КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
| від 8 жовтня 2022 р. № 895-р Київ |
Про затвердження планів управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах районів басейнів річок
1. Затвердити такі, що додаються:
план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Вісла на 2023-2030 роки;
план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дніпро на 2023-2030 роки;
план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дністер на 2023-2030 роки;
план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дон на 2023-2030 роки;
план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дунай на 2023-2030 роки;
план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Криму на 2023-2030 роки;
план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Приазов’я на 2023-2030 роки;
план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Причорномор’я на 2023-2030 роки;
план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Південний Буг на 2023-2030 роки.
2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям подавати щороку до 20 лютого Державній службі з надзвичайних ситуацій інформацію про стан виконання зазначених у пункті 1 планів (далі - плани) для її узагальнення та подання щороку до 1 квітня Кабінету Міністрів України.
3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям під час формування проекту Державного бюджету України на відповідний рік передбачати кошти, необхідні для виконання планів.
4. Рекомендувати органам місцевого самоврядування під час формування проектів місцевих бюджетів передбачати кошти, необхідні для виконання планів.
| Прем'єр-міністр України | Д. ШМИГАЛЬ |
| Інд. 75 | |
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 2022 р. № 895-р
ПЛАН
управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Вісла на 2023-2030 роки
1. Цей план розроблено з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплення у межах району басейну річки Вісла на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.
Опис району басейну річки Вісла та тенденції динаміки клімату і його можливих змін наведено в додатку 1.
2. Дія цього плану поширюється на території у межах району басейну річки Вісла, які мають потенційно значні ризики затоплення.
У районі басейну річки Вісла за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення визначено 16 територій із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 323 кілометри. Висновки попередньої оцінки ризиків затоплення, перелік та карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річки Вісла наведено вдодатку 2.
3. Цілями управління ризиками затоплення є:
мінімізація ризиків затоплення для життя та здоров’я населення;
мінімізація ризиків затоплення для транспортної інфраструктури, економічної діяльності, сільськогосподарських земель;
досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 43, ст. 1342);
мінімізація ризику затоплення для об’єктів культурної спадщини.
З метою досягнення зазначених цілей здійснюватимуться заходи з управління ризиками затоплення, насамперед заходи з уникнення нових і зниження наявних ризиків, підвищення рівня обізнаності населення щодо ризиків затоплення і порядку дій в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із водним фактором, посилення стійкості інфраструктури, зокрема будівництва, відновлення та ремонту берегоукріплень, дамб, інших гідротехнічних та захисних споруд, забезпечення безпеки населення та захисту сільськогосподарських земель у зонах ризику, зменшення кількості загиблих, постраждалих внаслідок затоплення, зниження рівня матеріальних збитків, завданих навколишньому природному середовищу, об’єктам інфраструктури та культурної спадщини, удосконалення функціональної підсистеми протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту, удосконалення системи підготовки, прогнозування і раннього запобігання затопленню.
Перелік заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення, наведено в додатку 3.
4. Моніторинг стану здійснення заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Вісла на 2023-2030 роки, здійснюється ДСНС відповідно до кількісних індикаторів, які зазначені в додатку 3.
ДСНС під час узагальнення матеріалів, поданих міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, облдержадміністраціями, та підготовки звітності про виконання цього плану подає до Кабінету Міністрів України інформацію про:
оцінку прогресу в досягненні цілей управління ризиками затоплення;
внесення змін до цього плану;
заплановані заходи, які не було здійснено;
здійснені або заплановані додаткові заходи, які не включені до цього плану.
Під час оновлення цього плану ДСНС подає Кабінету Міністрів України актуальні звітні матеріали щодо моніторингу стану виконання плану.
5. Компетентними органами державної влади, відповідальними за виконання цього плану та Директиви 2007/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2007 р. про оцінку та управління ризиками затоплення, є ДСНС, Міндовкілля, Держводагентство, Мінрегіон.
6. Координація транскордонного співробітництва щодо управління ризиками затоплення у районі басейну річки Вісла здійснюється в рамках виконання Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Польща про співробітництво та взаємну допомогу в галузі попередження катастроф, стихійних лих, інших надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, ратифікованої Законом України від 16 січня 2003 р. № 450-IV, інших міжнародних договорів України у сфері управління водними ресурсами та гідрометеорологічної діяльності.
Цей план не містить заходи, внаслідок здійснення яких значно збільшуються ризики затоплення територій вниз або вгору за течією в інших країнах, що входять до гідрографічного району басейну річки Вісла.
Заходи щодо забезпечення міжнародного співробітництва в районі басейну річки Вісла зазначені в додатку 3.
7. Цей план як елемент інтегрованого управління річковим басейном розроблено з урахуванням екосистемного підходу, обміну інформацією, необхідності досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336.
З метою гармонізації з планом управління річковим басейном Вісли на 2025-2030 роки заходи, зазначені в додатку 3, розроблені на період 2023-2030 років, що дасть змогу забезпечити одночасне оновлення цих планів та запровадити інтегроване управління водними ресурсами в районі басейну річки Вісла.
8. Інформаційне забезпечення заходів з оцінки та управління ризиками затоплення здійснюється шляхом інформаційного обміну з функціональними і територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відомостями про виникнення (загрозу виникнення) надзвичайних ситуацій та їх наслідки, про стан техногенної та природної безпеки на відповідних територіях та іншими відомостями.
9. Обмін даними про оцінку та управління ризиками затоплення з уповноваженими органами інших країн і міжнародними організаціями здійснюється відповідно до законодавства, а також згідно з міжнародними договорами України.
10. Інформацію про оцінку та управління ризиками затоплення ДСНС надає центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим держадміністраціям, органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання та громадянам безоплатно на їх запити з урахуванням обмежень, установлених Законом України "Про державну таємницю", та особливостей поводження із службовою інформацією в центральних органах виконавчої влади.
Додаток 1
до плану управління ризиками затоплення
на окремих територіях у межах району
басейну річки Вісла на 2023-2030 роки
ОПИС
району басейну річки Вісла та тенденції динаміки клімату і його можливих змін
Територія району басейну річки Вісла розташована в межах Львівської та Волинської областей і становить 12892 кв. кілометри (2,13 відсотка території України).
У районі басейну річки Вісла розташовані 1132 населених пункти, з них 44 міські населені пункти (міст - 26, селищ міського типу - 18) та 1088 сільських населених пунктів (сіл - 1088). Населення району басейну річки Вісла становить близько 1 795 тис. осіб. Переважна більшість населення проживає у містах - близько 1 150 тис. осіб (64,3 відстока), кількість сільського населення - понад 560 тис. осіб (31,4 відсотка). Близько 77 тис. осіб проживає в селищах міського типу (4,3 відсотка).
До району басейну річки Вісла на території України належать суббасейн річки Західний Буг та суббасейн річки Сян. Суббасейн річки Західний Буг є цілісним. Межа суббасейну річки Західний Буг проходить по лінії ділянки державного кордону з Республікою Польща, Республікою Білорусь та через населені пункти по лінії вододілу. Суббасейн річки Сян складається з двох частин, розділених районом басейну річки Дністер. Межа cуббасейну річки Сян проходить по лінії ділянки державного кордону з Республікою Польща та через населені пункти по лінії вододілу.
Територія району басейну річки Вісла розташовується у трьох фізико-географічних зонах: лісостеповій, зоні мішаних лісів (Українське Полісся) та у зоні висотної поясності Українських Карпат.
Рельєф місцевості району басейну річки Вісла у південній частині (суббасейн річки Сян - площа 2482 кв. кілометри (19,25 відсотка площі басейну річки Вісла) легко розчленований, що сприяє перерозподілу елементів клімату і поверхневого стоку. У поліській північній частині району басейну річки Вісла (суббасейн річки Західний Буг - площа 10410 кв. кілометрів (80,75 відсотка площі басейну річки Вісла) рельєф території рівнинний, що сприяє накопиченню поверхневих вод, перезволоженню ґрунтів і формуванню болотної і лісової рослинності. Над поверхнею карбонатних відкладів часто зустрічаються карстові форми рельєфу.
Ґрунтовий покрив строкатий за складом, будовою профілів, фільтраційними властивостями. Переважаючими у структурі ґрунтового покриву лісостепової зони є опідзолені чорноземи і сірі лісові ґрунти, поліської зони - дерново-підзолисті, в заплавах річок - дернові та болотні, які характеризуються легким гранулометричним складом та промивним режимом.
Клімат у районі басейну річки Вісла помірно-континентальний. Річна кількість атмосферних опадів змінюється від 650 до 800 міліметрів з нерівномірним розподілом їх за місяцями. Найбільша кількість опадів припадає на червень - липень (90-140 міліметрів за місяць), найменша - на січень - лютий (24-40 міліметрів за місяць). Середньорічна кількість опадів становить 597-1070 міліметрів. Середньорічна температура становить 7 °С. Сніговий покрив формується переважно шаром у 14-19 сантиметрів. У південній частині басейну в лютому сніговий покрив може становити понад 50 сантиметрів.
Річки району басейну річки Вісла за гідрологічним режимом розрізняються як річки Передкарпатського (суббасейн річки Сян (витоки річок Сян та Ріка) та Подільського (суббасейни річок Західний Буг та Сян (річки басейнів річок Вишня, Шкло, В’яр, Завадівка) гідрологічних районів.
Водотоки Передкарпатського району відзначаються переважно паводковим стоком, частка якого становить 55-70 відсотків річного. Проходження паводків відзначається у березні - серпні. На зимовий період припадає 10-15 відсотків річного стоку. У Подільському гідрологічному районі річки району басейну річки Вісла характеризуються переважанням весняного стоку - 40-45 відсотків. Стік літа становить 20 відсотків. Протягом межені стік води річок є майже однаковим.
Середній багаторічний шар весняного водопілля річок Передкарпатського гідрологічного району становить 150-180 міліметрів, у Подільському гідрологічному районі цей показник зменшується до 60-100 міліметрів. У роки із великою кількістю опадів одновідсоткової імовірності перевищення варто очікувати весняний стік 300-400 міліметрів у Передкарпатському гідрологічному районі та 100-150 міліметрів - у Подільському.
У районі басейну річки Вісла спостереження за гідрологічним режимом здійснюються на 11 гідрологічних постах. Спостереження здійснюються на семи річках із 127 річок, що протікають територією району басейну річки Вісла. На всіх гідрологічних постах району басейну річки Вісла здійснюються спостереження за рівнями, витратами та температурою води, а також за льодовим режимом. З 11 пунктів гідрологічних спостережень району басейну річки Вісла лише на одному гідрологічному посту, розташованому у м. Кам’янці-Бузькій, здійснюються спостереження за наносами.
За даними гідрометеорологічної мережі гідрологічних постів району басейну річки Вісла, за весь період спостережень затоплення територій річковими водами відзначалися поблизу п’яти гідрологічних постів.
Таблиця 1
Спостереження, які ведуться на гідрологічних постах у районі басейну річки Вісла
__________
* Так - спостереження здійснюються, ні - спостереження не здійснюються.
Таблиця 2
Максимальні рівні води у річках району басейну річки Вісла та відмітки рівнів води різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків)
У межах усіх гідрологічних постів, поблизу яких спостерігалися затоплення, які набули рівня надзвичайних ситуацій, абсолютні максимальні рівні води перевищували рівні води десятивідсоткової імовірності перевищення. Величина перевищення рівнів десятивідсоткової забезпеченості є меншою за 1 метр. Максимальні рівні води на річках району басейну річки Вісла не перевищували позначки рівнів одновідсоткової імовірності перевищення у межах чотирьох гідрологічних постів, крім поста на річці Рата у с. Межирiччя. У таблиці 2 наведено інформацію про максимальні рівні води у річках району басейну річки Вісла та значення рівнів води різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків).
За останні 20 років наслідки зміни клімату стають дедалі більш відчутними, зокрема спостерігаються зміни у ритмі сезонних явищ: смерчів, весняних паводків, посухи тощо. До кінця століття у районі басейну річки Вісла за оптимістичними сценаріями динаміки змін клімату температура повітря підвищиться на 2-3°С, а за песимістичними - можливе її збільшення на 3-4°С. Кількість опадів у цілому може змінитися незначно, проте можливе зменшення їх кількості влітку порівняно з періодом 1971-2000 років на 20-30 відсотків. Водночас кількість сильних опадів, що безпосередньо позначаються на поверхневому стоку води, до кінця століття істотно зросте.
Основними причинами кліматичних змін в районі басейну річки Вісла є великий обсяг викидів парникових газів, а також порушення енергетичного балансу біосфери та її складників. Найбільш обґрунтовані оцінки тенденцій динаміки клімату та його можливих змін у районі басейну річки Вісла у найближчий коротший прогнозний період до 2050 року свідчать про можливе зростання середньорічної, максимальної і мінімальної температур повітря на 1-1,2°С. При цьому підвищення мінімальної температури буде, імовірно, більшим, ніж максимальної, внаслідок чого зменшаться місячна і річна амплітуди. Найбільшого потепління слід очікувати в холодний період року, особливо в зимові місяці.
До середини XXІ століття у басейні можлива зміна режиму зволоження. Загальна кількість атмосферних опадів за рік значно не зміниться, але існує імовірність їх істотного перерозподілу між сезонами і місяцями. Імовірно, збільшиться період без дощів, але при цьому зросте інтенсивність і повторюваність сильних опадів і нерівномірність їх розподілу по території басейну. У цілому в басейні можна очікувати більш м’якої та вологої зими, більш спекотного і сухого літа, теплого і вологого вересня та більш посушливої і теплої осені. Практично на всій території басейну можна очікувати істотного збільшення інтенсивності дощових паводків у теплий період року, зокрема очікується зростання інтенсивності паводків на 30-40 відсотків.
Додаток 2
до плану управління ризиками затоплення
на окремих територіях у межах району
басейну річки Вісла на 2023-2030 роки
ВИСНОВКИ
попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Вісла
За результатами попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Вісла, яка проведена з урахуванням аналізу минулих затоплень, які призводили до негативних наслідків, стану протипаводкової інфраструктури, системи прогнозування затоплень і оповіщення населення, встановлено, що протипаводкова інженерна захисна інфраструктура складається переважно з дамб. У районі басейну річки Вісла розташовано вісім гідротехнічних споруд, руйнування або пошкодження яких може спричинити затоплення прилеглих територій та населених пунктів (з них чотири (або 3,4 кілометра) перебувають в аварійному (незадовільному) стані).
Евакуація населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями в районі басейну річки Вісла, проводиться відповідно до статті 33 Кодексу цивільного захисту України та планів евакуації населення населеного пункту, району (міста), області, розроблених відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 92, ст. 3386; 2016 р., № 99, ст. 3215).
Організація оповіщення органів управління суб’єктів забезпечення цивільного захисту і населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України та Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 р. № 733 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 80, ст. 2458).
Організація та проведення моніторингу і прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями, та їх розвитку у межах району басейну річки Вісла здійснюються функціональною підсистемою протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту та територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відповідно до статей 8-10 Кодексу цивільного захисту України та типових положень про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 р. № 101 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 22, ст. 602).
Система прогнозування затоплень у межах району басейну річки Вісла ґрунтується на аспектах гідрологічного прогнозування характеристик водного і льодового режиму водних об’єктів, а також використанні метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру ДСНС. Гідрологічне прогнозування водного і льодового режиму водних об’єктів здійснює Львівський регіональний центр з гідрометеорології, який складає:
довгострокові прогнози (консультації) елементів (максимальні рівні/витрати та об’єми води) весняного водопілля в суббасейнах річок Західний Буг та Сян;
короткострокові прогнози в суббасейнах річок Західний Буг та Сян під час паводків і весняного водопілля та льодового режиму;
попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки в суббасейнах річок Західний Буг та Сян.
За результатами аналізу затоплень минулих років, які відбулися в районі басейну річки Вісла за період з 1987 року, виявлено 67 подій, що пов’язані із затопленнями території басейну річковими водами та які за механізмом затоплення були спричинені перевищенням позначок русло-заплавного коридору. Зазначені затоплення відповідають помірному і високому рівню ризиків затоплення та призвели до негативних наслідків для економіки, здоров’я людей.
На основі проведеної попередньої оцінки ризиків затоплення визначено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річки Вісла, який наведено у таблицях 1 і 2.
Усього в районі басейну річки Вісла визначено 16 територій із потенційно значними ризиками затоплення, з них 11 розташовуються на ділянках водних об’єктів та мають загальну протяжність 323 кілометри, п’ять - в населених пунктах, які розташовані за межами ділянок водних об’єктів та для яких визначено ризик затоплення не менше помірного рівня.
Із 16 територій із потенційно значними ризиками затоплення одна територія (річка Вишня - м. Судова Вишня - ділянка державного кордону з Республікою Польща) має транскордонний (неузгоджений) статус, її довжина становить 41 кілометр.
Таблиця 1
ПЕРЕЛІК
територій із потенційно значними ризиками затоплення на ділянках водних об’єктів району басейну річки Вісла
__________
* Вид затоплення: А11 - річкове.
** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.
Таблиця 2
Інші території із потенційно значними ризиками затоплення в межах району басейну річки Вісла
__________
* Вид затоплення: А11 - річкове.
** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.
Карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річки Вісла
Додаток 3
до плану управління ризиками затоплення
на окремих територіях у межах району
басейну річки Вісла на 2023-2030 роки
ЗАХОДИ,
спрямовані на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Вісла на 2023-2030 роки
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 2022 р. № 895-р
ПЛАН
управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дніпро на 2023-2030 роки
1. Цей план розроблено з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплення у межах району басейну річки Дніпро на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.
Опис району басейну річки Дніпро та тенденції динаміки клімату і його можливих змін наведено в додатку 1.
2. Дія цього плану поширюється на території у межах району басейну річки Дніпро, які мають потенційно значні ризики затоплення.
У районі басейну річки Дніпро за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення визначено 43 території із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 2743 кілометри. Висновки попередньої оцінки ризиків затоплення, перелік та карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річки Дніпро наведено в додатку 2.
3. Цілями управління ризиками затоплення є:
мінімізація ризиків затоплення для життя та здоров’я населення;
мінімізація ризиків затоплення для транспортної інфраструктури, економічної діяльності, сільськогосподарських земель;
досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 43, ст. 1342);
мінімізація ризику затоплення для об’єктів культурної спадщини.
З метою досягнення зазначених цілей здійснюватимуться заходи з управління ризиками затоплення, насамперед заходи з уникнення нових і зниження наявних ризиків, підвищення рівня обізнаності населення щодо ризиків затоплення і порядку дій в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із водним фактором, посилення стійкості інфраструктури, зокрема будівництва, відновлення та ремонту берегоукріплень, дамб, інших гідротехнічних та захисних споруд, забезпечення безпеки населення та захисту сільськогосподарських земель у зонах ризику, зменшення кількості загиблих, постраждалих внаслідок затоплення, зниження рівня матеріальних збитків, завданих навколишньому природному середовищу, об’єктам інфраструктури та культурної спадщини, удосконалення функціональної підсистеми протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту, удосконалення системи підготовки, прогнозування і раннього запобігання затопленню.
Перелік заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення, наведено в додатку 3.
4. Моніторинг стану здійснення заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дніпро на 2023-2030 роки, здійснюється ДСНС відповідно до кількісних індикаторів, які зазначені в додатку 3.
ДСНС під час узагальнення матеріалів, поданих міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, облдержадміністраціями, та підготовки звітності про виконання цього плану подає до Кабінету Міністрів України інформацію про:
оцінку прогресу в досягненні цілей управління ризиками затоплення;
заплановані заходи, які не було здійснено;
здійснені або заплановані додаткові заходи, які не включені до цього плану.
Під час оновлення цього плану ДСНС подає Кабінету Міністрів України актуальні звітні матеріали щодо моніторингу стану виконання плану.
5. Компетентними органами державної влади, відповідальними за виконання цього плану та Директиви 2007/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2007 р. про оцінку та управління ризиками затоплення, є ДСНС, Міндовкілля, Держводагентство, Мінрегіон.
6. Координація транскордонного співробітництва щодо управління ризиками затоплення у районі басейну річки Дніпро здійснюється в рамках виконання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про співробітництво в галузі попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, ратифікованої Законом України від 28 листопада 2002 р. № 326-IV, Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі попередження промислових аварій, катастроф, стихійних лих та ліквідації їхніх наслідків, ратифікованої Законом України від 1 липня 1999 р. № 802-XIV, інших міжнародних договорів України у сфері управління водними ресурсами та гідрометеорологічної діяльності. З 2014 року співробітництво з Російською Федерацією зупинено.
