті Організації Об’єднаних Націй відповідно до статті 102 Статуту Організації Об’єднаних Націй.

Ця Угода складена у двох примірниках українською, англійською, болгарською, грецькою, данською, естонською, ірландською, іспанською, італійською, латиською, литовською, мальтійською, нідерландською, німецькою, польською, португальською, румунською, словацькою, словенською, угорською, фінською, французькою, хорватською, чеською та шведською мовами, при цьому всі тексти є рівноавтентичними.

На посвідчення чого ті, що підписалися нижче, належним чином на те вповноважені, підписали цю Угоду.

Застосовні вимоги та стандарти нижченаведених актів законодавства Європейського Союзу інкорпоруються в законодавство України і є частиною цієї Угоди та застосовуються відповідно до цієї Угоди та Додатка III до цієї Угоди доти, доки не буде передбачено інше. У необхідних випадках специфічні адаптаційні вимоги для кожного окремого акта встановлені у цьому Додатку.

Застосовні вимоги та стандарти актів, зазначені в цьому Додатку, є обов’язковими для Сторін та є або стануть частиною їхнього внутрішнього правового порядку таким чином:

(а) регламенти та директиви ЄС є обов’язковими для Європейського Союзу та його держав-членів відповідно до Договорів ЄС;

(b) акт національного законодавства України, прийнятий з метою впровадження положень відповідних регламентів і директив Європейського Союзу, є юридично обов’язковим для України, при цьому форма та спосіб впровадження визначається Україною.

А. Доступ до ринку та супутні питання

№ 1008/2008

Регламент (EC) № 1008/2008 Європейського Парламенту та Ради від 24 вересня 2008 року про загальні правила здійснення авіаперевезень у Співтоваристві.

Застосовні вимоги та стандарти: Глава IV.

№ 95/93

Регламент Ради (EEC) № 95/93 від 18 січня 1993 року про спільні правила виділення слотів в аеропортах Співтовариства, зі змінами, внесеними:

Регламентом (EC) № 894/2002 Європейського Парламенту та Ради від 27 травня 2002 року про внесення змін до Регламенту Ради (EEC) № 95/93 про спільні правила виділення слотів в аеропортах Співтовариства,

Регламентом (EC) № 1554/2003 Європейського Парламенту та Ради від 22 липня 2003 року про внесення змін до Регламенту Ради (EEC) № 95/93 про спільні правила виділення слотів в аеропортах Співтовариства,

Регламентом (EC) № 793/2004 Європейського Парламенту та Ради від 21 квітня 2004 року про внесення змін до Регламенту Ради (EEC) № 95/93 про спільні правила виділення слотів в аеропортах Співтовариства.

Застосовні вимоги та стандарти: статті 1-12, 14 та 14а(2).

Щодо застосування статті 12(2) термін "Комісія" означає "Спільний комітет".

№ 96/67

Директива Ради 96/67/ЕС від 15 жовтня 1996 року про доступ до ринку наземного обслуговування в аеропортах Співтовариства.

Застосовні вимоги та стандарти: статті 1-25 та Додаток.

Щодо застосування статті 10 термін "держави-члени" означає "держави-члени ЄС".

Щодо застосування статті 20(2) термін "Комісія" означає "Спільний комітет".

№ 785/2004

Регламент (EC) № 785/2004 Європейського Парламенту та Ради від 21 квітня 2004 року про вимоги до авіаперевізників та експлуатантів повітряних суден щодо страхування, зі змінами, внесеними:

Регламентом Комісії (EU) № 285/2010 від 6 квітня 2010 року про внесення змін до Регламенту Європейського Парламенту та Ради № 785/2004 про вимоги до авіаперевізників та експлуатантів повітряних суден щодо страхування.

Застосовні вимоги та стандарти: статті 1-8 та 10(2).

№ 2009/12

Директива № 2009/12/ЕС Європейського Парламенту та Ради від 11 березня 2009 року про встановлення аеропортових зборів.

Застосовні вимоги та стандарти: всі статті, крім статей 12 (1), 13 та 14.

В. Організація повітряного руху

№ 549/2004

Регламент (EC) № 549/2004 Європейського Парламенту та Ради від 10 березня 2004 року про встановлення рамок для створення "Єдиного європейського неба" (рамковий Регламент), зі змінами, внесеними:

Регламентом (EC) № 1070/2009 Європейського Парламенту та Ради від 21 жовтня 2009 року, який вносить зміни до Регламенту (EC) № 549/2004, (EC) № 550/2004, (EC) № 551/2004 та (EC) № 552/2004, з метою покращення функціонування та стійкості європейської авіаційної системи.

Застосовні вимоги та стандарти: статті 1-4, 6 та 9-14.

№ 550/2004

Регламент (EC) № 550/2004 Європейського Парламенту та Ради від 10 березня 2004 року про надання аеронавігаційних послуг в рамках "Єдиного європейського неба" (Регламент про надання послуг) зі змінами, внесеними:

Регламентом (EC) № 1070/2009 Європейського Парламенту та Ради від 21 жовтня 2009 року про покращення функціонування та стійкості європейської авіаційної системи.

Застосовні вимоги та стандарти: статті 1-19, Додатки I та II.

№ 551/2004

Регламент (EC) № 551/2004 Європейського Парламенту та Ради від 10 березня 2004 року про організацію та використання повітряного простору в рамках "Єдиного європейського неба" (Регламент про повітряний простір), зі змінами, внесеними:

Регламентом (EC) № 1070/2009 Європейського Парламенту та Ради від 21 жовтня 2009 року про покращення функціонування та стійкості європейської авіаційної системи.

Застосовні вимоги та стандарти: статті 1-11.

№ 552/2004

Регламент (EC) № 552/2004 Європейського Парламенту та Ради від 10 березня 2004 року про взаємосумісність Європейської системи організації повітряного руху (Регламент про взаємосумісність) зі змінами, внесеними:

Регламентом (EC) № 1070/2009 Європейського Парламенту та Ради від 21 жовтня 2009 року про покращення функціонування та стійкості європейської авіаційної системи.

Застосовні вимоги та стандарти: статті 1-12, Додатки I-V .

Імплементаційне законодавство

№ 691/2010

Регламент Комісії (EU) № 691/2010 від 29 липня 2010 року про визначення схеми ефективності для надання аеронавігаційних послуг і виконання мережевих функцій та внесення змін до Регламенту (EC) № 2096/2005 про визначення загальних вимог для надання аеронавігаційних послуг, зі змінами, внесеними:

Регламентом Комісії (EU) № 677/2011 від 7 липня 2011 року про визначення докладних правил виконання мережевих функцій з організації повітряного руху (ОПР) та внесення змін до Регламенту (EU) № 691/2010,

Регламентом Комісії (EU) № 1216/2011 від 24 листопада 2011 року про внесення змін до Регламенту Комісії (EU) № 691/2010 про визначення схеми ефективності для надання аеронавігаційних послуг та виконання мережевих функцій,