3. Адміністратор без необхідності отримання окремої вимоги власників облігацій та/або рішення зборів власників облігацій зобов’язаний вчиняти будь-які інші необхідні процесуальні дії та подавати будь-які інші необхідні процесуальні документи, передбачені законодавством, виключно в інтересах власників облігацій, які необхідні для захисту прав та інтересів власників облігацій під час судового процесу в порядку адміністративного, цивільного, господарського, кримінального судочинства, виконавчого провадження, розгляду спору в третейському суді або в міжнародному комерційному арбітражі, процедури відновлення платоспроможності та банкрутства боржника, який має зобов’язання за облігаціями, процедури тимчасової адміністрації та ліквідації банку, який має зобов’язання за облігаціями.
4. У разі якщо адміністратор протягом розумного строку після отримання відповідних інструкцій від власників облігацій та належного (за оцінкою адміністратора) покриття його витрат не вчиняє будь-яких дій або правочинів, зазначених у частинах першій - третій цієї статті, будь-який власник облігацій може звернутися до адміністратора з письмовою вимогою про негайне вчинення таких дій або правочинів.
5. Якщо протягом трьох робочих днів з дати отримання письмової вимоги від власника облігацій адміністратор не вчиняє необхідних дій або правочинів відповідно до інструкцій власників облігацій, не надає жодних пояснень у відповідь на письмову вимогу власника облігацій, відмовляється вчиняти необхідні дії або правочини відповідно до інструкцій власників облігацій або повідомляє про намір вчинити такі дії або правочини у строк, що може призвести до неможливості захисту прав та інтересів власників облігацій або значно ускладнить таку можливість, кожний власник облігацій має право самостійно вчинити зазначені дії або правочини від свого імені для захисту своїх прав і інтересів у порядку, встановленому законодавством, незважаючи на наявність арбітражної або третейської угоди між емітентом та/або особами, які надають забезпечення за облігаціями, та адміністратором.
6. У разі якщо адміністратор не отримав заяви власників облігацій про пред’явлення вимоги про дострокове погашення облігацій та невчинення відповідних дій або правочинів стосовно емітента та/або особи, яка надає забезпечення за облігаціями, що може призвести до неможливості захисту прав та інтересів власників облігацій або значно ускладнить таку можливість, адміністратор зобов’язаний завчасно (у строки, достатні для того, щоб надати можливість власникам облігацій вжити заходів для захисту своїх прав та інтересів) повідомити про зазначені обставини власників облігацій.
7. Якщо адміністратор відсутній, кожний власник облігацій здійснює захист своїх прав та інтересів самостійно або колективно з іншими власниками.
8. Незважаючи на будь-які положення проспекту (рішення про емісію) про інше, для вчинення будь-яких дій або правочинів, зазначених у частинах першій - третій цієї статті, не вимагається перерахування облігацій будь-яким із власників облігацій зі свого рахунка у цінних паперах на рахунок у цінних паперах емітента. Таке перерахування повинно здійснюватися лише в разі, якщо відповідні облігації будуть погашені негайно після перерахування.
Стаття 122. Особливості розподілу коштів між власниками облігацій за участю адміністратора
1. Будь-які кошти, які підлягають виплаті за участю адміністратора у процесі стягнення заборгованості з емітента облігацій (крім іпотечних облігацій, якщо проспектом (рішенням про емісію) та/або договором про управління іпотечним покриттям не передбачений інший порядок виплати) та/або особи, яка надає забезпечення за облігаціями, або в процедурі їх банкрутства чи припинення, зараховуються на рахунок Центрального депозитарію цінних паперів, відкритий у Національному банку України.
2. Кошти, зазначені у частині першій цієї статті, переказуються Центральним депозитарієм цінних паперів після отримання відповідних розпоряджень та документів адміністратора у такій черговості:
1) у першу чергу переказуються кошти, належні до сплати особі (особам), яка покрила (які покрили) витрати адміністратора на здійснення дій та правочинів, пов’язаних із захистом прав та інтересів власників облігацій під час судового процесу, виконавчого провадження, процедури відновлення платоспроможності, банкрутства, ліквідації емітента та/або особи, яка надає забезпечення за облігаціями, у межах фактично здійснених витрат, але не більше суми, наданої такою особою (особами);
2) у другу чергу переказуються кошти для розподілу між всіма власниками облігацій пропорційно до номінальної вартості непогашених облігацій кожного власника.
3. Жоден з власників облігацій не може отримувати переважного ставлення від адміністратора.
Стаття 123. Функції депозитарних установ та Центрального депозитарію цінних паперів
1. З метою забезпечення проведення зборів власників облігацій, підбиття підсумків голосування на них, виплати коштів, отриманих у процесі стягнення заборгованості з емітента облігацій та/або особи, яка надає забезпечення за облігаціями, в процедурі їх банкрутства або ліквідації, а також в інших випадках, передбачених законодавством, депозитарні установи та Центральний депозитарій цінних паперів:
1) забезпечують у порядку та спосіб, передбачені договором про обслуговування рахунка в цінних паперах та депозитарним договором, передачу інформації та документів від особи, відповідальної за проведення зборів, власникам облігацій (у тому числі повідомлення про проведення зборів, остаточного порядку денного зборів, інформації про проведення засідання зборів, протоколу зборів) та від власників облігацій особі, відповідальній за проведення зборів (у тому числі інформації про облігації, які не дають їх власникам права голосу на зборах);
2) отримують у порядку та спосіб, передбачені договором про обслуговування рахунка в цінних паперах та депозитарним договором, інформацію про голосування власників облігацій з питань порядку денного зборів для її подальшого передання особі, відповідальній за проведення зборів;
3) здійснюють інші функції, передбачені законодавством.
2. Крім функцій, передбачених частиною першою цієї статті, депозитарна установа:
1) при голосуванні власником облігацій з питань порядку денного зборів власників облігацій отримує від нього письмове запевнення в тому, що він не є особою, зазначеною у пунктах 1-5 частини третьої статті 111 цього Закону, або інформацію про належність до таких осіб;
2) направляє подану власниками облігацій інформацію про голосування з питань порядку денного зборів та інформацію, передбачену пунктом 1 цієї частини, Центральному депозитарію цінних паперів;
3) встановлює обмеження у розпорядженні облігаціями, власник яких подав вимогу про проведення зборів власників облігацій;
4) скасовує обмеження у розпорядженні облігаціями після отримання від Центрального депозитарію цінних паперів повідомлення про завершення голосування з питань порядку денного зборів власників облігацій.
3. Особи, які мають право ініціювати проведення зборів власників облігацій, можуть звернутися з такою метою до Центрального депозитарію цінних паперів, в тому числі через депозитарну установу, у таких випадках:
1) особа, відповідальна за проведення зборів, не виконує своїх обов’язків з проведення зборів, підбиття підсумків голосування на них, оформлення та опублікування протоколу;
2) емітент не виконує свого обов’язку щодо призначення адміністратора;
3) особи, відповідальні за проведення зборів, не досягли у розумний строк домовленості щодо проведення зборів власників облігацій декількох випусків.
У разі звернення особи, яка має право ініціювати проведення зборів власників облігацій, до Центрального депозитарію цінних паперів, він є особою, відповідальною за проведення зборів власників облігацій, та здійснює проведення таких зборів, підбиття підсумків голосування на них, оформлення та опублікування протоколу в порядку, встановленому законодавством.
4. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може встановлювати вимоги до порядку надання послуг особою, відповідальною за проведення зборів власників облігацій.
Розділ IX
РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ НА РИНКАХ КАПІТАЛУ ТА ОРГАНІЗОВАНИХ ТОВАРНИХ РИНКАХ
Стаття 124. Розкриття регульованої інформації
1. Регульована інформація розкривається у встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку шляхом її розміщення в базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті.
2. Якщо інше не передбачено законодавством, регульована інформація також розкривається шляхом:
1) розміщення її на власному веб-сайті учасника ринків капіталу та/або професійного учасника організованих товарних ринків;
2) подання її до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зобов’язана самостійно забезпечити існування та функціонування щонайменше однієї системи, що створить умови для безпосереднього та прямого подання регульованої інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Учасники ринків капіталу та професійні учасники організованих товарних ринків зобов’язані розкривати регульовану інформацію відповідно до вимог, в обсязі та строки, встановлені цим Законом та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Учасники ринків капіталу (крім інвесторів у фінансові інструменти) та професійні учасники організованих товарних ринків зобов’язані мати власний веб-сайт. Учасник ринків капіталу не може обмежувати доступ або встановлювати плату за доступ до інформації, що підлягає обов’язковому розкриттю на такому веб-сайті.
Додаткові вимоги до розкриття регульованої інформації емітентами, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому фондовому ринку, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
3. Інформація про власників голосуючих акцій публічних акціонерних товариств, пакет яких становить 5 і більше відсотків акцій, подається емітенту цінних паперів власником таких акцій у строки, порядку та за формою, встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Інформація про власників голосуючих акцій акціонерних товариств, пакет яких становить 5 і більше відсотків акцій, подається емітенту цінних паперів Центральним депозитарієм цінних паперів на запит емітента у строки, порядку та за формою, що встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Така інформація обов’язково має містити відомості про розмір пакета такого власника із зазначенням відсотка, кількості, типу та/або класу належних такому власнику акцій та відомості про власника із зазначенням імені (найменування) власника, коду згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для юридичної особи - резидента) або коду/номера з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (для юридичної особи - нерезидента).
Інформація, зазначена в абзацах першому і другому цієї частини, оприлюднюється емітентом у встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку.
4. Регульована інформація розкривається приватними акціонерними товариствами (у разі якщо щодо цінних паперів такого товариства не здійснювалася публічна пропозиція) виключно шляхом її розміщення на своєму веб-сайті та шляхом подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
5. Приватне акціонерне товариство (крім товариства, яке здійснювало публічну пропозицію цінних паперів, та/або товариства, яке є підприємством, що становить суспільний інтерес, та/або товариства, 100 відсотків акцій якого прямо або опосередковано належать державі), 100 відсотків акцій якого прямо або опосередковано належать одній особі, не розкриває регульовану інформацію, якщо інше не встановлено його статутом.
У такому разі приватне акціонерне товариство повинно розкривати свою структуру власності юридичної особи.
6. Вимоги цього Закону щодо розкриття регульованої інформації також застосовуються до особи, яка надає забезпечення.
Стаття 125. Мова розкриття регульованої інформації
1. Регульована інформація розкривається емітентом (крім іноземних емітентів) щонайменше державною мовою України.
Регульована інформація розкривається іноземним емітентом відповідно до вимог, встановлених статтею 140 цього Закону.
2. Акціонери або фізичні чи юридичні особи, передбачені статтею 64-1 Закону України "Про акціонерні товариства", мають право надавати інформацію емітенту та Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку державною мовою України або англійською мовою.
3. Інформація розкривається професійними учасниками та саморегулівними організаціями професійних учасників ринків капіталу щонайменше державною мовою України.
Стаття 126. Регулярна інформація про емітента
1. Регулярна інформація про емітента - це річна та проміжна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка розкривається на ринках капіталу та організованих товарних ринках, у тому числі шляхом подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
2. Звітним періодом для складання річної інформації про емітента є календарний рік.
Перший звітний період емітента може бути меншим за 12 місяців та обчислюється для емітентів (крім іноземних) з дня державної реєстрації такого емітента як юридичної особи до 31 грудня звітного року включно.
3. Річна інформація про емітента повинна містити такі відомості:
1) найменування та місцезнаходження емітента, розмір його статутного капіталу;
2) інформацію про орган управління емітента, його посадових осіб та засновників;
3) інформацію про господарську та фінансову діяльність емітента;
4) інформацію про цінні папери емітента (вид, форма випуску, тип, кількість), наявність публічної пропозиції та/або допуску до торгів на регульованому фондовому ринку;
5) річну фінансову звітність, перевірену суб’єктом аудиторської діяльності. При цьому якщо відповідно до законодавства емітент зобов’язаний складати консолідовану фінансову звітність, річна фінансова звітність повинна містити консолідовану фінансову звітність, перевірену суб’єктом аудиторської діяльності, та окремо власну фінансову звітність, перевірену суб’єктом аудиторської діяльності;
6) інформацію про вчинення значних правочинів або правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість, або про попереднє надання згоди на вчинення таких правочинів;
7) відомості про осіб, заінтересованих у вчиненні товариством правочинів із заінтересованістю, та обставини, існування яких створює заінтересованість;
8) перелік власників пакетів 5 і більше відсотків акцій із зазначенням відсотка, кількості, типу та/або класу належних їм акцій та інформацію про зміну акціонерів, яким належать голосуючі акції, розмір пакета яких стає більшим, меншим або дорівнює пороговому значенню пакета акцій;
9) інформацію про зміну осіб, яким належить право голосу за акціями, сумарна кількість прав за якими стає більшою, меншою або дорівнює пороговому значенню пакета акцій;
10) інформацію про зміну осіб, які є власниками фінансових інструментів, пов’язаних з голосуючими акціями акціонерного товариства, сумарна кількість прав за якими стає більшою, меншою або рівною пороговому значенню пакета акцій;
11) звіт керівництва;
12) твердження щодо річної інформації - офіційну позицію осіб, які здійснюють управлінські функції та підписують річну інформацію емітента, про те, що, наскільки їм відомо, річна фінансова звітність, складена відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, передбачених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", містить достовірну та об’єктивну інформацію про стан активів, пасивів, фінансовий стан, прибутки та збитки емітента і юридичних осіб, які перебувають під контролем емітента, у рамках консолідованої фінансової звітності, а також про те, що звіт керівництва містить достовірну та об’єктивну інформацію про розвиток і здійснення господарської діяльності, і стан емітента і юридичних осіб, які перебувають під контролем емітента, у рамках консолідованої звітності разом з описом основних ризиків та невизначеностей, з якими вони стикаються у процесі господарської діяльності;
13) звіт про платежі на користь держави відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";
14) відомості про участь емітента в інших юридичних особах;
15) інформацію про структуру капіталу, із зазначенням типів і класів акцій, а також прав та обов’язків акціонерів (учасників);
16) інформацію про будь-які обмеження щодо обігу цінних паперів емітента, у тому числі необхідність отримання від емітента або інших власників цінних паперів згоди на відчуження таких цінних паперів;
17) інформацію про наявність у власності працівників емітента цінних паперів (крім акцій) такого емітента, а щодо акцій - у кожного у розмірі понад 0,1 відсотка розміру статутного капіталу такого емітента;
18) наявну в емітента інформацію про корпоративні договори, укладені акціонерами (учасниками) такого емітента;
19) інформацію про будь-які договори та/або правочини, умовою чинності яких є незмінність осіб, які здійснюють контроль над емітентом;
20) інформацію про будь-які винагороди або компенсації, що мають бути виплачені посадовим особам емітента в разі їх звільнення;
21) інформацію про загальну кількість голосуючих акцій та кількість голосуючих акцій, право голосу за якими обмежено, а також кількість голосуючих акцій, право голосу за якими за результатами обмеження такого права передано іншій особі;
22) інформацію про виплату дивідендів та інших доходів за цінними паперами у звітному періоді;
23) інформацію про придбання емітентом власних акцій;
24) інформацію про наявність філіалів або інших відокремлених структурних підрозділів емітента.
Емітент має право додатково розкривати інші відомості у річній інформації.
Річна інформація про емітента затверджується наглядовою радою емітента до її розкриття відповідно до вимог цього Закону.
4. Річна інформація про емітента є регульованою інформацією та підлягає розкриттю емітентом не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, крім звіту про платежі на користь держави, який підлягає розкриттю емітентом не пізніше 30 червня року, наступного за звітним.
Річна інформація про емітента розміщується на офіційному веб-сайті емітента та є загальнодоступною протягом не менш як 10 років після її розкриття.
5. Звітним періодом для складання проміжної інформації про емітента є квартал. Проміжна інформація про емітента складається станом на кінець останнього дня кварталу.
Проміжна інформація про емітента повинна містити такі відомості:
1) найменування та місцезнаходження емітента, розмір його статутного капіталу;
2) інформацію про орган управління емітента, його посадових осіб та засновників;
3) інформацію про господарську та фінансову діяльність емітента;
4) інформацію про цінні папери емітента (вид, форма випуску, тип, кількість);
5) проміжну фінансову звітність разом із звітом про огляд проміжної фінансової інформації;
6) проміжний звіт керівництва;
7) твердження щодо проміжної інформації - офіційну позицію осіб, які здійснюють управлінські функції, про те, що, наскільки це їм відомо, проміжна фінансова звітність, відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, передбачених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", містить достовірну та об’єктивну інформацію про стан активів, пасивів, фінансовий стан, прибутки та збитки емітента і юридичних осіб, які перебувають під контролем емітента, у рамках консолідованої фінансової звітності, що проміжний звіт керівництва містить достовірну та об’єктивну інформацію, що подається відповідно до частини четвертої статті 127 цього Закону;
8) відомості про участь емітента в інших юридичних особах;
9) інформацію про вчинення значних правочинів або правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість, про осіб, заінтересованих у вчиненні товариством правочинів із заінтересованістю, та обставини, існування яких створює заінтересованість;
10) інформацію про загальну кількість голосуючих акцій та кількість голосуючих акцій, право голосу за якими обмежено, а також кількість голосуючих акцій, право голосу за якими за результатами обмеження такого права передано іншій особі.
Емітент має право розкривати додатково інші відомості у проміжній інформації.
6. У разі якщо емітент згідно із законодавством зобов’язаний складати фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, проміжна фінансова звітність емітента складається відповідно до таких стандартів.
У разі якщо емітент згідно із законодавством зобов’язаний складати окрему власну фінансову звітність відповідно до національних стандартів фінансової звітності та не зобов’язаний складати консолідовану фінансову звітність, проміжна фінансова звітність повинна містити принаймні баланс, стислий звіт про прибутки і збитки та примітки до зазначених звітів. Під час складання балансу та стислого звіту про прибутки і збитки емітент повинен додержуватися принципів, встановлених для підготовки річної фінансової звітності.
У разі якщо проміжну фінансову звітність перевірено суб’єктом аудиторської діяльності, відповідні документи суб’єкта аудиторської діяльності у повному обсязі мають бути включені до такої звітності. Якщо проміжну фінансову звітність не перевірено суб’єктом аудиторської діяльності, емітент повинен про це окремо зазначити у своїй проміжній фінансовій інформації.
Особливості проміжної фінансової звітності емітентів, які ведуть бухгалтерський облік та складають фінансову звітність відповідно до національних стандартів, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством фінансів України.
7. Проміжна інформація про емітента є регульованою інформацією та підлягає розкриттю емітентом не пізніше останнього числа місяця, наступного за звітним, крім проміжної консолідованої фінансової звітності, яка підлягає розкриттю не пізніше останнього числа другого місяця, наступного за звітним.
Проміжна інформація про емітента розміщується на офіційному веб-сайті емітента та є загальнодоступною протягом не менш як 10 років після її розкриття.
8. Строки, порядок і форми розкриття регулярної інформації про емітента (річної та проміжної) та додаткових відомостей, що містяться у такій інформації, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, що вживає заходів для розкриття зазначеної інформації.
9. Емітенти, які здійснили публічну пропозицію та/або цінні папери яких допущені до торгів на регульованому фондовому ринку, зобов’язані кожного року не пізніше 31 січня оприлюднювати на своєму веб-сайті та у базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, календарний план розміщення регулярної інформації (у тому числі документів та повідомлень, оприлюднення яких відповідно до законодавства передбачено у складі регулярної інформації) (далі - календарний план). Оприлюднення відповідно до законодавства інших документів та повідомлень, у тому числі особливої інформації, здійснюється емітентами без попереднього зазначення інформації про такі оприлюднення у календарному плані.
Порядок і форма розкриття календарного плану, додаткові вимоги його змісту встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
10. Публічне акціонерне товариство, щодо акцій якого здійснено публічну пропозицію та/або акції якого допущені до торгів на регульованому фондовому ринку, а також товариство, яке є підприємством, що становить суспільний інтерес, зобов’язані розкривати інформацію відповідно до вимог цієї статті.
Публічне акціонерне товариство (крім товариства, яке є підприємством, що становить суспільний інтерес), щодо акцій якого не здійснено публічну пропозицію, зобов’язане розкривати інформацію відповідно до вимог цієї статті, крім вимог частини п’ятої цієї статті.
Емітент, щодо інших цінних паперів (крім акцій) якого здійснено публічну пропозицію та/або цінні папери якого допущені до торгів на регульованому фондовому ринку, зобов’язаний розкривати інформацію відповідно до вимог цієї статті, крім вимог пунктів 6-10 та 21 частини третьої та пунктів 9, 10 частини п’ятої цієї статті.
Приватне акціонерне товариство (крім тих, які є підприємствами, що становлять суспільний інтерес) зобов’язане розкривати інформацію відповідно до вимог цієї статті, крім вимог пунктів 6, 7, 9, 13 і 20 частини третьої та частини п’ятої цієї статті. Аудиторський звіт для такого підприємства розкривається у разі проведення аудиту.
Пункт 5 частини третьої цієї статті не застосовується до приватного акціонерного товариства (крім такого, що здійснило публічну пропозицію інших цінних паперів (крім акцій) та/або товариства, яке є підприємством, що становить суспільний інтерес) у частині перевірки суб’єктом аудиторської діяльності річної фінансової звітності.
Емітент, який не є акціонерним товариством та який не здійснював публічну пропозицію інших цінних паперів (крім акцій), цінні папери якого не допущені до торгів на регульованому фондовому ринку, зобов’язаний розкривати інформацію відповідно до вимог цієї статті, крім вимог пунктів 6-21 частини третьої та частини п’ятої цієї статті.
Вимоги цієї статті не застосовуються до емітентів таких видів цінних паперів:
1) державні облігації України;
2) казначейські зобов’язання;
3) облігації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
4) облігації місцевих позик.
Особливості подання та оприлюднення регулярної інформації інститутами спільного інвестування встановлюються законодавством.
11. Відповідальність за повноту розкриття інформації, передбаченої цією статтею, несе емітент та/або особа, яка здійснює управлінські функції в ньому.
Стаття 127. Звіт керівництва
1. Річний звіт керівництва, що включається до річної інформації про емітента відповідно до статті 126 цього Закону, повинен містити достовірний огляд розвитку емітента та його діяльності за звітний період, у тому числі з описом ризиків та невизначеностей, з якими стикається емітент у процесі господарської діяльності.
Річний звіт керівництва складається відповідно до вимог Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
2. Річний звіт керівництва повинен містити такі відомості:
1) вірогідні перспективи подальшого розвитку емітента;
2) інформацію про розвиток емітента;
3) інформацію про укладення деривативних контрактів або вчинення правочинів щодо деривативних цінних паперів емітентом, якщо це впливає на оцінку його активів, зобов’язань, фінансового стану і доходів або витрат емітента, зокрема інформацію про:
а) завдання та політику емітента щодо управління фінансовими ризиками, у тому числі політику щодо страхування кожного основного виду прогнозованої операції, для якої використовуються операції хеджування;
б) схильність емітента до цінових ризиків, кредитного ризику, ризику ліквідності та/або ризику грошових потоків;
4) звіт про корпоративне управління.
3. Якщо емітент є фінансовою установою, звіт про корпоративне управління складається відповідно до вимог цього Закону та Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг".
Якщо емітент не є фінансовою установою, звіт про корпоративне управління складається відповідно до вимог цього Закону.
Звіт про корпоративне управління повинен містити такі відомості:
1) одне з таких посилань на:
а) власний кодекс корпоративного управління, яким керується емітент;
б) кодекс корпоративного управління оператора організованого ринку капіталу, об’єднання юридичних осіб або інший кодекс корпоративного управління, який емітент добровільно вирішив застосовувати;
в) всю інформацію про практику корпоративного управління, застосовувану понад визначені законодавством вимоги.
У разі посилання на кодекс корпоративного управління, зазначений у підпункті "а" або "б" цього пункту, емітент також надає посилання на текст відповідного кодексу у публічному доступі. У разі посилання на інформацію, зазначену у підпункті "в" цього пункту, емітент надає інформацію про практику корпоративного управління;
2) пояснення емітента щодо причин відхилення та частини кодексу корпоративного управління, від яких відхиляється емітент у разі відхилення емітента від положень кодексу корпоративного управління, передбаченого підпунктом "а" або "б" пункту 1 цієї частини. Якщо емітент прийняв рішення не застосовувати деякі положення кодексу корпоративного управління, зазначеного в підпункті "а" або "б" пункту 1 цієї частини, він обґрунтовує причини таких дій;
3) інформацію про проведені загальні збори акціонерів (учасників) та загальний опис прийнятих на таких зборах рішень;
4) персональний склад наглядової ради та колегіального виконавчого органу (за наявності) емітента, їх комітетів (за наявності), інформацію про проведені засідання та загальний опис прийнятих рішень;
5) опис основних характеристик систем внутрішнього контролю і управління ризиками емітента;
6) перелік осіб, які прямо або опосередковано є власниками значного пакета акцій емітента;
7) інформацію про будь-які обмеження прав участі та голосування акціонерів (учасників) на загальних зборах емітента;
8) порядок призначення та звільнення посадових осіб емітента;
9) повноваження посадових осіб емітента.
Емітент зобов’язаний залучати суб’єкта аудиторської діяльності, який повинен висловити свою думку щодо інформації, зазначеної в пунктах 5-9 цієї частини, а також перевірити інформацію, зазначену в пунктах 1-4 цієї частини. Така інформація включається до складу звіту про корпоративне управління емітента. Вимоги цього абзацу не застосовуються до приватних акціонерних товариств, крім тих, які є підприємствами, що становлять суспільний інтерес.
4. Проміжний звіт керівництва повинен містити щонайменше вказівки на важливі події, що відбулися упродовж звітного періоду, та їх вплив на проміжну фінансову звітність, а також опис основних ризиків та невизначеностей.
Стаття 128. Особлива інформація про емітента
1. Особлива інформація про емітента - це інформація, до якої належать відомості про:
1) рішення емітента про емісію цінних паперів на суму, що перевищує 25 відсотків статутного капіталу;
2) рішення про викуп емітентом власних акцій, крім акцій корпоративних інвестиційних фондів інтервального та відкритого типу;
3) наявність, строк дії та сторони акціонерного договору;
4) факти допуску/скасування допуску цінних паперів до торгів на регульованому фондовому ринку;
5) прийняття рішення про надання згоди на вчинення значних правочинів або про попереднє надання згоди на вчинення таких правочинів, або прийняття рішення про надання згоди на вчинення правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість;
6) осіб, заінтересованих у вчиненні товариством правочинів із заінтересованістю, та обставини, існування яких створює заінтересованість;
7) зміну складу посадових осіб емітента;
8) зміну акціонерів, яким належать голосуючі акції, розмір пакета яких стає більшим, меншим або дорівнює пороговому значенню пакета акцій;
9) зміну осіб, яким належить право голосу за акціями, сумарна кількість прав за якими стає більшою, меншою або дорівнює пороговому значенню пакета акцій;
10) зміну осіб, які є власниками фінансових інструментів, пов’язаних з голосуючими акціями акціонерного товариства, у разі якщо сумарна кількість прав за такими акціями стає більшою, меншою або дорівнює пороговому значенню пакета акцій. У разі зміни осіб, передбаченої цим пунктом, особи, які ведуть облік прав власності на зазначені фінансові інструменти, зобов’язані надавати емітенту інформацію на його запит;
11) рішення емітента про утворення, припинення його філій, представництв;
12) рішення вищого органу емітента про зменшення статутного капіталу;
13) відкриття провадження у справі про відшкодування емітенту збитків, завданих посадовою особою такого емітента;
14) відкриття провадження у справі про банкрутство емітента, постановлення ухвали про його санацію;
15) рішення вищого органу емітента або суду про припинення або банкрутство емітента;
16) повідомлення про викуп акцій понад порогові значення пакета акцій;
17) зміни до статуту, пов’язані із зміною прав акціонерів;
18) кількість голосуючих акцій та розмір статутного капіталу за результатами його збільшення або зменшення;
19) набуття прямо або опосередковано особою (особами, які діють спільно) з урахуванням кількості акцій, що належать їй та її афілійованим особам, контрольного пакета акцій із зазначенням інформації про найвищу ціну придбання акцій за останні 12 місяців у процесі такого набуття, імені (найменування) власника (власників), коду згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для юридичної особи - резидента), коду/номера з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (для юридичної особи - нерезидента) власника (власників);
20) набуття прямо або опосередковано особою (особами, які діють спільно) з урахуванням кількості акцій, що належать їй та її афілійованим особам, значного контрольного пакета акцій із зазначенням інформації про найвищу ціну придбання акцій за останні 12 місяців у процесі такого набуття, імені (найменування) власника (власників), коду згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для юридичної особи - резидента), коду/номера з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (для юридичної особи - нерезидента) власника (власників);
21) набуття прямо або опосередковано особою (особами, які діють спільно) з урахуванням кількості акцій, що належать їй та її афілійованим особам, домінуючого контрольного пакета акцій із зазначенням інформації про найвищу ціну придбання акцій за останні 12 місяців у процесі такого набуття, імені (найменування) власника (власників), коду згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для юридичної особи - резидента), коду/номера з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (для юридичної особи - нерезидента) власника (власників);
22) призначення та припинення повноважень адміністратора за випуском облігацій;
23) дефолт;
24) запровадження тимчасової адміністрації;
25) порушення будь-якого обов’язку емітента облігацій або особи, яка надає забезпечення за облігаціями, встановленого проспектом (рішенням про емісію цінних паперів), або неможливість його виконання;
26) припинення особи, яка надає забезпечення за облігаціями, або зміну складу осіб, які надають забезпечення за облігаціями;
27) прийняття рішення про виплату дивідендів;
28) зміну типу акціонерного товариства;
29) зміну прав власників депозитарних розписок за такими деривативними цінними паперами у зв’язку зі зміною прав за акціями, що є базовим активом таких деривативних цінних паперів;
30) зміну прав за борговими цінними паперами.
2. Строки, порядок і форми розкриття особливої інформації про емітента та додаткових відомостей, що містяться у такій інформації, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
3. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює додаткові вимоги до розкриття особливої інформації про емітента та вживає заходів для її розкриття.
4. Публічне акціонерне товариство та товариство, яке є підприємством, що становить суспільний інтерес, та є емітентом, зобов’язані розкривати інформацію відповідно до вимог цієї статті, крім вимог пунктів 22, 25 та 26 частини першої цієї статті. У разі здійснення емісії облігацій публічним акціонерним товариством або товариством, яке є підприємством, що становить суспільний інтерес, воно зобов’язане додатково розкривати інформацію відповідно до пунктів 22, 25 та 26 частини першої цієї статті.
Приватне акціонерне товариство зобов’язане розкривати інформацію відповідно до вимог цієї статті, крім вимог пунктів 3, 9,10, 16-18, 20-26 та 29 частини першої цієї статті. Для приватних акціонерних товариств пороговим значенням пакета акцій є 10 відсотків його голосуючих акцій. У разі здійснення приватним акціонерним товариством емісії облігацій воно зобов’язане додатково розкривати інформацію відповідно до пунктів 22, 25, 26 та 30 частини першої цієї статті.
Емітент, який не є акціонерним товариством та щодо цінних паперів якого здійснено публічну пропозицію та/або цінні папери якого допущені до торгів на регульованому фондовому ринку, зобов’язаний розкривати інформацію відповідно до вимог цієї статті, крім вимог пунктів 2, 3, 5, 8-10, 16-21, 23, 24, 27-29 частини першої цієї статті. У разі здійснення таким емітентом емісії облігацій він зобов’язаний додатково розкривати інформацію відповідно до пунктів 22, 25, 26 та 30 частини першої цієї статті.
Емітент, який не є акціонерним товариством та щодо цінних паперів якого не здійснено публічну пропозицію та цінні папери якого не допущені до торгів на регульованому фондовому ринку, не зобов’язаний розкривати інформацію відповідно до вимог цієї статті.
Вимоги цієї статті не застосовуються до емітентів таких видів цінних паперів:
1) державні облігації України;
2) казначейські зобов’язання;
3) облігації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
4) облігації місцевих позик.
Стаття 129. Додаткові вимоги щодо розкриття інформації окремими категоріями емітентів
1. Додаткові вимоги щодо розкриття інформації окремими категоріями емітентів встановлюються Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Стаття 130. Особливості розкриття інформації іноземними емітентами
1. Звітним періодом для складання річної інформації про іноземного емітента є календарний рік або інший проміжок часу тривалістю 12 місяців, дата початку та дата закінчення якого визначаються відповідно до законодавства держави походження такого іноземного емітента (далі - фінансовий рік іноземного емітента).
2. Якщо фінансовий рік іноземного емітента є відмінним від календарного року, річна інформація про такого іноземного емітента підлягає оприлюдненню ним не пізніше завершення четвертого місяця, наступного за звітним фінансового року іноземного емітента.
3. Фінансова звітність іноземного емітента складається відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.
Іноземний емітент, акції якого допущені до торгів на регульованому фондовому ринку в Україні, зобов’язаний забезпечити додаткове розкриття інформації, передбаченої статтею 64-1 Закону України "Про акціонерні товариства", а також інформації про скликання та проведення загальних зборів акціонерів в обсязі не меншому, ніж визначений Законом України "Про акціонерні товариства", в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Стаття 131. Розкриття інформації професійними учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків
1. Професійні учасники ринків капіталу та організованих товарних ринків зобов’язані розкривати інформацію про себе та свою діяльність відповідно до вимог, встановлених цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Розкриття інформації здійснюється професійними учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом:
1) розміщення її на своєму веб-сайті професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків;
2) розміщення її в базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків;
3) подання її до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
2. Професійні учасники ринків капіталу та організованих товарних ринків, які є системно важливими та/або підприємствами, що становлять суспільний інтерес, зобов’язані розкривати на своєму веб-сайті інформацію про структуру власності юридичної особи такого професійного учасника в обсязі та порядку, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Професійні учасники ринків капіталу та організованих товарних ринків зобов’язані подавати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформацію про структуру власності юридичної особи такого професійного учасника в обсязі та порядку, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
3. Інвестиційні фірми додатково розкривають інформацію відповідно до вимог статті 47 цього Закону.
4. Оператори організованих ринків додатково розкривають інформацію відповідно до вимог статті 57 цього Закону.
Стаття 132. Розкриття інформації про професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків
1. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків (відомості про ліцензію на провадження відповідного виду діяльності в межах професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, види діяльності згідно з ліцензією, керівників та/або уповноважених осіб, які діють від імені професійного учасника, структуру власності юридичної особи такого професійного учасника) таким чином, щоб забезпечити їх актуальність.
Стаття 133. Розкриття інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів
1. Інформація, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, розкривається у випадках та порядку, передбачених цим Законом та Законом України "Про депозитарну систему України".
2. Інформація про власників пакетів (5 відсотків і більше) голосуючих акцій акціонерних товариств подається до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку депозитарною установою, на рахунку в цінних паперах якої у Центральному депозитарії цінних паперів обліковуються акції акціонерного товариства, у строки, порядку та за формою, що встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Інформація про власників пакетів (5 відсотків і більше) голосуючих акцій акціонерних товариств є відкритою та оприлюднюється в установленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку шляхом розміщення у базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків. Така інформація обов’язково має містити розмір пакета такого власника із зазначенням відсотка, кількості, типу та/або класу належних такому власнику акцій та відомості про власника із зазначенням імені (найменування) власника, коду згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для юридичної особи - резидента) або коду/номера з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (для юридичної особи - нерезидента) власника.
Стаття 134. Професійна таємниця на ринках капіталу та організованих товарних ринках
1. Професійною таємницею на ринках капіталу та організованих товарних ринках (далі - професійна таємниця) є інформація про діяльність та/або фінансовий стан клієнта, а також інша передбачена частиною другою цієї статті інформація, що стала відомою:
1) професійному учаснику ринків капіталу та організованих товарних ринків у процесі обслуговування клієнта при провадженні професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
2) третім особам під час провадження ними діяльності, пов’язаної з ринками капіталу та організованими товарними ринками;
3) третім особам, які надають послуги чи виконують роботи відповідно до договорів, укладених з особами, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини;
4) Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національному банку України, іншим органам державної влади відповідно до їх повноважень.
2. Професійною таємницею, зокрема, є інформація та дані:
1) про рахунки клієнтів;
2) про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта професійного учасника, про вчинені клієнтом професійного учасника правочини;
3) про клієнта професійного учасника, крім отриманої з публічних джерел;
4) що міститься у системі депозитарного обліку;
5) що міститься у системі клірингового обліку;
6) звітні дані учасника ринків капіталу та професійного учасника організованих товарних ринків, крім тих, що підлягають оприлюдненню відповідно до законодавства;
7) про засоби, що використовуються професійним учасником ринків капіталу та організованих товарних ринків та особами, які провадять діяльність, пов’язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками, для захисту інформації;
8) про учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків або їхніх клієнтів, отримана від таких учасників та професійних учасників органами державної влади;
9) про професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, їхніх клієнтів, операції, що ними здійснюються, отримана Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до міжнародного договору або за принципом взаємності від регулятора ринків капіталу та організованих товарних ринків іншої держави.
3. Положення цієї статті не поширюються на інформацію, що підлягає оприлюдненню відповідно до вимог закону, з моменту оприлюднення такої інформації.
4. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку видає нормативно-правові акти з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить професійну таємницю.
Стаття 135. Збереження професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках
1. Особи, зазначені у частині першій статті 134 цього Закону, яким стала відома інформація, що становить професійну таємницю, зобов’язані забезпечити її збереження шляхом:
1) обмеження кола осіб, які мають доступ до інформації, що становить професійну таємницю;
2) організації спеціального діловодства з документами, що містять професійну таємницю;
3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації;
4) застосування застережень щодо збереження професійної таємниці та встановлення відповідальності за її розголошення у договорах і угодах.
2. Посадові особи, працівники суб’єктів, зазначених у частині першій статті 134 цього Закону, зобов’язані не розголошувати та не використовувати у своїх інтересах або інтересах третіх осіб інформацію, що становить професійну таємницю та стала відома їм під час виконання їхніх обов’язків. Зазначені особи під час вступу на посаду, призначення, укладення відповідного договору підписують зобов’язання щодо збереження професійної таємниці.
3. Професійні учасники ринків капіталу та організованих товарних ринків під час провадження ними професійної діяльності або органи державної влади, юридичні та фізичні особи, які під час виконання своїх функцій, визначених законом, безпосередньо чи опосередковано отримали в установленому законом порядку інформацію, що становить професійну таємницю, зобов’язані забезпечити збереження такої інформації, не розголошувати і не використовувати її у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.
4. Особи, винні у порушенні порядку розкриття та використання професійної таємниці, несуть відповідальність згідно із законом.
Особи, винні в розголошенні та/або використанні у своїх інтересах або інтересах третіх осіб інформації, що становить професійну таємницю, що заподіяло учаснику ринків капіталу або професійному учаснику організованих товарних ринків чи його клієнту збитки, зобов’язані відшкодувати заподіяні збитки та моральну шкоду відповідно до закону.
Стаття 136. Розкриття професійної таємниці
1. Інформація, що становить професійну таємницю, надається особами, зазначеними у пунктах 1-3 частини першої статті 134 цього Закону, за відповідним рішенням суду або на письмовий запит, отриманий від: