структура відіграватиме провідну роль у виробництві валової
виробництва доданої вартості. Зростатиме частка обробної
валової промисловості при зменшенні питомої ваги добувної
доданої і виробництва та розподілення електроенергії, газу
вартості та води.
Розширення виробництва вимагає випереджаючих
темпів зростання інфраструктури. Це зумовлено
загостренням проблеми швидко реагувати на зміни в
обсягах та структурі попиту. Розвиток сфери
послуг, а саме консультаційно-інформаційних,
фінансових, лізингових, послуг з міжнародних
перевезень, зв'язку, вищої та професійної освіти
стане чинником зміни структури виробництва ВДВ з
2004 року в напрямі збільшення частки цих видів
економічної діяльності.
Продовження процесу інтеграції до міжнародних
економічних об'єднань, необхідність відповідати
високому рівню технологічного розвитку, зумовить
збільшення частки у ВДВ науки та освіти, охорони
здоров'я.
Графік 7.2.2 Внесок до приросту ВДВ
окремих видів економічної діяльності
(Графік не наводиться)
Джерело: розрахунки Мінекономіки
Сільське Реальний приріст ВДВ в сільському
господарство господарстві, мисливстві та лісовому господарстві
становитиме в середньому 6,4 відсотка на рік. Це
буде зумовлено підвищенням конкурентоспроможності
сільськогосподарської продукції як на
внутрішньому, так і на зовнішньому ринку за
рахунок збільшення обсягів інвестування сільського
господарства, впровадження нових технологій
обробітку землі, використання ефективних засобів
захисту рослин.
Промисловість Диверсифікація джерел фінансування, зокрема,
збільшення обсягів банківського кредитування,
забезпечить розширення обсягів виробництва в
промисловості.
Оновлення основних фондів в усіх галузях
економіки, виконання програми з енергозбереження,
розвиток сільського господарства, транспорту,
зв'язку, будівництва забезпечуватимуть стабільний
внутрішній попит на продукцію промисловості.
Підвищиться конкурентоспроможність
вітчизняних товарів, продовжиться процес
імпортозаміщення.
Нарощування обсягів виробництва харчової та
легкої промисловості відбуватиметься відповідно до
зростаючих доходів населення та підприємств.
Освоєння нових видів продукції, впровадження
інновацій дозволить зберегти позиції обробної
промисловості на зовнішніх ринках.
У 2002-2006 роках реальний приріст валової
доданої вартості в промисловості прогнозується в
середньому 6 відсотків за рік. Частка
промисловості у виробництві ВВП становитиме 30
відсотків.
Будівництво Нарощування обсягів випуску, упровадження
прогресивних технологій у промисловості, нові
стандарти умов праці та техніки безпеки обумовлять
збільшення витрат на будівництво та оновлення
виробничих приміщень.
Розвиток ринку житла поряд з поширенням
іпотечного кредитування забезпечить зростання
обсягів житлового будівництва.
За умови поступового скорочення проміжного
споживання імпортної продукції прогнозується
досягти до кінця прогнозованого періоду 7
відсотків реального приросту ВДВ будівництва.
Транспорт Оновлення рухомого складу транспортних
підприємств сприятиме скороченню споживання палива
та підвищить конкурентоспроможність послуг
транспорту як на внутрішньому, так і на
зовнішньому ринку. Це обумовить збільшення обсягів
перевезень на внутрішньому ринку та міжнародних
вантажних перевезень. За прогнозом, реальний
приріст ВДВ транспорту на кінець прогнозного
періоду досягне б відсотків за рік.
Зростатиме частка зв'язку в обсягах
виробництва ВДВ. Це відбуватиметься за рахунок
демонополізації галузі, урізноманітнення видів
послуг, проведення ефективної стратегії
ціноутворення на підприємствах.
Оптова, Стабілізується на рівні 9,5 відсотків частка
роздрібна оптової і роздрібної торгівлі, послуг з ремонту в
торгівля, обсягах виробництва ВДВ.
торгівля
транспортними Поширення використання новітніх маркетингових
засобами, технологій, підвищення ефективності управління
послуги з обіговими коштами разом із зростанням реальних
ремонту доходів населення зумовить нарощування обсягів
товарообороту на підприємствах торгівлі та
громадського харчування. Низька частка
матеріальних витрат та відсутність потреби у
значних обсягах довготермінових капітальних
вкладень є основним чинником зниження проміжного
споживання та стабільного (8 відсотків за рік)
зростання ВДВ.
Графік 7.2.3 Індекс реальної валової
доданої вартості за окремими видами
економічної діяльності, 1996=100
(Графік не наводиться)
Джерело: прогноз Мінекономіки
ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА
8. РІВЕНЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ
8.1 ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ, ЗАРОБІТНА
ПЛАТА, СОЦІАЛЬНІ СТАНДАРТИ
Тенденції Роки економічного спаду в Україні
реальних супроводжувалися зниженням рівня життя населення.
грошових Спостерігалася тенденція зменшення двох основних
доходів макроекономічних індикаторів визначення рівня
населення та доходів домашніх господарств - реальних грошових
реальної доходів населення та реальної заробітної плати.
заробітної
плати в 1991- У 1991-2001 роках відбулися значні коливання
2001 роках в структурі розподілу первинних доходів держави.
Оплата праці найманих працівників у структурі ВВП
займала найвищу позицію у 1991 році - 58,8
відсотка. Але це не означало, що добробут
громадян, досяг західноєвропейського рівня.
Навпаки, поява великої кількості емісійної готівки
в обігу, що не була забезпечена відповідним
зростанням товарної продукції, знецінила соціальні
показники в реальному вимірі в наступні два роки.
Графік 8.1.1 Індекс реальних грошових
доходів населення (1991=100)
(Графік не наводиться)
Джерело: Держкомстат, розрахунки Мінекономіки
Після інфляційного знецінення грошових
доходів у 1992-1993 роках подальше падіння
показника було вже не таким помітним. У 1995 та
1997 роках, завдяки певним зусиллям з боку
держави, реальні грошові доходи населення
зростали. Переломним в динаміці грошових доходів
населення можна вважати 2000 рік, коли вони в
реальному вимірі проти попереднього року
збільшились на 9,9 відсотка. У 2001 році реальні
грошові доходи населення по відношенню до 2000
року на 9 відсотків.
Траєкторія динаміки реальної заробітної плати
мала позитивний приріст лише у 1995 році після
значного зменшення інфляції.
Нарощувалася заборгованість із виплати
заробітної плати, пенсійного забезпечення та інших
соціальних виплат. У середині 1999 року
заборгованість із виплати заробітної плати досягла
максимального значення і складала більше ніж
7 млрд. гривень.
Населення компенсувало доходи за рахунок
вирощування сільськогосподарської продукції на
земельних ділянках та дрібного бізнесу.
Вересень 1999 року став початком зменшення
боргів із соціальних виплат перед населенням. У
вересні 2000 року держава у повному обсязі
виконала свої боргові зобов'язання перед
пенсіонерами. Тим самим були закладені підвалини
для майбутньої пенсійної реформи, створені умови
для підвищення пенсій.
Загальне підвищення розмірів трудових пенсій
з січня 2001 року по квітень 2002 року становить
59,4 відсотка
Графік 8.1.2 Індекс реальної
заробітної плати (1992=100)
(Графік не наводиться)
Джерело: Держкомстат, розрахунки Мінекономіки
У 2000 році показник реальної заробітної
плати набув свого найнижчого рівня і склав 45,6
відсотка рівня заробітної плати 1992 року. Проте
темпи зниження реальної заробітної плати
працівників суттєво скоротилася і вона зменшилася
у 2000 році лише на 0,9 відсотка.
Продовження Започаткована наприкінці 2000 року позитивна
позитивних тенденція зростання заробітної плати
тенденцій у продовжувалася у 2001 році.
2001 році
За даними Держкомстату, у 2001 році заробітна
плата працівників, зайнятих в галузях економіки,
склала 311,08 грн. і в реальному вимірі проти 2000
року зросла на 20,7 відсотка.
Номінальне збільшення заробітної плати з
одночасним зростанням пропозиції з боку галузей,
що виробляють товари кінцевого попиту, дозволило
стабілізувати показник інфляції. Це вплинуло на
відчутне збільшення реальної заробітної плати.
У 2002-2006 У 2002-2006 роках прогнозується поступове
роках підвищення рівня життя населення на засадах нової
прогнозується соціальної політики. Об'єктом постійної уваги
поступове держави, як і раніше, будуть найбідніші верстви
підвищення громадян. Однак їх захист уже не буде єдиним
рівня життя завданням соціальної політики. Не послаблюючи
населення піклування про малозабезпечених, зусилля держави
спрямовуватимуться на підвищення добробуту
працюючого населення. Створюватимуться умови для
розкриття трудового потенціалу працездатного
населення.
На перший план виходить завдання із
забезпечення випереджаючого зростання вартості
робочої сили. Це знайде свій відбиток у зростанні
питомої ваги соціальної складової у ВВП - оплати
праці найманих працівників, збільшенні наявного
доходу сектору домашніх господарств.
В результаті виконання заходів комплексної
програми забезпечення реалізації Стратегії
подолання бідності ( 1712-2001-п ), що стане
важливим напрямом соціальної політики держави у
2002-2006 роках, первинний дохід країни
розподілятиметься у напрямі збільшення частки, що
припадає на домашні господарства (фонду оплати
праці, соціальних трансфертів та доходів від
власності). У прогнозованому періоді питома вага
оплати праці як структурної компоненти ВВП
підвищиться на 2,6 відсоткових пункта.
Упроваджу- У середньостроковій перспективі намічено
ватимуться поступове наближення розміру мінімальної
нові заробітної плати до рівня прожиткового мінімуму.
соціальні Унаслідок реформування системи оплати праці
стандарти реальна заробітна плата працівників зростатиме в
середньому майже на 12,5 відсотків щороку. Тим
самим вона наблизиться до рівня, що
забезпечуватиме працівникові обсяги споживання
товарів і послуг, достатні для розширеного
відтворення його фізичної та інтелектуальної
здатності до праці. Відбудеться посилення
державного впливу у сфері оплати праці шляхом
упровадження нового соціального стандарту -
регульованої державою мінімальної годинної
заробітної плати.
Реальні наявні Заробітна плата справлятиме визначальний
доходи вплив на приріст доходів населення. Реальні наявні
населення доходи населення у прогнозованому періоді
зростатимуть зростатимуть. Зростанню доходів громадян починаючи
з 2003 року сприятиме зміна податкового
законодавства. Запровадження трирівневої шкали
оподаткування доходів фізичних осіб та підвищення
розміру доходу що оподатковуватиметься за
найнижчою ставкою до 400 гривень зменшить
податковий тиск на громадян.
Скорочення обсягів фіскальних вилучень з
доходів населення, по-перше, кількісно поліпшить
динаміку чистих доходів громадян, по-друге,
сприятиме реалізації потенціалу ділової активності
населення, що позитивно вплине на рівень оплати
праці та ступінь її легалізації.
У доходах населення зростатимуть доходи
фізичних осіб, пов'язані з виробництвом
сільськогосподарської продукції. Упровадження
положень Земельного кодексу ( 2766-14 ),
супроводжуване реформуванням майнових стосунків,
сприятиме розвитку приватної ініціативи. Прийняття
та впровадження Закону "Про іпотеку земельних
ділянок" призведе до синхронного введення в дію
раніше прийнятого "Закону про заставу"
( 2654-12 ). Селяни одержать можливість брати
довготермінові кредити під заставу землі.
Присто- У прогнозному періоді відбуватиметься
сування поступове пристосування механізму функціонування
механізму пенсійного забезпечення до ринкових умов. Закони
функціо- України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
нування страхування" та "Про недержавне пенсійне
пенсійного забезпечення" будуть прийняті Верховною Радою
забезпечення України найближчим часом і стануть правовим
до ринкових підгрунтям пенсійної реформи.
умов
Нова пенсійна система матиме трирівневу
структуру. Накопичувальні рівні принципово
відрізняються від існуючої системи тим, що
пенсійні внески громадян будуть їх власністю і
успадковуватимуться родичами.
У 2006 році буде досягнуто оптимальних
пропорцій між мінімальними і максимальними
заробітною платою та пенсією - 5-6 разів.
Важливим фактором підвищення рівня життя
населення має стати покращання його житлових умов
за рахунок збільшення обсягів будівництва житла та
його доступності різним верствам населення.
Підвищення добробуту українських громадян
значно залежатиме від перерозподілу видатків
бюджету на користь соціальних програм. Найбільш
значущими для людського розвитку є забезпечення
достатнього рівня охорони здоров'я та освіти.
8.2 ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
Здоров'я населення за сучасними уявленнями є
однією з найважливіших оцінок
соціально-культурного розвитку суспільства і
якості життя населення країн. За даними ООН
(1998 р.) Україна за показником, що характеризує
рівень здоров'я населення (очікувана тривалість
життя при народженні) займає 78 місце серед 174
країн світу.
Показник У 2001 році показник очікуваної тривалості
очікуваної життя при народженні в Україні за розрахунками
тривалості становив 67,8 року, збільшившись за останніх 5
життя років на 0,4 року. Протягом прогнозного періоду
збільшиться передбачається збереження позитивної тенденції
з 67,9 до поліпшення цього показника, який за розрахунками
68,3 року збільшиться з 67,9 до 68,3 року.
Коефіцієнт смертності населення, як один із
впливових факторів показника очікуваної тривалості
життя при народженні, в 2001 році залишився на
рівні попередніх років і склав 15,3 випадку на
тисячу постійного населення. Показники
материнської та дитячої смертності дещо
стабілізувалися і у 2001 році склали відповідно
23,9 випадку на 100 тис. живонароджених та 11,3 на
1000 живонароджених. На період 2002-2006 років
передбачається стабілізація коефіцієнту смертності
населення та зменшення показників материнської та
дитячої смертності.
Показник Зберігається тенденція до збільшення
загальної показників як загальної захворюваності населення,
захворюваності так і за такими основними видами: хвороби системи
населення кровообігу, хвороби органів травлення, хвороби
зростає органів дихання. За період з 1995 до 2001 року
захворюваність на туберкульоз в Україні зросла у
1,7 рази і в 2001 році становила 69,5 випадку на
100 тисяч населення. Зросла кількість
ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД осіб. Проте, є й
позитивні тенденції: зменшується захворюваність на
хвороби нервової системи, травми та отруєння.
Є всі підстави очікувати, що в прогнозному
періоді, через збільшення числа людей похилого
віку в структурі постійного населення України,
збільшиться як показник загальної захворюваності
населення, так і за такими основними видами
хвороб: органів дихання, систем кровообігу,
органів травлення.
Разом з тим, у найближчі 2-3 роки за рахунок
виконання заходів Національної програми боротьби
із захворюванням на туберкульоз на 2002-2005 роки
( 643/2001 ) відбудеться стабілізація цього
захворювання з поступовим повільним зменшенням, а
за рахунок виконання заходів Програми
профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2001-2003 роки
( 790-2001-п ) прогнозується призупинення темпів
розповсюдження захворюваності на СНІД.
Обсяги В 2001 р. видатки Зведеного бюджету на
бюджетних охорону здоров'я склали 3,09 відсотка від ВВП.
видатків на
охорону У прогнозному періоді очікується, що обсяги
здоров'я бюджетних видатків на охорону здоров'я будуть
будуть будуть збільшуватися відповідно до темпів
збільшуватися зростання ВВП і збільшуватися становитимуть
близько 3 відсотка ВВП.
При впровадженні системи
загальнообов'язкового державного соціального
медичного страхування та зростанні доходів
населення є підстави вважати, що відбудеться деяке
зростання обсягів фінансування з інших джерел, що
призведе до збільшення суспільних витрат на
охорону здоров'я.
8.3 ОСВІТА
У 2000/2001 навчальному році всього у
навчальних закладах України всіх форм власності
навчалося близько 10383 тис. осіб, в тому числі у
дошкільних закладах - 983 тис. осіб, у
загальноосвітніх навчальних закладах - 6764 тис.
осіб, професійно-технічних закладах - 524,6 тис.
осіб, вищих навчальних закладах - 1930,9 тис.
осіб, аспірантурі - 23 тис. осіб, докторантурі -
1,1 тис. осіб, у закладах післядипломної освіти -
близько 156,1 тис. осіб. При чому навчання у
державних і комунальних загальноосвітніх та
професійно-технічних закладах, як це і передбачено
Конституцією України ( 254к/96-ВР ), здійснювалося
безоплатно, в інших навчальних закладах - як за
рахунок бюджетних коштів, так і за рахунок інших
джерел.
Графік 8.3.1 Навчання у 2000-2006 роках
(Графік не наводиться)
Індекс освіти За даними ООН (1999 року) індекс освіти
України України складав 0,92, що дещо перевищує середній
перевищує індекс країн Східної Європи та СНД (0,91), але
індекс країн відчутно нижчий, ніж у країн Організації
Східної економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) -
Європи 0,97. Особливо відчутне відставання має місце за
та СНД показником валового охоплення навчанням - 77
відсотків в Україні проти 94 відсотків у країнах
ОЕСР.
Видатки загального і спеціального фондів
бюджету на освіту в Україні у 2000 році складали
4,1 відсотка від ВВП.
За розрахунками передбачається, що у 2006
році освіту у навчальних закладах України всіх
форм власності буде отримувати близько 10044,4
тис. осіб, в тому числі у дошкільних закладах -
700 тис. осіб (скорочення через зниження
народжуваності), у загальноосвітніх навчальних
закладах - 6194 тис. осіб, професійно-технічних
закладах - 525 тис. осіб, вищих навчальних
закладах - 2400 тис. осіб, аспірантурі - 24 тис.
осіб, докторантурі - 1,4 тис. осіб, у закладах
післядипломної освіти - близько 200 тис. осіб.
Прогноз індексу освіти України дещо
покращиться. Цьому буде сприяти перехід загальної
середньої освіти на 12-річний термін навчання та
зростання кількості студентів вищих навчальних
закладів.
Обсяги Обсяги бюджетних призначень загального і
бюджетних спеціального фондів на освіту будуть збільшуватися
видатків відповідно до темпів зростання ВВП, але
залишати- залишатимуться на рівні 4,5 відсотка від ВВП. При
муться на цьому обсяги платних освітніх послуг у 2006 році
рівні 4,5 розрахунково становитимуть близько 3550 млн.
відсотка гривень або майже 1 відсоток від ВВП. Крім того,
від ВВП зростанню обсягів фінансування освіти з інших
джерел певною мірою сприятиме впровадження нової
ефективної моделі фінансування системи освіти,
адекватної вимогам ринкової економіки, розробку
якої передбачено Указом Президента України від
09.10.2001 N 941 ( 941/2001 ) "Про додаткові
заходи щодо забезпечення розвитку освіти в
Україні" протягом 2002-2003 років.
Таким чином, зростання обсягів виробництва,
покращення індексу освіти, збереження позитивної
тенденції очікуваної тривалості життя дає нам
підстави стверджувати, що у найближче п'ятиріччя
індекс людського розвитку в Україні поліпшиться.
8.4 КУЛЬТУРА
Можливості В сучасному світі культура є ключовим
держави елементом суспільного, гуманітарного розвитку.
ефективно Завдяки їй члени суспільства мають змогу
утримувати, а реалізувати свій творчий потенціал, долучитись до
тим більше всього багатства світової культури, зберігати і
розвивати збагачувати власну історико-культурну спадщину у
культурну всьому її різноманітті.
інфра-
структуру Через глибоку господарчу кризу, наслідки якої
лишаються досі не подолано, можливості держави ефективно
вкрай утримувати, а тим більше розвивати культурну
недостатніми інфраструктуру лишаються вкрай недостатніми.
Прогнозування та виконання показників державного
бюджету по галузі з року в рік виконується на
рівні 40-70 відсотків, що є найнижчим показником у
бюджетній сфері та стало причиною багатьох
невирішених проблем.
Майже не будуються нові об'єкти культури.
Заробітна плата працівників культури залишається
найнижчою в державі, в культурі - 149 грн.,
мистецтві - 260 грн. Станом на 01.01.2002 року в
галузі культури майже 36 тис. чол. працювало на
умовах неповного робочого дня на 0,5; 0,25 ставки,
що не дає можливості зберегти діючу мережу галузі.
Кількість масових та універсальних бібліотек
в 2001 році складала 87,5% до рівня 1996 року,
відповідно: закладів культури клубного типу -
90,2%, кіноустановок з платним показом - 45%,
театрів - 99%, шкіл естетичного виховання - 92,7%.
У даний час в Україні діє 20,4 тис. масових
та універсальних бібліотек, 20,1 тис. клубних
закладів, 388 музеїв, 129 театрів, 1,5 тис. шкіл
естетичного виховання.
Сучасний стан розвитку культури та культурної
політики характеризується більш чи менш успішними
спробами реформ, і в одночас - дальшим перебігом
процесів глибинної трансформації господарчого та
суспільного життя на нових засадах. За останні
роки було розроблено і прийнято низку нових
законів, розпочато адміністративну реформу в
галузі, помітні зміни відбулись в системі
підготовки кадрів для культури.
Важливим етапом реалізації сучасної моделі
національної культурної політики, якісно нового
етапу забезпечення діяльності і розвитку галузі,
формування нової національної культурної
інфраструктури, вирішення проблем
культурно-мистецької сфери має стати 2003 рік,
оголошений згідно з Указом Президента України від
19.02.02 N 153/2002, Роком культури в
Україні.
Мета і основні Головною метою державної політики у сфері
завдання на культури і мистецтва є зростання
середньостроко духовно-інтелектуального потенціалу суспільства,
ву перспективу збереження національної культурної спадщини та
забезпечення доступу населення до культурних
надбань, зміцнення статусу української мови.
У середньостроковій перспективі на перший
план виходить завдання щодо модернізації та
розвитку існуючої мережі закладів
соціально-культурного призначення, особливо у
сільській місцевості. За розрахунками
передбачається, що у 2006 році мережа закладів
галузі в цілому буде відповідати рівню 2001 року.
Обсяги У прогнозному періоді очікується, що обсяги
бюджетних бюджетних видатків на культуру і мистецтво будуть
видатків на складати не менше 1,5 відсотка від ВВП. При цьому
культуру і обсяги платних послуг, що надаються населенню
мистецтво України закладами культури і мистецтва у 2006 році
будуть розрахунково становитимуть 205 млн. гривень, або
складати не на 61 млн. гривень більше, ніж в 2001 році.
менше 1,5
відсотка від Зростання доходів населення, послідовна
ВВП реалізація заходів, що сприятимуть розв'язанню
проблем та їх належне фінансове забезпечення дають
підстави стверджувати про поліпшення ситуації в
галузі у найближче п'ятиріччя.
9. НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ
Протягом Протягом тривалого періоду екологічна
тривалого ситуація в Україні погіршувалася внаслідок
періоду нехтування об'єктивними законами розвитку і
екологічна відтворення природно-ресурсного комплексу.
ситуація в Структурні деформації народного господарства, за
Україні яких перевага надавалася розвитку
погір- сировинно-видобувних, найбільш екологічно
шувалася... небезпечних галузей промисловості, відсутність
протягом останнього десятиріччя необхідних обсягів
інвестицій для оновлення технологій та здійснення
природоохоронних заходів обумовили нинішній
незадовільний стан довкілля.
Концентрація значної частини підприємств
екологонебезпечних галузей у лівобережних областях
має визначальний вплив на довкілля як у регіонах,
так і в цілому в країні. У Донецькій,
Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській та
Харківській областях зосереджено біля третини
підприємств країни, що мають шкідливі викіди.
Надходження забруднюючих речовин в атмосферу в цих
регіонах склало понад 80 відсотків від їх сумарних
обсягів в країні.
Багатократне перевищення обсягів забруднюючих
речовин, викинутих та скинутих у середньому одним
підприємством, спостерігалося в таких потенційно
небезпечних для довкілля видах діяльності, як
металургія, видобування металевих руд, виробництво
коксу, продуктів нафтопереробки та ядерного
...але в палива, видобування кам'яного вугілля, виробництво
останні електроенергії, газу та очистка води.
роки рівень
загального Разом з тим, рівень загального антропогенного
антропогенного навантаження на довкілля в останні роки має
навантаження тенденцію до зменшення.
на довкілля
має тенденцію Протягом 1995-2000 років обсяг викидів
до зменшення забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних
джерел знизився у 1,4 раза і склав у 2000 році
3,96 млн. тонн.
Обсяг викидів забруднюючих речовин в
атмосферу від стаціонарних джерел у 2001 році
збільшився у порівнянні з 2000 роком на 2,4
відсотка і склав 4,05 млн. тонн.
Найбільш значні збільшення викидів у
атмосферу в 2001 році відмічались зокрема у
Миколаївській (на 16,7 відсотка), Сумській (на 16
відсотків), Чернівецькій (на 12,2 відсотка),
Харківській (на 8,6 відсотка), Київській та
Дніпропетровській (на 8 відсотків) областях.
Загальна кількість забруднюючих речовин, які
викидатимуться в атмосферне повітря від пересувних
джерел забруднення у 2001-2002 роках, очікується
на рівні 2000 року - 1,95 млн. тонн. Це обумовлено
реалізацією заходів з поліпшення якості палива та
застосуванням екологічно чистих ресурсозберігаючих
технологій.
За умови зростання в останні два роки обсягів
виробництва в основних галузях народного
господарства це є результатом запровадження
економічного механізму природокористування,
зокрема встановлення індексованих у зв'язку з
