Про затвердження Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України

Міністр або керівник іншого відповідального центрального органу виконавчої влади організовує у разі потреби проведення консультацій з відповідними міністрами та керівниками інших центральних органів виконавчої влади з питань узагальнення пропозицій, поданих ними до закону, у режимі, який забезпечував би подання Кабінетом Міністрів пропозицій Президентові України в установлений термін з дотриманням встановлених цим Порядком вимог.

У супровідному листі відповідального міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади чітко та однозначно формулюється пропозиція про підписання Президентом України закону або доцільність застосування Президентом України права вето щодо цього закону, а також стосовно кандидатури доповідача на пленарному засіданні Верховної Ради під час повторного розгляду закону у разі внесення пропозиції про застосування Президентом України права вето щодо цього закону. До супровідного листа додаються пропозиції, що надійшли від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Разом із зазначеними матеріалами до Кабінету Міністрів надсилається електронна копія пропозицій у форматі Word 6.0 на дискеті.

15. Подані відповідальним міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади до Кабінету Міністрів пропозиції та зауваження негайно опрацьовуються відповідним структурним підрозділом Секретаріату Кабінету Міністрів та Юридичним департаментом, погоджуються (візуються) з Першим віце-прем'єр-міністром, Віце-прем'єр-міністром (згідно з розподілом функціональних повноважень) і не пізніше ніж за день до закінчення 7-денного терміну подаються Міністру Кабінету Міністрів Кабінету Міністрів для доповіді Прем'єр-міністрові.

Перший віце-прем'єр-міністр, Віце-прем'єр-міністр (згідно з розподілом функціональних повноважень) у разі погодження поданих Кабінетові Міністрів пропозицій візує:

другий примірник копії закону - якщо пропонується його підписати;

або копію пропозицій про застосування Президентом України права вето щодо закону.

У разі коли пропозиція відповідального центрального органу виконавчої влади про застосування Президентом України права вето щодо закону не підтримується, Першим віце-прем'єр-міністром, Віце-прем'єр-міністром (згідно з розподілом функціональних повноважень) викладаються мотиви її відхилення для прийняття остаточного рішення Прем'єр-міністром.

Копія закону, завізована Прем'єр-міністром, а у разі його відсутності - Першим віце-прем'єр-міністром, міністрами, керівниками інших центральних органів виконавчої влади, до компетенції яких належать питання, що регулюються законом, а також Міністром юстиції, надсилається до Секретаріату Президента України.

Якщо Кабінет Міністрів пропонує застосувати право вето Президента України, разом із завізованою копією закону подаються вмотивовані та обгрунтовані пропозиції з візою Прем'єр-міністра, у разі його відсутності - Першого віце-прем'єр-міністра, а також електронна копія пропозицій у форматі Word 6.0 на дискеті.

Завізована копія закону, пропозиції про застосування права вето надсилаються до Секретаріату Президента України Секретаріатом Кабінету Міністрів із супровідним листом за підписом Міністра Кабінету Міністрів, а у разі його відсутності - Першого заступника Міністра Кабінету Міністрів. Проект супровідного листа готується відповідним структурним підрозділом Секретаріату Кабінету Міністрів, візується керівником цього структурного підрозділу, директором відповідного департаменту, а також директором Юридичного департаменту.

У супровідному листі зазначаються посади, прізвища та ініціали осіб, які завізували копію закону, що надійшов на підпис Президентові України, викладається позиція Кабінету Міністрів щодо прийнятого Верховною Радою закону - підписувати цей закон чи застосувати право вето Президента України, зміст пропозицій міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, що відрізняються від позиції Кабінету Міністрів з даного питання, та повідомляється про запропоновану кандидатуру доповідача на пленарному засіданні Верховної Ради під час розгляду пропозицій Президента України до цього закону.

16. Секретаріат Кабінету Міністрів надає Секретаріату Президента України у разі потреби додаткові матеріали та роз'яснення стосовно пропозицій, внесених Кабінетом Міністрів до закону, та інформує Прем'єр-міністра про остаточні пропозиції Секретаріату Президента (якщо вони не збігаються з позицією Кабінету Міністрів).

1. Кабінет Міністрів здійснює контроль за виконанням Конституції та законів України, актів Президента України та власних актів центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими підвідомчими йому органами, установами та організаціями (далі - органи (організації)), систематично розглядає ці питання на своїх засіданнях.

2. Перелік для розгляду на засіданнях Кабінету Міністрів питань, пов'язаних з виконанням Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів, а також із звітуванням керівників органів (організацій) про результати діяльності цих органів (організацій), формується Міністром Кабінету Міністрів за пропозиціями Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів на квартал і затверджується розпорядженням Кабінету Міністрів.

У разі потреби Прем'єр-міністром, Першим віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністрами може утворюватися комісія для перевірки діяльності державного органу (організації), керівник якого звітує на засіданні Кабінету Міністрів.

3. Державний орган (організація), інформація (звіт) керівника якого заслуховується на засіданні Кабінету Міністрів, подає у визначений термін доповідну записку (додаток 8) щодо внесеного на розгляд питання, яка підписується керівником органу (організації), а у разі відсутності керівника - особою, яка його заміщає.

Доповідна записка повинна містити всебічний аналіз, проведений на підставі перевірених та документально підтверджених фактів, з об'єктивною оцінкою стану справ і результатів реалізації актів законодавства; за наявності негативних фактів - причини та заходи, що вживаються для виправлення становища.

Обсяг доповідної записки не повинен перевищувати 5 аркушів. До неї може додаватися інформаційно-довідковий матеріал обсягом не більше ніж 5 аркушів.

Якщо перевірка діяльності державного органу (організації) проводилася утвореною для цього комісією, доповідна записка про результати перевірки за підписом голови комісії подається Кабінетові Міністрів. Її обсяг не повинен перевищувати 5 аркушів.

4. У разі виникнення в процесі підготовки інформації (звіту) потреби в прийнятті Кабінетом Міністрів рішення державний орган (організація), інформація (звіт) керівника якого заслуховується, одночасно подає необхідний проект акта законодавства. Зазначений проект акта готується і розглядається в порядку, передбаченому відповідно розділами VI, VII, VIII цього Регламенту.

5. Внесена до Кабінету Міністрів доповідна записка передається відповідному структурному підрозділу Секретаріату Кабінету Міністрів у день її реєстрації.

6. На основі аналізу доповідної записки, інформаційно-довідкових матеріалів (якщо вони додавалися) структурний підрозділ Секретаріату Кабінету Міністрів готує для Прем'єр-міністра інформаційно-аналітичні матеріали обсягом 1-2 аркуші та викладає свої пропозиції щодо рішення Кабінету Міністрів з даного питання.

7. Голови обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій щороку до 1 березня подають Кабінетові Міністрів звіти про результати діяльності очолюваних ними органів у порядку та за формою, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2000 р. N 388.

1. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські держадміністрації, інші підвідомчі Кабінетові Міністрів органи, установи та організації за дорученням Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів (відповідно до розподілу функціональних повноважень) готують та подають Кабінетові Міністрів матеріали для його звіту перед Верховною Радою.

Зазначені матеріали перед поданням їх до Верховної Ради розглядаються на засіданні Кабінету Міністрів. Підготовку їх для розгляду на засіданні здійснює Секретаріат Кабінету Міністрів.

Кабінет Міністрів визначає доповідачем Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів або міністра залежно від характеру питання.

2. У разі коли відповідно до Регламенту Верховної Ради України Верховною Радою передбачається заслухати звіт будь-якого члена Кабінету Міністрів про його діяльність, з основними положеннями звіту міністра попередньо ознайомлюється Перший віце-прем'єр-міністр, Віце-прем'єр-міністр (відповідно до розподілу функціональних повноважень), а у разі звіту Першого віце-прем'єр-міністра або Віце-прем'єр-міністра - ознайомлюється Прем'єр-міністр.

3. Інформацію, довідкові та аналітичні матеріали до проведення Дня Уряду України готують за визначеною Верховною Радою тематикою міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські держадміністрації, інші підвідомчі Кабінетові Міністрів органи, установи і організації за дорученням Прем'єр-міністра та подають Кабінетові Міністрів не пізніше ніж за 6 днів до його проведення.

Разом з інформацією обсягом не більш як 5 аркушів, підписаною керівником органу, відповідального за її підготовку, та матеріалами до неї подається проект доповіді для інформування народних депутатів України в межах 15 хвилин, передбачених Регламентом Верховної Ради України.

Інформація, довідкові та аналітичні матеріали до неї опрацьовуються у Секретаріаті Кабінету Міністрів, розглядаються Першим віце-прем'єр-міністром, Віце-прем'єр-міністром (відповідно до розподілу функціональних повноважень) та разом із супровідним листом за підписом Прем'єр-міністра надсилаються до Верховної Ради не пізніше ніж за 5 днів до проведення Дня Уряду України.

У супровідному листі повідомляється про визначеного доповідача з питання порядку денного Дня Уряду України.

4. Посадові особи, які братимуть участь у проведенні Дня Уряду України у Верховній Раді, та доповідачі визначаються Прем'єр-міністром.

5. За дорученням Прем'єр-міністра або Першого віце-прем'єр-міністра, Віце-прем'єр-міністра (відповідно до розподілу функціональних повноважень) міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські держадміністрації, інші підвідомчі Кабінетові Міністрів органи, установи і організації не пізніше ніж за один день до засідання Верховної Ради подають доповідачеві стисло сформульовані відповіді на письмові запитання за визначеною тематикою, які надійшли з Верховної Ради.

Якщо доповідачем визначено міністра чи іншого керівника центрального органу виконавчої влади, копії зазначених відповідей одночасно надсилаються Кабінетові Міністрів.

6. У разі коли передбачається ініціювати Кабінетом Міністрів розгляд на Дні Уряду України окремих проблем, центральні органи виконавчої влади вносять Кабінетові Міністрів відповідні пропозиції з необхідними обгрунтуваннями у формі проекту листа Кабінету Міністрів до Верховної Ради.

Зазначені пропозиції розглядаються Першим віце-прем'єр-міністром, Віце-прем'єр-міністром (відповідно до розподілу функціональних повноважень) і разом з проектом листа до Верховної Ради, завізованим ним, доповідаються Прем'єр-міністрові для прийняття рішення.

У разі прийняття Прем'єр-міністром позитивного рішення лист за його підписом надсилається до Верховної Ради не пізніше ніж за 15 днів до проведення Дня Уряду України.

7. Депутатські запити і звернення розглядаються в порядку, визначеному відповідно статтями 12 і 19 Закону України "Про статус народного депутата України".

8. Підготовку проекту відповіді на депутатський запит до Кабінету Міністрів Прем'єр-міністр або Перший віце-прем'єр-міністр, Віце-прем'єр-міністр (відповідно до розподілу функціональних повноважень) в день його надходження доручає міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським держадміністраціям, іншим підвідомчим Кабінетові Міністрів органам, установам і організаціям, до компетенції яких належить вирішення порушеного в запиті питання.

Письмова відповідь на депутатський запит дається Голові Верховної Ради та народному депутатові України, який його вніс, Прем'єр-міністром або Першим віце-прем'єр-міністром, Віце-прем'єр-міністром (відповідно до розподілу функціональних повноважень) не пізніше ніж у 15-денний термін з дня його надходження до Кабінету Міністрів або в інший термін, установлений Верховною Радою.

Якщо відповідь на депутатський запит з об'єктивних причин не може бути дано в установлений термін, орган, якому доручено її підготовку, повинен підготувати проект листа Кабінету Міністрів Голові Верховної Ради та народному депутатові України з пропозицією щодо надання відповіді в інший термін, але не більше одного місяця з дня надходження запиту до Кабінету Міністрів.

9. Депутатське звернення, адресоване Прем'єр-міністрові, Першому віце-прем'єр-міністрові, Віце-прем'єр-міністрові, розглядається ними із залученням у разі потреби керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, до компетенції яких належить вирішення порушеного у зверненні питання.

Доручення щодо участі зазначених керівників у розгляді звернення дається в день його надходження.

Якщо депутат, який вніс звернення, виявив бажання бути присутнім під час його розгляду, посадова особа, яка організовує цей розгляд, зобов'язана завчасно попередити народного депутата України про час і місце розгляду звернення.

Письмова відповідь про результати розгляду звернення дається народному депутатові України Прем'єр-міністром, Першим віце-прем'єр-міністром, Віце-прем'єр-міністром, до якого воно адресоване, у 10-денний термін з дня надходження.

Якщо розгляд депутатського звернення з об'єктивних причин не може бути проведено у 10-денний термін, народному депутатові України повідомляється про це листом з викладенням мотивів продовження терміну розгляду. При цьому термін розгляду звернення не повинен перевищувати 30 днів з дня його надходження.

10. Звернення комітетів і тимчасових комісій Верховної Ради з питань, що належать до їх компетенції, до Кабінету Міністрів згідно із частиною другою статті 12 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду депутатських звернень.

1. Кабінет Міністрів відповідно до законів України взаємодіє з головами Конституційного Суду, Верховного Суду та Вищого господарського суду в процесі розроблення проекту державного бюджету на кожний наступний рік у частині фінансування судів, а також розглядає пропозиції Державної судової адміністрації щодо видатків на утримання судів загальної юрисдикції.

2. Кабінет Міністрів відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" має право на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом щодо:

відповідності Конституції України міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість;

офіційного тлумачення Конституції та законів України.

3. Кабінет Міністрів на вимогу колегії суддів Конституційного Суду, Конституційного Суду подає необхідні документи, матеріали та інші відомості, що стосуються справи.

4. У разі визнання Конституційним Судом законів або їх окремих положень неконституційними Кабінет Міністрів у межах наданих повноважень вживає заходів до забезпечення правового врегулювання суспільних відносин, яких стосується рішення Конституційного Суду, надає у разі витребування Конституційним Судом письмове підтвердження виконання його рішення або дотримання висновку.

5. У разі прийняття колегіями суддів Конституційного Суду, Конституційним Судом рішення про залучення Кабінету Міністрів або його представника до участі у розгляді справи Прем'єр-міністр призначає посадову особу, яка представляє Кабінет Міністрів у конституційному провадженні.

Представник Кабінету Міністрів у Конституційному Суді погоджує позицію з Прем'єр-міністром або за його дорученням з Першим віце-прем'єр-міністром чи з Віце-прем'єр-міністром, а у разі потреби - з Мін'юстом.

6. Інтереси Кабінету Міністрів під час розгляду справ судами загальної юрисдикції (далі - судами) відповідно до Указу Президента України "Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України" представляє Мін'юст.

7. Керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади, установ, підприємств і організацій, яких стосуються порушені у судах питання, на вимогу Мін'юсту зобов'язані в установлений ним термін подавати необхідні матеріали, документи, висновки та пояснення, а також у разі потреби брати участь у розгляді судами справ відповідно до законодавства.

8. Документи, що надходять до Кабінету Міністрів з питань розгляду судами справ, відповідачем у яких є Кабінет Міністрів, у день їх реєстрації передаються відповідному структурному підрозділу Секретаріату Кабінету Міністрів, який разом з Юридичним департаментом готує проект листа за підписом Міністра Кабінету Міністрів Мін'юсту та центральному органу виконавчої влади (підприємству, установі, організації), яких стосується питання, що розглядається судом (далі - уповноважений орган), щодо підготовки необхідних матеріалів та проектів документів Кабінету Міністрів.

9. Уповноважений орган готує за підписом керівника обгрунтований висновок і подає його Мін'юсту разом з копіями необхідних документів, завіреними в установленому порядку, та у разі потреби з відповідними поясненнями.

10. Мін'юст разом з уповноваженим органом забезпечує підготовку необхідних для провадження у справі матеріалів, готує проекти документів Кабінету Міністрів (відзив, заяву тощо) та забезпечує їх подання у терміни, визначені законодавством. Одночасно подається електронна копія зазначених документів на дискеті.

11. Подані Мін'юстом до Кабінету Міністрів проекти документів опрацьовуються у відповідному структурному підрозділі Секретаріату Кабінету Міністрів та Юридичному департаменті, візуються керівником цього підрозділу, а також заступником Міністра Кабінету Міністрів - директором Юридичного департаменту та подаються для підпису Першому віце-прем'єр-міністрові, Віце-прем'єр-міністрові (відповідно до розподілу функціональних повноважень).

Підписані документи Кабінету Міністрів разом з необхідними матеріалами надсилаються Секретаріатом Кабінету Міністрів відповідним адресатам (за переліком, визначеним Мін'юстом), а їх копії - Мін'юсту та уповноваженому органу.

12. Мін'юст інформує Кабінет Міністрів про хід розгляду справ у судах та про прийняті рішення, у разі потреби вносить пропозиції щодо подальших дій Кабінету Міністрів.

1. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, інші підвідомчі Кабінетові Міністрів органи, установи та організації звертаються до Кабінету Міністрів лише з питань, зазначених у пункті 4 розділу I цього Реґламенту.

2. Районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації подають пропозиції з питань, що потребують вирішення Кабінетом Міністрів, відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

3. У разі коли міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, інші підвідомчі Кабінетові Міністрів органи, установи та організації вичерпали всі можливості для самостійного розв'язання проблеми, вони можуть звертатися до Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів відповідно до розподілу їхніх функціональних повноважень.

У зверненні повинні бути чітко викладені суть проблеми, розв'язання якої потребує участі Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, з обґрунтуванням такої потреби, позиція заінтересованих органів з цього питання, інформація про заходи, вжиті для розв'язання проблеми, відповідно до своєї компетенції, пропозиції щодо необхідної допомоги (надання згоди, особиста участь, консультація, проведення наради тощо), а також у разі потреби зазначені органи (організації), участь яких потрібна у розв'язанні проблеми.

Звернення, оформлене на бланку відповідного органу (організації), підписує його керівник. Текст звернення не повинен перевищувати двох аркушів.

У зверненнях центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через відповідних міністрів, зазначається позиція цих міністрів з порушеного питання.

4. Звернення міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, підприємств, установ та організацій структурні підрозділи Секретаріату Кабінету Міністрів опрацьовують у строк, що не перевищує п'яти днів від дня їх надходження. Результати опрацювання доводяться до Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів.

У разі потреби ці підрозділи готують також пропозиції щодо можливих рішень за зверненнями та відповідні довідково-аналітичні матеріали.

Звернення з питань, вирішення яких не належить до компетенції Кабінету Міністрів, Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, Секретаріат Кабінету Міністрів надсилає для розгляду органам згідно з їхньою компетенцією.

5. Звернення до Кабінету Міністрів чи Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'ер-міністрів, подані з порушенням встановлених цим Реґламентом вимог, Секретаріат Кабінету Міністрів до розгляду не приймає і повертає.

6. Відповідно до Закону України "Про звернення громадян" Кабінет Міністрів розглядає пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги громадян (далі - звернення) та повідомляє авторів про результати розгляду.

7. Відповіді громадянам за результатами розгляду їх звернень у Кабінеті Міністрів дають Прем'єр-міністр, Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри (відповідно до розподілу функціональних повноважень), Міністр Кабінету Міністрів, його заступники або посадова особа, спеціально уповноважена виконувати цю роботу.

Якщо вирішення питання, порушеного у зверненні, не належить до повноважень Кабінету Міністрів, воно пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянин.

Відповідь на звернення, адресоване Кабінетові Міністрів, може бути дано за підписом міністра як члена Кабінету Міністрів, до компетенції якого належить вирішення порушеного у зверненні питання.

8. Прем'єр-міністр здійснює прийом громадян в установленому ним порядку.

Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри проводять особистий прийом громадян у визначений час.

Міністри як члени Кабінету Міністрів України проводять особистий прийом громадян у приймальні Кабінету Міністрів України.

9. Кабінет Міністрів здійснює контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян.

Примітка. Для обчислення термінів, зазначених у цьому Регламенті, офіційні вихідні та святкові дні не враховуються.

У пояснювальній записці, як правило, відображаються такі питання:

1. Обгрунтування необхідності прийняття акта

Зазначається підстава розроблення проекту (на виконання Конституції України, закону, акта Президента України, акта Кабінету Міністрів, рішення Урядового комітету, доручення Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, Віце-прем'єр-міністра, з власної ініціативи), чи обумовлено це розроблення проекту нормами законодавства або відсутністю правової бази у тій чи іншій сфері суспільних відносин і негативні наслідки, пов'язані з цим.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Розкриваються концептуальні ідеї, покладені в основу проекту акта; кінцева мета, якої планується досягти реалізацією цього акта. Визначаються практичне значення і цільова спрямованість проекту.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта

Відображаються предмет правового регулювання, структура, склад і найважливіші положення проекту акта.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Зазначається перелік нормативно-правових актів, що діють у даній сфері суспільних відносин, а також перелічуються неврегульовані питання і пропонується механізм їх вирішення.

У разі потреби зазначається, які акти мають бути визнані такими, що втратили чинність, а до яких повинні бути внесені зміни у зв'язку з прийняттям розробленого проекту акта, а також відображаються пропозиції щодо розроблення нормативних актів, необхідних для реалізації проекту акта, що вноситься.

5. Фінансово-економічне обгрунтування

Фінансово-економічне обгрунтування проекту акта дається у разі, коли реалізація його потребує матеріальних та інших витрат. Наводиться розрахунок необхідних асигнувань на реалізацію акта із зазначенням конкретних витрат і джерел їх покриття.

Якщо реалізація акта не потребує додаткових матеріальних та інших витрат, це слід зазначити.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Дається оцінка впливу реалізації акта на соціально-економічну ситуацію в країні, регіоні, галузі чи на підприємстві.

1. Відповідність проекту акта загальним вимогам

Зазначається, чи підготовлено і внесено проект з дотриманням встановлених Регламентом вимог. У разі відхилення від зазначених вимог вказується суть цих відхилень.

2. Загальна характеристика проекту акта

Мета прийняття акта, його особливості, спрямованість на вирішення загальнодержавних чи галузевих питань тощо.

3. Обгрунтування необхідності прийняття акта та оцінка його ефективності

Оцінюється достатність обгрунтувань прийняття акта та наявність проблем, розв'язання яких неможливе без втручання Кабінету Міністрів, соціальна та економічна доцільність реалізації акта. Зазначається ефективність обраного напряму дій: чи передбачені проектом дієві шляхи і конкретні механізми розв'язання проблем, чи містить він необхідні положення для його повного запровадження, чи можливе проведення моніторингу виконання акта з точки зору оцінки ефективності його впливу на ситуацію, яка є предметом регулювання, чи є запропонований проект реальним для виконання, чи не потребуватиме реалізація акта надто складних процедур і невиправданих ускладнень досягнення поставленої мети тощо.

4. Відповідність проекту акта стратегічним цілям Кабінету Міністрів, пріоритетним завданням на середньострокову перспективу та поточним планам реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів

Оцінюється відповідність проекту акта стратегічним цілям Кабінету Міністрів. Чи передбачає проект акта реалізацію пріоритетних завдань та здійснення першочергових заходів, спрямованих на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів.

5. Відповідність проекту акта концепції його розроблення

Оцінюється повнота реалізації у проекті акта концепції його розроблення (якщо вона затверджувалася Кабінетом Міністрів).

6. Фінансово-економічні розрахунки реалізації акта

Оцінюється достатність фінансово-економічних розрахунків, їх повнота, реалістичність. Зазначаються джерела та обсяги фінансування виконання акта.

7. Прогноз наслідків прийняття акта

На основі проведеної головним розробником прогнозної оцінки зазначаються економічні, соціальні та інші наслідки прийняття акта (очікувані позитивні результати, можливі негативні наслідки та способи запобігання їм).

Оцінюється достатність та обгрунтованість прогнозних розрахунків, у тому числі з точки зору фінансових можливостей виконання акта.

8. Альтернатива рішення

У разі подання кількох варіантів проекту акта або його окремих положень в експертних висновках на підставі порівняльного аналізу оцінюються їх переваги та негативні сторони, формулюються мотивовані пропозиції щодо вибору оптимального варіанта рішення.

9. Юридична експертиза

Залежно від результатів експертизи, проведеної спеціалістами Юридичного департаменту, зазначається:

а) проект акта відповідає законодавству та вимогам нормопроектувальної техніки;

б) проект акта не відповідає законодавству, вимогам нормопроектувальної техніки (висновки додаються).

У разі наявності зауважень Мін'юсту про це зазначається окремо. При цьому зауваження додаються.

10. Погодження проекту акта

Зазначається, чи з усіма без винятку заінтересованими органами виконавчої влади узгоджено проект акта. Якщо проект акта не потребує узгодження з Держпідприємництвом, про це окремо зазначається у висновку.

У разі внесення проекту з розбіжностями щодо нього зазначаються органи, які подали зауваження. При цьому експертом готується і додається до висновків довідка про розбіжності, в якій наводяться:

а) редакція спірної частини проекту акта;

б) орган, який подав зауваження (пропозиції) і їх зміст;

в) рішення головного розробника щодо урахування зауважень;

г) експертний висновок щодо врегулювання розбіжностей.

Довідка підписується керівником та спеціалістом структурного підрозділу Секретаріату Кабінету Міністрів, які проводили аналіз та експертизу проекту акта і матеріалів до нього.

11. Узагальнений висновок

У висновку відображається позиція експерта щодо прийняття Урядовим комітетом рішення (схвалити, доопрацювати чи відхилити проект). За наявності в експерта пропозицій щодо внесення змін до проекту (включення чи доповнення пунктів, уточнення його окремих положень тощо) їх редакція подається у порівнянні з відповідними положеннями внесеного проекту.

У висновку можуть міститися також інші пропозиції, застереження експерта.

12. Результати розгляду проекту акта Урядовим комітетом

Ця частина експертного висновку заповнюється після розгляду проекту акта Урядовим комітетом.

Залежно від результатів розгляду проекту Урядовим комітетом зазначається:

б) якщо проект акта схвалено з урахуванням пропозицій і зауважень щодо нього, окремо зазначається: проект акта опрацьовано відповідно до прийнятого Комітетом рішення. Після цього запису ставиться підпис відповідного експерта.

Примітка. 1. Якщо за змістом проект акта і подані матеріали до нього не потребують проведення експертизи у певній частині, то у відповідних розділах експертного висновку зазначається: "Проект акта і матеріали до нього у цій частині не є предметом експертизи".

2. Експертний висновок повинен бути завізований заступником Міністра Кабінету Міністрів - директором Департаменту (відповідно до розподілу функціональних повноважень). Якщо його позиція відмінна від висновків експерта, про це зазначається окремо.

У доповідній записці, як правило, відображаються такі питання:

1. Вступна частина

Стисло повідомляється про мету цієї записки і проведену роботу щодо аналізу та перевірки стану справ з реалізації акта законодавства; якими силами та засобами вивчалася ситуація і масштаби цієї роботи із зазначенням охоплених перевіркою галузей та сфер діяльності, регіонів, суб'єктів підприємницької діяльності.

2. Заходи, що вживаються для реалізації акта законодавства

Повідомляється про дії органу, які були спрямовані на забезпечення реалізації акта законодавства, зокрема про вжиті ним додаткові заходи, у тому числі про внесені Кабінетові Міністрів пропозиції з питань, які належать до його компетенції, і прийняті щодо них рішення тощо.

3. Оцінка стану справ і результатів реалізації акта законодавства

Відображаються дані про результати впровадження акта, його вплив на досягнення поставленої мети, здійснені витрати на реалізацію передбачених ним заходів та джерела їх покриття. Співставляються прогнозні розрахунки наслідків його реалізації з практичними результатами. За наявності недоліків зазначаються причини, що їх зумовили.

4. Висновки та пропозиції

Повідомляється про заходи, які намічено додатково здійснити з метою забезпечення безумовного виконання акта, формулюються пропозиції з проблем, розв'язання яких потребує рішень Кабінету Міністрів.