ЗАКОН УКРАЇНИ
Про акредитацію органів з оцінки відповідності
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 32, ст. 170)
( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 882-VI від 15.01.2009, ВВР, 2009, № 24, ст.297 № 2735-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 21, ст.144 № 4224-VI від 22.12.2011, ВВР, 2012, № 36, ст.420 № 5463-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 4, ст.61 № 124-VIII від 15.01.2015, ВВР, 2015, № 14, ст.96 № 2740-VIII від 06.06.2019, ВВР, 2019, № 28, ст.116 № 377-IX від 12.12.2019, ВВР, 2020, № 22, ст.150 № 720-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.408 № 4017-IX від 10.10.2024, ВВР, 2025, №№ 11-14, ст.35 № 4831-IX від 07.04.2026 )
( У тексті Закону слова "національний орган з акредитації" та "центральний орган виконавчої влади з питань економіки" в усіх відмінках замінено відповідно словами "національний орган України з акредитації" та "центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики" у відповідному відмінку згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011 )
( У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку" у відповідному відмінку згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012 )
Цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади акредитації органів з оцінки відповідності в Україні.
Цей Закон спрямований на виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції щодо імплементації Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 765/2008 від 9 липня 2008 року про встановлення вимог до акредитації та про скасування Регламенту (ЄЕС) № 339/93.
( Преамбулу доповнено абзацом згідно із Законом № 4831-IX від 07.04.2026 )
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Основні терміни та їх визначення
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
акредитація органів з оцінки відповідності (далі - акредитація) - засвідчення національним органом з акредитації того, що орган з оцінки відповідності для провадження визначеної діяльності з оцінки відповідності відповідає вимогам;
( Абзац другий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019; в редакції Закону № 4831-IX від 07.04.2026 )
національних стандартів, прийнятих на основі відповідних гармонізованих європейських стандартів, а також у разі необхідності будь-яким додатковим вимогам у відповідних сферах - у секторах, які охоплені угодою між Україною та Європейським Союзом про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 4831-IX від 07.04.2026 )
національних стандартів, прийнятих на основі відповідних міжнародних чи європейських стандартів, у тому числі гармонізованих європейських стандартів, або вимогам міжнародних чи європейських стандартів, у тому числі гармонізованих європейських стандартів (далі - стандарти для цілей акредитації), а також у разі необхідності будь-яким додатковим вимогам у відповідних сферах - у секторах, не охоплених угодою між Україною та Європейським Союзом про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 4831-IX від 07.04.2026 )
взаємне оцінювання - процес оцінювання національного органу з акредитації іншими національними органами з акредитації, що здійснюється відповідно до вимог європейської регіональної організації з акредитації, визнаної Європейською Комісією, а у застосовних випадках - додаткових секторальних технічних специфікацій;
( Абзац п'ятий статті 1 в редакції Закону № 4831-IX від 07.04.2026 )
консультування - надання консультаційних послуг та іншої допомоги щодо розроблення і впровадження систем управління та процедур діяльності органів з оцінки відповідності, а також щодо додержання інших вимог, необхідних для їх акредитації;
національний знак акредитації - знак, який засвідчує, що організація, яка використовує цей знак, акредитована національним органом України з акредитації;
( Абзац статті 1 виключено на підставі Закону № 124-VIII від 15.01.2015 )
( Абзац статті 1 виключено на підставі Закону № 124-VIII від 15.01.2015 )
оцінка - процес оцінювання компетентності органу з оцінки відповідності у визначеній сфері акредитації, що здійснюється національним органом з акредитації на основі визначених стандартів для цілей акредитації та/або інших нормативних документів;
( Абзац десятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4831-IX від 07.04.2026 )
( Абзац статті 1 виключено на підставі Закону № 124-VIII від 15.01.2015 )
персонал з акредитації - аудитори з акредитації та експерти з акредитації, які залучаються національним органом з акредитації для проведення робіт з акредитації.
( Абзац дванадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4831-IX від 07.04.2026 )
Терміни "гармонізований європейський стандарт", "законодавство Європейського Союзу щодо гармонізації", "орган з оцінки відповідності", "оцінка відповідності" та "технічна специфікація" вживаються у значенні, визначеному Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності".
( Статтю 1 доповнено частиною згідно із Законом № 4831-IX від 07.04.2026 )
( Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 882-VI від 15.01.2009; в редакції Закону № 4224-VI від 22.12.2011 )
Стаття 2. Сфера дії Закону
Цей Закон регулює відносини, пов’язані з акредитацією органів з оцінки відповідності, незалежно від того чи є акредитація або діяльність з оцінки відповідності обов’язковою (обов’язковість якої передбачена законодавством) чи добровільною, і поширюється на органи виконавчої влади, національний орган України з акредитації та органи з оцінки відповідності незалежно від форми власності.
( Стаття 2 в редакції Законів № 4224-VI від 22.12.2011, № 4831-IX від 07.04.2026 )
Стаття 3. Законодавство України у сфері акредитації
Законодавство України у сфері акредитації складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.
Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів з акредитації регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
( Статтю 3 доповнено частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Суб’єкти владних повноважень, у тому числі суди, при застосуванні норм законодавства, зазначеного в частині першій цієї статті, враховують правозастосовну практику Європейського Союзу, у тому числі застосовують при розгляді справ як джерело національного права рішення Суду Європейського Союзу, практику Європейської Комісії щодо застосування положень Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 765/2008 від 09 липня 2008 року про встановлення вимог до акредитації та про скасування Регламенту (ЄЕС) № 339/93.
( Статтю 3 доповнено частиною згідно із Законом № 4831-IX від 07.04.2026 )
Стаття 4. Мета акредитації
Метою акредитації є:
забезпечення єдиної технічної політики у сфері оцінки відповідності;
забезпечення довіри споживачів до діяльності з оцінки відповідності;
створення умов для взаємного визнання результатів діяльності акредитованих органів на міжнародному рівні;
усунення технічних бар'єрів у торгівлі.
Стаття 5. Основні принципи діяльності з акредитації
Діяльність з акредитації базується на таких основних принципах:
забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх заінтересованих сторін;
загальнодоступності та неупередженості проведення робіт з акредитації;
прозорості діяльності з акредитації;
професійної компетентності виконавців робіт;
добровільності акредитації;
забезпечення участі органів виконавчої влади та громадських організацій на паритетній основі;
застосування гармонізованих з міжнародними та європейськими стандартами вимог щодо акредитації;
дотримання суспільних інтересів;
конфіденційності інформації, отриманої в процесі акредитації.
Акредитація здійснюється відповідно до вимог, установлених законодавством у сфері акредитації, стандартами для цілей акредитації, а також іншими документами з питань акредитації, прийнятими національним органом України з акредитації, міжнародними та європейськими організаціями з акредитації. Перелік назв і позначень таких актів та документів, тексти нормативно-правових актів з питань акредитації, а також тексти інших документів з питань акредитації, прийнятих національним органом України з акредитації, оприлюднюються на веб-сайті національного органу України з акредитації в Інтернеті.
( Статтю 5 доповнено частиною другою згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4831-IX від 07.04.2026 )
Розділ II
ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ З АКРЕДИТАЦІЇ
Стаття 6. Національний орган України з акредитації
Акредитація в Україні здійснюється національним органом України з акредитації.
( Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4831-IX від 07.04.2026 )
Національний орган України з акредитації є державною організацією, яка утворюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, та провадить некомерційну господарську діяльність без мети одержання прибутку.
( Частина друга статті 6 в редакції Закону № 4224-VI від 22.12.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Положення про національний орган України з акредитації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, не має права втручатися в діяльність з акредитації національного органу України з акредитації.
( Частину п'яту статті 6 виключено на підставі Закону № 4224-VI від 22.12.2011 )
До складу національного органу України з акредитації входять:
Рада з акредитації;
технічні комітети з акредитації;
комісія з апеляцій.
Основними функціями національного органу України з акредитації є:
акредитація органів з оцінки відповідності, в тому числі прийняття рішень про акредитацію, відмову в акредитації, розширення та обмеження сфери акредитації, тимчасове зупинення і поновлення дії та скасування атестата про акредитацію;
проведення моніторингу за відповідністю акредитованих ним органів з оцінки відповідності вимогам акредитації (далі - моніторинг) шляхом здійснення нагляду, проведення повторних, позачергових та інших оцінок;
( Абзац третій частини сьомої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019 )
затвердження:
порядку здійснення акредитації, програм робіт з акредитації;
порядку проведення моніторингу;
порядку розгляду скарг, пов'язаних з діяльністю акредитованих органів з оцінки відповідності;
кваліфікаційних вимог, порядку та правил атестації персоналу з акредитації;
складу атестаційної комісії персоналу з акредитації;
організація відбору, навчання, підготовки та атестації персоналу з акредитації, залучення його до проведення робіт з акредитації;
ведення реєстру акредитованих органів з оцінки відповідності та реєстру персоналу з акредитації;
участь у роботі з гармонізації нормативно-правових актів, національних стандартів та інших документів з питань акредитації з міжнародними та європейськими правилами і стандартами, які визначають вимоги до національного органу України з акредитації та акредитованих органів з оцінки відповідності;
організація науково-дослідних робіт у сфері акредитації;
організація інформаційного забезпечення з питань акредитації.
( Частина сьома статті 6 в редакції Закону № 4224-VI від 22.12.2011 )
У випадках, встановлених законодавством, національний орган України з акредитації виконує функції щодо акредитації інших осіб, ніж органи з оцінки відповідності, або засвідчення компетентності осіб щодо провадження діяльності, іншої ніж оцінка відповідності.
( Статтю 6 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011 )
( Зміни до частини восьмої статті 6, прийняті Законом України № 4831-IX від 07.04.2026, внести неможливо (відсутні абзаци )
Національний орган України з акредитації оприлюднює на своєму веб-сайті інформацію про результати його взаємного оцінювання, види діяльності з оцінки відповідності, щодо яких він здійснює акредитацію, та про будь-які пов’язані з цим зміни.
( Статтю 6 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011; в редакції Закону № 2740-VIII від 06.06.2019 )
Національний орган України з акредитації надає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, інформацію про провадження ним діяльності з акредитації в обсязі та порядку, визначених положенням про національний орган України з акредитації.
( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011 )
Стаття 6-1. Вимоги до національного органу України з акредитації
Національний орган України з акредитації повинен:
бути організованим таким чином, щоб бути незалежним від органів з оцінки відповідності, оцінку яких він проводить, і від будь-якого комерційного тиску та забезпечувати відсутність конфлікту інтересів з органами з оцінки відповідності;
( Абзац другий статті 6-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019 )
бути організованим та функціонувати таким чином, щоб гарантувати об’єктивність і неупередженість своєї діяльності;
забезпечувати прийняття кожного рішення, яке стосується засвідчення компетентності органу з оцінки відповідності, компетентними особами, що є іншими, ніж особи, які провели оцінку цього органу;
вживати адекватних заходів для забезпечення конфіденційності одержаної інформації;
визначати види діяльності з оцінки відповідності, стосовно яких він є компетентним здійснювати акредитацію, з посиланням на відповідні нормативно-правові акти та стандарти;
встановлювати необхідні процедури для забезпечення ефективного управління та належного внутрішнього контролю;
мати у своєму розпорядженні достатню кількість компетентного персоналу для належного виконання своїх завдань;
документувати обов’язки, сфери відповідальності та повноваження персоналу, який міг би вплинути на якість оцінки і засвідчення компетентності;
( Абзац дев’ятий статті 6-1із змінами, внесеними згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019 )
встановлювати, впроваджувати та підтримувати процедури моніторингу виконання залученим персоналом робіт з акредитації та його компетентності;
перевіряти, чи акредитовані органи проводять оцінки відповідності у пропорційний спосіб, без покладання зайвого навантаження на суб’єктів господарювання та з належним урахуванням величини суб’єкта господарювання, що замовляє роботи з оцінки відповідності, галузі, в якій він діє, його структури, ступеня складності технології виробництва відповідної продукції та масового чи серійного характеру виробничого процесу;
( Абзац одинадцятий статті 6-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019 )
оприлюднювати річні фінансові звіти, підготовлені відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку.
( Закон доповнено статтею 6-1 згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011; в редакції Закону № 124-VIII від 15.01.2015 )
Стаття 6-2. Обмеження діяльності національного органу України з акредитації
Національному органу України з акредитації забороняється:
провадити або пропонувати діяльність (у тому числі послуги), яку провадять (надають) органи з оцінки відповідності;
здійснювати консультування;
бути акціонером або учасником (засновником) органів з оцінки відповідності чи в інший спосіб брати участь в їх управлінні або одержувати вигоди від їх діяльності.
( Закон доповнено статтею 6-2 згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011 )
Стаття 6-3. Призначення на посаду та звільнення з посади керівника національного органу України з акредитації
Національний орган України з акредитації очолює керівник, який призначається на посаду і звільняється з посади центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, строком на п'ять років.
Керівником національного органу України з акредитації може бути громадянин України, який постійно проживає в Україні, має повну вищу освіту, загальний стаж роботи на керівних посадах не менш як п'ять років, досвід роботи у сфері акредитації органів з оцінки відповідності чи проведення оцінки відповідності не менш як два роки.
Керівником національного органу України з акредитації не може бути особа, яка є керівником органу з оцінки відповідності або входить до складу вищого, виконавчого, контрольного органу чи наглядової ради органу з оцінки відповідності, або є прямим чи опосередкованим власником акцій (часток, паїв) органу з оцінки відповідності, або має судимість за вчинення кримінального правопорушення, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку.
( Частина третя статті 6-3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 )
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, враховує пропозиції Ради з акредитації щодо кандидатур на посаду керівника національного органу України з акредитації.
Керівник національного органу України з акредитації звільняється з посади у разі:
закінчення строку повноважень;
подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням;
набрання законної сили обвинувальним вироком суду;
припинення громадянства або виїзду за межі України на постійне проживання;
виявлення або виникнення обставин, що відповідно до частин другої та третьої цієї статті виключають можливість особи бути керівником національного органу України з акредитації;
одноразового грубого порушення законодавства у сфері акредитації;
створення перешкод для здійснення моніторингу відповідності вимогам до національного органу України з акредитації або невжиття на вимогу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, коригувальних заходів, передбачених частиною першою статті 6-4 цього Закону;
( Частину п'яту статті 6-3 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 124-VIII від 15.01.2015 )
невиконання посадових обов'язків, у тому числі за станом здоров'я, протягом більш як чотирьох місяців підряд;
набрання чинності рішенням суду про визнання особи недієздатною.
Повноваження керівника національного органу України з акредитації достроково припиняються також у разі його смерті або на підставі рішення суду про оголошення особи померлою.
( Закон доповнено статтею 6-3згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011 )
Стаття 6-4. Забезпечення відповідності вимогам до національного органу України з акредитації і виконання ним своїх обов’язків
( Назва статті 6-4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4831-IX від 07.04.2026 )
У разі якщо національний орган України з акредитації не відповідає вимогам або не виконує своїх обов’язків, встановлених цим Законом, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, вживає відповідних коригувальних заходів або забезпечує вжиття таких коригувальних заходів національним органом України з акредитації.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, здійснює через регулярні проміжки часу моніторинг національного органу України з акредитації з метою забезпечення виконання ним на постійній основі вимог, установлених статтею 6- 1 цього Закону, а також інших вимог та обов’язків, установлених цим Законом (далі - моніторинг відповідності вимогам до національного органу України з акредитації).
( Частина друга статті 6-4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019 )
За наявності підстав вважати, що національний орган України з акредитації не відповідає вимогам або не виконує своїх обов’язків, установлених цим Законом, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, позапланово здійснює моніторинг відповідності вимогам до національного органу України з акредитації.
( Статтю 6-4 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019 )
Демонстрація національним органом України з акредитації відповідності критеріям, встановленим у відповідному гармонізованому європейському стандарті, посилання на який опубліковано в "Офіційному віснику Європейського Союзу", шляхом отримання позитивних результатів взаємного оцінювання в рамках європейської регіональної організації з акредитації, визнаної Європейською Комісією, надає йому презумпцію відповідності вимогам, визначеним статтею 6- 1 цього Закону.
( Статтю 6-4 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4831-IX від 07.04.2026 )
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, під час здійснення моніторингу відповідності вимогам до національного органу України з акредитації повинен максимально враховувати результати взаємного оцінювання.
( Частину шосту статті 6-4 виключено на підставі Закону № 4831-IX від 07.04.2026 )
Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, які здійснюють моніторинг відповідності вимогам до національного органу України з акредитації, мають право:
безперешкодно відвідувати, за умови пред’явлення службового посвідчення та посвідчення (направлення) на проведення зазначеного моніторингу, національний орган України з акредитації;
вимагати від національного органу України з акредитації надання документів і матеріалів, необхідних для проведення зазначеного моніторингу, одержувати копії таких документів і матеріалів;
вимагати від посадових осіб національного органу України з акредитації надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення зазначеного моніторингу.
Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, які здійснюють моніторинг відповідності вимогам до національного органу України з акредитації, зобов’язані не розголошувати конфіденційну інформацію, яка стала їм відома у зв’язку із здійсненням зазначеного моніторингу, та не використовувати таку інформацію в особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, крім випадків, визначених законом. Посадові особи, винні у порушенні зазначеного обов’язку, притягаються до встановленої законом відповідальності.
( Статтю 6-4 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019 )
Національний орган України з акредитації та його посадові особи зобов’язані на вимогу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, вживати коригувальних заходів для забезпечення виконання вимог та обов’язків, установлених цим Законом.
( Статтю 6-4 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019 )
Моніторинг відповідності вимогам до національного органу України з акредитації здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
( Закон доповнено статтею 6-4 згідно із Законом № 124-VIII від 15.01.2015 )
Стаття 7. Рада з акредитації
Рада є дорадчо-наглядовим органом національного органу України з акредитації. Рада з акредитації формується з:
представників центральних органів виконавчої влади;
представників акредитованих органів з оцінки відповідності;
представників наукових установ, союзів (спілок, асоціацій) суб'єктів господарювання, громадських організацій.
( Абзац четвертий частини першої статті 7 в редакції Закону № 4224-VI від 22.12.2011 )
( Частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4831-IX від 07.04.2026 )
Представники центральних органів виконавчої влади та інших осіб публічного права (державних підприємств, установ, організацій тощо) повинні становити менше половини складу Ради з акредитації.
( Статтю 7 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4831-IX від 07.04.2026 )
Основними функціями Ради з акредитації є:
розроблення рекомендацій щодо формування політики в сфері акредитації та нагляд за її проведенням;
нагляд за здійсненням акредитації відповідно до принципів, норм та вимог, встановлених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами для цілей акредитації та іншими документами з питань акредитації;
( Абзац третій частини статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4224-VI від 22.12.2011, № 4831-IX від 07.04.2026 )
надання рекомендацій щодо порядку здійснення акредитації та проведення моніторингу, щодо розгляду апеляцій і визначення розмірів оплати робіт з акредитації та моніторингу;
( Абзац четвертий частини статті 7 в редакції Закону № 4224-VI від 22.12.2011 )
погодження кваліфікаційних вимог, порядку та правил атестації персоналу з акредитації, складу атестаційної комісії персоналу з акредитації;
( Абзац п'ятий частини статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011 )
затвердження персонального складу комісії з апеляцій з дотриманням принципу збалансованого представлення заінтересованих сторін;
( Абзац шостий частини статті 7 в редакції Закону № 4831-IX від 07.04.2026 )
погодження положення про комісію з апеляцій та змін до нього;
підготовка пропозицій стосовно нагляду за здійсненням акредитації та організаційно-фінансовою діяльністю національного органу України з акредитації;
( Абзац восьмий частини статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011 )
прийняття рекомендацій щодо укладення договорів про співробітництво та взаємне визнання акредитації органів з оцінки відповідності;
( Абзац дев'ятий частини статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011 )
розгляд щорічного звіту про діяльність національного органу України з акредитації та надання висновку щодо звіту.
( Абзац десятий частини статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011 )
Положення про Раду з акредитації та її склад затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку.
Стаття 8. Технічні комітети з акредитації
Технічні комітети з акредитації створюються національним органом України з акредитації з дотриманням принципу збалансованого представлення у їх складі заінтересованих сторін.
( Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4831-IX від 07.04.2026 )
Основними функціями технічних комітетів з акредитації є:
розроблення методичних рекомендацій з питань акредитації;
визначення додаткових вимог щодо акредитації у відповідних сферах, підготовка і подання пропозицій національному органу України з акредитації.
( Абзац третій частини другої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011 )
Положення про технічні комітети затверджує національний орган України з акредитації.
Стаття 9. Комісія з апеляцій
Орган з оцінки відповідності може оскаржити рішення щодо акредитації, прийняте стосовно нього національним органом України з акредитації, з яким він не згоден, шляхом подання апеляції до комісії з апеляцій.
( Частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011; в редакції Закону № 2740-VIII від 06.06.2019 )
Положення про комісію з апеляцій затверджує національний орган України з акредитації.
( Частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011 )
Подання апеляції до комісії з апеляцій не обмежує права органу з оцінки відповідності на звернення до суду.
( Статтю 9 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019 )
Стаття 10. Особи, які можуть бути акредитовані чи компетентність яких може бути засвідчена національним органом України з акредитації
( Назва статті 10 в редакції Закону № 4224-VI від 22.12.2011 )
Національний орган України з акредитації може акредитувати органи з оцінки відповідності, а саме:
( Абзац перший статті 10 в редакції Закону № 4224-VI від 22.12.2011 )
випробувальні та калібрувальні лабораторії;
органи із сертифікації продукції, процесів та послуг;
органи із сертифікації систем управління;
( Абзац четвертий статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 882-VI від 15.01.2009, № 4831-IX від 07.04.2026 )
органи із сертифікації персоналу;
органи з інспектування;
( Абзац шостий статті 10 в редакції Закону № 4224-VI від 22.12.2011 )
верифікаторів відповідно до Закону України "Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів";
( Частину першу статті 10 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 377-IX від 12.12.2019 )
інші органи з оцінки відповідності.
( Статтю 10 доповнено абзацом згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011 )
У випадках, встановлених законодавством, національний орган України з акредитації може акредитувати інших осіб, ніж органи з оцінки відповідності, та засвідчувати компетентність осіб щодо провадження діяльності іншої, ніж оцінка відповідності.
( Статтю 10 доповнено частиною другою згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011 )
Національний орган України з акредитації акредитує чи засвідчує компетентність осіб, визначених у частинах першій та другій цієї статті, незалежно від їх форми власності та з місцезнаходженням як на території України, так і за її межами.
( Статтю 10 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011 )
Стаття 11. Порядок проведення акредитації
( Частину першу статті 11 виключено на підставі Закону № 4224-VI від 22.12.2011 )
Основними етапами здійснення акредитації є:
( Абзац перший частини другої статті 11 в редакції Закону № 4224-VI від 22.12.2011 )
подання заявки органом з оцінки відповідності (заявником) на акредитацію чи розширення сфери його акредитації;
( Абзац другий частини другої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011 )
надання заявником інформації та документації, необхідної для акредитації;
призначення групи аудиторів з акредитації;
складання програми робіт з акредитації та інформування про це заявника;
проведення аналізу наданої інформації та документації;
проведення оцінки заявника на місці;
( Абзац сьомий частини другої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011 )
аналіз зібраних матеріалів і складання акта оцінки з рекомендаціями щодо акредитації заявника (розширення сфери його акредитації) або відмови в акредитації заявника (відмови в розширенні сфери його акредитації);
( Абзац восьмий частини другої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011 )
прийняття рішення про акредитацію заявника (розширення сфери його акредитації) або про відмову в акредитації заявника (відмову в розширенні сфери його акредитації).
( Частину другу статті 11 доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011 )
Національний орган України з акредитації на підставі заявки органу з оцінки відповідності оцінює компетентність цього органу для провадження визначеної в заявці діяльності з оцінки відповідності.
( Частина третя статті 11 в редакції Закону № 4224-VI від 22.12.2011 )
Якщо національний орган України з акредитації встановлює, що відповідний орган з оцінки відповідності є компетентним для провадження визначеної в заявці діяльності з оцінки відповідності, національний орган України з акредитації приймає рішення про його акредитацію чи розширення сфери його акредитації. У разі прийняття рішення про акредитацію органу з оцінки відповідності йому видається атестат про акредитацію та надається право використовувати національний знак акредитації. Строк дії атестата про акредитацію становить п'ять років. Опис та правила застосування національного знака акредитації встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку.
( Частина четверта статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2735-VI від 02.12.2010; в редакції Закону № 4224-VI від 22.12.2011 )
У разі прийняття рішення про відмову в акредитації чи відмову в розширенні сфери акредитації заявникові видається (надсилається) письмове повідомлення про таку відмову, в якому зазначаються її підстави.
( Частина п'ята статті 11 в редакції Закону № 4224-VI від 22.12.2011 )
Національний орган України з акредитації проводить моніторинг шляхом здійснення нагляду, повторних, позачергових та інших оцінок акредитованих органів.
( Частина шоста статті 11 в редакції Законів № 4224-VI від 22.12.2011, № 2740-VIII від 06.06.2019 )
Якщо національний орган України з акредитації встановлює, що акредитований орган з оцінки відповідності втратив компетентність для провадження визначеної діяльності з оцінки відповідності або вчинив грубе порушення своїх обов'язків, національний орган України з акредитації вживає всіх належних заходів до обмеження сфери акредитації, тимчасового зупинення дії атестата про акредитацію в межах усієї сфери акредитації чи її частини або скасування атестата про акредитацію.
( Частина статті 11 в редакції Закону № 4224-VI від 22.12.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4831-IX від 07.04.2026 )
( Частину восьму статті 11 виключено на підставі Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
( Частину дев ’яту статті 11 виключено на підставі Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
Строки здійснення акредитації визначаються національним органом України з акредитації.
( Частина статті 11 в редакції Закону № 4224-VI від 22.12.2011 )
Стаття 12. Обов'язки акредитованих органів з оцінки відповідності
Акредитовані органи з оцінки відповідності повинні:
дотримуватися вимог нормативно-правових актів та стандартів для цілей акредитації, на відповідність яким вони акредитовані;
( Абзац другий статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4224-VI від 22.12.2011, № 4831-IX від 07.04.2026 )
посилатися на акредитацію тільки стосовно тих робіт, на здійснення яких їх було акредитовано;
оплачувати всі роботи, пов'язані з їх акредитацією та моніторингом;
( Абзац четвертий статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011 )
припинити посилання на акредитацію у своїй документації та рекламі у разі тимчасового зупинення дії атестата про акредитацію (у разі тимчасового зупинення дії атестата про акредитацію в межах частини сфери акредитації - щодо відповідної частини сфери акредитації) або скасування атестата про акредитацію.
( Абзац п'ятий статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4224-VI від 22.12.2011, № 4831-IX від 07.04.2026 )
Стаття 13. Відповідальність за порушення законодавства України у сфері акредитації
Особи, винні у порушенні законодавства України у сфері акредитації, несуть відповідальність згідно з законами України.
Розділ III
ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ АКРЕДИТАЦІЇ
Стаття 14. Джерела та напрями фінансування у сфері з акредитації
( Назва статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4224-VI від 22.12.2011, № 4831-IX від 07.04.2026 )
Національний орган України з акредитації для належного виконання своїх завдань, у тому числі щодо участі у роботі міжнародних, європейської регіональної організації з акредитації, визнаної Європейською Комісією, та інших регіональних організацій з акредитації та іншої діяльності, яка не перебуває на самофінансуванні та є необхідною для реалізації відповідної державної політики, забезпечується відповідними фінансовими ресурсами та персоналом. Джерелами фінансування національного органу України з акредитації є:
( Абзац перший частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011; в редакції Закону № 4831-IX від 07.04.2026 )
кошти, отримані як оплата робіт з акредитації та моніторингу;
( Абзац другий частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011 )
кошти Державного бюджету України;
інші кошти, передбачені законом.
Виділені кошти Державного бюджету України у сфері акредитації можуть бути використані виключно за такими напрямами:
( Абзац перший частини другої статті 14 в редакції Закону № 4224-VI від 22.12.2011 )
науково-дослідні роботи;
розроблення національних стандартів та інших документів з питань акредитації;
( Абзац третій частини другої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4224-VI від 22.12.2011, № 4831-IX від 07.04.2026 )
участь у роботі міжнародних, європейських та інших регіональних організацій з акредитації, у тому числі сплата членських внесків до цих організацій з акредитації.
( Абзац четвертий частини другої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4224-VI від 22.12.2011, № 4831-IX від 07.04.2026 )
Фінансування напрямів, визначених у частині другій цієї статті, може здійснюватися також за рахунок інших коштів, отриманих у результаті діяльності з акредитації.
( Статтю 14 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011 )
Чистий прибуток, отриманий за результатами фінансово-господарської діяльності, використовується національним органом України з акредитації для фінансування розвитку його діяльності з урахуванням вимог законодавства.
( Статтю 14 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011 )
Стаття 15. Оплата робіт з акредитації та моніторингу
Розміри та порядок оплати робіт з акредитації та моніторингу встановлюються національним органом України з акредитації відповідно до методики визначення вартості таких робіт, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку.
Національний орган України з акредитації доводить до загального відома інформацію про розміри оплати робіт з акредитації та моніторингу.
( Стаття 15 в редакції Закону № 4224-VI від 22.12.2011 )
Розділ IV
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Стаття 16. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються норми міжнародного договору.
Стаття 17. Міжнародне співробітництво у сфері акредитації
З метою забезпечення міжнародного співробітництва у сфері акредитації національний орган України з акредитації:
представляє та бере участь від України у міжнародних,
європейських та інших регіональних організаціях з акредитації;
укладає договори про співробітництво та взаємне визнання акредитації органів з оцінки відповідності;
може брати участь у взаємних оцінюваннях, які проводяться в межах міжнародних, європейських та інших регіональних організацій з акредитації, членом яких є національний орган України з акредитації;
співпрацює з національними органами з акредитації інших держав;
може звертатися під час здійснення акредитації до національних органів з акредитації інших держав із запитами щодо виконання ними окремих робіт з оцінки органів з оцінки відповідності. Національний орган України з акредитації приймає рішення за результатами таких робіт та видає атестат про акредитацію;
( Абзац шостий статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019 )
може виконувати за запитами національних органів з акредитації інших держав під час здійснення ними акредитації окремі роботи з оцінки органів з оцінки відповідності.
( Абзац сьомий статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019 )
Національний орган України з акредитації повинен бути членом європейської регіональної організації з акредитації, визнаної Європейською Комісією, та проходити організоване нею взаємне оцінювання.
( Статтю 17 доповнено частиною згідно із Законом № 4831-IX від 07.04.2026 )
( Закон доповнено статтею 17 згідно із Законом № 4224-VI від 22.12.2011 )
Розділ V
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
підготувати та внести до Верховної Ради України законопроекти щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
прийняти нормативно-правові акти, що випливають з цього Закону;
забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів, а також нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність з нормами цього Закону.
3. До створення національного органу України з акредитації його функції виконує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації, метрології та сертифікації.
4. Атестати акредитації органів з оцінки відповідності, видані у державній системі сертифікації продукції і послуг, чинні до закінчення строків їх дії. При цьому нагляд за діяльністю органів з оцінки відповідності здійснює національний орган України з акредитації.
| Президент України | Л.КУЧМА |
| м. Київ 17 травня 2001 року № 2407-III | |
