інфляцією нормативів зборів за спеціальне
використання водних ресурсів та за забруднення
навколишнього природного середовища, плати за
розміщення відходів.
Намітилася тенденція зменшення обсягів скидів
у водні об'єкти забруднених стічних вод. Протягом
1995-2000 років цей показник скоротився з 4,65
млрд. куб. метрів до 3,31 млрд. куб. метрів.
Основними забруднювачами вод залишаються
комунально-каналізаційні господарства населених
пунктів, очисні споруди яких перебувають у
незадовільному технічному стані, перевантажені,
обладнання їх зношене і потребує капітального
ремонту та реконструкції.
Фінансування В умовах значної кількості екологічних
природоохорон- проблем та вкрай обмежених ресурсів для їх
них заходів... вирішення, інвестиції у природоохоронне
будівництво належать до національних пріоритетів.
Протягом 2001 року підприємствами усіх форм
власності на заходи з охорони навколишнього
природного середовища було освоєно 468,6 млн. грн.
інвестицій, що на 8,5 відсотків більше, ніж у 2000
році. Основним джерелом фінансування будівництва
природоохоронних об'єктів залишалися власні кошти
підприємств - 283,7 млн. грн. (60,5 відсотків
загального обсягу). Питома вага коштів Державного
бюджету становила 23,2 відсотка загального обсягу
проти 11,4 відсотка у 2000 році. Значну частину
всіх інвестицій природоохоронного призначення було
спрямовано на охорону водних ресурсів - 203,5
млн. грн. (43 відсотка). На охорону атмосферного
повітря витрачено 98,6 млн. грн. (21 відсоток), на
охорону та раціональне використання земель - 69,8
млн. грн. (15 відсотків), на охорону надр і
раціональне використання мінеральних ресурсів
витрачено 64,6 млн. грн. (14 відсотків), на
будівництво підприємств і полігонів для
утилізації, знешкодження і захоронення відходів
- 28,0 млн. гривень (6 відсотків).
Завдяки вдосконаленню механізму стягнення
збору за забруднення навколишнього природного
середовища у 2001 році суттєво збільшився обсяг
надходжень до фондів охорони навколишнього
природного середовища. Зокрема, надходження коштів
до Державного фонду охорони навколишнього
природного середовища в 2001 році склали 56,6 млн.
гривень, що у 1,5 раза більше ніж відповідних
надходжень у 2000 році.
Для зменшення негативного впливу на довкілля
прогнозованого зростання виробництва фінансування
природоохоронних заходів у середньостроковій
перспективі, має бути суттєво збільшено.
Мета і Головна мета екологічної політики держави -
основні на досягнення екологічної рівноваги шляхом
завдання поетапного поліпшення стану довкілля в регіонах з
середньо- кризовою екологічною ситуацією та збереження
строкову стабільності в регіонах з саморегулюючим станом
перспективу біосфери.
Для досягнення цієї мети протягом прогнозного
періоду передбачається:
збільшення в 2 рази обсягів фінансування
природоохоронних заходів (на кінець прогнозного
періоду на ці цілі має спрямовуватися орієнтовно
1,5 млрд. гривень);
запровадження системи підтримки на
комерційних умовах інвестиційних проектів для
реалізації пріоритетних національних та
регіональних програм екологічного спрямування, а
також природоохоронних заходів на об'єктному
рівні;
перегляд нормативів збору за забруднення
навколишнього природного середовища, виходячи з
обгрунтування необхідних обсягів фінансування
природоохоронних заходів, на державному,
регіональному та об'єктному рівнях, а також
реальних фінансових можливостей
підприємств-платників;
розроблення та впровадження науково-технічних
розробок і нових технологій у сфері охорони
довкілля та природокористування.
На всіх рівнях - національному, регіональному
та об'єктному - передбачається постійно й
послідовно вирішувати пріоритетні поточні та
перспективні питання екологічної безпеки та
охорони довкілля, розвивати і вдосконалювати
законодавчу базу згідно зі стандартами ЄС,
застосовувати дієві економічні інструменти
(поетапне запровадження платного
природокористування) для відтворення та
раціонального використання природних ресурсів.
До пріоритетних напрямів належать:
- гарантування екологічної безпеки ядерних
об'єктів і радіаційного захисту населення та
довкілля, мінімізація впливу наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС;
- поліпшення стану річок, зокрема басейну Дніпра,
та якості питної води;
- стабілізація і поліпшення екологічної ситуації
в містах та промислових центрах
Донецько-Придніпровського регіону;
- будівництво нових та реконструкція діючих
потужностей комунальних очисних каналізаційних
споруд;
- запобігання забрудненню Азовського та Чорного
морів, поліпшення їх екологічного стану;
- формування збалансованої системи
природокористування та екологізація технологій у
промисловості, енергетиці, будівництві, сільському
господарстві, на транспорті;
- підвищення рівня безпеки проживання населення в
сейсмонебезпечних районах;
- збереження біологічного та ландшафтного
різноманіття, розвиток природно-заповідної справи.
Висновки Основні екологічні показники на 2002-2006
щодо роки прогнозовані відповідно до прийнятих у
тенденцій Прогнозі темпів економічного розвитку країни.
розвитку
екологічної Передбачуване збільшення обсягів виробництва
ситуації у в паливно-енергетичній галузі, чорній
сереоньо- металургії, хімічній та нафтохімічній
строковій промисловості, виробництві будівельних матеріалів,
перспективі які є найбільшими забруднювачами атмосферного
повітря, за умови збереження в основному існуючих
технологій у перші роки прогнозного періоду
призведе до поступового зростання обсягів викидів
забруднюючих речовин від стаціонарних джерел
забруднення орієнтовно на рівні, дещо нижчому ніж
темпи зростання виробництва. Це пояснюється
запровадженням удосконаленого економічного
механізму природокористування.
Зазначену тенденцію взято за основу і під час
прогнозування обсягів скидів забруднюючих речовин
у водні об'єкти.
При цьому зростання обсягів забруднень
очікується в основному в Донецько-Придніпровському
регіоні.
Починаючи з 2005 року викиди та скиди
забруднюючих речовин при збереженні темпів
зростання виробництва мають стабілізуватися на
рівні відповідно 4,15 млн. тонн та 3,5 млрд. куб.
метрів за рік унаслідок здійснення
природоохоронних заходів та впровадження в частині
підприємств сучасних технологій.
Динаміка збільшення площі
природно-заповідного фонду прогнозована, виходячи
з заходів, передбачених Програмою перспективного
розвитку заповідної справи в Україні ( 177/94-ВР )
та Загальнодержавною програмою формування
національної екологічної мережі України на
2000-2015 роки ( 1989-14 ).
Прогнозні показники щодо площ рекультивації
земель прийнято у відповідності з темпами,
передбаченими у проекті Національної програми
охорони земель на період до 2010 року.
Основні Розвиток мінерально-сировинної бази в
тенденції середньостроковій перспективі буде спрямовано на:
розвитку
мінерально- відкриття і розвідку нових родовищ
сировинної паливно-енергетичної сировини. Передбачається
бази поступове нарощування щорічних приростів запасів
нафти з конденсатом з 5,58 млн. тонн у 2001 році
до 9,6 млн. тонн у 2006 році і природного газу
відповідно з 14,95 млрд. куб. метрів до 32,5 млрд.
куб. метрів. Передбачається також забезпечити
суттєвий приріст запасів вугілля, метану та урану.
поліпшення мінерально-сировинної бази діючих
гірничовидобувних підприємств з метою підвищення
економічної ефективності та екологізації
виробництва, підвищення якості і
конкурентоспроможності продукції. Особлива увага
приділятиметься підприємствам, що видобувають
корисні копалини, які користуються сталим попитом
на світовому ринку і здатні найближчим часом
збільшити валютні надходження (циркон,
декоративно-облицювальне каміння, каолін, графіт)
або для вигідного товарообміну з країнами СНД
(залізні і марганцеві руди, титан, циркон,
вогнетривкі глини тощо).
освоєння видобутку гостро необхідних видів
мінеральної сировини, що ввозиться з інших країн і
без якої неможлива робота діючих металургійних та
деяких інших підприємств (хромові та хромонікелеві
руди, флюорит, фосфатна сировина, форстеритові
вогнетриви). У першу чергу йдеться про родовища,
розташовані поряд із діючими або з такими, які
вибувають з дії, гірничовидобувними
підприємствами, що дозволить використати їх
потужності, інфраструктуру і кадри.
розбудова власної мінерально-сировинної бази
найважливіших, стратегічних видів корисних
копалин: золота та інших благородних металів,
скандію, літію, рідкоземельних металів тощо. Це
дозволить забезпечити власною сировиною складні
наукоємні технології сучасних виробництв і
зміцнити експортний потенціал держави.
Першочергова увага також приділяється родовищам,
які розташовані поблизу гірничовидобувних
підприємств. Пошуки найбагатших покладів цієї
цінної сировини в інших районах мають на меті
підготовку нових родовищ для вигідної експлуатації
у майбутньому як власними силами, так і з
використанням зарубіжних інвестицій.
комплексне геологічне, інженерно-геологічне
та еколого-геологічне картування та
картографування території.
10. РОЗВИТОК РЕГІОНІВ
У 1995-2000 Характерною особливістю розвитку регіонів
роках України у 1995-2000 роках було поглиблення
регіональні регіональних диспропорцій, зумовлених
диспропорції відмінностями в економічному розвитку регіонів,
поглиблю- різною структурою регіональних економік та
вались неоднаковою пристосованістю (адаптацією) їх до
ринкових умов господарювання.
Внесок окремих регіонів у створення валової
доданої вартості, виробництво промислової та
сільськогосподарської продукції держави за цей
період значно різниться.
Графік 11.1
Питома вага регіонів у загальних обсягах ВДВ,
промислової та сільськогосподарської
продукції у 2000 році, %
(Графік не наводиться)
Посилення диференціації розвитку регіонів
відбувалося на тлі загального падіння у галузях
реального сектора економіки. У 21 регіоні до 1996
року тривало зниження промислового виробництва.
Позитивну динаміку було досягнуто у переважній
більшості областей (25) лише у 2000 році. В
аграрному секторі також тільки у 2000 році було
зламано тенденцію спаду виробництва на його
зростання майже в усіх регіонах за винятком
Луганської, Миколаївської, Одеської та Херсонської
областей.
Економічне Започатковані позитивні тенденції в
зростання в соціально-економічному розвитку регіонів набувають
регіонах ознак сталого характеру завдяки активізації
набуває економічної діяльності та якісним структурним
стійкої зрушенням.
позитивної
тенденції На приріст промислового виробництва в окремих
регіонах мала позитивний вплив і сприятлива
зовнішньоекономічна кон'юнктура.
У 2001 році зростання обсягів промислового
виробництва порівняно з попереднім періодом
відбулося в усіх регіонах (у 2000 році таких
регіонів було 25).
Нарощується Випереджаючими темпами нарощується
виробництво у виробництво у галузях, орієнтованих на внутрішній
галузях, споживчий ринок - харчовій та переробній, легкій,
орієнтованих деревообробній, целюлозно-паперовій та
на внутрішній поліграфічній промисловості. У більшості регіонів
споживчий спостерігається тенденція до зростання питомої
ринок ваги соціально-орієнтованих галузей (особливо
харчової) в структурі промисловості. У 23 регіонах
харчова промисловість належить до провідних
галузей, а у 18 - її частка перевищує 25 відсотків
(у Вінницькій, Волинській та Тернопільській
областях - більше половини промислового
виробництва).
Започатковано Підвищується ефективність роботи аграрного
позитивні сектора економіки, чому сприяло реформування
тенденції у сільського господарства, зокрема створення
аграрному необхідних економічних умов для становлення нових
секторі сільськогосподарських структур, розвиток
економіки інфраструктури аграрного ринку, створення
сприятливої податкової системи (запровадження
фіксованого сільськогосподарського податку, пільги
по сплаті податку на додану вартість тощо),
запровадження ефективних механізмів кредитного
обслуговування сільськогосподарського виробництва.
Зростання сільськогосподарського виробництва у
2000 році порівняно з 1999 роком було досягнуто у
21 регіоні, тоді як у 1999 році - лише у 9.
Незважаючи на загальне збільшення виробництва
сільськогосподарської продукції, у 2000 р. рівень
виробництва порівняно з 1995 роком відновлено лише
у Львівській області, понад 95 відсотків - у
Закарпатській, Одеській та Херсонській областях, а
найнижчим залишається: у Полтавській - 65,5
відсотка, Миколаївській - 70,5 відсотка областях
(по Україні 82,1).
Інвестиції в В регіонах, як і в цілому по державі,
основний активізувалась інвестиційна діяльність. Починаючи
капітал з 1998 року започатковано позитивну динаміку у
зростають прирості інвестицій в основний капітал: в 1998
році було досягнуто приросту в 15 регіонах, а в
2000 - уже в 21.
У 2001 році порівняно з 2000 роком досягнуто
зростання інвестицій в основний капітал майже у
всіх регіонах (крім Запорізької, Полтавської
областей та м. Севастополя), при чому в Автономній
Республіці Крим, 12 областях та м. Києві їх
приріст значно перевищив середній по країні (20,8
відсотка).
Зберігається Зберігається значна неоднорідність
значна територіального розподілу іноземних інвестицій в
неоднорідність національну економіку, які спрямовуються, як
територіально правило, в більш економічно розвинені регіони:
го розподілу понад третина їх приходиться на м. Київ та ще
іноземних понад 40 відсотків розміщені в 7 регіонах. Це
інвестицій свідчення вкрай низької інвестиційної
привабливості більшості регіонів.
На зовнішніх Прискореними темпами розвивається
ринках зовнішньоекономічна діяльність регіонів. Проте
залишається конкурентоспроможність більшості з них на
низькою зовнішніх ринках залишається низькою.
конкуренто-
спроможність У загальнодержавному експорті понад 60
більшості відсотків його припадає на 4 регіони: Донецьку,
регіонів Дніпропетровську, Запорізьку області та м. Київ.
У переважній більшості регіонів утримується
позитивне сальдо зовнішньої торгівлі, тоді як в
Київській, Львівській, Рівненській, Харківській,
Чернігівській областях та м. Києві впродовж
останніх років воно було від'ємним.
На Спостерігається деяка стабілізація на ринках
регіональних праці переважної більшості регіонів. За
ринках праці результатами обстежень населення з питань
відмічається економічної активності за методологією МОП рівень
деяка ста- зайнятості у 2001 році проти 2002 року збільшився
білізація... в 13 регіонах. Найвищі показники зайнятості
зберігаються у Волинській та Вінницькій областях -
відповідно 64,7% та 62,4%, у м. Києві - 62,7%.
Чисельність безробітних за методологією МОП у
2001 році скоротилася на 7,0 % проти 2000 року.
Зменшення обсягів та рівня безробіття відбулося у
15 регіонах країни, найсуттєвіше - в м. Києві, в
Запорізькій, Дніпропетровській, Полтавській
областях. Разом з тим у 11 регіонах відбулося
збільшення чисельності безробітних, найбільше - у
Луганській, Тернопільській, Сумській областях.
Графік 11.2
Співвідношення між максимальним
і мінімальним значенням середньомісячної
заробітної плати (разів)
(Графік не наводиться)
Суттєві Суттєвими є відмінності на регіональному
відмінності рівні у вартості робочої сили. Співвідношення між
мають місце у максимальним та мінімальним значенням
вартості середньомісячної заробітної плати у регіонах за
робочої сили: останні роки зросло до 3.
у двох Незважаючи на загальне зростання
третинах середньомісячної заробітної плати у 2000 році, у
регіонів двох третинах регіонів її рівень залишається
її рівень нижчим за середній по Україні.
нижчий за
середній по Найнижча заробітна плата працюючих у
Україні Тернопільській та Волинській областях, а найвища,
як і раніше - у м. Києві.
Основні тенденції розвитку економіки
регіонів, що склалися у попередні роки та
очікуються на кінець 2002 року, а також пропозиції
регіонів щодо перспектив їх розвитку були
враховані при розробці прогнозу економічного і
соціального розвитку регіонів на середньостроковий
період (до 2006 року.).
Відповідно до Концепції державної
регіональної політики, схваленої Указом Президента
України 25 травня 2001 року ( 341/2001 ),
започатковується поступовий перехід від
територіального перерозподілу ресурсів з метою
послаблення диференціації регіонів до державного
стимулювання регіонального розвитку з акцентом на
саморозвиток і власний потенціал території.
Ключовим Запровадження на центральному та
напрямом регіональному рівнях, починаючи з 2003 року,
розвитку стратегічного програмування регіонального розвитку
регіонів стане має на меті створення умов і запровадження
активізація механізму державного стимулювання розвитку
ресурсного регіонів на основі активізації їх внутрішнього
потенціалу потенціалу та забезпечення додержання гарантованих
державою соціальних стандартів для населення усіх
регіонів.
Відбуватиметься поетапне реформування
міжбюджетних відносин, яке передбачає поступовий
перехід до взаємовідносин державного бюджету
безпосередньо з бюджетом Автономної Республіки
Крим, обласними, районними бюджетами, бюджетами
територіальних громад, запровадження нової системи
фінансового вирівнювання, розроблення та
впровадження бюджетних трансфертів і механізму їх
надання тощо.
2002-2006 роки мають стати періодом загальної
соціально-економічної стабілізації, коли будуть
створені передумови для зменшення існуючих
відмінностей у рівнях соціально-економічного
розвитку регіонів.
На кінець У 2001 році в усіх регіонах, крім Автономної
прогнозного Республіки Крим, Кіровоградської та Полтавської
періоду областей, відмічено реальне зростання обсягів ВДВ
очікується у порівнянні з попереднім роком. На кінець
збільшення прогнозного періоду очікується збільшення ВДВ
ВДВ проти проти 2000 року в усіх регіонах від 1,5 до 2,6
2000 року раза: найвищі темпи приросту ВДВ прогнозуються у
у всіх Чернівецькій (зростання у 2,6 раза), Миколаївській
регіонах та Тернопільській областях (у 2,4 раза в кожній)
від 1,2 та м. Києві (у 2,4 раза), найнижчі - у Львівській,
до 2,4 раза Полтавській (на 50% у кожній) та Чернівецькій
(на 55%) областях.
У 2002-2006 роках, як і в попередні роки,
вагому частку валової доданої вартості (близько 50
відсотків від загального обсягу) забезпечать
регіони із значним промисловим потенціалом, а
саме: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька,
Луганська області та м. Київ.
Графік 11.3
Співвідношення між максимальним і
мінімальним значенням валової доданої
вартості на душу населення
в регіонах України
(Графік не наводиться)
Диференціація Незважаючи на те, що в прогнозному періоді в
регіонів за усіх регіонах збільшиться валова додана вартість
валовою на душу населення, диференціація регіонів за цим
доданою показником поглибиться: очікуваний в 2001 році
вартістю на коефіцієнт варіації складе 5,6 і зросте до 9 в
душу населення 2006 році, але темпи його зростання знизяться і на
поглибиться кінець прогнозного періоду навіть призупиняться.
Середньорічні В усіх регіонах прогнозується зростання
темпи обсягів промислового виробництва, проте
приросту середньорічні темпи приросту в багатьох регіонах
обсягів матимуть тенденцію до зниження. Позитивна динаміка
промислового промислового виробництва відбуватиметься за
виробництва в рахунок формування оптимальної структури випуску
багатьох промислової продукції, збалансованості виробничих
регіонах потужностей, підвищення конкурентного рівня
матимуть вітчизняної продукції, розширення внутрішнього
тенденцію до ринку, сприятливої кон'юнктури на зовнішніх ринках
зниження на експортні товари.
Графік 11.4
Темп приросту промислового
виробництва, %
(Графік не наводиться)
Створюються Зростання валової продукції сільського
передумови для господарства прогнозується в усіх категоріях
зростання господарств. Найвищі темпи приросту у прогнозному
валової періоді (у 2006 році порівняно з 2000 роком)
продукції очікуються у Миколаївській (на 72 відсотка),
сільського Донецькій (на 66,2), Харківській (на 55,7),
господарства Волинській (на 52,5), Львівській (на 42,2),
Кіровоградській (на 42,1), Черкаській (на 41,5) та
Полтавській (на 38,6) областях головним чином за
рахунок поглиблення широкомасштабних реформ у
сфері майнових та земельних відносин у сільському
Графік 11.5
Валова продукція сільського
господарства по всіх категоріях
господарств у цінах 2000 року,
млн. грн.
(Графік не наводиться)
господарстві; покращення фінансово-кредитного
обслуговування агропромислового комплексу;
формування інфраструктури аграрного ринку;
створення умов та сприяння розвитку особистих
підсобних господарств громадян, перетворення їх у
фермерські господарства; зростання питомої ваги
приватного сектора у виробництві
сільськогосподарської продукції. Найвищі показники
валової продукції сільського господарства на душу
населення (у цінах 2000 року) на кінець
прогнозного періоду як і в базовому, матимуть
Черкаська, Вінницька, Волинська, Кіровоградська,
Київська, Чернігівська та Хмельницька області, в
яких вона складе понад 1000 гривень.
В усіх На період до 2006 року в усіх регіонах
регіонах прогнозується зростання інвестицій в основний
прогнозується капітал за рахунок усіх джерел фінансування.
зростання Основними джерелами фінансування капітального
інвестицій в будівництва залишатимуться кошти підприємств і
основний організацій усіх форм власності та кошти
капітал населення. Найвищі середньорічні темпи зростання
очікуються в Автономній Республіці Крим,
Донецькій, Закарпатській, Київській, Сумській
областях та м. Севастополі.
Економічна активність суб'єктів
господарювання супроводжуватиметься продовженням
позитивної тенденції у динаміці залучення прямих
іноземних інвестицій, проте збережеться значна
неоднорідність їх територіального розподілу.
Графік 11.6
Приріст прямих іноземних
інвестицій до попереднього року
млн. дол. США
(Графік не наводиться)
В зовнішньоекономічний діяльності регіонів
прогнозується позитивна тенденція до збільшення
обсягів експортних операцій, чому сприятиме
лібералізація державного регулювання у цій сфері
та надання більших повноважень місцевим органам
виконавчої влади. Найбільше зростання зовнішнього
торговельного обороту на кінець прогнозного
періоду в порівнянні з 2000 роком очікується в
Івано-Франківській (1,9 раза), Харківській (1,8 ),
Кіровоградській (1,7), Закарпатській та
Рівненській (1,5 раза) областях.
Динамічний розвиток зовнішньоекономічних
відносин на цей період досягатиметься за рахунок
нарощування експортного потенціалу та поліпшення
структури зовнішньої торгівлі.
У структурі експорту передбачається зростання
частки послуг, зокрема транспортних та
туристичних.
На вирішення За прогнозними розрахунками, очікується
проблем уповільнення темпів скорочення кількості зайнятих
зайнятості в сферах економіки внаслідок структурних
значний вплив перетворень, перепрофілювання та реконструкції
матиме мале діючих підприємств, пенсійної реформи, перетікання
підприєм- робочої сили із провідних галузей матеріального
ництво виробництва до сфери фінансових,
торговельно-посередницьких послуг.
На вирішення проблеми зайнятості значний
вплив матиме розвиток малого підприємництва.
За кількістю малих підприємств, що в
середньому припадає на 10 тис. населення, до 2006
року збережуть лідерство за цим показником
Донецька (73), Львівська (65), Миколаївська (66),
Харківська (62), Херсонська (80) області та міста
Київ (206) і Севастополь (65,4).
Динаміка чисельності працюючих на малих
підприємствах в прогнозному періоді матиме
зростаючу тенденцію в усіх регіонах, проте темпи
їх дещо сповільняться. Цьому сприятиме: створення
сприятливого підприємницького клімату, надання
матеріально-технічної та фінансової підтримки
підприємництву, розвиток інфраструктури підтримки
малого підприємництва.
Графік 11.7
Кількість малих підприємств
на 10 тис. наявного населення,
одиниць
(Графік не наводиться)
Реформування Реформування оплати праці, удосконалення
оплати праці податкового законодавства, залучення інвестицій у
розвиток малого та середнього бізнесу для
створення нових робочих місць, легалізація
тіньового сектора економіки сприятиме зростанню
середньомісячної заробітної плати і грошових
доходів в усіх регіонах.
Досягнення Реалізація запланованих заходів дасть
якісно нового можливість закріпити та розвинути позитивні
рівня в тенденції в економіці всіх регіонів держави та
розвитку забезпечити вихід України на якісно новий рівень
регіонів розвитку, що характеризуватиметься стабільно
зростаючою економікою, ефективною системою
управління державою, наявністю середнього класу,
стабільними соціальними та політичними
відносинами.
11. РИЗИКИ
Структурні Продовження скорочення частки сфери послуг в
економіці, заходи економічної політики щодо
якісної зміни структури промисловості взагалі та
структури експорту зокрема (недостатня підтримка
високотехнологічних та наукоємних виробництв)
будуть неефективними. Не знайдуть вирішення
проблемні питання енергетичного сектору економіки
(неплатежі, недостатнє запровадження
енергозберігаючих технологій тощо). Малоефективна
політика детінізації. Недостатній розвиток
інфраструктури. Як результат, структурні реформи у
2002-2006 роках розвиватимуться повільно.
Збереження внаслідок непослідовної
