МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
( Кодекс втратив чинність з 01.01.2004, крім статей 47, 85, 86, 87 та глави 2 "Митні збори" розділу V "Мито та митні збори", які втратили чинність з моменту набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі згідно із Законами N 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78; N 489-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66; N 3235-IV від 20.12.2005, 2006, N 9, N 10-11, ст.96; N 2285-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162; N 1344-IV від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250 ) ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 16, ст.203 )( Вводиться в дію Постановою ВР N 1970а-XII від 12.12.91, ВВР, 1992, N 16, ст.204 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2468-XII від 17.06.92, ВВР, 1992, N 35, ст.511 Декретами N 21-92 від 29.12.92, ВВР, 1993, N 11, ст. 91 N 4-93 від 11.01.93, ВРР, 1993, N 12, ст.107 Законами N 3892-XII від 28.01.94, ВРР, 1994, N 20, ст.116 N 75/95-ВР від 28.02.95, ВРР, 1995, N 13, ст. 85 N 354/97-ВР від 17.06.97, ВВР, 1997, N 35, ст.218 N 783-XIV від 30.06.99, ВВР, 1999, N 34, ст. 274 - редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом про Державний бюджет України на 2000 рік N 1480-XIV від 22.02.2000, ВВР, 2000, N 13, ст.109 N 1807-XIV від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.318 N 2056-III від 19.10.2000, ВВР, 2000, N 50, ст.436 N 2134-III від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 4, ст.16 N 2362-III від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 23, ст.117 N 2415-III від 17.05.2001, ВВР, 2001, N 31, ст.148 N 662-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209 ) ( У тексті Кодексу слова "Державний митний комітет України" замінено словами "Державна митна служба України" у відповідних відмінках згідно із Законом N 1480-XIV від 22.02.2000 )
Митний кодекс України визначає принципи організації митної справи в Україні з метою створення умов для формування ринкової економіки та зростання активності зовнішньоекономічної діяльності на основі єдності митної території, мит та митних зборів.
Цей Кодекс спрямований на забезпечення додержання митними, іншими державними органами, суб'єктами зовнішньоекономічної і господарської діяльності, а також громадянами прав та обов'язків у галузі митної справи.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
ГЛАВА 1. МИТНА СПРАВА
Стаття 1. Митна справа
Порядок переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, митне регулювання, пов'язане з встановленням мит та митних зборів, процедури митного контролю та інші засоби проведення в життя митної політики становлять митну справу.
Митна справа в Україні розвивається у напрямі гармонізації та уніфікації з загальноприйнятими в міжнародній практиці нормами та стандартами.
Стаття 2. Принципи митного регулювання
Україна самостійно визначає митну політику, створює власну митну систему та здійснює митне регулювання на своїй території.
Митне регулювання здійснюється відповідно до Кодексу, законів України та міжнародних договорів України. Україна може вступати в митні союзи з іншими державами, брати участь у діяльності міжнародних організацій з питань митної справи.
Стаття 3. Митна територія
Територія України, в тому числі території штучних островів, установок та споруд, що створюються в економічній (морській) зоні України, над якими Україна має виключну юрисдикцію щодо митної справи, становить єдину митну територію.
Стаття 4. Митний кордон
Межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України співпадає з державним кордоном України, за винятком меж спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон є складовою частиною митного кордону України.
Стаття 5. Спеціальні митні зони
На території України можуть створюватися спеціальні митні зони різного типу. Статус та територія зазначених зон встановлюються Верховною Радою України відповідно до законів України про спеціальні митні зони.
Стаття 6. Спеціальні митні режими
Україна може укладати з державами двосторонні та багатосторонні договори, які на основі взаємності встановлюють спеціальні митні режими, що передбачають пільгові умови для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності цих держав.
Стаття 7. Порядок опублікування та введення в дію митних правил
( Дію статті 7 зупинено згідно з Декретом N 4-93 від 11.01.93 )
( Дію статті 7 зупинено в частині опублікування та введення в дію митних правил, що стосуються порядку обкладення митом предметів, які вивозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон України згідно з Декретом N 21-92 від 29.12.92 )
Митні правила мають бути опубліковані не пізніш як за сорок п'ять днів до дати введення їх у дію.
У разі, якщо зазначені правила не будуть офіційно опубліковані, вони не набирають чинності. Якщо такі правила будуть опубліковані невчасно, датою набрання чинності вважатиметься сорок шостий день з моменту офіційної публікації. Офіційною публікацією вважається публікація у періодичному виданні Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України. Датою публікації вважається дата фактичного виходу в світ відповідного номера цього видання.
Стаття 8. Органи державного регулювання митною справою
Регулювання митною справою здійснюють найвищі органи державної влади та управління України.
Головні напрями митної політики України; структура системи органів державного регулювання митної справи; розміри мит та умов митного обкладення; спеціальні митні зони та митні режими на території України; перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється, визначаються Верховною Радою України.
Забезпечення здійснення митної політики України відповідно до законів України; встановлення розмірів митних зборів і плати за митні процедури; координація діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з питань митної справи; проведення переговорів та укладання міжнародних договорів України з митних питань у випадках, передбачених законами України; подання на розгляд Верховної Ради України пропозицій щодо системи митних органів України здійснюються Кабінетом Міністрів України.
Спеціально уповноваженим органом в галузі митної справи є Державна митна служба України, яка є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Державна митна служба України приймає нормативні акти тільки відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Забороняється регулювання митної справи прямо не передбаченими у законодавстві України актами і діями державних та недержавних органів.
( Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1480-XIV від 22.02.2000 )
Стаття 9. Митні органи
Безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. Система митних органів України складається з Державної митної служби України, регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних управлінь та організацій, установ і навчальних закладів.
Митні органи України при проведенні в життя митної політики розв'язують такі головні завдання:
а) захист економічних інтересів України;
б) контроль за додержанням законодавства України про митну справу;
в) забезпечення виконання зобов'язань, які випливають з міжнародних договорів України стосовно митної справи;
г) використання засобів митно-тарифного та позатарифного регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів;
д) вдосконалення митного контролю і оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;
е) комплексний контроль разом з Національним банком України за валютними операціями;
є) здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку за участю Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України;
ж) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон країни;
з) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;
и) співробітництво з митними та іншими органами зарубіжних країн, а також з міжнародними організаціями з питань митної справи;
і) ведення митної статистики.
Державна митна служба України створюється Президентом України. Голова Державної митної служби України призначається відповідно до чинного законодавства України.
Регіональні митниці відповідно до закону створюються Кабінетом Міністрів України. Створення, реорганізація і ліквідація митниць, спеціалізованих митних управлінь та організацій, установ і навчальних закладів здійснюється Державною митною службою України за погодженням з Міністерством фінансів України.
( Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3892-XII від 28.01.94, N 1480-XIV від 22.02.2000 )
Стаття 10. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення митних органів України
Фінансування, матеріально-технічне забезпечення та створення інфраструктури митних органів України здійснюються за рахунок державного бюджету.
Стаття 11. Прапор та розпізнавальний знак митних органів України
Митні органи України, морські та річкові судна, які перебувають в їх розпорядженні, мають прапор. Автотранспортні засоби і повітряні судна, що перебувають у розпорядженні митних органів України, мають розпізнавальний знак.
Описи прапора і розпізнавального знака затверджуються Верховною Радою України.
Стаття 12. Розташування митниць
Митниці розташовуються:
1) на митному кордоні України, що співпадає з державним кордоном України, - у пунктах пропуску на державному кордоні України, через які здійснюється залізничне, автомобільне, морське, річкове, повітряне та інше сполучення, а також в інших районах митної території України;
2) в пунктах, розміщених на митному кордоні України там, де він співпадає з межами спеціальних митних зон, а також на території спеціальних митних зон.
Митниця України діє в межах регіону, який визначається Державною митною службою України.
Стаття 13. Спеціалізовані організації митної системи
З метою забезпечення ефективної діяльності митної системи при Державній митній службі України можуть створюватися спеціалізовані організації по здійсненню декларування, зберігання та реалізації митних вантажів, забезпеченню технічними засобами контролю, митні лабораторії, інформаційно-обчислювальні центри, будівельні та господарські організації, кінологічні служби, установи по підготовці та перепідготовці кадрів, консультативно-інформаційні пункти та інші.
Стаття 14. Митна статистика
Митні органи України формують митну статистику. Забороняється вимагати від митних органів України подання статистичної інформації, не передбаченої державною статистичною звітністю.
Стаття 15. Терміни, що вживаються в цьому Кодексі
У цьому Кодексі розуміються:
1) під "ввезенням в Україну та вивезенням з України" - фактичне переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів;
2) під "транзитом через територію України" - переміщення товарів та інших предметів під митним контролем через територію України між двома або в межах одного пункту на митному кордоні України;
3) під "переміщенням через митний кордон України" - ввезення на митну територію України, вивезення з цієї території або транзит через територію України товарів та інших предметів у будь-який спосіб, включаючи використання з цією метою трубопровідного транспорту та ліній електропередачі;
4) під "пропуском через митний кордон України" - дозвіл митниці на використання товарів та інших предметів на митній території України або за межами цієї території з метою, заявленою митниці;
5) під "вільним використанням" - розпорядження без митного контролю на митній території України або за її межами товарами та іншими предметами, пропущеними через митний кордон України.
6) під "тимчасовим ввезенням на митну територію України та тимчасовим вивезенням за межі цієї території" - ввезення на митну територію України за умови зворотного вивезення за її межі та вивезення з митної території України за умови зворотного ввезення на цю територію;
7) під "митницею", "митним органом України" - митний орган України будь-якого рівня;
8) під "підприємством" - українські підприємства, установи та інші організації, спільні підприємства, а також будь-які іноземні суб'єкти господарської діяльності;
9) під "декларантом" - юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування товарів або інших предметів;
10) під "предметами" - будь-які предмети (товари, транспортні засоби, валюта, цінності, речі тощо), що переміщуються через митний кордон України;
11) під "товарами" - будь-яка переміщувана через митний кордон України продукція, в тому числі продукція, на яку поширюються права інтелектуальної власності, послуги, роботи, що є об'єктом купівлі-продажу або обміну;
12) під "транспортними засобами" - транспортні засоби, що тимчасово прибувають на митну територію України або відбувають з цієї території та використовуються для міжнародних перевезень вантажу, багажу та пасажирів;
13) під "речами" - переміщувані через митний кордон України предмети особистого користування, в тому числі транспортні засоби індивідуального користування;
14) під "валютою та цінностями" - переміщувані через митний кордон України валюта України, іноземна валюта, валютні та інші цінності, перелік яких визначається законодавчими актами України;
15) під "предметами міжнародних, іноземних організацій та представництв" - переміщувані через митний кордон України предмети, призначені для офіційного або службового користування дипломатичних та консульських представництв іноземних держав на території України, міжнародних організацій та представництв іноземних держав при них;
16) під "зоною митного контролю" - визначена на митному кордоні України або в інших місцях територія, в межах якої митниця здійснює митний контроль;
17) під "матеріальними цінностями" - будь-які предмети, товари, майно, продукція, обладнання, устаткування, транспортні засоби та інші речі майнового характеру, необхідні для виконання угоди про розподіл продукції, що переміщуються через митний кордон України.
( Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1807-XIV від 08.06.2000, N 2415-III від17.05.2001 )
ГЛАВА 2. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ МИТНИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ З
ІНШИМИ ОРГАНАМИ ТА ОСОБАМИ
Стаття 16. Взаємовідносини митних органів України та їх службових осіб з іншими органами, підприємствами та громадянами
Митні органи України у своїй діяльності взаємодіють з іншими державними органами, підприємствами та громадянами.
Державні та інші органи, що відповідно до законів України не здійснюють загального керівництва митною справою, не вправі приймати рішення, які входять до компетенції митних органів України, чи іншим чином втручатися у діяльність цих органів.
Стаття 17. Взаємодія митних органів України з іншими правоохоронними органами
У разі виявлення під час здійснення митного контролю ознак злочинів, що не належать до контрабанди, начальник митного органу України чи особа, яка його заміщує, повідомляє наявні дані органам попереднього слідства.
У свою чергу інші правоохоронні органи повідомляють митним органам України наявні факти правопорушень, пов'язаних з порушенням митних правил або контрабандою.
Стаття 18. Контроль за переміщенням товарів та інших предметів через митний кордон України
Товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України, окрім митного контролю, можуть підлягати санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному та екологічному контролю.
Митне оформлення може бути завершено тільки після закінчення зазначених видів контролю.
Стаття 19. Інформування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян про порядок митного оформлення
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та громадяни мають право на своєчасне і повне ознайомлення з офіційними текстами законів та інших нормативних актів, а також із змінами в них, що регулюють відносини, які прямо чи побічно стосуються митної справи.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та громадяни мають право на безпосереднє одержання інформації від митних органів, які на їх вимогу можуть на оплатній основі оперативно надавати їм таку інформацію.
Стаття 20. Співробітництво митних органів України з органами іноземних держав
Під час здійснення своїх функцій митні органи України можуть співпрацювати з митними та іншими органами іноземних держав та з міжнародними організаціями.
Розділ II
МИТНИЙ КОНТРОЛЬ
ГЛАВА 1. ОРГАНІЗАЦІЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ
Стаття 21. Мета митного контролю
Товари та інші предмети переміщуються через митний кордон України під митним контролем.
Митний контроль здійснюється з метою забезпечення дотримання державними органами, підприємствами та їх службовими особами, а також громадянами порядку переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.
Стаття 22. Форми митного контролю
Митний контроль здійснюється службовими особами митниці шляхом перевірки документів, необхідних для такого контролю, митного огляду (огляду транспортних засобів, товарів та інших предметів, особистого огляду), переогляду, обліку предметів, які переміщуються через митний кордон України, а також в інших формах, що не суперечать законам України.
Стаття 23. Зони митного контролю
У пунктах пропуску через державний кордон України митниці за погодженням з органами прикордонної служби встановлюють зони митного контролю.
У пунктах на митному кордоні України, що є межами спеціальних митних зон, митниця самостійно визначає території зон митного контролю.
На територіях та в приміщеннях підприємств, що зберігають товари та інші предмети під митним контролем, митниця визначає території зон митного контролю за умови виконання підприємством вимог, що забезпечують здійснення митного контролю в повному обсязі.
Переміщення товарів та інших предметів на територію зони митного контролю чи за межі такої території контролюється митницею.
( Стаття 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 662-IV від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року )
Стаття 24. Період перебування товарів та інших предметів під митним контролем
Товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України, перебувають під митним контролем:
1) під час ввезення на митну територію України з метою вільного використання - з моменту ввезення і до пропуску через митний кордон України;
2) під час вивезення за межі території України з метою вільного використання - з моменту ввезення товарів та інших предметів у зону митного контролю і подання необхідних для митного контролю документів на такі товари та інші предмети і до вивезення їх за межі митної території України;
3) під час тимчасового ввезення на митну територію України - з моменту ввезення і до вивезення за межі митної території України;
4) під час тимчасового вивезення за межі митної території України - з моменту пред'явлення митниці товарів та інших предметів і необхідних для митного контролю документів на такі товари та інші предмети і до пропуску через митний кордон України під час зворотного ввезення;
5) під час транзиту через територію України - з моменту ввезення в Україну і до вивезення з України.
Стаття 25. Документи, необхідні для митного контролю
Підприємства, що переміщують через митний кордон України товари та інші предмети, а також громадяни, які перетинають митний кордон України, зобов'язані в належних випадках подати митниці необхідні для митного контролю документи.
Перелік та порядок подання таких документів визначаються Державною митною службою України відповідно до законодавства України про митну справу, цього Кодексу та інших актів законодавства України.
Стаття 26. Доступ службових осіб митниці на територію чи в приміщення підприємства
Службові особи митниці з метою здійснення митного контролю мають право доступу на територію чи в приміщення будь-якого підприємства, де знаходяться предмети, що підлягають митному контролю.
ГЛАВА 2. ЗДІЙСНЕННЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ
Стаття 27. Використання технічних та спеціальних засобів для здійснення митного контролю
Для здійснення митного контролю можуть використовуватися технічні та спеціальні засоби, безпечні для життя та здоров'я людини, тварин і рослин, та такі, що не завдають шкоди підприємствам і громадянам.
Стаття 28. Залучення спеціалістів та експертів організацій і установ для здійснення митного контролю
У разі необхідності для участі у здійсненні митного контролю можуть бути залучені спеціалісти та експерти.
Виклик спеціалістів та експертів службовою особою митниці є обов'язковим для керівника тієї державної організації чи установи, де працює спеціаліст чи експерт.
Спеціаліст та експерт, які беруть участь у здійсненні митного контролю, мають право на відшкодування витрат, пов'язаних з явкою за викликом. За спеціалістами та експертами зберігається середній заробіток за місцем роботи за той час, що був затрачений у зв'язку з явкою за викликом.
Виплати за виклик спеціалістів та експертів здійснюються коштами митних органів.
Стаття 29. Огляд та переогляд транспортних засобів, товарів та інших предметів
З метою встановлення законності переміщення через митний кордон України транспортних засобів, товарів та інших предметів (за винятком речей), обліку, обкладення їх митом і митними зборами митниця має право провести огляд транспортних засобів, товарів та інших предметів.
Переогляд транспортних засобів, товарів та інших предметів може бути проведено при наявності підстав вважати, що переміщувані через митний кордон України транспортні засоби, товари та інші предмети містять предмети контрабанди, предмети, що є безпосередніми об'єктами порушення митних правил, або предмети, зазначені у статті 74 цього Кодексу.
Огляд та переогляд здійснюються тільки в присутності представника підприємства, яке переміщує такі транспортні засоби, товари чи інші предмети через митний кордон України або зберігає їх під митним контролем.
Стаття 30. Огляд та переогляд речей
При наявності підстав вважати, що громадянин переміщує через митний кордон України предмети, що підлягають контролю інших державних органів, зазначених у статті 18 цього Кодексу, обліку чи митному обкладенню, а також предмети, переміщення яких через митний кордон України заборонено чи обмежено, митниця має право провести огляд, а також переогляд речей з розпакуванням багажу цього громадянина.
З метою припинення переміщення через територію України предметів, заборонених для транзиту, оглядові та переоглядові можуть підлягати речі громадян, які перетинають транзитом територію України або знаходяться в транзитній зоні міжнародного аеропорту.
Огляд та переогляд речей громадянина здійснюються в присутності цього громадянина чи його уповноваженого представника, який діє на підставі належним чином оформленого доручення.
Огляд та переогляд речей за відсутності громадянина чи його уповноваженого представника здійснюються:
1) у тому разі, коли є підстави припускати, що несупроводжуваний багаж містить у собі предмети, які становлять небезпеку для життя та здоров'я людей, тварин і рослин чи можуть завдати матеріальної шкоди громадянам та підприємствам;
2) у разі, якщо громадянин чи його уповноважений представник не з'являються протягом місяця з дня надходження речей у несупроводжуваному багажі;
3) при пересиланні речей у міжнародних поштових відправленнях;
4) у разі залишення на території України речей з порушенням зобов'язання про транзит цих речей через територію України.
Огляд та переогляд речей за відсутності громадянина чи його уповноваженого представника здійснюються у присутності представників підприємства, що здійснює перевезення, пересилання таких речей чи їх зберігання.
Про здійснення огляду та переогляду у випадках, зазначених у пунктах 1 та 2 частини четвертої цієї статті, складається акт за формою, яку встановлює Державна митна служба України.
Стаття 31. Митне забезпечення
На транспортні засоби (в тому числі транспортні засоби індивідуального користування), приміщення, місткості та інші місця, де знаходяться або можуть знаходитися товари та інші предмети, що підлягають митному контролю, митницею може бути накладено пломби, печатки та інші митні забезпечення.
Стаття 32. Особистий огляд
Особистий огляд як виняткова форма митного контролю може здійснюватися за письмовим рішенням начальника митниці чи особи, яка заміщує його, при наявності достатніх підстав вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи знаходиться в зоні митного контролю або в транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує при собі предмети контрабанди чи предмети, які є безпосередніми об'єктами порушення митних правил або заборонені для транзиту через територію України.
Перед початком огляду службова особа митниці повинна пред'явити громадянину письмове рішення начальника митниці чи особи, яка його заміщує, ознайомити громадянина з його правами та обов'язками при проведенні такого огляду і запропонувати добровільно видати приховувані предмети.
Особистий огляд здійснюється службовою особою митниці однієї статі з особою, яка проходить огляд, у присутності двох понятих тієї ж статі в ізольованому приміщенні, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. Доступ у це приміщення громадян, які не беруть участь в огляді, і можливість спостерігати за проведенням особистого огляду з боку таких громадян мають бути виключені. Обстеження органів тіла особи, яку оглядають, має здійснюватися лише медичним працівником.
Про здійснення особистого огляду складається протокол за формою, що встановлюється Державною митною службою України за погодженням з Міністерством юстиції України.
Протокол підписується службовою особою митниці, що здійснювала особистий огляд, громадянином, який проходив огляд, понятими, а при обстеженні медичним працівником - також цим працівником. Громадянин, щодо якого було здійснено огляд, має право зробити заяву в такому протоколі.
Порядок особистого огляду визначається Державною митною службою України за погодженням з Міністерством юстиції України та Міністерством закордонних справ України.
Стаття 33. Операції з товарами та іншими предметами, що знаходяться під митним контролем
Підприємство або громадянин, які переміщують через митний кордон України товари та інші предмети, на вимогу митниці зобов'язані здійснювати навантаження, вивантаження, перевантаження, виправлення пошкоджень упаковки, упакування та переупакування товарів та інших предметів, що підлягають митному оформленню, а також відкривати приміщення, місткості та інші місця, де можуть знаходитись такі товари та інші предмети.
Навантаження, вивантаження, перевантаження, виправлення пошкоджень упаковки, розкриття упаковки, упакування або переупакування товарів та інших предметів, щодо яких митне оформлення не було закінчено, а також зміна ідентифікаційних знаків або маркірування, нанесених на ці товари та предмети або їх упаковку, можуть здійснюватися тільки з дозволу митниці.
Операції з товарами та іншими предметами, що знаходяться під митним контролем, здійснюються за рахунок підприємств чи громадян, які переміщують ці товари та інші предмети через митний кордон України.
ГЛАВА 3. ОСОБЛИВІ РЕЖИМИ МИТНОГО КОНТРОЛЮ
Стаття 34. Звільнення від митного контролю
Лише у випадках, встановлених цим Кодексом та іншими законами України, митниця не має права застосувати всі чи окремі заходи щодо здійснення митного контролю.
Митні пільги щодо проходження митного контролю надаються українським державним органам, підприємствам, їх службовим особам та громадянам виключно законами України.
Незастосування митного контролю не повинно означати звільнення державних органів, підприємств, їх службових осіб та громадян від обов'язку дотримувати порядку переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.
Стаття 35. Звільнення від митного огляду військових транспортних засобів та військової техніки
Військові кораблі, судна забезпечення Військово-Морських Сил, укомплектовані повністю військовою командою, та бойові повітряні судна, які проходять через митний кордон України, митному оглядові не підлягають. Судна забезпечення Військово-Морських Сил, укомплектовані змішаною командою, військово-транспортні повітряні судна та інші судна, що згідно із спеціальною заявою Міністерства оборони України виконують завдання військово-оперативного характеру, і військова техніка, яка рухається своїм ходом, при проходженні митного кордону України звільняються від огляду, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.
Речі, що належать військовослужбовцям, не звільняються від огляду, якщо інше не передбачено законодавством України.
Командири (капітани) зазначених у частині першій цієї статті кораблів та суден, а також військових частин, до складу яких входить військова техніка, несуть відповідальність за дотримання положень цього Кодексу та інших актів законодавства про митну справу.
Іноземні військові кораблі (судна), бойові та військово-транспортні повітряні судна, а також військова техніка, що прибувають до України чи вибувають за кордон, огляду не підлягають.
Стаття 36. Спеціальні митні режими огляду речей
Митниці України за погодженням з Державною митною службою України можуть застосувати спеціальні митні режими щодо огляду речей.
Спеціальні режими застосовуються у випадках переміщення громадянами через митний кордон України речей, що не підлягають обов'язковому декларуванню та митному обкладенню і не підпадають під категорії предметів, на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони чи обмеження.
Спеціальні режими застосовуються в митницях, де обладнано зони (коридори) спрощеного митного контролю.
Громадяни, які проходять через зони (коридори) спрощеного митного контролю, звільняються від подання митної декларації.
Звільнення від подання митної декларації не означає звільнення громадян від обов'язку дотримувати порядку переміщення через митний кордон України речей та інших предметів.
Громадяни, які порушили умови переходу через зони (коридори) спрощеного митного контролю, несуть відповідальність за статтями 118, 120 цього Кодексу.
Розділ III
МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ
ГЛАВА 1. ПОРЯДОК МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ
Стаття 37. Мета митного оформлення
Переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню.
Митне оформлення здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України товарів та інших предметів.
Операції, що входять до митного оформлення, і порядок їх здійснення визначаються Державною митною службою України відповідно до цього Кодексу.
Стаття 38. Місце і час здійснення митного оформлення
Митне оформлення здійснюється в місцях розташування митниць протягом часу, що його встановлює митниця спільно з заінтересованими державними органами.
Митне оформлення здійснюється митницями, в зоні діяльності яких розташовані власники товарів та інших предметів, якщо інше не передбачено цим Кодексом та законодавством України.
На прохання підприємств, що переміщують через митний кордон України товари та інші предмети, митне оформлення може здійснюватися в зонах митного контролю, зазначених у частині третій статті 23 цього Кодексу.
За рішенням Державної митної служби України митне оформлення товарів та інших предметів окремих видів може здійснюватися в окремо визначених для цього митницях.
Стаття 39. Присутність представників підприємств, а також громадян під час митного оформлення
Представники підприємств, а також громадяни, які мають належним чином оформлені повноваження щодо товарів та інших предметів, що підлягають митному оформленню, можуть бути присутніми під час такого оформлення.
У випадках, передбачених статтями 29, 30 цього Кодексу, присутність представників підприємств, а також громадян при митному оформленні є обов'язковою.
Стаття 40. Взяття проб та зразків
З метою митного контролю та митного оформлення митниця може брати проби та зразки товарів та інших предметів для проведення їх дослідження.
Проби і зразки товарів та інших предметів беруться в мінімальних кількостях, що забезпечують їх дослідження. Взяття проб та зразків, їх дослідження, а також розпорядження ними не повинно необгрунтовано затримувати пропуск товарів та інших предметів.
Підприємство чи громадянин мають право ознайомитися з результатами проведеного дослідження та подальшим розпорядженням взятими у них пробами та зразками.
Проби та зразки товарів та інших предметів, щодо яких митне оформлення не було закінчено, можуть братися для контролю державними органами, зазначеними у статті 18 цього Кодексу, тільки за згодою митниці.
Порядок взяття проб та зразків, строки і порядок їх дослідження, а також розпорядження ними встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 41. Подання митним органам актів, складених підприємствами
Підприємства, що переміщують через митний кордон України товари та інші предмети, складають акти про невідповідність товарів та інших предметів даним, зазначеним у документах, необхідних для митного контролю, про пошкодження товарів та інших предметів чи їх упаковки або маркірування.
Акти, про які йдеться у частині першій цієї статті, подаються відповідним митницям України.
Стаття 42. Мова, якою здійснюється митне оформлення
Митні документи, передбачені цим Кодексом, оформлюються українською мовою або офіційними мовами митних союзів, якщо Україна є членом цих союзів.
Стаття 43. Обов'язки митниці щодо роз'яснення вимог митного оформлення
У разі відмови в пропуску через митний кордон України товарів та інших предметів митниця зобов'язана давати заінтересованим особам вичерпні роз'яснення вимог митного оформлення, виконання яких забезпечує можливість такого пропуску.
ГЛАВА 2. ДЕКЛАРУВАННЯ ТОВАРІВ ТА ІНШИХ ПРЕДМЕТІВ
Стаття 44. Транспортні засоби, товари та інші предмети, що підлягають декларуванню
Транспортні засоби, товари та предмети міжнародних, іноземних організацій та представництв підлягають обов'язковому декларуванню митницям України.
Предмети, не зазначені у частині першій цієї статті, декларуються митниці у випадках, які визначає Державна митна служба України.
Стаття 45. Форми декларування
Декларування здійснюється шляхом заяви за встановленою формою (письмовою, усною тощо) точних даних про мету переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів і про самі товари та інші предмети, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення.
Стаття 46. Процедура декларування
Процедура декларування, включаючи його форми та перелік даних, які належить оголосити у заяві, визначається Кабінетом Міністрів України.
Декларування транспортних засобів, товарів та інших предметів, а також предметів міжнародних, іноземних організацій та представництв здійснюється безпосередньо власником або на підставі договору іншими підприємствами, що допущені митницею до декларування.
Предмети, що переміщуються через митний кордон України громадянами, декларуються цими громадянами.
Стаття 47. Допущення до декларування на підставі договору
Допущення митницею підприємства до декларування на підставі договору здійснюється шляхом видачі такому підприємству свідоцтва про визнання його як декларанта.
Допущення здійснюється за заявою підприємства тією митницею, в зоні діяльності якої воно знаходиться.
Заяву має бути розглянуто протягом 15 днів з дня її надходження. Якщо дані заявника виявляються неповними, митниця може подати запит про них до підприємств, банків та фінансових установ, інших державних органів. При цьому строк розгляду заяви не повинен перевищувати одного місяця.
Свідоцтво в разі неприйняття його заявником протягом шести місяців з дня винесення рішення про визнання, а також у разі невиконання функцій декларанта протягом одного року з дня прийняття свідоцтва втрачає силу.
Свідоцтво може бути скасовано митницею, яка його видала, у разі:
1) неодноразового невиконання обов'язків декларанта, передбачених статтею 48 цього Кодексу;
2) виявлення згодом недостовірних даних, що мають суттєве значення для прийняття рішення про допуск до декларування;
3) вчинення правопорушень, передбачених цим Кодексом;
4) вчинення дій, що порушують права інших підприємств або суперечать інтересам держави.
Повторну заяву про допущення до декларування може бути розглянуто через рік з дня скасування свідоцтва за умови усунення причин порушення або з дня, коли свідоцтво втратило силу.
За видачу свідоцтва митницею справляється збір у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України. Збір вноситься на рахунок Державної митної служби України.
Державна митна служба України забезпечує офіційну публікацію переліку підприємств, допущених до декларування.
Стаття 48. Обов'язки декларанта
Декларант зобов'язаний:
1) пред'явити митниці товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України;
2) подати митниці документи, що містять дані, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення;
3) сплатити мито та митні збори, якщо товари та інші предмети підлягають митному обкладенню.
При ввезенні товарів, інших матеріальних цінностей, призначених для виконання угоди про розподіл продукції, декларант зобов'язаний:
1) пред'явити митниці товари та інші матеріальні цінності, що переміщуються через митний кордон України;
2) пред'явити митниці копію угоди про розподіл продукції, укладеної відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції", завірену міжвідомчою комісією, створеною в порядку, передбаченому Законом України "Про угоди про розподіл продукції";
3) сплатити митні збори;
4) пред'явити сертифікат відповідності на товари і предмети, що підлягають обов'язковій сертифікації відповідно до законодавства України.
( Стаття 48 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1807-XIV від 08.06.2000 )
Стаття 49. Особа, уповноважена на декларування
Дії, пов'язані з декларуванням транспортних засобів, товарів та інших предметів, а також предметів міжнародних, іноземних організацій та представництв, здійснюються особою, яка є представником декларанта.
Повноваження особи декларанта має бути визначено таким чином, щоб особа могла здійснювати права та обов'язки декларанта в повному обсязі.
Митниця може вимагати від особи подання документів, що підтверджують її повноваження, а якщо є обгрунтовані сумніви в добросовісності здійснення особою дій щодо декларування, запропонувати декларанту скласти повноваження.
Розділ IV
ПЕРЕМІЩЕННЯ ТА ПРОПУСК ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ ТОВАРІВ ТА ІНШИХ ПРЕДМЕТІВ
ГЛАВА 1. ПЕРЕМІЩЕННЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ
ТОВАРІВ ТА ІНШИХ ПРЕДМЕТІВ
Стаття 50. Пункти переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів
Переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів здійснюється в місцях розташування митниць. В інших місцях товари та інші предмети можуть бути переміщені через митний кордон України лише за згодою митниці.
Стаття 51. Заборона чи обмеження щодо переміщення окремих видів товарів та інших предметів
Ввезення в Україну, вивезення з України та транзит через її територію товарів та інших предметів окремих видів може бути заборонено чи обмежено законодавством України.
Заборони чи обмеження не повинні створювати невиправданих перешкод для здійснення будь-яких видів діяльності, не пов'язаних безпосередньо з обставинами, що стали причиною встановлення цієї заборони чи обмеження.
Стаття 52. Порядок переміщення через митний кордон України транспортних засобів
Транспортні засоби можуть переміщуватися через митний кордон України відповідно до законодавства України.
Транспортні засоби, включаючи транспортні засоби індивідуального користування, що перетинають митний кордон України, зупиняються у місці розташування митниці на цьому ж кордоні.
У пунктах пропуску на державному кордоні України тривалість стоянки транспортних засобів, за винятком транспортних засобів індивідуального користування, і місце цієї стоянки визначаються відповідним транспортним підприємством спільно з органами прикордонної служби, митницею та іншими державними органами, що здійснюють контроль, передбачений статтею 18 цього Кодексу, з урахуванням часу, необхідного для здійснення митного контролю та оформлення, а також прикордонного та інших видів контролю.
Тривалість стоянки транспортних засобів у таких пунктах не може скорочуватися на шкоду здійснення митного оформлення.
Відправлення транспортних засобів, включаючи транспортні засоби індивідуального користування, з таких пунктів здійснюється з дозволу митниці та органів прикордонної служби, а з інших пунктів, в яких розташовані митниці, - з дозволу митниці.
( Стаття 52 із змінами, внесеними згідно із Законом N 662-IV від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року )
Стаття 53. Порядок ввезення на митну територію України та вивезення за межі цієї території товарів та інших предметів
Товари та інші предмети можуть ввозитися на митну територію України та вивозитися за межі цієї території відповідно до законодавства України.
Стаття 54. Порядок транзиту через митну територію України товарів та інших предметів
Транзит через територію України товарів та інших предметів здійснюється відповідно до законодавства України.
Перелік шляхів і напрямків транзиту та інші умови транзиту через територію України товарів та інших предметів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 55. Порядок переміщення через митний кордон України речей
Громадяни можуть вільно переміщувати через митний кордон України будь-які речі, крім речей, ввезення яких в Україну чи вивезення з України заборонено, а також транзит яких через територію України заборонено.
Законодавством України можуть бути встановлені кількісні та вартісні обмеження на переміщення через митний кордон України речей окремих видів, а також підстави, при наявності яких допускається таке переміщення.
Стаття 56. Порядок переміщення через митний кордон України валюти та цінностей
Валюта та цінності можуть ввозитися на митну територію України або вивозитися за межі цієї території в порядку, що встановлюється законодавством України.
Стаття 57. Порядок переміщення через митний кордон України спадщини
Предмети, які входять до складу спадщини, відкритої в Україні чи за кордоном, можуть переміщуватися через митний кордон України в порядку, що передбачається статтями 55 та 56 цього Кодексу.
Підставою для ввезення в Україну предметів, що входять до складу спадщини, відкритої за кордоном, є легалізовані у встановленому порядку документи про право на спадщину та про належність цих предметів до складу спадщини.
Підставою для вивезення з України предметів, які входять до складу спадщини, що була відкрита в Україні, є документи про право на спадщину та про належність цих предметів до складу спадщини.
Стаття 58. Порядок переміщення предметів через митний кордон України громадянами, які проїжджають транзитом через територію України
До предметів, що переміщуються через митний кордон України серед ручної поклажі або в супроводжуваному багажі громадянами, які проїжджають транзитом через територію України і не знаходяться у транзитній зоні міжнародного аеропорту, застосовуються положення статей 55 та 56 цього Кодексу.
ГЛАВА 2. ПОРЯДОК ПЕРЕМІЩЕННЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ
ПРЕДМЕТІВ МІЖНАРОДНИХ, ІНОЗЕМНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, ПРЕДСТАВНИЦТВ ТА ОСІБ, ЯКІ КОРИСТУЮТЬСЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ МИТНИМИ ПІЛЬГАМИ
Стаття 59. Митні пільги для дипломатичних представництв іноземних держав
Дипломатичні представництва іноземних держав на території України за умови дотримання встановленого порядку переміщення через митний кордон України можуть ввозити в Україну та вивозити з її території призначені для офіційного користування представництв предмети із звільненням від митного обкладення, за винятком зборів за зберігання, митне оформлення предметів поза місцями розташування митниць або поза робочим часом, встановленим для митниць.
Стаття 60. Митні пільги для глави дипломатичного представництва іноземної держави та членів дипломатичного персоналу представництва
Глава дипломатичного представництва іноземної держави та члени дипломатичного персоналу представництва, а також члени їх сімей, що проживають разом з ними, можуть ввозити в Україну предмети, призначені для їх особистого користування, включаючи предмети початкового облаштування, та вивозити з України предмети, призначені для їх особистого користування, з дотриманням встановленого порядку переміщення предметів через митний кордон України і із звільненням від мита та митних зборів, за винятком зборів за зберігання, митне оформлення предметів поза місцями розташування митниць або поза робочим часом, встановленим для митниць.