Про містобудівний кадастр

Відповідно до статті 22 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

Положення про містобудівний кадастр;

Типове положення про Службу містобудівного кадастру.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р. № 224 "Про містобудівний кадастр населених пунктів" (ЗП України, 1993 р., № 9, ст. 178).

1. Це Положення визначає структуру містобудівного кадастру, порядок його створення, ведення та надання інформації з містобудівного кадастру.

Під час реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2024 р. № 909 "Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні", це Положення застосовується виключно щодо містобудівних кадастрів на регіональному та міському рівні.

2. У цьому Положенні терміни вживаються у такому значенні:

геопортал містобудівного кадастру - сукупність інтернет-засобів та сервісів геопросторових даних, що підтримують метадані про геоінформаційні ресурси містобудівного кадастру і забезпечують доступ до них та до публічних інформаційних ресурсів містобудівного кадастру в Інтернеті;

геопросторовий об'єкт - об'єкт реального світу, що характеризується певним місцезнаходженням на Землі і визначений у встановленій системі просторово-часових координат;

геопросторові дані - використовується у значенні, наведеному у Законі України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність";

інтероперабельність - здатність геоінформаційних ресурсів, технічних та програмних засобів інформаційної системи містобудівного кадастру до функціональної та інформаційної взаємодії в середовищі геоінформаційних систем;

інформаційні ресурси системи містобудівного кадастру - затверджена містобудівна, проектна та планувальна документація, склад і зміст якої визначено законодавством України у сфері містобудівної діяльності та будівельними нормами, державними стандартами і правилами, метадані про цю документацію та електронні копії містобудівної, проектної та планувальної документації, що вводяться і зберігаються в базах даних інформаційної системи містобудівного кадастру, бази геопросторових даних єдиної цифрової топографічної основи території, реєстри адрес, вулиць та інших поіменованих об'єктів, профільні набори геопросторових даних із земельного та інших видових (галузевих) кадастрів, будівельні норми, державні стандарти і правила, регламенти, інші документи та масиви документів, що підлягають реєстрації та обліку в системі містобудівного кадастру відповідно до законодавства;

інформаційна автоматизована система (далі - інформаційна система) - використовується у значенні, наведеному у Законі України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах";

кадастрова довідка - документ, що містить запитувані користувачем офіційні відомості містобудівного кадастру;

компоненти інформаційної системи містобудівного кадастру - інформаційні ресурси містобудівного кадастру та інформаційні технології у складі технічних, програмних, лінгвістичних, правових, організаційних засобів, що забезпечують проведення перевірки інформаційних ресурсів, їх реєстрацію, облік, зберігання, актуалізацію та надання користувачам;

метадані містобудівного кадастру - довідкова інформація про інформаційні ресурси та про сервіси інформаційних систем містобудівного кадастру;

містобудівний кадастр - державна або комунальна система зберігання та використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, будівельну діяльність, інформаційних ресурсів будівельних норм і правил для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів;

паспорт містобудівного об'єкта - документ установленої форми, що містить відомості про містобудівні регламенти та довідкову інформацію про містобудівний об'єкт;

публічні інформаційні ресурси містобудівного кадастру - відкрита електронна топографічна основа та частина відкритих інформаційних ресурсів містобудівного кадастру, до яких відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та цього Положення забезпечується загальний доступ шляхом їх розміщення на геопорталах в мережі геопорталів усіх рівнів, на веб-сайтах органів місцевого самоврядування та посилання на які друкуються у місцевих періодичних засобах масової інформації;

реєстрація документа в містобудівному кадастрі - дія, у результаті здійснення якої документ або його частина включається в інформаційні ресурси містобудівного кадастру, а містобудівні регламенти, що реєструються та зберігаються в ньому, здобувають статус обов'язкових для дотримання усіма учасниками містобудівної діяльності, власниками та користувачами земельних ділянок і власниками розташованих на них об'єктів нерухомості;

сервіси інформаційних систем - програмно-технічні засоби, за допомогою яких надаються для використання дані містобудівного кадастру та здійснюються операції з їх оброблення;

система класифікації та кодування об'єктів містобудування - система, що встановлює опис класів об'єктів та їх властивостей з визначенням їх кодів, що підлягають обліку в містобудівному кадастрі, а також правил цифрового опису геопросторових об'єктів у базі даних містобудівного кадастру;

уніфікована система електронного документообігу для кадастрового обліку та обміну кадастровими даними - сукупність нормативних документів, що містять формалізований опис структурованих електронних документів з об'єктами та відомостями, що підлягають реєстрації в базі даних інформаційної системи містобудівного кадастру, структурованих вихідних електронних документів, що формуються на основі інформаційних ресурсів містобудівного кадастру та передаються в інші інформаційні системи або надаються користувачам, а також програмні засоби формування, ведення, контролю та оброблення електронних документів у інформаційній системі містобудівного кадастру.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Земельному кодексі України, Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності", інших законах України, що регулюють відносини у сфері містобудування, земельні відносини, а також відносини у сфері інформації та інформатизації.

3. Комплексність, повнота та достовірність даних системи містобудівного кадастру повинні забезпечувати прийняття управлінських рішень щодо формування безпечного середовища життєдіяльності населення, захисту території від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, запобігання надмірній концентрації на певній території населення та об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, ефективне і надійне функціонування об'єктів будівництва та інженерно-транспортної інфраструктури, охорону та раціональне використання природних ресурсів і територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, земель сільськогосподарського призначення, водних ресурсів і лісів в інтересах сталого розвитку території.

3-1. Складовою частиною містобудівного кадастру є Єдина державна електронна система у сфері будівництва. Суб’єкти ведення містобудівного кадастру не можуть вимагати від фізичних та юридичних осіб документи або інформацію, що внесена або підлягає внесенню до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Такі документи та інформація отримуються без участі фізичних та юридичних осіб шляхом взаємодії з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва.

4. Ведення містобудівного кадастру здійснюється за принципами:

узгодженості завдань із створення та розвитку містобудівного кадастру із завданнями створення та розвитку державного земельного кадастру, національної інфраструктури геопросторових даних та Національної програми інформатизації;

обов'язковості реєстрації та обліку в містобудівному кадастрі документів, необхідних для провадження містобудівної діяльності;

внесення відомостей до містобудівного кадастру на підставі та в порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та цим Положенням;

єдності методології ведення містобудівного кадастру;

актуальності, достовірності, повноти, цілісності, точності та обґрунтованості інформаційних ресурсів містобудівного кадастру;

відкритості та доступності інформації з містобудівного кадастру, законності її одержання, поширення і зберігання;

безперервності внесення до містобудівного кадастру відомостей про об'єкти містобудування, що змінюються;

інтероперабельності з інформаційними системами державного земельного кадастру та інших галузевих кадастрів і реєстрами, що належать до державних інформаційних ресурсів;

координації діяльності суб'єктів містобудівного кадастру, які забезпечують виробництво, оновлення, оброблення, зберігання, постачання та використання інформаційних ресурсів містобудівного кадастру.

5. Система містобудівного кадастру включає Містобудівний кадастр на державному рівні, а також містобудівні кадастри на регіональному, районному та міському рівні.

6. Геопросторові дані створюються в державній та місцевих системах координат у цифровій формі відповідно до єдиної системи класифікації та кодування об'єктів містобудування.

7. Система класифікації та кодування об'єктів містобудування розробляється і затверджується Мінінфраструктури.

8. Містобудівний кадастр ведеться уповноваженими органами містобудування та архітектури, які можуть утворювати для цього служби містобудівного кадастру (далі - уповноважені органи містобудування та архітектури).

9. Цілісність системи містобудівного кадастру забезпечується шляхом розроблення Мінінфраструктури єдиних правових, нормативних і методичних документів щодо створення та ведення кадастру на відповідному рівні.

10. Система містобудівного кадастру включає:

1) організаційну структуру;

2) технічні та програмні засоби;

3) інформаційні ресурси;

4) каталоги та бази метаданих;

5) сервіси геопросторових даних;

6) будівельні норми, державні стандарти і правила та технічні регламенти.

11. До організаційної структури системи містобудівного кадастру належать:

1) Кабінет Міністрів України;

2) Мінінфраструктури;

3) Мінагрополітики як головний орган у системі органів виконавчої влади з формування і реалізації державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності;

4) уповноважені органи містобудування та архітектури;

5) інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання усіх форм власності, які виробляють, оновлюють, обробляють, зберігають, постачають та використовують інформаційні ресурси, що підлягають реєстрації та обліку в системі містобудівного кадастру.

13. В організаційній структурі системи містобудівного кадастру визначаються базові суб'єкти, які відповідають в межах своїх повноважень за постачання інформаційних ресурсів для системи містобудівного кадастру, в тому числі:

Мінінфраструктури - за цифрові масиви профільних геопросторових даних містобудівної та проектної документації, матеріали завершеного будівництва, інформаційні ресурси будівельних норм, державних стандартів і правил;

Держгеокадастр - за топографо-геодезичні та картографічні матеріали на відповідні одиниці обліку територіального об’єкта у вигляді наборів геопросторових даних, за документацію із землеустрою та за дані державного земельного кадастру;

Міндовкілля - за інформацію про використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, формування, збереження і використання національної екологічної мережі, регіональні кадастри природних ресурсів, територіальне розповсюдження та умови використання природних ресурсів, екологічний стан та встановлені відповідні обмеження на охоронюваних природних територіях, дані з державних кадастрів родовищ та проявів корисних копалин та інформацію з Державного фонду родовищ корисних копалин України і Державного фонду надр;

Держводагентство - за інформацію про використання водних ресурсів, ведення державного обліку водокористування та державного водного кадастру, про діяльність з проектування, будівництва і реконструкції систем захисту від шкідливої дії вод, групових і локальних водопроводів, систем водопостачання та каналізації у сільській місцевості, гідротехнічних споруд і каналів, меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, водогосподарських об'єктів багатоцільового використання;

Держлісагентство - за інформацію про облік лісів та державний лісовий кадастр, лісовпорядкування та мисливське впорядкування;

ДСНС - за інформацію про надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру, які спричинили зміну об'єктів місцевості;

Мінінфраструктури - за інформацію про діяльність в області будівництва та експлуатації транспортної інфраструктури (фактичної та на перспективу), про туристичні ресурси України, дані з Державного кадастру природних територій курортів України;

Мінкультури - за дані обліку об'єктів культурної спадщини;

МОЗ - за дані з Державного кадастру природних лікувальних ресурсів;

проектні, вишукувальні та будівельні організації - за матеріали і дані щодо проведених проектних інженерно-геодезичних, інженерно-геологічних будівельних та інших вишукувальних робіт та інформацію про встановлені обмеження використання території в затверджених проектах;

органи державної статистики - за відомості щодо галузевої структури господарства територіального об'єкта, населення, наявності та споживання природних ресурсів тощо;

орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури, структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з питань містобудування та архітектури - за відомості про містобудівну документацію, що зазначені в абзацах дев’ятому - тринадцятому пункту 27 цього Положення;

інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування, комунальні підприємства і служби експлуатації - за дані щодо одиниць обліку територіальних об'єктів (транспорт, об'єкти капітального будівництва, зелені насадження та об'єкти благоустрою території, інженерні комунікації, території з потенційним впливом небезпечних природних і техногенних процесів тощо);

галузеві кадастрові та інші інформаційні служби - за дані, що стосуються відповідних одиниць обліку територіальних об'єктів.

14. Порядок обміну інформацією в системі містобудівного кадастру між уповноваженими органами містобудування та архітектури встановлюється Мінінфраструктури.

15. До технічних та програмних засобів системи містобудівного кадастру належать загальнодержавний (геопортал Містобудівного кадастру на державному рівні), регіональні, районні та міські геопортали, інформаційні та геоінформаційні системи містобудівного кадастру, що забезпечують проведення перевірки інформаційних ресурсів, їх реєстрацію, облік, зберігання, актуалізацію та надання користувачам.

18. Метадані містобудівного кадастру містять довідкову інформацію про інформаційні ресурси, в тому числі про склад, структуру, якість, окремі частини території, умови використання геопросторових даних та їх виробників. Залежно від виду містобудівної документації та від виду геопросторових даних метадані можуть містити іншу довідкову інформацію.

19. Бази метаданих, що містять упорядковані набори метаданих, виробляються і розміщуються уповноваженими органами містобудування та архітектури всіх рівнів на геопорталах та на офіційному вебсайті Мінінфраструктури для забезпечення пошуку, а також надання доступу до містобудівної документації.

20. У системі містобудівного кадастру створюються та обслуговуються геопортали з такими сервісами інформаційних систем:

1) сервіси пошуку, що забезпечують виявлення наборів та сервісів геопросторових даних в інформаційних мережах;

2) сервіси перегляду наборів геопросторових даних, інформації про характеристики геопросторових об'єктів та змісту метаданих;

3) сервіси доступу, що забезпечують безпосередній доступ до кадастрових даних або одержання їх копій;

4) сервіси перетворення, що забезпечують перетворення координат геопросторових даних з однієї системи координат або картографічної проекції в іншу.

21. Методичні, лінгвістичні, технічні та програмні засоби повинні забезпечити автоматизоване виконання таких основних операцій в процесі створення та ведення містобудівного кадастру:

обмін документованими відомостями з іншими кадастровими та інформаційними системами з використанням уніфікованої системи електронного документообігу та обміну кадастровими даними;

резервне копіювання та захист даних, що зберігаються в інформаційній системі містобудівного кадастру;

актуалізація інформаційних ресурсів за допомогою реєстрації та обліку нових документів та відомостей, а також переведення в архівний режим зберігання документів та відомостей, які в установленому порядку визнано недіючими;

введення, редагування та підтримка бази геопросторових даних об'єктів містобудівного кадастру, формування, виведення та використання електронних карт містобудівного кадастру;

пошук інформації за адресою об'єкта капітального будівництва або його реєстраційним номером, координатами земельної ділянки, кадастровим номером земельної ділянки, найменуванням та реквізитами документа;

складення аналітичних звітів, формування та виведення вихідних документів в друкованому та/або електронному вигляді;

ведення реєстру вхідних/вихідних документів, що були введені або сформовані та виведені з використанням інформаційних ресурсів містобудівного кадастру в друкованому та/або електронному вигляді.

22. Для створення і функціонування системи містобудівного кадастру розробляються будівельні норми, державні стандарти і правила, технічні регламенти щодо виробництва інформаційних ресурсів, уніфікованої системи електронного документообігу для кадастрового обліку та обміну кадастровими даними, створення і розвитку містобудівного кадастру.

Під час реалізації експериментального проекту щодо запровадження Державного містобудівного кадастру на державному рівні норми, визначені абзацом першим цього пункту, застосовуються для містобудівних кадастрів на регіональному, районному та міському рівні.

23. Правову основу формування та ведення містобудівного кадастру становлять:

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності";

це Положення, а також Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами, Положення про порядок надходження, зберігання, використання та обліку матеріалів Державного картографо-геодезичного фонду України;

затверджені органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування положення про Службу містобудівного кадастру відповідного рівня (у разі утворення), про реєстри адрес, вулиць та інших поіменованих об'єктів місцевості, про інформаційні ресурси єдиної цифрової топографічної основи території;

нормативно-правові акти органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо визначення умов прямого доступу та встановлення категорії користувачів, що мають право на прямий доступ до інформації містобудівного кадастру.

Під час реалізації експериментального проекту щодо запровадження Державного містобудівного кадастру на державному рівні цей пункт застосовується з урахуванням особливостей, визначених у Порядку ведення Містобудівного кадастру на державному рівні під час реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні та Порядку реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2024 р. № 909 "Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні".

24. З питання організації кадастрової служби (у разі утворення) відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування затверджується Положення про службу містобудівного кадастру відповідного рівня та визначаються умови виділення штатних одиниць, забезпечення їх приміщеннями, комп'ютерною та іншою технікою, меблями, програмними засобами, фінансування кадастрової діяльності, інші умови.

25. Уповноважені органи містобудування та архітектури спрямовують роботу служб містобудівного кадастру (у разі їх утворення) за такими напрямами:

створення та ведення містобудівного кадастру, в тому числі містобудівний моніторинг об'єктів, із залученням науково-дослідних і проектних організацій;

визначення пріоритетів у формуванні містобудівного кадастру і черговості виконання робіт;

розроблення типових форм містобудівного паспорта об'єкта та кадастрових довідок;

впровадження у практику служб містобудівного кадастру єдиних організаційно-правових, нормативно-методичних та програмно-технологічних основ ведення містобудівного кадастру;

впровадження використання керівних документів щодо містобудівного кадастру, дія яких поширюється на відповідну територію;

підготовка та подання органам виконавчої влади щорічної аналітичної доповідної записки щодо стану ведення містобудівного кадастру та результатів кадастрової діяльності.

26. Ведення містобудівного кадастру здійснюється уповноваженими органами містобудування та архітектури шляхом формування і актуалізації інформаційних ресурсів містобудівного кадастру відповідного рівня після отримання, систематизації, узагальнення та реєстрації відомостей і документів, що надійшли від базових суб'єктів містобудівного кадастру, визначених у пункті 13 цього Положення, рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо планування і забудови території та результатів містобудівного моніторингу.

28. На регіональному рівні в систему містобудівного кадастру вводяться відомості про:

єдину цифрову топографічну основу території Автономної Республіки Крим і областей на підставі топографічних карт і планово-картографічної основи державного земельного кадастру на відповідні території;

межі адміністративно-територіальних одиниць на підставі даних державного земельного кадастру;

схеми планування території Автономної Республіки Крим, областей та окремих частин території з об'єктами регіонального значення за межами населених пунктів;

результати моніторингу стану розроблення генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій (зонінгів) та детальних планів;

інформаційні ресурси галузевих кадастрів та інформаційних систем з питань використання територій, екологічного, інженерно-геологічного, сейсмічного, гідрогеологічного та іншого районування території регіону на підставі даних, що надійшли з відповідних галузевих кадастрів та інформаційних систем;

нормативно-правові акти у сфері містобудування, а також будівельні норми, державні стандарти і правила на підставі рішень про їх затвердження відповідно до законодавства.

29. На районному рівні в систему містобудівного кадастру вводяться відомості про:

єдину цифрову топографічну основу території району на підставі топографічних карт, планово-картографічної основи державного земельного кадастру щодо території району;

межі адміністративно-територіальних одиниць району на підставі даних державного земельного кадастру;

схеми планування району та окремих частин території з об'єктами районного значення за межами населених пунктів;

генеральні плани міст, селищ та сіл, в яких не створюються інформаційні системи містобудівного кадастру, плани зонування (зонінги) територій, історико-архітектурні опорні плани зазначених населених пунктів і детальні плани територій, інші відомості та дані щодо таких населених пунктів відповідно до пункту 30 цього Положення;

інформаційні ресурси галузевих кадастрів та інформаційних систем з питань використання територій, їх кадастрового, екологічного, інженерно-геологічного, сейсмічного, гідрогеологічного та іншого районування території району;

нормативно-правові акти у сфері містобудування, а також будівельні норми, державні стандарти і правила на підставі рішень про їх затвердження відповідно до законодавства.

30. На міському рівні в систему містобудівного кадастру вводяться відомості про:

єдину цифрову топографічну основу території міста на підставі топографічних карт і планів та планово-картографічної основи державного земельного кадастру на територію міста, результатів інженерно-геодезичних виконавчих знімань завершеного будівництвом об'єктів інфраструктури та результатів містобудівного моніторингу;

межі населеного пункту та його адміністративно-територіальних одиниць на підставі даних державного земельного кадастру;

Генеральний план міста, плани зонування (зонінги) територій, історико-архітектурний опорний план міста та детальні плани територій;

межі кадастрових зон і кварталів, межі економіко-планувальних зон нормативної грошової оцінки земель міста, межі земельних ділянок, кадастрові номери земельних ділянок, угіддя земельних ділянок (із зазначенням контурів будівель, споруд, розташованих на земельних ділянках), цільове призначення земельних ділянок, вид функціонального використання земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розподіл земель між власниками і користувачами (зазначається форма власності та вид речового права), обмеження у використанні земельних ділянок на підставі даних державного земельного кадастру;

інженерно-транспортну інфраструктуру на підставі топографічних карт і планів, даних експлуатаційних служб у сфері інженерно-транспортної інфраструктури, результатів інженерно-геодезичних виконавчих знімань завершених будівництвом об'єктів інфраструктури;

будинки і споруди, їх правовий режим, технічний стан, архітектурну та історико-культурну цінність на підставі топографічних карт і планів, даних технічної інвентаризації;

пам'ятки історико-культурної спадщини на підставі даних обліку пам'яток, що ведеться відповідним органом охорони культурної спадщини;

реєстр назв вулиць та інших поіменованих об'єктів місцевості на підставі топографічних планів, офіційних довідників та рішень органів місцевого самоврядування про найменування (перейменування) вулиць та інших поіменованих об'єктів місцевості;

реєстр адрес на території міста на підставі топографічних планів та рішень органів місцевого самоврядування про присвоєння та зміну адрес об'єктів на території міста;

затверджені містобудівні програми, схеми та проекти розвитку інфраструктури, охорони пам'яток історії, культури і природи, озеленення, благоустрою та захисту території, інвестиційні програми та проекти на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування про їх затвердження (погодження);

іншу містобудівну документацію;

червоні лінії та лінії регулювання забудови;

екологічні та інженерно-геологічні характеристики окремих територій і земельних ділянок, можливість провадження на них містобудівної діяльності з урахуванням планувальних обмежень на підставі відповідної містобудівної документації, даних екологічних, гідрометеорологічних, радіологічних, санітарно-гігієнічних та інших досліджень, а також на підставі даних, отриманих з відповідних галузевих кадастрів та інформаційних систем щодо питань використання територій, їх екологічного, інженерно-геологічного, сейсмічного, гідрогеологічного та іншого районування території міста;

нормативно-правові акти у сфері містобудування, а також будівельні норми, державні стандарти і правила на підставі рішень про їх затвердження відповідно до законодавства.

31. Дані, що подаються для ведення містобудівного кадастру, та періодичність їх поновлення визначаються відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури разом з базовими суб'єктами містобудівного кадастру та іншими заінтересованими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування.

Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури, структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з питань містобудування та архітектури вносять та/або актуалізують відомості про містобудівну документацію, що зазначені в абзацах дев’ятому - тринадцятому пункту 27 цього Положення, щодо відповідної адміністративно-територіальної одиниці не рідше одного разу на квартал.

32. Відповідальність за достовірність переданих у містобудівний кадастр даних несуть посадові особи, до повноважень яких віднесено їх подання.

33. Служба містобудівного кадастру забезпечує (у разі утворення):

взаємодію з базовими суб'єктами містобудівного кадастру та постійне отримання від них інформації, що підлягає реєстрації у містобудівному кадастрі;

первинне оброблення, вхідний контроль та систематизацію отриманих даних і документів та введення їх в базу даних інформаційної системи містобудівного кадастру;

обслуговування програмних та технічних засобів інформаційної системи і геопорталу містобудівного кадастру;

обслуговування системи зберігання та архівування інформації;

організацію робіт з обміну інформацією і обмін інформації з іншими кадастрами, реєстрами та інформаційними системами;

організацію робіт із захисту інформації від несанкціонованого доступу відповідно до нормативних документів;

формування кадастрових документів та їх видачу у порядку, встановленому відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури;

узагальнення інформації та складення аналітичних звітів про стан використання території, стан та зміни об'єктів архітектурної, містобудівної і будівельної діяльності на відповідній території;

створення та ведення бази метаданих про інформаційні ресурси містобудівного кадастру, формування відкритих інформаційних ресурсів містобудівного кадастру та забезпечення доступу до них на геопорталах;

формування кадастрових довідок на запити користувачів в межах санкціонованого доступу до інформаційних ресурсів містобудівного кадастру та їх надання;

забезпечення прямого санкціонованого доступу до кадастрової системи окремих користувачів відповідно до переліку, затвердженого розпорядником інформаційних ресурсів містобудівного кадастру;

адаптацію та доповнення типових методичних та нормативних документів ведення містобудівного кадастру;

розвиток та вдосконалення засобів ведення містобудівного кадастру;

внесення відомостей про містобудівну документацію до системи містобудівного кадастру;

провадження іншої діяльності щодо створення та ведення містобудівного кадастру, визначеної цим Положенням.

34. Створення містобудівного кадастру включає вирішення таких основних завдань:

розроблення програми;

розроблення правового, нормативного та методичного забезпечення;

організація функціонування Служби містобудівного кадастру (у разі утворення);

формування програмно-технічних комплексів;

організація робіт з інформаційного наповнення баз даних;

формування інформаційно-комунікаційної системи обміну інформацією;

кадрове забезпечення.

35. Фінансування робіт з проведення заходів, визначених програмою щодо створення містобудівного кадастру та його ведення, формування і утримання Служби містобудівного кадастру на державному рівні здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, на регіональному та базовому (адміністративний район, місто) рівнях - за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів або інших джерел, не заборонених законом.

36. Створення містобудівного кадастру здійснюється у два етапи.

Перший етап включає:

розроблення програми створення (оновлення) містобудівної документації відповідно до вимог законодавства та нормативно-технічних документів;

розроблення програми із створення містобудівного кадастру;

розроблення та прийняття нормативно-правових актів та нормативних документів, що визначають правову та нормативну основи створення та ведення містобудівного кадастру;

проведення інвентаризації наявних матеріалів, дані яких передбачається ввести до містобудівного кадастру;

формування Служби містобудівного кадастру (у разі утворення);

розроблення технічного завдання на створення геоінформаційної системи та геопорталу містобудівного кадастру;

придбання та встановлення технічного комплексу геоінформаційної системи та геопорталу містобудівного кадастру;

розроблення уніфікованої системи електронного документообігу для кадастрового обліку та обміну кадастровими даними;

встановлення та розроблення програмного забезпечення геоінформаційної системи та геопорталу містобудівного кадастру;

формування інформаційних ресурсів містобудівного кадастру та введення в експлуатацію геоінформаційної системи і геопорталу містобудівного кадастру.

Другий етап включає:

удосконалення діяльності Служби містобудівного кадастру (у разі утворення);

встановлення комунікаційних каналів обміну інформацією з розподіленими базами даних;

організацію системи захисту інформації та доступу до інформаційних ресурсів містобудівного кадастру;

організацію робіт з планового введення даних до баз даних містобудівного кадастру та формування і видача на запит кадастрових документів та довідок;

експлуатацію геоінформаційної системи містобудівного кадастру і геопорталу містобудівного кадастру, введення інформаційних ресурсів містобудівного кадастру;

постійне забезпечення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ, організацій і громадян містобудівною інформацією.

37. Інформація, яка міститься у містобудівному кадастрі, є відкритою та загальнодоступною, крім відомостей, що належать до інформації з обмеженим доступом. Захист інформації, яка міститься у містобудівному кадастрі, здійснюється відповідними суб'єктами інформаційних відносин відповідно до законодавства.

38. Інформація, яка міститься у містобудівному кадастрі і не має обмеження в доступі, надається суб'єкту містобудівної діяльності за його запитом. Обмеження доступу до інформації містобудівного кадастру, що є власністю держави або представляє державну чи комерційну таємницю, встановлюється у порядку, передбаченому законодавством.

Надання суб'єктам містобудівної діяльності зазначеної інформації здійснюється безоплатно.

39. Для інформаційно-технічного обслуговування системи містобудівного кадастру можуть залучатися юридичні особи будь-якої форми власності, які під час провадження своєї діяльності взаємодіють виключно з уповноваженими органами містобудування та архітектури і надають послуги заінтересованим суб'єктам містобудівної діяльності за плату на договірних засадах.

1. Це Типове положення є основою для розроблення органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування нормативно-правового акта, яким встановлюються загальні принципи утворення та затверджується положення про Службу містобудівного кадастру на рівні Автономної Республіки Крим та обласному рівні, рівні обласних центрів та міст.

Положення про Службу містобудівного кадастру можуть доповнюватися нормами стосовно визначення функцій щодо організації діяльності Служби, що належать до компетенції органу містобудування та архітектури Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань містобудування та архітектури обласних, Київської та Севастопольської міських, районних держадміністрацій та виконавчих органів органів місцевого самоврядування міст (далі - уповноважені органи містобудування та архітектури).

2. Служба містобудівного кадастру забезпечує обслуговування конкретної території.

Кількість та склад кадастрових служб адміністративно-територіального району встановлюються на підставі його розміру, кількості і структури населених пунктів, рівня їх розвитку і чисельності населення.

3. Структура Служби містобудівного кадастру визначається відповідно до обсягу інформації, що вводиться, обробляється, зберігається та видається на запит користувачів, типу мережі системи електронного зв'язку, що експлуатується, а також встановленого порядку звітності.

4. Містобудівний кадастр ведеться уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними статтею 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", які можуть утворювати для цього служби містобудівного кадастру.

У рішенні про утворення Служби містобудівного кадастру зазначається штатна чисельність працівників Служби, умови забезпечення Служби приміщеннями, комп'ютерною та іншою технікою, меблями, програмними засобами, умови збереження інформації, джерела фінансування кадастрової діяльності.

5. Завдання щодо утворення Служби містобудівного кадастру включає:

розроблення нормативно-правової бази, яка регулює питання щодо її утворення та функціонування, зокрема питання взаємодії із структурними підрозділами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

встановлення порядку взаємодії кадастрових служб на різних рівнях з визначенням функціональних розмежувань між ними;

затвердження переліку інформації, що підлягає передачі, та порядку її передачі;

формування програмно-технічних комплексів розв'язання задач та системи зв'язку;

підготовку кадрів.

6. Служба містобудівного кадастру діє у складі відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури.

7. Місцеві уповноважені органи містобудування та архітектури здійснюють керівництво Службою містобудівного кадастру з питань щодо:

організації створення та ведення містобудівного кадастру, визначення завдань моніторингу об'єктів, залучення науководослідних та проектно-вишукувальних організацій для впровадження інноваційних технологій ведення містобудівного кадастру;

визначення пріоритетів формування містобудівного кадастру і черговості виконання робіт;

введення в роботу Служби містобудівного кадастру єдиних організаційно-правових та нормативно-методичних документів, а також програмно-технічних комплексів ведення містобудівного кадастру;