2-4.1. Інструментами реалізації державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку є:
інвестиції в активи виробників сільськогосподарської продукції, зокрема підтримка у сфері сільського розвитку, включаючи компенсацію інвестицій в основні засоби та технології для підвищення ефективності, конкурентоспроможності та сталого сільськогосподарського виробництва;
підтримка об’єднань виробників сільськогосподарської продукції з метою посилення їхньої спроможності до спільного реагування на ринкові виклики, підвищення ефективності виробництва та маркетингу сільськогосподарської продукції, зміцнення їхньої ролі на ринках;
підтримка органічного виробництва, запровадження методів управління сільськогосподарським виробництвом, які зменшують його негативний вплив на стан навколишнього природного середовища;
впровадження стратегій місцевого розвитку згідно з підходом LEADER (Liaisons entre Actions de див. зображення de l’Economie Rural), що передбачає підтримку місцевих ініціативних груп, які представляють широке коло багатогалузевих приватних і державних партнерів, у впровадженні їхніх стратегій місцевого розвитку, спрямованих на поліпшення економічного, соціального та екологічного стану сільських територій;
інвестиції в інфраструктуру сільських територій, будівництво житла, закладів охорони здоров’я, культури та освіти, фізичної культури і спорту;
диверсифікація діяльності виробників сільськогосподарської продукції для розвитку сільського підприємництва і домогосподарств, які прагнуть розвивати несільськогосподарську діяльність, створюючи нові робочі місця;
надання суб’єктами сільськогосподарської дорадчої діяльності дорадчих послуг, спрямованих на покращення економічних та екологічних показників діяльності виробників сільськогосподарської продукції;
створення сприятливих умов кредитування виробників сільськогосподарської продукції, залучення коштів міжнародної технічної допомоги, грантів у сільське господарство чи іншої допомоги (підтримки);
забезпечення співробітництва в галузі інновацій та передання знань, що спрямоване на підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції та сталості сільськогосподарського виробництва, шляхом заохочення ширшого використання інноваційних рішень та заходів;
здійснення капітальних інвестицій у матеріальні та нематеріальні активи, пов’язані з переробкою, зберіганням та збутом сільськогосподарської продукції, а також продукції, отриманої з водних біоресурсів, з метою забезпечення відповідності технологічних процесів та інфраструктури підприємств харчової промисловості міжнародним стандартам якості, безпеки харчових продуктів та охорони навколишнього природного середовища;
сприяння створенню, відновленню та охороні лісів, у тому числі шляхом державного фінансування, співфінансування заходів із лісовідновлення, лісорозведення та підвищення стійкості лісових екосистем, з метою збереження біорізноманіття, запобігання деградації ґрунтів та адаптації до наслідків зміни клімату.
2-4.2. Вибір інструментів реалізації мети і цілей державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку, розроблення відповідних видів підтримки здійснюється на основі всебічного аналізу їхніх сильних і слабких сторін, можливостей і загроз (SWOT-аналізу).
( Розділ I доповнено статтею 2-4 згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025 )
Стаття 2-5. Фінансування державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку
2-5.1. Фінансування державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги, з інших джерел, не заборонених законом.
2-5.2. Розроблення фінансових інструментів реалізації державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку, включаючи кредитні гарантії, може здійснюватися у співпраці з міжнародними фінансовими установами з урахуванням вимог Закону України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві".
( Розділ I доповнено статтею 2-5 згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025 )
Розділ I-1
ІНСТИТУЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ СІЛЬСЬКОГО РОЗВИТКУ
Стаття 2-6. Виплатна агенція
( Щодо набрання чинності статті 2-6 див. абзац другий пункту 1 розділу II )
2-6.1. Адміністрування підтримки, зокрема здійснення виплати заявникам, відповідно до цього Закону здійснюється виключно Виплатною агенцією.
Положення про Виплатну агенцію затверджується Кабінетом Міністрів України.
2-6.2. Діяльність Виплатної агенції регулюється цим Законом, іншими законами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Якщо міжнародним договором України встановлено інші норми, ніж встановлені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.
2-6.3. Фінансування діяльності Виплатної агенції здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в межах видатків, передбачених на її утримання центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку.
2-6.4. Майно, що є об’єктом права державної власності і передається Виплатній агенції на праві узуфрукта державного майна чи іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом, не може бути відчужене без погодження Кабінетом Міністрів України. Списання та передача майна, що є об’єктом права державної власності, здійснюються відповідно до законодавства.
2-6.5. Виплатна агенція може набувати майнових та особистих немайнових прав та обов’язків, а також вчиняти інші правочини відповідно до законодавства.
2-6.6. Виплатна агенція виконує такі функції:
забезпечує інформування заявників про умови, критерії та процедури одержання відповідного виду підтримки, розміщує оголошення про початок дії відповідної програми підтримки, надає консультаційну допомогу з питань, пов’язаних з виплатами та цільовим використанням підтримки;
приймає заявки на отримання підтримки;
перевіряє відповідність поданих документів, необхідних для отримання підтримки, вимогам законодавства;
перевіряє відповідність заявника принципу доброчесності отримувача підтримки та умовам надання підтримки;
здійснює розрахунок суми виплат, яка виплачується отримувачу підтримки, та їх виплату;
здійснює моніторинг цільового використання підтримки;
розглядає та вирішує справи, вчиняє процедурні дії та/або приймає процедурні рішення, у тому числі рішення щодо оскарження, відповідно до цього Закону з урахуванням положень Закону України "Про адміністративну процедуру";
забезпечує взаємодію з фінансовими установами, що залучаються до надання підтримки;
укладає договори з отримувачами підтримки, якщо такі договори передбачені відповідною програмою підтримки;
забезпечує організацію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників Виплатної агенції в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку;
формує фінансові, бухгалтерські та інші звіти про здійснення виплат заявникам відповідно до цього Закону;
інші функції, передбачені законодавством.
2-6.7. Виплатна агенція є користувачем інформаційно-комунікаційної системи "Державний аграрний реєстр".
2-6.8. З метою виконання функцій, визначених цим Законом, Виплатна агенція за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку, може укладати договори щодо передання окремих функцій іншим установам та організаціям, якщо для їх виконання потрібні спеціальні знання чи технології, за умови що такі установи та організації мають належну систему внутрішнього аудиту та гарантують забезпечення якості виконання переданих їм згідно з відповідними договорами функцій.
Виплатна агенція регулярно, але не менше одного разу на шість місяців, здійснює моніторинг якості виконання переданих функцій з метою підтвердження належної якості їх виконання. Відповідальність за виконання функцій, переданих Виплатною агенцією іншим установам та організаціям згідно із відповідним договором, несе Виплатна агенція.
2-6.9. Координацію діяльності Виплатної агенції здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2-6.10. Виплатна агенція утворює постійно діючий підрозділ внутрішнього аудиту, який є складовою системи внутрішнього контролю Виплатної агенції.
Підрозділ внутрішнього аудиту підпорядковується керівнику Виплатної агенції та співпрацює з підрозділом внутрішнього аудиту центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку.
Стаття 2-7. Система даних щодо сталого розвитку сільського господарства
( Щодо набрання чинності статті 2-7 див. абзац третій пункту 1 розділу II )
2-7.1. Система даних щодо сталого розвитку сільського господарства Farm Sustainability Data Network (далі - FSDN) функціонує як інструмент забезпечення аналізу реалізації державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку.
2-7.2. Метою функціонування FSDN є щорічне збирання та аналіз даних виробничого, економічного, фінансового, екологічного та соціального характеру щодо діяльності виробників сільськогосподарської продукції, необхідних, зокрема для:
інформаційного забезпечення державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку, їх моніторингу;
здійснення економічного оцінювання стану сільського господарства України;
аналізу економічних, соціальних та екологічних аспектів, пов’язаних із діяльністю виробників сільськогосподарської продукції.
2-7.3. Збирання даних здійснюється на підставі плану опитування, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку, шляхом проведення регулярних та спеціальних опитувань на основі репрезентативної вибірки виробників сільськогосподарської продукції.
Для цілей опитування виробники сільськогосподарської продукції класифікуються за єдиною методологією, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку, з урахуванням виду сільськогосподарської діяльності, яку здійснюють такі виробники, їх економічного розміру та інших видів діяльності, не пов’язаних із сільським господарством, яку здійснюють такі виробники.
2-7.4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку, забезпечує створення та функціонування FSDN. Порядок створення, функціонування FSDN, методологія збирання, обробки та аналізу даних визначаються Кабінетом Міністрів України.
2-7.5. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку, має право визначити (призначити) установу чи організацію, що належить до сфери його управління, для збирання, обробки та аналізу даних FSDN.
2-7.6. Доступ до відомостей FSDN є відкритим та загальнодоступним, за умови агрегованого подання та знеособлення таких відомостей для унеможливлення ідентифікації виробників сільськогосподарської продукції. Відомості FSDN оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку, та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.
2-7.7. Відомості FSDN можуть надаватися органам Європейського Союзу відповідно до укладених міжнародних договорів.
2-7.8. Розголошення персональних даних, отриманих у процесі функціонування FSDN, забороняється.
2-7.9. Використання для цілей оподаткування будь-яких персональних даних чи інших відомостей, отриманих у процесі функціонування FSDN, забороняється. Відомості FSDN не є підставою для нарахування та стягнення з виробників сільськогосподарської продукції податків і зборів.
2-7.10. Власником відомостей FSDN є держава в особі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку.
Стаття 2-8. Інтегрована система адміністрування та контролю
( Щодо набрання чинності статті 2-8 див. абзац третій пункту 1 розділу II )
2-8.1. Інтегрована система адміністрування та контролю (далі - ІСАК) є інструментом забезпечення прозорості та підзвітності у сфері надання підтримки.
2-8.2. Власником ІСАК є держава в особі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку.
Держателем, адміністратором та технічним адміністратором ІСАК є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку.
Функції технічного адміністратора на підставі договору з адміністратором ІСАК може здійснювати юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, чи інша юридична особа публічного права, 100 відсотків акцій (часток) якої належать державі.
2-8.3. ІСАК забезпечує:
функціонування підсистеми ідентифікації земельних ділянок, що ґрунтується на геопросторових даних, відомостях Державного земельного кадастру та інших публічних реєстрів та дає змогу однозначно визначати кожну земельну ділянку, що є об’єктом підтримки;
функціонування геопросторової підсистеми, а також у відповідних випадках підсистеми, що базується на відомостях Єдиного державного реєстру тварин;
функціонування підсистеми моніторингу територій, за допомогою якої здійснюється регулярне спостереження за станом земель, сільськогосподарських угідь та інших територій із застосуванням супутникових даних, інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі та інших джерел геопросторових даних;
функціонування підсистеми ідентифікації заявників в інформаційно-комунікаційній системі "Державний аграрний реєстр" з автоматизованою перевіркою даних про таких осіб і верифікації їхнього права на отримання підтримки;
функціонування підсистеми моніторингу відповідності виплат;
безперервну, стандартизовану і захищену взаємодію з іншими державними інформаційно-комунікаційними системами, кадастрами та реєстрами.
2-8.4. Функціонування ІСАК забезпечується засобами ведення інформаційно-комунікаційної системи "Державний аграрний реєстр". ІСАК функціонує як підсистема (розділ) інформаційно-комунікаційної системи "Державний аграрний реєстр".
2-8.5. Порядок функціонування ІСАК та вимоги до обміну даними між суб’єктами взаємодії визначаються Кабінетом Міністрів України.
( Закон доповнено розділом I-1 згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025 )( Розділ II виключено на підставі Закону № 985-IX від 05.11.2020; зміни до статті 6, статті 7, статті 9 див. в Законі № 738-IX від 19.06.2020 )( Розділ III виключено на підставі Закону № 4391-VI від 09.02.2012 )( Зміни до статті 11 див. в Законі № 5462-VI від 16.10.2012 )
Розділ IV
ІНШІ ВИДИ ПІДТРИМКИ ВИРОБНИКІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА АГРАРНОГО РИНКУ
( Статтю 12 виключено на підставі Закону № 985-IX від 05.11.2020 )
Стаття 13. Фінансова підтримка суб'єктів господарювання агропромислового комплексу
( Назва статті 13 в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011 )
13.1. Фінансова підтримка суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів
13.1.1. Здешевлення кредитів здійснюється в режимі кредитної субсидії та полягає у субсидуванні частини плати (процентів) за використання кредитів, наданих банками в національній та іноземній валюті.
13.1.2. Компенсація лізингових платежів полягає у частковому відшкодуванні сплачених суб'єктами господарювання агропромислового комплексу лізингових платежів за придбані техніку та/або обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу.
( Пункт 13.1 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1447-VI від 04.06.2009; в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011 )
13.2. Суб'єкт та об'єкт кредитної субсидії та компенсації лізингових платежів
( Назва пункту 13.2 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011 )
13.2.1. Кредитна субсидія та/або компенсація лізингових платежів надаються особам, які є суб'єктами господарювання агропромислового комплексу.
Кредитна субсидія та/або компенсація лізингових платежів надаються суб'єктам господарювання агропромислового комплексу за кредитами, залученими в поточному році, перехідними кредитами, залученими у попередні роки, та/або договорами фінансового лізингу поточного чи попередніх років.
( Абзац другий підп ункту 13.2.1 пункту 13.2 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020 )( Підпункт 13.2.1 пункту 13.2 статті 13 в редакції Законів № 1447-VI від 04.06.2009, № 4216-VI від 22.12.2011 )
13.2.2. Субсидуванню підлягає частина плати (процентів) за кредитом, сума якого використовується за цільовим призначенням на потреби виробництва (на розвиток агропромислового комплексу).
Компенсації підлягає частина лізингових платежів суб'єктів господарювання агропромислового комплексу, сплачених відповідно до договорів фінансового лізингу техніки та/або обладнання для агропромислового комплексу, що використовуються зазначеними суб'єктами у господарській діяльності.
( Підпункт 13.2.2 пункту 13.2 статті 13 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011 )( Підпункт 13.2.2 пункту 13.2 статті 13 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011 )
13.2.3. Кредитна субсидія не надається особі, яка є стороною договору заставної закупівлі зерна (стосовно об'єкта такої закупівлі).
13.3. Розміри кредитної субсидії та компенсації лізингових платежів
( Назва пункту 13.3 статті 13 в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011 )
13.3.1. Кредитна субсидія надається у порядку та розмірі, визначених Кабінетом Міністрів України:
а) для короткострокових кредитів - строком до 12 календарних місяців;
б) для середньострокових кредитів - строком до 36 календарних місяців;
в) для довгострокових кредитів - строком від 36 календарних місяців. При цьому кредитна субсидія за довгостроковими кредитами надається в межах 84 календарних місяців.
( Абзац четвертий підпункту 13.3.1 пункту 13.3 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011 )
Кредитна субсидія надається:
у національній валюті - у розмірі не менше 1,5 облікової ставки Національного банку України за короткостроковими, середньостроковими та довгостроковими кредитами, що діє на день нарахування відсотків за користування кредитами, але не вище розмірів, передбачених кредитними договорами;
в іноземній валюті - у розмірі не менше 10 відсотків річних, але не вище розмірів, передбачених кредитними договорами.
Розмір кредитної субсидії щорічно оприлюднюється Кабінетом Міністрів України не пізніше 1 березня поточного бюджетного періоду.
( Абзац восьмий підпункту 13.3.1 пункту 13.3 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2373-VI від 29.06.2010 )
13.3.2. Кредитна субсидія надається позичальнику щомісяця виходячи з суми фактично сплачених відсотків за відповідний період.
Кредитна субсидія надається за короткостроковими кредитами, залученими:
для поповнення обігових коштів;
( Абзац третій підпункту 13.3.2 пункту 13.3 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011; в редакції Закону № 985-IX від 05.11.2020 )
для закупівлі у сільськогосподарських товаровиробників виробленої ними сільськогосподарської продукції.
Кредитна субсидія надається за середньостроковими кредитами, залученими:
для поповнення обігових коштів;
( Підп ункт 13.3.2 пункту 13.3 статті 13 доповнено новим а бзацом згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020 )
для придбання основних засобів сільськогосподарського виробництва;
для здійснення витрат, пов'язаних з будівництвом і реконструкцією виробничих об'єктів сільськогосподарського призначення, а також з переробкою сільськогосподарської продукції.
( Абзац підпункту 13.3.2 пункту 13.3 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011 )
Кредитна субсидія надається за довгостроковими кредитами, залученими:
для придбання основних засобів сільськогосподарського виробництва, обладнання для виробництва та переробки сільськогосподарської продукції;
для будівництва та реконструкції виробничих об'єктів (у тому числі оптових ринків сільськогосподарської продукції, сховищ для зберігання зерна, овочів та фруктів).
13.3.3. Кредитна субсидія (державна підтримка суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів) здійснюється у розмірі не менш як 90 відсотків банківських відсотків (процентів), за якими отримані кредити в національній та іноземній валюті на будівництво оптових ринків сільськогосподарської продукції, виробничих приміщень, тваринницьких і птахівничих комплексів, а також на будівництво сховищ для зберігання зерна, овочів та фруктів.
( Підпункт 13.3.3 пункту 13.3 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4216-VI від 22.12.2011, № 985-IX від 05.11.2020 )
13.3.4. Субсидуванню не підлягають будь-які плати позичальником або від його імені третьою особою на користь кредитора, інші ніж проценти за кредит, залучений від цього кредитора.
Субсидія не надається позичальникам, яких визнано банкрутами, стосовно яких порушено справу про банкрутство, що перебувають у стадії ліквідації.
13.3.5. Компенсація лізингових платежів надається суб'єктам господарювання агропромислового комплексу за техніку та обладнання, придбані на умовах фінансового лізингу згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, за сплачені:
лізинговий платіж в обсязі 40 відсотків вартості предмета лізингу, до якого належать вітчизняна техніка та/або обладнання для агропромислового комплексу чи техніка та/або обладнання для агропромислового комплексу іноземного виробництва, у разі якщо відповідні аналоги не виробляються в Україні;
комісійну винагороду лізингодавцю в розмірі півтори облікової ставки Національного банку України, що діє на дату нарахування відсотків за користування предметом лізингу, але не вище розмірів, передбачених договорами фінансового лізингу.
Розмір компенсації лізингових платежів щорічно оприлюднюється Кабінетом Міністрів України не пізніше 1 березня поточного бюджетного періоду.
( Пункт 13.3 статті 13 доповнено підпунктом 13.3.5 згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011 )( Пункт 13.3 статті 13 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009 )
13.4. Цільове використання коштів субсидованого кредиту
13.4.1. Короткострокові кредити використовуються виключно на виробничі витрати.
( Підпункт 13.4.1 пункту 13.4 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011 )
13.4.2. Середньострокові та довгострокові кредити використовуються також для:
( Абзац перший підпункту 13.4.2 пункту 13.4 статті 13 в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011 )
придбання, у тому числі на умовах фінансового лізингу, основних засобів сільськогосподарського виробництва вітчизняного та іноземного виробництва, аналоги якого не виробляються в Україні, зокрема сільськогосподарської і зрошувальної техніки, а також техніки та обладнання для механізації процесів у тваринництві і птахівництві, обладнання для переробної галузі, обладнання для переробки сільськогосподарських відходів та сировини, відходів заготівлі деревини лісу, у тому числі у біопаливо та інші альтернативні види енергії, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
( Абзац другий підпункту 13.4.2 пункту 13.4 статті 13 в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011 )
витрат, пов'язаних з будівництвом та реконструкцією виробничих об'єктів сільськогосподарського призначення, у тому числі для забезпечення переробки сільськогосподарських відходів та сировини.
13.4.3. Розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки суб'єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня подають в установлений законодавством строк центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку, звітність про використання коштів субсидованих кредитів та коштів компенсації лізингових платежів.
( Абзац другий підпункту 13.4.3 пункту 13.4 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012 )( Підпункт 13.4.3 пункту 13.4 статті 13 в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011 )
13.4.4. У разі виявлення фактів нецільового використання коштів кредитної субсидії припиняється надання позичальнику будь-якої державної підтримки протягом поточного та наступного бюджетного періоду.
( Пункт 13.4 статті 13 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009 )
13.5. Контроль та стягнення
13.5.1. Контроль за цільовим використанням коштів субсидованих кредитів здійснюється органами державного фінансового контролю.
( Підпункт 13.5.1 пункту 13.5 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012 )
13.5.2. У разі встановлення органами державного фінансового контролю факту незаконного одержання та/або нецільового використання кредитної субсидії та/або компенсації лізингових платежів стягнення здійснюється відповідно до норм чинного законодавства.
( Підпункт 13.5.2 пункту 13.5 статті 13 в редакції Законів № 1447-VI від 04.06.2009, № 4216-VI від 22.12.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
13.5.3. Порядок обміну інформацією та інших взаємовідносин між органами державного фінансового контролю та податковими органами визначається постановою Кабінету Міністрів України.
( Підпункт 13.5.3 пункту 13.5 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5462-VI від 16.10.2012, № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020 )
13.6. Бюджетне та нормативне забезпечення фінансової підтримки суб'єктів господарювання агропромислового комплексу
13.6.1. Обсяги коштів, що спрямовуються на фінансову підтримку суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів, встановлюються Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
13.6.2. Кабінет Міністрів України щорічно приймає постанову про режим надання кредитної субсидії та компенсації лізингових платежів, виходячи з норм цієї статті.
( Пункт 13.6 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1447-VI від 04.06.2009; в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011 )
Стаття 13-1. Додаткова фінансова підтримка сімейних фермерських господарств
13-1.1. Крім передбачених цим Законом видів підтримки, сімейним фермерським господарствам, які зареєстровані платниками єдиного податку четвертої групи згідно із главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України, надається додаткова фінансова підтримка через механізм доплати на користь застрахованих осіб - членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі:
0,9 мінімального страхового внеску - перший рік;
0,8 мінімального страхового внеску - другий рік;
0,7 мінімального страхового внеску - третій рік;
0,6 мінімального страхового внеску - четвертий рік;
0,5 мінімального страхового внеску - п’ятий рік;
0,4 мінімального страхового внеску - шостий рік;
0,3 мінімального страхового внеску - сьомий рік;
0,2 мінімального страхового внеску - восьмий рік;
0,1 мінімального страхового внеску - дев’ятий та десятий роки.
Така фінансова підтримка надається за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України, в тому числі за рахунок коштів, які спрямовуються на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників відповідно до пункту 42 розділу VI Бюджетного кодексу .
13-1.2. Норми пункту 13- 1.1 цієї статті можуть бути застосовані кожним з членів сімейного фермерського господарства, в тому числі головою, один раз.
13-1.3. Фінансова підтримка надається зазначеному у цій статті сімейному фермерському господарству виключно за умови, що його голова сплачує за себе та за кожного з членів свого фермерського господарства (якщо вони не підлягають страхуванню на інших засадах) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі, не меншій за:
0,1 мінімального страхового внеску - перший рік;
0,2 мінімального страхового внеску - другий рік;
0,3 мінімального страхового внеску - третій рік;
0,4 мінімального страхового внеску - четвертий рік;
0,5 мінімального страхового внеску - п’ятий рік;
0,6 мінімального страхового внеску - шостий рік;
0,7 мінімального страхового внеску - сьомий рік;
0,8 мінімального страхового внеску - восьмий рік;
0,9 мінімального страхового внеску - дев’ятий та десятий роки.
Порядок надання передбаченої цією статтею фінансової підтримки визначається Кабінетом Міністрів України.
У разі несвоєчасної (неповної) протягом відповідного року сплати головою та членами сімейного фермерського господарства страхових внесків у розмірах, визначених цим пунктом, надання передбаченої цією статтею фінансової підтримки припиняється та поновлюється, за умови самостійної сплати ними суми страхового внеску у повному обсязі.
( Пункт 13-1.3 статті 13-1 доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом № 3980-IX від 19.09.2024 )( Закон доповнено статтею 13-1 згідно із Законом № 2497-VIII від 10.07.2018 )
Стаття 14. Дерегуляція українського ринку сільськогосподарської продукції та заборона дискримінації прав її власників
14.1. Дерегуляція ринку сільськогосподарської продукції
14.1.1. З метою запобігання створенню штучного дефіциту аграрної продукції в агроспоживаючих регіонах та спекулятивного збільшення цін на продукти першої необхідності на їх території забороняється введення будь-яких адміністративних, кількісних або якісних обмежень при переміщенні аграрної продукції та продуктів її переробки по всій території України.
Вважаються недійсними і не підлягають виконанню акти Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо:
( Абзац другий підпункту 14.1.1 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 5462-VI від 16.10.2012 )
а) обмеження законних прав власників сільськогосподарської продукції на вільне володіння, користування або розпорядження нею;
б) введення будь-яких адміністративних, кількісних або якісних обмежень на безперешкодне та вільне переміщення сільськогосподарської продукції по всій території України та на експорт, за винятком випадків, прямо визначених цим Законом;
в) нав'язування власнику сільськогосподарської продукції конкретних покупців (посередників, переробників) або постачальників сировини, матеріально-технічних ресурсів чи інших товарів (робіт, послуг);
г) запровадження будь-яких видів адміністративного регулювання цін на сільськогосподарську продукцію (у тому числі в окремих регіонах України), не пов'язаних з виконанням норм цього Закону.
14.1.2. Посадові чи службові особи, які приймають або підписують рішення, визначені у підпункті 14.1.1 цієї статті, чи безпосередньо їх виконують, вважаються такими, що перешкоджають законній підприємницькій діяльності власника сільськогосподарської продукції та умисно перевищують надані ним повноваження, що тягне за собою відповідну службову, адміністративну чи кримінальну відповідальність.
14.1.3. Збитки власників сільськогосподарської продукції, які можуть виникнути внаслідок прийняття рішень, визначених у підпункті 14.1.1 цієї статті, підлягають відшкодуванню за рахунок кошторису на утримання органу, що прийняв таке рішення, з наступним регресним відшкодуванням таких збитків за рахунок посадової або службової особи, зазначеної у підпункті 14.1.2 цієї статті.
14.1.4. Якщо внаслідок прийняття рішень, визначених у підпункті 14.1.1 цієї статті, орган, що їх прийняв, доручає органам охорони правопорядку виконувати чи контролювати виконання такого незаконного рішення, то такі органи правопорядку повинні відмовитися від такого доручення та сповістити про це відповідний орган прокуратури.
14.2. Заборона дискримінації прав власників сільськогосподарської продукції
14.2.1. Вартість електричної та теплової енергії, природного газу, вугілля, води, які поставляються (продаються) виробникам сільськогосподарської продукції, а також вартість послуг (тарифи) з транспортування сільськогосподарської продукції залізничним, авіаційним, водним (внутрішнім водним чи морським) та автомобільним видами транспорту, а також з її зберігання, навантаження, перевантаження, перевалки, інших послуг транспортних організацій (включаючи оренду або іншу плату за використання рухомого складу) встановлюються на рівні, що не перевищує відповідний рівень вартості таких товарів при їх поставці (продажу) іншим особам або рівень вартості таких послуг (тарифів) для продукції, іншої, ніж сільськогосподарська.
( Підпункт 14.2.1 пункту 14.2 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1054-IX від 03.12.2020 )
14.2.2. Тарифи (плата) за транспортування сільськогосподарської продукції на експорт залізничним, авіаційним, водним (внутрішнім водним чи морським) та автомобільним видами транспорту, а також за їх зберігання, навантаження, перевантаження, перевалку та інші послуги транспортних (включаючи оренду або іншу плату за використання рухомого складу), припортових, портових чи складських організацій (включаючи елеватори, зернові склади та зерносховища) встановлюються на рівні тарифів, що застосовуються при наданні таких послуг щодо продукції українського виробництва, яка споживається на території України або переміщується транзитом (виходячи з їх найменшої величини). Встановлення будь-яких надбавок, націнок або інших видів платежів, додаткових до такого найменшого тарифу (плати), не припускається.
( Підп ункт 14.2.2 пункту 14.2 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 985-IX від 05.11.2020, № 1054-IX від 03.12.2020 )
14.2.3. Перевізники об'єктів сільськогосподарської продукції не мають права обумовлювати надання своїх послуг (робіт) вимогами щодо страхування будь-яких видів ризиків, пов'язаних із таким перевезенням. У разі порушення цього правила відповідна страхова угода вважається недійсною, а перевізник і страховик та/або їх посадові (службові) особи несуть відповідальність, встановлену законодавством, у тому числі за перешкоджання здійсненню законної підприємницької діяльності.
( Підп ункт 14.2.3 пункту 14.2 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020 )( Підп ункт 14.2.4 пункту 14.2 статті 14 виключено на підставі Закону № 985-IX від 05.11.2020 )
14.2.5. Кабінет Міністрів України встановлює режим цінового регулювання вартості таких послуг:
а) ветеринарної медицини (проведення лабораторних досліджень, оформлення ветеринарного сертифіката або свідоцтва);
б) хлібної інспекції (огляд та оформлення сертифікатів);
в) карантинної інспекції (огляд та оформлення сертифікатів, проведення фумігації);
г) ідентифікації та реєстрації сільськогосподарських тварин.
При цьому вартість таких послуг не може перевищувати ціну, розраховану за 20-відсотковою нормою рентабельності до витрат, здійснених на їх надання. Недотримання вимог цієї статті тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
( Пункт 14.2 статті 14 доповнено підпунктом 14.2.5 згідно із Законом № 922-VI від 04.02.2009 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 29-рп/2009 від 24.11.2009; в редакції Закону № 1782-VI від 22.12.2009 )
Розділ V
ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ВИРОБНИКІВ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА
Стаття 15. Бюджетна тваринницька дотація
15.1. При плануванні витрат державного бюджету на наступний бюджетний період Кабінет Міністрів України передбачає статтю видатків на надання дотацій виробникам продукції тваринництва (далі - бюджетної дотації).
Бюджетна дотація надається з метою підтримки рівня платоспроможного попиту українських споживачів продукції тваринництва та запобігання виникненню збитковості українських виробників такої продукції.
( Абзац другий пункту 15.1 статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1447-VI від 04.06.2009 )
15.2. Об'єктами бюджетної дотації є:
велика рогата худоба;
свині;
вівці;
коні;
птиця свійська;
кролі;
молоко незбиране екстра, вищого, першого та другого ґатунків (не піддане будь-якій обробці, переробці чи пакуванню для потреб подальшого продажу);
вовна стрижена;
кокони тутового шовкопряда;
мед натуральний;
кози.
( П ункт 15.2 статті 15 доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020 )( Пункт 15.2 статті 15 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009 )
15.3. Об'єктами спеціальної бюджетної дотації є:
худоба велика рогата молочна;
худоба велика рогата м'ясна;
молодняк великої рогатої худоби різного віку;
коні;
вівці;
свині;
кози.
( П ункт 15.3 статті 15 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020 )
До об'єктів спеціальної бюджетної дотації належать також бджолина сім'я, визначена такою відповідно до Закону України "Про бджільництво", та продукція шовківництва.
( Пункт 15.3 статті 15 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009 )
15.4. Суб'єктом (отримувачем) бюджетної дотації або спеціальної бюджетної дотації є безпосередній виробник об'єкта такої дотації.
15.5. Бюджетна дотація або спеціальна бюджетна дотація виплачується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
( П ункт 15.5 статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020 )
15.6. Розмір бюджетної дотації та порядок її надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Розподіл бюджетних коштів, спрямованих на дотацію для сільськогосподарських підприємств, здійснюється на рівні областей, міст Києва та Севастополя.
( Пункт 15.6 статті 15 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009 )
15.7. Розмір спеціальної бюджетної дотації на наступний бюджетний період встановлюється Кабінетом Міністрів України у твердих сумах з розрахунку на одну голову об'єкта дотації, що перебуває у власності суб'єкта дотації станом на початок наступного бюджетного періоду.
15.8. Розрахунок розміру бюджетної дотації та спеціальної бюджетної дотації (за їх об'єктами та сумами) надається як додаток до проекту закону України про Державний бюджет України на наступний бюджетний період.
15.9. Спеціальна бюджетна дотація надається лише по тваринах, що пройшли ідентифікацію та реєстрацію відповідно до закону, за умови повного впровадження системи наступного контролю за цільовим використанням бюджетних кошів, наданих на зазначені потреби.
15.10. Кабінет Міністрів України:
щорічно затверджує порядок надання бюджетної дотації та спеціальної бюджетної дотації, виходячи з норм цієї статті;
( Абзац другий пункту 15.10 статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4619-IX від 08.10.2025 )
за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку, установлює мінімально допустимий рівень цін на продукцію тваринництва, який використовується як база для розрахунку дотацій, а також для розрахунку ціни при закупівлі продукції тваринництва безпосередньо у виробника.
Стаття 16. Сертифікація об'єктів бюджетної (спеціальної бюджетної) дотації при їх експорті
( Пункт 16.1 статті 16 виключено на підставі Закону № 1447-VI від 04.06.2009 )
16.2. Експортери об'єктів бюджетної дотації та спеціальної бюджетної дотації мають право за власним бажанням або за умовами міжнародних договорів (контрактів) здійснювати сертифікацію таких об'єктів.
( Пункт 16.2 статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1447-VI від 04.06.2009 )
Розділ V-1
ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ВИРОБНИКІВ ОКРЕМИХ ВИДІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ
Стаття 16-1. Бюджетна дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції
16-1.1. Сільськогосподарський товаровиробник, основною діяльністю якого є постачання сільськогосподарських товарів/послуг, вироблених ним на власних або орендованих основних засобах, причому питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених ним протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (далі - сільськогосподарський товаровиробник), який здійснює види діяльності, визначені пунктом 16- 1.3 цієї статті, має право на бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції (далі - бюджетна дотація) після його внесення податковим органом до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.
Ця норма діє з урахуванням того, що:
а) для новоутвореного сільськогосподарського товаровиробника, зареєстрованого як суб’єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менш як 12 календарних місяців, питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за результатами кожного окремого звітного періоду;
б) з метою розрахунку питомої ваги сільськогосподарських товарів/послуг до складу основної діяльності сільськогосподарського товаровиробника не включаються оподатковувані операції з постачання основних засобів, що перебували у складі його основних засобів не менше 12 послідовних звітних періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності;
в) сільськогосподарський товаровиробник, внесений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, щомісячно подає податковому органу додаток до податкової декларації з податку на додану вартість, передбачений пунктом 51 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - додаток до податкової декларації).
( Пункт 16-1.1 статті 16-1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 440-IX від 14.01.2020, № 465-IX від 16.01.2020 )
16-1.2. Сільськогосподарський товаровиробник для внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації подає до податкового органу за місцем свого обліку як платника податку на додану вартість заяву за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику.
Заява про внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації подається безпосередньо керівником або представником сільськогосподарського товаровиробника з обов’язковим документальним підтвердженням особи та її повноважень.
У заяві зазначаються підстави для внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, передбачені пунктом 16- 1.1 цієї статті, та перелік видів діяльності такого сільськогосподарського товаровиробника, здійснення яких дає право на отримання бюджетної дотації.
Податковий орган відмовляє у внесенні сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, якщо за результатами розгляду заяви встановлено, що сільськогосподарський товаровиробник не відповідає вимогам щодо питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у вартості всіх товарів/послуг, поставлених сільськогосподарським товаровиробником, встановленим пунктом 16- 1.1 цієї статті, або якщо сільськогосподарський товаровиробник не зареєстрований платником податку на додану вартість, або щодо такого товаровиробника прийнято рішення про припинення.
У разі відсутності підстав для відмови у внесенні сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації податковий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження до нього заяви внести такого сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.
Сільськогосподарський товаровиробник виключається з Реєстру отримувачів бюджетної дотації у разі, якщо:
а) товаровиробник подає заяву про зняття його з реєстрації як отримувача бюджетної дотації;
б) недотримання вимоги щодо питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у вартості всіх товарів/послуг, поставлених сільськогосподарським товаровиробником, передбаченої пунктом 16- 1 цієї статті;