КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
| від 25 жовтня 2002 р. N 1586 Київ |
Про Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2002-2006 роки
Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Схвалити Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2002-2006 роки.
2. Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції за погодженням з Міністерством фінансів, Міністерством праці та соціальної політики, Фондом державного майна, Державним комітетом статистики та Національним банком вносити в разі потреби зміни до Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2002-2006 роки.
| Прем'єр-міністр України | А.КІНАХ |
| Інд. 18 |
Схвалено
постановою Кабінету Міністрів України
від 25 жовтня 2002 р. N 1586
Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2002-2006 роки
ЗМІСТ
------------------------------------------------------------------
N п/п | назва розділу/підрозділу
------------------------------------------------------------------
Загальна частина
ЧАСТИНА ПЕРША
1 Головне
2 Національна економіка
3 Зовнішньоекономічне середовище
ЧАСТИНА ДРУГА
4 Внутрішні припущення
4.1. Економічна політика та цільові параметри розвитку
економіки
4.2. Удосконалення нормативно-правової бази
5 Зовнішні припущення
5.1 Прогноз розвитку країн світу
5.2 Прогноз розвитку зовнішніх ринків традиційних
товарів українського експорту
5.3 Аспекти розвитку України
ЧАСТИНА ТРЕТЯ
6 Основні фактори економічного зростання
6.1. Трудові ресурси
6.1.1 Демографічна ситуація
6.1.2 Зайнятість населення
6.2. Основний капітал
6.3 Науково-технічний прогрес
7 ВВП, тенденції, структурні пропорції
7.1. Використання ВВП
7.2. Виробництво ВВП
ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА
8 Рівень життя населення
8.1. Доходи населення, заробітна плата, соціальні
стандарти
8.2. Охорона здоров'я
8.3. Освіта
8.4 Культура
9 Навколишнє середовище
10 Розвиток регіонів
11 Ризики прогнозу
12 Альтернативний сценарій
Додатки
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2002-2006 роки (далі - Прогноз) розроблено Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, Інститутом економічного прогнозування НАН України за участю Національного банку України відповідно до Закону України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України".
Мета Прогнозу полягає у визначенні цілей та пріоритетів економічного розвитку на середньострокову перспективу та обгрунтуванні напрямів соціально-економічного розвитку країни, основних параметрів розвитку економіки та соціальної сфери по роках прогнозного періоду.
У рамках стратегічних завдань, викладених у Посланні Президента України до Верховної Ради України "Україна: Поступ у XXI століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки", Посланні Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір. Концептуальні засади економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки" та Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, на основі комплексного аналізу досягнутого рівня розвитку економіки та соціальної сфери, демографічної ситуації, з урахуванням зовнішніх політичних, економічних та інших факторів у проекті Прогнозу визначено тенденції та перспективи розвитку економіки до 2006 року та обгрунтовано основні напрями економічної і соціальної політики на цей період.
Головним завданням у середньостроковій перспективі є досягнення сталого економічного зростання в умовах фінансової стабільності, активізації інвестиційних процесів і структурних перетворень та проведення активної соціальної політики держави.
У Прогнозі визначаються оцінки досягнутого рівня розвитку економіки і соціальної сфери, основні фактори економічного зростання, умови збереження макростабільності, вплив економічного зростання на рівень життя населення і очікувані тенденції зміни цих факторів у перспективі. Зроблено висновки щодо тенденцій розвитку економіки держави протягом середньострокового періоду.
Прогноз на період 2003-2006 років представлений за двома сценаріями. Перший сценарій (базовий) є передбаченням максимального використання можливостей до економічного зростання. Другий (альтернативний) відтворює розвиток економіки в умовах низьких темпів упровадження структурних змін та несприятливих зовнішніх умовах.
У процесі розробки проекту Прогнозу до обговорення його розділів було залучено як фахівців урядових установ і організацій, так і незалежних експертів, вітчизняних і зарубіжних.
Прогноз є основою для вибору варіанта розвитку, який у повному обсязі відповідатиме інтересам економіки та громадськості, і буде конкретизованим у відповідних державних та галузевих програмах.
ЧАСТИНА ПЕРША
1. ГОЛОВНЕ
Національна У розвитку національної економіки
економіка простежується два періоди: тривалої руйнівної
кризи (з 1991 по 1999 роки), стабілізації й
початку економічного піднесення (2000-2001 роки).
У 2002 році українська економіка вступила до
нового періоду розвитку, пов'язаного із
скороченням дії екстенсивних чинників і
орієнтацією на інтенсифікацію виробництва та
підвищення продуктивності праці. У найближчій
перспективі очікується, що підвищення рівня
конкурентності економіки за рахунок включення
інноваційних чинників розвитку та модернізації
виробництва дозволить підвищити конкурентність
української продукції на зовнішньому та
внутрішньому ринках і закріпити тенденцію
економічного зростання у довгостроковій
перспективі.
Зовнішньо- Світова економіка протягом 90-х років
економічне розвивалась хоча і не стабільно, але досить
середовище динамічно. За період з 1990 по 1999 роки
(аналіз) загальносвітовий обсяг ВВП приростав на 3 відсотки
в середньому за рік. Але наприкінці 2000 року
з'явились ознаки призупинення темпів економічного
зростання і вже у 2001 році світова економіка
увійшла у стадію рецесії: зростання ВВП склало
всього 2,5 відсотка проти 4,5 у 2000 році.
Прогноз Враховуючи таку динаміку розвитку, під час
розвитку країн розробки прогнозу в розрахунки покладено досить
світу обережні оцінки розвитку світової економіки на
найближчу перспективу: у 2002 році світовий ВВП
зросте на 2,8 відсотка (за даними МВФ). Перебудова
системи світової торгівлі, в тому числі скорочення
торговельних бар'єрів, може призвести до
підвищення темпів економічного росту в
середньостроковій перспективі до 4 відсотків в
середньому щороку.
Припущення Крім прогнозних оцінок розвитку світової
економіки у розрахунок покладені припущення, що
стосуються розвитку внутрішнього середовища
країни. Основними напрямами економічної політики
України в 2002-2006 роках будуть структурна
перебудова економіки, захист прав власності та
розвиток конкурентного середовища, покращення
корпоративного управління, активізація
інвестиційної та інноваційної діяльності, розвиток
фінансових ринків, упорядкування податкової та
бюджетної системи, підвищення ролі Уряду у сфері
соціального захисту та зайнятості населення,
управління державним сектором, зменшення масштабів
неформальної економіки, інтеграція України до ЄС.
Запровадження відповідних законодавчих актів
у прогнозному періоді створить правову основу для
досягнення стратегічних цілей діяльності Уряду: в
середньому протягом 2002-2006 років зростання ВВП
більш ніж на 6 відсотків, обсягів промислового
виробництва - на 6 відсотків, реального приросту
валового нагромадження основного капіталу - на 9,8
відсотка, реальної заробітної плати - на 12,5
відсотка, збереження цінової стабільності - темп
інфляції у 2006 році складе 4,3 відсотка (грудень
до грудня).
Прогноз основних макроекономічних показників
Трудові На розвитку демографічної ситуації в
ресурси: 2002-2006 роках буде відбиватися продовження
1) демо- депопуляції та збільшення питомої ваги осіб
графічна старшого і похилого віку при зменшенні частки
ситуація дітей. Очікується, що станом на 1 січня 2007 року
населення України за прогнозований період
зменшиться на 1,8 млн. осіб або на 3,6 відсотка. У
середньому кількість населення буде скорочуватися
на 354 тис. осіб за рік.
2) зайнятість Трудовий потенціал України на прогнозний
населення період буде на достатньому рівні забезпечувати
сталий економічний розвиток. У 2006 році
чисельність працівників у віці 15-70 років,
зайнятих економічною діяльністю, порівняно з 2001
роком зросте приблизно на 1,8 млн. осіб.
Чисельність безробітних, визначена за методологією
МОП, зменшиться за цей період більш ніж на 500
тис. осіб, одночасно чисельність зареєстрованих
безробітних щороку буде збільшуватись більш ніж на
80 тис. осіб.
Основний За рахунок збереження тенденції зростання
капітал валового нагромадження основного капіталу
очікується поліпшення коефіцієнту інтенсивності
оновлення основних фондів (зменшиться з 0,43 у
2002 році до 0,25 у 2006 році) та зростання
фондовіддачі з 0,25 у 2002 році до 0,28 у 2006
році.
Науково- Економічне зростання в країні в 2002-2006
технічний роках відбуватиметься, у першу чергу, за рахунок
прогрес активної науково-технологічної та інноваційної
політики.
З метою закріплення позитивних досягнень в
економіці та створення передумов для прогресивних
економічних перетворень будуть створені сприятливі
умови для розвитку наукового потенціалу країни,
здійснена переорієнтація економіки на інноваційну
модель, в якій наукова сфера стане ключовою
ланкою, зорієнтованою на продукування новітніх
конкурентоспроможних знань, завершення
високотехнологічних розробок, придатних для
безпосереднього впровадження в економічну
практику.
Прогнозується істотне підвищення обсягів
фінансового забезпечення науково-технологічної
сфери шляхом як збільшення бюджетних видатків (не
менш як 1,7 відсотка ВВП), так і залучення
позабюджетних асигнувань.
Будуть поліпшені умови для творчої праці
дослідників та розробників наукоємних технологій,
що неможливо забезпечити без переходу від
нинішнього, в цілому витратного, фінансування
НДДКР в Україні до економічно обгрунтованого.
Істотна державна підтримка надаватиметься
розвитку фундаментальної науки, що є основою
створення власних високих технологій і важливим
чинником оновлення наукового потенціалу. При цьому
підтримка фундаментальних досліджень буде
здійснюватись, перш за все, для формування таких
нових знань, що будуть придатними для комерційного
використання в стратегічній перспективі і в
некомерційних дослідженнях загальнодержавного
значення.
Актуальними будуть заходи, спрямовані на
здійснення організаційно-функціональної та
матеріально-технічної перебудови вітчизняної
наукової системи з метою забезпечення проведення
наукових досліджень на сучасному рівні, суттєвого
зростання її інноваційного та комерційного
потенціалу, органічного включення у продуктивну
економічну діяльність.
ВВП: У 2002-2006 роках важливим фактором
1) викорис- економічного зростання буде розширення сукупного
тання внутрішнього попиту. Його реальний середньорічний
приріст становитиме близько 7 відсотків порівняно
з середньорічним падінням на 2,9 відсотка протягом
п'яти попередніх років, починаючи з 1996 (у 2001
році за попереднім звітом зріс на 9,6 відсотка).
Задоволення зростаючого внутрішнього попиту,
зокрема на інвестиційні товари, призведе до
перевищення середньорічного темпу росту імпорту
(5,2 відсотка) над темпом росту експорту (4,7
відсотка). У 1997-2000 роках спостерігалась
протилежна ситуація: середньорічне зростання
імпорту складало 1,2 відсотка, експорту - 3,8
відсотка (методологія Національних рахунків).
2) виробництво Протягом 2002-2006 років промисловість
відіграватиме провідну роль у виробництві валової
доданої вартості (далі - ВДВ). Її внесок у
загальний приріст ВДВ збільшуватиметься з 1,9
відсотка в 2002 році до 2,5 відсотка в 2006 році.
Внесок у ВДВ інших видів економічної діяльності
зміниться: у сільському господарстві, мисливстві
та лісовому господарстві з 1,2 відсотка в 2002
році до 1,3 відсотка в 2006 році, в будівництві з
0,0 відсотка в 2002 році до 0,3 відсотка в 2006
році, у транспорті з 0,2 до 0,7 відсотка, в
оптовій, роздрібній торгівлі, торгівлі
транспортними засобами, послуги з ремонту з 1,3 до
1,1 відсотка, в інших видах економічної діяльності
з 0,2 до 1,1 відсотка.
Доходи насе- Прогнозується поступове підвищення рівня
лення, життя населення на засадах нової соціальної
заробітна політики. Зростатимуть реальні наявні доходи
плата населення з темпом не нижче за темп росту ВВП.
У 2006 році буде досягнуто оптимальних пропорцій
між мінімальною та максимальною заробітною платою
та пенсією - 5-6 разів.
Охорона Бюджетні видатки на охорону здоров'я будуть
здоров'я збільшуватися відповідно до темпів зростання ВВП.
У 2002-2006 роках їх обсяг залишиться на рівні
3 відсотків ВВП. Збільшиться очікувана тривалість
життя з 67,9 до 68,3 року.
Освіта Частка бюджетних видатків на освіту
залишиться на рівні 4,5 відсотка ВВП.
Навколишнє Головною метою екологічної політики держави у
середовище 2002-2006 роках буде досягнення екологічної
рівноваги шляхом поетапного поліпшення стану
довкілля в регіонах з кризовою екологічною
ситуацією та збереження стабільності в регіонах із
саморегулюючим станом біосфери.
Розвиток Ключовим напрямом розвитку регіонів стане
регіонів активізація ресурсного потенціалу. У 2002-2006
роках, як і в попередні роки, вагому частку
валової доданої вартості (48,9 відсотка)
забезпечать регіони із значним промисловим
потенціалом. В усіх регіонах прогнозується
зростання обсягів промислового виробництва, проте
середньорічні темпи приросту в 12 з 27 регіонів
матимуть тенденцію до зниження.
Ризики У Прогнозі на 2002-2006 роки серед основних є
прогнозу ризики невиконання завдань структурної,
інвестиційної, зовнішньоекономічної, фіскальної
політик, валютний, інфляційний ризики та ризик
політичної нестабільності.
Альтернатив- За умов справдження цих ризиків
ний сценарій (альтернативний прогноз на 2002-2006 роки)
очікується середнє зростання реального ВВП щороку
на 4,4 відсотка, кінцевих споживчих витрат - на 5
відсотків, інвестицій - на 3,5 відсотка, середнє
зменшення чисельності наявного населення щороку на
0,7 відсотка, скорочення чисельності працівників у
віці 15-70 років, зайнятих економічною діяльністю
на 0,5 відсотка, зростання рівня зареєстрованого
безробіття на кінець року на 15,5 відсотка,
зростання рівня безробіття за методологією МОП на
1,6 відсотка.
2. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
На початку Розвиток національної економіки можна
90-х років розділити на два періоди: перший - період
Україна руйнівної трансформаційної кризи, коли з 1990
вступила у року по 1999 рік реальне падіння ВВП становило
період 59,2 відсотка; другий - стабілізації та початку
затяжної економічного піднесення, протягом якого реальний
руйнівної ВВП зріс на 15,5 відсотка.
кризи
Індекс реального ВВП (1990=100)
(Графічне зображення не наводиться)
На першому етапі відбувалося становлення
державності та головних атрибутів ринкової
економіки в Україні, зорієнтоване на впровадження
ринкових механізмів, мотивацію підприємництва до
продуктивної праці, піднесення національного
виробництва та експортної діяльності. Але в
реальній дійсності за відсутності необхідних
кадрів, традицій підприємницької діяльності, при
значних структурних диспропорціях, успадкованих з
часів централізовано-планової радянської
економіки, порушенні усталених виробничих та
торговельних зв'язків з країнами колишнього СРСР
це призвело до розгортання кризових явищ.
На ринку праці відбувалося скорочення
чисельності зайнятих в усіх сферах економічної
діяльності. До 2001 року зростала кількість
офіційно зареєстрованих безробітних. Це було
пов'язано з формуванням у перехідному періоді
значної невідповідності попиту та пропозиції на
робочу силу як за кількісними показниками, так і
за якісними, тобто за професійною структурою.
Однією з найбільш несприятливих тенденцій
системної кризи економіки перехідного періоду став
спад інвестиційної та інноваційної діяльності. За
період економічної кризи обсяг валового
нагромадження основного капіталу щороку
зменшувався в середньому на 26,4 відсотка, а
науково-технічний потенціал скоротився в 2,5-3
рази. Основною причиною такого падіння були
відсутність достатніх обсягів коштів та
відсутність ефективного власника на більшості
підприємств. Як наслідок, суттєво скоротилися
ефективність відтворення та інтенсивність
оновлення основних фондів, відбувався їх значний
знос (як фізичний, так і моральний).
У той же час поступові дії щодо лібералізації
економіки, роздержавлення та приватизації,
розбудови ринкової інфраструктури, послідовна
антиінфляційна політика в останні роки надали
змогу знизити інфляцію до рівня, який не
перешкоджає зростанню економічної активності.
2000 рік став Як наслідок, 2000 рік став переломним на
переломним шляху розвитку економіки України, Уперше за часів
на шляху незалежності відбулося збільшення реальних обсягів
розвитку ВВП (на 5,9 відсотка до попереднього року), уперше
економіки зріс внутрішній попит (на 6,2 відсотка в цілому, у
тому числі на 12,4 відсотка зросло валове
нагромадження основного капіталу). Але розширення
зовнішнього попиту (реально експорт зріс за даними
національних рахунків на 21,5 відсотка) набагато
випереджало темпи росту внутрішнього.
У 2001 році У 2001 році це співвідношення змінилось на
відбулось користь останнього: темпи приросту внутрішнього
продовження попиту склали 9,6 відсотків (в тому числі кінцевих
тенденцій споживчих витрат - 9,7 відсотків, валового
економічного нагромадження - 9,2 відсотка) і вже випереджали
зростання темпи розширення зовнішнього (реально експорт зріс
на 2,9 відсотка). ВВП в цілому зріс на 9,1
відсотка і третину його реального приросту було
забезпечено за рахунок підвищення внутрішнього
попиту на товари вітчизняного виробництва навіть в
умовах, коли імпорт дешевшав. Тобто, у 2001 році
досягнуто ситуації, коли за якістю та ціною деякі
групи національних товарів вже стали більш
конкурентоздатними порівняно з імпортними.
Кількісне нарощування інвестицій, починаючи з 1998
року, почало приносити свої позитивні результати у
вигляді підвищення якості та збільшення
асортименту вітчизняних товарів.
Тенденції Підсумки першого півріччя 2002 року
2002 року підтверджують, що економічне зростання
продовжується в умовах посилення тенденції до
заміщення зовнішніх чинників внутрішніми. В цілому
за рік очікується, що:
1. Зросте зовнішній попит
Зовнішня торгівля: починаючи з II кварталу,
очікується покращання ситуації на зовнішніх
ринках. Прогнозується зростання експорту товарів
та послуг на 4,5 відсотка, імпорт товарів та
послуг зросте на 1,8 відсотка, додатне значення
чистого експорту прогнозується на рівні 1195 млн.
дол. США (методологія платіжного балансу).
2. Збережеться цінова стабільність
Валютний ринок: Виходячи з припущення про
збереження до кінця року позитивного сальдо
зовнішньої торгівлі та отримання запланованого
обсягу зовнішнього фінансування, середньорічний
обмінний курс складе 5,33 грн./дол. США.
Грошово-кредитна сфера: Номінальне збільшення
грошової бази здійснюватиметься головним чином
через операції на валютному ринку. Поряд з цим
НБУ, використовуючи інструменти грошово-кредитної
політики, продовжуватиме поступові кроки,
спрямовані на стимулювання розширення обсягів
кредитування та зниження вартості кредитних
ресурсів. Коефіцієнт монетизації буде на рівні
24,27 відсотка.
Інфляція: індекс інфляції (грудень до грудня)
становитиме 103,5 відсотка, середньорічний - 102,3
відсотка. Після зниження споживчих цін протягом
восьми місяців очікується прискорення інфляційних
процесів в кінці 2002 року. Основними чинниками
зростання темпів інфляції можуть бути: підвищення
тарифів на платні послуги для населення та цін на
нафтопродукти.
3. Як наслідок цінової стабільності:
зросте внутрішній попит
Кінцеві споживчі витрати домогосподарств: до кінця
року очікується реальне зростання споживання
домогосподарств на 6,4 відсотка при зростанні
реальної заробітної плати на 16,9 відсотка.
Кінцеві споживчі витрати сектору
загальнодержавного управління (ЗДУ): у цілому за
2002 рік очікується реальне зростання споживання
ЗДУ на 2,8 відсотка.
Валове нагромадження основного капіталу (ВНОК):
очікується, що до кінця року ВНОК реально зросте
на 2,6 відсотка.
зросте виробництво (пропозиція)
Промислове виробництво, сільське господарство
та ВВП: у 2002 році прогнозується реальне
зростання випуску продукції промисловості - на 5
відсотків, валової продукції сільського
господарства - на 2,1 відсотка, ВВП -
4,8 відсотка.
Чи закладено Але, чи можна сказати, що досягнення
основу сталого 2000-2001 років заклали основу для сталого
довго- довготермінового зростання? Щоб відповісти на це
термінового складне питання, треба проаналізувати, що
зростання? представляє собою сьогодні економіка України, чи є
вона достатньо конкурентноспроможною?
Рівень Основними компонентами
конкурентності конкурентоспроможності є: конкурентність
суспільства: суспільства (трудових ресурсів), конкурентність
структури (структури виробництва, власності);
конкурентність процесу (технологій та виробничих
фондів, за допомогою яких здійснюється процес
виробництва); конкурентність продукту (краща
якість, асортимент).
сьогодні 1) не дивлячись на негативні процеси, які
відбувалися на ринку праці та в таких галузях,
як освіта, наука та охорона здоров'я, Україна
все ще має високий ступінь конкурентності
суспільства:
порівняно з багатьма високорозвиненими країнами
населення України має високий рівень освіти,
зберігається значна кількість кваліфікованих
спеціалістів у науці та освіті, рівень багатьох
наукових розробок відповідає світовому.
У 2000-2001 роках уряд проводив політику,
спрямовану на поліпшення рівня життя населення:
зростав рівень мінімальної заробітної плати,
скорочувалася заборгованість із заробітної
плати попередніх періодів та не нарощувалися її
обсяги протягом року. Це стало першими кроками
на шляху вирішення проблеми, яка призводила у
минулі роки до скорочення стимулів до праці.
у середньо- Для збереження у середньостроковій
строковій перспективі високого ступеня конкурентності
перспективі суспільства розроблено низку стратегічних
документів, що забезпечать зростання реальних
доходів населення у наступні роки та мотивацію до
їх легалізації, підвищення якості соціальних
послуг:
Комплексна програма забезпечення реалізації
Стратегії подолання бідності ( 1712-2001-п );
Державна програма зайнятості населення України на
2001-2004 роки ( 3076-14 );
проекти Законів України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" і "Про недержавне
пенсійне забезпечення";
проект Закону України "Про загальнообов'язкове
державне медичне страхування" тощо.
Рівень 2) За останні два роки реалізовано низку заходів
конкурен- для поліпшення конкурентності структури:
тності
структури: - прискорено грошову приватизацію, яка сприяє
створенню ефективної структури економіки,
сьогодні характерної для світового господарства;
- чинним законодавством України з питань
приватизації для іноземних інвесторів
передбачено рівні з вітчизняними інвесторами
умови участі у приватизації державного майна;
- запроваджено нові механізми функціонування
ринків енергоносіїв, а саме: відпрацьовано
механізм аукціонного продажу природного та
скрапленого газу, нафти, внесено зміни до
порядку функціонування ринку електроенергії,
спрямовані на покращання системи розрахунків,
що дозволило підвищити оплату коштами з 20-22
відсотків у 1999 році до 85,2 станом на
1 вересня 2002 року;
- проведено реформу в аграрному секторі,
створено 15,3 тис. агроформувань ринкового
типу. Реальне зростання обсягу валової
продукції сільського господарства в 2000 році
склало 9,8 відсотка, в 2001 - 10,2 відсотка.
У 2001 році обсяги експорту зросли на 481
млн. доларів США до рівня 2,1 млрд. доларів
США.
у середньо- Основні документи, що регламентуватимуть
строковій діяльність у ринковому середовищі в майбутньому та
перспективі сприятимуть підвищенню конкурентності структури:
Податковий кодекс, Закон України "Про захист
економічної конкуренції" ( 2210-14 ), проекти
Конкурентного процесуального кодексу, Законів
України "Про ринок земель", "Про кооперацію" та
інші.
Рівень 3) у 2000-2001 роках удалося досягти певних
конкурентно- позитивних зрушень і в підвищенні
спроможності конкурентоспроможності технологічного процесу
техно- та менеджменту:
логічного
процесу та стабільні фінансові умови розвитку стимулювали
менеджменту: підприємців збільшувати свої інвестиції в
якісне оновлення та придбання основних фондів
сьогодні (реальне зростання валового нагромадження
основного капіталу в 2001 році склало 8,3
відсотка, приріст інвестицій в основний капітал
- 20,8 відсотка);
збільшується кількість підприємств, які
проводять інновації (1999 рік - 1376
підприємств, 2000 рік - 1491, 2001 рік - 1503);
прискорення процесів грошової приватизації
означає, що підприємства переходять у власність
стратегічних інвесторів, які запроваджують
ринкові методи управління.
Проте у цій сфері діяльності ще залишається
багато проблем. На їх вирішення буде спрямовано
реалізацію таких нормативно-правових актів:
Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про
основні засади структурної перебудови
національної економіки"; Закону України "Про
основні засади надання субвенцій з державного
бюджету України на виконання інвестиційних
проектів" та інші.
Підвищення рівня конкурентності суспільства,
структури і процесу в умовах досягнення
макроекономічної стабільності, вирішення
накопичених за попередні роки проблем за рахунок
структурних зрушень, проведення реформ у сфері
управління та підвищення якості життя населення
дозволить у прогнозному періоді підвищити
конкурентоспроможність української продукції на
зовнішньому та внутрішньому ринках та закріпити
тенденцію економічного зростання у довгостроковій
перспективі.
3. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ
Аналіз Протягом 90-х років ріст світової торгівлі
поточного товарами перевищував зростання ВВП. За період з
стану 1990 по 1999 роки обсяг світової торгівлі товарами
світової збільшився в середньому на 6,3 відсотка за рік,
економіки* тоді як загальносвітовий обсяг ВВП - на 3
відсотка. У всіх основних регіонах світу обсяги
експорту зростали більш високими темпами, ніж
внутрішній попит, що стимулювало прискорення їх
економічного зростання. У країнах, що
розвиваються, зростання стримувалось через високу
залежність їх експорту від продукції сільського
господарства та енергоємних галузей обробної
промисловості. Загальносвітовий попит на продукцію
цих галузей збільшувався не так швидко, а рівень
встановлених торгівельних обмежень у 2-3 рази
перевищував відповідні рівні торгівельних обмежень
