Про внесення змін до Тимчасового реґламенту Кабінету Міністрів України

Кабінет Міністрів України

Внести до Тимчасового реґламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 р. N 915 (Офіційний вісник України, 2000 р., N 24, ст. 994; 2003 р., N 18-19, ст. 818, N 38, ст. 2026, N 27, ст. 1323; 2004 р., N 9, ст. 535, N 15, ст. 1038, N 42, ст. 2763), зміни, що додаються.

1. У розділі I:

1) пункт 4 викласти у такій редакції:

"4. Питання, що належать до повноважень Кабінету Міністрів, розглядаються на його засіданнях.

На розгляд Кабінету Міністрів відповідно до цього Реґламенту вносяться:

проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів;

проекти урядових заяв, декларацій, директив, листів, звернень, меморандумів;

концепції законодавчого врегулювання окремих проблем;

пропозиції щодо концептуальних засад формування державної політики;

звіти керівників органів виконавчої влади про виконання своїх повноважень, а також з окремих питань діяльності відповідних органів.

За дорученням Президента України та за пропозиціями членів Кабінету Міністрів на засіданнях можуть бути розглянуті також інші документи";

2) у пункті 5 слова "на території України" виключити.

2. У розділі II:

1) пункт 12 викласти у такій редакції:

"12. Для забезпечення виконання покладених на Кабінет Міністрів завдань і функцій Прем'єр-міністр, Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри можуть давати керівникам центральних та місцевих органів виконавчої влади доручення у межах своїх функціональних повноважень";

2) абзац шостий пункту 13 виключити.

3. Пункт 2 розділу III викласти у такій редакції:

"2. Порядок денний засідання Кабінету Міністрів формує Міністр Кабінету Міністрів".

4. Розділ V викласти у такій редакції:

"V. Порядок розроблення концептуальних засад формування державної політики

1. Концептуальні засади формування державної політики (далі - політичні рішення) розробляються з метою надання Кабінетові Міністрів вичерпної інформації для прийняття оптимального варіанту розв'язання проблеми (стратегії дій, підходу) у відповідній сфері суспільного життя та удосконалення нормативно-правової бази у цій сфері.

2. Пропозиції щодо прийняття Кабінетом Міністрів політичного рішення відповідно до своєї компетенції подають міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

Пропозиції, розроблені центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через відповідних міністрів, повинні бути погоджені цими міністрами.

Погодження міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади пропозицій щодо рекомендованого політичного рішення здійснюється відповідно до вимог розділу VI цього Реґламенту, зокрема у частині забезпечення погодження першими керівниками.

3. Пропозиції щодо прийняття Кабінетом Міністрів політичного рішення подаються у формі доповідної записки згідно з додатком 13.

У відповідних розділах доповідної записки висвітлюється загальна характеристика рекомендованого рішення, детальний аналіз його основних положень, а також питання організаційного забезпечення виконання.

4. Подану в установленому порядку до Кабінету Міністрів доповідну записку Секретаріат Кабінету Міністрів опрацьовує у строк, що не перевищує 10 днів, і подає для розгляду на засіданні Кабінету Міністрів разом з експертним висновком за формою згідно з додатком 14, завізованим заступником Міністра Кабінету Міністрів відповідно до розподілу функціональних обов'язків.

В експертному висновку викладаються результати аналізу доповідної записки із зазначенням її відповідності встановленим цим Реґламентом вимогам, оцінка рекомендованого політичного рішення, а також узагальнений висновок щодо достатності (недостатності) підстав для його прийняття.

До експертного висновку в разі потреби можуть додаватися довідково-аналітичні та інші матеріали.

5. Доповідну записку, підготовлену і подану з порушенням установлених цим Реґламентом вимог, у строк, що не перевищує п'яти днів від дня її надходження, Секретаріат Кабінету Міністрів повертає головному розробникові для приведення у відповідність з цими вимогами".

5. У розділі VI:

1) абзац третій підпункту "а" пункту 14 викласти у такій редакції:

"готує проект із залученням для цього спеціалістів відповідної сфери діяльності, працівників юридичної служби, забезпечуючи належний фаховий рівень відпрацювання, дотримання вимог нормопроектувальної техніки і мовних норм з обов'язковою уніфікацією термінології";

2) у пункті 16:

в абзаці першому слова "а в разі його відсутності - особою, яка його заміщає" замінити словами "та керівником юридичної служби цього органу, а в разі їх відсутності - особами, які їх заміщають";

підпункт "б" доповнити абзацом такого змісту:

"до довідки додаються також листи заінтересованих органів, у яких відображається їхня позиція щодо проекту постанови";

3) пункт 17 виключити.

6. Пункти 1-3 розділу XII замінити пунктами 1-5 такого змісту;

"1. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, інші підвідомчі Кабінетові Міністрів органи, установи та організації звертаються до Кабінету Міністрів лише з питань, зазначених у пункті 4 розділу I цього Реґламенту.

2. Районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації подають пропозиції з питань, що потребують вирішення Кабінетом Міністрів, відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

3. У разі коли міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, інші підвідомчі Кабінетові Міністрів органи, установи та організації вичерпали всі можливості для самостійного розв'язання проблеми, вони можуть звертатися до Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів відповідно до розподілу їхніх функціональних повноважень.

У зверненні повинні бути чітко викладені суть проблеми, розв'язання якої потребує участі Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, з обґрунтуванням такої потреби, позиція заінтересованих органів з цього питання, інформація про заходи, вжиті для розв'язання проблеми, відповідно до своєї компетенції, пропозиції щодо необхідної допомоги (надання згоди, особиста участь, консультація, проведення наради тощо), а також у разі потреби зазначені органи (організації), участь яких потрібна у розв'язанні проблеми.

Звернення, оформлене на бланку відповідного органу (організації), підписує його керівник. Текст звернення не повинен перевищувати двох аркушів.

У зверненнях центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через відповідних міністрів, зазначається позиція цих міністрів з порушеного питання.

4. Звернення міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, підприємств, установ та організацій структурні підрозділи Секретаріату Кабінету Міністрів опрацьовують у строк, що не перевищує п'яти днів від дня їх надходження. Результати опрацювання доводяться до Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів.

У разі потреби ці підрозділи готують також пропозиції щодо можливих рішень за зверненнями та відповідні довідково-аналітичні матеріали.

Звернення з питань, вирішення яких не належить до компетенції Кабінету Міністрів, Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, Секретаріат Кабінету Міністрів надсилає для розгляду органам згідно з їхньою компетенцією.

5. Звернення до Кабінету Міністрів чи Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'ер-міністрів, подані з порушенням встановлених цим Реґламентом вимог, Секретаріат Кабінету Міністрів до розгляду не приймає і повертає".

У зв'язку з цим пункти 4-7 вважати відповідно пунктами 6-9.

7. Доповнити Тимчасовий реґламент додатками 13 і 14 такого змісту:

1. Суть питання. Формулюється проблема (стратегія дій, підхід) та викладається суть політичного рішення, що рекомендується для її розв'язання, із зазначенням заходів, яких пропонується вжити, джерел та обсягів їх фінансування.

2. Обґрунтування вибору політичного рішення. Зазначаються можливі варіанти розв'язання проблеми (стратегії дій, підходу), наводяться аргументи на підтримку рекомендованого політичного рішення, очікувані результати його реалізації.

3. Застереження. Описуються можливі ризики, критичні зауваження, які може викликати реалізація рекомендованого політичного рішення, та спосіб їх уникнення.

4. Консультації. Зазначається інформація про вивчення думки громадськості, заінтересованих груп населення до рекомендованого політичного рішення, проведені з цією метою консультації, ініціативи, які виникли під час цих консультацій, обґрунтовується можливість врахування поданих пропозицій.

5. Позиція міністерств. Викладається позиція заінтересованих міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо рекомендованого політичного рішення у частині, що стосується їх компетенції.

За наявності розбіжностей додаються зауваження заінтересованих органів або їх заперечення у письмовій формі.

1. Довідкова інформація. Наводиться довідково-аналітична інформація, необхідна для всебічного висвітлення проблеми (стратегії дій, підходу), для розв'язання якої необхідно прийняти політичне рішення, заходи з її розв'язання, що вживалися раніше, перелік рішень та актів законодавства з цього питання; аналіз їх впливу на стан справ у відповідній сфері.

2. Результати реалізації політичного рішення. Викладається прогноз очікуваних результатів реалізації рекомендованого політичного рішення, його відповідність інтересам різних груп населення, вплив на тенденції розвитку суспільно-політичного життя.

3. Фінансування. Наводиться детальний фінансовий аналіз заходів з реалізації рекомендованого політичного рішення, зокрема оцінюється реальність та достатність джерел їх фінансування, достовірність (точність) розрахунків обсягу необхідних коштів та прогноз інших фінансових наслідків.

У разі виникнення розбіжностей щодо оцінки очікуваних фінансових результатів реалізації рекомендованого політичного рішення подається відповідний порівняльний аналіз.

1. Моніторинг. Наводяться конкретні показники, за якими буде оцінюватися результат реалізації рекомендованого політичного рішення, його вплив на показники суспільно-економічного життя (зміна бюджетних призначень, кількості робочих місць, обсягу реальних доходів певних груп населення тощо). Для оцінювання використовуються звітно-статистичні дані в абсолютних показниках - грошова одиниця, кількість продукції тощо.

Пояснюється, як організовуватиметься моніторинг реалізації рекомендованого політичного рішення та досягнення кінцевого результату. Зазначається періодичність проведення аналізу ефективності передбачених заходів та спосіб використання його результатів під час планування подальших дій.

2. Інформаційне забезпечення. Зазначаються пропозиції щодо організації інформування громадськості з питань, пов'язаних з прийняттям та реалізацією рекомендованого політичного рішення.

3. Проект рішення. Формулюється суть рішення, що пропонується прийняти на засіданні Кабінету Міністрів за результатами розгляду доповідної записки (для включення до протоколу засідання).

1. Відповідність доповідної записки встановленим вимогам

Зазначається відповідність (невідповідність) структури та змісту доповідної записки встановленим вимогам.

2. Фахова експертиза

Зазначається відповідність (невідповідність) рекомендованого політичного рішення Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, а також дається фахова оцінка обґрунтованості запропонованого варіанта розв'язання проблеми (стратегії дій, підходу).

Дається оцінка повноти і достовірності інформації, на якій ґрунтуються пропозиції щодо прийняття політичного рішення, у разі потреби викладаються застереження або уточнення до нього, а також посилання на інформаційно-аналітичні та інші матеріали, які слід додатково врахувати під час прийняття рішення.

3. Юридична експертиза

Зазначається відповідність (невідповідність) рекомендованого політичного рішення Конституції України та законодавству.

4. Узагальнений висновок

Зазначається, чи реалізація рекомендованого політичного рішення сприятиме розв'язанню проблеми, чи не призведе до виникнення інших проблем, чи є його виконання реальним, у тому числі щодо фінансового забезпечення, та висновок щодо достатності (недостатності) підстав для його прийняття.