Про затвердження Порядку організації взаємодії центральних органів виконавчої влади, інших державних органів щодо залучення, отримання, передачі, обліку, моніторингу та контролю за використанням міжнародної військової допомоги для задоволення потреб сил безпеки і сил оборони у період воєнного стану

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок організації взаємодії центральних органів виконавчої влади, інших державних органів щодо залучення, отримання, передачі, обліку, моніторингу та контролю за використанням міжнародної військової допомоги для задоволення потреб сил безпеки і сил оборони у період воєнного стану, що додається.

2. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цією постановою.

3. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та діє у період воєнного стану та 180 днів з дня його припинення чи скасування.

1. Цей Порядок визначає механізм взаємодії центральних органів виконавчої влади, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, інших державних органів (далі - центральні органи виконавчої влади, інші державні органи) щодо залучення, отримання, передачі, обліку, моніторингу та контролю за використанням міжнародної військової допомоги для задоволення потреб сил безпеки і сил оборони у період воєнного стану.

Дія цього Порядку не поширюється на процедуру залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 153 "Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги" (Офіційний вісник України, 2002 р., № 8, ст. 340).

2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

логістичний пункт - спеціально обладнаний і забезпечений відповідною технікою та персоналом об’єкт на території держави-партнера, що використовується для прийняття, перевантаження, передачі та вивезення на територію України озброєння, військової та спеціальної техніки, матеріально-технічних засобів у якості міжнародної військової допомоги;

міжнародна військова допомога - цільова адресна допомога, що надається силам безпеки і силам оборони відповідно до визначеної ними потреби державами-партнерами на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України під час воєнного стану у вигляді озброєння, військової та спеціальної техніки, матеріально-технічних засобів, робіт і послуг, інших не заборонених законодавством ресурсів, крім фінансових ресурсів у національній чи іноземній валюті.

Терміни "сили безпеки", "сили оборони" використовуються у значенні, наведеному в Законі України "Про національну безпеку України", терміни "органи військового управління", "особливий період" - у значенні, наведеному в Законі України "Про оборону України", а терміни "органи управління логістичним забезпеченням" та "матеріально-технічні засоби" - у значенні, наведеному в Порядку логістичного забезпечення сил оборони під час виконання завдань з оборони держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1208 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 12, ст. 401).

3. Міноборони разом з центральними органами виконавчої влади, іншими державними органами організовує залучення міжнародної військової допомоги для задоволення потреб сил безпеки і сил оборони.

Для залучення міжнародної військової допомоги Міноборони, центральні органи виконавчої влади, інші державні органи:

ініціюють звернення до держав-партнерів шляхом надсилання відповідних запитів, листів про надання Україні міжнародної військової допомоги;

проводять перемовини, консультації з офіційними представниками держав-партнерів з питань надання Україні міжнародної військової допомоги;

беруть участь у тестових випробуваннях та презентаціях відповідних зразків озброєння, військової та спеціальної техніки, які можуть бути надані Україні як міжнародна військова допомога;

здійснюють інші заходи, зазначені у цьому Порядку.

Представники центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, держав-партнерів (за згодою), а також сил безпеки і сил оборони можуть залучатися до діяльності логістичних пунктів, Оперативної групи при Групі сприяння безпеці - Україна (Security Assistance Group - Ukraine), Міжнародного донорського координаційного центру (International Donors Coordination Center) та інших органів, що утворюватимуться з метою організації постачання міжнародної військової допомоги для задоволення потреб сил безпеки і сил оборони.

Координація роботи логістичних пунктів здійснюється органом управління логістичним забезпеченням Збройних Сил у взаємодії з апаратами військових аташе при посольствах України у державах-партнерах, органами міжнародного співробітництва Міноборони та Збройних Сил. Порядок створення, функціонування та припинення діяльності логістичних пунктів визначається Міноборони.

Центральні органи виконавчої влади, інші державні органи подають через Міноборони до Генерального штабу Збройних Сил пропозиції щодо:

формування потреби в озброєнні, військовій та спеціальній техніці, матеріально-технічних засобах, роботах і послугах, необхідних для задоволення потреб сил безпеки і сил оборони, за формою згідно з додатком;

здійснення підготовки особового складу (підрозділів), що планується передати у підпорядкування Головнокомандувачу Збройних Сил.

4. Потреба сил безпеки і сил оборони у міжнародній військовій допомозі формується і передається засобами інформаційно-комунікаційної системи програмного продукту "Коровай" або іншими інформаційно-комунікаційними системами з урахуванням вимог законодавства у сфері захисту інформації з обмеженим доступом.

5. Головнокомандувач Збройних Сил за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил визначає органи військового управління Збройних Сил, на які покладаються функції з формування узагальненої потреби у міжнародній військовій допомозі, отримання, обліку, розподілу, моніторингу та здійснення контролю за використанням міжнародної військової допомоги за класами постачання, визначеними у Порядку логістичного забезпечення сил оборони під час виконання завдань з оборони держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1208.

6. З метою узгодження дій центральних органів виконавчої влади, інших державних органів питання щодо залучення міжнародної військової допомоги можуть виноситися на розгляд Координаційного центру забезпечення сил безпеки і оборони України.

7. Визначені Головнокомандувачем Збройних Сил органи військового управління Збройних Сил організовують отримання міжнародної військової допомоги на території логістичних пунктів та її передачу силам безпеки і силам оборони.

Центральні органи виконавчої влади, інші державні органи звітують перед Міноборони про отримання силами безпеки і силами оборони міжнародної військової допомоги.

8. Розподіл міжнародної військової допомоги між силами безпеки і силами оборони здійснюється Генеральним штабом Збройних Сил з урахуванням найбільш ефективного і раціонального її використання.

9. Організація ведення обліку міжнародної військової допомоги здійснюється відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 р. № 1225 (Офіційний вісник України, 2000 р., № 32, ст. 1366).

10. Заходи контролю та моніторингу за обліком і ефективністю використання міжнародної військової допомоги здійснюються центральними органами виконавчої влади, іншими державними органами відповідно до внутрішніх відомчих документів (процедур/порядків) з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 р. № 1062 "Про затвердження Основних засад здійснення внутрішнього контролю розпорядниками бюджетних коштів та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2011 р. № 1001" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 100, ст. 3329).

11. Міноборони здійснює загальний контроль та моніторинг ефективності використання силами безпеки і силами оборони міжнародної військової допомоги відповідно до зобов’язань, взятих на себе Українською Стороною.

Центральні органи виконавчої влади, інші державні органи беруть участь у здійсненні контролю та моніторингу ефективності використання міжнародної військової допомоги.