Про деякі питання здійснення парламентського контролю з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців у медичних закладах

У зв’язку з триваючою збройною агресією російської федерації проти України, необхідністю здійснення парламентського контролю за розслідуванням можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців у медичних закладах у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, Верховна Рада України постановляє:

1. Звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців у медичних закладахпро виконану роботу взяти до відома (додається).

2. Опублікувати звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців у медичних закладах у газеті "Голос України".

3. Завершити роботу Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців у медичних закладах.

4. Для забезпечення здійснення парламентського контролю з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців у медичних закладах під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:

1) утворити Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців у медичних закладах та визначити її основними завданнями:

розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців у відповідних медичних закладах;

аналіз причин можливих порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців;

2) визначити кількісний склад Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців у медичних закладах - дванадцять народних депутатів України у складі, передбаченому пунктами 3, 4, 5 Постанови Верховної Ради України "Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців у медичних закладах" від 21 вересня 2023 року № 3397-IX ;

3) визначити строк діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців у медичних закладах - один рік з дня її утворення;

4) звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців у медичних закладах про виконану роботу заслухати на пленарному засіданні Верховної Ради України не пізніше шестимісячного строку з дня її утворення;

5) матеріально-технічне, кадрове, інформаційне та організаційне забезпечення діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців у медичних закладах покласти на Апарат Верховної Ради України.

5. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців у медичних закладах" від 21 вересня 2023 року № 3397-IX було утворено Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців у медичних закладах (далі - Тимчасова слідча комісія).

Головою Тимчасової слідчої комісії обрано народного депутата України Тимошенко Юлію Володимирівну (депутатська фракція політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина"), заступником голови Тимчасової слідчої комісії - народного депутата України Задорожнього Миколу Миколайовича (депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ").

До складу Тимчасової слідчої комісії обрано таких народних депутатів України:

Кількісний склад Тимчасової слідчої комісії становить 12 народних депутатів України. На першому засіданні 27 вересня 2023 року секретарем Тимчасової слідчої комісії шляхом відкритого голосування обрано народного депутата України Стефанишину Ольгу Анатоліївну (депутатська фракція Політичної Партії "ГОЛОС").

Звіт про роботу Тимчасової слідчої комісії підготовлений з урахуванням особливостей її діяльності, враховуючи, що питання, які належать до предмета відання Тимчасової слідчої комісії, у тому числі включають документи, що містять інформацію для службового користування.

Підстави створення Тимчасової слідчої комісії

Від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну перед вітчизняною системою охорони здоров’я постали надзвичайно складні виклики, на які народні депутати України мають оперативно реагувати. На жаль, ми маємо зростання кількості військовослужбовців, які, захищаючи Україну, отримали поранення, надзвичайно складні травми, поєднані з опіками, запаленнями, ураженнями внутрішніх органів, посттравматичними синдромами, психологічними та психіатричними розладами, іншими важкими ускладненнями. Вони потребують негайної високоефективної медичної допомоги. Також мають місце організаційні, управлінські та законодавчі проблеми та недоопрацювання: невідповідність наявних клінічних протоколів особливостям надання спеціалізованої медичної допомоги пораненим; недостатнє фінансування цих потреб за пакетами медичних послуг за Програмою медичних гарантій; неефективність державної системи медичних закупівель та брак високоефективних медикаментів, сучасного обладнання, витратних матеріалів; проблеми із забезпеченням належного харчування поранених військовослужбовців; фінансово-організаційні неузгодженості між установами; невирішеність питань лікування та реабілітації поранених за кордоном; проблеми у галузі протезування та реабілітації; відсутність адекватної фінансової мотивації для медичних працівників, які виконують роботу, ризикуючи своїм життям, та багато інших проблем.

До Верховної Ради України, народних депутатів України надходять численні звернення родин поранених військовослужбовців про недоліки у системі фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців. Про такі факти народні депутати України дізнаються під час волонтерських поїздок, спілкування з керівниками та персоналом лікарень і госпіталів, зустрічей із захисниками і захисницями України. Необхідність вирішення існуючих проблем та суттєвого покращення системи надання медичної допомоги пораненим захисникам і захисницям України стала підставою для створення Тимчасової слідчої комісії.

Мета і завдання діяльності Тимчасової слідчої комісії

Основними завданнями Тимчасової слідчої комісії визначено:

1) розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців у відповідних медичних закладах;

2) аналіз причин можливих порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців.

Для реалізації завдань Тимчасової слідчої комісії на її засіданні 10 листопада 2023 року утворено робочі групи за такими напрямами діяльності:

1) визначення, перегляд та запровадження підвищувальних коригувальних коефіцієнтів до пакетів медичних послуг за Програмою медичних гарантій, які найчастіше використовуються для лікування та реабілітації поранених військових (Стефанишина О.А. - голова робочої групи, Задорожній М.М., Констанкевич І.М., Тимошенко Ю.В.);

2) доповнення Національного переліку основних лікарських засобів високоефективними медичними препаратами, медичними виробами та витратними матеріалами, які необхідно використовувати для лікування поранених військових, та перегляд клінічних протоколів, що застосовуються для лікування та реабілітації поранених військовослужбовців (Задорожній М.М. - голова робочої групи, Горобець О.С., Тимошенко Ю.В.);

3) впровадження нових уніфікованих норм харчування поранених військових, які проходять лікування та реабілітацію в медичних закладах усіх форм власності та підпорядкування, на основі стандартів НАТО (Тарасенко Т.П., Арешонков В.Ю., Здебський Ю.В.);

4) опрацювання питань підвищення оплати праці медичному і немедичному персоналу та водіям медичного транспорту державних, комунальних та відомчих медичних закладів (Гончаренко О.О. - голова робочої групи, Богуцька Є.П., Тимошенко Ю.В.);

5) лікування, фізична та психологічна реабілітація поранених військовослужбовців, забезпечення протезами та іншими допоміжними засобами захисників і захисниць, які отримали інвалідність внаслідок війни, в Україні і за кордоном (Тарасенко Т.П. - голова робочої групи, Богуцька Є.П., Констанкевич І.М., Стефанишина О.А., Вірастюк В.Я., Арешонков В.Ю.).

З метою збору інформації про існуючі проблеми медичних закладів по областях Тимчасова слідча комісія на засіданні 27 вересня 2023 року прийняла рішення закріпити за кожним членом Тимчасової слідчої комісії певні регіони, а саме:

Тимошенко Ю.В. - Донецька, Харківська, Кіровоградська області;

Тарасенко Т.П. - Дніпропетровська, Закарпатська, Львівська області;

Горобець О.С. - Київська, Миколаївська області;

Богуцька Є.П. - Запорізька, Херсонська області;

Задорожній М.М. - Сумська, Чернігівська області;

Вірастюк В.Я. - Чернівецька, Тернопільська, Івано-Франківська області;

Констанкевич І.М. - Рівненська, Волинська, Хмельницька області;

Стефанишина О.А. - Полтавська, Черкаська області;

Арешонков В.Ю. - Житомирська, Вінницька області;

Гончаренко О.О. - Одеська область.

Після першого етапу опрацювання наявних матеріалів і документів та заслуховування інформації представників громадських об’єднань, пояснень посадових осіб центральних органів виконавчої влади з питань, що є предметом розслідування Тимчасової слідчої комісії, Тимчасовою слідчою комісією додатково взято до розгляду такі актуальні напрями діяльності:

стан фінансування медичної допомоги пораненим військовослужбовцям у відомчих лікарнях, що належать до сфери управління філії "Центр охорони здоров’я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця");

проблеми функціонування військово-медичних закладів системи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України.

Тимчасова слідча комісія здійснювала свою діяльність у співпраці з представниками державних органів, які безпосередньо забезпечують лікування, реабілітацію, фінансування, закупівлю необхідних медикаментів та обладнання для медичних закладів, до яких здійснюється пріоритетна госпіталізація військовослужбовців, зокрема, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства оборони України, Командування Медичних сил Збройних Сил України, Міністерства інфраструктури України, Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства у справах ветеранів України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби, Національної гвардії України, Національної служби здоров’я України, Державного підприємства "Медичні закупівлі України", АТ "Укрзалізниця", Національної академії медичних наук України, обласних військових адміністрацій та Київської міської військової адміністрації.

Окрему увагу Тимчасова слідча комісія приділила взаємодії з представниками громадських організацій, зокрема, Громадської організації "Рада дружин і матерів захисників України "Жінки зі сталі", волонтерської групи Help Army, Громадської організації "Жіночий волонтерський рух", Громадської організації "Правозахисний центр для військовослужбовців "Принцип", Благодійного фонду "Пацієнти України", патронатної служби "Янголи Азову", проекту "Реабілітація травм війни" та з окремими активістами-ветеранами.

План роботи Тимчасової слідчої комісії передбачав аналіз законодавчої бази та повноважень центральних органів державної влади щодо організації процесу лікування та реабілітації військових, поїздки членів Тимчасової слідчої комісії до медичних закладів для ознайомлення з процесами лікування та реабілітації пацієнтів, направлення звернень та вивчення отриманої інформації від державних органів та їх посадових осіб, підготовку змін до законодавства з питань, що належать до предмета відання Тимчасової слідчої комісії, організацію взаємодії між медичними закладами та представниками державних органів.

Тимчасовою слідчою комісією також були здійснені заходи щодо формування нового підходу до фінансування медичних закладів, що здійснюють лікування та реабілітацію великої кількості поранених військовослужбовців. Так, завдяки успішній співпраці з представниками центральних органів державної влади були досягнуті домовленості про формування переліку медичних закладів, до яких здійснюється пріоритетна госпіталізація поранених військовослужбовців і щодо фінансування оплати яких застосовуватимуться підвищені коефіцієнти.

За час своєї роботи Тимчасова слідча комісія одержала та опрацювала великий обсяг інформації про потреби медичних закладів, що здійснюють лікування та реабілітацію військовослужбовців, та визначила можливі механізми її надання. Загалом за рік роботи Тимчасовою слідчою комісією направлено 236 звернень до міністерств, відомств, інших центральних органів виконавчої влади та закладів охорони здоров’я щодо надання відомостей та документів стосовно можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців у медичних закладах.

За підсумками проведення засідань Тимчасової слідчої комісії та робочих груп (05.10.2023, 09.10.2023, 24.10.2023, 8-10.11.2023, 23.11.2023, 08.12.2023, 12.01.2024, 19.01.2024, 12.02.2024, 11.03.2024, 20.03.2024, 13.05.2024, 19.06.2024), численних робочих нарад за участю представників Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства оборони України, Командування Медичних сил Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, АТ "Укрзалізниця", аналізу відповідей на звернення, заслуховування пояснень представників центральних органів виконавчої влади, отримання інформації від керівників медичних закладів, а також громадських організацій Тимчасовою слідчою комісією встановлено таке.

1. Визначення, перегляд та запровадження підвищувальних коригувальних коефіцієнтів до пакетів медичних послуг за Програмою медичних гарантій, які найчастіше використовуються для лікування та реабілітації поранених військовослужбовців

Відповідно до статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров’я. За відсутності за місцем проходження військової служби військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров’я чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров’я за рахунок Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Згідно із Законом України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" медична допомога населенню, у тому числі пораненим військовослужбовцям, у цивільних закладах охорони здоров’я надається за Програмою медичних гарантій, що визначає перелік та обсяг медичних послуг, медичних виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів державного бюджету. Таким чином, лікування та реабілітація постраждалих військовослужбовців здійснюються в цивільних закладах охорони здоров’я у повному обсязі на безоплатних засадах за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.

Лікування пацієнтів, у тому числі поранених військовослужбовців, у закладах охорони здоров’я здійснюється в рамках пакетів медичних послуг, згідно з підписаними з Національною службою здоров’я України договорами, за умови дотримання надавачами умов надання послуг та специфікацій на конкретні послуги/групи послуг.

Водночас, як встановлено на першому етапі роботи Тимчасової слідчої комісії, поранені військовослужбовці, як правило, потребують більш тривалих термінів лікування та реабілітації, використання складного діагностичного та лікувального обладнання і дороговартісних допоміжних засобів (металоконструкцій, імплантів, очних кришталиків тощо), одночасного залучення значної кількості спеціалістів (хірургів, травматологів, комбустіологів, невропатологів, терапевтів, психотерапевтів, психологів), а також посиленого харчування. Наприклад, лікування наслідків мінно-вибухових травм вимагає значної кількості оперативних втручань та збільшення тривалості лікування у стаціонарі.

Аналіз отриманих Тимчасовою слідчою комісією відповідей на звернення від медичних закладів, де проходять лікування та реабілітацію поранені військовослужбовці, засвідчив необхідність істотного збільшення фінансування за такими напрямами:

хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах;

стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій;

реабілітаційна допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах.

Зазначені висновки підтверджуються також даними аналізу електронних медичних записів у електронній системі охорони здоров’я Національної служби здоров’я України, згідно з якими з початку повномасштабного вторгнення спостерігається істотне збільшення кількості наданих медичних послуг саме за цими напрямами.

У зв’язку з тим, що в електронній системі охорони здоров’я відсутня інформація про ідентифікацію військових (відповідь Національної служби здоров’я України на звернення Тимчасової слідчої комісії № 162д9/7-2023/248855 від 10.11.2023), а інформація про заклади охорони здоров’я, де безпосередньо надаються послуги з лікування та реабілітації військовослужбовців, є досить чутливою та потребує спільної верифікації з Міністерством оборони України (відповідь Міністерства охорони здоров’я України на звернення Тимчасової слідчої комісії № 162д9/7-2023/248855 від 10.11.2023), визначення пацієнта як військовослужбовця в електронній системі охорони здоров’я неможливе. Тому окремий розрахунок витрат для лікування військовослужбовців за Програмою медичних гарантій виявився неможливим.

З метою вирішення цієї проблеми на засіданнях Тимчасової слідчої комісії протягом жовтня - грудня 2023 року за участю представників центральних органів виконавчої влади розроблено абсолютно новий формат підходу до лікування поранених, який враховує пропозиції щодо збільшення фінансування за окремими пакетами послуг, які найчастіше використовуються для надання медичної допомоги пораненим захисникам і захисницям України. Крім того, Міністерством охорони здоров’я України прийнято рішення про застосування у 2024 році підвищувального коефіцієнта 0,1 за надання пролонгованої стаціонарної медичної допомоги за напрямом "Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій" (лист Міністерства охорони здоров’я України № 25-04/1640/2-24 від 12.01.2024) для певних лікарень, до яких здійснюється пріоритетна госпіталізація поранених військовослужбовців. Перелік цих лікарень був сформований спільно з Командуванням Медичних сил Збройних Сил України.

Зазначені ініціативи були повністю підтримані Кабінетом Міністрів України при підготовці Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року № 1394. Зокрема, цим документом передбачено підвищувальні коефіцієнти за пакетами медичних послуг, які найчастіше застосовуються для лікування та реабілітації поранених, у тому числі щодо найбільш складних випадків.

Наприклад, при черепно-мозкових операціях, при множинних значних травмах або операціях на кульшовому суглобі, стегні та нижніх кінцівках застосовуються коригувальні коефіцієнти від 9 до 17. Також Порядком реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році передбачено збільшення коефіцієнтів під час надання медичної допомоги при травмах ока (від 2,29 до 6); опіках (від 0,9 при незначних опіках і 34,5 при важких глибоких опіках, що супроводжувалися вентиляцією).

Крім того, змінений підхід до оплати за пакетом "Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах" залежно від складності реабілітаційної допомоги та стану пацієнта. Відтепер оплата за таким напрямом залежатиме від важкості травми, що саме потрібно для військовослужбовців із складними пораненнями та множинними травмами. Відповідно встановлено чотири категорії складності реабілітаційної допомоги з оплатою від 15000 до 41000 гривень.

Таким чином, завдяки конструктивній співпраці Тимчасової слідчої комісії та центральних органів виконавчої влади досягнуто часткового збільшення фінансування тих тарифів на медичні послуги та тих лікарень, де лікуються наші поранені воїни.

Враховуючи, що одним із пріоритетних напрямів роботи Тимчасової слідчої комісії є вжиття заходів щодо забезпечення належного фінансування медичних закладів, на засіданні Тимчасової слідчої комісії 12 лютого 2024 року прийнято рішення про здійснення постійного моніторингу фінансування медичних закладів, що надають медичні послуги пораненим військовослужбовцям та до глобальної ставки яких застосовуватиметься підвищувальний коефіцієнт за напрямом "Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій".

Отримані Тимчасової слідчою комісією зведені дані від десятків медичних закладів засвідчили, що діюче фінансування за пакетами медичних послуг, які найчастіше використовуються для лікування поранених військовослужбовців, все ще є недостатнім та таким, що не дає змоги у повному обсязі надати належну медичну допомогу захисникам і захисницям України.

Зокрема, сумарна оплата за пакетами медичних послуг, які найчастіше використовуються для лікування та реабілітації поранених військовослужбовців, не враховує зростання цін на лікарські засоби, вироби медичного призначення та інші витратні матеріали; необхідність закупівлі лікарських засобів поза Національним переліком основних лікарських засобів (наприклад, знеболюючі препарати при мінно-вибухових травмах, препарати при інфекціях кісток тощо), які не покриваються Програмою медичних гарантій; потреб у придбанні дороговартісного, високотехнологічного операційного та анестезіологічного обладнання для даної категорії пацієнтів.

Наприклад, Комунальне некомерційне підприємство "Перше територіальне медичне об’єднання м. Львова" (лист № 260201 від 15.03.2024) в січні 2024 року отримало доплату за надання пролонгованої стаціонарної медичної допомоги, пов’язаної з ушкодженнями внаслідок дій, передбачених військовими операціями, в сумі 3483486,63 гривні. Натомість фактичні витрати на стаціонарне лікування військовослужбовців у зв’язку з пораненнями внаслідок військовий дій становлять 3669909,09 гривні (у тому числі витрати на оплату праці, харчування, медикаменти та витратні матеріали).

У свою чергу Комунальне підприємство "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" у своїй відповіді (лист № 11/532 від 26.03.2024) звернуло увагу на те, що розрахунки тарифів та коефіцієнтів за деякими діагностично-спорідненими групами захворювань не враховують фактичних витрат на надання належної медичної допомоги захисникам і захисницям України. Зокрема, операції на голові та шиї, черепно-мозкові операції при множинних значних травмах, операції на кульшовому суглобі, стегні та нижніх кінцівках за пакетом "Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах" вимагають значно більших витрат, ніж покриваються Програмою медичних гарантій на 2024 рік. Так, згідно із звітом медичного закладу операції на голові та шиї оплачуються за коефіцієнтом 3,937, тоді як фактичні витрати дорівнюють коефіцієнту в розмірі 7,18 тощо.

Таким чином, враховуючи інфляційні процеси, зростання цін на лікарські засоби, вироби медичного призначення та інші витратні матеріали та з метою покриття медичним закладам у повному обсязі усіх витрат, пов’язаних з лікуванням та реабілітацією військовослужбовців, Тимчасова слідча комісія буде рекомендувати Уряду України збільшити фінансування для лікарень, які надають медичні послуги пораненим військовослужбовцям (перелік Міністерства охорони здоров’я України) за трьома основними пакетами медичних послуг: "Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах", "Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій", "Реабілітаційна допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах". Це дасть змогу медичним закладам покращити якість лікування та збільшити у разі необхідності терміни перебування на лікуванні та відновленні поранених військовослужбовців.

Крім того, Тимчасова слідча комісія, отримавши десятки звернень від медичних закладів, які надають висококваліфіковану допомогу значній кількості поранених військовослужбовців, буде рекомендувати Міністерству охорони здоров’я України включити їх у відповідний перелік та застосувати у цих лікарнях додатковий підвищувальний коефіцієнт.

2. Доповнення Національного переліку основних лікарських засобів високоефективними медичними препаратами, медичними виробами та витратними матеріалами, які необхідно використовувати для лікування поранених військовослужбовців, та перегляд клінічних протоколів, що застосовуються для лікування та реабілітації поранених військовослужбовців

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення" від 25 березня 2009 року № 333 затверджено Національний перелік основних лікарських засобів (далі - Національний перелік) та передбачено, що заклади охорони здоров’я, що частково або повністю фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюють закупівлі лікарських засобів, включених до Національного переліку. Національний перелік сформовано на основі Базового переліку основних лікарських засобів Всесвітньої організації охорони здоров’я. Також він доповнювався лікарськими засобами, які за результатами державної оцінки медичних технологій мали високі показники клінічної та економічної ефективності.

За інформацією, отриманою Тимчасовою слідчою комісією від цивільних закладів охорони здоров’я (звернення № 162д9/15-2023/226211 від 14.10.2023) та Командування Медичних сил Збройних Сил України, діючий Національний перелік містить неповний перелік лікарських засобів, що можуть застосовуватися для лікування поранених військовослужбовців.

Крім того, для лікування поранених військовослужбовців необхідні медичні вироби, які часто є дороговартісними і також не включені до Національного переліку, а саме: спинномозкові, ортопедичні та спінальні імпланти, штучні кришталики ока з витратними матеріалами на імплантацію, ортопедичні пластини, різні види корсетів, ортези тощо.

Відсутність сучасних та високоефективних медичних препаратів та необхідного спектра медичних виробів у Національному переліку ускладнює (а в деяких випадках - унеможливлює) їх закупівлю медичними закладами, внаслідок чого виникають випадки, коли військовослужбовцям пропонується закуповувати альтернативні наявним препарати за власний кошт, що є порушенням вимог статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення". Частково фінансування таких потреб поранених військовослужбовців забезпечується за рахунок коштів благодійних фондів, організацій тощо.

Узагальнивши інформацію від цивільних закладів охорони здоров’я (звернення № 162д9/15-2023/226211 від 14.10.2023) та Командування Медичних сил Збройних Сил України, Тимчасова слідча комісія склала два переліки лікарських засобів (127 і 250 медичних препаратів відповідно), які, на думку медиків, критично необхідні для забезпечення основних потреб військовослужбовців у якісній медичній допомозі і які доцільно включити до Національного переліку. Проаналізувавши зазначені переліки, Міністерство охорони здоров’я України дійшло висновку (лист № 24-04/34170/2-23 від 23.11.2023) щодо можливого включення деяких медичних препаратів з переліків №№ 1, 2 до Національного переліку.

У зв’язку з тим, що розгляд питання щодо включення кожного лікарського засобу до номенклатури препаратів, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я (постанова Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 216) або до Національного переліку, здійснюється за результатами процедури оцінки медичних технологій, яка є досить тривалою (від одного місяця і більше для кожного препарату), на засіданнях Тимчасовою слідчою комісією за участю представників Міністерства охорони здоров’я України розроблена абсолютно нова процедура доповнення Національного переліку найновішими лікарськими засобами, що входять до останньої редакції базового переліку основних лікарських засобів, рекомендованих ВООЗ (WHO Model List of Essential Medicines).

Згідно з цією процедурою у разі доповнення Національного переліку лікарськими засобами, включеними до діючого Базового переліку основних лікарських засобів, рекомендованого ВООЗ (WHO Model List of Essential Medicines), державна оцінка медичних технологій не проводиться, за умови що такі лікарські засоби з аналогічною міжнародною непатентованою назвою (діючою речовиною) і формою випуску зареєстровані в Україні та виробляються згідно з даними Державного реєстру лікарських засобів України чотирма або більше різними виробниками, що забезпечуватиме конкуренцію на фармацевтичному ринку України. Зазначені ініціативи були повністю враховані Кабінетом Міністрів України у Постанові "Про внесення змін до пункту 6 Порядку проведення державної оцінки медичних технологій" від 3 травня 2024 року № 494.

Базовий перелік основних лікарських засобів, рекомендований ВООЗ (WHO Model List of Essential Medicines), є одним з ключових керівних документів, що допомагають країнам обирати життєво необхідну медичну продукцію, яка повинна бути широкодоступною і прийнятною за ціною для всіх рівнів системи охорони здоров’я. Крім того, базовий перелік основних лікарських засобів, рекомендований ВООЗ (WHO Model List of Essential Medicines), періодично оновлюється ВООЗ шляхом включення до нього низки нових передових препаратів для лікування різних захворювань.

Таким чином, завдяки плідній та конструктивній співпраці Тимчасової слідчої комісії та центральних органів виконавчої влади вдалося максимально швидко створити прозорий механізм покращення забезпечення поранених військовослужбовців якісними, ефективними та безпечними лікарськими засобами, що фінансуються з державного бюджету. Це дозволить пораненим військовослужбовцям отримати такі препарати безоплатно, а також знизить ризики дефіциту відповідних ліків на фармацевтичному ринку, зокрема в період дії воєнного стану.

Водночас Тимчасова слідча комісія встановила, що Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення" від 25 березня 2009 року № 333 не затверджено перелік медичних виробів. Також на медичні вироби не поширюється дія Постанови Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби" від 17 листопада 2008 року № 955 (зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 184). Таким чином, на сьогодні відсутня затверджена на законодавчому рівні класифікація медичних виробів з можливістю визначення таких єдиних спільних характеристик, як вид, категорія, коди виробів, що унеможливлює включення медичних виробів до Національного переліку.

З прийняттям нових технічних регламентів, розроблених на основі Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) від 05.04.2017 № 2017/745 та № 2017/746, буде запроваджено унікальний ідентифікатор медичних виробів. Відповідні технічні регламенти Міністерство охорони здоров’я України планує прийняти лише у четвертому кварталі 2024 року із встановленням перехідного періоду для здійснення необхідних заходів. Таке зволікання призведе до того, що поранені військовослужбовці не будуть забезпечені за державні кошти деякими новітніми медичними виробами, рекомендованими окремими лікарями, що може призвести до додаткових витрат таких військовослужбовців.

3. Оновлення та розроблення нових клінічних протоколів лікування поранених військовослужбовців

Розроблення та оновлення клінічних протоколів регулюються Наказом Міністерства охорони здоров’я України "Про створення та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони здоров’я України" від 28 вересня 2012 року № 751, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2012 року за № 2001/22313. Контроль за визначенням тем медико-технологічних документів, формуванням мультидисциплінарних груп, розробленням та впровадженням медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги здійснюють Міністерство охорони здоров’я України та Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України".

28 квітня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 2016 року № 1422, який дозволяє українським лікарям використовувати у своїй роботі міжнародні клінічні протоколи. Слід зазначити, що сучасна бойова травма характеризується значним спектром уражень, які майже не зустрічалися до повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, і навіть провідні держави світу не мають досвіду та відповідних клінічних протоколів щодо надання медичної допомоги пацієнтам з такими травмами. Крім того, викликами для системи охорони здоров’я стали раптове зростання числа поранених, а також низька обізнаність лікарів із принципами хірургії травми.

У зв’язку із вищевикладеним та з метою впровадження у повсякденну медичну практику найкращих клінічних настанов Тимчасовою слідчою комісією ініційовано звернення (№ 162д9/15-2023/226211 від 14.10.2023) до Міністерства охорони здоров’я України, Командування Медичних сил Збройних Сил України, а також департаментів (управлінь) охорони здоров’я областей та міста Києва, Національної академії медичних наук України щодо визначення переліку протоколів лікування поранених військовослужбовців, які потребують оновлення або їх розроблення у разі відсутності.

На виконання доручення Тимчасової слідчої комісії Національна академія медичних наук України (лист № 5-03/1671 від 13.11.2023) повідомила, що, поза сумнівом, потребують оновлення уніфіковані клінічні протоколи з надання екстреної медичної допомоги, лікування закритої черепно-мозкової травми, акубаротравми (контузії) тощо. Також потребують розроблення та уніфікації клінічні протоколи лікування поранених з вогнепальними/мінно-вибуховими травмами на другому і третьому рівнях надання допомоги.

За результатами опрацювання отриманих відповідей Тимчасовою слідчою комісією складено перелік необхідних клінічних протоколів та у робочому порядку надіслано до Міністерства охорони здоров’я України (№ 162д9/7-2024/34138 від 14.02.2024). Міністерство охорони здоров’я України (лист № 25-04/8478/2-24 від 23.02.2024) у свою чергу повідомило, що сформувало мультидисциплінарну (міжвідомчу) робочу групу з розроблення галузевих стандартів надання медичної допомоги за темою "Бойова травма", якою здійснюється розроблення клінічних протоколів на основі стандартів НАТО.

Станом на 1 вересня 2024 року наказами Міністерства охорони здоров’я України "Про затвердження нових клінічних протоколів за темою "Бойова травма" від 25 квітня 2024 року № 714 та "Про затвердження нових клінічних протоколів за темою "Бойова травма" від 16 липня 2024 року № 1237 затверджено нові клінічні протоколи медичної допомоги, а саме:

1) "Анестезія у пацієнтів із травмою";

2) "Гострий компартмент-синдром";

3) "Бойова торакальна травма";

4) "Висока двостороння ампутація";

5) "Бойові поранення: дебридмент та іригація";

6) "Судинна травма";

7) "Ампутація: оцінка та лікування (бойові поранення)";

8) "Гостра дихальна недостатність (бойові поранення)";

9) "Нейрохірургія і тяжка травма голови (бойові поранення)";

10) "Переломи кісток кінцівок (бойові поранення)";

11) "Лікування переломів кісток таза (бойові поранення)";

12) "Невідкладна реанімаційна торакотомія (бойові поранення)".

Нові клінічні протоколи дозволять лікарям-практикам ознайомитися із специфікою надання допомоги при бойовій травмі в державах - членах Північноатлантичного альянсу, а також дадуть змогу дізнатися про організацію цієї допомоги. Таким чином, кожний лікар у цивільній лікарні або у шпиталі зможе переймати досвід та оперативно лікувати поранених військовослужбовців з бойовою травмою за найкращими міжнародними практиками вже сьогодні.

Доцільно зазначити, що нещодавно прийнятим Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження стандартів Організації Північноатлантичного договору у сфері медичного забезпечення сил безпеки і сил оборони" від 7 лютого 2024 року № 3576-IX передбачено здійснення Міністерством оборони України військової стандартизації, нормативно-правового регулювання відносин у сфері військової стандартизації. При цьому медична стандартизація у сфері оборони відтепер також віднесена до компетенції Міністерства оборони України.

За результатами опрацювання звернення Тимчасової слідчої комісії Міністерство оборони України повідомило (лист № 220/2759 від 22.02.2024), що було проведено роботу щодо визначення переліку протоколів, які були неврегульовані чи потребували оновлення. Відповідний перелік було надіслано до Міністерства охорони здоров’я України (листи № 510/12/8640 від 29.07.2023 та № 510/12/10520 від 05.09.2023).

Підсумовуючи вищевикладене, Тимчасова слідча комісія вважає за доцільне звернути увагу Міністерства охорони здоров’я України на необхідність продовження роботи з оновлення та розроблення інших клінічних протоколів за темою "Бойова травма", передбачених планом роботи мультидисциплінарної (міжвідомчої) робочої групи, а саме:

"Переливання цільної крові";

"Реанімаційна ендоваскулярна балонна оклюзія аорти (REBOA) для лікування геморагічного шоку";

"Основи штучної вентиляції легень";

"Забезпечення прохідності дихальних шляхів при травматичних ураженнях";

"Контузія: алгоритм лікування легкої черепно-мозкової травми";

"Радіологія: візуалізаційні дослідження поранених у фронтових умовах";

"Травма ока: первинна допомога";

"Лікування травми сечостатевої системи";

"Допомога при утопленні";

"Вентилятор-асоційована пневмонія";

"Реанімаційні заходи із контролем пошкоджень";

"Біль, тривога і делірій";

"Вибухова травма вуха/акустична травма і втрата слуху";

"Інвазивна грибкова інфекція у бойових пораненнях";

"Лікування опіків";

"Профілактика інфекції при бойових пораненнях";

"Лікування обмороження і траншейної стопи";

"Профілактика, моніторинг і лікування гіпотермії".

4. Запровадження нових уніфікованих норм харчування поранених військовослужбовців, які проходять лікування та реабілітацію у медичних закладах усіх форм власності та підпорядкування, на основі стандартів НАТО

Харчування військовослужбовців Збройних Сил України, які перебувають на лікуванні або реабілітації, здійснюється згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту" від 29 березня 2002 року № 426 (із змінами та доповненнями) за нормою № 5 - лікувальна. За даними Національної академії медичних наук України норма № 5 - лікувальна передбачає посилене п’ятиразове харчування, що забезпечує енергетичну цінність раціону на рівні 4135 ккал.

За нормою № 5 згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 мають забезпечуватися харчуванням хворі військовослужбовці, які відповідно до законодавства мають право на лікування або обстеження у військово-медичних та медичних закладах Міністерства внутрішніх справ України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій (госпіталях, клініках, стаціонарах та інших медичних закладах, а також у медичних батальйонах, ротах, загонах тощо).

Проте, як встановила Тимчасова слідча комісія, зазначена норма застосовувалася лише в закладах охорони здоров’я, які перебувають у підпорядкуванні Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України. Натомість військовослужбовці, які перебувають на лікуванні у відділеннях медичних закладів Міністерства охорони здоров’я України, отримують звичайне триразове харчування згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я України "Про удосконалення організації лікувального харчування та роботи дієтологічної системи в Україні" від 29 жовтня 2013 року № 931 (із змінами та доповненнями). Згідно з цим наказом Міністерства охорони здоров’я України норми харчування на одного хворого (у тому числі військовослужбовця) на день стандартної дієти у загальних відділеннях (терапевтичних, хірургічних) значно нижчі і не відповідають нормі № 5.

Зокрема, у цивільних медзакладах у межах пакетів медичних послуг "Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах" та "Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій" передбачено триразове харчування поранених військовослужбовців, нормативна вартість якого за розрахунками Національної служби здоров’я України на одну особу становить 39,70 гривні на добу, що є неприпустимо мало. У той час, як раціон харчування поранених військовослужбовців Збройних Сил України у госпіталях Міністерства оборони України передбачає посилене п’ятиразове харчування і становить в середньому 142-147 гривень на добу на одну людину.

Особливо занижені у цивільних лікарнях норми споживання м’яса - у 2,5 разу, риби - у 2,4 разу, масла - у 4,5 разу, сметани - у 2 рази, хліба - у 3 рази. Енергетична цінність триразового харчування становить усього 2431 ккал, що у 1,7 разу нижче від норми № 5. Таке харчування не є достатнім та повноцінним як за кількісними, так і за якісними показниками, і тому різницю у харчуванні пораненим військовослужбовцям доводиться покривати за рахунок волонтерської допомоги, місцевих бюджетів, родин, благодійників тощо.

На засіданні Тимчасової слідчої комісії 8 листопада 2023 року досягнуто згоди, що Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство оборони України та Міністерство фінансів України у стислі терміни спільно напрацюють і внесуть на розгляд Кабінету Міністрів України зміни та доповнення до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426, які передбачатимуть, що норма № 5 - лікувальна поширюватиметься на забезпечення харчуванням військовослужбовців у закладах охорони здоров’я всіх форм власності та підпорядкування. Натомість розроблення, погодження та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проекту змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 затягнулося на декілька місяців з невідомих причин.

З метою негайного покращення та уніфікації раціону харчування поранених військовослужбовців за ініціативою голови Тимчасової слідчої комісії Тимошенко Ю.В. була підготовлена та внесена поправка до законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист (реєстр. № 10313), якою доповнено абзац четвертий пункту 1 статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" новою нормою такого змісту: "Військовослужбовці під час лікування у закладах охорони здоров’я всіх форм власності та підпорядкування забезпечуються покращеним харчуванням відповідно до норм, які застосовуються у військово-медичних закладах, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".

Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" (далі - Закон № 3621-IX) було прийнято 21 березня 2024 року за № 3621-IX . Згідно з пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Кабінет Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності законом мав привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим законом.

Під час засідання Тимчасової слідчої комісії за участю представників центральних органів виконавчої влади 19 червня 2024 року та робочої наради у Міністерстві охорони здоров’я України 5 серпня 2024 року було досягнуто домовленості щодо пришвидшення підготовки проекту постанови Кабінету Міністрів України на виконання Закону № 3621-IX у частині запровадження нових правил покращеного харчування поранених військовослужбовців у цивільних медичних закладах.

На виконання Закону № 3621-IX, а також Постанови Верховної Ради України "Про попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців у медичних закладах" від 16 липня 2024 року № 3850-IX Міністерством охорони здоров’я України (лист № 24139/1/1-24 від 08.08.2024) у стислі строки розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку забезпечення покращеного харчування військовослужбовців під час лікування у закладах охорони здоров’я усіх форм власності та підпорядкування відповідно до норм, які застосовуються у військово-медичних закладах", який було прийнято на засіданні Кабінету Міністрів України 13 серпня 2024 року за № 955 (далі - Постанова № 955). Згідно з Постановою № 955 примітка до норми № 5 - лікувальна доповнюється новою нормою: "за рахунок коштів державного бюджету харчуванням забезпечуються також військовослужбовці, визначені у підпункті 1 пункту 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", які отримують медичну та реабілітаційну допомогу в закладах охорони здоров’я, з якими укладено договори компенсації витрат на продукти харчування для організації покращеного харчування військовослужбовців під час лікування у закладах охорони здоров’я усіх форм власності та підпорядкування відповідно до норм, які застосовуються у військово-медичних закладах".