Крім того, Постановою № 955 затверджено механізм і порядок відшкодування Міністерству охорони здоров’я України вартості додаткового харчування пораненим військовослужбовцям. Згідно з цим порядком замовники (державні органи, розвідувальні органи, правоохоронні органи та центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані військові формування, в яких проходять службу військовослужбовці) укладають договори із закладами охорони здоров’я, в яких отримують медичну та реабілітаційну допомогу військовослужбовці. Компенсація витрат на продукти харчування для організації покращеного харчування здійснюється замовниками на підставі звіту за формою, визначеною договором, щомісячно до 15 числа за підсумками попереднього місяця. Оплата здійснюється у 10-денний строк з дня находження рахунку та звіту від закладу охорони здоров’я. Сума компенсації витрат на продукти харчування для організації покращеного харчування за місяць розраховується за відповідною формулою.
Таким чином, завдяки спільним зусиллям Тимчасової слідчої комісії та центральних органів виконавчої влади поранені військовослужбовці матимуть належне харчування під час лікування та реабілітації у медичних закладах усіх форм власності та підпорядкування.
Водночас у соціальних мережах та медіа продовжують з’являтися звернення поранених військовослужбовців зі скаргами на харчування, яке пропонують у деяких закладах охорони здоров’я. Зокрема, бойовий медик Петро Конопля оголосив голодування у зв’язку з неналежними умовами перебування в Одеській обласній психіатричній лікарні № 2. Відповідне відеозвернення він оприлюднив у Facebook (https://www.facebook.com/konoplyaPetr/videos/473518555558914).
Враховуючи, що одним із завдань Тимчасової слідчої комісії є здійснення парламентського контролю за стандартами та умовами харчування поранених військовослужбовців у закладах охорони здоров’я всіх форм власності та підпорядкування, Тимчасова слідча комісія вважає за доцільне здійснення постійного моніторингу за фактичним виконанням Закону № 3621-IX та Постанови № 955 з метою швидкого та належного реагування на можливі факти порушень.
Тимчасова слідча комісія буде рекомендувати Міністерству охорони здоров’я України спільно з Міністерством оборони України продовжити роботу над розробленням та внесенням змін до Постанови Кабінету Міністрів України "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту" від 29 березня 2002 року № 426, якими мають встановлюватися добова калорійність і добові норми харчування військовослужбовців у медичних закладах усіх форм власності та підпорядкування на основі стандартів НАТО.
5. Щодо необхідності запровадження спеціальних доплат військовим та цивільним медикам, немедичним працівникам, водіям медичного транспорту, які залучені до надання допомоги пораненим захисникам і захисницям України, а також подолання розриву в оплаті праці цивільних та військових медиків, які працюють в однакових умовах та з однаковим навантаженням
5.1. Щодо необхідності запровадження спеціальних доплат військовим та цивільним медикам, немедичним працівникам, водіям медичного транспорту, які залучені до надання допомоги пораненим захисникам і захисницям України
Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України "Про оплату праці" мінімальний розмір оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації державних та комунальних закладів охорони здоров’я визначається Кабінетом Міністрів України, у тому числі з дотриманням гарантій щодо мінімальної заробітної плати.
На виконання частин першої, четвертої статті 8 Закону України "Про оплату праці" та пункту "ж" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову "Деякі питання оплати праці працівників державних та комунальних закладів охорони здоров’я" від 13 січня 2023 року № 28 (далі - Постанова № 28), якою встановлено, що в державних та комунальних закладах охорони здоров’я, які одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, мінімальний розмір оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації встановлюється на рівні не менше 20000 гривень для лікарів та 13500 гривень - для середнього медичного персоналу.
На період воєнного стану в Україні, але не довше 31 грудня 2024 року, Постановою № 28 для медичних, фармацевтичних працівників, фахівців з реабілітації та молодшого медичного персоналу за виконану в повному обсязі місячну (погодинну) норму праці, які безпосередньо надають спеціалізовану та екстрену медичну допомогу та виконують свої обов’язки в державних та комунальних закладах охорони здоров’я, що уклали з Національною службою здоров’я України договір про медичне обслуговування населення за Програмою медичних гарантій, передбачено таке:
на територіях активних бойових дій та територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, для яких не визначена дата завершення бойових дій, мінімальний розмір оплати праці в закладах охорони здоров’я встановлюється в межах фонду оплати праці на рівні не менше 28000 гривень для лікарів, 18000 гривень для середнього медичного персоналу та 9000 гривень для молодшого медичного персоналу;
на територіях можливих бойових дій, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, мінімальний розмір оплати праці в закладах охорони здоров’я встановлюється в межах фонду оплати праці на рівні не менше 23000 гривень для лікарів, 15500 гривень для середнього медичного персоналу та 8000 гривень для молодшого медичного персоналу.
Також відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати праці працівників підприємств, установ, закладів та організацій під час воєнного стану" від 25 серпня 2023 року № 928 передбачено, що на період дії воєнного стану працівникам установ, закладів та організацій, що фінансуються з державного бюджету, які безпосередньо виконують обов’язки та завдання, виплачується щомісячна надбавка за роботу з особливими умовами праці (далі - надбавка) за фактично відпрацьований час:
на територіях можливих бойових дій, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, у граничному розмірі 50 відсотків посадового окладу;
на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, для яких не визначена дата завершення бойових дій, у граничному розмірі 100 відсотків посадового окладу.
Крім того, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати праці працівників підприємств, установ, закладів та організацій під час воєнного стану" від 25 серпня 2023 року № 928 вищезазначеним працівникам розмір надбавки може бути збільшений до 200 відсотків посадового окладу за виконання роботи на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, для яких не визначена дата завершення бойових дій, під час інтенсивних обстрілів (здійснення іншою державою або групою держав обстрілів будь-якими видами зброї (озброєння) один або більше разів протягом доби по території відповідного населеного пункту) у розрахунку на місяць пропорційно робочим дням, коли протягом доби відбувалися обстріли з урахуванням фактичного виконання обов’язків згідно з наказом керівника установи, закладу чи організації.
Також додатком 3 до Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України "Про договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій" від 25 квітня 2018 року № 410 , встановлено перелік зобов’язань надавача медичних послуг щодо забезпечення належного рівня надання таких послуг за договором, зокрема надавач медичних послуг зобов’язаний протягом строку дії договору відповідно до законодавства забезпечувати здійснення розрахунку справедливого співвідношення між заробітною платою медичних працівників та керівного складу закладів охорони здоров’я, диференціації заробітної плати з урахуванням обсягів, складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника.
Заклади охорони здоров’я, які за організаційно-правовою формою функціонують як комунальні некомерційні підприємства, відповідно до статті 64 Господарського кодексу України самостійно визначають свою організаційну структуру, встановлюють чисельність працівників і затверджують штатний розпис. Організація оплати праці працівників комунальних некомерційних підприємств перебуває у сфері договірного регулювання, що передбачено статтею 97 Кодексу законів про працю України, статтями 15, 16 Закону України "Про колективні договори і угоди", положеннями генеральної, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.
Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо).
Відповідно до статті 5 Закону України "Про колективні договори і угоди" умови оплати праці працівників комунальних некомерційних підприємств регулюються колективними договорами, якими встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема щодо нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо).
З метою дослідження фактичного розміру заробітних плат медичного і немедичного персоналу (у тому числі водіїв медичного транспорту) у лікарнях державної та комунальної форми власності, які безпосередньо надають послуги з лікування та реабілітації військовослужбовців або визнані резервними для надання таких послуг, Тимчасова слідча комісія у жовтні 2023 року направила відповідні звернення до Міністерства охорони здоров’я України, Національної служби здоров’я України, а також обласних департаментів (управлінь) охорони здоров’я.
Офіційна інформація, отримана на зазначене звернення, підтвердила, що у 2/3 медичних закладів найуразливіші категорії працівників (санітарки, водії медичного транспорту) отримують мінімально можливу заробітну плату, а видатки на оплату праці медичного персоналу становлять у середньому 80 -85 відсотків усіх отриманих закладом доходів.
На думку Тимчасової слідчої комісії, вищезазначений розмір заробітної плати працівників медичних закладів, які надають спеціалізовану чи екстрену допомогу пораненим військовослужбовцям, не відповідає рівню їх трудового навантаження. Крім того, персонал лікарень державної та комунальної форми власності, які розташовані на відстані до 50 кілометрів від кордону з російською федерацією або лінії зіткнення, працює із значними ризиками для власного життя та здоров’я у зв’язку з постійними обстрілами. Зазначені негативні фактори та відсутність належного фінансового заохочення змушують медиків розмірковувати над зміною роботи. Ці фактори перешкоджають комплектації лікарень професійним вмотивованим медичним персоналом для надання якісної та високоефективної допомоги пораненим військовослужбовцям.
На засіданнях Тимчасової слідчої комісії протягом року її діяльності неодноразово обговорювалося питання щодо необхідності підвищення заробітної плати працівникам цивільних медичних закладів, госпіталів, стабілізаційних пунктів та мобільних груп у прифронтових регіонах та в зоні активних бойових дій або ймовірних бойових дій (50 кілометрів до лінії зіткнення).
На засіданні Тимчасової слідчої комісії за участю представників центральних органів виконавчої влади 19 червня 2024 року досягнуто домовленості, що Міністерство охорони здоров’я України надасть Тимчасовій слідчій комісії проекти нормативно-правових актів щодо збільшення заробітних плат лікарям, молодшому медичному та немедичному персоналу (у тому числі водіям швидкої допомоги) лікарень, які здійснюють лікування та реабілітацію поранених військовослужбовців та включені до Переліку закладів охорони здоров’я Міністерства охорони здоров’я України, з урахуванням професійної градації, обсягу надання медичної допомоги та фактичного навантаження на фахівців.
На виконання досягнутих домовленостей Міністерство охорони здоров’я України листом № 24139/1/1-24 від 08.08.2024 повідомило, що згідно із звітами про доходи і витрати надавачів медичних послуг у 2023 році загалом у закладах охорони здоров’я державної та комунальної форми власності, що мають укладені договори за Програмою медичних гарантій, працювало 531 718 працівників, з них лікарів 99 936 та 202 410 працівників середнього медичного персоналу.
З огляду на те, що медична допомога військовослужбовцям надається у найбільших комунальних та державних закладах охорони здоров’я, а до її надання в певних обсягах долучається більшість медичних працівників таких закладів, запропоноване підвищення оплати праці, на думку Міністерства охорони здоров’я України, охоплюватиме більшість працівників сфери охорони здоров’я. Тому підвищення мінімально розміру оплати праці для медичних працівників на 1000 гривень на місяць потребуватиме орієнтовно на рік 4,4 млрд гривень (=(99 936+202 410)*1 000*1,22*12).
На підставі цих розрахунків Міністерство охорони здоров’я України зробило висновок про відсутність додаткових фінансових ресурсів, які можна спрямувати на підвищення рівня оплати праці працівників закладів охорони здоров’я, а у разі його обов’язкового підвищення існує ризик погіршення умов праці медичних працівників (переведення на неповний робочий день, скорочення тощо), а також зменшення витрат закладів на закупівлю медичних виробів та лікарських засобів.
У зв’язку з вищевикладеним, враховуючи інфляційні процеси, потребу продовження воєнного стану в Україні у 2024 році, збільшення чисельності військовослужбовців та інших громадян України, які потребуватимуть професійного лікування отриманих внаслідок воєнних дій травм, та з метою подолання розриву в оплаті праці цивільних та військових медичних працівників, що працюють в однакових умовах та з однаковим навантаженням, Тимчасова слідча комісія рекомендуватиме Міністерству охорони здоров’я України при підготовці бюджетного запиту на 2025-2027 роки врахувати потребу у видатках для підвищення мінімального розміру оплати праці медичних працівників, фахівців з реабілітації, немедичних працівників, водіїв медичного транспорту тощо, які в тому числі залучені до надання допомоги пораненим захисникам і захисницям України. Реалізація зазначених пропозицій дасть змогу зупинити відтік медичних кадрів і підвищити рівень надання медичної допомоги пораненим військовослужбовцям, особливо у прифронтових регіонах.
5.2. Щодо ліквідації розриву в оплаті праці цивільних та військових медиків, що працюють в однакових умовах та з однаковим навантаженням
Умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби визначено Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704.
З урахуванням умов та специфіки несення служби та праці зазначеним особам здійснюються додаткові виплати, а саме щомісячна надбавка за роботу з особливими умовами праці за фактично відпрацьований час відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати праці працівників підприємств, установ, закладів та організацій під час воєнного стану" від 25 серпня 2023 року № 928; особам рядового і начальницького складу виплачується додаткова винагорода відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168.
Під час моніторингових візитів членів Тимчасової слідчої комісії до шпиталів встановлено значну різницю в оплаті праці цивільних та військових лікарів (фахівців), які працюють в однакових умовах та в одному закладі, що порушує принцип справедливості. З метою врегулювання зазначеного питання Тимчасова слідча комісія у лютому 2024 року направила звернення до Міністерства оборони України та інших силових структур щодо дослідження реального стану оплати праці медичного персоналу у військових госпіталях, стабілізаційних пунктах та мобільних групах.
У відповідь на звернення Тимчасової слідчої комісії (№ 162д9/7-2024/46703 від 14.02.2024 та № 162д9/7-2024/34081 від 28.02.2024) Міністерство оборони України повідомило (листи № 220/2686 від 21.02.2024 та № 220/3464 від 07.03.2024), що організаційна структура та чисельність особового складу закладу охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України визначаються штатом, розробленим з урахуванням призначення закладу охорони здоров’я, обсягу медичної допомоги та покладених на нього завдань.
Структурою штату закладу охорони здоров’я передбачено утримувати посади лікарів, молодшого медичного і немедичного персоналу з числа військовослужбовців та працівників. З метою організації та здійснення належного медичного забезпечення діючих угруповань військ (сил) оборони держави з числа військовослужбовців закладів охорони здоров’я створено лікарсько-сестринські бригади та передові хірургічні групи, які було відряджено до визначених районів для виконання завдань за призначенням. За даними Міністерства оборони України, цивільні працівники закладів охорони здоров’я не залучаються до виконання бойових (спеціальних) завдань на території активних бойових дій.
Розмір середньомісячного грошового забезпечення військовослужбовців та заробітної плати працівників у військово-медичних клінічних центрах і госпіталях визначається індивідуально для кожного на основі посадових окладів (тарифних ставок), вислуги років (стажу безперервної роботи) та інших доплат, надбавок, премій, встановлених актами законодавства України, і становить:
27000 - 35000 гривень для військовослужбовців, які обіймають посади лікарів;
20500 - 23400 гривень для військовослужбовців, які обіймають посади молодшого медичного персоналу;
20500 - 22200 гривень для військовослужбовців, які обіймають посади немедичного персоналу;
20500 - 28000 гривень для лікарів із числа працівників;
13550 - 15800 гривень для молодшого медичного персоналу з числа працівників;
8500 -11800 гривень для немедичного персоналу з числа працівників.
Водночас військовослужбовцям із числа медичного персоналу медичних частин та підрозділів здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень за дні виконання завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260.
Зрештою Міністерство оборони України дійшло висновку, що питання підвищення заробітної плати медичним та іншим працівникам установ, закладів, організацій, що фінансуються з державного бюджету, а також працівникам, які надають спеціалізовану та екстрену медичну допомогу і виконують свої обов’язки в державних та комунальних закладах охорони здоров’я, на територіях активних бойових дій та на територіях можливих бойових дій, вже врегульовано чинним законодавством, зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати праці працівників підприємств, установ, закладів та організацій під час воєнного стану" від 25 серпня 2023 року № 928 (із змінами) і Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 410 і від 13 січня 2023 року № 28" від 12 травня 2023 року № 482.
Міністерство охорони здоров’я України (лист № 24139/1/1-24 від 13.03.2024) повідомило, що питання ліквідації розриву в оплаті праці цивільних та військових медиків, які працюють в однакових умовах та з однаковим навантаженням, належать до компетенції Міністерства оборони України.
Враховуючи важливість забезпечення ефективної та якісної медичної допомоги пораненим військовослужбовцям у госпіталях, стабілізаційних пунктах та мобільних групах, на думку Тимчасової слідчої комісії, існує необхідність внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати праці працівників підприємств, установ, закладів та організацій під час воєнного стану" від 25 серпня 2023 року № 928 (із змінами) і Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 410 і від 13 січня 2023 року № 28" від 12 травня 2023 року № 482, якими необхідно передбачити:
запровадження доплат військовим і цивільним медикам, які здійснюють надання медичної допомоги на відстані до 50 кілометрів від лінії зіткнення;
підвищення заробітної плати цивільним працівникам військово-медичних клінічних центрів і госпіталів до рівня грошового забезпечення військовослужбовців.
6. Питання фінансової взаємодії Національної служби здоров’я України з відомчими закладами охорони здоров’я АТ "Укрзалізниця", що надають високопрофесійну та ефективну медичну допомогу значній кількості поранених захисників і захисниць України
Під час моніторингових візитів Тимчасова слідча комісія звернула увагу на той факт, що відомчими закладами охорони здоров’я АТ "Укрзалізниця" надається високопрофесійна медична допомога значній кількості поранених військовослужбовців, переважно за напрямами хірургічного, терапевтичного та реабілітаційного профілів. Такі медичні заклади мають хорошу матеріальну базу та досвідчених спеціалістів. Проте критичний стан фінансування відомчих лікарень, зокрема, неналежна оплата пролікованих випадків, незадовільне забезпечення медичними препаратами та низькі зарплати медичного персоналу, призводять до відтоку медичних кадрів та неможливості розширення спектра якісних медичних послуг для своїх пацієнтів.
Як встановлено Тимчасовою слідчою комісією, відомчі медичні заклади АТ "Укрзалізниця" належать до сфери управління філії "Центр охорони здоров’я" АТ "Укрзалізниця" (далі - Філія). Клінічні лікарні на залізничному транспорті Філії (далі - клінічні лікарні) у 2023 році співпрацювали з Національною службою здоров’я України за Програмою медичних гарантій за 20 пакетами медичних послуг.
Протягом 2023 року кошти від Національної служби здоров’я України за надання медичної допомоги за пакетами медичних послуг надходили на розрахунковий рахунок АТ "Укрзалізниця" та згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2023 році" від 27 грудня 2022 року № 1464 розподілялися між клінічними лікарнями відповідно до кількості наданих кожною окремою клінічною лікарнею медичних послуг у межах пакетів, за якими вони законтрактовані згідно з укладеними договорами про медичне обслуговування населення (лист АТ "Укрзалізниця" № Ц-1/4-93/353-24 від 21.02.2024). Проте відсутність у клінічних лікарень статусу окремих юридичних осіб унеможливлювало встановлення прямих договірних взаємовідносин з Національною службою здоров’я України.
Незважаючи на активну співпрацю клінічних лікарень з Національною службою здоров’я України, коштів, що надходили за Програмою медичних гарантій у 2023 році, недостатньо для самозабезпечення жодної з лікарень, тому вони потребували значного дофінансування з боку АТ "Укрзалізниця". Таким чином, у 2023 році АТ "Укрзалізниця" здійснено додаткове фінансування клінічних лікарень, сума якого становить 790420781,45 гривні.
У 2024 році на виконання Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році" від 22 грудня 2023 року № 1394 АТ "Укрзалізниця" укладено договори з Національною службою здоров’я України про медичне обслуговування населення за Програмою медичних гарантій, відповідно до яких перелік пакетів медичних послуг розширено до 22, а також залучено більшу кількість клінічних лікарень для співпраці за раніше законтрактованими пакетами медичних послуг. Уперше у 2024 році клінічні лікарні брали участь у лікуванні пацієнтів за напрямами "Стаціонарна паліативна допомога дорослим та дітям" (Львівська клінічна лікарня та Харківська клінічна лікарня № 2) і "Психіатрична допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах" (Харківська клінічна лікарня № 2).
Сума коштів, запланована для отримання відповідно до договорів з Національною службою здоров’я України в рамках Програми медичних гарантій на 2024 рік, становить 306433600 гривень (термін дії до 1 січня 2025 року), що на 40 відсотків перевищує показники за договорами 2023 року. Водночас прогнозовані витрати клінічних лікарень у 2024 році становитимуть 1000905000 гривень. Враховуючи співвідношення між прогнозованими показниками витрат клінічних лікарень і доходів за договорами з Національною службою здоров’я України, клінічні лікарні і надалі потребуватимуть додаткового значного дофінансування з боку АТ "Укрзалізниця" для надання якісної і своєчасної медичної допомоги пацієнтам, у тому числі пораненим військовослужбовцям.
Під час засідань Тимчасової слідчої комісії у січні - червні 2024 року було встановлено, що Національною службою здоров’я України до умов договору з АТ "Укрзалізниця" не було застосовано додаткового коефіцієнта за надання пролонгованої стаціонарної медичної допомоги дорослим та дітям з ушкодженнями внаслідок дій, передбачених військовими операціями, що становить 0,1 глобальної ставки на місяць (лист АТ "Укрзалізниця" № Ц-1/4-93/624-24 від 29.03.2024). Це призвело до зменшення оплати клінічним лікарням за надані медичні послуги, у тому числі за лікування поранених захисників і захисниць України, приблизно на 600000 гривень щомісяця. При цьому, незважаючи на значні фінансові витрати, АТ "Укрзалізниця" продовжує докладати всіх зусиль для забезпечення якісного надання медичної допомоги пораненим військовослужбовцям у корпоративних медичних закладах.
З метою виправлення ситуації та налагодження системи оплати за пакетами медичних послуг відомчим лікарням АТ "Укрзалізниця", що надають медичну допомогу пораненим військовим, головою Тимчасової слідчої комісії Тимошенко Ю.В. було організовано робочу зустріч з головою правління АТ "Укрзалізниця" Євгеном Лященком та керівником департаменту соціальної політики АТ "Укрзалізниця" Ольгою Безпалько, за результатами якої підготовлено внутрішні розпорядження товариства, якими запроваджено механізм оплати за пакетами медичних послуг напряму відомчим лікарням АТ "Укрзалізниця" без затримок, вилучень або іншого використання цих коштів.
Таке рішення, погоджене з Міністерством охорони здоров’я України та Національною службою здоров’я України, дало можливість включити три відомчі лікарні АТ "Укрзалізниця" до переліку медичних закладів, до глобальної ставки яких застосовуватиметься коефіцієнт за надання пролонгованої стаціонарної медичної допомоги дорослим та дітям, що становить 0,1 глобальної ставки на місяць, за пакетом медичних послуг "Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій". Водночас покращення механізмів фінансування трьох клінічних лікарень призвело до підвищення заробітних плат усіх працівників цих лікарень приблизно на 3000 гривень щомісяця (за умови роботи протягом повного місяця), а також відновлення з 1 липня виплат матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 30 відсотків посадового окладу.
Крім того, за ініціативою Тимчасової слідчої комісії та за активного сприяння Міністерства охорони здоров’я України і Національної служби здоров’я України організовано процес навчання медичного персоналу відомчих лікарень АТ "Укрзалізниця" правильному кодуванню пролікованих випадків в електронній системі. З цією метою організовано процес навчання медичних працівників на базі електронного майданчика для підвищення кваліфікації лікарів, медичного та адміністративного персоналу - платформи "Академія Національної служби здоров’я України". Медичні працівники проходять навчання згідно із затвердженими графіками навчань у кожній клінічній лікарні. Крім того, Національною службою здоров’я України проведено перевірку у частині правильності внесення медичних записів працівниками клінічних лікарень на залізничному транспорті до електронної системи охорони здоров’я та надані роз’яснення щодо своєчасного виправлення помилкових медичних записів.
Таким чином, завдяки дієвій співпраці Тимчасової слідчої комісії з представниками центральних органів виконавчої влади три клінічні лікарні АТ "Укрзалізниця", до яких здійснюється госпіталізація значної кількості поранених військовослужбовців, отримали додаткове фінансування, сума якого становить приблизно 3 млн грн, що дало можливість підвищити зарплату всім працівникам цих лікарень. Налагоджено також процес навчання медичного персоналу цих лікарень, запроваджені технічна підтримка та контроль з метою своєчасного та правильного внесення медичних записів до електронної системи охорони здоров’я та отримання повного фінансування пролікованих випадків.
За результатами наради Тимчасової слідчої комісії 11 березня 2024 року АТ "Укрзалізниця" рекомендовано відновити подання до Національної служби здоров’я України звіту про доходи та витрати № 1-НС, а також спільно з представниками Національної служби здоров’я України провести детальний аналіз фінансово-господарської діяльності відомчих медичних закладів та проаналізувати можливість законтрактуватися за іншими пакетами медичних послуг (за умови відповідності вимогам та специфікаціям).
Тимчасова слідча комісія також акцентує увагу АТ "Укрзалізниця" на необхідності оновлення обладнання та проведення ремонтів у відомчих лікарнях з метою якісного надання профілактичних, діагностичних та лікувальних послуг пораненим військовослужбовцям.
7. Актуальний стан справ та процедур закупівлі за бюджетні кошти ліків і медичних препаратів державного підприємства "Медичні закупівлі України", які використовуються для лікування та реабілітації поранених військових
До народних депутатів України - членів Тимчасової слідчої комісії надходили численні звернення від учасників ринку, громадськості, іноземних партнерів з приводу негативних тенденцій під час організації закупівель медичних препаратів, зокрема, щодо можливого порушення конкурентного середовища, недосконалості підходів державного підприємства "Медичні закупівлі України" до планування централізованих ефективних закупівель, відсутності доступу постачальників до необхідної інформації про закупівлі, що призвело до проблем із забезпеченням лікарськими засобами закладів охорони здоров’я, у тому числі в яких лікуються поранені військовослужбовці, та неефективного використання коштів Державного бюджету України.
Таким чином, згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України "Про затвердження зведених показників 100% потреби у лікарських засобах, медичних виробах та допоміжних засобах до них, що закуповуватимуться державним підприємством "Медичні закупівлі України" за напрямами використання бюджетних коштів у 2024 році за бюджетною програмою КПКВК 2301400 "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру" (із змінами) від 21.02.2024 № 291, станом на червень 2024 року, було оголошено 76 закупівельних процедур із можливістю подавати пропозицію лише на зареєстрований лікарський засіб в Україні. Лише 25 процедур закупівель дали можливість виробникам подати пропозицію із незареєстрованим в Україні лікарським засобом, але який зареєстрований та застосовується в США, Швейцарській Конфедерації, Японії, Австралії, Канаді та/або на території держав - членів ЄС.
Аналітика закупівель, оголошених лише щодо зареєстрованих лікарських засобів, свідчить, що наслідком цього може бути незабезпечення життєво необхідними лікарськими засобами пацієнтів та переривання лікування, а також штучне обмеження конкуренції, що призведе до невиправданих перевитрат бюджетних коштів у такій закупівельній діяльності. Натомість закупівлі, щодо яких можна подавати пропозиції з незареєстрованим лікарським засобом, менш чисельні у поточному році (всього 25 закупівель станом на червень 2024 року). Проте, за результатами аналізу, на більшість таких закупівель учасники виходять із нижчою ціною від очікуваної вартості. У значній кількості таких закупівель брали участь три і більше учасників, що призвело до зниження ціни приблизно на 50 відсотків очікуваної вартості закупівель.
На засіданні робочої групи Тимчасової слідчої комісії 19 червня 2024 року було всебічно та в повному обсязі розглянуто питання щодо організації стану справ та процедур закупівлі за бюджетні кошти ліків і медичних препаратів державним підприємством "Медичні закупівлі України", що використовуються для лікування та реабілітації поранених військових. Членами Тимчасової слідчої комісії встановлено відсутність єдиного стратегічного підходу до закупівельної діяльності (на які закупівлі можна подавати лише зареєстрований лікарський засіб, а для яких можливо і незареєстрований) та єдиної затвердженої тендерної документації на весь закупівельний цикл, що відштовхує іноземних партнерів та потенційних учасників, штучно обмежуючи конкуренцію.
З метою підвищення конкурентності закупівель та збільшення доступності медичних препаратів для закладів охорони здоров’я, у тому числі до яких здійснюється пріоритетна госпіталізація поранених військовослужбовців, народними депутатами України - членами Тимчасової слідчої комісії Стефанишиною О.А., Задорожнім М.М., Горобцем О.С., Вірастюком В.Я. та іншими народними депутатами України зареєстровано законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо паралельного імпорту лікарських засобів № 11173, який було прийнято (закон від 16 липня 2024 року № 3860-IX) та підписано Президентом України.
Згідно з цим Законом при здійсненні закупівель державним підприємством "Медичні закупівлі України" до участі в них в обов’язковому порядку допускаються незареєстровані в Україні лікарські засоби, але зареєстровані компетентним органом ЄС за централізованою процедурою або державою - членом ЄС, чи компетентним органом США, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади, за умови що такі препарати застосовуються у цих країнах або мають український сертифікат відповідності належній виробничій практиці (Good Manufacturing Practice - GMP). Наразі представники державного підприємства "Медичні закупівлі України" вже скасували низку тендерів, умови яких містили штучні перешкоди для учасників і обмежували конкуренцію, що дало змогу на участь представникам ринку із незареєстрованими лікарськими засобами. Новий порядок здійснення закупівель вже набрав чинності і найближчим часом буде введений в дію.
Таким чином, завдяки продуктивній співпраці Тимчасової слідчої комісії, Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, Міністерства охорони здоров’я України та державного підприємства "Медичні закупівлі України" було виправлено недоліки в законодавстві, ліквідовано перешкоди та посилено конкурентне середовище, значно розширено коло потенційних учасників тендерів, що дає змогу розширити спектр закупівлі сучасних лікарських засобів, зокрема тих, що використовуються для лікування поранених військових, суттєво здешевити закупівлі та отримати значну економію коштів державного бюджету.
Розділ II. ВІДОМОСТІ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ДОДАТКОВОГО ВИВЧЕННЯ ТИМЧАСОВОЮ СЛІДЧОЮ КОМІСІЄЮ
1. Актуальні проблеми функціонування догоспітальної медичної допомоги, а також військових госпіталів у прифронтових регіонах
3 березня 2024 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження стандартів Організації Північноатлантичного договору у сфері медичного забезпечення сил безпеки і сил оборони", яким врегульовано визначення догоспітального етапу надання медичної допомоги, а також покладено на Міністерство оборони України функції щодо розроблення і затвердження табелів матеріально-технічного оснащення, стандартів, обсягів надання домедичної допомоги та медичної допомоги на догоспітальному етапі, які надаються під час ведення бойових дій та підготовки сил безпеки і сил оборони за призначенням у тактичних умовах, а також здійснення контролю за їх додержанням.
Під час поїздок до військово-медичних закладів Харківщини, Донеччини, Дніпропетровщини та інших прифронтових регіонів членами Тимчасової слідчої комісії зібрано інформацію про певні проблеми у госпіталях, медичних батальйонах, ротах, стабілізаційних пунктах, зокрема:
1) неналежний стан забезпечення госпіталів, стабілізаційних пунктів, мобільних госпіталів, інших елементів догоспітальної інфраструктури критично необхідними медичними препаратами, медичними виробами та витратними матеріалами за державний кошт. Встановлено, що більшість закладів мають значний дефіцит бюджетних коштів і часткову потребу для функціонування закладу та надання медичної допомоги пораненим військовослужбовцям доводиться покривати за рахунок волонтерської допомоги, місцевих бюджетів, благодійників тощо;
2) необхідність вдосконалення механізму оплати медичних послуг госпіталям, можливість запровадження авансових платежів тощо;
3) необхідність підвищення рівня оплати праці медиків, а також немедичного персоналу у прифронтових регіонах;
4) потреба у вдосконаленні організаційної системи надання екстреної медичної допомоги пораненим військовим (підпорядкування стабілізаційних пунктів передовим медичним групам), стандартизації організаційної структури стабілізаційних пунктів та їх уніфікованого забезпечення всім необхідним для надання медичної допомоги пораненим військовослужбовцям;
5) нерівномірність укомплектування стабілізаційних пунктів обладнанням, необхідним для надання медичної допомоги пораненим військовослужбовцям, у зв’язку з відсутністю стандартизації організаційної структури та уніфікованого забезпечення;
6) потреба деяких військових госпіталів та підпорядкованих медичних закладів у невідкладних ремонтних роботах, у тому числі для забезпечення безбар’єрності;
7) незадовільне забезпечення спеціальним медичним транспортом (броньованим евакуаційним та реанімаційним транспортом) для евакуації поранених військовослужбовців;
8) необхідність вдосконалення системи перепідготовки та підвищення кваліфікації військово-медичних кадрів.
З метою отримання стратегічного бачення Міністерства оборони України, Командування Медичних сил Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України щодо шляхів розв’язання вищезазначених проблем Тимчасова слідча комісія у лютому 2024 року направила до них відповідні звернення.
У відповідь на звернення Тимчасової слідчої комісії від 14 лютого 2024 року щодо критично необхідного обладнання для доукомплектування військово-медичних закладів та оптимального обсягу додаткового фінансування Міністерство оборони України повідомило (лист № 220/3474 від 07.03.2024), що забезпечення медичним обладнанням військово-медичних закладів є достатнім, що дає змогу надавати медичну допомогу на належному рівні.
Однак під час засідань Тимчасової слідчої комісії у січні - лютому 2024 року було встановлено недофінансування з державного бюджету витрат на придбання ліків, виробів медичного призначення та інших витратних матеріалів у військових госпіталях, стабілізаційних пунктах та мобільних групах. Таким чином, загальний обсяг видатків на придбання медичних препаратів, медичних виробів та витратних матеріалів у 2023 році становив 4703,8 млн грн. Однак у зв’язку з обмеженим фінансуванням видатків Міністерства оборони України обсяг витрат на придбання необхідних медичних препаратів, медичних виробів та витратних матеріалів, який не було профінансовано у 2023 році, становив 1482,8 млн грн.
Зведеним кошторисом Міністерства оборони України на 2024 рік на придбання лікарських засобів та медичних виробів передбачено видатки у сумі 1281,5 млн грн, з них: із загального фонду - 1231,4 млн грн; із спеціального фонду - 50,1 млн грн, що є меншими за показники 2023 року.
Щодо виконання ремонтних робіт, пов’язаних із створенням вільного доступу маломобільних груп населення (безбар’єрного середовища) у будівлях військових містечок, які знаходяться у користуванні військових та реабілітаційних госпіталів, підпорядкованих Командуванню Медичних сил Збройних Сил України, в яких надається медична допомога пораненим військовослужбовцям, було встановлено, що 104 об’єкти знаходяться у неналежному стані. Мінімальний фінансовий ресурс, необхідний для забезпечення виконання таких ремонтних робіт у 2024 році, за інформацією Командування Медичних сил Збройних Сил України (лист № 220/2386 від 23.02.2024), становить 588028110 гривень. Однак у зв’язку з обмеженим фінансуванням видатків Міністерства оборони України, передбачених у 2024 році, на виконання ремонтних робіт фондів військових частин Збройних Сил України виділено лише 99137290 гривень на 45 об’єктів, що негативно впливає на якість лікувального процесу.
За інформацією Міністерства оборони України, мінімальна потреба фінансового ресурсу на 2024 рік для забезпечення відновлювальних робіт, у тому числі пов’язаних із створенням вільного доступу маломобільних груп населення (безбар’єрного середовища) на 77 будівлях військових містечок, що знаходяться у користуванні підпорядкованих військових та реабілітаційних госпіталів, становить 435211430 гривень. Однак фінансування ремонтних робіт зазначених об’єктів не було включено на 2024 рік або передбачені обсяги фінансування не дають можливості завершити необхідні роботи у повному обсязі.
Таким чином, Тимчасова слідча комісія дійшла висновку, що існує необхідність збільшення фінансування ремонтних робіт військових містечок, що знаходяться у користуванні підпорядкованих військових та реабілітаційних госпіталів, що дасть змогу поступово привести ці фонди у відповідність із сучасними нормами і стандартами щодо медичних закладів, що суттєво вплине на оптимізацію процесу надання медичної допомоги, розширення спектра надання медичних послуг пораненим і хворим військовослужбовцям та значно покращить якість стаціонарного лікування.
Тимчасова слідча комісія рекомендує Уряду України спільно з Міністерством оборони України, іншими силовими структурами зосередитися на комплексному вирішенні проблем, що існують на догоспітальному етапі надання медичної допомоги військовослужбовцям, а також у військових госпіталях прифронтових регіонів, зокрема, на необхідності виконання критично необхідних ремонтів у госпіталях, у яких перебувають на лікуванні поранені військовослужбовці, а також повного фінансування потреб зазначених закладів на придбання медичних препаратів, медичних виробів та витратних матеріалів, спеціального медичного транспорту та медичного обладнання.
2. Лікування, фізична та психологічна реабілітації поранених військовослужбовців, забезпечення протезами та іншими допоміжними засобами захисників, які отримали інвалідність внаслідок війни, в Україні та за кордоном
В умовах триваючої повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України контроль стану ментального здоров’я військовослужбовців, питання психосоціальної реабілітації, збільшення доступності психологічних послуг для військовослужбовців, а також боротьби із вигоранням та залежностями особового складу є вкрай важливими. Розвиток цієї сфери в Україні протягом багатьох років було спрямовано на лікування вже усталених важких станів, а не на допомогу на початкових етапах розвитку психологічних проблем, що призводило до негативної динаміки у вигляді ускладнень психіатричних діагнозів або залежностей.
Водночас від якісної системи психологічного забезпечення залежить дуже багато аспектів службової та бойової діяльності. Своєчасний та безкоштовний доступ до кваліфікованої психологічної допомоги дає змогу військовослужбовцям подолати наслідки бойового стресу та покращити стійкість, сприяє профілактиці виникнення та загострення психічних розладів, вигорання та залежностей. За даними опитування Громадської організації "Принцип", 33 відсотки ветеранів бойових дій зазначили, що потребують психологічної допомоги, а 40 відсотків відповіли, що їм знадобиться психологічна допомога в майбутньому.
Враховуючи вищевикладене, Тимчасова слідча комісія на засіданні 8 грудня 2023 року заслухала пояснення представників центральних органів виконавчої влади з питань надання психологічної та психіатричної допомоги пораненим військовослужбовцям та боротьби із залежностями. Крім того, громадянським суспільством та військовими проведено оцінку цієї роботи та надано пропозиції щодо її вдосконалення.
Зокрема, було встановлено, що військовослужбовці під час перебування на службі, у разі необхідності, можуть отримати психологічну допомогу двома шляхами: або від штатного психолога в групі контролю бойового стресу, який, на жаль, часто перевантажений (15 психологів на 3 - 5 тисяч особового складу), або під час стаціонарного лікування. Однак на сьогодні існує велика проблема із забезпеченням фінансування надання психологічної допомоги військовослужбовцям під час такого лікування.
Зокрема, у відповіді на звернення Тимчасової слідчої комісії Комунальне некомерційне підприємство "Миколаївський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни" Миколаївської обласної ради (лист № 293/01-09 від 18.03.2024) зазначило, що психологічна допомога надається в рамках кількох пакетів, у тому числі "Реабілітаційна допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах", але лише як супутня при інших пораненнях, травмах або захворюваннях. У рамках основних пакетів, які найчастіше використовуються для лікування та реабілітації поранених військовослужбовців ("Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій" та "Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах"), психологічна допомога не передбачена. Окремих пакетів з надання психологічної допомоги для закладів охорони здоров’я, які уклали договори з Національною службою здоров’я України, не передбачено.
Проте військовослужбовці та ветерани, які проходять реабілітацію, скаржаться на надання неякісної психологічної допомоги в лікувальних закладах. Психіатрична допомога в обласних лікарнях чи поліклініках зазвичай обмежується медикаментозним лікуванням, що не завжди відповідає потребам ветеранів. Трапляються випадки виникнення залежності, коли важкопораненим за відсутності психологічної допомоги і без належного контролю призначають транквілізатори, заспокійливі, сильні знеболювальні, снодійні препарати. Присутні на засіданні Тимчасової слідчої комісії представники громадської організації та ветеран Тарас Копал відзначили відсутність в Україні системної психологічної допомоги військовим.
Крім того, в країні нині бракує кваліфікованих фахівців з надання психологічної допомоги. За інформацією військовослужбовця, співзасновника Громадської організації "Принцип" Масі Найєма, станом на 2024 рік, у цивільних державних та комунальних закладах охорони здоров’я працюють близько 350 лікарів-психотерапевтів та 1230 лікарів-психологів, що недостатньо для покриття запитів від 100 тисяч військовослужбовців і ветеранів. Особливо гострою є проблема нестачі фахівців у сільській місцевості.
Дослідження Громадської організації "Принцип" на тему "Від поранення до повернення" також свідчить, що військові після поранення не мали змоги отримати психологічну допомогу, коли цього потребували. Переважно вони оцінюють психологічну допомогу в державних та військових закладах як відсутню та важкодоступну, а психологів називають "штатними одиницями", які реальної допомоги не надають і довіри не викликають.
Під час засідання Тимчасової слідчої комісії 8 грудня 2023 року також було встановлено, що існує й інший бар’єр в отриманні допомоги, який полягає в тому, що звернення за психологічною підтримкою до сьогодні є стигматизованою сферою послуг в Україні, а звернення військовослужбовця до психолога сприймається ним та його оточенням як слабкість. В очах військових психолог - це "цивільна людина, яка не бачила війни на власні очі, а тому не може їх зрозуміти".
На думку голови Громадської організації "Центр підтримки "АТЛАНТ" Андрія Омельченка, оптимальним рішенням для розв’язання цієї проблеми є залучення до надання повноцінної психологічної допомоги волонтерів, які мають гарний досвід комунікації з військовими. Проте з цією метою необхідно розробити та затвердити систему сертифікації волонтерів, які можуть бути допущені до роботи з військовими.
На думку стратегічної лідерки проекту "Реабілітація травм війни" Анастасії Бойчук, комплексна програма психологічної реабілітації обов’язково має включати створення реабілітаційних відділень (відділень психосоціальної реабілітації) при надкластерних психіатричних закладах, а також залучення родичів до реабілітаційного процесу. Реабілітаційний процес має включати роботу з розширення знань військовослужбовців у сфері психічного здоров’я з метою подолання стигми.
Кілька корисних порад запропонувала керівник напряму роботи з військовими волонтерської організації Help Аrmy Анжела Денисенко, зокрема щодо створення центрів/таборів морально-психологічної адаптації-декомпресії для військових (з метою повернення до мирного життя) та проходження 10-денного курсу "Крок з війни до життя".
Під час засідання Тимчасової слідчої комісії 8 грудня 2023 року представники громадських організацій також наголошували на тому, що навіть за умов стрімкої розбудови системи послуг психічного здоров’я спеціалістів буде недостатньо найближчим десятиліттям, саме тоді, коли на них буде великий попит. Одним з рішень, запропонованим представниками громадського сектору, було вдосконалення спеціалізованого навчання військових психологів та офіцерів морально-психологічного забезпечення. Таку допомогу повинні вміти надавати лікарі первинної ланки, частина з яких вже пройшли необхідне навчання. Для психологічної допомоги першого рівня ветеранам можна залучати також осіб, які не є фахівцями у сфері психічного здоров’я, але пройшли відповідну підготовку, зокрема членів громадських об’єднань ветеранів, ветеранів та осіб з інвалідністю.
Необхідно зазначити, що в березні 2024 року в Міністерстві оборони України утворено Управління психологічного забезпечення. Передбачається, що Управління забезпечуватиме формування політики Міністерства оборони України в частині психологічного забезпечення військовослужбовців за стандартами НАТО на системній основі.
У серпні 2024 року Кабінетом Міністрів України було вдосконалено механізм надання послуг із психологічної допомоги другого та третього рівнів. Згідно з Порядком та умовами надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1338, державні органи та центральні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, зможуть самостійно затверджувати порядки направлення осіб, які проходять службу у їх складі, для отримання послуг із психологічної допомоги.
Тимчасовою слідчою комісією також проаналізовано Звіт Рахункової палати про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на реалізацію заходів з реабілітації та реадаптації постраждалих учасників Революції Гідності, антитерористичної операції та відсічі збройної агресії проти України, від 06.06.2023, в якому, зокрема, зазначається, що:
не забезпечено ефективне управління та використання коштів державного бюджету, що виділялися за вказаний у звіті період за окремими бюджетними програмами на реалізацію заходів з реабілітації та реадаптації постраждалих учасників Революції Гідності, антитерористичної операції та відсічі збройної агресії проти України;