Про затвердження Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України

1. Належність проекту до пріоритетних сфер

Зазначається належність проекту за предметом правового регулювання до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, визначених Законом України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу". Якщо проект розроблено на виконання плану заходів з виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, робиться посилання на відповідний пункт.

2. Порядок вирішення в acquis communautaire питань, що належать до сфери правового регулювання проекту

Зазначаються джерела acquis communautaire, які регулюють правовідносини у визначеній сфері або сферах, із зазначенням обов'язкових реквізитів та джерел офіційного опублікування. Досліджується порядок вирішення в acquis communautaire питань, що належать до сфери правового регулювання проекту. Зазначаються переваги та недоліки такого регулювання.

3. Порівняльно-правова таблиця

Інформація про відповідність окремих положень проекту acquis communautaire викладається у вигляді порівняльної таблиці за такою формою:

4. Очікувані соціально-економічні та інші результати впровадження

За результатами економічного, соціального та політичного аналізу можливих наслідків зазначаються очікувані наслідки реалізації проекту.

5. Узагальнений висновок

Зазначається загальний висновок щодо відповідності проекту acquis communautaire. У разі коли проект не відповідає acquis communautaire, обґрунтовується необхідність його прийняття та строк його дії.

Довідка про відповідність проекту acquis communautaire підготовлена

Кабінет Міністрів підтримує Проект Закону. (В іншому разі зазначається, що проект Закону не підтримується).

Додаток: на___арк.

1. Належність проекту до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу

Зазначається інформація про належність проекту до пріоритетних сфер, визначених Законом України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу", а також інформація щодо джерел acquis communautaire, які використовувалися головним розробником під час підготовки проекту.

2. Відповідність проекту acquis communautaire

Розміщується інформація про відповідність положень проекту положенням джерел acquis communautaire, які використовувалися головним розробником під час підготовки проекту, із зазначенням неврахованих положень джерел acquis communautaire.

Викладається інформація про порядок вирішення в acquis communautaire відносин, які передбачається врегулювати в проекті.

Робиться висновок щодо повноти врахування головним розробником джерел acquis communautaire.

3. Інформація головного розробника щодо необхідності прийняття проекту в разі його невідповідності acquis communautaire

Заповнюється у разі, коли проект не відповідає (повністю або частково) acquis communautaire. Наводиться обґрунтування головного розробника стосовно необхідності прийняття акта та строку його дії.

4. Загальний висновок щодо відповідності проекту acquis communautaire та пропозиції щодо можливих шляхів його доопрацювання

Робиться загальний висновок про відповідність проекту acquis communautaire. У разі потреби подаються пропозиції щодо можливих шляхів доопрацювання проекту.

Експертиза проекту на відповідність acquis communautaire проведена

1. Суть питання. Формулюється проблема (стратегія дій, підхід) та викладається суть політичного рішення, що рекомендується для її розв'язання, із зазначенням заходів, яких пропонується вжити, джерел та обсягів їх фінансування.

2. Обґрунтування вибору політичного рішення. Зазначаються можливі варіанти розв'язання проблеми (стратегії дій, підходу), наводяться аргументи на підтримку рекомендованого політичного рішення, очікувані результати його реалізації.

3. Застереження. Описуються можливі ризики, критичні зауваження, які може викликати реалізація рекомендованого політичного рішення, та спосіб їх уникнення.

4. Консультації. Зазначається інформація про вивчення думки громадськості, заінтересованих груп населення до рекомендованого політичного рішення, проведені з цією метою консультації, ініціативи, які виникли під час цих консультацій, обґрунтовується можливість врахування поданих пропозицій.

5. Позиція міністерств. Викладається позиція заінтересованих міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо рекомендованого політичного рішення у частині, що стосується їх компетенції.

За наявності розбіжностей додаються зауваження заінтересованих органів або їх заперечення у письмовій формі.

1. Довідкова інформація. Наводиться довідково-аналітична інформація, необхідна для всебічного висвітлення проблеми (стратегії дій, підходу), для розв'язання якої необхідно прийняти політичне рішення, заходи з її розв'язання, що вживалися раніше, перелік рішень та актів законодавства з цього питання; аналіз їх впливу на стан справ у відповідній сфері.

2. Результати реалізації політичного рішення. Викладається прогноз очікуваних результатів реалізації рекомендованого політичного рішення, його відповідність інтересам різних груп населення, вплив на тенденції розвитку суспільно-політичного життя.

3. Фінансування. Наводиться детальний фінансовий аналіз заходів з реалізації рекомендованого політичного рішення, зокрема оцінюється реальність та достатність джерел їх фінансування, достовірність (точність) розрахунків обсягу необхідних коштів та прогноз інших фінансових наслідків.

У разі виникнення розбіжностей щодо оцінки очікуваних фінансових результатів реалізації рекомендованого політичного рішення подається відповідний порівняльний аналіз.

1. Моніторинг. Наводяться конкретні показники, за якими буде оцінюватися результат реалізації рекомендованого політичного рішення, його вплив на показники суспільно-економічного життя (зміна бюджетних призначень, кількості робочих місць, обсягу реальних доходів певних груп населення тощо). Для оцінювання використовуються звітно-статистичні дані в абсолютних показниках - грошова одиниця, кількість продукції тощо.

Пояснюється, як організовуватиметься моніторинг реалізації рекомендованого політичного рішення та досягнення кінцевого результату. Зазначається періодичність проведення аналізу ефективності передбачених заходів та спосіб використання його результатів під час планування подальших дій.

2. Інформаційне забезпечення. Зазначаються пропозиції щодо організації інформування громадськості з питань, пов'язаних з прийняттям та реалізацією рекомендованого політичного рішення.

3. Проект рішення. Формулюється суть рішення, що пропонується прийняти на засіданні Кабінету Міністрів за результатами розгляду доповідної записки (для включення до протоколу засідання).

1. Відповідність доповідної записки встановленим вимогам

Зазначається відповідність (невідповідність) структури та змісту доповідної записки встановленим вимогам.

2. Фахова експертиза

Зазначається відповідність (невідповідність) рекомендованого політичного рішення Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, а також дається фахова оцінка обґрунтованості запропонованого варіанта розв'язання проблеми (стратегії дій, підходу).

Дається оцінка повноти і достовірності інформації, на якій ґрунтуються пропозиції щодо прийняття політичного рішення, у разі потреби викладаються застереження або уточнення до нього, а також посилання на інформаційно-аналітичні та інші матеріали, які слід додатково врахувати під час прийняття рішення.

3. Юридична експертиза

Зазначається відповідність (невідповідність) рекомендованого політичного рішення Конституції України та законодавству.

4. Узагальнений висновок

Зазначається, чи реалізація рекомендованого політичного рішення сприятиме розв'язанню проблеми, чи не призведе до виникнення інших проблем, чи є його виконання реальним, у тому числі щодо фінансового забезпечення, та висновок щодо достатності (недостатності) підстав для його прийняття.

1. Належність проекту до сфери, правовідносини в якій регулюються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

Зазначається, чи містяться у проекті постанови норми, що порушують права та свободи, гарантовані Конвенцією про захист прав і основоположних свобод відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

2. Положення Конвенції, яких стосується проект постанови.

Зазначаються статті Конвенції відповідно до практики Європейського суду з прав людини, а також права та свободи, яких стосується проект.

3. Висновок головного розробника про відповідність проекту постанови положенням Конвенції відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

Зазначається, чи відповідає проект положенням Конвенції, зазначеним у пункті 2.

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 1993 р. N 359 "Про впорядкування внесення звернень органів, підприємств, установ і організацій до Кабінету Міністрів України".

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 липня 1993 р. N 523 "Питання організації роботи Кабінету Міністрів України" (ЗП України, 1993 р., N 12, ст. 254).

3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 лютого 1996 р. N 79.

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 1996 р. N 319 "Про впорядкування діяльності керівництва центральних органів державної виконавчої влади".

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1996 р. N 685 "Про заходи щодо скорочення кількості звернень органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій до Кабінету Міністрів України" (ЗП України, 1996 р., N 14, ст. 381).

6. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1996 р. N 756.

7. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 лютого 1997 р. N 111 (Офіційний вісник України, 1997 р., число 10, с. 50).

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1998 р. N 148 "Про внесення доповнень до Положення про підготовку проектів постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України" (Офіційний вісник України, 1998 р., N 7, ст. 244).

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 1998 р. N 800 "Про внесення доповнення до Положення про підготовку проектів постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України" (Офіційний вісник України, 1998 р. N 22, ст. 812).

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 червня 1999 р. N 1091 "Про затвердження переліку посадових осіб, які беруть участь у засіданнях Кабінету Міністрів України".

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 1999 р. N 1236 "Про порядок опрацювання проектів актів Кабінету Міністрів України, а також проектів законів України і актів Президента України, що подаються Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України і Президентові України, з урахуванням основних положень законодавства Європейського Союзу" (Офіційний вісник України, 1999 р., N 28, ст. 1417).

12. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1999 р. N 1872 "Про затвердження Положення про роботу з позовними заявами, рішеннями суду у справах, відповідачем у яких є Кабінет Міністрів України" (Офіційний вісник України, 1999 р., N 41, ст. 2047).

13. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2000 р. N 70 "Про удосконалення порядку підготовки для розгляду на засіданнях Кабінету Міністрів України питань, пов'язаних з контролем діяльності органів виконавчої влади" (Офіційний вісник України, 2000 р., N 3, ст. 80).

14. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2000 р. N 405 "Про затвердження Порядку вивчення і візування в Кабінеті Міністрів України законів України, що надійшли на підпис Президентові України" (Офіційний вісник України, 2000 р., N 9, ст. 341).

15. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2000 р. N 206.