Про затвердження Програми розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, що повернулися на проживання в Україну, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство на період до 2015 року

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Програму розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, що повернулися на проживання в Україну, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство на період до 2015 року (далі - Програма), що додається.

2. Міністерству соціальної політики, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим разом із заінтересованими органами місцевого самоврядування щороку визначати поточні завдання із здійснення заходів, передбачених Програмою, та установити контроль за їх виконанням.

3. Центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, Херсонській обласній та Севастопольській міській державним адміністраціям подавати щороку до 15 лютого Міністерству соціальної політики інформацію про стан виконання Програми для її узагальнення та подання до 15 березня Кабінетові Міністрів України та Міністерству економічного розвитку і торгівлі.

Ця Програма спрямована на розв'язання соціально-економічних і культурно-освітніх проблем, пов'язаних з поверненням в Україну депортованих кримських татар і осіб інших національностей (далі - репатріанти), визначення пріоритетних завдань органів виконавчої влади щодо їх розселення, облаштування, адаптації та інтеграції в українське суспільство.

Протягом 1991-2010 років в Україну повернулося понад 265 тис. депортованих кримських татар і осіб інших національностей. Більшість з них компактно проживає у м. Сімферополі, а також у Сімферопольському, Бахчисарайському, Білогірському, Джанкойському, Кіровському, Красногвардійському і Ленінському районах Автономної Республіки Крим, м. Севастополі та Генічеському районі Херсонської області.

За межами України залишається близько 100 тис. кримських татар і осіб інших національностей, що можуть повернутися в Україну. Процес репатріації буде тривати ще протягом десятиліття, а кількість репатріантів може коливатися від 1,5 до 3 тис. осіб на рік.

Бюджетами різних рівнів починаючи з 1991 року окремим рядком передбачаються видатки, пов'язані з облаштуванням репатріантів. Кошти спрямовуються переважно на будівництво житла, інженерних комунікацій, об'єктів соціально-культурного призначення. Так, за 19 років на капітальне будівництво витрачено 1143,156 млн. гривень, що дало змогу ввести в експлуатацію 458,68 тис. кв. метрів житла, побудувати сім шкіл на 2043 учнівських місця, прокласти водопроводи протяжністю 906,447 кілометра, лінії електропередачі - 1193,07 кілометра, дороги - 110,4 кілометра, газопроводи - 385,98 кілометра та ввести в експлуатацію інші об’єкти соціально-культурної інфраструктури.

Проте багато питань як у соціально-побутовій, так і в освітній та культурній сфері залишаються невирішеними. Так, на 1 січня 2011 р. забезпечено житлом близько 150 тис., або лише 57 відсотків репатріантів, з них за рахунок бюджетних коштів - понад 35 тисяч. Майже 115 тис. осіб самостійно придбали чи спорудили будинки.

На квартирному обліку перебуває 7,897 тис. сімей, а ще більш як 20 тис. індивідуальних забудовників з числа репатріантів через відсутність коштів не в змозі завершити розпочате будівництво. Таким чином, нині не мають власного житла майже 100 тис. репатріантів.

Із 300 селищ і мікрорайонів компактного проживання репатріантів на сьогодні забезпечені водою 75 відсотків, електроенергією 88 відсотків, газом 32 відсотки. Лише 18 селищ мають дороги з твердим покриттям. Практично відсутні мережі водовідведення. Потребують підтримки і заклади охорони здоров'я, освіти і культури.

Гострими залишаються питання створення для репатріантів робочих місць, забезпечення медичного обслуговування. Не відповідає потребам мережа шкіл та класів з навчанням кримськотатарською мовою та мовами інших національностей з числа репатріантів, а також закладів культури, їх матеріально-технічна база, забезпечення бібліотек навчальних закладів навчальною, методичною, публіцистичною та художньою літературою. Потребують підтримки періодичні видання, що виходять на рідній мові репатріантів.

Необхідність прийняття Програми зумовлюється тим, що для розв'язання існуючих проблем потрібні значні бюджетні асигнування, а також комплексний підхід та спільність дій відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Основними завданнями Програми є:

функціонування зведеного реєстру репатріантів та членів їх сімей;

удосконалення системи розселення репатріантів, а також дотримання вимог щодо збереження довкілля;

будівництво та придбання житла для репатріантів, створення належної соціально-культурної інфраструктури;

задоволення потреби репатріантів у належному водо-, газо-, електропостачанні і водовідведенні, облаштуванні під'їзних доріг з твердим покриттям.

Пріоритетними напрямами виконання Програми є:

з питань розселення - розміщення репатріантів з урахуванням оцінки територіальних ресурсів та інженерної інфраструктури;

з питань забезпечення житлом та інженерною інфраструктурою - спорудження та придбання житла на вторинному ринку, будівництво об'єктів інженерної інфраструктури (водо-, газо-, електропостачання і водовідведення) та облаштування доріг з твердим покриттям;

з питань розвитку соціально-культурної сфери - розширення мережі закладів освіти, культури та охорони здоров'я (фельдшерсько-акушерські пункти), зміцнення їх матеріально-технічної бази.

Заходи, визначені Програмою, здійснюються в межах коштів, передбачених на її виконання щороку центральним і місцевим органам виконавчої влади у державному та місцевих бюджетах, а також за рахунок інших джерел. Прогнозні обсяги фінансування наведено у додатку.

Для забезпечення виконання Програми передбачається здійснити такі заходи:

Розселення та облаштування репатріантів

Будівництво житла для репатріантів і придбання житлових будинків (квартир) на вторинному ринку загальною площею близько 65 тис. кв. метрів.

Введення в експлуатацію мереж електропостачання загальною протяжністю 71,32 кілометри.

Будівництво мережі водопостачання загальною протяжністю 101,19 кілометра.

Введення в дію каналізаційних мереж протяжністю 15,55 кілометра.

Введення в дію газопроводу протяжністю 113,86 кілометрів.

Будівництво під'їзних доріг з твердим покриттям до місць компактного проживання репатріантів протяжністю 108,3 кілометра.

Реконструкція та завершення будівництва восьми шкіл з навчанням кримськотатарською мовою.

Спорудження трьох фельдшерсько-акушерських пунктів у місцях компактного проживання репатріантів.

Задоволення соціально-економічних

та культурних потреб репатріантів

Забезпечення функціонування зведеного реєстру репатріантів та членів їх сімей.

Зміцнення матеріально-технічної бази навчальних закладів і закладів культури у місцях компактного проживання репатріантів.

Сприяння забезпеченню навчальними програмами, підручниками, посібниками навчальних закладів з навчанням кримськотатарською мовою.

Удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням кримськотатарською мовою та мовами інших національностей з числа репатріантів.

Сприяння протягом 2011-2015 років завершенню реконструкції Кримськотатарського академічного музично-драматичного театру; проведення реконструкції мечеті Джума-Джамі в м. Євпаторії, реставрації медресе Хана Узбека в м. Старому Криму, проведення ремонтно-реставраційних робіт комплексу Текіє дервішів в м. Євпаторії.

Сприяння поверненню культурних цінностей кримськотатарського народу та інших національностей з числа репатріантів, що були вивезені за межі України під час їх депортації.

Сприяння розвитку засобів масової інформації, що ведуть мовлення чи видаються рідною мовою репатріантів.

Забезпечення щорічного фінансування в межах коштів, передбачених на виконання Програми у державному і місцевих бюджетах на відповідний рік, видатків, пов'язаних з наданням одноразової матеріальної допомоги на завершення будівництва індивідуального житла, компенсацією витрат на переїзд та перевезення багажу репатріантів, постачанням питної води у місцях їх компактного проживання, задоволенням інших соціальних і культурних потреб.

1. Програма розроблена на виконання Указу Президента України від 14 травня 2010 р. № 615 .

2. Програма затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 р. № 637 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2012 р. № 514).

3. Державний замовник - координатор - Мінсоцполітики.

4. Керівник Програми - Віце-прем’єр-міністр України - Міністр соціальної політики.

5. Виконавці заходів Програми - Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку, Мінкультури, МОНмолодьспорт, МОЗ, МЗС, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Севастопольська міськдержадміністрація, Херсонська облдержадміністрація.

6. Строк виконання Програми - 2011-2015 роки.

7. Прогрнозні обсяги та джерела фінансування