За останні 20 років наслідки зміни клімату стають дедалі більш відчутними. За цей період в Україні середньорічна температура зросла на 0,8°С, а середня температура січня та лютого - на 1-2°С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ: смерчів, весняних паводків, посухи тощо. До кінця століття у районі басейну річки Дніпро за оптимістичними сценаріями динаміки змін клімату температура повітря підвищиться на 2-3°С, а за песимістичними - можливе її збільшення на 3-4°С. Кількість опадів у цілому може змінитися незначно, проте песимістичні оцінки прогнозують можливість їх зменшення влітку порівняно з періодом 1971-2000 років на 20-30 відсотків. Водночас кількість сильних опадів, що безпосередньо позначаються на поверхневому стоці води, до кінця століття істотно зросте.
Найбільш обґрунтовані оцінки тенденцій динаміки клімату та його можливих змін у районі басейну річки Дніпро у найближчий коротший прогнозний період до 2050 року свідчать про можливе зростання середньорічної, максимальної і мінімальної температур повітря на 1-1,2°С. При цьому підвищення мінімальної температури буде, імовірно, більшим, ніж максимальної, внаслідок чого зменшиться місячна і річна амплітуди. Найбільшого потепління слід очікувати в холодний період року, особливо в зимові місяці.
До середини XXІ століття у басейні можлива зміна режиму зволоження. Загальна кількість атмосферних опадів за рік значно не зміниться, але існує імовірність їх істотного перерозподілу між сезонами і місяцями. Імовірно, збільшиться період без дощів, але при цьому зросте інтенсивність і повторюваність сильних опадів і нерівномірність їх розподілу по території басейну. В цілому у басейні можна очікувати більш м’якої та вологої зими, більш спекотного і сухого літа, теплого і вологого вересня та більш посушливої і теплої осені.
Практично на всій території басейну можна очікувати істотного збільшення інтенсивності дощових паводків у теплий період року, зокрема у верхній частині очікується зростання інтенсивності паводків на 30-40 відсотків.
Додаток 2
до плану управління ризиками затоплення
для окремих територій у межах району
басейну річки Дніпро на 2023-2030 роки
ВИСНОВКИ
попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Дніпро
За результатами попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Дніпро, яка проведена з урахуванням аналізу минулих затоплень, які призводили до негативних наслідків, стану протипаводкової інфраструктури, системи прогнозування затоплень і оповіщення населення, встановлено, що протипаводкова інженерна захисна інфраструктура складається переважно з дамб. У районі басейну річки Дніпро розташовано 273 гідротехнічні споруди, руйнування або пошкодження яких може спричинити затоплення прилеглих територій та населених пунктів (з них 41 (або 95,16 кілометра) перебувають в аварійному (незадовільному) стані).
Евакуація населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями в районі басейну річки Дніпро, проводиться відповідно до статті 33 Кодексу цивільного захисту України та планів евакуації населення населеного пункту, району (міста), області, розроблених відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 92, ст. 3386; 2016 р., № 99, ст. 3215).
Організація оповіщення органів управління суб’єктів забезпечення цивільного захисту і населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України та Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 р. № 733 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 80, ст. 2458).
Організація та проведення моніторингу і прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями, та їх розвитку у межах району басейну річки Дніпро здійснюється функціональною підсистемою протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту та територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відповідно до статей 8-10 Кодексу цивільного захисту України та типових положень про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 р. № 101 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 22, ст. 602).
Система прогнозування затоплень в районі басейну річки Дніпро ґрунтується на аспектах гідрологічного прогнозування характеристик водного і льодового режиму водних об’єктів, а також використанні метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру ДСНС.
Гідрологічне прогнозування водного і льодового режиму водних об’єктів у районі басейну річки Дніпро здійснюють:
1) Український гідрометеорологічний центр ДСНС, який складає:
довгострокові прогнози (консультації) припливу води до Київського і Канівського (річка Десна - пост Літки) водосховищ на квартал, місяць з розбивкою по декадам, період квітень - грудень; елементів (максимальні рівні/витрати та об’єми води) весняного водопілля річок Верхній Дніпро, Десна, Прип’ять, річок Київської області та Середнього Дніпра; розрахунок і консультація середньомісячних припливів води до Кременчуцького, Кам’янського, Дніпровського водосховищ (боковий приплив; строків настання фаз льодового режиму (поява льодових, встановлення льодоставу, скресання річок та очищення від льоду водосховищ) на водних об’єктах у районі басейну річки Дніпро.
короткострокові прогнози (консультації) припливу води до Київського і Канівського водосховищ на 1-4 доби та уточнення декадного припливу;
попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки на річках басейну Десни, пригирловій ділянці Прип’яті, річках Київської області та Середнього Дніпра.
2) Волинський центр з гідрометеорології, який складає:
короткострокові прогнози рівнів води правих приток річки Прип’ять під час паводків, весняного водопілля та льодового режиму;
попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки на правих притоках річки Прип’ять.
У районі басейну річки Дніпро (суббасейн річки Прип’ять) встановлено чотири автоматичних гідрологічних пости, які перебувають на балансі ДСНС.
За результатами аналізу затоплень минулих років, які відбулися в ра9йоні басейну річки Дніпро за період з 1994 року, виявлено 154 події, що пов’язані із затопленнями території басейну річковими водами, з них 99 подій за механізмом затоплення спричинені перевищенням позначок русло-заплавного коридору, дві - з перевищенням позначок захисних споруд та три події пов’язані з руйнуванням захисних споруд. Зазначені затоплення відповідають помірному і високому рівню ризиків затоплення та призвели до негативних наслідків для економіки, здоров’я людей.
На основі проведеної оцінки ризиків затоплення визначено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення, який наведено у таблицях 1 і 2.
Усього в районі басейну річки Дніпро визначено 43 території із потенційно значними ризиками затоплення, з них 29 розташовуються на ділянках водних об’єктів та мають загальну протяжність 2734 кілометри, 14 - населені пункти, які розташовані за межами ділянок водних об’єктів та для яких визначено ризик затоплення не менше помірного рівня.
Із 43 територій із потенційно значними ризиками затоплення п’ять територій мають транскордонний (неузгоджений із країнами-сусідами - Республікою Білорусь та Російською Федерацією) статус, їх загальна довжина становить 1053 кілометри.
Таблиця 1
ПЕРЕЛІК
територій із потенційно значними ризиками затоплення на ділянках водних об’єктів району басейну річки Дніпро
__________
* Вид затоплення: А11 - річкове.
** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.
Таблиця 2
Інші території із потенційно значними ризиками затоплення в межах району басейну річки Дніпро
__________
* Вид затоплення: А11 - річкове.
** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.
Карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річки Дніпро
Додаток 3
до плану управління ризиками затоплення
на окремих територіях у межах району
басейну річки Дніпро на 2023-2030 роки
ЗАХОДИ,
спрямовані на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дніпро на 2023-2030 роки
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 2022 р. № 895-р
ПЛАН
управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дністер на 2023-2030 роки
1. Цей план розроблено з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплення у межах району басейну річки Дністер на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.
Опис району басейну річки Дністер та тенденції динаміки клімату і його можливих змін наведено в додатку 1.
2. Дія цього плану поширюється на території у межах району басейну річки Дністер, які мають потенційно значні ризики затоплення.
У районі басейну річки Дністер за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення визначено 103 території із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 4303 кілометри. Висновки попередньої оцінки ризиків затоплення, перелік та карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річки Дністер наведено в додатку 2.
3. Цілями управління ризиками затоплення є:
мінімізація ризиків затоплення для життя та здоров’я населення;
мінімізація ризиків затоплення для транспортної інфраструктури, економічної діяльності, сільськогосподарських земель;
досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 43, ст. 1342);
мінімізація ризику затоплення для об’єктів культурної спадщини.
З метою досягнення зазначених цілей здійснюватимуться заходи з управління ризиками затоплення, насамперед заходи з уникнення нових і зниження наявних ризиків, підвищення рівня обізнаності населення щодо ризиків затоплення і порядку дій в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із водним фактором, посилення стійкості інфраструктури, зокрема будівництва, відновлення та ремонту берегоукріплень, дамб, інших гідротехнічних та захисних споруд, забезпечення безпеки населення та захисту сільськогосподарських земель у зонах ризику, зменшення кількості загиблих, постраждалих внаслідок затоплення, зниження рівня матеріальних збитків, завданих навколишньому природному середовищу, об’єктам інфраструктури та культурної спадщини, удосконалення функціональної підсистеми протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту, удосконалення системи підготовки, прогнозування і раннього запобігання затопленню.
Перелік заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення, наведено в додатку 3.
4. Моніторинг стану здійснення заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплень на окремих територіях у межах району басейну річки Дністер на 2023-2030 роки, здійснюється ДСНС відповідно до кількісних індикаторів, які зазначені в додатку 3.
ДСНС під час узагальнення матеріалів, поданих міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, облдержадміністраціями, та підготовки звітності про виконання цього плану подає до Кабінету Міністрів України інформацію про:
оцінку прогресу в досягненні цілей управління ризиками затоплення;
заплановані заходи, які не було здійснено;
здійснені або заплановані додаткові заходи, які не включені до цього плану.
Під час оновлення цього плану ДСНС подає Кабінету Міністрів України актуальні звітні матеріали щодо моніторингу стану виконання плану.
5. Компетентними органами державної влади, відповідальними за виконання цього плану та Директиви 2007/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2007 р. про оцінку та управління ризиками затоплення, є ДСНС, Міндовкілля, Держводагентство, Мінрегіон.
6. Координація транскордонного співробітництва щодо управління ризиками затоплення у районі басейну річки Дністер здійснюється в рамках виконання Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про спільне використання та охорону прикордонних вод 1994 року, Договору між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про співробітництво у сфері охорони і сталого розвитку басейну річки Дністер 2012 року, ратифікованого Законом України від 7 червня 2017 р. № 2086-VIII, інших міжнародних договорів України у сферах запобігання надзвичайним ситуаціям, управління водними ресурсами та гідрометеорологічної діяльності, зокрема Комісії зі сталого використання і охорони басейну річки Дністер, яка є органом міждержавної співпраці Договірних Сторін у сфері охорони, сталого використання і розвитку басейну річки Дністер. Положення про Українську частину Комісії зі сталого використання і охорону басейну річки Дністер та її склад затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 р. № 148 "Деякі питання виконання положень Договору між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про співробітництво у сфері охорони і сталого розвитку басейну річки Дністер" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 23, ст. 802).
Цей план не містить заходи, внаслідок здійснення яких значно збільшуються ризики затоплення територій вниз або вгору за течією в інших країнах, що входять до гідрографічного району басейну річки Дністер.
Заходи щодо забезпечення міжнародного співробітництва у сфері водних ресурсів та гідрометеорології з Республікою Молдова зазначені в додатку 3.
7. Цей план як елемент інтегрованого управління річковим басейном розроблено з урахуванням екосистемного підходу, обміну інформацією, необхідності досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336.
З метою гармонізації з планом управління річковим басейном Дністра на 2025-2030 роки заходи, зазначені в додатку 3, розроблені на період 2023-2030 років, що дасть змогу забезпечити одночасну підготовку обох планів та запровадити інтегроване управління водними ресурсами в районі басейну річки Дністер.
8. Інформаційне забезпечення заходів з оцінки та управління ризиками затоплення здійснюється шляхом інформаційного обміну з функціональними і територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відомостями про виникнення (загрозу виникнення) надзвичайних ситуацій та їх наслідки, про стан техногенної та природної безпеки на відповідних територіях та іншими відомостями.
