Розділ IX. КОНТРОЛЬ ВІДПОВІДНОСТІ ВИНА/ПРОДУКТУ ВИННОГО АРОМАТИЗОВАНОГО З ГЕОГРАФІЧНИМ ЗАЗНАЧЕННЯМ СПЕЦИФІКАЦІЇ
Стаття 48. Заходи контролю відповідності вина/продукту винного ароматизованого з географічним зазначенням специфікації
1. Заходи контролю відповідності вина/продукту винного ароматизованого з географічним зазначенням специфікації здійснюються контролюючим органом шляхом:
1) перевірки вина/продукту винного ароматизованого з географічним зазначенням на відповідність специфікації;
2) відстеження використання зареєстрованих географічних зазначень відповідно до Закону України "Про правову охорону географічних зазначень".
2. У разі виявлення контролюючим органом невідповідності вина/продукту винного ароматизованого з географічним зазначенням специфікації виробнику вина, виробнику продукту винного ароматизованого видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері виноградарства та виноробства, про що відповідне повідомлення направляється органу сертифікації. Виробник вина, виробник продукту винного ароматизованого зобов’язаний вжити необхідних заходів для усунення такої невідповідності у строк, встановлений контролюючим органом.
Стаття 49. Перевірка вина/продукту винного ароматизованого з географічним зазначенням
1. Перевірка вина/продукту винного ароматизованого з географічним зазначенням здійснюється контролюючим органом шляхом:
1) відбору зразків у всіх виробників, що здійснюють виробництво такого вина/продукту винного ароматизованого відповідно до його специфікації, та лабораторного і органолептичного дослідження таких зразків;
2) перевірки дотримання умов виробництва, зазначених у специфікації вина/продукту винного ароматизованого з географічним зазначенням, виноградників, виробничих потужностей;
3) перевірки будь-якого етапу виробництва, включаючи розлив та пакування, з дослідженням властивостей та особливих якостей вина/продукту винного ароматизованого з географічним зазначенням на такому етапі.
2. При перевірці відповідності вина/продукту винного ароматизованого специфікації з транскордонним географічним зазначенням контролюючий орган направляє запити щодо здійснення перевірки до контролюючих органів іноземних держав, на території яких діють права, що випливають з реєстрації такого географічного зазначення, які поширюються на це географічне зазначення, та виконує відповідні запити від контролюючих органів іноземних держав.
3. Лабораторне дослідження вина/продукту винного ароматизованого з географічним зазначенням здійснюється шляхом фізико-хімічних аналітичних досліджень таких властивостей:
1) загальна та фактична міцність;
2) сумарний вміст цукрів, виражений у перерахунку на фруктозу та глюкозу (щодо напівігристих та ігристих вин - включаючи будь-яку сахарозу);
3) загальна кислотність;
4) вміст летких кислот;
5) загальний вміст діоксиду сірки;
6) для вин із вмістом діоксиду вуглецю - надлишковий тиск при 20°С;
7) будь-які інші особливі якості, передбачені специфікацією вина/продукту винного ароматизованого із зареєстрованим географічним зазначенням.
4. Фізико-хімічні аналітичні дослідження вина/продукту винного ароматизованого мають право здійснювати виключно лабораторії, акредитовані у відповідній сфері.
5. Органолептичне дослідження вина/продукту винного ароматизованого з географічним зазначенням здійснюється комісією з сенсорного аналізу вина/продукту винного ароматизованого з географічним зазначенням, утвореною акредитованою лабораторією. Порядок формування та роботи комісії з сенсорного аналізу вина/продукту винного ароматизованого з географічним зазначенням, методи відбору зразків, порядок проведення органолептичних та фізико-хімічних аналітичних досліджень вина/продукту винного ароматизованого з географічним зазначенням визначаються спеціально уповноваженим органом.
Розділ X. ВВЕДЕННЯ В ОБІГ ВИНОГРАДУ, ПРОДУКТІВ ВИНОГРАДАРСТВА, ПРОДУКТІВ ВИННИХ АРОМАТИЗОВАНИХ, ЇХ ПАКУВАННЯ, МАРКУВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ
Стаття 50. Умови введення в обіг винограду, продуктів виноградарства, продуктів винних ароматизованих
1. Введення в обіг винограду для виробництва продуктів виноградарства, продуктів винних ароматизованих допускається за умови, що він вирощений відповідно до вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.
2. Введення в обіг продуктів виноградарства, продуктів винних ароматизованих здійснюється з дотриманням вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
3. Виноград, продукти виноградарства, продукти винні ароматизовані, призначені для експорту, виробляються з дотриманням вимог цього Закону.
4. Розлив продуктів виноградарства, продуктів винних ароматизованих, які вводяться в обіг у споживчій тарі (упаковці) для безпосереднього споживання кінцевим споживачем, проводиться в умовах, що забезпечують збереження якості та органолептичних характеристик таких продуктів.
Тара (упаковка), відповідні пробки/корки, а також умови зберігання продуктів виноградарства, продуктів винних ароматизованих повинні забезпечувати незмінність таких продуктів.
5. Нефасовані продукти виноградарства, продукти виноробства, продукти винні ароматизовані, що реалізуються наливом, повинні зберігатися у ємностях та в умовах, що забезпечують збереження якості та органолептичних характеристик таких продуктів, а також їх незмінність, та реалізуватися у визначений строк придатності.
Реалізація наливом вин/продуктів винних ароматизованих з географічним зазначенням не допускається.
6. Продукти виноградарства, продукти виноробства, продукти винні ароматизовані вводяться в обіг під офіційною назвою, крім випадків, встановлених цим Законом. Деалкоголізовані продукти виноробства вводяться в обіг під офіційною назвою відповідної категорії продукту, підданого деалкоголізації, доповненою терміном "деалкоголізований" або "частково деалкоголізований" залежно від фактичної міцності за об’ємом.
7. Допускається введення в обіг продуктів виноградарства, продуктів виноробства, продуктів винних ароматизованих з географічним зазначенням та з традиційним зазначенням. Перелік традиційних зазначень та порядок їх використання визначаються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, державної політики у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави.
Стаття 51. Спеціальні умови імпорту та експорту
1. До продуктів виноградарства товарних підпозицій 2009 61, 2009 69 та товарної позиції 2204 УКТЗЕД , ввезених на митну територію України, застосовуються положення цього Закону щодо вин/продуктів винних ароматизованих з географічним зазначенням, а також вимоги щодо відповідності їх категорії, представлення на ринку та опису, встановлені цим Законом.
2. Імпортовані продукти виноградарства, продукти виноробства супроводжуються:
1) сертифікатом, що засвідчує відповідність продукту вимогам щодо безпечності харчових продуктів, виданим компетентним органом країни походження, який може бути складовою частиною звіту про проведення аналізу, передбаченого пунктом 2 цієї частини;
2) звітом про проведення аналізу, виданим акредитованою лабораторією країни походження, якщо продукт призначений для безпосереднього споживання кінцевим споживачем.
Як виняток з положень пунктів 1 і 2 цієї частини, продукти, що імпортуються в обсязі не більше 1 гектолітра без мети введення їх в обіг - для особистого споживання, для проведення виставок і ярмарків, презентацій, для експериментальних цілей, не потребують супроводження сертифікатом або звітом про проведення аналізу.
3. Продукти виноградарства, продукти виноробства, продукти винні ароматизовані, що експортуються, супроводжуються документами відповідно до вимог країни-імпортера.
Виноград, продукти виноградарства, продукти винні ароматизовані, призначені для експорту, виробляються з додержанням вимог та процедур, визначених імпортером, згідно з умовами відповідного зовнішньоекономічного договору або згідно з вимогами законодавства країни-імпортера.
Стаття 52. Обіг (розміщення на ринку) вина/продукту винного ароматизованого з географічним зазначенням
1. З моменту реєстрації географічного зазначення вино/продукт винний ароматизований з географічним зазначенням може розміщуватися на ринку лише за наявності відповідного сертифіката.
2. Особи, які здійснюють реалізацію вина/продукту винного ароматизованого з географічним зазначенням за відсутності відповідного сертифіката (копії), несуть відповідальність згідно з цим Законом.
3. Вино/продукт винний ароматизований з географічним зазначенням, виробництво, обіг, маркування якого не відповідає вимогам його специфікації та вимогам законодавства у сфері виноградарства та виноробства або який маркований попереджувальним маркуванням, підлягає вилученню з обігу.
Стаття 53. Особливі вимоги до пакування та маркування
1. Використання для закупорювання ємностей з продуктом виноградарства, продуктом виноробства пробок/корків, вкритих обгорткою або фольгою, виробленою на основі свинцю, забороняється.
2. Маркування та представлення на ринку продуктів виноградарства, продуктів винних ароматизованих повинно включати обов’язкову інформацію, передбачену Законом України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів", а також зазначення:
1) категорії продуктів виноградарства, продуктів винних ароматизованих, для деалкоголізованих продуктів - доповнене терміном "деалкоголізовано" або "частково деалкоголізовано" залежно від фактичної міцності за об’ємом;
2) "назва місця походження" або "географічне зазначення" та відповідного географічного зазначення - для вина/продукту винного ароматизованого з географічним зазначенням. Для вина/продукту винного ароматизованого з географічним зазначенням, зареєстрованим на території Європейського Союзу, зазначення "назва місця походження" може доповнюватися словами "protected designation of origin" або "PDO", а географічне зазначення - словами "protected geographical indication" або "PGI", чи відповідними символами Європейського Союзу;
3) фактичної міцності за об’ємом;
4) місця походження;
5) суб’єкта, шо здійснював розлив, а щодо вина ігристого, вина ігристого добірного, вина ігристого добірного ароматичного, вина газованого - найменування виробника або постачальника;
6) імпортера - для імпортованих продуктів виноградарства, продуктів винних ароматизованих;
7) вмісту цукру - для вина газованого, вина ігристого, вина ігристого добірного, вина ігристого добірного ароматичного;
8) традиційного зазначення.
Допускається незазначення категорії продуктів виноградарства, крім деалкоголізованих, якщо в маркуванні наведено зареєстроване географічне зазначення.
3. Інформація, передбачена частиною другою цієї статті, може надаватися в електронній формі, з розміщенням посилання на неї на фізичному носії, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, державної політики у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави.
Стаття 54. Контроль якості продуктів виноградарства, продуктів виноробства, продуктів винних ароматизованих
1. Продукти виноградарства, продукти виноробства, продукти винні ароматизовані підлягають обов’язковому контролю якості, що здійснюється шляхом проведення фізико-хімічного аналітичного дослідження та органолептичного дослідження.
2. Контроль якості продуктів виноградарства, продуктів виноробства, продуктів винних ароматизованих передбачає:
1) внутрішній контроль на всіх етапах виробництва, який включає фізико-хімічне аналітичне дослідження, що проводиться акредитованою лабораторією, у тому числі лабораторією виробника, органолептичне дослідження - сенсорне оцінювання, що проводиться сенсорним оцінювачем;
2) зовнішній (міжгалузевий) контроль, який здійснюється контролюючим органом до розміщення на ринку (введення в обіг) шляхом залучення акредитованих лабораторій відповідно до Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин".
3. Перелік акредитованих лабораторій, що здійснюють зовнішній (міжгалузевий) контроль, оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, державну політику у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави.
4. Методи фізико-хімічного аналітичного та органолептичного досліджень, вимоги до сенсорних оцінювачів, програми їх підготовки, порядок перевірки знань і компетентностей сенсорних оцінювачів затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, державної політики у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави.
5. З метою здійснення контролю якості продуктів виноградарства, продуктів виноробства, продуктів винних ароматизованих щодо географічного походження, ідентифікації сортів винограду, додавання води, цукру чи спирту у випадках, передбачених законодавством у сфері виноградарства та виноробства, проводиться ізотопний аналіз винограду та/або продуктів виноградарства, продуктів виноробства, продуктів винних ароматизованих. Умови, порядок та методики проведення ізотопного аналізу, способи і методики відбору зразків, умови щодо кількості зразків та їх підготовки, вимоги до змісту і форми документів за результатами ізотопного аналізу затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, державної політики у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави.
Стаття 55. Супровідні документи для перевезення винограду, продуктів виноградарства, продуктів винних ароматизованих
1. Перевезення винограду товарної категорії 0806 10 90, соку виноградного товарних підпозицій 2009 61, 2009 69, сусла виноградного товарних категорій 2204 30 92, 2204 30 94, вин, включаючи вина з додаванням спирту, товарної позиції 2204 (крім сусел виноградних товарних категорій 2204 30 92, 2204 30 94, 2204 30 96 та 2204 30 98), осаду винного товарних категорій 2307 00 11 , 2307 00 19, вичавок виноградних товарних категорій 2308 00 11, 2308 00 19, вина деалкоголізованого товарної категорії 2202 99 19 УКТЗЕД супроводжується перевізним документом (транспортною накладною, коносаментом тощо) відповідно до вимог законодавства, а також супровідним документом, що засвідчує якість та характеристики таких продуктів, рік збирання врожаю винограду, сорт (сорти) винограду, з якого (яких) вироблено такі продукти, відповідність специфікації продукту виноробства з географічним зазначенням (далі - супровідний документ). Перевезення імпортованих продуктів додатково супроводжується документами, визначеними частиною другою статті 51 цього Закону.
2. Супровідний документ оформлюється виробником винограду, виробником продукту виноградарства і повинен містити відомості, зазначені у перевізному документі, а також такі відомості:
1) назва документа, дата і місце його складання;
2) у разі перевезення нефасованих продуктів:
для продуктів виноробства - фактична міцність за об’ємом; для непідданих бродінню продуктів - показник рефрактометра або густина;
для продуктів у процесі бродіння - загальна міцність за об’ємом; для вин із вмістом залишкового цукру більше ніж 4 грами на 1 літр - фактична та загальна міцність за об’ємом;
3) відомості про географічне зазначення, рік збирання врожаю, сорт (сорти) винограду;
4) відомості про категорію продукту виноградарства;
5) відомості про зону виноградарства, в якій вирощено виноград, що перевозиться, або з якого вироблені продукти, що перевозяться, визначені частиною першою цієї статті;
6) відомості про застосування енологічних практик.
3. Не вимагається оформлення супровідного документа при перевезенні продуктів, визначених частиною першою цієї статті, у таких випадках:
1) перевезення здійснюється в межах одного підприємства або між пов’язаними особами у значенні Податкового кодексу України з метою виробництва, оброблення, зберігання, розливу у тару готової продукції, за умови що загальна довжина шляху перевезення не перевищує 70 кілометрів та перевезення здійснюється на території України;
2) побічні продукти перевозяться на підприємство, яке здійснює дистиляцію, або на підприємство з виробництва оцту винного з метою вилучення їх з обігу чи утилізації;
3) перевезення виноградного соку або сусла виноградного товарних підпозицій 2009 61, 2009 69 УКТЗЕД здійснюється для інших цілей, ніж виробництво продуктів виноградарства, продуктів винних ароматизованих;
4) перевезення продуктів виноробства для дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для дипломатичних представництв України за кордоном;
5) перевезення будь-яких продуктів в кількості до 1 гектолітра для наукових або експериментальних цілей;
6) перевезення зразків для виставок, ярмарків, комерційних потреб, для лабораторного аналізу та для надання спеціально уповноваженому органу, контролюючому органу;
7) перевезення вина, вина у процесі бродіння, сусла виноградного, сусла виноградного у процесі бродіння фізичними особами для особистого споживання в обсязі до 30 літрів.
4. Вимоги до супровідного документа та порядок його оформлення, порядок внесення відомостей із супровідного документа до Виноградарсько-виноробного реєстру затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, державної політики у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави.
Стаття 56. Перевезення нефасованих продуктів у сфері виноградарства та виноробства
1. У разі перевезення винограду, соку виноградного, соку виноградного концентрованого, продуктів виноградарства, крім оцту винного, в обсязі понад 60 літрів, а також побічних продуктів, вина кріпленого для дистиляції та інших непридатних для безпосереднього споживання продуктів з винограду у нефасованому вигляді виробник винограду, виробник продуктів виноградарства зобов’язаний не пізніше початку здійснення перевезення забезпечити внесення відомостей із супровідного документа до Виноградарсько-виноробного реєстру.
2. У разі якщо перевезення продуктів, визначених частиною першою цієї статті, здійснюється через територію декількох країн компетентний орган країни відвантаження таких продуктів направляє примірник супровідного документа компетентному органу країни-одержувача у паперовій або електронній формі.
Розділ XI. ВЕДЕННЯ ВИРОБНИЧОГО ОБЛІКУ ВИНОГРАДУ, ПРОДУКТІВ ВИНОГРАДАРСТВА, ПРОДУКТІВ ВИННИХ АРОМАТИЗОВАНИХ
Стаття 57. Мета та спосіб ведення виробничого обліку
1. Виробники винограду, виробники продуктів виноградарства, виробники продуктів винних ароматизованих зобов’язані вести виробничий облік у паперовій або електронній формі шляхом виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації щодо сировини (одержаної та реалізованої), продуктів виноградарства, технологічних прийомів виноградарства, енологічних практик на підставі відповідних первинних документів, запасів пробок/корків, що використовуються під час розливу продуктів виноградарства, продуктів винних ароматизованих у ємності номінальним об’ємом до 5 літрів.
2. Виробничий облік здійснюється виробниками продуктів виноградарства, виробниками продуктів винних ароматизованих із додержанням таких вимог:
1) продукти, отримані із сировини, що походить з України, обліковуються окремо від продуктів, отриманих з імпортованої сировини;
2) вина із вмістом діоксиду вуглецю, вина лікерні обліковуються окремо від вина тихого.
3. Ведення обліку оцту винного не вимагається.
4. Виробники продуктів виноградарства проводять інвентаризацію залишків станом на 31 липня, результати якої відображаються в даних виробничого обліку наступного маркетингового року.
5. Порядок та строки ведення виробничого обліку, види продуктів виноградарства, продуктів винних ароматизованих, що підлягають виробничому обліку, обов’язкові дані, які фіксуються в облікових записах, порядок, зміст і спосіб повідомлення про застосування енологічних практик, порядок і строки зберігання облікових записів та супровідної документації затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, державної політики у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави.
Розділ XII. ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД (КОНТРОЛЬ) У СФЕРІ ВИНОГРАДАРСТВА ТА ВИНОРОБСТВА
Стаття 58. Державний нагляд (контроль) у сфері виноградарства та виноробства
1. Державний нагляд (контроль) у сфері виноградарства та виноробства здійснює контролюючий орган відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням положень цього Закону.
2. Для цілей державного нагляду (контролю) згідно з цим Законом здійснюється контроль якості продуктів виноградарства, продуктів виноробства, продуктів винних ароматизованих шляхом проведення фізико-хімічного аналітичного та органолептичного досліджень, що проводяться акредитованою лабораторією.
3. Державний нагляд (контроль) за діяльністю органів сертифікації здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Стаття 59. Повноваження посадових осіб, які здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері виноградарства та виноробства
1. Посадові особи, які здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері виноградарства та виноробства, з метою виконання покладених на них завдань у межах своїх повноважень мають право:
1) безперешкодного доступу до об’єкта перевірки, одержання необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) інформації, документації, зразків сировини, інших матеріалів та готової продукції для проведення лабораторних досліджень;
2) видавати приписи про усунення порушень законодавства у сфері виноградарства та виноробства;
3) видавати розпорядчі акти про відкликання та/або вилучення товарів, що не відповідають вимогам законодавства у сфері виноградарства та виноробства.
Розділ XIII. ПРОГРАМИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ У СФЕРІ ВИНОГРАДАРСТВА ТА ВИНОРОБСТВА
Стаття 60. Програми державної підтримки у сфері виноградарства та виноробства
1. Основи державної підтримки у сфері виноградарства та виноробства визначаються законами України "Про державну підтримку сільського господарства України", "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою".
2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, державної політики у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, розробляє та реалізує програми державної підтримки на засадах, визначених Законом України "Про державні цільові програми".
Розділ XIV. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ВИНОГРАДАРСТВА ТА ВИНОРОБСТВА
Стаття 61. Відповідальність за порушення прав, що випливають з реєстрації географічного зазначення вина/продукту винного ароматизованого
1. Будь-яке посягання на права, що випливають з реєстрації географічного зазначення вина/продукту винного ароматизованого, тягне за собою відповідальність згідно із законом. На вимогу об’єднання осіб або особи, яка має право використовувати географічне зазначення вина/продукту винного ароматизованого, органу державної влади в межах його компетенції таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати заподіяну шкоду.
2. За вибором позивача, який звернувся за захистом свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу, допускається заміна відшкодування шкоди виплатою компенсації в розмірі від десяти до п’ятисот мінімальних заробітних плат, що визначається судом залежно від характеру порушення.
3. Об’єднання осіб або особа, яка має право використовувати географічне зазначення вина/продукту винного ароматизованого, або орган державної влади має право вимагати вилучення з обігу і знищення за рахунок порушника товарів, упаковок, етикеток, на яких без належних правових підстав розміщено географічне зазначення вина/продукту винного ароматизованого та/або попереджувальне маркування, передбачене Законом України "Про правову охорону географічних зазначень" або цим Законом.
Стаття 62. Відповідальність за порушення цього Закону
1. Суб’єкти господарювання (юридичні особи і фізичні особи - підприємці) несуть відповідальність за такі порушення:
1) комерційне використання зареєстрованого географічного зазначення вина/продукту винного ароматизованого для будь-якого товару, що не охоплюється реєстрацією географічного зазначення і є подібним до вина/продукту винного ароматизованого з географічним зазначенням, або використання зареєстрованого географічного зазначення вина/продукту винного ароматизованого для будь-якого товару чи послуги з використанням репутації зареєстрованого географічного зазначення вина/продукту винного ароматизованого або таке, що призводить до погіршення або розмивання репутації зареєстрованого географічного зазначення вина/продукту винного ароматизованого чи до зловживання нею, у тому числі якщо вино/продукт винний ароматизований із зареєстрованим географічним зазначенням використовується як складова іншого товару, -
тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб від семи до десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат;
2) неправомірне використання, імітація або інше втілення зареєстрованого географічного зазначення вина/продукту винного ароматизованого, у тому числі в доменному імені, навіть якщо зазначено справжнє місце походження вина/продукту винного ароматизованого, або якщо зареєстроване географічне зазначення вина/продукту винного ароматизованого перекладається, викладається у транскрипції чи транслітерації або супроводжується словами "стиль", "тип", "спосіб", "який вироблений у", "імітація", "смак", "подібний" чи похідними від них, у тому числі якщо вино/продукт винний ароматизований із зареєстрованим географічним зазначенням використовується як складова іншого товару, -
тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб від семи до десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат;
3) будь-яке інше хибне або таке, що може ввести споживачів в оману, зазначення джерела походження або особливих якостей вина/продукту винного ароматизованого, використання зареєстрованого географічного зазначення вина/продукту винного ароматизованого на упаковці, у рекламних матеріалах або документах, у доменних іменах та в мережі Інтернет, а також пакування в тару, яка може справляти хибне враження про його походження, -
тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб від семи до десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат;
4) використання попереджувального маркування при маркуванні вина/продукту винного ароматизованого, для якого географічне зазначення не зареєстровано, або для вина/продукту винного ароматизованого із зареєстрованим географічним зазначенням, що не відповідає його специфікації, -
тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб від семи до десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат;
5) введення в обіг вина/продукту винного ароматизованого із зареєстрованим географічним зазначенням, щодо якого не одержано сертифікат, що засвідчує відповідність специфікації вина/продукту винного ароматизованого із зареєстрованим географічним зазначенням, або сертифікат щодо якого скасовано, -
тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб від семи до десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат;
6) невиконання, несвоєчасне виконання приписів посадової особи контролюючого органу або його територіального органу про усунення порушень цього Закону -
тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб від трьох до семи мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців від двох до п’яти мінімальних заробітних плат;
7) здійснення виноградарства з порушенням вимог, встановлених розділом III цього Закону, -
тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб від семи до десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат;
8) здійснення виробництва продуктів виноградарства, продуктів винних ароматизованих без додержання вимог, встановлених розділом IV цього Закону, -
тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб від семи до десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат;
9) використання побічних продуктів, утворених при виробництві продуктів виноградарства, продуктів виноробства у спосіб, не передбачений статтею 20 цього Закону, -
тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб від семи до десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат;
10) здійснення перевезення винограду, продуктів виноградарства та сировини для їх виробництва з порушенням вимог, встановлених статтями 55 і 56 цього Закону, -
тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб від семи до десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат;
11) введення в обіг, представлення на ринку продуктів виноградарства, продуктів винних ароматизованих, у тому числі з географічними зазначеннями, з порушенням вимог, встановлених розділом X цього Закону, -
тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб від семи до десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат;
12) ведення обліку винограду, продуктів виноградарства, продуктів винних ароматизованих, пробок/корків з порушенням вимог, встановлених розділом XI цього Закону, -
тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб від семи до десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат;
13) неподання обов’язкових декларацій, передбачених статтями 29-32 цього Закону, в установлений цим Законом строк -
тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб від семи до десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат;
14) неподання передбачених цим Законом заявок, повідомлень, звітів у встановлений цим Законом строк -
тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб від семи до десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат.
2. Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, за яке на суб’єкта господарювання було накладено штраф, -
тягне за собою накладення штрафу на суб’єкта господарювання у подвійному розмірі від розміру штрафу, встановленого за відповідне порушення частиною першою цієї статті.
3. Органи сертифікації несуть відповідальність за такі порушення цього Закону:
1) ненадання на вимогу посадової особи контролюючого органу або його територіального органу документів, необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) у сфері виноградарства та виноробства, -
тягне за собою накладення штрафу від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат;
2) ненадання, надання недостовірної інформації на вимогу посадової особи спеціально уповноваженого органу, контролюючого органу або його територіального органу інформації про виробників вина, виробників продуктів винних ароматизованих, з якими цей орган уклав договір про проведення сертифікації, про видані, зупинені та скасовані сертифікати -
тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат;
3) порушення встановлених розділом VIII цього Закону вимог щодо сертифікації вина/продукту винного ароматизованого з географічним зазначенням, яке мало наслідком неправомірну видачу сертифіката або неправомірну відмову в його видачі, -
тягне за собою накладення штрафу від п’яти до шістнадцяти мінімальних заробітних плат.
4. Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною третьою цієї статті, за яке на орган сертифікації було накладено штраф, -
тягне за собою накладення штрафу на орган сертифікації у подвійному розмірі від розміру штрафу, встановленого за відповідне порушення частиною третьою цієї статті.
Стаття 63. Провадження у справах про порушення цього Закону
1. Провадження у справах про порушення суб’єктами господарювання (юридичними особами та фізичними особами - підприємцями), органами сертифікації цього Закону здійснюється відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
2. Справи про порушення цього Закону розглядаються контролюючим органом або його територіальним органом. Від імені зазначених у цій частині органів розглядати справи мають право керівник або заступники керівника.
3. Штраф за порушення цього Закону може бути накладено протягом двох місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
4. Підставою для розгляду справи про порушення цього Закону є протокол, який складається за результатами здійснення державного нагляду (контролю) уповноваженими на те посадовими особами органів, визначених частиною другою цієї статті.
5. У протоколі зазначаються:
1) дата і місце його складення;
2) посада, прізвище, власне ім’я, по батькові посадової особи, яка склала протокол;
3) відомості про особу, стосовно якої складено протокол (найменування та місцезнаходження юридичної особи або прізвище, власне ім’я, по батькові та місце проживання фізичної особи - підприємця, контактні дані);
4) місце, час вчинення і суть вчиненого порушення цього Закону;
5) посилання на положення нормативно-правового акта (із зазначенням відповідної статті, частини, пункту чи абзацу), яке було порушено особою, стосовно якої складено протокол;
6) посилання на акт державного нагляду (контролю) та інші докази, якими підтверджується вчинення порушення цього Закону особою, стосовно якої складено протокол;
7) прізвище, власне ім’я, по батькові та місце проживання, контактні дані свідків або потерпілих та їхні пояснення (за наявності);
8) пояснення особи, стосовно якої складено протокол, або її представника чи запис про відмову від надання пояснення;
9) інші відомості, що сприяють всебічному та об’єктивному розгляду і вирішенню справи (за наявності).
6. Форма протоколу затверджується контролюючим органом.
7. Особа, стосовно якої складено протокол, або її представник має право викласти у протоколі або на окремому аркуші, що додається до протоколу, своє пояснення щодо змісту протоколу, засвідчивши його особистим підписом.
У разі відмови особи, стосовно якої складено протокол, або її представника від надання пояснення у протоколі робиться відповідний запис. Викладені у протоколі або на окремому аркуші, що додається до протоколу, пояснення свідків або потерпілих засвідчуються їхніми підписами.
8. Протокол складається у двох примірниках та підписується посадовою особою, яка його склала. Один примірник протоколу вручається з проставленням особистого підпису особі, стосовно якої складено протокол, або її представникові, другий примірник зберігається у контролюючому органі або його територіальному органі.
9. У разі відмови особи, стосовно якої складено протокол, або її представника від отримання примірника протоколу в ньому робиться відповідний запис і не пізніше наступного робочого дня після складення протокол надсилається такій особі реєстрованим поштовим відправленням.
У разі ненадання особою, стосовно якої складено протокол, інформації про її місцезнаходження (місце проживання) протокол надсилається на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, і вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою.
10. Справа про порушення цього Закону розглядається не пізніше 15 робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи. За письмовим клопотанням особи, стосовно якої складено протокол, розгляд справи відкладається, але не більш як на 10 робочих днів, для подання нею додаткових матеріалів або з інших поважних причин.
11. Час і місце розгляду справи повідомляються особі, стосовно якої складено протокол, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дня розгляду справи.
Повідомлення про час і місце розгляду справи вручається особі, стосовно якої складено протокол, або її представникові під розписку або надсилається реєстрованим поштовим відправленням.
Повідомлення про час і місце розгляду справи, надіслане реєстрованим поштовим відправленням на адресу особи, стосовно якої складено протокол, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою.
12. Справа може розглядатися за відсутності особи, стосовно якої складено протокол, якщо є відомості про її належне повідомлення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
13. Особа, стосовно якої складено протокол, має право ознайомлюватися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою адвоката або іншого фахівця в галузі права, оскаржувати постанову у справі.
14. Справа не може бути розпочата, а розпочата справа підлягає закриттю у разі:
1) відсутності події або складу порушення цього Закону;
2) втрати чинності положенням цього Закону, яким встановлено відповідальність за порушення законодавства у сфері виноградарства та виноробства;
3) закінчення визначеного цим Законом строку, протягом якого може бути накладено штраф;
4) наявності за тим самим фактом порушення цього Закону постанови про накладення штрафу або нескасованої постанови про закриття справи, винесеної стосовно тієї самої особи;
5) припинення державної реєстрації у результаті ліквідації юридичної особи, стосовно якої складено протокол;
6) смерті фізичної особи - підприємця, стосовно якої складено протокол.
15. За результатами розгляду справи уповноважені на те посадові особи виносять одну з таких постанов:
1) про накладення штрафу;
2) про закриття справи.
16. Постанова у справі має містити:
1) прізвище, власне ім’я, по батькові посадової особи, яка винесла постанову;
2) дату і місце розгляду справи;
3) відомості про особу, стосовно якої винесено постанову, а також про потерпілого (за наявності);
4) опис обставин, встановлених під час розгляду справи, та доказів, що їх підтверджують;
5) посилання на положення цього Закону, які були порушені, або зазначення підстави для закриття справи;
6) посилання на положення цього Закону, які передбачають відповідальність за вчинене порушення;
7) прийняте у справі рішення.
Постанова про накладення штрафу має відповідати вимогам до виконавчого документа, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження".
Для розрахунку штрафів за порушення цього Закону застосовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом про Державний бюджет України на 1 січня календарного року, в якому вчинено порушення.
17. Постанова у справі вручається особі, стосовно якої її винесено, або її представникові під розписку або надсилається реєстрованим поштовим відправленням протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
18. Потерпілий та особа, стосовно якої винесено постанову у справі, мають право оскаржити її в адміністративному (досудовому) порядку протягом одного місяця з дня її винесення або до суду в порядку, визначеному законом. Скарга на постанову у справі, подана в адміністративному (досудовому) порядку, залишається без розгляду у разі оскарження цієї постанови до суду.
19. Якщо останній день строку подання скарги на постанову у справі в адміністративному (досудовому) порядку припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається робочий день, наступний за вихідним, святковим або неробочим днем. За відповідною заявою скаржника орган (посадова особа), уповноважений на розгляд скарги, поновлює цей строк у разі визнання причин його пропущення поважними.
20. Оскарження постанови у справі в адміністративному (досудовому) порядку здійснюється шляхом подання через орган, який виніс відповідну постанову, скарги до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу.
Скарга, що надійшла, протягом трьох робочих днів передається (надсилається) разом із справою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, та розглядається його керівником або його заступником протягом 10 робочих днів з дня її отримання.
21. За результатами розгляду скарги на постанову у справі в адміністративному (досудовому) порядку може бути прийнято одне з таких рішень:
1) про залишення постанови без змін, а скарги - без задоволення;
2) про скасування постанови і закриття справи;
3) про скасування постанови та прийняття нової постанови.
22. Постанова у справі, яку не було оскаржено у встановлений цим Законом строк, набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова у справі, оскаржена в адміністративному (досудовому) порядку, набирає законної сили після закінчення одного місяця з дня прийняття рішення, зазначеного у частині двадцять першій цієї статті, крім рішення про скасування постанови і закриття справи, яке набирає законної сили з моменту його проголошення.
Постанова у справі, оскаржена до суду, набирає законної сили з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
23. Штраф підлягає сплаті протягом 15 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення штрафу.
Сплата штрафу не звільняє особу, стосовно якої винесено постанову у справі, від обов’язку усунення допущеного порушення, а також від обов’язку відшкодування пов’язаної з ним шкоди (завданих збитків).
24. Якщо штраф не сплачено у строк, встановлений частиною двадцять третьою цієї статті, примусове виконання постанови про накладення штрафу здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Суми штрафів зараховуються до державного бюджету.
Розділ XV. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2026 року, крім абзаців першого, другого, четвертого - десятого, тринадцятого - двадцять третього підпункту 1, підпунктів 2, 4, 6, 7, 8, 10 пункту 4, пунктів 9, 12 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
2. Визнати таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про виноград та виноградне вино" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 31, ст. 419 із наступними змінами).
3. Забезпечення функціонування Виноградарсько-виноробного реєстру здійснюється з 1 січня 2026 року.
4. Внести зміни до таких законів України:
1) у Законі України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 46, ст. 345 із наступними змінами):
у статті 1:
у визначені терміна "дистилят виноградний спиртовий" слова "іншої виноробної продукції" замінити словами "іншого продукту виноробства";
визначення терміна "виноматеріали виноградні" викласти в такій редакції:
"виноматеріали виноградні - продукти первинної переробки винограду для виробництва вин, виноробної продукції, спиртових дистилятів";
визначення терміна "вино виноградне" викласти в такій редакції:
"вино виноградне (вино) - алкогольний напій, отриманий шляхом повного або часткового спиртового бродіння попередньо розчавленого чи нерозчавленого свіжого винограду або сусла виноградного, що має фактичну міцність за об’ємом не менше 9 % об., загальну міцність за об’ємом не більше 15 % об., загальну кислотність не менше 3,5 грама на 1 літр або 46,6 міліеквівалента на 1 літр у перерахунку на винну кислоту, якщо інше не визначено законом";
абзац другий частини першої статті 2-2 викласти в такій редакції:
"інформацію про відсутність або наявність земельних ділянок, що належать суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на підставі будь-якого речового права, визначеного законодавством України, на яких суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) вирощує плоди, ягоди, виноград, розміщує товарну пасіку";
частину першу статті 4 після слів "алкогольних напоїв" доповнити словами "(у тому числі алкогольних напоїв без додавання спирту (вин виноградних, у тому числі ігристих, газованих, вин плодово-ягідних, напоїв медових) для малих виробництв виноробної продукції)";
абзац перший частини другої статті 11 викласти в такій редакції:
"2. Маркування продуктів виноробства, продуктів винних ароматизованих, сидру, перрі (без додавання спирту), зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 % об. (без додавання спирту), що реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та Законом України "Про виноград, вино та продукти виноградарства", та має містити таку інформацію";
у статті 15:
частину сьому після слів "винами виноградними" доповнити словами "у тому числі ігристими, газованими";
частини чотирнадцяту - сімнадцяту і двадцять третю після слів "вин виноградних" доповнити словами "у тому числі ігристих, газованих";
частину другу статті 17 після слів "вин виноградних" доповнити словами "у тому числі ігристих, газованих";
статтю 18 доповнити новими частинами такого змісту:
"Установити, що ліцензії на виробництво спирту коньячного, спирту плодового, зернового дистиляту, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, які видані до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва", зберігають чинність до завершення строку їх дії та вважаються ліцензією на провадження діяльності з виробництва спиртових дистилятів.
Суб’єкти господарювання, які мають ліцензію на виробництво спирту коньячного, спирту плодового, зернового дистиляту, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, видану до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва", подають до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заяву про отримання ліцензії на провадження діяльності з виробництва спиртових дистилятів на заміну раніше виданої.