КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 14 січня 2026 р. № 64
Київ
Деякі питання організації надання соціальних послуг
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 та частини третьої статті 18 Закону України "Про соціальні послуги" Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок організації надання соціальних послуг, ведення випадку та визначення чисельності соціальних менеджерів, відповідальних за забезпечення та ведення випадку, що додається.
2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.
3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
4. Рекомендувати виконавчим органам сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад під час організації надання соціальних послуг керуватися Порядком, затвердженим цією постановою.
| Прем'єр-міністр України | Ю. СВИРИДЕНКО |
| Інд. 26 | |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 14 січня 2026 р. № 64
ПОРЯДОК
організації надання соціальних послуг, ведення випадку та визначення чисельності соціальних менеджерів, відповідальних за забезпечення та ведення випадку
Загальні положення
1. Цей Порядок визначає механізм організації надання соціальних послуг, ведення випадку та визначення чисельності соціальних менеджерів відповідно до Закону України "Про соціальні послуги".
Організація надання соціальних послуг:
особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, здійснюється відповідно до положень Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству";
дітям здійснюється з дотриманням принципу найкращих інтересів дитини та відповідно до вимог законодавства щодо прав дітей;
у межах реалізації експериментальних проектів здійснюється відповідно до порядків, які регулюють механізми реалізації цих експериментальних проектів.
2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
випадок - перебування особи/сім’ї у складних життєвих обставинах та/або приналежність до вразливих груп населення;
виявлення випадку - збір, узагальнення та аналіз документів, фактів, інформації про особу/сім’ю, на підставі яких визначається наявність/відсутність випадку;
договір про надання соціальних послуг - договір, укладений між надавачем соціальних послуг (далі - надавач) та отримувачем соціальних послуг (далі - отримувач) чи його законним представником/уповноваженим представником органу опіки та піклування. У випадках, передбачених цим Порядком, договір про надання соціальних послуг укладається у формі договору публічної оферти або індивідуального договору про надання соціальних послуг, сформованого згідно з Типовим договором про надання соціальних послуг, затвердженим Мінсоцполітики, який укладається відповідно до статті 22 Закону України "Про соціальні послуги";
договір публічної оферти - договір про надання соціальних послуг, попередньо оприлюднений на власному веб-сайті надавача та/або у паперовій формі у приміщенні надавача на спеціальних стендах у доступних для отримувачів місцях;
індивідуальний договір про надання соціальних послуг (далі - індивідуальний договір) - договір про надання соціальних послуг, який укладається у паперовій або електронній формі з використанням програмних засобів між надавачем та отримувачем чи його законним представником/уповноваженим представником органу опіки та піклування у випадках, передбачених цим Порядком;
індивідуальний план надання соціальних послуг (далі - індивідуальний план) - документ, складений за результатом проведеного поглибленого (спеціального) оцінювання потреб отримувала, у якому зазначено заходи в межах надання соціальної послуги, відомості про необхідні ресурси, періодичність і строки здійснення заходів, осіб, відповідальних за виконання зазначених заходів, та очікувані результати від надання цієї соціальної послуги, строки перегляду індивідуального плану (за необхідності);
моніторинг виконання індивідуального плану - збір та аналіз кількісних і якісних даних за попередньо встановленими показниками щодо виконання індивідуального плану, метою яких є своєчасне реагування на зміни, що стосуються випадку особи/сім’ї, забезпечення ефективного використання ресурсів;
первинне оцінювання потреб отримувача в соціальних послугах (далі - первинне оцінювання потреб) - збір, узагальнення, аналіз характеристик функціонування особи/сім’ї, визначення рівня складності наявних у неї проблем, їх впливу на життєдіяльність особи/сім’ї, аналіз ресурсів та обмежень (фізичні, матеріальні, психологічні тощо) особи/сім’ї, а також спроможності особи/сім’ї самостійно подолати або мінімізувати негативний вплив цих проблем, на підставі чого встановлюється приналежність до вразливих груп населення та/або наявність складних життєвих обставин, визначається перелік соціальних послуг, яких потребує особа/сім’я, приймається рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг;
поглиблене (спеціальне) оцінювання потреб отримувача в соціальних послугах (далі - поглиблене (спеціальне) оцінювання потреб) - додатковий аналіз змісту та обсягу індивідуальних потреб отримувача для прийняття рішення про надання соціальних послуг, що проводить соціальний менеджер/фахівець із соціальної роботи з метою уточнення приналежності до вразливих груп населення та/або наявності складних життєвих обставин, з’ясування та забезпечення здійснення відповідно до потреб отримувача заходів (періодичність, кількість тощо), що становлять зміст соціальних послуг, рекомендованих отримувачу, на підставі чого складається індивідуальний план;
повторне оцінювання потреб отримувача в соціальних послугах (далі - повторне оцінювання потреб) - аналіз ефективності та результативності наданих соціальних послуг, за результатами якого приймається рішення про припинення/продовження надання соціальних послуг/коригування індивідуального плану;
соціальний менеджер - посадова особа районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, яка має повноваження щодо виконання організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій з питань організації надання соціальних послуг і ведення випадку відповідно до Закону України "Про соціальні послуги" на території відповідної територіальної громади;
фахівці надавача соціальної послуги (далі - фахівці надавача) - фахівці, які перебувають з надавачем соціальних послуг у трудових відносинах або залучені до надання соціальних послуг за цивільно- правовим договором про надання послуг, мають відповідну професійну кваліфікацію у сфері надання соціальних послуг, безпосередньо здійснюють заходи, що складають зміст соціальних послуг, і забезпечують їх надання на професійній основі відповідно до вимог Закону України "Про соціальні послуги".
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про соціальні послуги", "Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про охорону дитинства", "Про запобігання та протидію домашньому насильству", "Про протидію торгівлі людьми", "Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк", "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", "Про зайнятість населення", "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг", "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", "Про систему охорони психічного здоров’я в Україні" та інших нормативно-правових актах з питань забезпечення соціального захисту, організації та надання соціальних послуг, проведення соціальної роботи.
Суб’єкти, що забезпечують організацію надання соціальних послуг, та їх повноваження
3. Забезпечення організації надання соціальних послуг на території відповідної області, міста із спеціальним статусом (далі - регіон) покладається на обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, військові адміністрації (у разі їх утворення) (далі - уповноважений орган регіону).
Уповноважений орган регіону для забезпечення організації надання соціальних послуг:
інформує населення про соціальні послуги, якими можуть скористатися особи/сім’ї, їх зміст і порядок їх надання, про надавачів, які працюють у регіоні;
узагальнює визначені районними у мм. Києві та Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, військовими адміністраціями населених пунктів (у разі їх утворення) потреби територіальних громад адміністративно-територіальної одиниці в соціальних послугах (далі - потреби регіону) відповідно до порядку визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах, затвердженого Мінсоцполітики;
затверджує, забезпечує фінансування та виконання регіональних програм, розроблених з урахуванням визначених потреб регіону та потреб територіальних громад у соціальних послугах;
забезпечує співфінансування надання соціальних послуг;
оприлюднює щомісяця до 5 числа інформацію про надавачів, які перебувають у сфері управління уповноваженого органу регіону, та про кількість потенційних отримувачів, які можуть отримати соціальні послуги у них;
здійснює моніторинг надання соціальних послуг у регіоні, оцінювання їх якості, оприлюднення відповідних результатів;
приймає рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію надавачів, що перебувають у сфері його управління;
приймає рішення про надання соціальних послуг відповідно до пунктів 20-22 цього Порядку та забезпечує їх надання отримувачам на території регіону;
вирішує інші питання щодо надання соціальних послуг відповідно до закону.
4. Організація надання соціальних послуг та ведення випадку відповідно до Закону України "Про соціальні послуги" на території територіальних громад забезпечуються виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її утворення) ради, військовою адміністрацією населеного пункту (у разі її утворення), районними в мм. Києві та Севастополі держадміністраціями (далі - уповноважений орган громади).
Передбачені цим Порядком повноваження уповноваженого органу громади у сфері організації надання соціальних послуг та ведення випадку здійснюють соціальні менеджери та/або інші посадові особи уповноваженого органу громади, на яких покладено обов’язки соціального менеджера (у разі відсутності соціальних менеджерів) (далі - соціальний менеджер громади).
Вимоги до компетентностей і трудові функції соціальних менеджерів громади визначаються згідно з професійним стандартом "Соціальний менеджер", затвердженим Мінекономіки.
5. Штатна чисельність соціальних менеджерів громади визначається залежно від чисельності територіальної громади з розрахунку один соціальний менеджер громади на 10 тис. (до 10 тис.) осіб, які проживають на території територіальної громади, та один соціальний менеджер громади на 30 тис. осіб, які проживають у мм. Києві та Севастополі.
Штатну чисельність соціальних менеджерів громади може бути збільшено незалежно від чисельності територіальної громади за пропозицією голови районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті (у разі її утворення) ради та за рішенням сільської, селищної, міської ради. Якщо за результатами визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах, проведеного в порядку, встановленому Мінсоцполітики, кількість осіб/сімей, які належать до вразливих груп населення або перебувають у складних життєвих обставинах, перевищує 20 відсотків чисельності територіальної громади, штатну чисельність соціальних менеджерів громади має бути збільшено з урахуванням необхідності забезпечення соціальними послугами осіб, які належать до вразливих груп населення або перебувають у складних життєвих обставинах. Під час розрахунку чисельності соціальних менеджерів громади також варто врахувати, що один соціальний менеджер громади протягом одного місяця веде до 10 випадків.
Штатна чисельність соціальних менеджерів громади переглядається не рідше ніж один раз на три роки.
6. Уповноважений орган громади для забезпечення організації надання соціальних послуг:
визначає потреби територіальної громади в соціальних послугах відповідно до пункту 8 цього Порядку;
розробляє та подає сільському, селищному, міському голові, голові районної в мм. Києві та Севастополі держадміністрації, начальнику військової адміністрації населеного пункту (у разі її утворення) пропозиції щодо планування та організації надання соціальних послуг за результатами визначення потреб територіальної громади в соціальних послугах, зокрема з використанням процедури соціального замовлення або шляхом співробітництва відповідно до Закону України "Про співробітництво територіальних громад" у наданні соціальних послуг;
розробляє та подає сільському, селищному, міському голові, голові районної в мм. Києві та Севастополі держадміністрації, начальнику військової адміністрації населеного пункту (у разі її утворення) рекомендації щодо розвитку системи надання соціальних послуг у територіальній громаді, зокрема шляхом створення мережі надавачів комунальної власності;
розробляє та подає сільському, селищному, міському голові, голові районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, начальнику військової адміністрації населеного пункту (у разі її утворення) пропозиції щодо планування та організації надання соціальних послуг у межах співробітництва з іншими територіальними громадами та/або регіонами;
подає уповноваженому органу регіону пропозиції до регіональних програм у частині задоволення потреб осіб/сімей у соціальних послугах;
інформує осіб/сім’ї, які проживають на території територіальної громади, про соціальні послуги, зокрема про ті, які надаються на території територіальної громади;
організовує виявлення осіб/сімей, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах;
забезпечує ведення випадку на території територіальної громади;
забезпечує надання базових соціальних послуг отримувачам, зокрема організовує надання соціальних послуг одноразово, екстрено (кризово);
визначає особливості надання соціальних послуг на території територіальної громади під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях;
організовує та координує взаємодію надавачів та юридичних осіб, зокрема служб у справах дітей, закладів охорони здоров’я, закладів освіти, установ виконання покарань, уповноважених органів з питань пробації під час підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, фізичних осіб - підприємців, які в межах своєї компетенції надають на території територіальної громади допомогу/підтримку вразливим групам населення та особам/сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах;
здійснює моніторинг надання соціальних послуг та оцінювання їх якості, оцінювання їх відповідності законодавству у сфері захисту прав дітей, оприлюднення відповідних результатів;
подає сільському, селищному, міському голові, голові районної в мм. Києві та Севастополі держадміністрації, начальнику військової адміністрації населеного пункту (у разі її утворення) пропозиції щодо створення мережі надавачів комунальної форми власності в територіальній громаді, а також потреби в організації надання соціальних послуг через співфінансування надання соціальних послуг з уповноваженими органами регіонів;
забезпечує підготовку, перепідготовку, підвищення професійної компетентності/кваліфікації фахівців надавачів, утворених органом місцевого самоврядування. Типові програми щодо організації надання соціальних послуг для посадових осіб уповноваженого органу громади, фахівців надавачів затверджуються Мінсоцполітики;
подає сільському, селищному, міському голові, голові районної в мм. Києві та Севастополі держадміністрації, начальнику військової адміністрації населеного пункту (у разі її утворення) пропозиції щодо залучення надавачів приватної форми власності;
вирішує інші питання щодо надання соціальних послуг відповідно до закону.
7. Забезпечення організації надання соціальних послуг та ведення випадку здійснюється за допомогою Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відповідно до Положення про Єдину інформаційну систему соціальної сфери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 404 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 35, ст. 2067; 2023 р., № 100, ст. 5969), зокрема шляхом ведення Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг та за допомогою цифрового інструменту "Ведення випадку" (кейс-менеджмент) (за технічної можливості) (далі - цифровий інструмент (кейс-менеджмент).
Інформування осіб/сімей про соціальні послуги здійснюється через веб-сайти, за допомогою електронних комунікацій, смс-повідомлення, друкованої продукції (буклети тощо) у формі, доступній для сприйняття особами з будь-якими порушеннями здоров’я. Офіційний веб-сайт (за наявності) уповноваженого органу регіону, уповноваженого органу громади, надавача повинен відповідати вимогам ДСТУ EN 301 549:2022 "Інформаційні технології. Вимоги щодо доступності продуктів та послуг ІКТ" та містити інформацію про соціальні послуги, що надаються в регіоні, громаді, порядок їх надання, перелік надавачів.
Виявлення осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах або мають найвищий ризик потрапляння в такі обставини
8. Уповноважений орган громади організовує визначення потреб територіальної громади у соціальних послугах (далі - потреби територіальної громади) відповідно до порядку визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах, затвердженого Мінсоцполітики. Визначення потреби територіальної громади здійснюється, зокрема, з урахуванням найкращих інтересів дитини.
За результатами визначення потреб територіальної громади уповноважений орган громади готує пропозиції, які враховуються під час розроблення/внесення змін до прогнозних і програмних документів соціально-економічного розвитку територіальної громади в частині задоволення потреб осіб/сімей у соціальних послугах, а також готує та подає відповідні пропозиції до регіональних програм.
Під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях потреби територіальної громади та потреби регіону визначаються відповідно до законодавства за результатами розгляду заяв, звернень, повідомлень про надання соціальних послуг, виявлених потреб у соціальних послугах, зокрема тих, що можуть надаватися екстрено (кризово), визначення кількості внутрішньо переміщених осіб тощо. Заходи щодо розвитку соціальних послуг включаються до прогнозних і програмних документів соціально-економічного розвитку територіальної громади, регіону.
9. Виявлення уповноваженим органом громади осіб/сімей, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають під впливом чинників, що можуть зумовити складні життєві обставини, здійснюється шляхом:
1) звернення особи, зокрема дитини (незалежно від віку), її законного представника або сім’ї в особі одного з її членів (далі - уповноважений представник сім’ї);
2) звернення/повідомлення третіх осіб/уповноваженого представника органу опіки та піклування в інтересах осіб/сімей, які потребують соціальних послуг. Уповноважений представник органу опіки та піклування представляє інтереси недієздатної особи, якій не призначено опікуна або яка втратила з ним зв’язок під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях;
3) повідомлення за результатами проведення соціальної роботи та/або надання соціальних послуг, зокрема на вулиці;
4) повідомлення за результатами провадження основного виду діяльності, під час якого було виявлено осіб/сім’ї з ознаками вразливості та/або таких, які перебувають під впливом чинників, що можуть зумовити складні життєві обставини, від юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб (далі - суб’єкт виявлення), зокрема:
закладу охорони здоров’я - щодо осіб, які проходять лікування;
закладу освіти, служби у справах дітей - щодо дітей/сімей з дітьми;
фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб - щодо категорій осіб, зазначених у пункті 1 Порядку забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2024 р. № 881 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 73, ст. 4365, № 99, ст. 6317);
служби супроводу військовослужбовців та членів їх сімей, територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо військовослужбовців та членів їх сімей;
центру надання адміністративних послуг;
установи виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації - щодо осіб, які готуються до звільнення з місць позбавлення волі;
органу опіки та піклування - щодо недієздатних осіб, яким не призначено опікуна або які втратили з ним зв’язок під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях;
Пенсійного фонду України - щодо отримувачів соціальних виплат, зокрема отримувачів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства, дітям з інвалідністю;
виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у містах (у разі її утворення) ради, військової адміністрації населеного пункту (у разі її утворення), районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації;
надавача, суб’єкта з надання безоплатної правничої допомоги;
юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми, громадського об’єднання, благодійної, релігійної організації, фізичної особи - підприємця;
волонтерів.
10. Суб’єкт виявлення повідомляє/інформує уповноважений орган громади за наявності згоди особи/осіб або на інших підставах, визначених законодавством, протягом трьох робочих днів з моменту виявлення про:
1) особу/сім’ю, яка перебуває під впливом чинників, що можуть зумовити складні життєві обставини, зокрема похилий вік, часткова або повна втрата рухової активності, пам’яті, невиліковні хвороби, хвороба, що потребує тривалого лікування, психічний та поведінковий розлад, у тому числі пов’язаний із вживанням психоактивних речовин, інвалідність, бездомність, безробіття, малозабезпеченість, поведінковий розлад у дитини через розлучення батьків, ухилення батьками або особою, яка їх замінює, від виконання своїх обов’язків із виховання дитини; втрату соціальних зв’язків, у тому числі під час перебування в місцях позбавлення волі; жорстоке поводження з дитиною, насильство за ознакою статі, домашнє насильство, потрапляння в ситуацію торгівлі людьми, шкоду, завдану пожежею, стихійним лихом, катастрофою, воєнними (бойовими) діями, терористичним актом, збройним конфліктом, у тому числі тимчасовою окупацією, сексуальним насильством, пов’язаним із збройною агресією Російської Федерації проти України, примусовим переміщенням або депортацією, вимушеним внутрішнім переміщенням, позбавленням особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та інших чинників, передбачених законодавством про соціальні послуги;
2) сім’ю з дітьми, яка має ознаки вразливості, а саме:
дітей відібрано у батьків без позбавлення їх батьківських прав відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини" (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561);
триває процес розлучення батьків, вирішується спір між ними щодо визначення місця проживання дітей, участі у їх вихованні;
тривала хвороба батьків перешкоджає їм виконувати батьківські обов’язки;
у сім’ї виховується дитина з інвалідністю;
у сім’ї виховується дитина, якій не встановлено інвалідність, але яка хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, дитина, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги;
один із батьків є особою з інвалідністю;
батьків поновлено в батьківських правах;
батьки є трудовими мігрантами;
сім’я є малозабезпеченою;
дитина перебуває у закладах інституційного догляду та виховання;
дитина влаштована в сім’ю патронатного вихователя;
дитина систематично самовільно залишає місце проживання;
дитина систематично без поважних причин не відвідує заклад освіти;
3) особу, яка має ознаки вразливості, а саме:
жінку, яка виявила намір відмовитися від новонародженої дитини;
неповнолітніх одиноких матір або батька;
дитину, яка перебуває на вихованні в сім’ї опікунів, піклувальників, прийомній сім’ї, дитячому будинку сімейного типу;
особу з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
повнолітню недієздатну особу (у разі відсутності в неї опікуна);
особу, яка захищає/захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і бере/брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника або Захисниці України;
особу, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
Суб’єкт виявлення інформує особу/сім’ю (зокрема за допомогою засобів соціального веб-порталу електронних послуг Мінсоцполітики (далі- соціальний веб-портал Мінсоцполітики) та/або шляхом надання відповідних інформаційних матеріалів у паперовій формі) про соціальні послуги, які вона може отримати, та про надсилання ним повідомлення/інформації про цю особу/сім’ю соціальному менеджеру громади.
11. Виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, проводиться згідно з Порядком забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 "Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 57, ст. 1779).
У разі виявлення суб’єктом виявлення факту вчинення домашнього насильства такий суб’єкт невідкладно інформує про це уповноважений підрозділ органу Національної поліції. У разі наявності за таких обставин загрози життю чи здоров’ю особи про це негайно інформується уповноважений підрозділ органу Національної поліції за номером телефону 102 або 112 з метою вжиття спеціальних заходів для припинення насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Про виявлений факт жорстокого поводження з дитиною, зокрема домашнього насильства, залишення дитини без піклування батьків, суб’єкт виявлення невідкладно інформує також службу у справах дітей.
Про виявлений факт жорстокого поводження, домашнього насильства стосовно недієздатної особи суб’єкт виявлення інформує також орган опіки та піклування.
12. Особа/її законний представник/уповноважений представник сім’ї/уповноважений представник органу опіки та піклування/суб’єкт виявлення подає/надсилає звернення/повідомлення соціальному менеджеру громади в паперовій або електронній формі, зокрема за допомогою електронних комунікацій чи соціального веб-порталу Мінсоцполітики.
У разі звернення особи/сім’ї безпосередньо до надавача такий надавач допомагає подати повідомлення, зокрема за допомогою засобів соціального веб-порталу Мінсоцполітики, уповноваженому органу громади протягом одного робочого дня з моменту звернення та інформує особу/сім’ю про можливість отримання необхідних соціальних послуг та умови їх надання (в усній формі, за допомогою електронних комунікацій, засобів соціального веб-порталу Мінсоцполітики або шляхом надання інформаційних матеріалів у паперовій формі).
У разі звернення/повідомлення до уповноваженого органу регіону такий орган протягом одного робочого дня з дати його надходження передає отриману інформацію соціальному менеджеру громади, що функціонує в межах адміністративно-територіальної одиниці, за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи/сім’ї для вирішення питання про ведення випадку.
Звернення/повідомлення може прийматися центром надання адміністративних послуг за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи/сім’ї (під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях за місцем звернення/повідомлення).
Звернення/повідомлення, прийняте центром надання адміністративних послуг, протягом одного робочого дня з дати надходження передається за допомогою засобів електронних комунікацій уповноваженому органу громади для вирішення питання про ведення випадку.
Організація надання соціальних послуг та ведення випадку
13. Надання соціальних послуг екстрено (кризово) здійснюється без ведення випадку відповідно до статті 23 Закону України "Про соціальні послуги".
Соціальні послуги надаються екстрено (кризово) у разі виявлення кризової ситуації - загрози життю чи здоров’ю особи, зокрема у випадках виявлення насильства щодо дитини, залишення дитини без батьківського піклування, у тому числі під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях.
Соціальними послугами, що надаються екстрено (кризово), є консультування, консультативний "кризовий телефон", надання притулку, нічний притулок, короткострокове проживання, екстрене (кризове) втручання.
Під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях також може забезпечуватися надання екстрено (кризово) таких соціальних послуг, як представництво інтересів, підтримане проживання осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, бездомних осіб, соціальний супровід осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, соціальний супровід сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, догляд вдома, стаціонарний догляд, денний догляд, денний догляд дітей з інвалідністю, паліативний догляд, соціально-психологічна реабілітація, натуральна допомога, переклад жестовою мовою, транспортні послуги.
Соціальні послуги екстрено (кризово) надаються з урахуванням такого:
незалежно від адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) отримувача;
у разі виявлення соціальним менеджером громади кризової ситуації, в якій перебуває отримувач, у разі звернення/повідомлення відповідно до пункту 9 цього Порядку про необхідність надання таких послуг;
надавач у разі виявлення кризової ситуації протягом одного робочого дня з моменту виявлення інформує про це уповноважений орган громади;
якщо отримувачем є дитина надавач обов’язково залучає психолога;
за результатами виявлення кризової ситуації надавач складає акт про надання соціальних послуг екстрено (кризово) (далі - акт) за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
уповноважений орган громади/надавач невідкладно, протягом однієї доби з моменту одержання звернення/повідомлення, приймає рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг екстрено (кризово);
надавач в акті, який складається протягом місяця з початку надання зазначених послуг, зокрема за допомогою цифрового інструменту (кейс-менеджменту), за формою, затвердженою Мінсоцполітики, підтверджує їх надання та зазначає відомості про отримувача та надавача, надані соціальні послуги, строки, дати їх надання, необхідність продовження надання соціальних послуг (за потреби). Один примірник акта надсилається уповноваженому органу громади за допомогою засобів соціального веб-порталу Мінсоцполітики.
Після закінчення надання соціальних послуг екстрено (кризово) у разі потреби соціальні послуги продовжують надаватися в межах ведення випадку відповідно до пункту 17 цього Порядку.
У разі відсутності в особи/сім’ї, яка потребує надання соціальних послуг екстрено (кризово), або особи/сім’ї, яка відповідно до акта потребує продовження їх надання, документів, визначених пунктом 18 цього Порядку, рішення про надання таких соціальних послуг приймається без подання зазначених документів. Водночас надавач допомагає особі/сім’ї у відновленні документів відповідно до абзацу дев’ятого пункту 18 цього Порядку.
У разі відсутності у дитини документів, що підтверджують особу, уповноважений орган громади забезпечує тимчасове влаштування дитини (за потреби) та відновлення її документів.
14. Уповноважений орган громади для забезпечення ведення випадку:
виявляє випадок, зокрема аналізує звернення/повідомлення про особу/сім’ю, яка має ознаки вразливості та/або перебуває під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини, або перебуває в ситуації, що загрожує життю чи здоров’ю особи;
проводить первинне оцінювання потреб отримувача, зокрема за результатами комплексної оцінки обмеження життєдіяльності людини, оцінювання повсякденного функціонування особи (за наявності), а також з урахуванням індивідуального реабілітаційного плану, розробленого мультидисциплінарною реабілітаційною командою (за наявності);
визначає відповідно до методики, затвердженої Мінсоцполітики, чи є випадок складним;
приймає рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг за результатами первинного оцінювання потреб отримувача;
приймає рішення про потребу у формуванні надавачем мультидисциплінарної команди для поглибленого (спеціального) оцінювання потреб отримувача та надання (за потреби) відповідних послуг;
приймає рішення (за потреби) про залучення фахівців державних органів та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та інших суб’єктів надання публічної (електронної публічної) послуги з метою профілактики, подолання складних життєвих обставин або мінімізації їх негативних наслідків та досягнення цілей вирішення випадку (далі - суб’єкти міжвідомчої взаємодії);
надсилає повідомлення до уповноваженого органу регіону про потребу у наданні соціальних послуг надавачем, який перебуває у сфері управління уповноваженого органу регіону, для прийняття ним рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг;
організовує, координує ведення випадку, підтримує фахівців надавача у веденні складних випадків у територіальній громаді;
вносить інформацію до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, зокрема про прийняте рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг;
здійснює моніторинг надання соціальних послуг на території територіальної громади та оцінювання їх якості;
забезпечує поглиблене (спеціальне) оцінювання потреб отримувача (за необхідності);
взаємодіє (за потреби) із суб’єктами надання медичних, освітніх та інших публічних послуг, громадськими/благодійними організаціями, юридичними особами незалежно від організаційно-правової форми, фахівцем із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, установою виконання покарань, уповноваженим органом з питань пробацїї та іншими суб’єктами, які сприяють в наданні соціального захисту особам/сім’ям, що перебувають у складних життєвих обставинах та/або належать до вразливих груп населення.
Уповноважений орган регіону для забезпечення ведення випадку:
розглядає повідомлення уповноваженого органу громади та приймає рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг за результатами оцінювання потреб отримувача та інформації, підготовленої уповноваженим органом громади, надавачем, що належить до сфери його управління чи фінансується за рахунок коштів обласного бюджету;
взаємодіє з уповноваженим органом громади в частині організації надання соціальних послуг отримувачу з урахуванням його індивідуальних потреб;
координує діяльність надавачів, які належать до сфери його управління;
залучає до надання соціальних послуг суб’єкти надання медичних, освітніх та інших публічних послуг, які діють на території регіону;
здійснює моніторинг надання соціальних послуг у регіоні та оцінювання їх якості.
Надавач у межах ведення випадку:
розробляє індивідуальний план;
проводить первинне оцінювання потреб, поглиблене (спеціальне) оцінювання потреб/повторне оцінювання потреб отримувача;
укладає договір про надання соціальних послуг;
виконує договір про надання соціальних послуг та індивідуальний план (безпосереднє надання соціальних послуг);
формує мультидисциплінарну команду для поглибленого (спеціального) оцінювання потреб отримувача та надання (за потреби) відповідних послуг, а також координує роботу такої команди;
бере участь у моніторингу та оцінюванні якості соціальних послуг, що надаються отримувачам.
Доцільність ведення випадку визначає соціальний менеджер громади на етапі виявлення випадку.
Соціальний менеджер громади забезпечує ведення випадку відповідно до цього Порядку.
Ведення випадку передбачає взаємодію фахівців надавача, зокрема із залученням фахівців мультидисциплінарної команди (за потреби) відповідно до повноважень.
15. У разі виявлення осіб/сімей, які мають ознаки вразливості та/або перебувають під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини, соціальний менеджер громади протягом одного робочого дня з моменту виявлення встановлює перший контакт з особою, її законним представником/уповноваженим представником сім’ї, уповноваженою особою органу опіки та піклування, а у разі виявлення дитини - із дитиною відповідно до її віку та рівня розвитку та проводить виявлення випадку:
аналіз звернення/повідомлення про особу/сім’ю, яка має ознаки вразливості та/або перебуває під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини, або перебуває в ситуації, що загрожує життю чи здоров’ю особи/сім’ї;
розгляд і аналіз результатів комплексної оцінки обмеження життєдіяльності людини, зокрема оцінювання повсякденного функціонування особи (за наявності), визначених компенсаторів обмежень повсякденного функціонування особи (за наявності), індивідуального реабілітаційного плану, розробленого мультидисциплінарною реабілітаційною командою (за наявності).
Виявлення випадку проводить соціальний менеджер громади:
за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи/сім’ї або за місцем виявлення особи/сім’ї;
незалежно від адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи/сім’ї під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях.
Виявлення випадку є першим етапом у процедурі ведення випадку, який передбачає з’ясування основної інформації про особу/сім’ю, її базові потреби (забезпечення безпечним місцем проживання, харчуванням, зокрема дитячим харчуванням, питною водою, сезонним одягом, лікарськими засобами (особливо осіб із хронічними та невиліковними захворюваннями), першою психологічною допомогою, психологічною допомогою для дітей, засобами гігієни для дітей, умовами для навчання та розвитку, оцінювання ризику для її життя та здоров’я), на підставі чого соціальний менеджер громади:
приймає рішення про ведення випадку (у разі наявності повноважень щодо прийняття рішення);
проводить оцінювання потреб отримувача;
у разі виявлення загрози життю, здоров’ю отримувача приймає рішення про надання соціальних послуг екстрено (кризово) та організовує таке надання відповідно до пункту 13 цього Порядку.
У разі виявлення випадку, що стосується дитини, соціальний менеджер громади інформує службу у справах дітей.
16. Соціальний менеджер громади проводить первинне оцінювання потреб отримувача протягом п’яти робочих днів з моменту виявлення випадку, зокрема:
уточнює достовірність фактів та перевіряє інформацію про особу/сім’ю, що зазначені у повідомленні/інформації, визначає оптимальні форми відвідування/зустрічі з особою/сім’єю, повідомляє про відвідування/зустрічі, узгоджує дати та час відвідування/зустрічі;
відвідує/проводить зустрічі з особою/сім’єю, збирає факти за допомогою спостереження, бесіди, опитування;
з’ясовує обставини, що можуть призвести або призвели до порушення нормальної життєдіяльності особи/сім’ї, визначає чинники, що можуть спричинити/спричинили потрапляння у складні життєві обставини, рівень складності обставин, їх вплив на життєдіяльність особи/сім’ї, індивідуальні потреби в отриманні соціальних послуг, а також спроможність особи/сім’ї самостійно подолати або мінімізувати негативний вплив цих обставин;
збирає, документує та аналізує інформацію, наявні документи, усну та письмову інформацію, отриману з різних джерел;
аналізує та узагальнює інформацію, готує висновок із пропозиціями щодо переліку соціальних послуг, яких потребує особа/сім’я, та щодо складності випадку;
визначає потребу у формуванні мультидисциплінарної команди та/або залученні фахівців суб’єктів міжвідомчої взаємодії.
Оцінювання потреб отримувача передбачає визначення потреб у соціальних, медичних, освітніх, психологічних, житлових та інших публічних послугах, а також внутрішніх ресурсів, мотивації, соціального оточення особи/сім’ї та її сильних сторін і функціональних обмежень, соціальних, фінансових та інституційних ресурсів.
У разі виявлення складного випадку та для забезпечення комплексного підходу до оцінювання потреб отримувача можуть бути залучені фахівці, що надають послуги у сфері зайнятості, освітні, медичні, реабілітаційні та інші публічні послуги, та/або фахівці суб’єктів міжвідомчої взаємодії. Про потребу в залученні відповідних спеціалістів соціальний менеджер громади повідомляє суб’єктам, що надають послуги у сфері зайнятості, освітні, медичні, реабілітаційні та інші публічні послуги.
Фахівці, залучені соціальним менеджером громади до оцінювання потреб отримувача, можуть бути включені до складу мультидисциплінарної команди (за потреби), про що надавач, який утворює таку команду, повідомляє суб’єктам, що надають послуги у сфері зайнятості, освітні, медичні, реабілітаційні та інші публічні послуги.
Результати виявлення випадку та первинного оцінювання потреб фіксуються в акті оцінювання потреб особи/сім’ї, форма якого затверджується Мінсоцполітики та який підписується особою/законним представником/уповноваженим представником сім’ї та соціальним менеджером громади, зокрема за допомогою цифрового інструменту (кейс-менеджменту).
Підписаний акт оцінювання потреб особи/сім’ї вважається поданою заявою про надання соціальних послуг (далі - заява) та є підставою для прийняття уповноваженим органом громади або соціальним менеджером громади рішення про надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів (або з диференційованою оплатою, або платно) або рішення про відмову в наданні соціальних послуг (у разі наявності повноважень приймати рішення).
Якщо особа за станом здоров’я не спроможна самостійно визначити необхідність надання їй соціальних послуг та підписати заяву, її підписує законний представник такої особи, а в разі відсутності законного представника або втрати з ним зв’язку під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях - уповноважена особа органу опіки та піклування.
Заява може підписуватися особою/уповноваженим представником сім’ї власноручно шляхом створення графічного зображення її/його власноручного підпису на екрані електронного пристрою (сенсорного планшета).
17. У разі звернення особи/уповноваженого представника сім’ї безпосередньо до надавача такий надавач:
надає допомогу у підготовці звернення не пізніше ніж наступного робочого дня до уповноваженого органу громади для проведення виявлення випадку та оцінювання потреб отримувача відповідно до пункту 12 цього Порядку або проводить виявлення випадку та оцінювання потреб отримувача відповідно до пунктів 15 і 16 цього Порядку;
не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів з моменту звернення проводить виявлення випадку, оцінювання потреб отримувача, якщо соціальні послуги надаються за кошти отримувача або третіх осіб або якщо надавач має повноваження приймати рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів або інших не заборонених законодавством джерел відповідно до пункту 20 цього Порядку.
Організація надання соціальних послуг та прийняття рішення про їх надання
18. Для прийняття рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг використовуються дані:
1) документа:
паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідчення про взяття на облік бездомної особи за формою, затвердженою Мінсоцполітики (для громадян України);
довідки про звернення за захистом в Україні, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення біженця, паспортного документа іноземця та посвідки на тимчасове проживання або посвідки на постійне проживання (для іноземців та осіб без громадянства);
свідоцтва про народження дитини віком до 18 років (для дітей);
документа, у якому зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України).
Бездомній особі, яка не має документа, що посвідчує особу, надається допомога в отриманні, поновленні такого документа відповідно до законодавства.
Під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях у разі відсутності в особи/уповноваженого представника сім’ї документів, визначених цим пунктом, рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг приймається без їх подання за заявою.
Надавач надає допомогу отримувачу в оформленні заяви про відновлення/оформлення документів, визначених цим пунктом, та/або документів для звернення в установленому порядку до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, центру надання адміністративних послуг, юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми, що належить до сфери управління ДМС, або її відокремленого підрозділу для оформлення втрачених документів (паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового посвідчення громадянина України, довідки про звернення за захистом в Україні, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення біженця, посвідки на тимчасове проживання, посвідки на постійне проживання).
Після припинення чи скасування воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях отримувач з метою підтвердження відомостей, необхідних для прийняття рішення про надання соціальних послуг, протягом місяця подає, зокрема, через електронний кабінет особи на соціальному веб-порталі Мінсоцполітики уповноваженому органу громади необхідні документи, які не подано раніше;
2) документів, що підтверджують наявність складних життєвих обставин та/або ознак вразливості:
витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або пенсійного посвідчення, або посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчим органом міської ради (для осіб з інвалідністю);
медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого в установленому МОЗ порядку, або посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", або довідки для отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчим органом міської ради, або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, складеної лікарсько- консультативною комісією закладу охорони здоров’я (для дитини з інвалідністю);
