9. Обмін даними про оцінку та управління ризиками затоплення з уповноваженими органами інших країн і міжнародними організаціями здійснюється відповідно до законодавства, а також згідно з міжнародними договорами України.
10. Інформацію про оцінку та управління ризиками затоплення ДСНС надає центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим держадміністраціям, органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання та громадянам безоплатно на їх запити з урахуванням обмежень, установлених Законом України "Про державну таємницю", та особливостей поводження із службовою інформацією в центральних органах виконавчої влади.
Додаток 1
до плану управління ризиками затоплення
для окремих територій у межах району
басейну річки Дністер на 2023-2030 роки
ОПИС
району басейну річки Дністер та тенденції динаміки клімату і його можливих змін
Територія району басейну річки Дністер розташована у семи областях на південному заході України (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Чернівецька, Одеська області) і становить 53 961 кв. кілометр (8,92 відсотка території України).
У районі басейну річки Дністер розташовані 3754 населених пункти, з них 144 міських населених пункти (міст - 65, селищ міського типу - 79) та 3610 сільських населених пунктів (селищ - 84, сіл - 3526). Населення становить близько 5 200 тис. осіб. Переважна більшість населення проживає у селах - близько 2 554 тис. осіб (49,1 відсотка), проте кількість населення міст є не набагато меншою - 2 310 тис. осіб (44,4 відсотка). У селищах міського типу проживає 6,2 відсотка населення району басейну річки Дністер, у селищах - 0,3 відсотка.
Район басейну річки Дністер є цілісним, складається з басейну річки Дністер у межах України, перехідних вод та прибережних вод (акваторія Чорного моря між береговою лінією та лінією у територіальному морі на відстані однієї морської милі від вихідної лінії, що використовується для визначення ширини територіального моря). Межа району басейну річки Дністер проходить по лінії ділянки державного кордону з Республікою Польща, Республікою Молдова та через населені пункти по лінії вододілу.
Район басейну річки Дністер відзначається азональністю природних умов. Територія басейну є витягнутою в напрямку з північного заходу на південний схід. Розташовується басейн у декількох природних зонах: широколистяних лісів, лісостепу, степу, а також у Карпатській гірській області. Рельєф представлений гірською системою Українських Карпат, Передкарпатською височиною, Подільською височиною та Причорноморською низовиною.
Верхня, або Карпатська, частина басейну являє собою гірську область північно-східних схилів Українських Карпат з переважаючими абсолютними висотами 800-1500 метрів, найвищі висоти становлять 1600-1800 метрів. У цій частині беруть початок основні праві притоки Дністра - гірські річки із значними ухилами, із скальними, галько-валунними і гальковими руслами.
Середня частина басейну розташована у Передкарпатській та Подільській височинах з переважаючими висотами 200-500 метрів. Русла річок у цій частині басейну відзначаються гравійно-гальковими, гравійними та піщаними субстратами.
Нижня частина басейну розташовується в межах Причорноморської низовини, тут панівні висоти місцевості менші за 200 метрів. У цій частині басейну гідрографічна мережа слабко розвинута і представлена переважно річками, що пересихають, та дельтою Дністра. Річки в цій частині басейну протікають у піщаних та мулисто-піщаних руслах.
Клімат у басейні помірно-континентальний з теплою м’якою зимою та тривалим вологим літом. У формуванні клімату велику роль відіграють Карпати. Висота над рівнем моря, велика пересіченість місцевості, напрям і експозиція схилів сприяють вираженню вертикальної зональності кліматичних умов. Рівнинна частина басейну розташована у межах степової та лісостепової зон.
Кількість атмосферних опадів істотно змінюється по території: від 450 міліметрів на півдні у степу до 1200 міліметрів на півночі в гірській частині басейну. Основною рисою режиму атмосферних опадів у верхній частині є активна зливова діяльність, що визначає паводковий гідрологічний режим річок. Добова сума атмосферних опадів переважно становить 4,1-5,3 міліметра. Максимальна добова сума опадів спостерігається під час дуже інтенсивних і тривалих злив, найчастіше у червні - липні, і досягає 67-149 міліметрів за добу.
Характерною особливістю басейну є нестійкий температурний режим взимку. Зимові відлиги, обумовлені проникненням теплих повітряних мас з південного заходу, частіше охоплюють передгірські та рівнинні частини басейну.
Характерною особливістю гідрологічного режиму Дністра є паводки теплого періоду (квітень - жовтень), зокрема влітку, подекуди спостерігаються паводки холодного періоду (листопад - березень). Нерідко максимальні витрати зливових паводків значно перевищують максимуми весняного водопілля. У верхній, карпатській, частині басейну паводки виникають внаслідок випадання інтенсивних дощів у теплу пору року, сніготанення в горах у період відлиг та загального танення снігового покриву навесні.
Нерівномірність річкової мережі та кліматичні умови обумовлюють різну водність приток річки Дністер. Для верхньої гірської частини басейну, особливо правобережжя, характерним є паводковий режим протягом усього року. Для річок середньої та нижньої частин басейну типовими є весняне водопілля і низькі паводки теплого періоду. Середній багаторічний об’єм стоку Дністра в гирлі становить 10 куб. кілометрів за рік. У маловодні роки він може зменшуватися до 4,5 куб. кілометра чи збільшуватися до 19,3 куб. кілометра у роки з великою кількістю опадів.
Весняне водопілля у районі басейну річки Дністер зазвичай проходить декількома хвилями. Характерною особливістю природного водного режиму річок Волино-Подільської частини басейну (в межах Подільського гідрологічного району) є формування вираженого водопілля, під час якого проходить від 50 до 80 відсотків річного стоку, та період межені, що може перериватися невисокими і нечастими дощовими (тало-дощовими) паводками. Літні дощі, як правило, не викликають інтенсивних паводків у період літньо-осінньої межені. Але оскільки стік верхньої карпатської частини становить у середньому 70 відсотків стоку Дністра, паводковий режим зберігається на всій протяжності річки.
Загальна водність річок району басейну річки Дністер має тенденцію до зниження у південно-східному напрямку. Найбільш багатоводними є річки гірської частини. Під час паводків підвищення рівня води відбувається швидко - до 50-60 сантиметрів за годину, а спад - повільно. При великих паводках рівень води досягає максимуму за 1-2 доби. Максимальні рівні води частіше спостерігаються навесні та влітку, а мінімальні - взимку та пізньої осені. Протягом року спостерігається до 9-10 паводків.
Весняне водопілля на рівнинних притоках у межах Волино-Подільської височини проходить трохи раніше, ніж на гірських. Середні строки початку - перша декада березня. Найвищі рівні припадають зазвичай на другу - третю декаду березня.
Льодовий режим є нестійким з частим встановленням непотужного льодоставу та його скресання. Це призводить до утворення заторів, які нерідко досягають значних розмірів і супроводжуються високим підвищенням рівня води (до 4 метрів і більше). Часто заторні явища відзначаються у верхній частині Дністровського водосховища.
У районі басейну річки Дністер спостереження за гідрологічним режимом здійснюються на 74 гідрологічних постах, перелік яких наведено у таблиці 1. Спостереження здійснюються на 40 річках із 486 річок (з довжиною понад 10 кілометрів), що протікають територією басейну. Спостереження за рівнями води здійснюються на 73 гідрологічних постах, за температурою води - на 72. Витрати води вимірюються на 64 гідрологічних постах. Спостереження за річковими наносами здійснюються лише на 24 гідрологічних постах на 17 річках. Спостереження за льодовими явищами виконуються на 72 гідрологічних постах.
У таблиці 2наведено інформацію про максимальні рівні води у річках району басейну річки Дністер та значення рівнів води різної ймовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків).
Таблиця 1
Спостереження, які ведуться на гідрологічних постах у районі басейну річки Дністер
__________
* Так - спостереження здійснюються, ні - спостереження не здійснюються.
Таблиця 2
Рівні води у річках району басейну річки Дністер різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків)
Основними причинами кліматичних змін в районі басейну річки Дністер є великий обсяг викидів парникових газів, а також порушення енергетичного балансу біосфери та її складників. До кінця століття у районі басейну річки Дністер за оптимістичними сценаріями динаміки змін клімату температура повітря підвищиться на 2-3°С, а за песимістичними - можливе її збільшення на 3-4°С. Кількість опадів у цілому може змінитися незначно, проте песимістичні оцінки прогнозують можливість їх зменшення влітку порівняно з періодом 1971-2000 років на 20-30 відсотків. Водночас кількість сильних опадів, що безпосередньо позначаються на поверхневому стоці води, до кінця століття істотно зросте.
Найбільш обґрунтовані оцінки тенденцій динаміки клімату та його можливих змін у районі басейну річки Дністер у найближчий коротший прогнозний період до 2050 року свідчать про можливе зростання середньорічної, максимальної і мінімальної температур повітря на 1-1,2°С. При цьому підвищення мінімальної температури буде, імовірно, більшим, ніж максимальної, внаслідок чого зменшиться місячна і річна амплітуди. Найбільшого потепління слід очікувати в холодний період року, особливо в зимові місяці.
До середини XXІ століття в районі басейну річки Дністер можлива зміна режиму зволоження. Загальна кількість атмосферних опадів за рік значно не зміниться, але існує імовірність їх істотного перерозподілу між сезонами і місяцями. Імовірно, подовжиться період без дощів, але при цьому зросте інтенсивність і повторюваність сильних опадів і нерівномірність їх розподілу по території басейну. В цілому в басейні можна очікувати більш м’якої і вологої зими, більш спекотного і сухого літа, теплого і вологого вересня та більш посушливої і теплої осені.
У межах району басейну річки Дністер варто очікувати збільшення кількості дощових днів у верхній і середній частинах басейну та посушливих - у нижній. Відповідно імовірними є зростання середньої кількості опадів за добу і середнього добового максимуму опадів. Найбільші зміни можливі в теплий період, особливо в літні місяці в нижній течії Дністра. В осінні місяці можливе найбільш значне збільшення середньої і максимальної за добу кількості опадів у верхів’ї. Такі зміни можуть призвести до істотного збільшення кількості опадів під час сильних дощів (більше ніж на 10-20 міліметрів за добу). Найбільшого зростання повторюваності інтенсивних опадів можна очікувати в нижній течії Дністра.
Трансформація режиму зволоження території буде супроводжуватися і змінами водного режиму річок басейну. Кількість днів з паводками на річках району басейну річки Дністер до середини століття може зменшитися, проте у теплий період вона може зрости на 20-40 відсотків у його верхній частині, на 20-30 відсотків у середній і 10-20 відсотків у нижній частинах району басейну річки Дністер.
Практично на всій території району басейну річки Дністер можна очікувати істотного збільшення інтенсивності дощових паводків у теплий період року. Зокрема, у верхній частині очікується зростання інтенсивності паводків на 30-40 відсотків, у нижній течії - на 65 відсотків, у середній течії можливе збільшення інтенсивності паводків влітку на 80 відсотків.
Додаток 2
до плану управління ризиками затоплення
для окремих територій у межах району
басейну річки Дністер на 2023-2030 роки
ВИСНОВКИ
попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Дністер
За результатами попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Дністер, яка проведена з урахуванням аналізу минулих затоплень, які призводили до негативних наслідків, стану протипаводкової інфраструктури, системи прогнозування затоплень і оповіщення населення, встановлено, що протипаводкова інженерна захисна інфраструктура в районі басейну річки Дністер представлена переважно дамбами. У районі басейну річки Дністер розташована 221 гідротехнічна споруда (з них 56 (або 159,85 кілометра) перебувають в аварійному (незадовільному) стані. Найбільша кількість гідротехнічних споруд басейну розміщується у Львівській та Івано-Франківській областях.
Евакуація населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями в районі басейну річки Дністер, проводиться відповідно до статті 33 Кодексу цивільного захисту України та планів евакуації населення населеного пункту, району (міста), області, розроблених відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 92, ст. 3386; 2016 р., № 99, ст. 3215).
Організація оповіщення органів управління суб’єктів забезпечення цивільного захисту і населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України та Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 р. № 733 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 80, ст. 2458).
Організація та проведення моніторингу і прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями, та їх розвитку у межах району басейну річки Дністер здійснюється функціональною підсистемою протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту та територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відповідно до статей 8-10 Кодексу цивільного захисту України та типових положень про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 р. № 101 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 22, ст. 602).
Система прогнозування затоплень в районі басейну річки Дністер ґрунтується на аспектах гідрологічного прогнозування характеристик водного і льодового режиму водних об’єктів, а також використанні метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру ДСНС. Гідрологічне прогнозування водного і льодового режиму водних об’єктів у районі басейну річки Дністер здійснюють:
Український гідрометеорологічний центр ДСНС (довгострокові і короткострокові прогнози припливу води до Дністровського водосховища. До довгострокових прогнозів та консультацій належать: прогноз середнього припливу води за період березень - квітень, завчасність - 61 доба (за березень завчасність - 31 доба; за квітень завчасність - 30 діб); консультації середнього місячного припливу на травень - грудень, завчасність - 28-31 доба; прогноз обсягу сумарного припливу води за період весняного водопілля, завчасність - до 60 діб; консультація про можливу величину максимальної витрати води весняної водопілля Дністра в створі поста Заліщики, завчасність - 30 діб. До короткострокових прогнозів та консультацій, що складаються щоденно, належать: прогноз середнього добового припливу (витрати) води до Дністровського водосховища (сумарний, завчасність - 24-48 годин; у створі гідрологічного поста Галич та боковий на ділянці Заліщики - створ Дністровської ГЕС, завчасність - 24 години; у створі поста Заліщики, завчасність - 24-48 годин);
