Про племінну справу у тваринництві

Цей Закон визначає загальні правові, економічні та організаційні основи племінної справи у тваринництві, спрямовані на поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі.

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

племінна справа - система зоотехнічних, селекційних та організаційно-господарських заходів, спрямованих на поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин;

племінні (генетичні) ресурси - тварини, сперма, ембріони, яйцеклітини, які мають племінну (генетичну) цінність;

ідентифікація тварин - їх нумерація, присвоєння кличок, фотографування тощо, що забезпечує можливість формування інформації про кожну тварину зокрема та встановлення відповідності цієї інформації даній тварині;

ідентифікація сперми - нанесення на упаковку, в яку розфасована спермодоза, ідентифікаційного номера, клички та породи плідника, дати виробництва спермопродукції та інформації про виробника;

поліпшуюча порода - порода, яка використовується для поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин інших порід та виведення нових порід, порідних типів, ліній, родин;

генофондне стадо - чистопородна група тварин, виділена для збереження та відтворення генофонду породи;

племінна тварина - чистопородна тварина; або

тварина, одержана за затвердженою програмою породного вдосконалення, що зареєстрована в державних книгах племінних тварин, має племінну (генетичну) цінність і може використовуватися в селекційному процесі відповідно до програм селекції; або

гібридна племінна свиня, одержана способом навмисного схрещування племінних свиней різних порід, зареєстрованих у державних книгах племінних тварин або способом навмисного схрещування племінних свиней і свиней, одержаних внаслідок навмисного схрещування племінних свиней різних порід, відповідно до програм селекції;

неплемінна тварина - тварина, що не має даних про походження відповідно до вимог племінного обліку;

сертифікат племінних (генетичних) ресурсів - документ встановленої форми про походження, продуктивність, тип та інші якості тварин, сперми, ембріонів, яйцеклітин, складений на основі даних офіційного обліку продуктивності, офіційної оцінки за типом, що видається власникам племінних (генетичних) ресурсів і гібридних племінних свиней;

племінна (генетична) цінність - цінність племінних тварин згідно з даними їх фактично визначеного або передбаченого впливу на якість потомків;

селекційне досягнення - створена в результаті цілеспрямованої творчої діяльності група племінних тварин (порода, породний тип, лінія, родина тощо), що має нові генетичні ознаки, які стійко передає потомству, та за показниками продуктивності перевищує попередні типи тварин;

племінний облік - визначення та внесення до інформаційних баз даних (автоматизованих систем документів з племінної справи) суб'єктами племінної справи у тваринництві даних про походження, продуктивність, тип та інші якості тварин з метою ведення племінної справи у тваринництві;

офіційний облік продуктивності - облік продуктивності тварин, що ведеться державними контролерами-асистентами та підтверджується відповідними організаціями, які здійснюють дослідження якісних показників одержаної продукції;

офіційна оцінка за типом - оцінка у балах типу тварин та їх класифікація, проведена експертами-бонітерами;

генетична експертиза походження та аномалій тварин - ідентифікація тварин лабораторними методами з метою здійснення контролю за достовірністю їх походження та виявлення генетичних аномалій;

статус - певний стан (рівень) ведення селекційно-племінної роботи суб'єктами племінної справи у тваринництві;

апробація - комісійна оцінка селекційних досягнень у тваринництві;

бонітування - комплексна оцінка племінних та підконтрольних тварин за племінними та продуктивними якостями і типом тварин;

підконтрольна тварина - неплемінна тварина, походження якої визначене за результатами генетичної експертизи походження та аномалій тварин, за продуктивністю якої здійснюється контроль і яка може використовуватися у селекційному процесі відповідно до програм селекції.

Законодавство України про племінну справу у тваринництві складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до нього.

Цей Закон регулює відносини в галузі племінної справи у тваринництві, визначає права та обов'язки власників і споживачів племінних (генетичних) ресурсів, встановлює вимоги до якості та порядку використання цих ресурсів, визначає систему селекції та основи державного контролю за дотриманням законодавства про племінну справу у тваринництві, а також порядок фінансування племінної справи у тваринництві.

Об'єктами племінної справи у тваринництві є велика рогата худоба, свині, вівці, кози, коні, птиця, риба, бджоли, шовкопряди, хутрові звірі та кролі, яких розводять з метою одержання від них певної продукції (далі - тварини).

Суб'єктами племінної справи у тваринництві є:

власники племінних (генетичних) ресурсів;

підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які беруть участь у виробництві, збереженні, використанні, створенні, визначенні племінної цінності племінних (генетичних) ресурсів, торгівлі племінними (генетичними) ресурсами та надають послуги, пов'язані з племінною справою у тваринництві;

власники неплемінних тварин - споживачі племінних (генетичних) ресурсів та замовники послуг з племінної справи у тваринництві.

Завданнями племінної справи у тваринництві є:

створення, збереження, відтворення та раціональне використання племінних (генетичних) ресурсів вищої племінної (генетичної) цінності з метою поліпшення генетичної якості тварин, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі;

забезпечення функціонування єдиної системи селекції у тваринництві, зокрема ідентифікації племінних тварин, племінного обліку, бонітування, оцінки тварин за якістю потомства та іншими ознаками, формування інформаційної бази даних з племінної справи та періодичної публікації аналітичних відомостей з племінної справи у тваринництві;

одержання тварин з новими високими генетичними ознаками;

ефективне використання в селекційному процесі найцінніших світових племінних (генетичних) ресурсів поліпшуючих порід;

формування власного експортного потенціалу племінних (генетичних) ресурсів;

збереження генофонду існуючих, локальних і зникаючих вітчизняних порід;

забезпечення генетичного різноманіття;

впровадження у виробництво науково-технічних досягнень з питань генетики, селекції і відтворення тварин;

створення селекційних досягнень.

Суб'єкти племінної справи у тваринництві мають право:

провадити певні види господарської діяльності у племінній справі в тваринництві відповідно до законодавства;

використовувати племінні (генетичні) ресурси, що їм належать, на виконання програм селекції;

використовувати племінні (генетичні) ресурси для одержання гібридних племінних свиней в один із способів, визначених статтею 1 цього Закону.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зобов’язані:

ідентифікувати тварин, що їм належать;

виконувати вимоги щодо державної реєстрації тварин, ведення племінного обліку, бонітування і проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

використовувати для відтворення поголів’я плідників з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або плідників, які проходять випробування за якістю потомства.

Визначення племінної цінності плідників за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства здійснюють уповноважені установи (організації) та селекційні центри.

Уповноважені установи (організації) та селекційні центри визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва.

Загальнодержавні програми селекції у тваринництві розробляються та здійснюються Кабінетом Міністрів України і затверджуються в установленому законом порядку. Загальнодержавні програми селекції у тваринництві розробляються на період 5-10 років і є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами племінної справи у тваринництві.

Суб’єкти господарювання, що здійснюють господарську діяльність у племінній справі у тваринництві, пов’язану з виробництвом, зберіганням і торгівлею племінними (генетичними) ресурсами, проведенням генетичної експертизи походження та аномалій тварин, мають право на отримання відповідного статусу суб’єкта племінної справи у тваринництві згідно із законодавством.

Суб’єктам племінної справи у тваринництві (крім власників неплемінних тварин) присвоюється відповідний статус за результатами оцінки певного стану (рівня) ведення селекційно-племінної роботи.

Відповідність суб’єктів племінної справи у тваринництві певному статусу визначається напрямом їхньої господарської діяльності, якістю наявних племінних (генетичних) ресурсів, рівнем ведення селекційно-племінної роботи та участю у створенні селекційних досягнень тощо.

Порядок присвоєння відповідного статусу суб’єкта племінної справи у тваринництві визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва.

Рівень ведення селекційно-племінної роботи суб’єктів племінної справи у тваринництві, якість наявних племінних (генетичних) ресурсів, наявність селекційних досягнень визначаються за даними племінного обліку, бонітування, оцінки плідників за якістю потомства, апробації, генетичної експертизи походження та аномалій тварин.

Порядок ведення племінного обліку, бонітування, визначення племінної цінності плідників за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства, випробування плідників за якістю потомства, апробації, проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва.

До племінних (генетичних) ресурсів встановлюються такі вимоги:

племінні тварини повинні бути ідентифіковані, зареєстровані у державних книгах племінних тварин, мати дані відповідно до вимог з племінного обліку, документів офіційного обліку продуктивності та офіційної оцінки за типом, походити від батьків, зареєстрованих у державних книгах племінних тварин;

сперма має бути одержана від племінних плідників, які пройшли генетичну експертизу походження та аномалій тварин, ідентифікована, заготовлена та оброблена в умовах, передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції, відповідати ветеринарно-санітарним вимогам і правилам, а дані про неї повинні відповідати вимогам з племінного обліку. Для відтворення використовується сперма плідників з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або плідників, які проходять випробування за якістю потомства;

ембріони, яйцеклітини повинні бути одержані від племінних тварин, ідентифіковані, заготовлені та оброблені в умовах, передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції, відповідати ветеринарно-санітарним вимогам і правилам, а дані про них повинні відповідати вимогам з племінного обліку;

плідники мають походити від племінних тварин вищої племінної (генетичної) цінності, мати результати генетичної експертизи походження та аномалій тварин, оцінюватися за походженням, власною продуктивністю та якістю отриманого від них потомства або проходити випробування за якістю потомства, а дані про них повинні відповідати вимогам з племінного обліку;

підконтрольні тварини повинні бути ідентифіковані, відповідати вимогам до державної реєстрації підконтрольних тварин у державних книгах племінних тварин, мати дані відповідно до вимог з племінного обліку, документів офіційного обліку продуктивності та офіційної оцінки за типом і результати генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

гібридні племінні свині повинні бути ідентифіковані, зареєстровані у державних книгах племінних тварин, мати дані відповідно до вимог з племінного обліку, документів офіційного обліку продуктивності та офіційної оцінки за типом, походити від батьків, зареєстрованих у державних книгах племінних тварин.

Об’єктом державної реєстрації є вітчизняні селекційні досягнення. За бажанням власника чистопородних племінних (генетичних) ресурсів або гібридних племінних свиней державній реєстрації підлягають імпортовані селекційні досягнення, ввезені на територію України для племінного використання, за умови їх відповідності вимогам, встановленим цим Законом. Державна реєстрація суб’єктів племінної справи у тваринництві, племінних, підконтрольних тварин і гібридних племінних свиней здійснюється шляхом внесення відповідних даних про тварин до державних книг племінних тварин, про суб’єктів племінної справи - до Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві, про селекційні досягнення - до Державного реєстру селекційних досягнень у тваринництві. Державна реєстрація проводиться з метою формування інформаційних автоматизованих баз даних про племінні (генетичні) ресурси.

Положення про Державний реєстр суб'єктів племінної справи у тваринництві, про Державний реєстр селекційних досягнень у тваринництві та про державні книги племінних тварин за окремими видами та породами тварин затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва.

Суб'єкти племінної справи у тваринництві мають право на безоплатний доступ до даних державних книг племінних тварин, Державного реєстру суб'єктів племінної справи у тваринництві та Державного реєстру селекційних досягнень у тваринництві у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва.

Експорт та імпорт племінних (генетичних) ресурсів здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України, за умови відповідності племінних (генетичних) ресурсів вимогам, встановленим цим Законом.

Власники племінних (генетичних) ресурсів мають право отримувати сертифікати племінних (генетичних) ресурсів, які є документальним підтвердженням якості та племінної цінності племінних (генетичних) ресурсів при їх придбанні, реалізації та торгівлі.

Положення про сертифікати племінних (генетичних) ресурсів та зразки сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва.

Для виконання спеціальних робіт, пов’язаних з веденням офіційного обліку продуктивності тварин, офіційної класифікації (оцінки) за типом, отриманням, ідентифікацією, зберіганням сперми, ембріонів, яйцеклітин, штучним осіменінням маток і трансплантацією ембріонів, залучаються працівники згідно із кваліфікаційними вимогами, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва.

Державне управління в галузі племінної справи у тваринництві здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері тваринництва, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за племінною справою у тваринництві, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в межах повноважень, визначених цим Законом.

До повноважень Кабінету Міністрів України належать:

забезпечення проведення державної політики з племінної справи у тваринництві;

організація здійснення державного контролю з племінної справи у тваринництві;

забезпечення розроблення і здійснення загальнодержавних програм селекції;

видання в межах повноважень нормативно-правових актів з питань племінної справи у тваринництві;

державна підтримка розвитку племінної справи у тваринництві;

організація міжнародного співробітництва з питань племінної справи у тваринництві.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва, належать:

нормативно-правове забезпечення у сфері тваринництва;

забезпечення здійснення державного контролю за племінною справою у тваринництві;

затвердження вимог до якості племінних (генетичних) ресурсів;

забезпечення проведення породовипробувань та апробації селекційних досягнень;

затвердження вимог і порядку визначення племінної цінності плідників за походженням, власною продуктивністю, якістю потомства та проведення випробування плідників за якістю потомства;

сприяння розвитку ринку племінних (генетичних) ресурсів;

розроблення та затвердження технологічних вимог до проведення спеціальних робіт з племінної справи;

участь у міжнародному співробітництві з питань племінної справи у тваринництві;

вирішення інших питань, визначених законами України та покладених на нього актами Президента України;

затвердження вимог і порядку визначення уповноважених установ (організацій) та селекційних центрів.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері тваринництва, належать:

визначення (проведення) процедури присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві;

здійснення сертифікації племінних (генетичних) ресурсів; присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві;

проведення породовипробувань та апробації селекційних досягнень;

проведення бонітування тварин та ведення племінного обліку;

проведення сертифікації племінних (генетичних) ресурсів;

проведення державної реєстрації суб’єктів племінної справи у тваринництві, племінних і підконтрольних тварин, гібридних племінних свиней та селекційних досягнень у тваринництві;

ведення державних книг племінних тварин, Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві та Державного реєстру селекційних досягнень у тваринництві;

організація та забезпечення функціонування єдиної системи селекції;

організація проведення перепідготовки фахівців, які виконують роботи з племінної справи;

організація проведення виставок, конкурсів, ярмарків та аукціонів племінних (генетичних) ресурсів;

участь у міжнародному співробітництві з питань племінної справи у тваринництві;

вирішення інших питань, визначених законами України та покладених на нього актами Президента України.

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій в галузі племінної справи у тваринництві належать:

затвердження регіональних програм селекції у тваринництві, забезпечення виконання зазначених програм;

організація видачі сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів;

організація випробування плідників за власною продуктивністю та якістю потомства;

сприяння розвитку ринку племінних (генетичних) ресурсів;

проведення перепідготовки фахівців, які виконують роботи з племінної справи;

проведення регіональних виставок, конкурсів, ярмарків та аукціонів племінних (генетичних) ресурсів.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за племінною справою у тваринництві, належить:

1) розроблення порядку проведення моніторингу здоров’я племінної худоби;

2) здійснення контролю за:

виконанням вимог щодо відповідності племінних (генетичних) ресурсів установленим вимогам;

веденням племінного обліку, бонітування, визначенням племінної цінності тварин, проведенням випробувань, апробації;

господарською діяльністю у племінній справі у тваринництві, пов’язаною з виробництвом племінних (генетичних) ресурсів, збереженням племінних (генетичних) ресурсів, торгівлею племінними (генетичними) ресурсами, проведенням генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

додержанням законодавства щодо виконання технологічних вимог та ветеринарно-санітарних правил при виробництві племінних (генетичних) ресурсів, установлених для племінних (генетичних) ресурсів;

3) здійснення інших повноважень, визначених законами України та покладених на нього актами Президента України.

Здійснення державного контролю у галузі племінної справи у тваринництві покладається на Головного державного інспектора з племінної справи у тваринництві України, головних державних інспекторів з племінної справи у тваринництві в Автономній Республіці Крим, областях, державних інспекторів з племінної справи у тваринництві.

Державні інспектори з племінної справи у тваринництві у межах своїх повноважень мають право:

безперешкодно відвідувати підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, які здійснюють діяльність, пов'язану з племінною справою у тваринництві, та отримувати від них безкоштовно необхідну інформацію з питань племінного тваринництва;

вимагати від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність, пов'язану з племінною справою у тваринництві, виконання вимог, встановлених цим Законом;

давати всім юридичним особам та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність, пов'язану з племінною справою у тваринництві, обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень у галузі ведення племінної справи у тваринництві;

здійснювати державний контроль за застосуванням у сфері селекції та відтворення племінних (генетичних) ресурсів нових технологій, інструментів, обладнання, матеріалів;

забороняти суб'єктам племінної справи у тваринництві, у разі порушень ними вимог, встановлених цим Законом, реалізацію племінних (генетичних) ресурсів для відтворення;

складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про племінну справу у тваринництві.

Державні інспектори з племінної справи у тваринництві зобов'язані у разі виявлення порушень законодавства про племінну справу у тваринництві вживати невідкладних заходів до їх усунення.

Спори, що виникають між суб'єктами племінної справи у тваринництві, розглядаються у встановленому законом порядку.

Відповідальність за порушення законодавства про племінну справу у тваринництві несуть особи, винні у:

оформленні сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів без урахування даних офіційного обліку продуктивності тварин, офіційної оцінки за типом, результатів генетичної експертизи походження та аномалій тварин, а також внесенні до документів з племінного обліку недостовірних даних;

недодержанні встановлених технологічних та ветеринарно-санітарних вимог і правил щодо отримання, зберігання та використання племінних (генетичних) ресурсів.

Законами України може бути встановлена відповідальність і за інші порушення у галузі племінної справи у тваринництві.

Фінансування розроблення та виконання загальнодержавних програм селекції у тваринництві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, не заборонених законодавством.

З метою збереження племінних (генетичних) ресурсів поліпшених, наявних, локальних і зникаючих видів і порід центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва, забезпечує створення за рахунок коштів Державного бюджету України генофондних господарств, генофондних стад, банків сперми та ембріонів і генофондних банків шовкопрядів.

Селекційне досягнення в галузі племінного тваринництва визнається винаходом у встановленому законодавством порядку.

Наукове забезпечення племінної справи у тваринництві здійснюють науково-дослідні установи, які розробляють основи системи селекції, селекційні програми розведення тварин, ефективні методи та технології відтворення найцінніших племінних (генетичних) ресурсів і практичні рекомендації щодо застосування науково-технічних досягнень у виробництві.

Україна здійснює міжнародне співробітництво з питань племінної справи у тваринництві в порядку, встановленому законодавством, шляхом:

участі в роботі міжнародних організацій з племінної справи;

приєднання до міжнародних договорів;

приведення у відповідність з міжнародними стандартами племінного обліку, показників обліку, його періодичності, порядку проведення аналізу отриманих даних;

підтримання професійних та наукових контактів;

обміну інформацією про напрями селекції та комплексну оцінку тварин, що використовуються в селекційному процесі.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. До приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.