Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність

5) оцінку незалежності суб’єктів аудиторської діяльності, які надають послуги з обов’язкового аудиту;

6) проведення прозорого конкурсу з відбору суб’єктів аудиторської діяльності та обґрунтування рекомендацій за його результатами.

6. Вимоги цієї статті щодо створення аудиторського комітету підприємства, що становить суспільний інтерес, або покладання відповідних функцій на інший орган (підрозділ), повинні бути відображені в установчих документах такого підприємства.

7. Інформація про склад аудиторського комітету або про орган (підрозділ), на який покладено відповідні функції, оприлюднюється на веб-сайті підприємства, що становить суспільний інтерес.

8. Підприємства, що становлять суспільний інтерес, з урахуванням вимог інших законів, оприлюднюють на власному веб-сайті разом з фінансовою звітністю (консолідованою фінансовою звітністю), аудиторський звіт, які залишаються доступними з дня їх оприлюднення та протягом строку, встановленого законом, контактну інформацію (номери телефонів, електронна адреса) та інформацію про:

1) вищий орган управління, до повноважень якого належить призначення суб’єкта аудиторської діяльності, який проводитиме аудит фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності), та його відсторонення;

2) рішення (номер та дата) про створення аудиторського комітету або про покладання відповідних функцій на орган (підрозділ);

3) склад аудиторського комітету або органу (підрозділу), на який покладено відповідні функції;

4) суб’єкта аудиторської діяльності, якого призначено для проведення аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності), дата призначення та строк, на який його призначено.

1. Суб’єкти аудиторської діяльності, які надають послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, подають до аудиторського комітету або органу (підрозділу), на який покладено відповідні функції, додатковий звіт не пізніше дати подання аудиторського звіту.

2. Додатковий звіт для аудиторського комітету повинен розкривати результати виконання завдання з обов’язкового аудиту та щонайменше має містити:

1) твердження про незалежність;

2) прізвище, ім’я та по батькові ключового партнера (партнерів) з аудиту та аудиторів, які залучалися до виконання завдання (для аудиторської фірми);

3) розкриття інформації про залучення зовнішніх експертів та підтвердження їх незалежності від юридичної особи, фінансова звітність якої перевіряється;

4) дані про співробітництво та обмін інформацією з аудиторським комітетом або органом (підрозділом), на який покладено відповідні функції, з посадовими особами органу управління та наглядового органу юридичної особи, зокрема із зазначенням дат та переліку питань, що обговорювалися;

5) інформацію про обсяг і строки виконання завдання з обов’язкового аудиту, залучені ресурси;

6) розподіл завдань між суб’єктами аудиторської діяльності при призначенні більш ніж одного суб’єкта аудиторської діяльності, якщо обов’язковий аудит проводиться спільно;

7) розкриття інформації про застосовану методику перевірки фінансової звітності, зокрема пояснюються усі суттєві відхилення порівняно з попереднім роком, навіть якщо у попередньому році завдання з обов’язкового аудиту виконувалося іншим суб’єктом аудиторської діяльності;

8) рівень суттєвості, що застосовувався під час виконання завдання з обов’язкового аудиту фінансової звітності в цілому, та у відповідних випадках рівень або рівні суттєвості щодо певних класів операцій, статей фінансової звітності, іншого розкриття інформації, а також повинні наводитися якісні фактори, що враховуються при визначенні рівня суттєвості;

9) судження про виявлені події або обставини, у зв’язку з якими можуть виникнути значні сумніви у здатності юридичної особи продовжувати діяльність на безперервній основі, і те, чи є вони суттєвою невизначеністю, а також коротко викладені вжиті та очікувані заходи підтримки, які враховано при судженні щодо здатності замовника продовжувати діяльність на безперервній основі, і те, чи є вони суттєвою невизначеністю;

10) інформацію про виявлені суттєві недоліки системи внутрішнього контролю та/або системи бухгалтерського обліку, при цьому зазначається усунуто або не усунуто ці недоліки;

11) інформацію про виявлені факти або обґрунтовані підозри порушення законодавства або положень установчих документів;

12) опис застосованих методів оцінки щодо різних груп активів та зобов’язань, у тому числі розкриваються відповідні зміни;

13) пояснення щодо обсягу консолідації та критерії невключення дочірніх підприємств до консолідації;

14) опис роботи, виконаної залученою іноземною аудиторською фірмою, яка не є членом аудиторської мережі;

15) інформацію щодо забезпечення посадовими особами юридичних осіб надання всіх необхідних запитів, пояснень та документів;

16) повідомлення про:

будь-які значні труднощі, що виникли в ході виконання завдання з обов’язкового аудиту фінансової звітності;

суттєві питання, що були предметом обговорення з посадовими особами юридичної особи, фінансова звітність якої перевіряється;

інші питання, що можуть вплинути на якість фінансової звітності.

3. На вимогу суб’єкта аудиторської діяльності, аудиторського комітету, органу управління юридичної особи або наглядового органу суб’єкт аудиторської діяльності обговорює основні питання, що виникають у зв’язку з виконанням завдання з обов’язкового аудиту, зазначені в додатковому звіті для аудиторського комітету, з аудиторським комітетом або органом (підрозділом), на який покладено відповідні функції, органом управління або, у відповідних випадках, з наглядовим органом юридичної особи.

4. У разі виконання завдання з обов’язкового аудиту разом з декількома суб’єктами аудиторської діяльності при виникненні між ними будь-якої незгоди з процедури аудиту, правил бухгалтерського обліку або будь-якого іншого питання причини таких розбіжностей пояснюються в додатковому звіті для аудиторського комітету.

5. Додатковий звіт для аудиторського комітету оформлюється у порядку, визначеному для складання аудиторського звіту.

6. На вимогу Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та органів державної влади, до яких подається фінансова звітність разом з аудиторським звітом, суб’єкт аудиторської діяльності або аудиторський комітет, або орган (підрозділ), на який покладено відповідні функції, зобов’язаний надати додатковий звіт.

1. Суб’єкт аудиторської діяльності, який надає послуги з обов’язкового аудиту або іншого обов’язкового завдання підприємству, що становить суспільний інтерес, зобов’язаний невідкладно, але не пізніше дати підписання аудиторського звіту (якщо інше не передбачено законом), інформувати Національний банк України або Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, які відповідно до законодавства здійснюють нагляд за таким підприємством, у визначеному ними порядку про встановлені факти щодо:

1) порушення законодавства з питань, що належать до компетенції Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, у тому числі в частині кількісних показників з урахуванням рівня суттєвості;

2) суттєвої загрози або сумнівів щодо можливості підприємства продовжувати діяльність на безперервній основі;

3) наявності модифікованої думки (думки із застереженням, негативної або відмови від висловлення думки).

Суб’єкт аудиторської діяльності, який надає аудиторські послуги відповідно до законодавства підприємству, що становить суспільний інтерес, нагляд за яким здійснює Національний банк України, зобов’язаний негайно, але не пізніше дати підписання звіту суб’єкта аудиторської діяльності (якщо інше не передбачено законом), інформувати Національний банк України у визначеному Національним банком України порядку про встановлені факти недотримання встановлених пруденційних вимог та нормативів.

Суб’єкт аудиторської діяльності, який надає аудиторські послуги відповідно до законодавства підприємству, що становить суспільний інтерес, яке є надавачем фінансових послуг, нагляд за яким здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, зобов’язаний негайно, але не пізніше дати підписання звіту суб’єкта аудиторської діяльності, інформувати Національну комісію з цінних з паперів та фондового ринку у визначеному Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку про встановлені факти недотримання встановлених пруденційних вимог та нормативів.

Суб’єкт аудиторської діяльності повинен повідомляти про будь-яку інформацію щодо питань, зазначених у пунктах 1-3 цієї частини, про яку йому стало відомо під час виконання завдання з обов’язкового аудиту юридичної особи, що має тісні зв’язки з підприємством, що становить суспільний інтерес, обов’язковий аудит фінансової звітності якого він також проводить. Для цілей цього абзацу під терміном "тісні зв’язки" слід розуміти ситуацію, коли дві або більше фізичних чи юридичних осіб пов’язані у будь-який із зазначених способів:

1) участь у формі власності безпосередньо або шляхом контролю 20 або більше відсотків акцій, що мають право голосу, або статутного капіталу підприємства;

2) контроль;

3) постійний зв’язок двох або більшої кількості осіб до однієї і тієї самої третьої особи шляхом контролю.

2. Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку запроваджують механізм взаємодії з суб’єктами аудиторської діяльності, які проводять обов’язковий аудит фінансової звітності публічних акціонерних товариств та емітентів цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, банків, страховиків та інших фінансових установ та надавачів платіжних послуг.

3. Розкриття відповідно до цієї статті суб’єктом аудиторської діяльності або аудиторською мережею відповідної інформації органам нагляду не є порушенням договірного чи правового обмеження щодо розкриття інформації.

1. Суб’єкт аудиторської діяльності, що надає послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, оприлюднює звіт про прозорість за попередній рік не пізніше 30 квітня року, що настає за звітним. Звіт про прозорість оприлюднюється разом з річною фінансовою звітністю на веб-сайті суб’єкта аудиторської діяльності і залишається доступним на цьому веб-сайті щонайменше сім років з дня його оприлюднення.

Суб’єкт аудиторської діяльності може вносити зміни до опублікованого звіту про прозорість. У такому разі зазначається, що це виправлений варіант звіту, при цьому первинний варіант звіту залишається доступним на веб-сайті.

Суб’єкт аудиторської діяльності протягом 30 робочих днів з дати виникнення події інформує Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю про те, що звіт про прозорість опубліковано на його веб-сайті та/або про внесення змін до нього.

2. Звіт про прозорість включає щонайменше таке:

1) опис організаційно-правової структури та структури власності аудиторської фірми;

2) у разі якщо суб’єкт аудиторської діяльності є членом аудиторської мережі:

характеристику аудиторської мережі та організаційно-правових і структурних механізмів аудиторської мережі;

найменування аудиторських фірм (або прізвище та ім’я кожного аудитора, який працює одноосібно), які є членами аудиторської мережі, а також країни, в яких вони зареєстровані (щонайменше в країнах - членах Європейського Союзу);

чистий дохід, отриманий аудиторськими фірмами мережі від надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за законодавством відповідних країн (щонайменше в країнах - членах Європейського Союзу);

3) опис структури управління аудиторської фірми;

4) опис системи внутрішнього контролю якості (системи управління якістю) та твердження органу управління або наглядового органу про її ефективність;

5) інформацію про дату останньої перевірки системи контролю якості (системи управління якістю);

6) перелік підприємств, що становлять суспільний інтерес, яким надавалися послуги з обов’язкового аудиту протягом звітного періоду;

7) інформацію про практики забезпечення незалежності, а також підтвердження проведення внутрішнього огляду дотримання незалежності;

8) інформацію про безперервне професійне навчання аудиторів;

9) відомості щодо принципів оплати праці ключових партнерів;

10) опис політики ротації ключових партнерів з аудиту та аудиторів, залучених до виконання завдання з обов’язкового аудиту;

11) інформацію про:

доходи від надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, і суб’єктів, що належать до групи компаній, материнською компанією яких є такі підприємства;

доходи від надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності інших юридичних осіб;

доходи від надання дозволених неаудиторських послуг підприємствам, що становлять суспільний інтерес;

доходи від надання неаудиторських послуг іншим юридичним особам;

12) інформацію про пов’язаних осіб суб’єкта аудиторської діяльності.

Звіт про прозорість складається у письмовій формі та підписується керівником суб’єкта аудиторської діяльності.

1. Суб’єкти аудиторської діяльності щорічно до 30 вересня подають до Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю інформацію про надані послуги протягом періоду, що настає з 1 липня року, що передує звітному та закінчується 30 червня поточного року.

2. Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, щорічно до 30 вересня подають до Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю узагальнену інформацію про надання аудиторських та неаудиторських послуг підприємствам, що становлять суспільний інтерес, протягом періоду, що настає з 1 липня року, що передує звітному та закінчується 30 червня поточного року, із розкриттям щонайменше інформації про:

доходи від надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності;

доходи від виконання інших обов’язкових завдань, крім завдань з обов’язкового аудиту фінансової звітності;

доходи від надання інших аудиторських послуг;

доходи від надання неаудиторських послуг;

іншу інформацію про надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності.

3. Інформація, зазначена у цій статті, надсилається суб’єктами аудиторської діяльності до Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю через електронний кабінет в електронній формі з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг за формою і в порядку, затвердженими Радою нагляду.

1. Суб’єкт аудиторської діяльності зберігає робочі документи та всі звіти протягом щонайменше семи років з дати завершення виконання завдання з аудиту фінансової звітності та/або іншого обов’язкового завдання або їх створення, якщо виконання завдання з аудиту фінансової звітності та/або іншого обов’язкового завдання не було завершено.

1. Контроль якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності здійснюється шляхом проведення перевірки якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності щодо дотримання ними міжнародних стандартів аудиту, принципу незалежності, ефективності системи внутрішнього контролю якості аудиторських послуг (системи управління якістю), дотримання вимог цього Закону.

2. Система внутрішнього контролю якості аудиторських послуг (система управління якістю) складається з політики та процедур, розроблених та впроваджених суб’єктами аудиторської діяльності відповідно до міжнародних стандартів аудиту.

3. Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, а також об’єднань страховиків, обов’язковість створення яких передбачена законом, зобов’язані проходити контроль якості аудиторських послуг не рідше ніж один раз на три роки.

Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності, крім зазначених в абзаці першому цієї частини, зобов’язані проходити контроль якості аудиторських послуг не рідше ніж один раз на шість років.

4. Контроль якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, проводиться Інспекцією.

Контроль якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право надавати послуги із обов’язкового аудиту фінансової звітності (крім суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес), проводиться комітетом з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України.

Контроль якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності, які повідомили про намір надавати послуги із обов’язкового аудиту фінансової звітності, проводиться за їх власною ініціативою комітетом з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України або комітетами з контролю якості аудиторських послуг професійних організацій аудиторів та бухгалтерів за умови делегування таких повноважень Аудиторській палаті України та/або професійним організаціям аудиторів та бухгалтерів у порядку, визначеному цим Законом. Такий контроль якості здійснюється за умови відповідності суб’єкта аудиторської діяльності вимогам статті 23 цього Закону.

У разі прийняття Радою нагляду рішення про відкликання повноважень з контролю якості аудиторських послуг, делегованих Аудиторській палаті України та/або професійним організаціям аудиторів та бухгалтерів, контроль якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності, зазначених в абзацах другому та третьому цієї частини, проводиться Інспекцією.

За рішенням Ради нагляду Інспекція та комітети з контролю якості аудиторських послуг, зазначені в цій частині, проводять інші перевірки (крім перевірок з контролю якості аудиторських послуг) суб’єктів аудиторської діяльності щодо дотримання ними вимог цього Закону, нормативно-правових актів з питань аудиторської діяльності, міжнародних стандартів аудиту тощо.

5. З метою організації проведення контролю якості аудиторських послуг Інспекція:

1) розробляє та подає на розгляд Ради нагляду Порядок проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг та інших перевірок;

2) розробляє рекомендації щодо проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг та інших перевірок;

3) затверджує щорічні плани-графіки проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг та інших перевірок;

4) призначає інспекторів для проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг та інших перевірок суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес;

5) затверджує звіти про результати перевірок з контролю якості аудиторських послуг та інших перевірок;

6) затверджує рекомендації щодо усунення недоліків системи внутрішнього контролю якості (системи управління якістю), виявлених за результатами перевірок;

7) готує подання Раді нагляду про порушення дисциплінарних справ за результатами перевірок з контролю якості аудиторських послуг та/або інших перевірок;

8) організовує заходи з підвищення кваліфікації інспекторів Інспекції та комітетів з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України або професійної організації аудиторів та бухгалтерів.

6. З метою організації проведення контролю якості аудиторських послуг комітет з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України або професійної організації аудиторів та бухгалтерів, якій делеговано такі повноваження:

1) бере участь у розробці Порядку проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг та інших перевірок;

2) бере участь у розробці рекомендацій щодо проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг та інших перевірок;

3) розробляє щорічні плани-графіки проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг та інших перевірок та подає їх на погодження Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю;

4) призначає інспекторів для проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг та інших перевірок;

5) затверджує звіти про результати перевірок з контролю якості аудиторських послуг та про результати інших перевірок;

6) затверджує рекомендації щодо усунення недоліків системи внутрішнього контролю якості (системи управління якістю), виявлених за результатами перевірок;

7) готує подання Раді Аудиторської палати України про порушення дисциплінарних справ за результатами перевірок з контролю якості аудиторських послуг та/або інших перевірок.

7. Інспекцією, Аудиторською палатою України та професійними організаціями аудиторів та бухгалтерів, яким делеговано повноваження з контролю якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності, які повідомили про намір здійснювати обов’язковий аудит, має бути впроваджено політику та процедури незалежності інспекторів і забезпечено недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів.

8. Безпосередньо перевірки з контролю якості аудиторських послуг та інші перевірки здійснюються інспекторами, які працюють за основним місцем роботи у складі Інспекції або комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України або професійної організації аудиторів та бухгалтерів. Інспектором може бути призначено особу, яка відповідає таким критеріям:

1) має досвід роботи аудитором не менше п’яти років;

2) припинила діяльність із надання аудиторських послуг одноосібно або у складі суб’єкта аудиторської діяльності;

3) підвищила кваліфікацію за відповідною програмою, затвердженою комісією з атестації.

Призначення особи на посаду інспектора комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України або професійної організації аудиторів та бухгалтерів здійснюється після погодження такого призначення з Інспекцією.

Інспектори зобов’язані щорічно проходити підвищення кваліфікації за напрямами, визначеними Інспекцією. Проходження такого підвищення кваліфікації зараховується до безперервного професійного навчання аудиторів відповідно до затвердженого Порядку.

Перед початком проведення перевірки з контролю якості аудиторських послуг або інших перевірок інспектор повинен задекларувати відсутність конфлікту інтересів між ним та суб’єктом аудиторської діяльності, перевірка якого здійснюватиметься.

Інспектор може здійснювати перевірку суб’єкта аудиторської діяльності, з яким його пов’язували трудові відносини або відносини власності, контролю тощо, не раніше ніж через три роки після припинення таких відносин.

9. Інспекція та Аудиторська палата України можуть залучати до перевірки з контролю якості аудиторських послуг та інших перевірок суб’єктів аудиторської діяльності експертів. У такому разі щодо експертів мають бути виконані вимоги незалежності, встановлені до інспекторів.

10. Контроль якості аудиторських послуг передбачає тестування внутрішніх процедур, здійснення перевірки робочих документів, аудиторських звітів та інших звітів, договорів про надання аудиторських послуг, внутрішніх розпорядчих актів суб’єкта аудиторської діяльності, якими визначаються політика і процедури, які мають застосовуватися при наданні аудиторських послуг, щодо:

1) дотримання застосованих міжнародних стандартів аудиту, вимог щодо незалежності та інших вимог цього Закону, у тому числі забезпечення достовірності інформації, поданої для внесення до Реєстру;

2) кількості та якості використаних ресурсів, у тому числі дотримання вимог щодо безперервного навчання аудиторів;

3) дотримання вимог стосовно винагороди за аудиторські послуги, якщо вони встановлені;

4) ефективності системи внутрішнього контролю якості (системи управління якістю) суб’єкта аудиторської діяльності;

5) достовірності інформації у звіті про прозорість, якщо його оприлюднення передбачається цим Законом.

11. Під час проведення перевірки з контролю якості аудиторських послуг робочі документи обираються виходячи з аналізу ризиків невиконання суб’єктом аудиторської діяльності вимог та процедур, визначених міжнародними стандартами аудиту та цим Законом, під час надання аудиторських послуг, насамперед при виконанні завдань з обов’язкового аудиту фінансової звітності та виконанні інших обов’язкових завдань.

12. За результатами перевірки з контролю якості аудиторських послуг або інших перевірок складається звіт, який має містити основні висновки та рекомендації.

13. Висновки та рекомендації за результатами перевірки з контролю якості аудиторських послуг або інших перевірок з їх обґрунтуванням мають бути доведені до відома суб’єкта аудиторської діяльності та обговорені з ним до складання звіту.

14. Порядок проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг та інших перевірок затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

15. У разі виявлення недоліків та порушень у системі контролю якості (системі управління якістю) суб’єктів аудиторської діяльності Інспекція та комітет з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України або професійної організації аудиторів та бухгалтерів надають відповідному суб’єкту аудиторської діяльності обов’язкові до виконання рекомендації щодо їх виправлення та встановлюють строк їх виправлення, але не більше 12 місяців з дати завершення перевірки. У разі виявлення суттєвих порушень у системі контролю якості (системі управління якістю) суб’єктів аудиторської діяльності такі рекомендації відповідному суб’єкту аудиторської діяльності надаються з тимчасовим зупиненням його права проводити обов’язковий аудит фінансової звітності або обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, до виконання наданих рекомендацій.

Відстеження виконання суб’єктами аудиторської діяльності таких рекомендацій здійснюється Інспекцією щодо суб’єктів аудиторської діяльності, які надають послуги із обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємствам, що становлять суспільний інтерес, а також щодо суб’єктів аудиторської діяльності, контроль якості аудиторських послуг яких проведено Інспекцією. Відстеження виконання обов’язкових рекомендацій іншими суб’єктами аудиторської діяльності, в тому числі контроль якості аудиторських послуг, яких проведено комітетом з контролю якості аудиторських послуг професійної організації аудиторів та бухгалтерів, здійснюється комітетом з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України.

Рішення Інспекції про проходження перевірки з контролю якості аудиторських послуг, у тому числі з обов’язковими до виконання рекомендаціями, чинне три роки. Зазначене рішення втрачає чинність до закінчення трирічного терміну з прийняттям рішення за результатами наступного контролю якості аудиторських послуг або невиконання суб’єктом аудиторської діяльності обов’язкових до виконання рекомендацій.

Рішення комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України або професійної організації аудиторів та бухгалтерів про проходження перевірки з контролю якості аудиторських послуг, у тому числі з обов’язковими до виконання рекомендаціями, чинне шість років. Зазначене рішення втрачає чинність до закінчення шестирічного терміну з прийняттям рішення за результатами наступного контролю якості аудиторських послуг або невиконання суб’єктом аудиторської діяльності обов’язкових до виконання рекомендацій.

16. У разі вчинення суб’єктом аудиторської діяльності професійного проступку, визначеного статтею 42 цього Закону, Інспекція направляє до Ради нагляду подання про порушення дисциплінарної справи у зв’язку з наявністю у діях суб’єкта аудиторської діяльності ознак професійного проступку. У разі якщо за результатами перевірки з контролю якості аудиторських послуг суб’єкта аудиторської діяльності Інспекцією виявлені суттєві порушення, які впливають на якість надання таким суб’єктом аудиторської діяльності аудиторських послуг, Рада нагляду за поданням Інспекції може прийняти рішення про зупинення права проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, до завершення розгляду дисциплінарної справи.

У разі вчинення суб’єктом аудиторської діяльності професійного проступку, визначеного статтею 42 цього Закону, комітет з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України або професійної організації аудиторів та бухгалтерів направляє до Ради Аудиторської палати України подання про порушення дисциплінарної справи, у зв’язку із наявністю у діях суб’єкта аудиторської діяльності ознак професійного проступку.

17. Інспекція та Комітет з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України щороку систематизують та узагальнюють результати проведених перевірок контролю якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності для подальшого оприлюднення результатів аналізу порушень суб’єктами аудиторської діяльності професійних вимог щодо якості аудиторських послуг на офіційному веб-сайті за рішенням Ради нагляду та Ради Аудиторської палати України.

18. Протиправні рішення Інспекції, які обмежують чи порушують права суб’єктів аудиторської діяльності, можуть бути оскаржені до Ради нагляду або до суду.

Протиправні рішення комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України, які обмежують чи порушують права суб’єктів аудиторської діяльності, прийняті, зокрема, за результатами перевірки контролю якості аудиторських послуг або за результатами відстеження виконання обов’язкових до виконання рекомендацій, можуть бути оскаржені до Ради Аудиторської палати України. Рішення Ради Аудиторської палати України за результатами такого оскарження можуть бути оскаржені до Ради нагляду або до суду.

Протиправні рішення комітету з контролю якості аудиторських послуг професійної організації аудиторів та бухгалтерів, якій делеговано повноваження з контролю якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності, які повідомили про намір здійснювати обов’язковий аудит, прийняті за результатами перевірки контролю якості аудиторських послуг, можуть бути оскаржені до Ради нагляду або до суду.

Оскарження таких рішень не зупиняє їх дії.

1. Інспекція за дорученням Ради нагляду здійснює регулярний моніторинг змін на ринку аудиторських послуг, зокрема оцінює:

1) ризики, що виникають внаслідок значної кількості недоліків у роботі суб’єктів аудиторської діяльності;

2) рівень концентрації на ринку;

3) роботу аудиторських комітетів або органів (підрозділів), на які покладено відповідні функції;

4) необхідність здійснення заходів для зменшення відповідних ризиків.

2. За результатами моніторингу щонайменше кожні три роки складається звіт.

1. Аудитора та суб’єкта аудиторської діяльності може бути притягнуто до професійної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

2. Дисциплінарне провадження - це сукупність процедурних дій, що вчиняються Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторською палатою України в межах повноважень з розгляду та вирішення дисциплінарної справи, підставою для порушення якої стало письмове звернення або подання або загальнодоступна інформація, що містять відомості про наявність у діях аудитора та/або суб’єкта аудиторської діяльності ознак професійного проступку (далі - заява (скарга).

3. Дисциплінарне провадження стосовно суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, та аудиторів, при провадженні аудиторської діяльності у складі таких суб’єктів аудиторської діяльності, а також стосовно аудиторів, у інших випадках, передбачених цим Законом, здійснюється Радою нагляду.

Дисциплінарне провадження стосовно аудиторів (крім зазначених в абзаці першому цієї частини) та суб’єктів аудиторської діяльності (крім суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес) здійснюється Радою Аудиторської палати України.

4. Підставою для притягнення аудитора та/або суб’єкта аудиторської діяльності до професійної відповідальності є вчинення ними професійного проступку.

5. Професійним проступком аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності є:

1) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків;

2) недотримання вимог незалежності суб’єкта аудиторської діяльності;

3) порушення міжнародних стандартів аудиту;

4) ухилення суб’єктів аудиторської діяльності від проведення перевірки з контролю якості аудиторських послуг або інших перевірок, від проходження відстеження виконання рекомендацій, наданих за результатами таких перевірок, зокрема недопуск до перевірки (до відстеження виконання рекомендацій) інспектора (інспекторів) або відсутність керівника та/або інших працівників суб’єкта аудиторської діяльності без поважних причин за адресою, інформація про яку міститься в Реєстрі, у визначений для проведення перевірки (відстеження) строк, або ненадання (надання не в повному обсязі) інформації та/або документів (доступу до робочих документів), які стосуються перевірки (відстеження виконання рекомендацій) або вчинення інших дій, що унеможливлюють проведення перевірки з контролю якості аудиторських послуг (відстеження виконання рекомендацій);

5) порушення вимог цього Закону щодо повноти, достовірності та своєчасності подання інформації про аудитора та суб’єкта аудиторської діяльності для внесення до Реєстру;

5-1) порушення вимог цього Закону щодо оприлюднення звіту про прозорість або оприлюднення недостовірної інформації у звіті про прозорість, щодо подання інформації до органів нагляду відповідно до статті 36 цього Закону та/або Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю відповідно до статті 38 цього Закону;

5-2) невиконання аудитором вимоги щодо проходження безперервного професійного навчання або неподання відповідної інформації для внесення до Реєстру;

6) порушення інших обов’язків, визначених цим Законом.

6. За вчинення професійного проступку до аудитора та суб’єкта аудиторської діяльності може застосовуватися одне з таких стягнень:

1) попередження, що вимагає від аудитора та суб’єкта аудиторської діяльності, відповідального за порушення, припинення неприйнятної поведінки або усунення порушення та утримання від будь-яких подібних повторних дій;

2) зупинення права на надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності або обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, на строк від одного місяця до трьох років;

3) заборона аудитору підписувати аудиторські звіти за результатами обов’язкового аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності, комбінованої фінансової звітності) на строк від одного місяця до трьох років;

4) накладення штрафу на аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності;

5) видалення реєстрової інформації про аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності з Реєстру та скасування його реєстрації.

У разі якщо під час дисциплінарного провадження встановлено, що висловлена думка в аудиторському звіті за результатами обов’язкового аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності, комбінованої фінансової звітності) не відповідає обставинам, або надання суб’єктом аудиторської діяльності послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності без набуття відповідного права в порядку та на умовах, визначених цим Законом, окрім застосування стягнення за вчинення професійного проступку Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторською палатою України до органів державної влади, до яких має подаватися аудиторський звіт, та юридичної особи, фінансова звітність якої перевірялася, надсилається офіційна заява про невідповідність такого аудиторського звіту вимогам цього Закону.

7. Аудитор або суб’єкт аудиторської діяльності може притягуватися до професійної відповідальності протягом семи років з дня вчинення професійного проступку.

Якщо аудитор або суб’єкт аудиторської діяльності, якого було притягнуто до професійної відповідальності, протягом двох років з дня прийняття рішення, а у разі застосування стягнення, передбаченого пунктом 2 або 3 частини шостої цієї статті, з моменту завершення виконання рішення про застосування стягнення, не вчинив нового професійного проступку, такий аудитор або суб’єкт аудиторської діяльності вважається таким, що не має стягнень за вчинення професійного проступку.

За рішенням Ради нагляду зазначений строк може бути скорочений.

8. На суб’єкта аудиторської діяльності накладається штраф у розмірі:

1) до 30 відсотків суми винагороди за договором про надання аудиторських послуг у разі укладення договору без належного забезпечення виконання вимог та обмежень, встановлених пунктом 4 частини першої статті 23, статтями 26, 27та статтею 30 цього Закону;

2) до 10 відсотків суми винагороди за договором про надання аудиторських послуг у разі надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності без договору страхування відповідальності суб’єкта аудиторської діяльності перед третіми особами, який провадить обов’язковий аудит.

Рішення Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України про застосування стягнення у вигляді накладення штрафу за вчинення професійного проступку, зазначеного у цій статті, є виконавчим документом та набирає законної сили з дня його прийняття. У разі невиконання такого рішення у визначений Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторською палатою України строк воно передається Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторською палатою України до органів державної виконавчої служби для примусового виконання.

Штрафи сплачуються до Державного бюджету України.

1. Відповідальність суб’єкта аудиторської діяльності перед замовником аудиторських послуг та третіми особами обмежується виключно реальними збитками, що виникли внаслідок неправомірної дії або бездіяльності суб’єкта аудиторської діяльності у разі надання послуг з обов’язкового аудиту або огляду фінансової звітності, або інших аудиторських послуг, вимога щодо надання яких передбачена законодавством. Упущена, втрачена вигода, додаткові витрати, що можуть бути понесені замовником аудиторських послуг та/або третіми особами, не відшкодовуються.

Відповідальність суб’єкта аудиторської діяльності перед замовником аудиторських послуг, що не є обов’язковим аудитом або оглядом фінансової звітності, або аудиторською послугою з аудиту регуляторної звітності, фінансової та нефінансової інформації замовника аудиторських послуг, визначених законодавством, встановлюється договором між замовником та суб’єктом аудиторської діяльності.

2. Суб’єкт аудиторської діяльності, який провадить обов’язковий аудит фінансової звітності, зобов’язаний мати договір страхування відповідальності суб’єкта аудиторської діяльності перед третіми особами, укладений у порядку та на умовах, встановлених Національним банком України, за погодженням з Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

Мінімальний розмір страхової суми за таким договором страхування, укладеним суб’єктом аудиторської діяльності, який проводить обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, має становити 10 відсотків суми отриманої винагороди за договорами про надання аудиторських послуг з обов’язкового аудиту суб’єктів суспільного інтересу (без урахування податку на додану вартість) протягом року, що минув, але не менше 10 мільйонів гривень, якщо інше не передбачено законом.

3. Суб’єкту аудиторської діяльності забороняється надавати послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності без договору страхування відповідальності перед третіми особами.

4. Контроль за дотриманням суб’єктами аудиторської діяльності, які надають послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності (крім суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес), вимоги щодо наявності договору страхування відповідальності суб’єкта аудиторської діяльності перед третіми особами покладається на Аудиторську палату України.