Додаток 1
до плану управління ризиками затоплення
на окремих територіях у межах району
басейну річок Приазов’я на 2023-2030 роки
ОПИС
району басейну річок Приазов’я та тенденції динаміки клімату і його можливих змін
Територія району басейну річок Приазов’я розміщується в межах чотирьох областей (Луганської, Донецької, Запорізької і Херсонської) та становить 27218 кв. кілометрів (4,5 відсотка території України).
У районі басейну річок Приазов’я розташовується 1280 населених пунктів, з них 153 міських населених пункти (міст - 35, селищ міського типу - 118) та 1127 сільських населених пунктів (селищ - 193, сіл - 934). Населення басейну становить понад 4 100 тис. осіб. Переважна більшість населення проживає у містах, близько 3 150 тис. осіб (76,4 відсотка), та селищах міського типу, понад 425 тис. осіб (10,4 відсотка), у селах проживає 480 тис. осіб (11,7 відсотка). У селищах проживає 1,6 відсотка населення району басейну.
Район басейну річок Приазов’я є цілісним, складається з басейнів річок Приазов’я в межах України, перехідних та прибережних вод (акваторія Азовського моря між береговою лінією та лінією у територіальному морі на відстані однієї морської милі від вихідної лінії, що використовується для визначення ширини територіального моря). Межа району басейну річок Приазов’я проходить по лінії ділянки державного кордону з Російською Федерацією, адміністративного кордону Херсонської області і Автономної Республіки Крим та через населені пункти по лінії вододілу.
Район басейну річок Приазов’я розташовується в межах степової зони Східноєвропейської рівнини. Рельєф місцевості басейну змінюється у південно-західному напрямку з височинного до низовинного. У північно-східній частині Приазов’я розміщується Донецька височина з масивним виступом Донецького кряжу, де пересічні відмітки земної поверхні подекуди перевищують 270-360 метрів. Тут бере початок більшість річок цього району річкового басейну (річки Міус, Кринка, Кальміус). Південніше на захід від Донецької височини розташовується приазовська височина, яка дещо нижча за Донецьку височину, але абсолютні відмітки земної поверхні є схожими - 220-320 метрів. Тут беруть свої витоки річки Берда та Обитічна. На південь від Приазовської височини розміщується Приазовська низовина, куди впадають свої води зазначені річки. На південний захід від Приазовської височини рельєф різко стає рівнинним. У цій частині зосереджена окраїна Причорноморської низовини, яка зливається з Приазовською низовиною. Басейн річки Молочної, яка бере початок на південно-західних схилах Приазовської височини, практично повністю розташовується в межах Причорноморської низовини. Пересічні відмітки земної поверхні в цій частині становлять 30-80 метрів.
Клімат району басейну річок Приазов’я є помірно-континентальний. Річна кількість атмосферних опадів зменшується в напрямку з північного сходу на південний захід з 550 міліметрів до 400 міліметрів. Північна частина району басейну річок Приазов’я входить до помірно посушливої зони, яка змінюється на південному заході суворо посушливою. У теплий період року (квітень - жовтень) випадає від 250 міліметрів опадів у південній частині району басейну річок Приазов’я, а в північній до 300 міліметрів. У холодний період року (листопад - березень) кількість атмосферних опадів зростає у північно-східному напрямку від 200 до 250 міліметрів.
Кількість діб із сніговим покривом збільшується в північному напрямку з 40 до 80 діб. Зокрема, 40 діб сніговий покрив тримається в районі узбережжя моря степової зони. Для району басейну річок Приазов’я характерним є часте повторення зимових відлиг, яких нараховується до 50-70 діб на півдні району та до 30-60 діб на півночі.
Середньорічна температура повітря становить близько 9°C. Проте на північному сході цей показник наближається до 8°C, на південному заході району річкового басейну - до 10°C.
Річки басейну мають змішане живлення водного стоку. Визначальною фазою водного режиму річок цього району є весняне водопілля, яке починає формуватися наприкінці другої - на початку третьої декади лютого. Триває водопілля в середньому до першої - третьої декади квітня. Стік водопілля залежно від розмірів річки становить від 35 до 65 відсотків річного стоку. Паводковий стік незначний - до 15 відсотків річного, але його рівні дуже близькі, а іноді дорівнюють рівням води весняного водопілля. Висота підйому паводкових вод може перевищувати 2 метри на найменших річках та 4-5 метрів на малих річках. Межень становить 35-60 відсотків частки річного водного стоку.
У басейні річок Приазов’я спостереження за гідрологічним режимом здійснюється на 11 гідрологічних постах, перелік яких наведено у таблиці 1. Спостереження здійснюються на 12 річках із 121, що протікають територією басейну річок Приазов’я. Всі гідрологічні пости району басейну річок Приазов’я здійснюють спостереження за рівнями води, витратами води, температурою води та льодовими явищами. Спостереження за наносами виконуються лише на двох гідрологічних постах.
За даними моніторингової гідрометеорологічної мережі гідрологічних постів району басейну річок Приазов’я, за весь період спостережень затоплення територій річковими водами відзначалися неподалік двох гідрологічних постів, на яких зафіксовані абсолютні максимальні рівні води, які перевищували рівні десятивідсоткової імовірності перевищення. Перевищення становить понад 0,5 метра. У таблиці 2 наведено інформацію про максимальні рівні води у річках району басейну річок Приазов’я та значення рівнів води різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків).
Таблиця 1
Спостереження, які ведуться на гідрологічних постах у районі басейну річок Приазов’я
__________
* Так - спостереження здійснюються, ні - спостереження не здійснюються.
Таблиця 2
Рівні води у річках району басейну річок Приазов’я різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків)
Основними причинами кліматичних змін в районі басейну річок Приазов’я є великий обсяг викидів парникових газів, а також порушення енергетичного балансу біосфери та її складників. За останні 20 років наслідки зміни клімату в Україні стають дедалі відчутнішими. За цей період середньорічна температура зросла на 0,8°С, а середня температура січня та лютого - на 1-2°С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ: смерчів, весняних паводків, посухи тощо.
До кінця століття у районі басейну річки Вісла за оптимістичними сценаріями динаміки змін клімату температура повітря підвищиться на 2-3°С, а за песимістичними - можливе її збільшення на 3-4°С. Кількість опадів у цілому може змінитися незначно, проте песимістичні оцінки прогнозують можливість їх зменшення влітку порівняно з періодом 1971-2000 років на 20-30 відсотків. Водночас кількість сильних опадів, що безпосередньо позначаються на поверхневому стоку води, до кінця століття істотно зросте.
Найбільш обґрунтовані оцінки тенденцій динаміки клімату та його можливих змін у басейні річок Приазов’я у найближчий коротший прогнозний період до 2050 року свідчать про можливе зростання середньорічної, максимальної і мінімальної температур повітря на 1-1,2°С. При цьому підвищення мінімальної температури буде, імовірно, більшим, ніж максимальної, внаслідок чого зменшаться місячна і річна амплітуди. Найбільшого потепління слід очікувати в холодний період року, особливо в зимові місяці.
До середини XXІ століття у басейні можлива зміна режиму зволоження, що буде супроводжуватися змінами водного режиму річок басейну. Загальна кількість атмосферних опадів за рік значно не зміниться, але варто очікувати збільшення кількості посушливих днів. Відповідно імовірними є зростання середньої кількості опадів за добу і середнього добового максимуму опадів.
Додаток 2
до плану управління ризиками затоплення
на окремих територіях у межах району
басейну річок Приазов’я на 2023-2030 роки
ВИСНОВКИ
попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річок Приазов’я
За результатами попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річок Приазов’я, яка проведена з урахуванням аналізу минулих затоплень, які призводили до негативних наслідків, стану протипаводкової інфраструктури, системи прогнозування затоплень і оповіщення населення, встановлено, що протипаводкова інженерна захисна інфраструктура в районі басейну річок Приазов’я складається переважно з дамб. У районі басейну річок Приазов’я розташовано чотири гідротехнічні споруди, руйнування або пошкодження яких може спричинити затоплення прилеглих територій та населених пунктів (з них дві споруди перебувають в аварійному (незадовільному) стані).
Евакуація населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями в районі басейну річок Приазов’я, проводиться відповідно до статті 33 Кодексу цивільного захисту України та планів евакуації населення населеного пункту, району (міста), області, розроблених відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 92, ст. 3386; 2016 р., № 99, ст. 3215).
Організація оповіщення органів управління суб’єктів забезпечення цивільного захисту і населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України та Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 р. № 733 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 80, ст. 2458).
Організація та проведення моніторингу і прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями, та їх розвитку у межах району басейну річок Приазов’я здійснюються функціональною підсистемою протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту та територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відповідно до статей 8-10 Кодексу цивільного захисту України та типових положень про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 р. № 101 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 22, ст. 602).
Система прогнозування затоплень у межах району басейну річок Приазов’я ґрунтується на аспектах гідрологічного прогнозування характеристик водного і льодового режиму водних об’єктів, а також використанні метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру ДСНС. Гідрологічне прогнозування водного і льодового режиму водних об’єктів у районі басейну річок Приазов’я здійснює Харківський регіональний центр з гідрометеорології, який складає:
довгострокові прогнози (консультації) елементів (максимальні рівні/витрати та об’єми води) весняного водопілля у басейні річок Приазов’я;
короткочасні прогнози і попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки у басейні річок Приазов’я.
За результатами аналізу затоплень минулих років, які відбулися в районі басейну річок Приазов’я за період з 1964 року, виявлено вісім подій, що пов’язані із затопленнями території басейну річковими водами та які за механізмом затоплення були спричинені перевищенням відміток русло-заплавного коридору. Зазначені затоплення відповідають помірному і високому рівню ризиків затоплення та призвели до негативних наслідків для економіки, здоров’я людей.
На основі виконаної оцінки ризиків затоплення визначено території із потенційно значними ризиками затоплення, інформацію щодо яких наведено у таблиці 1.
Усього у районі басейну річок Приазов’я визначено дві території із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 125 кілометрів (обидві території мають транскордонний, неузгоджений із країною-сусідом - Російською Федерацією, статус).
Таблиця 1
ПЕРЕЛІК
територій із потенційно значними ризиками затоплення на ділянках водних об’єктів району басейну річок Приазов’я
__________
* Вид затоплення: А11 - річкове.
** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.
Карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річок Приазов’я
Додаток 3
до плану управління ризиками затоплення
на окремих територіях у межах району
басейну річки Приазов’я на 2023-2030 роки
ЗАХОДИ,
спрямовані на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Приазов’я на 2023-2030 роки
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 2022 р. № 895-р
ПЛАН
управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Причорномор’я на 2023-2030 роки
1. Цей план розроблено з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплення у межах району басейну річок Причорномор’я на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.
Опис району басейну річок Причорномор’я та тенденції динаміки клімату і його можливих змін наведено в додатку 1.
2. Дія цього плану поширюється на території у межах району басейну річок Причорномор’я, які мають потенційно значні ризики затоплення.
У районі басейну річок Причорномор’я за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення визначено одну територію із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 93 кілометри. Висновки попередньої оцінки ризиків затоплення, перелік та карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річок Причорномор’я наведено в додатку 2.
3. Цілями управління ризиками затоплення є:
мінімізація ризиків затоплення для життя та здоров’я населення;
мінімізація ризиків затоплення для транспортної інфраструктури, економічної діяльності, сільськогосподарських земель;
досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 43, ст. 1342);
мінімізація ризику затоплення для об’єктів культурної спадщини.
З метою досягнення зазначених цілей здійснюватимуться заходи з управління ризиками затоплення, насамперед заходи з уникнення нових і зниження наявних ризиків, підвищення рівня обізнаності населення щодо ризиків затоплення і порядку дій в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із водним фактором, посилення стійкості інфраструктури, зокрема будівництва, відновлення та ремонту берегоукріплень, дамб, інших гідротехнічних та захисних споруд, забезпечення безпеки населення та захисту сільськогосподарських земель у зонах ризику, зменшення кількості загиблих, постраждалих внаслідок затоплення, зниження рівня матеріальних збитків, завданих навколишньому природному середовищу, об’єктам інфраструктури та культурної спадщини, удосконалення функціональної підсистеми протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту, удосконалення системи підготовки, прогнозування і раннього запобігання затопленню.
Перелік заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення, наведено в додатку 3.
4. Моніторинг стану здійснення заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Причорномор’я на 2023-2030 роки, здійснюється ДСНС відповідно до кількісних індикаторів, які зазначені в додатку 3.
ДСНС під час узагальнення матеріалів, поданих міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, облдержадміністраціями, та підготовки звітності про виконання цього плану подає до Кабінету Міністрів України інформацію про:
оцінку прогресу в досягненні цілей управління ризиками затоплення;
заплановані заходи, які не було здійснено;
здійснені або заплановані додаткові заходи, які не включені до цього плану.
Під час оновлення цього плану ДСНС подає Кабінету Міністрів України актуальні звітні матеріали щодо моніторингу стану виконання плану.
5. Компетентними органами державної влади, відповідальними за виконання цього плану та Директиви 2007/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2007 р. про оцінку та управління ризиками затоплення, є ДСНС, Міндовкілля, Держводагентство, Мінрегіон.
6. Координація транскордонного співробітництва щодо управління ризиками затоплення у районі басейну річок Причорномор’я здійснюється з Республікою Молдова відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про спільне використання та охорону прикордонних вод 1994 року, інших міжнародних договорів України у сфері управління водними ресурсами та гідрометеорологічної діяльності.
Цей план не містить заходи, внаслідок здійснення яких значно збільшуються ризики затоплення територій вниз або вгору за течією в інших країнах, що входять до гідрографічного району басейну річок Причорномор’я.
Цей план містить заходи щодо забезпечення міжнародного співробітництва у сфері управління водними ресурсами з Республікою Молдова.
7. Цей план як елемент інтегрованого управління річковим басейном розроблено з урахуванням екосистемного підходу, обміну інформацією, необхідності досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336.
З метою гармонізації з планом управління басейном річок Причорномор’я на 2025-2030 роки заходи, зазначені в додатку 3 до цього плану, розроблені на період 2023-2030 років, що дасть змогу забезпечити одночасну підготовку обох планів та запровадити інтегроване управління водними ресурсами в районі басейну річок Причорномор’я.
8. Інформаційне забезпечення заходів з оцінки та управління ризиками затоплення здійснюється шляхом інформаційного обміну з функціональними і територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відомостями про виникнення (загрозу виникнення) надзвичайних ситуацій та їх наслідки, про стан техногенної та природної безпеки на відповідних територіях та іншими відомостями.
9. Обмін даними про оцінку та управління ризиками затоплення з уповноваженими органами інших країн і міжнародними організаціями здійснюється відповідно до законодавства, а також згідно з міжнародними договорами України.
10. Інформацію про оцінку та управління ризиками затоплення ДСНС надає центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим держадміністраціям, органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання та громадянам безоплатно на їх запити з урахуванням обмежень, установлених Законом України "Про державну таємницю", та особливостей поводження із службовою інформацією в центральних органах виконавчої влади.
Додаток 1
до плану управління ризиками затоплення
на окремих територіях у межах району басейну
річок Причорномор’я на 2023-2030 роки
ОПИС
району басейну річок Причорномор’я та тенденції динаміки клімату і його можливих змін
Територія району басейну річок Причорномор’я розташована в межах трьох областей (Одеська, Миколаївська і Херсонська) та становить 27179 кв. кілометрів (4,49 відсотка території України).
У районі басейну річок Причорномор’я розташовані 1018 населених пунктів, з них 43 міських населених пункти (міст - 12, селищ міського типу - 31) та 975 сільських населених пунктів (селищ - 53, сіл - 922). Населення басейну становить понад 2 018 тис. осіб. Переважна більшість населення проживає у містах - понад 1 250 тис. осіб (62,1 відсотка), у селах проживає близько 600 тис. осіб (29,7 відсотка). У селищах міського типу та селищах проживає відповідно 6,9 та 1,3 відсотка населення району басейну річок Причорномор’я.
Район басейну річок Причорномор’я розділений на три частини районами басейнів річок Дністер та Дніпро, складається з басейнів річок Причорномор’я в межах України, перехідних та прибережних вод (акваторія Чорного моря між береговою лінією та лінією у територіальному морі на відстані однієї морської милі від вихідної лінії, що використовується для визначення ширини територіального моря). Межа району басейну річок Причорномор’я проходить по лінії ділянки державного кордону з Республікою Молдова, адміністративного кордону Херсонської області і Автономної Республіки Крим та через населені пункти по лінії вододілу.
Територія району басейну річок Причорномор’я розташована на Причорноморській низовині, яка є типовою рівниною, та Подільській височині. Максимальні відмітки поверхні Причорноморської низовини не перевищують 130-150 метрів і відзначаються переважно у північній частині. Найбільш низькі ділянки простягаються вздовж морського узбережжя.
Північно-західна частина розміщена на відрогах Подільської височини, що має в межах басейну найбільші абсолютні висоти (до 288 метрів) з глибоким (до 80-100 метрів) ерозійним долинно-яружним розчленуванням. На південному заході територія басейну - до південних схилів Центрально-Молдовської височини з абсолютними відмітками поверхні до 100-140 метрів над рівнем моря. На території басейну зустрічаються форми рельєфу різного генезису - акумулятивні, ерозійні, денудаційні, просадкові, штучні. Для північної і північно-східної частини басейну типовими є широкі вододіли (первинно-акумулятивні рівнини). На південному сході - морські верхньопліоценові тераси. Уздовж морського узбережжя спостерігаються морські акумулятивні форми рельєфу - пляжі, коси, пересипи. Частина морських берегів, лиманів і озер є абразійними, обвальними, а подекуди зсувними. Широко розповсюджені форми ерозійного рельєфу - долини річок і балки. Сукупною дією процесів ерозії і акумуляції були створені крупні річні долини з четвертинними і пліоценовими надзаплавними терасами. Поперечний профіль долин асиметричний. Через особливості тектоніки регіону і диференційовані вертикальні рухи окремих блоків більш крутими і розчленованими є ліві схили долин. У гирлах балок і ярів часто зустрічаються конуси виносу.
Клімат району басейну річок Причорномор’я помірно-континентальний. Вся територія басейну розміщується в умовах степової зони південної атлантико-континентальної області. За даними Національного атласу України, річна кількість атмосферних опадів зменшується в напрямку з півночі на південь з 550 міліметрів до 400 міліметрів. Північна частина району басейну річок Причорномор’я входить до помірно посушливої зони, яка змінюється на півдні суворо посушливою. У теплий період року (квітень - жовтень) випадає до 250-275 міліметрів опадів у південній частині району басейну річок Причорномор’я, а в північній - до 300-325 міліметрів. У холодний період року (листопад - березень) кількість опадів практично не перевищує 200 міліметрів і становить переважно 150-175 міліметрів.
Кількість діб із сніговим покривом зростає в північному напрямку з 40 до 80 діб. Зокрема, 40 діб сніговий покрив тримається в районі узбережжя моря степової зони. Для району басейну річок Причорномор’я характерними є часті відлиги, взимку їх нараховується 50-70 діб на півдні району та 30-60 діб на півночі.
Середньорічна температура повітря становить близько 10°C. Проте на півночі цей показник наближається до 8°C, на півдні - до 11°C.
Річки басейну за умовами формування водного стоку та гідрологічним режимом входять до двох гідрологічних районів: Середньобузького та Причорноморського. У Середньобузькому гідрологічному районі бере початок більшість головних річок басейну річок Причорномор’я, проте їх нижня течія перебуває в межах Причорноморського гідрологічного району.
Річки Середньобузького гідрологічного району характеризуються чітко вираженим весняним водопіллям (становить понад 55-65 відсотків річного стоку) та низькою меженню (осінні місяці - 6,6 відсотка річного стоку), яка по-різному може порушуватися паводками теплого та холодного періодів. Річки Причорноморського гідрологічного району відзначаються періодичним стоком у період сніготанення та випадінням інтенсивних зливових дощів. Частка весняного стоку може перевищувати 70 відсотків, а протягом межені річки взагалі можуть пересихати. Зимовий стік річок обох гідрологічних районів не перевищує 15 відсотків.
У районі басейну річок Причорномор’я спостереження за гідрологічним режимом здійснюються на восьми гідрологічних постах, перелік яких наведено у таблиці 1. Спостереження здійснюються на трьох річках із 67 річок, що протікають територією району басейну річок Причорномор’я. Всі гідрологічні пости району басейну річок Причорномор’я здійснюють спостереження за рівнями, температурою води та льодовим режимом. За витратами води спостереження виконуються на двох гідрологічних постах, спостереження за наносами виконує лише гідропост на річці Великий Куяльник у с. Северинiвка.
Таблиця 1
Спостереження, які ведуться на гідрологічних постах у районі басейну річок Причорномор’я
__________
* Так - спостереження здійснюються, ні - спостереження не здійснюються.
За даними моніторингової гідрометеорологічної мережі гідрологічних постів басейну річок Причорномор’я, за весь період спостережень затоплення територій річковими водами відзначалися неподалік одного гідрологічного посту на річці Сарата в смт Сарата, де зафіксовано абсолютний максимальний рівень води, який дещо менший за рівень води одновідсоткової забезпеченості. Різниця становить 0,04 метра. Утаблиці 2 наведено інформацію про максимальні рівні води у річках району басейну річок Причорномор’я та значення рівнів води різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків).
Таблиця 2
Рівні води у річках району басейну річок Причорномор’я різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків)
За останні 20 років наслідки зміни клімату в Україні стають дедалі відчутнішими. За цей період середньорічна температура зросла на 0,8°С, а середня температура січня та лютого - на 1-2°С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ: смерчів, весняних паводків, посухи, тощо. До кінця століття у районі басейну річки Вісла за оптимістичними сценаріями динаміки змін клімату температура повітря підвищиться на 2-3°С, а за песимістичними - можливе її збільшення на 3-4°С. Кількість опадів у цілому може змінитися незначно, проте песимістичні оцінки прогнозують можливість їх зменшення влітку порівняно з періодом 1971-2000 років на 20-30 відсотків. Водночас кількість сильних опадів, що безпосередньо позначаються на поверхневому стоку води, до кінця століття істотно зросте.
Найбільш обґрунтовані оцінки тенденцій динаміки клімату та його можливих змін у районі басейну річок Причорномор’я у найближчий коротший прогнозний період до 2050 року свідчать про можливе зростання середньорічної, максимальної і мінімальної температур повітря на 1-1,2°С. При цьому підвищення мінімальної температури буде, імовірно, більшим, ніж максимальної, внаслідок чого зменшаться місячна і річна амплітуди. Найбільшого потепління слід очікувати в холодний період року, особливо в зимові місяці.
До середини XXІ століття у басейні можлива і зміна режиму зволоження, що буде супроводжуватися змінами водного режиму річок басейну. У межах району басейну річок Причорномор’я за прогнозний період варто очікувати збільшення кількості посушливих днів. Відповідно імовірними є зростання середньої кількості опадів за добу і середнього добового максимуму опадів. Такі зміни можуть призвести до істотного зростання кількості опадів під час сильних дощів (більше ніж на 10-20 міліметрів за добу).
Додаток 2
до плану управління ризиками затоплення
на окремих територіях у межах району басейну
річок Причорномор’я на 2023-2030 роки
ВИСНОВКИ
попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річок Причорномор’я
За результатами попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річок Причорномор’я, яка проведена з урахуванням аналізу минулих затоплень, які призводили до негативних наслідків, стану протипаводкової інфраструктури, системи прогнозування затоплень і оповіщення населення, встановлено, що протипаводкова інженерна захисна інфраструктура в районі басейну річок Причорномор’я складається переважно з дамб. У районі басейну річок Причорномор’я розташовано 60 гідротехнічних споруд, руйнування або пошкодження яких може спричинити затоплення прилеглих територій та населених пунктів (з них 7 (або 4,34 кілометра) перебувають в аварійному (незадовільному) стані).
Евакуація населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями в районі басейну річок Причорномор’я, проводиться відповідно до статті 33 Кодексу цивільного захисту України та планів евакуації населення населеного пункту, району (міста), області, розроблених відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 92, ст. 3386; 2016 р., № 99, ст. 3215).
Організація оповіщення органів управління суб’єктів забезпечення цивільного захисту і населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України та Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 р. № 733 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 80, ст. 2458).
Організація та проведення моніторингу і прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями, та їх розвитку у межах району басейну річок Причорномор’я здійснюється функціональною підсистемою протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту та територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відповідно до статей 8-10 Кодексу цивільного захисту України та типових положень про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 р. № 101 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 22, ст. 602).
Система прогнозування затоплень у межах району басейну річок Причорномор’я ґрунтується на аспектах гідрологічного прогнозування характеристик водного і льодового режиму водних об’єктів, а також використанні метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру ДСНС. Гідрологічне прогнозування водного і льодового режиму водних об’єктів басейну здійснює Гідрометцентр Чорного та Азовського морів, яким складаються:
довгострокові прогнози (консультації) елементів (максимальні рівні/витрати та об’єми води) весняного водопілля в басейні річок Причорномор’я;
короткострокові прогнози і попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки на річках басейну.
За результатами проведеного аналізу затоплень минулих років, які відбулися в районі басейну річок Причорномор’я за період з 1964 року, виявлено лише одну подію, що пов’язана із затопленням території басейну річковими водами та яка за механізмом затоплення була спричинена перевищенням відміток русло-заплавного коридору.
На основі проведеної попередньої оцінки ризиків затоплення визначено одну територію із потенційно значними ризиками затоплення, інформацію щодо якої наведено у таблиці 1. Ця територія розміщена вздовж річки Сарата в Одеській області та має протяжність 93 кілометри. Визначена територія із потенційно значними ризиками затоплення має транскордонний (неузгоджений із країною-сусідом - Республікою Молдова) статус.
Таблиця 1
ПЕРЕЛІК
територій із потенційно значними ризиками затоплення на ділянках водних об’єктів району басейну річок Причорномор’я
