2. Підсолодження вина допускається лише з використанням сусла виноградного, сусла виноградного концентрованого, сусла виноградного концентрованого ректифікованого, за умови що загальна міцність за об’ємом внаслідок такої технологічної операції підвищується не більш як на 4 % об.
3. Здійснення на території України підсолодження імпортованого вина з географічним зазначенням, призначеного для безпосереднього споживання кінцевим споживачем, забороняється.
4. Виробник вина зобов’язаний відображати факт застосування підсолодження в облікових документах та в декларації про виробництво продуктів виноградарства.
Стаття 15. Збагачення винограду та окремих продуктів виноградарства
1. Допускається застосування збагачення - підвищення натуральної міцності за об’ємом - до винограду, сусла виноградного, сусла виноградного у процесі бродіння, вина молодого у процесі бродіння, продуктів виноробства в роки з винятково несприятливими кліматичними умовами.
2. Підвищення натуральної міцності за об’ємом внаслідок збагачення не повинно перевищувати таких показників:
3 % об. - у зоні виноградарства, що відповідає зоні виноградарства A Європейського Союзу;
2 % об. - у зоні виноградарства, що відповідає зоні виноградарства B Європейського Союзу;
1,5 % об. - в інших зонах виноградарства.
У роки з винятково несприятливими кліматичними умовами допускається підвищення зазначених показників на 0,5 %.
3. Допускається підвищення натуральної міцності за об’ємом шляхом застосування таких технологічних операцій:
1) додавання до винограду, сусла виноградного у процесі бродіння або молодого вина у процесі бродіння сахарози, сусла виноградного концентрованого або сусла виноградного концентрованого ректифікованого;
2) додавання до сусла виноградного сахарози, сусла виноградного концентрованого або сусла виноградного концентрованого ректифікованого;
3) часткове концентрування сусла виноградного, у тому числі шляхом зворотного осмосу;
4) часткове концентрування вина шляхом охолодження.
4. Технологічні операції, передбачені частиною третьою цієї статті, не підлягають одночасному застосуванню, якщо продукт виноробства або сусло виноградне були збагачені суслом виноградним концентрованим або суслом виноградним концентрованим ректифікованим.
5. Додавання сахарози може здійснюватися виключно шляхом сухого підцукровування.
6. Додавання сусла виноградного концентрованого або сусла виноградного концентрованого ректифікованого не повинно призводити до збільшення первинного обсягу свіжого подрібненого винограду, сусла виноградного, сусла виноградного у процесі бродіння чи вина молодого у процесі бродіння більш як на:
11 % - у зоні виноградарства, що відповідає зоні виноробства A Європейського Союзу;
8 % - у зоні виноградарства, що відповідає зоні виноробства B Європейського Союзу;
6,5 % - у зоні виноградарства, що відповідає зоні виноробства C Європейського Союзу.
7. При концентруванні сусла виноградного або продукту виноробства, підданих збагаченню шляхом застосування технологічних операцій, передбачених частиною третьою цієї статті, не допускається:
1) зменшення обсягу сусла виноградного або продукту виноробства більш як на 20 % порівняно з первинним;
2) підвищення натуральної міцності за об’ємом сусла виноградного або продукту виноробства більш як на 2 % об.
8. Крім винятків, встановлених цим Законом, збагачення шляхом застосування технологічних операцій, передбачених частиною третьою цієї статті, концентрування допускаються до загальної міцності за об’ємною часткою спирту у свіжому винограді, суслі виноградному, суслі виноградному у процесі бродіння, молодому вині у процесі бродіння або продукті виноробства не більш як до:
11,5 % об. - у зоні виноградарства, що відповідає зоні виноградарства A Європейського Союзу;
12,0 % об. - у зоні виноградарства, що відповідає зоні виноградарства B Європейського Союзу;
12,5 % об. - у зоні виноградарства, що відповідає зоні виноградарства CI Європейського Союзу;
13 % об. - у зоні виноградарства, що відповідає зоні виноградарства CII Європейського Союзу;
13,5 % об. - у зоні виноградарства, що відповідає зоні виноградарства CIII Європейського Союзу.
9. Під час виробництва вина червоного допускається підвищення загальної міцності за об’ємом сусла виноградного, сусла виноградного у процесі бродіння, вина молодого у процесі бродіння або вина додатково на 0,5 % об. у зонах виноградарства, що відповідають зонам виноградарства A і B Європейського Союзу.
При виробництві вина з географічним зазначенням допускається підвищення загальної міцності за об’ємом до максимальної загальної міцності за об’ємом, визначеної цим Законом для вина.
10. Якщо збагачення застосовується до вина з географічним зазначенням, виробник зобов’язаний повідомити про застосування такої технологічної операції орган сертифікації, що перевіряє відповідність такого вина вимогам специфікації, під час виробництва вина з географічним зазначенням або протягом одного місяця після завершення його виробництва.
Стаття 16. Підвищення або зниження кислотності винограду та окремих продуктів виноградарства
1. Щодо винограду, сусла виноградного, сусла виноградного у процесі бродіння, вина молодого у процесі бродіння допускається:
1) зниження кислотності в зонах виноградарства, що відповідають зонам виноградарства A, B і CI Європейського Союзу;
2) підвищення кислотності та зниження кислотності в зонах виноградарства, що відповідають зонам виноградарства CI, CII і CIII(a) Європейського Союзу, з дотриманням вимоги частини четвертої цієї статті;
3) підвищення кислотності в зоні виноградарства, що відповідає зоні виноградарства CIII(b) Європейського Союзу;
4) у роки з винятково несприятливими кліматичними умовами - підвищення кислотності в зонах виноградарства, що відповідають зонам виноградарства A і B Європейського Союзу.
2. Зниження кислотності вина допускається до рівня 1 гектолітр у перерахунку на винну кислоту або 13,3 міліеквівалента на 1 літр.
Підвищення кислотності вина допускається до рівня 2,50 гектолітра у перерахунку на винну кислоту або 33,3 міліеквівалента на 1 літр.
Підвищення кислотності інших продуктів виноградарства, крім вина, допускається до рівня 1,50 гектолітра у перерахунку на винну кислоту або 20 міліеквівалентів на 1 літр.
Підвищення і зниження кислотності здійснюються виключно в зоні виноградарства, в якій зібрано виноград, використаний для виробництва продукту виноградарства.
3. Одночасне підвищення кислотності і збагачення винограду, сусла виноградного у процесі бродіння, молодого вина у процесі бродіння не допускається.
4. Одночасне застосування до продукту виноградарства підвищення і зниження кислотності не допускається.
5. Якщо підвищення або зниження кислотності застосовується при виробництві вина з географічним зазначенням, виробник зобов’язаний повідомити про застосування такої технологічної операції орган сертифікації, що перевіряє відповідність такого вина вимогам специфікації.
6. При виробництві продукту виноградарства яблучно-молочне бродіння не вважається зниженням кислотності.
Стаття 17. Купажування. Обмеження при купажуванні
1. Допускається купажування вина, якщо кожна використана для купажу складова відповідає вимогам, встановленим цим Законом для виробництва вина, та вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.
2. Купажуванням не вважається:
1) збагачення шляхом додавання сусла виноградного концентрованого або сусла виноградного концентрованого ректифікованого;
2) підсолодження.
3. Складовими для цілей купажування є:
1) вино червоне, вино біле, вино, придатне для отримання червоного або білого вина, сусло виноградне;
2) вино без зареєстрованого географічного зазначення, вино з географічним зазначенням, сусло виноградне, вино, призначене для виробництва вина з географічним зазначенням.
Для цілей цієї частини рожеве вино вважається червоним вином.
4. Не допускається купажування:
1) вина, виробленого в Україні, з імпортованим вином;
2) вин, вироблених за межами України;
3) сусла виноградного, вина, до яких були застосовані дозволені енологічні практики, з суслом виноградним, вином, до яких не були застосовані енологічні практики;
4) білого вина з червоним вином для отримання рожевого вина, крім купажування для виробництва кюве, напівігристого вина або купажування вина з географічним зазначенням.
Стаття 18. Деалкоголізація
1. Допускається деалкоголізація вина, вина ігристого, вина добірного ігристого, вина добірного ігристого ароматичного, вина газованого, вина напівігристого, вина напівгазованого після набуття ним всіх характеристик, передбачених для відповідної категорії, та без погіршення їх органолептичних властивостей.
Деалкоголізація здійснюється шляхом:
1) часткового випаровування в умовах вакууму;
2) мікрофільтрації, ультрафільтрації, нанофільтрації, застосування зворотного осмосу та інших мембранних технік;
3) дистиляції.
2. Повна деалкоголізація здійснюється до фактичної міцності за об’ємом не більше 0,5 % об., часткова деалкоголізація - до рівня більше 0,5 % об. і менше мінімальної фактичної міцності за об’ємом для відповідної категорії продуктів виноробства.
3. Одночасне застосування до сусла виноградного деалкоголізації і підсолодження не допускається.
4. Деалкоголізація продуктів виноробства з географічними зазначеннями не допускається.
Стаття 19. Експериментальні енологічні практики
1. Як виняток, допускається застосування експериментальних енологічних практик, не дозволених цим Законом або Міжнародними стандартами, за умови одержання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, державну політику у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, на здійснення фізичною або юридичною особою дослідницького проекту з виробництва не більше 50 тисяч гектолітрів продуктів виноградарства на рік згідно з протоколом експерименту.
2. Погодження застосування експериментальних енологічних практик надається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, державну політику у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, протягом 10 календарних днів з дня одержання від виконавця експерименту документів у паперовій або електронній формі, в яких вичерпно викладено протокол експерименту, за умови що:
1) метою експерименту є виробництво продукту виноградарства, стабілізація, зберігання або дозрівання (витримка) продукту виноградарства та/або виробництво нового виду такого продукту;
2) забезпечено збереження природних та істотних характеристик продукту виноградарства, відсутність істотних змін у складі та характеристиках продукту;
3) протокол експерименту передбачає одержання не більше 50 тисяч гектолітрів продуктів виноградарства на рік;
4) у поданих документах наявні такі відомості про виконавця експерименту та всіх осіб, залучених до здійснення дослідницького проекту:
для юридичної особи - найменування, у тому числі скорочене (за наявності), ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, місцезнаходження;
для фізичної особи - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і мають відмітку в паспорті) та унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
дати початку і завершення експерименту;
відомості про місце здійснення експерименту (включаючи дані про виноградники, в яких вирощений виноград, що використовується для здійснення експерименту, місцезнаходження та кадастровий номер земельної ділянки, в межах якої розташований виноградник);
категорії та обсяг продуктів виноградарства та енологічних матеріалів, що використовуються для здійснення експерименту;
категорії та обсяг продуктів виноградарства, одержаних у результаті експерименту.
3. Підставою для відмови у наданні погодження є:
1) невідповідність експериментальних енологічних практик або процедури їх здійснення вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, про охорону навколишнього природного середовища, охорону здоров’я, забезпечення техногенної безпеки;
2) наявність у протоколі експерименту відомостей, що не відповідають інформації Виноградарсько-виноробного реєстру та/або інших публічних електронних реєстрів і не виключають можливості введення споживачів в оману щодо складу, походження, властивостей або показників якості продукту, одержаного з використанням експериментальних енологічних практик;
3) подання документів, що не відповідають встановленим цим Законом вимогам та/або не дають змоги вичерпно визначити протокол експерименту, та/або не обмежують обсяг продуктів виноградарства, що можуть бути одержані внаслідок застосування експериментальних енологічних практик.
4. Виконавець експерименту зобов’язаний подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, державну політику у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, звіт про результати експерименту у паперовій або електронній формі, що містить відомості про обсяг, категорії, безпечність та якість продуктів виноградарства, вироблених із застосуванням експериментальних енологічних практик, та про їх реалізацію, а також документи, що підтверджують наведені у звіті відомості, не пізніше 1 січня року, наступного за роком, в якому було погоджено використання експериментальних енологічних практик. У разі якщо станом на 1 січня року, наступного за роком, в якому було погоджено використання експериментальних енологічних практик, експеримент не завершено, додатковий звіт та підтвердні документи до нього подаються виконавцем експерименту в електронній або паперовій формі протягом 30 календарних днів з дня завершення експерименту.
5. Виконавець експерименту зобов’язаний відобразити відомості про застосування експериментальних енологічних практик в обов’язкових щорічних деклараціях в обсязі та порядку, встановлених законодавством у сфері виноградарства та виноробства.
6. Продукти виноградарства, одержані із застосуванням експериментальних енологічних практик, не підлягають реалізації через заклади громадського харчування, торговельні об’єкти у сфері оптової або роздрібної торгівлі, інтернет-магазини.
Стаття 20. Побічні продукти при виробництві продуктів виноградарства
1. Утворені при виробництві продуктів виноградарства залишки є побічними продуктами та можуть використовуватися виключно:
1) шляхом повторного забродження виноградних вичавок для подальшої дистиляції або для виробництва пікету для дистиляції;
2) для дистиляції;
3) для виробництва спирту або спиртних напоїв - у випадках, встановлених законодавством у сфері виробництва і обігу спиртних напоїв.
2. Побічні продукти, не використані у спосіб, передбачений частиною першою цієї статті, підлягають обов’язковій утилізації виробником продуктів виноградарства, при виробництві яких вони утворилися.
3. Не допускається використання побічних продуктів для виробництва продуктів, призначених для безпосереднього споживання кінцевим споживачем, крім спирту, спиртних напоїв і пікету.
4. Побічні продукти в обов’язковому порядку підлягають дистиляції або утилізації.
Розділ V. ПРОДУКТИ ВИННІ АРОМАТИЗОВАНІ
Стаття 21. Загальні вимоги до виробництва продуктів винних ароматизованих
1. 3а категоріями продукти винні ароматизовані поділяються на такі види (типи):
1) вина ароматизовані;
2) напої на основі вина ароматизовані;
3) коктейлі виновмісні ароматизовані.
2. Продукти виноградарства, що використовуються у виробництві продуктів винних ароматизованих, повинні відповідати вимогам цього Закону. Вимоги до продуктів винних ароматизованих, зокрема щодо їх підсолодження, ароматизації, додавання спирту, води, харчових добавок та барвників, діоксиду вуглецю, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, державної політики у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави.
Стаття 22. Офіційна назва продукту винного ароматизованого
1. Продукт винний ароматизований реалізується на ринку України під офіційною назвою категорії продукту, якій він відповідає, визначеною у додатку до цього Закону, крім випадків, встановлених цим Законом.
2. Допускається застосування географічного зазначення як офіційної назви або як складової офіційної назви продукту винного ароматизованого, вимогам специфікації якого він відповідає.
3. Якщо продукт винний ароматизований відповідає вимогам до більш як однієї категорії, дозволяється використання лише однієї офіційної назви за вибором виробника, якщо інше не передбачено цим Законом.
4. Офіційні назви продуктів винних ароматизованих, виділені курсивом у додатку до цього Закону, а також зареєстровані географічні зазначення, що використовуються як офіційна назва продукту винного ароматизованого або як її складова, не підлягають обов’язковому перекладу при маркуванні та представленні на ринку.
5. До офіційної назви продукту винного ароматизованого може додаватися зазначення про вміст у ньому цукру в перерахунку на інвертний цукор:
"екстра сухе" - для продуктів винних ароматизованих (крім вина ароматизованого) із вмістом цукру менше 30 грамів на 1 літр, для вина ароматизованого із загальною міцністю за об’ємом не менше 15 % об. та вмістом цукру менше 30 грамів на 1 літр;
"сухе" - для продуктів винних ароматизованих (крім вина ароматизованого) із вмістом цукру менше 50 грамів на 1 літр, для вина ароматизованого із загальною міцністю за об’ємом не менше 16 % об. та вмістом цукру менше 50 грамів на 1 літр;
"напівсухе" - для продуктів із вмістом цукру від 50 грамів до 90 грамів на 1 літр;
"напівсолодке" - для продуктів із вмістом цукру від 90 грамів до 130 грамів на 1 літр;
"солодке" - для продуктів із вмістом цукру 130 грамів на 1 літр або більше.
Продукти категорій "напівсолодке" та "солодке" можуть супроводжуватися зазначенням про вміст цукру в перерахунку на інвертний цукор у відсотках маси.
6. Офіційна назва продукту винного ароматизованого, вміст вина ігристого в якому становить не менше 95 %, може доповнюватися словом "ігристий" відповідного роду.
7. Офіційна назва продукту винного ароматизованого може доповнюватися зазначенням основного використаного ароматизатора або ароматичної речовини.
8. Маркування і представлення на ринку продуктів винних ароматизованих здійснюються з дотриманням вимог цього Закону щодо маркування і представлення на ринку продуктів виноградарства з урахуванням винятків, встановлених цією статтею.
Стаття 23. Ароматизація продуктів винних ароматизованих
1. Для ароматизації вин ароматизованих і надання готовому продукту органолептичних характеристик, відмінних від органолептичних характеристик вина, допускається використання таких продуктів:
1) речовини ароматичні натуральні та/або препарати ароматичні;
2) ароматизатори: ідентичні ваніліну, із запахом та/або смаком мигдалю, із запахом та/або смаком абрикосів, з яєчним запахом та/або смаком;
3) ароматичні трави та/або прянощі, та/або ароматичні харчові продукти;
4) спиртні напої в обсязі більше 1 % загального об’єму готового продукту.
2. Для ароматизації продуктів винних ароматизованих, крім вин ароматизованих, допускається застосування таких продуктів:
1) речовини aроматичні та/або препарати ароматичні;
2) ароматичні трави та/або прянощі, та/або ароматичні харчові продукти.
Стаття 24. Підсолодження продуктів винних ароматизованих
1. Для підсолодження продуктів винних ароматизованих допускається використання таких продуктів:
1) цукри та продукти з них, призначені для споживання людиною: цукор напівбілий, цукор білий, цукор екстрабілий, декстроза, фруктоза, сироп глюкози, цукровий розчин, розчин інвертного цукру, інвертований цукровий сироп;
2) сусло виноградне, сусло виноградне концентроване, сусло виноградне концентроване ректифіковане;
3) карамелізований цукор (цукровий колер, карамель), одержаний контрольованим нагріванням сахарози без додавання основ, мінеральних кислот або інших хімічних добавок;
4) мед;
5) сироп з керобу (плодів ріжкового дерева);
6) будь-які інші натуральні вуглеводні.
Стаття 25. Додавання спирту при виробництві продуктів винних ароматизованих
1. Якщо до продукту винного ароматизованого згідно з цим Законом допускається додавання спирту, дозволяється використання таких продуктів:
1) спирт етиловий, вироблений із сільськогосподарської продукції, у тому числі з винограду;
2) винний дистилят або спиртовий дистилят із сушеного винограду;
3) спиртовий дистилят, вироблений шляхом дистиляції (перегонки) після спиртового бродіння сільськогосподарської продукції;
4) винний спиртний напій;
5) спиртний напій з виноградних вичавок;
6) спиртні напої, дистильовані із збродженого висушеного винограду.
2. Не вважається додаванням спирту при виробництві продуктів винних ароматизованих використання спирту етилового, виробленого із сільськогосподарської продукції, якщо він використовується лише для розбавлення чи розведення харчових барвників, ароматизаторів або будь-яких інших дозволених добавок в об’ємі, необхідному для таких цілей.
Стаття 26. Додавання води і діоксиду вуглецю при виробництві продуктів винних ароматизованих
1. При виробництві продуктів винних ароматизованих допускається додавання води, за умови що вона використовується в об’ємі, необхідному для приготування ароматичної есенції, розчинення харчових барвників та підсолоджувачів, коригування остаточної композиції продукту. Якість доданої води не повинна змінювати характер продукту. Допускається використання води питної (у тому числі демінералізованої, пом’якшеної, обробленої за допомогою зворотного осмосу), яка не змінює характер продукту.
2. При виробництві продуктів винних ароматизованих допускається додавання діоксиду вуглецю.
Розділ VI. ПРОСТЕЖУВАНІСТЬ ПРОДУКТІВ ВИНОГРАДАРСТВА НА РИНКУ
Стаття 27. Забезпечення простежуваності продуктів виноградарства на ринку. Виноградарсько-виноробний реєстр
1. Простежуваність продуктів виноградарства на ринку забезпечується шляхом подання виробниками заявок, декларацій, повідомлень, інших відомостей, передбачених цим Законом, та ведення Виноградарсько-виноробного реєстру.
2. Виноградарсько-виноробний реєстр є державною автоматизованою інформаційно-комунікаційною системою, призначеною для збирання, обліку, накопичення, оновлення, оброблення інформації щодо ділянок винограду, виробництва винограду, продуктів виноградарства у формі реєстрових даних, метаданих та візуальних образів. Видами реєстрових даних є інформація про об’єкти Виноградарсько-виноробного реєстру. Видами метаданих та візуальних образів є матеріали фото- та відеофіксації, сканкопії тощо.
3. Держателем та адміністратором Виноградарсько-виноробного реєстру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, державну політику у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, який забезпечує його ведення та адміністрування.
Технічним адміністратором Виноградарсько-виноробного реєстру є юридична особа, яка в межах та в обсягах, визначених договором із держателем Реєстру, забезпечує супровід, функціонування та адміністрування Виноградарсько-виноробного реєстру.
До моменту укладення такого договору повноваження технічного адміністратора можуть безпосередньо здійснювати держатель або адміністратор Виноградарсько-виноробного реєстру.
4. Створювачами реєстрових даних є фізичні та юридичні особи, які підлягають обов’язковій реєстрації у Виноградарсько-виноробному реєстрі. Створювачі створюють інформацію про об’єкт Виноградарсько-виноробного реєстру з використанням прикладних програмних інтерфейсів Виноградарсько-виноробного реєстру відповідно до вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг, про електронні довірчі послуги та з накладенням кваліфікованого електронного підпису.
5. Публічними реєстраторами реєстрових даних є службові особи, які перебувають у трудових відносинах з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, державну політику у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, та відповідають вимогам Закону України "Про публічні електронні реєстри".
6. Програмно-технічні засоби Виноградарсько-виноробного реєстру створюються за рахунок коштів державного бюджету, міжнародної технічної допомоги, інших джерел, не заборонених законодавством, та повинні відповідати таким вимогам:
1) надавати особам, зареєстрованим у Виноградарсько-виноробному реєстрі, можливість направлення заявок, декларацій, повідомлень та інших документів у передбачених законодавством випадках;
2) забезпечувати адміністрування, розгляд та оброблення передбачених цим Законом заявок, декларацій, повідомлень та інших документів;
3) забезпечувати формування та направлення особам, зареєстрованим у Виноградарсько-виноробному реєстрі, нагадувань щодо строків подання передбачених цим Законом декларацій, автоматичних підтверджень щодо надходження до Виноградарсько-виноробного реєстру заявок, повідомлень, декларацій, інших документів.
Програмно-технічними засобами Виноградарсько-виноробного реєстру формуються витяги з Виноградарсько-виноробного реєстру в електронній формі, зміст яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, державної політики у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави. Витяги з Виноградарсько-виноробного реєстру обліковуються у Виноградарсько-виноробному реєстрі за допомогою унікальних ідентифікаторів. Формування та надання витягів з Виноградарсько-виноробного реєстру є безоплатним.
7. Право власності на програмно-технічні засоби Виноградарсько-виноробного реєстру, в тому числі майнові права інтелектуальної власності на них, належать державі. Виноградарсько-виноробний реєстр є державною власністю.
8. Джерелами фінансового забезпечення функціонування Виноградарсько-виноробного реєстру щодо фінансування заходів, пов’язаних із створенням, веденням, функціонуванням та адмініструванням Виноградарсько-виноробного реєстру, програмного забезпечення, технічного і технологічного забезпечення, збереження та захисту відомостей Виноградарсько-виноробного реєстру, є кошти державного бюджету, міжнародної технічної допомоги та інших не заборонених законодавством джерел. Такі заходи здійснюються з додержанням вимог законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних" та інших законодавчих актів, що регулюють відповідні відносини, а також з дотриманням вимог до системи управління ризиками та інформування суб’єктів інформаційної взаємодії про порушення цілісності реєстрової інформації, її несанкціонованого оброблення.
Стаття 28. Ведення та адміністрування Виноградарсько-виноробного реєстру
1. Об’єктами Виноградарсько-виноробного реєстру є інформація про:
1) фізичних осіб, юридичних осіб;
2) виноград;
3) ділянки винограду;
4) продукти виноградарства.
2. Обов’язковій реєстрації у Виноградарсько-виноробному реєстрі підлягають такі юридичні та фізичні особи:
1) виробник винограду;
2) виробник продуктів виноградарства;
3) виробник продуктів виноробства.
3. Внесення до Виноградарсько-виноробного реєстру ділянки винограду здійснюється на підставі заявки власника або користувача такої ділянки винограду, виробника винограду, виробника продуктів виноградарства, виробника продуктів виноробства, поданої адміністратору Виноградарсько-виноробного реєстру в електронній формі, протягом 10 календарних днів з дня подання заявки. Кожній зареєстрованій особі адміністратор Виноградарсько-виноробного реєстру присвоює унікальний ідентифікаційний номер, за яким здійснюється його ідентифікація.
4. Внесення до Виноградарсько-виноробного реєстру особи, яка підлягає обов’язковій реєстрації, здійснюється на підставі заявки такої особи, поданої адміністратору Виноградарсько-виноробного реєстру в електронній формі, протягом 10 календарних днів з дня подання заявки. Кожній зареєстрованій особі адміністратор Виноградарсько-виноробного реєстру присвоює унікальний ідентифікаційний номер, за яким здійснюється його ідентифікація.
5. Особи, які підлягають обов’язковій реєстрації, та особи, зареєстровані у Виноградарсько-виноробному реєстрі, зобов’язані подавати достовірні та актуальні відомості, визначені цим Законом.
6. Заявки, декларації, повідомлення, передбачені цим Законом, подаються до Виноградарсько-виноробного реєстру в електронній формі або створюються з використанням прикладних програмних інтерфейсів Виноградарсько-виноробного реєстру і підлягають обробці адміністратором Виноградарсько-виноробного реєстру протягом 10 календарних днів з дня їх подання або створення. Кожній заявці, декларації, повідомленню, які подаються до Виноградарсько-виноробного реєстру в електронній формі, автоматично присвоюється унікальний ідентифікатор. Форми заявок, декларацій, повідомлень, порядок ведення та адміністрування Виноградарсько-виноробного реєстру встановлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, державної політики у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави.
7. Ведення та адміністрування Виноградарсько-виноробного реєстру передбачає:
1) внесення відомостей про ділянки винограду та про осіб, які підлягають реєстрації у Виноградарсько-виноробному реєстрі, заявок, декларацій, повідомлень, інших передбачених цим Законом відомостей та їх актуалізацію;
2) одержання відомостей з інших державних реєстрів та кадастрів, надсилання відомостей Виноградарсько-виноробного реєстру до інших державних реєстрів та кадастрів в порядку інформаційної взаємодії;
3) формування та направлення особам, зареєстрованим у Виноградарсько-виноробному реєстрі, нагадувань про строки подання передбачених цим Законом декларацій, автоматичних підтверджень про надходження до Виноградарсько-виноробного реєстру заявок, повідомлень, декларацій, інших документів;
4) ведення обліку, оброблення та систематизацію відомостей Виноградарсько-виноробного реєстру відповідно до цього Закону;
5) забезпечення перевірки достовірності відомостей Виноградарсько-виноробного реєстру один раз протягом маркетингового року;
6) використання відомостей Виноградарсько-виноробного реєстру у встановленому законодавством порядку.
8. Внесення відомостей до Виноградарсько-виноробного реєстру та користування Виноградарсько-виноробним реєстром здійснюються на безоплатній основі.
Стаття 29. Відомості Виноградарсько-виноробного реєстру
1. Джерелами інформації Виноградарсько-виноробного реєстру є інформація, що міститься у заявках, деклараціях, повідомленнях, інших документах, передбачених законодавством у сфері виноградарства та виноробства, інформація про виробників винограду, виробників продуктів виноградарства, виробників продуктів виноробства, визначених цим Законом, а також відомості, одержані в порядку інформаційної взаємодії Виноградарсько-виноробного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами.
2. До Виноградарсько-виноробного реєстру вноситься реєстрова інформація, що включає такі відомості про виробників винограду, виробників продуктів виноградарства, виробників продуктів виноробства:
1) для юридичної особи:
найменування, у тому числі скорочене (за наявності);
ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;
місцезнаходження;
2) для фізичної особи:
прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і мають відмітку в паспорті);
унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
3) контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти);
4) відомості про надану державну підтримку на провадження діяльності у сфері виноградарства та виноробства.
3. До Виноградарсько-виноробного реєстру вносяться також відомості про ділянку винограду, виноград, продукти виноградарства, продукти виноробства, а саме:
1) відомості про кожну ділянку винограду, на якій здійснюється виробництво винограду: площа, кадастровий номер, місцезнаходження земельної ділянки, в межах якої розташована ділянка винограду, відповідність вимогам щодо опорядження та утримання виноградника;
2) відомості про характеристики винограду на кожній ділянці винограду;
3) відомості про виноград, вирощений на кожній ділянці винограду, продукти виноградарства, продукти виноробства, вироблені кожним виробником продуктів виноградарства, продуктів виноробства, використану сировину, в тому числі імпортовану, та напрям їх використання, інші відомості, визначені порядком складання, подання та розгляду передбачених цим Законом заявок, декларацій, повідомлень, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, державної політики у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави.
4. У разі зміни будь-яких відомостей, внесених до Виноградарсько-виноробного реєстру, особа, зареєстрована у Виноградарсько-виноробному реєстрі, щодо якої відбулися зміни, зобов’язана направити в електронній формі заявку про внесення зміни протягом 15 календарних днів з дня її виникнення. Заявка обробляється адміністратором Виноградарсько-виноробного реєстру протягом 10 календарних днів з дня її надходження.
5. Відомості Виноградарсько-виноробного реєстру відображаються в Державному аграрному реєстрі в порядку інформаційної взаємодії. Виноградарсько-виноробний реєстр здійснює взаємодію з іншими публічними електронними реєстрами, інформаційно-комунікаційними системами та системою електронної взаємодії у встановленому законодавством порядку, з дотриманням вимог Конституції України, законів України "Про захист персональних даних", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах".
6. Відомості Виноградарсько-виноробного реєстру, реєстрова інформація оприлюднюються у формі відкритих даних з дотриманням законодавства про інформацію.
7. Отримання реєстрової інформації Виноградарсько-виноробного реєстру здійснюється в електронній формі. Реєстрова інформація підлягає постійному зберіганню.
8. Реєстрова інформація Виноградарсько-виноробного реєстру отримується користувачами у порядку:
1) загального доступу;
2) спеціального доступу;
3) електронної інформаційної взаємодії.
9. У порядку загального доступу реєстрова інформація Виноградарсько-виноробного реєстру, крім інформації з обмеженим доступом:
1) оприлюднюється у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних;
2) розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, державну політику у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави;
3) надається з використанням прикладних програмних інтерфейсів Виноградарсько-виноробного реєстру.
10. Створювачі та публічні реєстратори Виноградарсько-виноробного реєстру отримують інформацію Виноградарсько-виноробного реєстру в порядку спеціального доступу.
11. У порядку спеціального доступу:
1) створювачі мають доступ до інформації про реєстрову інформацію щодо себе, що міститься у Виноградарсько-виноробному реєстрі;
2) публічні реєстратори Виноградарсько-виноробного реєстру мають доступ до всієї інформації Виноградарсько-виноробного реєстру, крім інформації з обмеженим доступом.
12. Персональні дані створювачів та публічних реєстраторів Виноградарсько-виноробного реєстру, що відповідно до закону належать до конфіденційної інформації, не підлягають поширенню у порядку загального доступу.
13. Обробка та захист персональних даних, інших реєстрових даних та інформації Виноградарсько-виноробного реєстру здійснюються в порядку, визначеному Конституцією України, законами України "Про захист персональних даних", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах".
14. Правоволоділець, інформація про якого міститься у Виноградарсько-виноробному реєстрі, обов’язково інформується про запити будь-яких осіб щодо наявної у Виноградарсько-виноробному реєстрі інформації про нього та належні йому майно, майнові, правові та інші спеціальні статуси, а також про збирання, оброблення, внесення такої інформації до відповідних реєстрів, її зміну та видалення шляхом відображення інформаційного повідомлення про такі запити та факти у реєстровій інформації Виноградарсько-виноробного реєстру, доступній такій особі в режимі спеціального доступу.
15. За неподання декларації у строк, встановлений цим Законом, особи, зареєстровані у Виноградарсько-виноробному реєстрі, несуть відповідальність, передбачену цим Законом.
16. У разі ненадходження декларації від особи, зареєстрованої у Виноградарсько-виноробному реєстрі, протягом встановленого цим Законом строку такій особі адміністратор Виноградарсько-виноробного реєстру за допомогою програмних засобів надсилає нагадування наступного робочого дня за днем настання граничного строку подання відповідної декларації. Особа, яка подала відповідну декларацію протягом двох робочих днів після одержання нагадування, звільняється від відповідальності за неподання декларації.
Стаття 30. Декларація про врожай винограду
1. Виробник винограду подає декларацію про врожай винограду за кожний маркетинговий рік не пізніше 31 грудня року збирання врожаю.
2. Виробник винограду звільняється від обов’язку подання декларації про врожай винограду, якщо:
1) весь врожай винограду такого виробника призначений для споживання непереробленим або для висушування, або для переробки безпосередньо на виноградний сік для споживання;
2) загальна площа виноградників такого виробника становить менше 0,1 гектара або жодна частина врожаю не буде введена в обіг, або із урожаю вироблено не більше 10 гектолітрів вина за рік для особистого споживання.
3. До декларації про врожай винограду включаються такі відомості:
1) про виробника винограду:
для юридичної особи - найменування, у тому числі скорочене (за наявності), ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, місцезнаходження;
для фізичної особи - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і мають відмітку в паспорті) та унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
контактні дані декларанта (номер телефону, адреса електронної пошти);
2) відомості про власника земельної ділянки, в межах якої розміщено виноградник;
3) відомості про кожну ділянку винограду, на якій здійснюється виробництво винограду:
місцезнаходження ділянки винограду;
площа ділянки винограду;
місцезнаходження та кадастровий номер земельної ділянки, в межах якої розміщено ділянку винограду;
відповідність вимогам щодо опорядження та утримання виноградника;
4) відомості про врожай винограду:
обсяг зібраного винограду (в кілограмах);
призначення винограду;
обсяг винограду (в кілограмах або гектолітрах), переробленого у продукти виноградарства декларантом;
обсяг винограду (в кілограмах або гектолітрах), поставленого виробнику продуктів виноградарства у вигляді винограду або сусла виноградного;
обсяг винограду (в кілограмах або гектолітрах), використаного в інший спосіб;
5) відомості про застосування експериментальних енологічних практик (у разі застосування).
4. У відомостях про площу ділянки винограду окремо зазначається:
1) площа, в межах якої дозволяється виробництво продуктів виноробства із зареєстрованою назвою місця походження;
2) площі, в межах яких дозволяється виробництво продуктів виноробства із зареєстрованою назвою місця походження, виробництво продуктів виноробства з географічним зазначенням (крім назви місця походження) або без географічного зазначення;
3) площі, в межах яких дозволяється виробництво продуктів виноробства з географічним зазначенням (крім назви місця походження) або без географічного зазначення;
4) площа, в межах якої не дозволяється виробництво продуктів виноробства з географічним зазначенням, але яка розташована у географічному районі, в якому здійснюється виробництво продуктів виноробства із зареєстрованим географічним зазначенням;
5) площа, в межах якої дозволяється виробництво лише продуктів виноробства без зареєстрованого географічного зазначення;
6) площа, засаджена виноградом для інших цілей.
Стаття 31. Декларація про виробництво продуктів виноградарства
1. Виробник продуктів виноградарства, виробник продуктів виноробства подає декларацію про виробництво продуктів виноградарства із врожаю поточного року за кожний маркетинговий рік не пізніше 15 січня, а в разі пізнього збирання врожаю - не пізніше 1 березня наступного календарного року.
2. До декларації про виробництво продуктів виноградарства включаються такі відомості:
1) про виробника продуктів виноградарства, виробника продуктів виноробства:
для юридичної особи - найменування, у тому числі скорочене (за наявності), ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, місцезнаходження;
для фізичної особи - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і мають відмітку в паспорті) та унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
контактні дані декларанта (номер телефону, адреса електронної пошти);
2) про місце зберігання продуктів виноградарства, продуктів виноробства;
3) про категорії вироблених з початку маркетингового року продуктів виноградарства, продуктів виноробства станом на дату подання декларації та їх обсяг (у кілограмах або гектолітрах) з розподілом за напрямами використання, за категоріями використаних для виробництва продуктів виноградарства, за ознакою наявності або відсутності зареєстрованого географічного зазначення, за кольором та типом вина, виробленого з винограду певного сорту;
4) про виноград та/або категорії продуктів виноградарства, у тому числі сусло виноградне, сусло виноградне концентроване, сусло виноградне концентроване ректифіковане або сусло виноградне частково зброджене, вино молоде у процесі бродіння, використані для виробництва продуктів виноробства, із зазначенням відомостей про застосування експериментальних енологічних практик (у разі застосування);
5) про площі (в гектарах), на яких вирощений виноград, використаний для виробництва продуктів виноградарства, у тому числі для експериментальних цілей, із зазначенням місцезнаходження виноградників;
6) про постачальників винограду та/або продуктів виноградарства, використаних для виробництва продуктів виноградарства, продуктів виноробства, у тому числі імпортованих, з розподілом за категоріями таких продуктів, а саме:
для юридичної особи - найменування, у тому числі скорочене (за наявності), ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, місцезнаходження;
для фізичної особи - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і мають відмітку в паспорті) та унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
контактні дані постачальників.
У разі використання імпортованих винограду та/або продуктів виноградарства як відомості про постачальника зазначаються відомості про імпортера таких продуктів у значенні Митного кодексу України.
Відомості про площі (в гектарах), на яких вирощений виноград, використаний для виробництва продуктів виноградарства, у тому числі для експериментальних цілей, із зазначенням місцезнаходження виноградників, наводяться з урахуванням імпортованої продукції. Для імпортованої продукції зазначається країна походження.
3. Якщо виробник продуктів виноградарства, виробник продуктів виноробства виробляє їх із придбаної сировини, у тому числі імпортованої, постачальник сировини/імпортер зобов’язаний надати такому виробнику відомості, необхідні для заповнення декларації про виробництво продуктів виноградарства.
4. Звільняються від обов’язку подавати декларацію про виробництво продуктів виноградарства виробники продуктів виноградарства, які з придбаної сировини виробили за рік не більше 10 гектолітрів продуктів виноградарства, за умови що ці продукти виноградарства не будуть вводитися в обіг або призначені для особистого споживання.
Стаття 32. Декларація про запаси продуктів виноградарства
1. Виробник продуктів виноградарства, особа, що реалізує продукти виноградарства, подає декларацію про запаси продуктів виноградарства за кожний маркетинговий рік, станом на 31 липня якого у нього (неї) були наявні відповідні запаси.
2. До декларації про запаси продуктів виноградарства включаються такі відомості:
1) про декларанта:
для юридичної особи - найменування, у тому числі скорочене (за наявності), ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, місцезнаходження;
для фізичної особи - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і мають відмітку в паспорті) та унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти);
2) про місце зберігання продуктів виноградарства;
3) про продукти виноградарства, запаси яких наявні, із розподілом за категоріями продуктів виноградарства та зазначенням кольору і типу вина або сусла виноградного, сорту винограду, з якого вироблено продукт виноградарства, відомостей про належність до продукту виноробства з географічним зазначенням;