__________
* Так - спостереження здійснюються, ні - спостереження не здійснюються.
За даними гідрометеорологічної мережі гідрологічних постів району басейну річки Дунай, за весь період спостережень затоплення територій річковими водами фіксувалося неподалік 51 гідрологічного посту. У таблиці 2наведено інформацію про максимальні рівні води у річках басейну Дунаю та значення рівнів води різної імовірності перевищення. За даними спостережень на 12 гідрологічних постах, історичні максимуми максимальних рівнів води перевищували рівні води одновідсоткової ймовірності перевищення, в межах 18 гідрологічних постів фіксувалися максимальні рівні води, що перевищують рівні води, які спричинюють затоплення високої імовірності (десятивідсоткової) понад 1 метр, з них на п’ять гідрологічних постах зафіксовані перевищення максимальних рівнів води рівнів десятивідсоткової ймовірності перевищення понад 2 метри.
Таблиця 2
Рівні води у річках басейну Дунаю різної ймовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків)
За останні 20 років наслідки зміни клімату стають дедалі більш відчутними, зокрема спостерігаються зміни у ритмі сезонних явищ: смерчів, весняних паводків, посухи тощо. До кінця століття у районі басейну річки Дунай за оптимістичними сценаріями динаміки змін клімату температура повітря підвищиться на 2-3°С, а за песимістичними - можливе її збільшення на 3-4°С. Кількість опадів у цілому може змінитися незначно, проте за песимістичними оцінками можливе їх зменшення влітку порівняно з періодом 1971-2000 років на 20-30 відсотків. Водночас кількість сильних опадів, що безпосередньо позначаються на поверхневому стоку води, до кінця століття істотно зросте.
Найбільш обґрунтовані оцінки тенденцій динаміки клімату та його можливих змін у районі басейну річки Дунай у найближчий коротший прогнозний період до 2050 року свідчать про можливе зростання середньорічної максимальної і мінімальної температур повітря на 1-1,2°С. При цьому підвищення мінімальної температури буде, імовірно, більшим, ніж максимальної, внаслідок чого зменшаться місячна і річна амплітуди. Найбільшого потепління слід очікувати в холодний період року, особливо в зимові місяці.
До середини XXІ століття у басейні можлива зміна режиму зволоження. Загальна кількість атмосферних опадів за рік значно не зміниться, але існує імовірність їх істотного перерозподілу між сезонами і місяцями. Імовірно, продовжиться період без дощів, але при цьому зросте інтенсивність і повторюваність сильних опадів і нерівномірність їх розподілу по території басейну. Практично на усій території басейну можна очікувати істотного збільшення інтенсивності дощових паводків у теплий період року, зокрема у верхній частині очікується зростання інтенсивності паводків на 30-40 відсотків, у нижній течії на 65 відсотків.
Додаток 2
до плану управління ризиками затоплення
на окремих територіях у межах району
басейну річки Дунай на 2023-2030 роки
ВИСНОВКИ
попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Дунай
За результатами попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Дунай, яка проведена з урахуванням аналізу минулих затоплень, які призводили до негативних наслідків, стану протипаводкової інфраструктури, системи прогнозування затоплень і оповіщення населення, встановлено, що протипаводкова інженерна захисна інфраструктура в районі басейну річки Дунай представлена переважно дамбами. У районі басейну річки Дунай розташовано 410 гідротехнічних споруд (з них 85 (або 285,14 кілометра) перебувають в аварійному (незадовільному) стані.
Евакуація населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями в районі басейну річки Дунай, проводиться відповідно до статті 33 Кодексу цивільного захисту України та планів евакуації населення населеного пункту, району (міста), області, розроблених відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 92, ст. 3386; 2016 р., № 99, ст. 3215).
Організація оповіщення органів управління суб’єктів забезпечення цивільного захисту і населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України та Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 р. № 733 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 80, ст. 2458).
Організація та проведення моніторингу і прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями, та їх розвитку у межах району басейну річки Дунай здійснюється функціональною підсистемою протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту та територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відповідно до статей 8-10 Кодексу цивільного захисту України та типових положень про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 р. № 101 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 22, ст. 602).
Система прогнозування затоплень в районі басейну річки Дунай ґрунтується на аспектах гідрологічного прогнозування характеристик водного і льодового режиму водних об’єктів, а також використанні метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру ДСНС. Гідрологічне прогнозування водного і льодового режиму водних об’єктів басейну Дунаю здійснюють:
1) на річках Тиса, Латориця, Уж - Закарпатський центр з гідрометеорології, який складає:
довгострокові прогнози (консультації) елементів (максимальні рівні/витрати та об’єми води) весняного водопілля;
короткострокові прогнози рівнів води на річках під час паводків, весняного водопілля та льодового режиму;
попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки на річках;
попередження про настання різного рівня сніголавинної небезпеки в горах Закарпатської області;
2) на річках Прут, Сірет - Чернівецький центр з гідрометеорології, який складає:
довгострокові прогнози (консультації) елементів (максимальні рівні/витрати та об’єми води) весняного водопілля;
короткострокові прогнози рівнів води під час паводків, весняного водопілля та льодового режиму;
попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки на річках басейнів Прута і Сірета;
попередження про настання різного рівня сніголавинної небезпеки в горах Івано-Франківської та Чернівецької областей.
3) на Українській ділянці Дунаю - Дунайська гідрометобсерваторія, якою складаються:
довгострокові прогнози (консультації) елементів (максимальні рівні/витрати та об’єми води) весняного водопілля річки Дунай; льодового режиму річки Дунай; елементів осінньої межені річки Дунай; елементів водного режиму (витрати води) щомісячно;
короткострокові прогнози рівнів води річок Дунай і Сірет під час паводків, згінно-нагінних явищ і весняного водопілля та льодового режиму;
попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки річки Дунай.
За результатами аналізу затоплень минулих років, які відбулися в районі басейну річки Дунай за період з 1992 року, виявлено 247 подій, що пов’язані із затопленнями території басейну річковими водами та які за механізмом затоплення були спричинені перевищенням позначок русло-заплавного коридору, перевищенням відміток захисних споруд та руйнуванням захисних споруд, а також спричинені заторами водопропускного коридору. Зазначені затоплення відповідають помірному і високому рівню ризиків затоплення та призвели до негативних наслідків для економіки, здоров’я людей.
На основі проведеної оцінки ризиків затоплення визначено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення, який наведено у таблиці 1.
Усього в районі басейну річки Дунай визначено 47 територій із потенційно значними ризиками затоплення, які розташовуються на ділянках водних об’єктів та мають загальну протяжність 1993 кілометри (з них шість територій мають транскордонний (неузгоджений із країнами-сусідами - Румунією, Словацькою Республікою та Угорщиною) статус, їх загальна довжина становить 946 кілометрів).
Таблиця 1
ПЕРЕЛІК
територій із потенційно значними ризиками затоплення на ділянках водних об’єктів району басейну річки Дунай
__________
* Вид затоплення: А11 - річкове.
** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.
Карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річки Дунай
Додаток 3
до плану управління ризиками затоплення
на окремих територіях у межах району
басейну річки Дунай на 2023-2030 роки
ЗАХОДИ,
спрямовані на досягнення цілей управління ризиками затоплень на окремих територіях у межах району басейну річки Дунай на 2023-2030 роки
( Див. текст )
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 2022 р. № 895-р
ПЛАН
управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Криму на 2023-2030 роки
1. Цей план розроблено з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплення у межах району басейну річок Криму на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.
Опис району басейну річок Криму та тенденції динаміки клімату і його можливих змін наведено в додатку 1.
2. Дія цього плану поширюється на території у межах району басейну річок Криму, які мають потенційно значні ризики затоплення.
У районі басейну річок Криму за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення визначено 14 територій із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 231 кілометр. Висновки попередньої оцінки ризиків затоплення, перелік та карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річок Криму наведено в додатку 2.
