Директива Європейського Парламенту і Ради 2014/25/ЄС від 26 лютого 2014 року про здійснення субєктами закупівель у водній, енергетичній, транспортній галузях та в галузі поштових послуг і про скасування Директиви 2004/17/ЄС

1. Ця Директива встановлює правила проведення замовниками процедур закупівлі щодо договорів, а також конкурсів проєктів, оцінна вартість яких є не нижчою за порогові значення, встановлені в статті 15.

2. У розумінні цієї Директиви "закупівлі" означає придбання за договором про постачання продуктів, виконання робіт чи надання послуг робіт, продуктів або послуг одним чи більше замовниками у суб’єктів господарювання, обраних такими замовниками, за умови що такі роботи, продукти чи послуги призначені для здійснення видів діяльності, зазначених у статтях 8-14.

3. Застосування цієї Директиви підпадає під дію статті 346 ДФЄС.

4. Ця Директива не впливає на свободу держав-членів визначати, відповідно до права Союзу, що вони вважають послугами загального економічного інтересу, як такі послуги повинні бути організовані та фінансовані, згідно з правилами про надання державної допомоги, і які конкретні зобов’язання слід до них застосовувати. Аналогічно, ця Директива не впливає на рішення органів публічної влади щодо того, наскільки, яким чином та в якій мірі вони самі бажають виконувати публічні функції відповідно до статті 14 ДФЄС та Протоколу № 26.

5. Ця Директива не впливає на те, яким чином держави-члени організовують свої системи соціального забезпечення.

6. До сфери застосування цієї Директиви не належать неекономічні послуги загального інтересу.

Для цілей цієї Директиви застосовують такі терміни та означення:

(1) "договори про постачання продуктів, виконання робіт та надання послуг" означає оплатні договори, укладені в письмовій формі між одним чи більше замовниками та одним чи більше суб’єктами господарювання, предметом яких є виконання робіт, постачання продуктів чи надання послуг;

(2) "договори про виконання робіт" означає договори, предметом яких є одне із зазначеного нижче:

(a) виконання або і проєктування, і виконання робіт, пов’язаних із одним із видів діяльності в розумінні додатка I;

(b) виконання або і проєктування, і виконання робіт;

(c) реалізація будь-якими засобами робіт, які відповідають вимогам, визначеним замовником, що має вирішальний вплив на тип або проєкт робіт;

(3) "роботи" означає результат будівельних робіт або інженерно-монтажних робіт у цілому, що сам собою є достатнім для виконання економічної або технічної функції;

(4) "договори про постачання продуктів" означає договори, предметом яких є купівля, оренда, прокат або купівля продуктів на виплат із правом викупу чи без нього. Договір про постачання продуктів може включати, як доповнення, операції з розміщення та встановлення;

(5) "договори про надання послуг" означає договори, предметом яких є надання послуг, інших ніж ті, що зазначені в пункті 2;

(6) "суб’єкт господарювання" означає будь-яку фізичну чи юридичну особу, замовника чи групу таких осіб та/або суб’єктів, у тому числі будь-які тимчасові об’єднання підприємств, які пропонують виконання робіт та/або роботи, постачання продуктів або надання послуг на ринку;

(7) "учасник процедури закупівлі" означає суб’єкта господарювання, що подав тендерну пропозицію;

(8) "конкурсант" означає суб’єкта господарювання, що звернувся із запитом щодо запрошення на участь чи був запрошений до участі в процедурі з обмеженою участю, процедурі з переговорами, конкурентному діалозі або інноваційному партнерстві;

(9) "закупівельна документація" означає будь-який документ, виданий або згаданий замовником для опису чи визначення елементів закупівлі чи процедури, у тому числі повідомлення про намір укласти договір, періодичне(і) інформаційне(і) повідомлення про наявність системи кваліфікації, у випадках, коли їх використовують як запрошення до участі в конкурентній процедурі, технічні специфікації, описовий документ, пропоновані умови договору, формати надання документів конкурсантами й учасниками процедури закупівлі, інформація про загальні зобов’язання та будь-яка додаткова документацію;

(10) "централізована закупівельна діяльність" означає види діяльності, здійснювані на постійній основі в одній із зазначених нижче форм:

(a) придбання продуктів та/або послуг, призначених для замовників,

(b) присудження договорів або укладання рамкових угод про виконання робіт, постачання продуктів або надання послуг, призначених для замовників;

(11) "допоміжна закупівельна діяльність" означає діяльність, що полягає у підтримці закупівельної діяльності, зокрема у зазначених нижче формах:

(a) технічної інфраструктури, яка дає змогу замовникам присуджувати публічні договори чи укладати рамкові угоди про виконання робіт, постачання продуктів або надання послуг;

(b) консультації щодо проведення чи планування процедур закупівель;

(c) підготовки процедур закупівель та управління ними від імені та за рахунок зацікавленого замовника;

(12) "централізована закупівельна організація" означає замовника в розумінні статті 4(1) цієї Директиви або публічного замовника в розумінні пункту 1 статті 2(1) Директиви 2014/24/ЄС, що здійснює централізовану закупівельну діяльність і, можливо, допоміжну закупівельну діяльність;

Закупівля, яку здійснює централізована закупівельна організація для проведення централізованої закупівельної діяльності, повинна вважатися закупівлею, необхідною для здійснення видів діяльності, описаних у статтях 8-14. Статтю 18 не застосовують до закупівель, які здійснює централізована закупівельна організація для виконання централізованої закупівельної діяльності;

(13) "надавач закупівельних послуг" означає публічний чи приватний орган, що пропонує послуги зі здійснення допоміжної закупівельної діяльності на ринку;

(14) "письмово" або "у письмовій формі" означає будь-який вираз, що складається зі слів чи цифр, які можна прочитати, відтворити та, в подальшому, повідомити, включно з інформацією, яку передають та зберігають за допомогою електронних засобів;

(15) "електронні засоби" означає електронне обладнання для опрацювання (в тому числі цифрового стиснення) та зберігання даних, які передають та отримують за допомогою дротових, радіо-, оптичних або інших електромагнітних засобів;

(16) "життєвий цикл" означає всі послідовні та/або взаємопов’язані етапи, у тому числі необхідні дослідження й розробки, виробництво, торгівлю та її умови, транспортування, використання й технічне обслуговування протягом усього періоду існування продукту, робіт або надання послуги, від придбання сировини чи генерування ресурсів до реалізації, ліквідації, виведення з експлуатації чи використання;

(17) "конкурс проєктів" означає процедури, які дають змогу замовнику придбавати, в основному у сферах планування міст і населених пунктів, архітектури, проєктування або опрацювання даних, план чи проєкт, обраний журі за результатами участі в конкурсі з присудженням призів або без них;

(18) "інновація" означає впровадження нового чи істотно вдосконаленого продукту, послуги або процесу, у тому числі, між іншим, процесів виробництва, будівництва чи спорудження, нового методу реалізації або нового методу організації в ділові практики, організацію робочих місць або зовнішні зв’язки, між іншим, із метою надання допомоги у вирішенні суспільних проблем або підтримки стратегії розумного, сталого та інклюзивного зростання "Європа 2020";

(19) "маркування" означає будь-який документ, сертифікат або атестацію, які підтверджують, що роботи, продукти, послуги, процеси або процедури відповідають певним вимогам;

(20) "вимоги щодо маркування" означає вимоги, яким повинні відповідати певні роботи, продукти, послуги, процеси або процедури для отримання відповідного маркування.

1. Для цілей цієї Директиви "публічні замовники" означає державні, регіональні чи місцеві органи влади, органи публічного права або об’єднання, утворені одним чи декількома такими органами влади або одним чи декількома такими органами публічного права.

2. Термін "регіональні органи влади" включає органи влади, що належать до адміністративних одиниць, невичерпний перелік яких міститься у Номенклатурі територіальних одиниць для цілей статистики (NUTS) 1 та 2, як зазначено в Регламенті (ЄС) № 1059/2003 Європейського парламенту і Ради (- 1).

3. Термін "місцеві органи влади" включає всі органи, що належать до адміністративних одиниць рівня NUTS 3 та менших адміністративних одиниць, як зазначено в Регламенті (ЄС) № 1059/2003.

4. Термін "органи публічного права" означає органи, які мають усі зазначені нижче характеристики:

(a) створені з конкретною метою задоволення потреб, що становлять загальний інтерес і не мають промислового або комерційного характеру;

(b) мають правосуб’єктність; та

(c) отримують фінансування переважно від держави, регіональних чи місцевих органів влади або інших органів публічного права; або зазначені органи влади або органи публічного права здійснюють над ними управлінський контроль; або мають адміністративну, керівну або наглядову раду, більш ніж половину членів якої призначає держава, регіональні чи місцеві органи влади або інші органи публічного права.

1. Для цілей цієї Директиви замовники - це суб’єкти, які:

(a) є публічними замовниками або публічними підприємствами та які здійснюють один із видів діяльності, зазначених у статтях 8-14;

(b) якщо не є публічними замовниками або публічними підприємствами, здійснюють, серед іншого, будь-який із видів діяльності, зазначених у статтях 8-14, або будь-яке їх поєднання та функціонують на підставі спеціальних або виключних прав, наданих компетентним органом держави-члена.

2. Термін "публічне підприємство" означає будь-яке підприємство, на яке публічні замовники можуть прямо чи опосередковано здійснювати вирішальний вплив внаслідок їхнього володіння ним, їх фінансової участі у ньому або на підставі правил, що регулюють його роботу.

Вирішальний вплив з боку публічних замовників має місце у будь-якому із зазначених нижче випадків, у яких такі органи прямо чи опосередковано:

(a) володіють більшою частиною підписного капіталу підприємства;

(b) контролюють більшість голосів, що припадають на акції, випущені підприємством;

(c) можуть призначати більше половини членів адміністративного, управлінського або наглядового органу підприємства.

3. Для цілей цієї статті "спеціальні чи виключні права" означає права, які надані компетентним органом держави-члена та закріплені в законодавчих, регуляторних чи адміністративних положеннях з метою обмеження кількість суб’єктів, що можуть здійснювати види діяльності, визначені в статтях 8-14, та які суттєво впливають на здатність інших суб’єктів здійснювати такий вид діяльності.

Права, надані за допомогою процедури, в рамках якої була забезпечена належна публічність, у випадках, якщо такі права були надані на підставі об’єктивних критеріїв, не є спеціальними або виключними правами в розумінні першого підпараграфа.

Такі процедури включають:

(a) процедури закупівель із попереднім запрошенням до участі в конкурентній процедурі відповідно до Директиви 2014/24/ЄС, Директиви 2009/81/ЄС, Директиви 2014/23/ЄС або цієї Директиви;

(b) процедури відповідно до інших правових актів Союзу, перерахованих у додатку II, які забезпечують належний попередній рівень прозорості, для надання дозволів на підставі об’єктивних критеріїв.

4. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 103 стосовно внесення змін до переліку правових актів Союзу, визначених у додатку II, якщо такі зміни виявляться необхідними з огляду на ухвалення нових правових актів, скасування або внесення змін до таких правових актів.

1. Параграф 2 застосовують до змішаних договорів, предметом яких є різні типи закупівель, усі з яких підпадають під дію цієї Директиви.

Параграфи 3-5 застосовують до змішаних договорів, предметом яких є закупівлі, які підпадають під дію цієї Директиви, та закупівлі, які підпадають під дію інших правових режимів.

2. Договори, предметом яких є два чи більше типів закупівель (роботи, послуги чи продукти), присуджують відповідно до положень, застосовних до того типу закупівель, що характеризує основний предмет відповідного договору.

У випадку змішаних договорів, які частково складаються з надання послуг у розумінні глави I розділу III і частково - з надання інших послуг, або змішаних договорів, які частково складаються з надання послуг і частково - з постачання продуктів, основний предмет договору визначають відповідно до того, вартість чого є найвищою - відповідних послуг чи продуктів.

3. Якщо різні частини певного договору об’єктивно подільні, застосовують параграф 4. Якщо різні частини певного договору об’єктивно неподільні, застосовують параграф 5.

Якщо частина певного договору підпадає під дію статті 346 ДФЄС або Директиви 2009/81/ЄС, застосовують статтю 25 цієї Директиви.

4. У випадку договорів, предметом яких є закупівлі, що підпадають під дію цієї Директиви, а також закупівлі, що не підпадають під дію цієї Директиви, замовники можуть обирати, присуджувати окремі договори щодо окремих частин предмета договору чи присуджувати єдиний договір. Якщо замовники обирають присудження окремих договорів щодо окремих частин предмета договору, рішення щодо того, який правовий режим є застосовним до кожного з таких окремих договорів, ухвалюють на основі характеристик відповідної окремої частини предмета договору.

Якщо замовники обирають присудження єдиного договору, у випадках, якщо інше не передбачено статтею 25, до відповідного змішаного договору застосовують положення цієї Директиви, незалежно від вартості частин його предмета, які інакше підпадали б під дію іншого правового режиму, і незалежно від того, під який правовий режим такі частини інакше би підпадали.

У випадку змішаних договорів, які містять елементи постачання продуктів, виконання робіт і надання послуг, а також концесій, змішаний договір присуджують відповідно до цієї Директиви, за умови що оцінна вартість частини договору, яка підпадає під дію цієї Директиви, розрахована відповідно до статті 16, дорівнює відповідному пороговому значенню, визначеному в статті 15, або перевищує його.

5. Якщо різні частини певного договору є об’єктивно неподільними, застосовний правовий режим визначають на підставі основного предмета такого договору.

1. У випадку договорів, призначених для охоплення декількох видів діяльності, замовники можуть обирати, присуджувати окремі договори щодо кожного окремого виду діяльності чи присуджувати єдиний договір. Якщо замовники обирають присудження окремих договорів, рішення щодо того, які правила є застосовними до кожного з таких окремих договорів, ухвалюють на основі характеристик відповідного окремого виду діяльності.

Незважаючи на статтю 5, якщо замовники обирають присудження єдиного договору, застосовують параграфи 2 та 3 цієї статті. Однак, якщо один із відповідних видів діяльності підпадає під дію статті 346 ДФЄС або Директиви 2009/81/ЄС, застосовують статтю 26 цієї Директиви.

Однак вибір між присудженням єдиного договору або присудженням декількох окремих договорів не повинен здійснюватися з метою виключення договору чи договорів зі сфери застосування цієї Директиви або, якщо застосовно, Директиви 2014/24/ЄС чи Директиви 2014/23/ЄС.

2. Договір, призначений для охоплення декількох видів діяльності, повинен підпадати під дію правил, застосовних до виду діяльності, для якого він призначений переважним чином.

3. У випадку договорів, стосовно яких об’єктивно неможливо визначити, для якого виду діяльності договір призначений переважним чином, застосовні правила визначають відповідно до пунктів (a), (b) та (c):

(a) договір присуджують відповідно до Директиви 2014/24/ЄС, якщо один із видів діяльності, для яких призначений договір, підпадає під дію цієї Директиви, а інший - під дію Директиви 2014/24/ЄС;

(b) договір присуджують відповідно до цієї Директиви, якщо один із видів діяльності, для яких призначений договір, підпадає під дію цієї Директиви, а інший - під дію Директиви 2014/23/ЄС;

(c) договір присуджують відповідно до цієї Директиви, якщо один із видів діяльності, для яких призначений договір, підпадає під дію цієї Директиви, а інший - не підпадає ані під дію цієї Директиви, ані під дію Директиви 2014/24/ЄС чи 2014/23/ЄС.

Для цілей статей 8, 9 та 10 термін "постачання" включає виробництво, оптову та роздрібну торгівлю.

Однак виробництво газу у формі видобування підпадає під дію статті 14.

1. У випадках, коли це стосується газу та теплової енергії, цю Директиву застосовують до таких видів діяльності:

(a) надання або експлуатація стаціонарних мереж, які призначені для надання громадськості послуг, пов’язаних із виробництвом, транспортуванням чи розподіленням газу або теплової енергії;

(b) постачання газу або теплової енергії до таких мереж.

2. Постачання з боку замовників, інших ніж публічні замовники, газу або теплової енергії до стаціонарних мереж, які надають послуги громадськості, не вважають релевантним видом діяльності в розумінні параграфа 1, якщо дотримані всі зазначені нижче умови:

(a) виробництво таким замовником газу або теплової енергії є неминучим наслідком здійснення виду діяльності, іншого ніж зазначені в параграфі 1 цієї статті або в статтях 9-11;

(b) постачання до мережі загального користування спрямоване лише на економічне використання такого виробництва та становить не більше ніж 20% від середнього обороту замовника за попередні три роки, включно з поточним роком.

1. У випадках, коли це стосується електроенергії, цю Директиву застосовують до таких видів діяльності:

(a) надання або експлуатація стаціонарних мереж, які призначені для надання громадськості послуг, пов’язаних із виробництвом, транспортуванням чи розподіленням електроенергії;

(b) постачання електроенергії до таких мереж.

2. Постачання з боку замовників, інших ніж публічні замовники, електроенергії до стаціонарних мереж, які надають послуги громадськості, не вважають релевантним видом діяльності в розумінні параграфа 1, якщо дотримані всі зазначені нижче умови:

(a) виробництво таким замовником електроенергії відбувається у зв’язку з необхідністю її споживання для здійснення виду діяльності, іншого ніж зазначені в параграфі 1 цієї статті або в статтях 8, 10 та 11;

(b) постачання до мережі загального користування залежить лише від власних рівнів споживання замовника та становить не більше ніж 30% від загального обсягу виробництва енергії замовника за попередні три роки, включно з поточним роком.

1. У випадках, коли це стосується води, цю Директиву застосовують до таких видів діяльності:

(a) надання або експлуатація стаціонарних мереж, які призначені для надання громадськості послуг, пов’язаних із виробництвом, транспортуванням чи розподіленням питної води;

(b) постачання питної води до таких мереж.

2. Цю Директиву також застосовують до договорів або конкурсів проєктів, присуджених або організованих замовниками, які здійснюють вид діяльності, зазначений у параграфі 1, та які пов’язані з одним із вказаного нижче:

(a) з гідротехнічними проєктами, зрошенням чи дренажними роботами, за умови що об’єм води, що буде використаний для постачання питної води, становить більше 20 % загального об’єму води, доступного завдяки таким проєктам або зрошувальним чи дренажним установкам,

(b) із видаленням та очищенням стічних вод.

3. Постачання з боку замовників, інших ніж публічні замовники, питної води до стаціонарних мереж, які надають послуги громадськості, не вважають релевантним видом діяльності в розумінні параграфа 1, якщо дотримані всі зазначені нижче умови:

(a) виробництво таким відповідним замовником питної води відбувається у зв’язку з необхідністю її споживання для здійснення виду діяльності, іншого ніж зазначені в статтях 8-11;

(b) постачання до мережі загального користування залежить лише від власних рівнів споживання замовника та становить не більше ніж 30% від загального обсягу виробництва питної води замовником за попередні три роки, включно з поточним роком.

Цю Директиву застосовують до видів діяльності, пов’язаних із наданням або експлуатацією мереж, що надають громадськості послуги у сфері перевезень залізничним транспортом, за допомогою автоматизованих транспортних систем, трамваєм, тролейбусом, автобусом чи канатним транспортом.

Що стосується транспортних послуг, вважається, що мережа існує, якщо послугу надають відповідно до умов експлуатації, встановлених компетентним органом держави-члена, зокрема умов щодо обслуговування маршрутів, місткості транспортного засобу або частоти надання послуги.

Цю Директиву застосовують до видів діяльності, пов’язаних із використанням певної географічної зони з метою надання в розпорядження перевізникам повітряними, морськими чи внутрішніми водними шляхами аеропортів та морських чи внутрішніх портів або інших терміналів.

1. Цю Директиву застосовують до видів діяльності, пов’язаних із наданням:

(a) поштових послуг;

(b) інших послуг, окрім поштових, за умови, що такі послуги надає суб’єкт, який також надає поштові послуги в розумінні пункту (b) параграфа 2 цієї статті, та за умови недотримання умов, визначених у статті 34(1), стосовно послуг у розумінні пункту (b) параграфа 2 цієї статті.

2. Для цілей цієї статті та без обмеження Директиви Європейського Парламенту і Ради 97/67/ЄС (- 2):

(a) "поштове відправлення" означає адресоване відправлення в остаточній формі, в якій його будуть перевозити, незалежно від маси. Крім кореспонденції, до таких відправлень також належать, наприклад, книги, каталоги, газети, періодичні видання та поштові посилки, які містять товари з комерційною вартістю або без неї, незалежно від маси;

(b) "поштові послуги" означає послуги, до яких належить оформлення, сортування, маршрутизація та доставлення поштових відправлень. Вони повинні включати послуги в рамках чи поза рамками універсальної послуги, встановленої відповідно до Директиви 97/67/ЄС;

(c) "послуги, інші ніж поштові послуги" означає послуги, які надають у таких галузях:

(i) послуги з управління поштовими послугами (послуги до та після відправлення, у тому числі послуги з управління поштовим відділенням);

(ii) послуги, які стосуються поштових відправлень, що не включені до пункту (a), наприклад, пряма поштова розсилка без зазначення адреси.

Цю Директиву застосовують до видів діяльності, пов’язаних із використанням географічної зони з метою:

(a) видобування нафти чи газу;

(b) розвідування родовищ вугілля чи інших видів твердого палива або їх видобування.

Окрім випадку виключень закупівель відповідно до статей 18-23 чи згідно зі статтею 34, стосовно здійснення певного виду діяльності, цю Директиву застосовують до закупівель, оцінна вартість яких, за вирахуванням податку на додану вартість (ПДВ), дорівнює таким пороговим значенням або перевищує їх:

(a) 428000 євро для договорів про постачання продуктів та надання послуг, а також для конкурсів проєктів;

(b) 5350000 євро для договорів про виконання робіт;

(c) 1000000 євро для договорів про надання соціальних та інших специфічних послуг, перерахованих у додатку XVII.

1. Розрахунок оцінної вартості закупівлі повинен ґрунтуватися на загальній сумі без ПДВ, що підлягає сплаті згідно з оцінками замовника, включно з будь-якими варіантами та будь-якими поновленнями договорів, прямо визначеними в закупівельній документації.

Якщо замовник передбачає присудження конкурсантам чи учасникам процедури закупівлі призів чи виплат, він повинен враховувати їх при розрахунку оцінної вартості закупівлі.

2. Якщо замовник складається з окремих операційних підрозділів, повинна бути врахована загальна оцінна вартість для всіх окремих операційних підрозділів.

Незважаючи на положення першого підпараграфа, якщо окремий операційний підрозділ самостійно відповідає за свої закупівлі чи певні їх категорії, вартість закупівель може оцінюватися на рівні такого підрозділу.

3. Вибір методу, який використовують для розрахунку оцінної вартості закупівлі, не повинен здійснюватися з наміром виключення її зі сфери застосування цієї Директиви. Закупівлю не можна поділяти з метою запобігання поширенню на неї сфери застосування цієї Директиви, окрім випадків, коли це виправдано об’єктивними причинами.

4. Зазначена оцінна вартість повинна бути дійсною на момент надіслання запрошення до участі в конкурентній процедурі або, у випадках, коли таке запрошення до участі в конкурентній процедурі не передбачене, на момент, коли замовник розпочинає договірну процедуру закупівлі, наприклад, у відповідних випадках, зв’язуючись із суб’єктами господарювання щодо закупівлі.

5. Що стосується рамкових угод і динамічних систем закупівель, вартістю, яку потрібно враховувати, є максимальна оцінна вартість без ПДВ усіх договорів, передбачених протягом загального строку дії угоди або системи.

6. У випадку інноваційних партнерств, вартістю, яка підлягає врахуванню, є максимальна оцінна вартість без ПДВ діяльності у сфері досліджень і розробок, яку виконуватимуть на всіх етапах передбаченого партнерства, а також продуктів, робіт чи послуг, що їх буде розроблено і закуплено на момент завершення передбаченого партнерства.