Угода про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії

1. Ця Угода не перешкоджає збереженню або встановленню митних союзів, зон вільної торгівлі або домовленостям про прикордонну торгівлю, за винятком тих випадків, коли вони вступають у конфлікт з торговельними домовленостями, передбаченими цією Угодою.

2. Консультації між Сторонами відбуваються в рамках Комітету з питань торгівлі стосовно угод, що встановлюють митні союзи, зони вільної торгівлі або домовленості про прикордонну торгівлю та, у разі необхідності, інших основних питань, що стосуються їх відповідної торговельної політики з третіми країнами.

1. Сторони підтверджують свої права та зобов'язання, передбачені Статтею XIX ГАТТ 1994 та Угодою про спеціальні заходи, що міститься у Додатку 1A до Угоди СОТ (далі - Угода про спеціальні заходи). Сполучене Королівство залишає за собою свої права та зобов'язання, передбачені статтею 5 Угоди про сільське господарство , що міститься у Додатку 1A до Угоди СОТ (далі - Угода про сільське господарство), крім торгівлі сільськогосподарськими товарами, на яку поширюється преференційний режим, передбачений цією Угодою.

2. Преференційні правила походження, запроваджені згідно з Главою 1 ("Національний режим та доступ товарів на ринки") Розділу IV цієї Угоди, не застосовуються до цієї Частини.

1. Сторона, яка порушує розслідування, має повідомити про це іншій Стороні шляхом надіслання їй офіційного повідомлення за умови, що остання має суттєвий економічний інтерес.

2. Для цілей цієї статті Сторона буде вважатися такою, що має суттєвий економічний інтерес, тоді, коли вона належить до п'яти найбільших постачальників імпортованого товару протягом останнього трьохрічного строку, визначених або за обсягом, або у вартісному вираженні.

3. Незважаючи на статтю 40 цієї Угоди та із дотриманням статті 3(2) Угоди про спеціальні заходи, на запит іншої Сторони Сторона, яка порушує спеціальне розслідування або планує застосувати спеціальні заходи, зобов'язана невідкладно надати письмові повідомлення про всю відповідну інформацію, яка стала підставою для порушення розслідування або для застосування спеціальних заходів, зокрема, якщо це доцільно, попередні висновки, а також остаточні висновки розслідування, та надати іншій Стороні можливість проведення консультацій.

1. У разі застосування спеціальних заходів Сторони намагаються вжити їх у такий спосіб, який матиме найменший вплив на їхню двосторонню торгівлю.

2. Для цілей пункту 1 цієї статті, якщо одна Сторона вважає, що правові умови для застосування остаточних спеціальних заходів виконані, ця Сторона, яка планує вжити таких заходів, має повідомити про це іншій Стороні та надати їй можливість провести двосторонні консультації. Якщо взаємоприйнятного рішення не було досягнуто протягом 30 днів після такого повідомлення, Сторона-імпортер може вжити необхідних заходів для вирішення проблеми.

У тій мірі, в якій Україна визнається країною, що розвивається-3, для цілей статті 9 Угоди про спеціальні заходи, на неї не поширюватимуться жодні спеціальні заходи, які застосовуються Сполученим Королівством, за умови виконання умов, визначених у статті 9 цієї Угоди.

1. Сторони підтверджують свої права та обов'язки відповідно до Статті VI ГАТТ 1994, Угоди про застосування Статті VI ГАТТ 1994 , що міститься у Додатку 1A до Угоди СОТ (далі - Антидемпінгова угода СОТ - АДУ СОТ), та Угоди про субсидії та компенсаційні заходи, що міститься у Додатку 1A до Угоди СОТ (далі - Антисубсидиційна угода СОТ - АСУ СОТ).

2. Преференційні правила походження, встановлені згідно з Главою 1 ("Національний режим та доступ товарів на ринки") Розділу IV цієї Угоди, не застосовуються до цієї Частини.

1. Сторони домовилися, що антидемпінгові та компенсаційні заходи повинні застосовуватися у повній відповідності з вимогами, відповідно, АДУ СОТ та АСУ СОТ та повинні ґрунтуватися на справедливій та прозорій системі.

2. Після отримання компетентними органами Сторони належним чином задокументованої заяви про порушення антидемпінгового розслідування щодо імпорту з іншої Сторони та не пізніше ніж за 15 днів до порушення розслідування, перша Сторона зобов'язана подати письмове повідомлення іншій Стороні про отримання скарги.

3. Без шкоди для статті 6(5) АДУ СОТ та статті 12(4) АСУ СОТ Сторони повинні забезпечити відразу після застосування попередніх заходів, у разі необхідності, та до прийняття остаточного рішення розголошення повної та змістовної інформації про всі важливі факти та міркування, які становлять основу для прийняття рішення про застосування заходів. Інформація має бути подана у письмовій формі й так, щоб забезпечити заінтересованим сторонам достатній час для подання власних коментарів. Після надання останньої інформації заінтересованим сторонам необхідно надати щонайменше 10 днів для надання коментарів.

4. За умови, що це не створюватиме необґрунтованих затримок у проведенні розслідування та відповідатиме національному законодавству Сторін щодо проведення розслідувань, кожній заінтересованій стороні буде надана можливість висловити свою точку зору під час антидемпінгових та антисубсидійних розслідувань.

Антидемпінгові та компенсаційні заходи не можуть бути застосовані Стороною у випадках, коли на підставі інформації, яка була отримана в ході розслідування, можна чітко зробити висновок, що застосування таких заходів не відповідатиме національним інтересам. Висновок щодо відповідності національним інтересам необхідно робити з урахуванням усіх різноманітних інтересів в цілому, зокрема інтересів національної промисловості, користувачів, споживачів та імпортерів у тому обсязі, в якому вони забезпечили надання відповідної інформації органам, що проводять розслідування.

Якщо одна зі Сторін приймає рішення застосувати попередні або остаточні антидемпінгові або компенсаційні мита, розмір ставки такого мита не повинен перевищувати демпінгову маржу або загальну суму нелегітимної субсидії, але має бути меншим ніж така маржа, якщо такий розмір ставки мита виявиться достатнім для запобігання шкоді, заподіяній національній промисловості.

1. Попередні антидемпінгові або компенсаційні заходи можуть бути застосовані Сторонами, тільки якщо попередньо був встановлений факт демпінгу або надання субсидій, що заподіює шкоду національній промисловості.

2. Перш ніж застосовувати остаточні антидемпінгові або компенсаційні мита, Сторони мають вивчити можливість застосування конструктивних засобів захисту, з належним урахуванням особливих обставин у кожному випадку. Без шкоди для відповідних положень національного законодавства кожної зі Сторін, Сторонам необхідно надавати перевагу ціновим зобов'язанням, у тому обсязі, в якому вони отримали адекватні пропозиції від експортерів, якщо прийняття цих пропозицій не вважається неможливим.

3. Після отримання від експортера обґрунтованого запиту переглянути чинні антидемпінгові або компенсаційні заходи, Сторона, яка застосувала такі заходи, повинна оперативно та об'єктивно розглянути цей запит та якнайшвидше поінформувати експортера про результати цього розгляду.

1. Будь-яка зі Сторін має у відповідь на запит іншої Сторони надати можливість проведення консультацій стосовно конкретних питань, що можуть виникнути у зв'язку із застосуванням засобів захисту торгівлі. Такі питання можуть стосуватися, серед іншого, застосованої методології обчислення демпінгової маржі, зокрема різні коригування, використання статистичних даних, зміни в імпорті, визначення розміру шкоди та застосування правила щодо меншого мита.

2. Консультації необхідно проводити якнайшвидше, зазвичай протягом 21 дня після подання такого запиту.

3. Консультації, передбачені цією Частиною, необхідно проводити у повній відповідності положенням статей 41 та 45 цієї Угоди.

1. Сторони домовились встановити на рівні експертів Діалог з питань засобів захисту торгівлі як форум з питань співробітництва у сфері засобів захисту торгівлі.

2. Діалог з питань засобів захисту торгівлі здійснюється з метою:

a) підвищення рівня знань та розуміння однією Стороною законів, політики та методів іншої Сторони стосовно засобів захисту торгівлі;

b) огляду виконання цієї Глави;

c) покращення співробітництва між компетентними органами Сторін, які відповідають за питання засобів захисту торгівлі;

d) обговорення міжнародного розвитку у сфері торговельного захисту;

e) співробітництва з будь-яких інших питань щодо засобів захисту торгівлі.

3. Засідання в рамках Діалогу з питань засобів захисту торгівлі відбуваються на ad hoc основі за запитом будь-якої зі Сторін. Порядок денний кожного такого засідання повинен бути заздалегідь спільно погодженим.

1. Глава 14 ("Вирішення спорів") Розділу IV цієї Угоди не поширюється на положення цієї Глави.

1. Ця Глава застосовується до підготовки, адаптації та застосування технічних регламентів, стандартів і робіт з оцінки відповідності, які визначені в Угоді про технічні бар'єри у торгівлі, що міститься у Додатку 1A до Угоди СОТ (далі - Угода ТБТ СОТ), та можуть впливати на торгівлю товарами між Сторонами.

2. Незважаючи на пункт 1 цієї статті, ця Глава не застосовується до санітарних та фітосанітарних заходів, які визначені у Додатку A до Угоди про застосування санітарних та фітосанітарних заходів , що міститься у Додатку 1A до Угоди СОТ (далі - Угода СФЗ), і до закупівельних специфікацій, підготовлених органами влади для власних потреб виробництва чи споживання.

3. Для цілей цієї Глави необхідно застосовувати визначення Додатка I до Угоди ТБТ СОТ .

Сторони підтверджують свої існуючі права та обов'язки стосовно одна одної в рамках Угоди ТБТ СОТ, яка відповідає цій Угоді та є її невід'ємною частиною.

1. Сторони зміцнюють своє співробітництво у сфері технічного регулювання, стандартизації, ринкового нагляду, акредитації та робіт з оцінки відповідності з метою поглиблення взаєморозуміння відповідних систем та спрощення доступу до відповідних ринків. Із цією метою вони можуть започатковувати діалог з нормативно-правових питань як на горизонтальному, так і галузевому рівнях.

2. Під час співробітництва Сторони шукають шляхи визначення, розвитку та заохочення торгівлі, сприяючи ініціативам, що можуть включати, але не обмежуються таким:

a) посилення співробітництва з нормативно-правових питань шляхом обміну інформацією, досвідом і даними; наукове й технічне співробітництво з метою покращення якості їхніх технічних регламентів, стандартів, тестування, ринкового нагляду та акредитації, при цьому забезпечуючи ефективне використання нормативно-правових ресурсів;

b) стимулювання та заохочування співробітництва між їхніми відповідними організаціями, як державними, так і приватними, відповідальними за метрологічну діяльність, стандартизацію, тестування, ринковий нагляд, сертифікацію та акредитацію;

c) сприяння розвитку якісної інфраструктури систем стандартизації, метрології, акредитації, оцінки відповідності та ринкового нагляду в Україні;

d) підтримка участі України у роботі відповідних організацій Сполученого Королівства;

e) пошук шляхів подолання бар'єрів у торгівлі, що можуть виникнути;

f) координація позицій у міжнародній торгівлі та регуляторних організаціях, зокрема СОТ і Європейська економічна комісія Організації Об'єднаних Націй (далі - ЄЕК ООН).

1. Сторони домовились додати Угоду АСАА як Протокол до цієї Угоди, яка охоплює сектори, узгоджені Сторонами.

2. Угода АСАА додається як Протокол до цієї Угоди за домовленістю Сторін відповідно до процедури внесення змін до цієї Угоди. Мається на увазі, що Угода АСАА в кінцевому рахунку буде розширена, щоб охопити всі сектори, погоджені Сторонами відповідно до вищезгаданої процедури.

3. Після того, як сектори, включені до списку, будуть охоплені Угодою АСАА, Сторони за взаємною згодою та відповідно до процедури внесення змін до цієї Угоди беруть на себе зобов'язання розглянути питання про розширення сфери її застосування на інші галузі промисловості.

4. Доти, доки товари будуть охоплені Угодою АСАА, відповідне чинне законодавство Сторін повинно застосовуватися з урахуванням положень Угоди ТБТ СОТ.

1. Без шкоди для статі 55 цієї Угоди стосовно технічних регламентів, що стосуються вимог етикетування або маркування, Сторони підтверджують принципи статті 2(2) Угоди ТБТ СОТ стосовно того, що такі вимоги не готуються, не приймаються або не застосовуються з метою створення зайвих перешкод у міжнародній торгівлі. Із цією метою такі вимоги етикетування чи маркування не повинні обмежувати торгівлю більше, ніж це потрібно для виконання законної мети, беручи до уваги ризики, які б виникли в результаті їх невиконання.

2. Зокрема, стосовно обов'язкового маркування чи етикетування товарів Сторони домовились про таке:

a) намагатися звести до мінімуму свої вимоги щодо маркування чи етикетування, крім тих, які вимагаються з метою захисту здоров'я, безпеки чи навколишнього середовища або для інших важливих потреб державної політики;

b) Сторона може визначити форму етикетування або маркування, але не може вимагати затвердження, реєстрації або сертифікації етикеток; та

c) Сторони зберігають за собою право вимагати, щоб інформація на етикетці або марках була зазначена певною мовою.

1. Метою цієї Глави є сприяння здійсненню торгівлі товарами, що охоплюються санітарними та фітосанітарними заходами між Сторонами, забезпечуючи при цьому охорону життя і здоров'я людей, тварин та рослин, шляхом:

a) забезпечення повної прозорості стосовно санітарних та фітосанітарних заходів, що застосовуються у торгівлі;

b) визнання стану здоров'я тварин і рослин Сторін та застосування принципу регіоналізації;

c) встановлення механізму визнання еквівалентності стосовно санітарних та фітосанітарних заходів, що застосовуються Сторонами;

d) подальшого впровадження принципів Угоди СФЗ;

e) встановлення механізмів та процедур щодо сприяння торгівлі; та

f) покращення взаємозв'язку та співробітництва між Сторонами з питань санітарних та фітосанітарних заходів.

2. Ця Глава також має на меті досягнення взаємного розуміння між Сторонами стосовно стандартів утримання та поводження з тваринами.

Сторони підтверджують свої права та обов'язки, взяті відповідно до Угоди СФЗ.

Ця Глава застосовується до всіх санітарних та фітосанітарних заходів Сторони, які можуть прямо чи опосередковано вплинути на здійснення торгівлі між Сторонами, зокрема заходів, зазначених у Додатку II до цієї Угоди.

Для цілей цієї Глави застосовуються такі терміни:

1. "санітарні та фітосанітарні заходи" означають заходи, визначені у пункті 1 Додатка A до Угоди СФЗ , які підпадають під дію цієї Глави.

2. "тварини" означають наземних та водних тварин відповідно до визначень, викладених у Кодексі здоров'я наземних тварин або Кодексі здоров'я водних тварин Міжнародного епізоотичного бюро (далі - МЕБ);

3. "продукти тваринного походження" означають продукти тваринного походження, зокрема продукти водних тварин, відповідно до визначень, викладених у Кодексі здоров'я наземних тварин чи Кодексі здоров'я водних тварин МЕБ;

4. "субпродукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною" означають продукти тваринного походження, зазначені у частині 2(II) Додатка II-A до цієї Угоди;

5. "рослини" означають живі рослини та їхні частини, зокрема насіння:

a) плоди у ботанічному розумінні, крім тих, що зберігаються із застосуванням глибокої заморозки;

b) овочі, крім тих, що зберігаються із застосуванням глибокої заморозки;

c) бульби, бульбо-цибулини, цибулини, кореневища;

d) зрізані квіти;

e) гілки з листям;

f) зрізані дерева з листям;

g) культури рослинних тканин;

h) листя, окремі листки;

i) живий пилок; та

j) бруньки, живці та пагони.

6. "продукти рослинного походження" означають продукти рослинного походження, що не були оброблені або пройшли легку підготовку до тієї межі, коли вони не є рослинами, включеними у частину 3 Додатка II-A до цієї Угоди;

7. "насіння" означає насіння у ботанічному розмінні, що призначене для висадження;

8. "шкідники (шкідливі організми)" означають будь-які види, штами або біотипи рослин, тварин або патогенних агентів, шкідливих для рослин або продуктів рослинного походження;

9. "хвороби тварин" означають клінічний або патологічний прояв інфекції в організмі тварин;

10. "хвороби аквакультури" означають клінічне або неклінічне інфікування одним або декількома етіологічними агентами збудника хвороб, визначених у Кодексі здоров'я водних тварин МЕБ;

11. "інфекція у тварини" означає стан, при якому тварини є носіями інфекційних агентів з наявністю клінічного чи патологічного вираження інфекції або без такого вираження;

12. "стандарти утримання та поводження з тваринами" означають стандарти щодо захисту тварин, які розроблені та застосовуються Сторонами та належним чином відповідають стандартам МЕБ і підпадають під дію цієї Угоди;

13. "належний рівень санітарного та фітосанітарного захисту" означає належний рівень санітарного та фітосанітарного захисту, який визначено у пункті 5 Додатка A до Угоди СФЗ ;

14. "регіон" у контексті здоров'я тварин означає зону чи регіон згідно з визначенням Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ, а в контексті аквакультур - згідно з визначенням Кодексу здоров'я водних тварин МЕБ

15. "зона, вільна від шкідників" означає зону, в якій окремий шкідник відсутній, що підтверджено науковими даними, та в якій, якщо це потрібно, такий стан офіційно підтримується;

16. "регіоналізація" означає концепцію регіоналізації, як зазначено у статті 6 Угоди СФЗ ;

17. "партія" означає кількість продуктів одного і того самого типу, що супроводжуються одним і тим самим офіційним сертифікатом або документом, перевезені одним і тим самим видом транспорту, належать одному і тому самому одержувачу та походять з однієї і тієї самої країни-експортера або частини такої країни. Партія може складатися з одного або декількох лотів;

18. "партія рослин або рослинних продуктів" означає кількість рослин, рослинних продуктів та/або інших продуктів, що транспортуються з однієї країни до іншої та супроводжуються, якщо це необхідно, одним і тим самим офіційним фітосанітарним сертифікатом (Партія може складатися із одного або декількох товарів або лотів);

20. "лот" означає кількість одиниці одного товару, що ідентифікуються за однорідністю їхнього складу та походження і формують партію вантажу;

21. "еквівалентність задля цілей торгівлі" (далі - еквівалентність) означає ситуацію, коли Сторона-імпортер приймає санітарні або фітосанітарні заходи, що застосовуються у Стороні-експортері, як еквівалент, навіть у випадку, якщо вони відрізняються від її власних, якщо Сторона-експортер об'єктивно демонструє Стороні-імпортеру, що її заходи досягають відповідного рівня санітарного та фітосанітарного захисту Сторони-імпортера;

22. "сектор" означає виробництво або торговельну структуру стосовно продукту або категорії продукту у Сторони;

23. "підсектор" означає добре визначену та контрольовану частину сектору;

24. "товар" означає тварин або рослин чи їхні категорії або специфічні продукти та інші об'єкти, які переміщуються у торговельних або інших цілях, зокрема ті, які визначені у пунктах 2-7 цієї статті;

25. "попереднє схвалення імпорту" означає попереднє офіційне схвалення, здійснене компетентними органами Сторони-імпортера, адресоване окремому імпортеру як умова для здійснення імпорту однієї партії або декількох партій товарів зі Сторони-експортера, в рамках цієї Угоди;

26. "робочі дні" означає робочі дні, за винятком суботи та неділі й офіційних свят однієї зі Сторін;

27. "інспекція" означає перевірку будь-якого аспекту, що стосується кормів, продуктів харчування, здоров'я тварин і утримання та поводження з тваринами для того, щоб підтвердити, що такі аспекти відповідають вимогам законодавства щодо кормів та продуктів харчування та правилам стосовно здоров'я та утримання і поводження з тваринами;

28. "інспекція рослин" означає офіційний візуальний огляд та аналіз рослин, продуктів рослинного походження або інших об'єктів, що регулюються цією Угодою, для визначення наявності шкідників та/або визначення дотримання фітосанітарних правил;

29. "верифікація" означає перевірку шляхом вивчення та розгляду об'єктивної інформації щодо того, чи були виконані необхідні вимоги.

Сторони повідомляють одна одній про структуру, організацію та розподіл повноважень між їхніми компетентними органами під час першого засідання Підкомітету з управління санітарними та фітосанітарними заходами (далі - Підкомітет з управління СФЗ), як це визначено статтею 71 цієї Угоди. Сторони інформують одна одну про будь-які зміни, що стосуються таких компетентних органів, зокрема контактні пункти.

A. Визнання статусу стосовно хвороб тварин, інфекцій тварин та шкідників.

1. Стосовно хвороб тварин, інфекцій тварин (зокрема зоонози), застосовуються такі положення:

a) Сторона-імпортер визнає для цілей торгівлі стан здоров'я тварин Сторони-експортера та її регіонів, що визначений Стороною-експортером, відповідно до частини A Додатка IV до цієї Угоди, стосовно хвороб тварин, визначених у Додатку III-A до цієї Угоди;

b) У випадку, коли Сторона вважає, що вона має стосовно своєї території або частини території особливий статус стосовно специфічних хвороб тварин, крім тих, що перелічені у Додатку III-A до цієї Угоди, вона може подати запит про визнання такого статусу відповідно до критеріїв, викладених у частині C Додатка IV до цієї Угоди. Сторона-імпортер може запросити гарантії стосовно імпорту живих тварин та продуктів тваринного походження, що відповідають погодженому статусу Сторін;

c) Статус територій чи регіонів або статус секторів чи підсекторів Сторін, що стосується розповсюдженості або сфери впливу хвороб тварин, крім тих, що перелічені у Додатку III-A до цієї Угоди, чи інфекцій тварин та/або відповідного ризику, за необхідності, як визначено МЕБ, є взятим Сторонами за основу у торгівлі між ними. Сторона-імпортер може, за необхідності, подати запит про надання гарантій стосовно імпорту живих тварин та продуктів тваринного походження, що відповідають погодженому статусу, відповідно до рекомендацій МЕБ.

d) Без шкоди для положень статей 64, 66 та 70 цієї Угоди та крім випадків, коли Сторона-імпортер висуває чіткі заперечення чи вимагає додаткову або супровідну інформацію чи консультації та/або верифікацію, кожна Сторона має, без невиправданої затримки, застосувати законодавчі та адміністративні заходи задля дозволу на проведення торгівлі, на підставі підпунктів (a), (b) та (c) цього пункту.

2. Стосовно шкідників застосовуються такі положення:

a) Сторони визнають для цілей торгівлі їхній статус шкідників стосовно шкідників, визначених у Додатку III-B до цієї Угоди;

b) Без шкоди для положень статей 64, 66 та 70 цієї Угоди та крім випадків, коли Сторона-імпортер висуває чіткі заперечення чи вимагає додаткову або супровідну інформацію чи консультації та/або верифікацію, кожна Сторона має, без невиправданої затримки, застосувати законодавчі та адміністративні заходи задля дозволу на проведення торгівлі, на підставі підпункту (a) цього пункту.

B. Визнання регіоналізації/зонування і зон, вільних від шкідників, та захищених зон.

3. Сторони визнають загальну концепцію регіоналізації та зон, вільних від шкідників, визначених відповідно до Міжнародної конвенції про захист рослин 1997 року Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН та міжнародних стандартів для фітосанітарних заходів (далі - МСФЗ), які вони узгодили між собою з метою здійснення торгівлі між ними;

4. Сторони визнають, що рішення щодо регіоналізації стосовно хвороб тварин та риб, перелічених у Додатку III-A до цієї Угоди, та шкідників, перелічених у Додатку III-B до цієї Угоди, мають прийматися відповідно до положень частин A та B Додатка IV до цієї Угоди.

5. a) Стосовно хвороб тварин та відповідно до статті 64 цієї Угоди Сторона-експортер, що потребує визнання її рішень з регіоналізації Стороною-імпортером, має повідомити про свої заходи разом з наданням розгорнутих пояснень та супровідної документації стосовно її визначень та рішень. Без шкоди для положень статті 65 цієї Угоди та крім випадків, коли Сторона-імпортер висуває чіткі заперечення чи вимагає додаткову або супровідну інформацію чи консультації та/або верифікацію протягом 15 робочих днів з дати отримання повідомлення, рішення з регіоналізації, про яке повідомлено таким чином, вважається прийнятим;

b) Консультації, зазначені у підпункті (a) цього пункту, відбуваються відповідно до статті 65(3) цієї Угоди. Сторона-імпортер оцінює додаткову інформацію протягом 15 робочих днів з дати отримання такої додаткової інформації. Верифікація, зазначена в підпункті (a), має здійснюватися відповідно до статті 68 цієї Угоди протягом 25 робочих днів з дати отримання запиту щодо такої верифікації.

6. a) Стосовно шкідників кожна Сторона гарантує, що при здійсненні торгівлі рослинами, продуктами рослинного походження та іншим товаром береться до уваги статус шкідників у регіоні, визнаному іншою Стороною зоною, вільною від шкідників. Сторона, що потребує визнання своєї зони вільною від шкідників від іншої Сторони, повідомляє про свої заходи і, якщо це необхідно, надає вичерпні пояснення та допоміжні матеріали для її запровадження та підтримання, як це зазначено у відповідних МСФЗ, які Сторони вважають доцільними. Без шкоди для положень статті 70 цієї Угоди та крім випадків, коли Сторона-імпортер висуває чіткі заперечення чи вимагає додаткову або супровідну інформацію чи консультації та/або верифікацію протягом трьох місяців з дати отримання повідомлення, рішення з регіоналізації щодо встановлення зони, вільної від шкідників, вважається прийнятим;

b) Консультації, зазначені у підпункті (a) цього пункту, проводяться відповідно до статті 65(3) цієї Угоди. Сторона-імпортер оцінює додаткову інформацію протягом трьох місяців з дати отримання такої додаткової інформації. Верифікація, зазначена у підпункті (a) цього пункту, має здійснюватися відповідно до статті 68 цієї Угоди протягом 12 місяців з дати отримання запиту щодо такої верифікації, беручи до уваги біологічні властивості відповідних шкідників та сільськогосподарських культур.

7. Після завершення процедур, описаних у пунктах 4-6 цієї статті, та без шкоди для положень статті 70 цієї Угоди кожна Сторона має без невиправданої затримки застосувати законодавчі та адміністративні заходи задля дозволу на проведення торгівлі на цій основі.

C. Компартменталізація

Сторони зобов'язуються брати участь в подальших дискусіях з метою реалізації принципу компартменталізації, зазначеного у Додатку XI до цієї Угоди.

1. Еквівалентність може бути визнана щодо:

a) індивідуальних заходів; або

b) групи заходів; або

c) системи, яка застосовується до сектору, підсектору, товару або групи товарів.

2. При визначенні еквівалентності Сторони мають дотримуватися процесу, описаного в пункті 3 цієї статті. Такий процес має включати об'єктивну демонстрацію еквівалентності Стороною-експортером та об'єктивну оцінку такої демонстрації Стороною-імпортером. Це може включати інспектування або верифікацію.

3. На запит Сторони-експортера стосовно визнання еквівалентності, як це визначено у пункті 1 цієї статті, Сторони повинні без затримок і не пізніше ніж через три місяці після отримання Стороною-імпортером такого запиту порушити процес консультацій, що включає кроки, описані у Додатку VI до цієї Угоди. Однак у випадку отримання декількох запитів від Сторони-експортера Сторони, на запит Сторони-імпортера, мають узгодити у рамках Підкомітету з управління СФЗ, зазначеного у статті 71 цієї Угоди, календарний план, згідно з яким вони мають порушити та провести процес, описаний у цьому пункті.

4. Крім випадків, коли Сторони домовилися про інше, Сторона-імпортер завершує оцінювання еквівалентності відповідно до пункту 3 цієї статті протягом 360 днів з дати отримання від Сторони-експортера запиту, включаючи досьє, яке підтверджує еквівалентність, крім випадків, що стосуються сезонних культур, коли затримка у оцінюванні виправдана з метою дозволу здійснити верифікацію у період зростання сезонних культур.

5. Сторона-імпортер, за необхідності, визначає еквівалентність щодо рослин, продуктів рослинного походження та інших об'єктів регулювання відповідно до МСФЗ.

6. Сторона-імпортер може відхилити або призупинити еквівалентність на основі внесення змін будь-якою зі Сторін до заходів, що впливають на еквівалентність, за умови, що були дотримані такі процедури:

a) відповідно до статті 64(2) цієї Угоди Сторона-експортер повідомляє Стороні-імпортеру стосовно будь-якої пропозиції про внесення змін до її заходів, щодо яких визнається еквівалентність заходів та ймовірні наслідки запропонованих заходів стосовно еквівалентності, що була визнана. Протягом 30 робочих днів з дати отримання такої інформації Сторона-імпортер повідомляє Стороні-експортеру про те, чи буде еквівалентність і в подальшому визнаватися на основі запропонованих заходів;

b) відповідно до статті 64(2) цієї Угоди Сторона-імпортер повідомляє Стороні-експортеру стосовно будь-якої пропозиції про внесення змін до її заходів, щодо яких визнання еквівалентності було прийняте, та ймовірні наслідки запропонованих заходів стосовно еквівалентності, що була визнана. Якщо Сторона-імпортер надалі не продовжує визнавати еквівалентність, Сторони можуть домовитися про умови повторного порушення процесу, зазначеного у пункті 3 цієї статті, на основі запропонованих заходів.

7. Визнання, призупинення або припинення еквівалентності залежить виключно від Сторони-імпортера, що діє відповідно до своєї адміністративної та законодавчої систем. Сторона має повідомити Стороні-експортеру в письмовій формі вичерпні пояснення та супровідні дані задля визначення та прийняття рішень стосовно питання, викладеного у цій статті. У випадку невизнання, призупинення або припинення Сторона-імпортер має зазначити Стороні-експортеру потрібні умови задля повторного порушення процесу, зазначеного у пункті 3 цієї статті.

8. Без шкоди для положень статті 70 цієї Угоди Сторона-імпортер може не припиняти або призупиняти еквівалентність до тієї дати, коли запропоновані нові заходи будь-якої із Сторін наберуть чинності.

9. Якщо еквівалентність офіційно визнана, базуючись на консультативному процесі, як це зазначено у Додатку VI до цієї Угоди, Підкомітет з управління СФЗ має відповідно до процедури, викладеної у статті 71(2) цієї Угоди, визнати завершення визнання еквівалентності у торгівлі між Сторонами. Це рішення має належним чином забезпечувати скорочення фізичних перевірок на кордоні, спрощення отримання сертифікатів та полегшення процедури попереднього схвалення потужностей.

Статус еквівалентності має бути відображений у Додатку VI до цієї Угоди.

1. Без шкоди для положень статті 65 цієї Угоди Сторони мають співпрацювати задля покращення взаємного розуміння з питань їхньої структури офіційного контролю та механізмів, через які відбуватиметься застосування санітарних і фітосанітарних заходів та їх виконання. Досягти цього можна, серед іншого, шляхом звітів міжнародного аудиту, коли їх оприлюднюють, і Сторони можуть проводити обмін інформацією стосовно результатів таких звітів чи іншої інформації, якщо це необхідно.

2. У рамках визначення еквівалентності, як визначено у статті 66 цієї Угоди, Сторони мають надавати інформацію щодо законодавства та інших процесуальних змін, прийнятих із цих питань.

Необхідно досягти відповідного рівня співробітництва задля сприяння передачі законодавчих документів на запит будь-якої зі Сторін.

Щоб досягти цього, Сторони мають повідомити одна одній інформацію про своїх контактних осіб. Сторони також інформують одна одну про будь-які зміни стосовно цього питання.

1. Кожна Сторона повідомляє іншій Стороні у письмовій формі протягом двох робочих днів про будь-які значні або важливі ризики для здоров'я населення, тварин, рослин, зокрема контроль надзвичайних ситуацій в харчовому ланцюгу, коли чітко встановлено значний ризик для здоров'я, пов'язаний із споживанням продуктів тваринного та рослинного походження, а саме:

a) будь-які заходи, що впливають на рішення регіональної диференціації, зазначені у статті 62 цієї Угоди;

b) присутність або розвиток хвороб тварин, зазначених у Додатку III-A до цієї Угоди або шкідників із переліку, зазначеного у Додатку III-B до цієї Угоди;

c) винаходи, що є епідеміологічно важливими, або важливі відповідні ризики стосовно хвороб тварин або шкідників, які не перелічено в Додатку III-A та Додатку III-B до цієї Угоди або які є новими хворобами тварин та шкідників; та

d) будь-які додаткові заходи, що не підпадають під основні вимоги, запроваджені Сторонами стосовно відповідних заходів контролю або ліквідації хвороб тварин чи шкідників або захисту здоров'я населення чи рослин, та будь-які зміни в політиці з профілактики, зокрема політику вакцинації.

2. a) Повідомлення повинні бути зроблені у письмовій формі через контактні пункти відповідно статті 64(2) цієї Угоди.

b) Письмові повідомлення означають повідомлення поштою, факсом або електронною поштою. Повідомлення мають надсилатися лише між контактними пунктами, зазначеними статті 64(2) цієї Угоди.

3. У випадках, коли Сторона має серйозні занепокоєння стосовно ризиків для здоров'я населення, тварин, рослин, консультації з цього питання мають, на запит Сторони, розпочатися якнайшвидше та у всіх випадках протягом 15 робочих днів. У таких ситуаціях кожна Сторона має докладати всіх можливих зусиль для надання всієї необхідної інформації задля попередження зупинення торгівлі та задля досягнення взаємоприйнятних рішень, сумісних із захистом здоров'я населення, тварин та рослин.

4. На запит однієї зі Сторін консультації з питань утримання та поводження з тваринами мають розпочатися якнайшвидше та у всіх випадках протягом 20 робочих днів з дати повідомлення. У таких ситуаціях кожна Сторона має докладати всіх можливих зусиль для надання всієї необхідної інформації.

5. На запит однієї зі Сторін консультації з питань, зазначених у пунктах 3 та 4 цієї статті, мають проходити у режимі відео- або аудіоконференцій. Сторона на запит якої такі консультації ініційовано, має забезпечити підготовку протоколу консультацій, що офіційно затверджуються Сторонами. З метою такого затвердження застосовується стаття 64(2) цієї Угоди.

6. Взаємозастосовна система швидкого інформування та механізм раннього попередження у разі виникнення будь-якої ветеринарної чи фітосанітарної надзвичайної ситуації застосовуватиметься на більш пізньому етапі після прийняття Сторонами рішення про функціонування таких механізмів.

1. Загальні умови імпорту

a) Стосовно товарів, зазначених у Додатках II-A та Додатку II-C(2) до цієї Угоди, Сторони домовились застосовувати загальні умови імпорту. Без шкоди для статті 62 цієї Угоди, умови імпорту Сторони-імпортера поширюються на всю територію Сторони-експортера. Після набрання чинності цією Угодою та відповідно до статті 64 цієї Угоди Сторона-імпортер повідомляє Стороні-експортеру про свої санітарні та фітосанітарні вимоги до імпорту стосовно товарів, зазначених у Додатках II-A та Додатку II-C(2) до цієї Угоди. Така інформація включає, якщо необхідно, зразки офіційних сертифікатів або декларації чи комерційних документів, які встановлені Стороною-імпортером.

b) i) Щодо повідомлень Сторін про будь-які зміни або запропоновані зміни умов, зазначених у пункті 1 цієї статті, вони мають відповідати положенням Угоди СФЗ та її додатковим рішенням про повідомлення стосовно заходів. Без шкоди для статті 70 цієї Угоди Сторона-імпортер бере до уваги час на транспортування між Сторонами для встановлення дати набрання чинності зміненими умовами, зазначеними в пункті 1(a);

ii) У випадку, коли Сторона-імпортер не може виконувати ці вимоги щодо повідомлень, вона продовжує приймати сертифікат або атестат, що гарантує попередньо затверджені умови за 30 днів після набрання чинності зміненими умовами імпорту.

2. Умови імпорту після визнання еквівалентності

a) Протягом 90 днів з дати прийняття рішення щодо визнання еквівалентності Сторони у відповідних випадках застосовують необхідні законодавчі та адміністративні заходи для імплементації визнання еквівалентності з метою здійснення торгівлі товарами, зазначеними у Додатку II-A та Додатку II-C(2) до цієї Угоди, в секторах та підсекторах, щодо яких всі відповідні санітарні та фітосанітарні заходи Сторони-експортера визнаються еквівалентними Стороною-імпортером. Стосовно таких товарів отримання зразка офіційного сертифікату або офіційного документа, якого потребує Сторона-імпортер, може, на цьому етапі бути замінено отриманням сертифікату, що видається згідно з умовами Додатка IX.B до цієї Угоди;

b) Стосовно товарів секторів або підсекторів, щодо яких один або декілька, але не всі, заходи визнані еквівалентними, здійснення торгівлі проводиться відповідно до умов, зазначених у пункті 1(a). У випадку запиту зі Сторони-експортера застосовується пункт 5 цієї статті.

3. З дати набрання чинності цією Угодою товари, згадані у Додатку II-A та Додатку II-C(2) до цієї Угоди, не є предметом дозволів для імпорту.

4. Стосовно умов, що впливають на торгівлю товарами, зазначеними у пункті 1(a), на запит Сторони-експортера Сторони розпочинають консультації в рамках Підкомітету з управління СФЗ відповідно до статті 71 цієї Угоди, щоб погодити альтернативні чи додаткові умови імпорту Сторони-імпортера. Такі альтернативні чи додаткові умови можуть у тих випадках, де це доцільно, ґрунтуватися на заходах Сторони-експортера, що визнані еквівалентними Стороною-імпортером. Якщо це узгоджено, Сторона-імпортер приймає необхідні законодавчі та/або адміністративні заходи, щоб дозволити імпорт на цій основі протягом 90 днів з дати прийняття рішення Підкомітетом з управління СФЗ.

5. Перелік потужностей, умови схвалення.

a) Стосовно імпорту товарів тваринного походження, зазначених у частині 2 Додатка II-A до цієї Угоди, на запит Сторони-експортера, що супроводжуються відповідними гарантіями, Сторона-імпортер має попередньо схвалити переробні потужності, зазначені у Додатку V(2.1) до цієї Угоди, що знаходяться на території Сторони-експортера, без проведення попередніх інспекцій окремих потужностей. Таке схвалення має відповідати умовам та положенням, зазначеним у Додатку V до цієї Угоди. Крім випадків, коли запитується додаткова інформація, Сторона-імпортер вживає необхідних законодавчих та/або адміністративних заходів, що дозволяє здійснення імпорту на цих підставах, протягом 30 робочих днів з дати отримання запиту та відповідних гарантій Стороною-імпортером.

Попередній перелік потужностей має бути схвалений відповідно до процедури, визначеної у Додатку V до цієї Угоди.

b) Стосовно імпорту товарів тваринного походження, зазначених у пункті 2(a), Сторона-експортер повідомляє Стороні-імпортеру про перелік потужностей, що відповідають вимогам Сторони-імпортера.

6. На запит Сторони інша Сторона має надати необхідні пояснення та супровідну документацію стосовно визначень та рішень, які підпадають під сферу дії цієї статті.

1. Для процедури сертифікації та видачі сертифікатів та офіційних документів Сторони погоджуються з принципами, викладеними в Додатку IX до цієї Угоди.

2. Підкомітет з управління СФЗ, про який йдеться у статті 71 цієї Угоди, може погодитися з правилами, що застосовуватимуться у випадку електронної сертифікації, припинення та заміни дії сертифікатів.

3. Сторони в разі необхідності узгодять спільні зразки сертифікатів.

1. З метою забезпечення впевненості у процедурі ефективної імплементації цієї Глави кожна Сторона має право:

a) верифікувати відповідно до положень Додатка VII до цієї Угоди всю або частину програми повного контролю з боку органів іншої Сторони чи, в разі необхідності, інші заходи. Витрати на проведення такої верифікації покладаються на Сторону, яка її проводить;

b) починаючи з дати, яка визначається за згодою Сторін, отримувати на свій запит від іншої Сторони інформацію щодо всіх або частини програм повного контролю з боку цієї Сторони та звіти щодо результатів контролю, проведеного за цією програмою;

c) для лабораторних випробувань, що стосуються товарів, перелічених у Додатку II-A та Додатку II-C(2) до цієї Угоди, на запит Сторони та, за необхідності, брати участь у періодичній порівняльній програмі тестування стосовно певних випробувань, що організовані контрольною референт-лабораторією іншої Сторони. Витрати на таку участь несе Сторона, яка бере участь.

2. Будь-яка зі Сторін може надавати інформацію про результати верифікацій, зазначених у пункті 1(a) цієї статті, третім сторонам та оприлюднювати результати, як того можуть вимагати положення, що застосовуються до кожної зі Сторін. Конфіденційні положення, що застосовуються до будь-якої зі Сторін, повинні в разі необхідності виконуватися під час такого обміну та/або публікації результатів.

3. Підкомітет з управління СФЗ, про який ідеться у статті 71 цієї Угоди, може вносити зміни шляхом прийняття рішення, Додаток VII до цієї Угоди, приділяючи належну увагу відповідній роботі, яка була проведена міжнародними організаціями.

4. Результати верифікації можуть сприяти заходам, які зазначено у статтях 63 та 69 цієї Угоди та здійснюються Сторонами або однією зі Сторін.

1. Сторони домовились, що імпортний контроль за умов імпорту Стороною-імпортером товарів зі Сторони-експортера має ґрунтуватися на принципах, викладених у частині A Додатка VIII до цієї Угоди. Результати даних перевірок можуть сприяти процесу верифікації, зазначеному у статті 68 цієї Угоди.

2. Частота фізичних перевірок імпорту, що проводяться кожною Стороною, викладені у частини B Додатка VIII до цієї Угоди. Сторони можуть змінювати цю частотність відповідно до своєї компетенції та національного законодавства в результаті прогресу, що досягається відповідно до статей 63 та 66 цієї Угоди, або в результаті верифікацій, консультацій або інших заходів, зазначених у цій Угоді. Підкомітет з управління СФЗ, зазначений у статті 71 цієї Угоди, своїм рішенням може вносити відповідні зміни до частини B Додатка VIII до цієї Угоди.

3. Оплата перевірок може покривати тільки витрати, що понесли компетентні органи за здійснення перевірок імпорту. Вона має бути розрахована таким самим чином, як і оплата за інспекцію подібних внутрішніх товарів.

4. Сторона-імпортер на запит Сторони-експортера повідомляє їй про будь-які зміни, зокрема причини таких змін, стосовно заходів щодо перевірок імпорту та платежів оплати перевірок і стосовно будь-яких суттєвих змін щодо адміністративного проведення таких перевірок.

5. Починаючи з дати, що буде визначена Підкомітетом з управління СФЗ, зазначеним у статті 71 цієї Угоди, Сторони можуть дійти згоди стосовно умов взаємного визнання процедур проведення контролю одна одної, як зазначено у статті 68(1)(b), з метою адаптування та взаємного зменшення частотності проведення імпортних перевірок стосовно товарів, перелічених у статті 66(2) цієї Угоди.

Із цієї дати Сторони можуть взаємно погодити контроль на певну групу товарів та в результаті цього зменшити або замінити перевірки імпорту цих товарів.

6. Умови визнання процедур проведення перевірок імпорту мають бути включені до Додатка VIII до цієї Угоди відповідно до процедури, зазначеної у статті 71(6) цієї Угоди.

1. У разі, якщо Сторона-імпортер в межах своєї території вживає заходів стосовно контролю будь-яких обставин, що можуть призвести до значного ризику для здоров'я людей, тварин або рослин, Сторона-експортер без шкоди для пункту 2 цієї статті вживає еквівалентних заходів, щоб попередити занесення такого ризику на територію Сторони-імпортера.

2. На підставі серйозних ризиків для здоров'я людей, тварин або рослин Сторона-імпортер може застосовувати відповідні запобіжні заходи, необхідні для захисту людей, тварин та рослин. Стосовно норм транспортування між Сторонами Сторона-імпортер приймає найбільш придатні рішення, щоб уникнути непотрібних збоїв під час здійснення торгівлі.

3. Сторона, що приймає такі заходи рамках відповідно до пункту 2 цієї статті, повідомляє про них іншій Стороні протягом одного робочого дня з дати їх застосування. На запит будь-якої зі Сторін та відповідно до статті 65(3) цієї Угоди Сторони проводять консультації стосовно цієї ситуації протягом 15 робочих днів після отримання такого повідомлення. Сторони беруть до уваги будь-яку інформацію, що може бути отримана у зв'язку з такими консультаціями, та намагаються уникнути непотрібних збоїв під час здійснення торгівлі, беручи до уваги, де це можливо, результати проведення таких консультацій, зазначених у статті 65(3) цієї Угоди.