Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги

собівартість реалізованих виробничих запасів;

інші витрати, не передбачені розділом III Податкового кодексу України , для визначення об’єкта оподаткування.

76. До фінансових витрат включаються витрати на сплату відсотків за користування кредитами, позиками та інші витрати, пов’язані із запозиченнями (кредитами, позиками), для провадження ліцензованої діяльності відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого Мінфіном.

Фінансові витрати включаються до розрахунку повної собівартості лише за тими договорами, запозичення за якими та умови яких узгоджено з уповноваженими органами.

Фінансові витрати враховуються під час розрахунку повної собівартості для тієї територіальної громади, для якої здійснювалися запозичення для забезпечення надання послуг.

77. Планований прибуток визначається як сума коштів, що додається до суми повної планованої собівартості, і спрямовується на здійснення заходів інвестиційної програми, погашення основної суми необхідних запозичень (кредитів, позик) та/або інвестування за рахунок власного капіталу в необоротні матеріальні та нематеріальні активи, забезпечення необхідного рівня прибутковості капіталу власників (нарахування дивідендів), відрахування до резервного капіталу, а також відшкодування витрат з податку на прибуток.

Суб’єкти господарювання та уповноваженні органи зобов’язані у структурі тарифів відображати складові планованого прибутку.

За рахунок планованого прибутку насамперед фінансується інвестиційна складова, обов’язковість якої передбачено Законом України "Про ціни і ціноутворення".

Планування складової частини прибутку, що передбачається для здійснення заходів інвестиційної програми (інвестиційна складова), проводиться відповідно до інвестиційної програми суб’єкта господарювання, затвердженої згідно з його установчими документами і погодженої уповноваженими органами в установленому порядку.

У разі коли суб’єкт господарювання надає послуги з постачання гарячої води (є виконавцем таких послуг) у межах кількох територіальних громад, інвестиційна програма розробляється для кожної територіальної громади окремо. За таких умов складова частина планованого прибутку, що передбачається для здійснення заходів інвестиційної програми, включається до складу тарифу для відповідної територіальної громади.

Визначення обсягу планованого прибутку для включення його до складу тарифів відповідної територіальної громади здійснюється з урахуванням обсягу необхідних інвестицій та/або погашення основної суми необхідних запозичень для надання послуг у межах відповідної територіальної громади.

78. Погоджена уповноваженими органами інвестиційна програма повинна містити планований обсяг використання коштів для здійснення необхідних інвестицій із зазначенням об’єктів і пооб’єктних обсягів інвестування, джерел фінансування та графіка здійснення інвестиційних заходів на планований період або більш тривалий строк (з окремим визначенням показників планованого періоду) з відповідними техніко-економічними розрахунками та обґрунтуваннями, що підтверджують їх доцільність і ефективність.

79. Складова частина планованого прибутку, призначена для погашення основної суми запозичень (кредитів, позик), визначається лише за тими запозиченнями (договорами), цільове використання яких узгоджене з уповноваженими органами та відсотки за користування якими враховані у складі планованих фінансових витрат.

80. У вартість послуг з постачання гарячої води не включаються витрати, пов’язані з абонентським обслуговуванням, обслуговуванням внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, встановленням, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку гарячої води.

Такі витрати відшкодовуються споживачами комунальних послуг відповідно до вимог Законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

81. Одиницею калькулювання собівартості послуг з постачання гарячої води є 1 куб. метр води, підігрітої до нормативної температури.

82. Розрахунок одноставкових тарифів на послуги з постачання гарячої води проводиться шляхом ділення суми річних планованих витрат, що включаються до повної собівартості, та річного планованого прибутку на планований річний обсяг реалізації послуг, визначений річними планами їх надання відповідно до пункту 65 цього Порядку.

83. Формування двоставкових тарифів на послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води здійснюється за умови наявності у ліцензіата, який є виконавцем комунальних послуг, двоставкого тарифу на теплову енергію, розрахованого відповідно до вимог цього Порядку.

Теплове навантаження об’єкта теплоспоживання визначається технічними умовами на приєднання споживача та договором між теплопостачальною організацією і споживачем про використання теплової енергії та гарячої води.

Кількість теплової енергії, використаної для надання послуг з постачання теплової енергії, визначається за показаннями вузлів обліку, а в разі їх відсутності - шляхом проведення розрахунку за договірними технічними показниками системи опалення або для житлових будинків - з урахуванням нормативних питомих витрат теплової енергії для опалення будинків відповідного населеного пункту.

Кількість гарячої води, використаної для надання послуг з постачання гарячої води, визначається за показаннями вузлів обліку, а за їх відсутності - шляхом проведення розрахунків згідно із встановленими нормами.

84. Планований прибуток, що включається до тарифу на послуги з постачання гарячої води, визначається як сума коштів, що спрямовується на відшкодування відповідного прибутку, передбаченого умовно-постійною частиною тарифу, та відповідного нарахування податку на прибуток.

85. Примірна форма вихідних даних та техніко-економічні показники, необхідні для розрахунку двоставкових тарифів на теплову енергію та, відповідно, послуги з постачання теплової енергії, затверджуються Мінінфраструктури.

86. Вартість послуг з постачання теплової енергії складається з умовно-змінної та умовно-постійної частини.

Під час розрахунку двоставкових тарифів на послуги з постачання теплової енергії визначаються планована повна собівартість та планований прибуток, що відповідають величині планованої повної собівартості та планованого прибутку у тарифі на теплову енергію, а також здійснюється їх відповідний розподіл на умовно-змінну та умовно-постійну частини.

87. До умовно-змінної частини двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії включаються витрати, які увійшли до умовно-змінної частини двоставкового тарифу на теплову енергію.

88. До умовно-постійної частини двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії включаються витрати, що увійшли до умовно-постійної частини двоставкового тарифу на теплову енергію.

89. Примірна форма розрахунку умовно-змінної та умовно-постійної частин витрат суб’єкта господарювання на послуги з постачання теплової енергії затверджується Мінінфраструктури.

90. Двоставковий тариф на послуги з постачання теплової енергії складається з:

умовно-змінної частини тарифу, яка компенсує умовно-змінну частину витрат, понесених на виробництво і транспортування теплової енергії, і визначається з розрахунку на 1 Гкал теплової енергії, використаної для постачання теплової енергії, або виходячи з норми споживання, встановленої органом місцевого самоврядування, відповідно до розрахункової норми витрат теплової енергії на опалення у відповідному населеному пункті для житлових будинків, не обладнаних вузлами комерційного обліку теплової енергії;

місячної абонентської плати, яка компенсує умовно-постійну частину витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, і обчислюється з урахуванням теплового навантаження об’єкта теплоспоживання на 1 Гкал/год. відповідно до нормативної величини питомого теплового навантаження системи опалення.

91. Розрахунок двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії проводиться окремо для кожної категорії споживачів (за їх наявності).

92. Формування статей витрат та їх коригування для розрахунку двоставкового тарифу на послуги з постачання гарячої води здійснюється із застосуванням механізму формування тарифів на теплову енергію.

До умовно-змінної частини двоставкового тарифу на послуги з постачання гарячої води, яка частково покриває витрати на виробництво і транспортування від місця приготування до точки споживання планованих обсягів гарячої води, визначених за показаннями вузлів комерційного обліку, а в разі їх відсутності - за встановленими нормами, включаються витрати на холодну воду в обсягах споживання, витрати теплової енергії на підігрів такої води і електроенергії для її підкачування з метою підвищення тиску (у разі потреби), в тому числі втрати води, теплової і електричної енергії.

До умовно-постійної частини двоставкового тарифу на послуги з постачання гарячої води (абонентської плати), яка покриває всі витрати (крім віднесених до умовно-змінних витрат), зокрема на виробництво, транспортування і збут гарячої води, включаються витрати води для підживлення мереж та витрати теплової і електричної енергії для її циркуляції у розподільних, внутрішньобудинкових мережах і рушникосушильниках (у разі їх підключення до системи гарячого водопостачання), та планованого прибутку.

93. Примірні форми вихідних даних та техніко-економічні показники, необхідні для розрахунку двоставкового тарифу на послуги з постачання гарячої води, затверджуються Мінінфраструктури.

94. Двоставковий тариф на послуги з постачання гарячої води складається з:

умовно-змінної частини, яка покриває умовно-змінні витрати і розраховується за наявності вузлів обліку на 1 куб. метр спожитої гарячої води, а за їх відсутності в житлових будинках - згідно з встановленими органом місцевого самоврядування нормами;

умовно-постійної частини (абонентської плати), яка покриває умовно-постійні витрати і розраховується для окремих будинків згідно з тепловим навантаженням будинкової системи централізованого постачання гарячої води, а для окремих споживачів розподіляється відповідно до кількості помешкань у будинку, та планованого прибутку.

95. Розрахунок двоставкового тарифу на послуги з постачання гарячої води проводиться окремо для кожної категорії споживачів (за їх наявності).

96. Для встановлення одноставкових тарифів на послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води суб’єкт господарювання щороку до 1 липня (крім суб’єктів господарювання, що вперше встановлюють тарифи) подає уповноваженому органові заяву і розрахунки таких тарифів на планований період за встановленими такими органами формами з відповідними розрахунками, підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час проведення таких розрахунків.

Порядок розгляду уповноваженими органами розрахунків тарифів на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, поданих суб’єктом господарювання, встановлюється Мінінфраструктури.

97. Для встановлення двоставкових тарифів на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води суб’єкт господарювання подає уповноваженому органові додатково, крім зазначених у пункті 96 цього Порядку документів, розрахунки тарифів на планований період за встановленою таким органом формою з відповідними розрахунковими і підтвердними матеріалами і документами.

98. Зміна тарифів на послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води та їх встановлення уповноваженим органом здійснюється одночасно із зміною та встановленням тарифів на теплову енергію.

Перегляд тарифів на послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води та їх структури здійснюється уповноваженим органом щороку за заявою суб’єкта господарювання.

У разі зміни протягом строку дії тарифів обсягу окремих витрат, пов’язаних з наданням послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, з причин, які не залежать від суб’єкта господарювання, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів (обов’язкових платежів), мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, орендної плати та амортизації, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, зміни обсягу фінансових витрат, складової частини планованого прибутку, у тому числі внаслідок зміни курсу валют за наявності у суб’єкта господарювання кредитних зобов’язань перед міжнародними фінансовими організаціями, може проводитися коригування тарифів.

Механізм коригування тарифів застосовується уповноваженим органом виключно протягом строку дії тарифів.

Під час коригування тарифів кількісні показники, враховані у структурі діючих тарифів, не переглядаються.

Якщо протягом строку дії тарифів обсяг витрат, пов’язаних з наданням послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, не змінився, то відповідні тарифи застосовуються суб’єктом господарювання на підставі рішення уповноваженого органу, яким встановлено такі тарифи на новий строк.

99. Розгляд розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, поданих ліцензіатом, здійснюється уповноваженим органом протягом одного календарного місяця з дня отримання відповідної заяви у порядку, встановленому Мінінфраструктури.

100. Рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання оприлюднюється уповноваженим органом у засобах масової інформації та/або на офіційному веб-сайті уповноваженого органу у найкоротший строк, але не пізніше п’яти робочих днів з дати його прийняття.

101. Розрахунок втрат ліцензіатів, які виникли протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення уповноваженим органом (далі - втрати ліцензіатів), здійснюється ліцензіатом.

Розмір втрат ліцензіатів визначається виходячи з витрат, понесених ліцензіатом на виробництво (надання) відповідного обсягу теплової енергії, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води протягом періоду, який починається з дня подання ліцензіатом до уповноваженого органу заяви про встановлення тарифів до дня введення в дію тарифів, включаючи період розгляду розрахунків тарифів, їх встановлення та оприлюднення.

Витрати, на основі яких визначаються втрати ліцензіатів, розраховуються згідно з вимогами цього Порядку за окремими складовими тарифів, вартість яких змінюється на загальнодержавному рівні (мінімальна заробітна плата, прожитковий мінімум, податки, збори, обов’язкові платежі, а також інші складові, щодо зміни вартості яких прийнято рішення уповноваженим державним органом або органом місцевого самоврядування).

102. Розрахунок розміру втрат ліцензіатів подається на погодження уповноваженому органові не пізніше десяти календарних днів з дня введення в дію тарифів.

Уповноважений орган погоджує зазначений розрахунок протягом одного календарного місяця.

Уповноважений орган може відмовити у погодженні розміру втрат ліцензіату у випадку, коли вони є необґрунтованими, розрахунок здійснено на основі недостовірних даних або такий розрахунок поданий на погодження з порушенням строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

103. Втрати ліцензіатів включаються до складу тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії під час наступного (чергового) перегляду таких тарифів уповноваженим органом, крім випадку, коли відшкодування таких втрат здійснюється за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

У разі коли відшкодування втрат ліцензіатів здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, ліцензіат під час наступного (чергового) звернення до уповноваженого органу за встановленням тарифів подає разом з розрахунками, підтвердними матеріалами і документами копію рішення уповноваженого органу, яким передбачено відповідні видатки у місцевому бюджеті, та зазначає про це у заяві про встановлення тарифів.

104. У разі включення втрат ліцензіатів до складу тарифів уповноважений орган встановлює тарифи з урахуванням втрат ліцензіатів, визначаючи при цьому строк їх дії, а також тарифи, які повинні застосовуватися після закінчення періоду відшкодування втрат ліцензіатів.

105. Інформація про розмір втрат ліцензіатів у разі їх включення до складу тарифу відображається у структурі тарифів.

106. Під час зміни тарифів у період, протягом якого проводиться відшкодування втрат ліцензіатів, уповноважений орган здійснює їх перерахування на основі наданих ліцензіатом розрахунків з урахуванням частини втрат, яка відшкодована, та частини втрат, яка підлягає відшкодуванню в подальшому.

107. Під час зміни тарифів уповноважений орган аналізує структуру тарифів у частині відповідності (невідповідності) фактичних витрат на виробництво відповідного обсягу теплової енергії, її транспортування та постачання, надання послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води протягом планованого періоду та витрат, які було враховано в установлених тарифах, і за результатами такого аналізу здійснює перерахування тарифу (у разі відхилення відповідних показників).

108. Після завершення опалювального періоду ліцензіатом проводиться аналіз витрат на придбання природного газу (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу) та електричної енергії, врахованих у тарифах, та відповідних витрат, які фактично ним понесені протягом опалювального періоду, виходячи із ціни природного газу та електричної енергії, визначеної згідно із Законами України "Про ринок природного газу" та "Про ринок електричної енергії".

У разі коли придбання природного газу та електричної енергії здійснювалося, зокрема, за рахунок обігових коштів, фактично понесені витрати на придбання природного газу та електричної енергії для цілей перерахування вартості теплової енергії визначаються без урахування відповідної суми обігових коштів.

За результатами аналізу витрат ліцензіатом перераховується річна планована вартість теплової енергії, на основі якої встановлено тарифи, що враховує перераховану вартість природного газу та електричної енергії за опалювальний період (при незмінних інших складових тарифу та без урахування суми обігових коштів).

Під час здійснення відповідного перерахування річної вартості теплової енергії кількісні показники, враховані у структурі тарифів, не переглядаються.

109. Різниця (від’ємне або додатне значення) між річною планованою вартістю теплової енергії, на основі якої встановлено тарифи, та перерахованою річною планованою вартістю теплової енергії (з урахуванням зміни цін на природний газ та електричну енергію) враховується під час встановлення уповноваженим органом тарифів на наступний строк.

У разі коли ліцензіатом недоотримано коштів у частині витрат на природний газ та електричну енергію, на відповідну суму збільшується планована повна собівартість теплової енергії, її виробництва, розрахована ліцензіатом на планований період.

Якщо у структурі тарифу витрати на природний газ та електричну енергію перевищували фактичні витрати ліцензіата, на відповідну суму повинна бути зменшена планована повна собівартість теплової енергії, її виробництва, розрахована ліцензіатом на планований період.

У разі зміни обсягу реалізації (відпуску) теплової енергії, що враховується під час формування тарифів на теплову енергію на новий строк, визначена різниця між річною планованою вартістю теплової енергії, на основі якої встановлено тарифи, та перерахованою річною планованою вартістю теплової енергії (з урахуванням зміни цін на природний газ та електричну енергію) враховується у структурі нових тарифів як добуток зазначеної різниці, розрахованої на одиницю теплової енергії (1 Гкал) на новий обсяг реалізації (відпуску) теплової енергії.

110. Одночасно з перерахуванням вартості теплової енергії перераховується вартість послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води в частині складової, що передбачає витрати на теплову енергію.

1. Цей Порядок визначає механізм формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для суб’єктів природних монополій, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення.

2. Цей Порядок застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення для суб’єктів природних монополій, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб’єктів під час розрахунку зазначених тарифів.

3. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

1) базовий період - календарний рік, який передує планованому періоду;

2) витрати на відшкодування втрат - витрати, що виникають у ліцензіатів протягом періоду розгляду розрахунків тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення, встановлення та їх оприлюднення уповноваженим органом;

3) зміна тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення - перегляд уповноваженим органом тарифів і їх структури або коригування тарифів;

4) інвестиційна програма - комплекс заходів, затверджений в установленому порядку, для підвищення рівня надійності та забезпечення ефективної роботи систем централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, який містить зобов’язання суб’єкта господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення щодо будівництва (реконструкції, модернізації) об’єктів у зазначеній сфері, поліпшення якості послуг, з відповідними розрахунками та обґрунтуваннями, а також зазначенням джерел фінансування та графіка виконання;

5) коригування тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення - перерахунок тарифів у зв’язку із зміною протягом строку їх дії обсягу окремих складових, вартість яких змінилася з причин, що не залежать від ліцензіата;

6) ліцензіат - суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;

7) ліцензована діяльність - господарська діяльність ліцензіата з централізованого водопостачання та водовідведення;

8) операційна діяльність - основна діяльність ліцензіата, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю;

9) планований період - період тривалістю 12 місяців, на який розраховуються та встановлюються тарифи (з 1 січня до 31 грудня, а для ліцензіатів, що вперше встановлюють тарифи, - інший період, узгоджений з уповноваженими органами, тривалістю 12 місяців);

10) споживачі, які є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, - ліцензіати, які придбавають в іншого ліцензіата питну воду з метою її подальшої реалізації споживачам та/або подають стічні води на очищення іншому ліцензіату за окремими тарифами на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення;

11) споживачі, які не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, - фізичні чи юридичні особи, які отримують або мають намір отримати послуги з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;

12) структура тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення - складові економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних із провадженням у планованому періоді певного виду ліцензованої діяльності, які групуються за статтями, визначеними уповноваженими органами відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що затверджені Мінфіном, та складові планованого прибутку, на основі яких розраховуються та встановлюються тарифи, а також витрати на відшкодування втрат;

13) строк дії тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення - період часу, на який уповноваженим органом встановлено тарифи та протягом якого такі тарифи застосовуються до споживачів;

14) тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення - вартість одиниці (1 куб. метра) централізованого водопостачання чи централізованого водовідведення відповідної якості як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, витрат на відшкодування втрат, планованого прибутку.

4. Формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом ліцензованої діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо.

5. Ліцензіат здійснює розподіл витрат між видами господарської діяльності, зокрема, пов’язаних з централізованим водопостачанням та централізованим водовідведенням, в установленому законодавством порядку.

6. До розрахунку тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення включаються витрати, які згідно з Податковим кодексом України враховуються під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

7. З метою забезпечення відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних із наданням послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, перегляд тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення та їх структури здійснюється уповноваженим органом щороку за заявою ліцензіата.

У разі зміни протягом строку дії тарифів обсягу окремих витрат, пов’язаних із провадженням господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, з причин, що не залежать від ліцензіата, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів (обов’язкових платежів), мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, орендної плати та амортизації, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, зміни обсягу фінансових витрат, складової частини планованого прибутку, у тому числі внаслідок зміни курсу валют за наявності у ліцензіата кредитних зобов’язань перед міжнародними фінансовими організаціями, може проводитися коригування тарифів.

Механізм коригування тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення застосовується уповноваженим органом виключно протягом строку дії тарифів.

У разі коригування тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення кількісні показники, враховані у структурі діючих тарифів, не переглядаються.

Якщо протягом строку дії тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення обсяг витрат, пов’язаних із провадженням господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, не змінився, то відповідні тарифи застосовуються ліцензіатом на підставі рішення уповноваженого органу, яким встановлено такі тарифи на новий строк.

8. Для встановлення тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення ліцензіат (крім ліцензіатів, що вперше встановлюють тарифи) щороку до 20 серпня подає уповноваженим органам у паперовому і електронному вигляді заяву та розрахунки тарифів на планований період за встановленими такими органами формами з відповідними розрахунками, підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час їх проведення.

8-1. У тарифах на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення можуть бути враховані обігові кошти за рахунок планованого прибутку в обсязі, що не перевищує 4 відсотків повної планованої собівартості централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без урахування витрат на відшкодування втрат).

Такі кошти спрямовуються ліцензіатом на фінансування витрат, пов’язаних з наданням послуг та визначених структурою тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, у разі, коли такі витрати не відшкодовуються діючими тарифами.

9. Формування тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, у тому числі галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства з урахуванням основних особливостей технологічних процесів відповідного виробництва, техніко-економічних розрахунків, кошторисів з урахуванням ставок податків, зборів, обов’язкових платежів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.

Ціни/тарифи на матеріальні ресурси та послуги з підкачування води іншими суб’єктами господарювання можуть бути прийняті під час розрахунку тарифів з урахуванням прогнозу індексів цін виробників промислової продукції на планований період.

Прогнозний індекс цін виробників промислової продукції визначається відповідно до Прогнозу економічного і соціального розвитку України та основних макропоказників економічного і соціального розвитку України.

Прогнозована ціна ресурсу (послуги) (Цп ) визначається за формулою

I - прогноз індексу цін виробників промислової продукції на планований період.

За наявності прогнозу індексу цін виробників промислової продукції за декількома сценаріями застосовується його найменший розмір.

У разі відсутності прогнозу індексу цін виробників промислової продукції на планований період або якщо його значення менше або дорівнює 100 відсоткам, для визначення прогнозної ціни/тарифу ресурсу (послуги) може використовуватися прогноз індексу цін виробників промислової продукції за базовий період.

10. Річні плани господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення складаються окремо за видами такої діяльності (водопостачання, водовідведення) на підставі фактичних за останні п’ять років та прогнозованих обсягів централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення з урахуванням укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів, зокрема:

зміни обсягів централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення в результаті економічного розвитку населеного пункту;

здійснення заходів щодо зменшення обсягу витрат на технологічні потреби у питній воді та її втрат у процесі виробництва і транспортування, оснащення приладами обліку використання водних ресурсів, виробництва та реалізації питної води, підвищення вимог щодо якості послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;

удосконалення технологічних процесів підйому та/або подачі води, транспортування і очищення води і стічних вод у результаті автоматизації та механізації виробництва, заміни мереж і обладнання, застосування енергозберігаючих технологій;

підвищення рівня організації виробництва та поліпшення умов праці у зв’язку з удосконаленням операційно-виробничого планування, систем управління, поліпшенням матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності та вимог щодо економії паливно-енергетичних ресурсів.

Загальний обсяг втрат та витрат питної води, що враховується під час складання річного плану, не повинен перевищувати нормативних показників, установлених законодавством.

Річні плани господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення погоджуються уповноваженим органом в установленому законодавством порядку.

11. Розрахунки тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення проводяться шляхом ділення суми річних планованих витрат повної собівартості та річного планованого прибутку на планований річний обсяг централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, визначений річними планами згідно з пунктом 10 цього Порядку.

12. Калькулювання планованих витрат, що включається до повної собівартості централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, і планованого прибутку здійснюється у розрахунку на 12 місяців.

13. Планування витрат, що включаються до повної собівартості централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, здійснюється з урахуванням планованих витрат операційної діяльності та фінансових витрат, пов’язаних з діяльністю з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення. Плановані витрати групуються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.

До планованих витрат операційної діяльності включаються:

планована виробнича собівартість централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;

плановані адміністративні витрати, витрати на збут, інші витрати операційної діяльності, пов’язаної з централізованим водопостачанням та/або централізованим водовідведенням.

14. Планування витрат здійснюється із застосуванням нормативного методу на підставі державних і галузевих нормативів використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, норм оплати праці, нормативів витрат з управління та обслуговування виробництва з урахуванням фактичних показників попередніх періодів та прогнозу індексів цін виробників промислової продукції на планований період відповідно до пункту 9 цього Порядку.

Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням економічно обґрунтованих витрат за попередні періоди, прогнозу індексів цін виробників промислової продукції та на підставі кошторисів.

15. До повної планованої собівартості централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення включаються:

амортизація, визначена відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати на ремонт та інше поліпшення основних фондів з урахуванням складених ліцензіатом планів виконання планово-попереджувальних робіт, проектно-кошторисної документації та кошторисів.

16. До тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення включається планований прибуток.

Планований прибуток визначається як сума коштів, що додається до суми повної планованої собівартості і спрямовується на здійснення заходів інвестиційної програми, погашення основної суми запозичень (кредитів/позик) та/або інвестування за рахунок власного капіталу в необоротні матеріальні та нематеріальні активи для провадження ліцензованої діяльності, забезпечення необхідного рівня прибутковості капіталу власників (нарахування дивідендів), відрахування до резервного капіталу, а також відшкодування витрат з податку на прибуток та забезпечення обігових коштів.

Планований прибуток може включати обігові коштів у розмірі, що не перевищує 4 відсотків повної планової собівартості централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без урахування витрат на відшкодування втрат).

Ліцензіати та уповноваженні органи зобов’язані у структурі тарифів відображати складові планованого прибутку.

За рахунок планованого прибутку насамперед фінансується інвестиційна складова, обов’язковість якої передбачено Законом України "Про ціни і ціноутворення".

Планування складової частини прибутку, що передбачається для здійснення заходів інвестиційної програми (інвестиційна складова), провадиться відповідно до інвестиційної програми ліцензіата, затвердженої згідно з його установчими документами і погодженої уповноваженими органами в установленому порядку.

17. Погоджена уповноваженими органами інвестиційна програма повинна містити планований обсяг використання коштів для здійснення необхідних інвестицій із зазначенням об’єктів і пооб’єктних обсягів інвестування, джерел фінансування та графіка здійснення інвестиційних заходів на планований період чи більш тривалий строк (з окремим визначенням показників планованого періоду) з відповідними техніко-економічними розрахунками та обґрунтуваннями, що підтверджують їх доцільність і ефективність.

18. Складова частина планованого прибутку, що спрямовується на погашення основної суми запозичень (кредитів, позик), використаних для забезпечення провадження господарської діяльності, визначається лише за тими запозиченнями (договорами), цільове використання яких узгоджено з уповноваженими органами та відсотки за користування якими враховані у складі планованих фінансових витрат.

19. До складу планованої виробничої собівартості централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення включаються:

1) прямі матеріальні витрати:

витрати, пов’язані з використанням електроенергії для технологічних потреб, що визначаються виходячи з обсягів підйому та/або подачі води, пропускання стічних вод, їх очищення, норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, установлених відповідно до галузевих нормативів та вимог законодавства з урахуванням особливостей технологічних процесів, які застосовуються на відповідному підприємстві, цін/тарифів на електроенергію в плановому періоді, що визначаються з урахуванням положень пункту 9 цього Порядку.

Обсяг таких витрат визначається з урахуванням витрат на обумовлену електромагнітною незбалансованістю електроустановок технологічно шкідливу циркуляцію електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму (у разі відсутності приладів обліку її потужність визначається відповідно до нормативів);

витрати на придбання води в інших суб’єктів господарювання та/або очищення власних стічних вод іншими суб’єктами господарювання, які плануються відповідно до укладених договорів виходячи з необхідного обсягу подачі питної води та обсягу відведення стічних вод, передбачених річним планом господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, і діючих цін/тарифів підприємств-постачальників;

витрати на придбання реагентів для очищення і знезараження питної води та стічних вод. Обсяг таких витрат визначається виходячи з планованих обсягів подачі води, пропускання стічних вод, доз реагентів та цін на них у планованому періоді, що визначаються з урахуванням положень пункту 9 цього Порядку та транспортно-заготівельних витрат. Потреба в реагентах визначається відповідно до технологічного регламенту, затвердженого в установленому законодавством порядку, з урахуванням якості води, технологічних схем очищення, що застосовуються на підприємстві, та фактичних витрат реагентів у попередніх роках;

інші прямі матеріальні витрати, пов’язані з використанням сировини, пально-мастильних матеріалів, основних і допоміжних матеріалів, запасних частин, придбаних комплектувальних виробів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення основного технологічного процесу, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (відповідно до виду діяльності). Обсяг таких витрат визначається згідно з нормами використання відповідних ресурсів з урахуванням фактичних витрат за попередні періоди та цін на них у планованому періоді, за винятком вартості зворотних відходів.

Прогнозні ціни/тарифи на пально-мастильні матеріали, газ, теплову енергію та послуги з підкачування води іншими суб’єктами господарювання визначаються з урахуванням положень пункту 9 цього Порядку;

2) прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, безпосередньо залученим до технологічного процесу централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення) відповідно до Закону України "Про оплату праці":

основна заробітна плата виробничого персоналу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування), тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, фахівців, технічних службовців;

додаткова заробітна плата за працю понад установлені норми, трудові досягнення, особливі умови праці у вигляді доплат і надбавок до тарифних ставок і окладів (за роботу у важких та шкідливих умовах, надурочний час, святкові, неробочі та вихідні дні, нічний час, інші виплати, встановлені законодавством), премій, пов’язаних з виконанням виробничих завдань і функцій, та компенсаційних виплат (за невідпрацьований час, включаючи основні та додаткові відпустки, інші виплати, встановлені законодавством);

інші заохочувальні та компенсаційні виплати виробничому персоналу (винагороди за підсумками роботи за рік, вислугу років у галузі, інші виплати, встановлені законодавством).

Планування витрат на оплату праці для включення до тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення здійснюється в установленому порядку із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством, з урахуванням положень генеральної, галузевої (міжгалузевої) та територіальної угод, якщо ліцензіат перебуває у сфері дії сторін таких угод, колективного договору ліцензіата.

Якщо рівень середньомісячної номінальної заробітної плати в розрахунку на одного штатного працівника адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, області, мм. Київ та Севастополь) або одного штатного працівника, зайнятого у промисловості адміністративно-територіальної одиниці, на території якої провадиться діяльність ліцензіата, перевищує розмір, розрахований в установленому порядку із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством, з урахуванням положень генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод, якщо ліцензіат перебуває у сфері дії сторін таких угод, колективного договору ліцензіата, допускається планування витрат на оплату праці для включення до тарифів із забезпеченням рівня середньомісячної номінальної заробітної плати в розрахунку на одного штатного працівника адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, області, мм. Київ та Севастополь) або одного штатного працівника, зайнятого у промисловості адміністративно-територіальної одиниці, на території якої провадиться діяльність ліцензіата, з урахуванням розміру фіксованої індексації витрат на оплату праці на планований період;

3) інші прямі витрати:

єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування виробничого персоналу;

амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення, розрахована відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати на обслуговування засобів вимірювальної техніки (огляд, опломбування/розпломбування, періодичну повірку та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), які є власністю ліцензіата та/або перебувають у нього в користуванні (крім вузлів комерційного та розподільного обліку води) і використовуються у технологічному процесі виробництва/надання централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;

інші прямі витрати виробничої собівартості, до складу яких включаються всі необхідні виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (відповідного виду діяльності, що підлягає ліцензуванню);

4) змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати:

витрати на управління виробництвом та обслуговування виробничого процесу (оплата праці, розрахована згідно з вимогами цього пункту, та єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оплата службових відряджень апарату управління цехами, дільницями тощо);

амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного) призначення, розрахована відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати на утримання основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення (матеріали, технічний огляд, технічне обслуговування, поточний ремонт, оренда, страхування майна, опалення, освітлення, пожежна і сторожова охорона, дезінфекція, дератизація, вивезення побутових відходів тощо);

витрати на удосконалення технології та організації виробництва;

витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, підготовку і перепідготовку кадрів, використання малоцінних і швидкозношуваних предметів;

витрати на охорону праці, дотримання вимог техніки безпеки і охорону навколишнього природного середовища;

витрати на утримання санітарних зон;

витрати на оплату послуг спеціалізованих підприємств з проведення планових перевірок стану обладнання, виконання регламентних робіт, зокрема ремонтно-налагоджувальних та інших, передбачених проектно-технічною документацією, освоєння нових потужностей, необхідних для забезпечення централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;

витрати, пов’язані із сплатою податків, зборів та інших передбачених законодавством обов’язкових платежів;

інші витрати загальновиробничого призначення.

Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати в частині ліцензованих видів діяльності розподіляються між видами діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення пропорційно прямим витратам таких видів діяльності.

У разі провадження ліцензіатом інших, крім ліцензованих видів діяльності, змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати розподіляються між усіма видами діяльності з визначенням витрат, які в цілому можуть бути віднесені до ліцензованої діяльності, та витрат, які можуть бути віднесені до інших видів господарської діяльності. База розподілу визначається ліцензіатом відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.

Обсяг витрат, що включаються до виробничої собівартості, визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін/тарифів у такому періоді.

20. До складу адміністративних витрат включаються загальногосподарські витрати, пов’язані з обслуговуванням та управлінням підприємством:

витрати на оплату праці апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу, розраховані відповідно до пункту 19 цього Порядку;

єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

інші витрати на утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу (службові відрядження, підготовку і перепідготовку кадрів, використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, придбання канцелярських товарів, періодичних професійних видань, охорону праці);

амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальногосподарського використання, визначена відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (ремонт, оренда, страхування майна, опалення, освітлення, охорона);

витрати на оплату професійних послуг (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);