• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про Програму перспективного розвитку заповідної справи в Україні

Верховна Рада України  | Постанова від 22.09.1994 № 177/94-ВР
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Постанова
  • Дата: 22.09.1994
  • Номер: 177/94-ВР
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Постанова
  • Дата: 22.09.1994
  • Номер: 177/94-ВР
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про Програму перспективного розвитку заповідної справи в Україні
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 48, ст.430 )
Верховна Рада України
постановляє:
1. Подану Кабінетом Міністрів України Програму перспективного розвитку заповідної справи в Україні ("Заповідники") з урахуванням зауважень та пропозицій, висловлених народними депутатами України під час її обговорення, затвердити (додається).
2. Кабінету Міністрів України забезпечити реалізацію затвердженої Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні.
Голова Верховної Ради України О.МОРОЗ
м.Київ, 22 вересня 1994 року
N 177/94-ВР
ЗАТВЕРДЖЕНА
Постановою Верховної Ради України
від 22 вересня 1994 року N 177/94-ВР
ПРОГРАМА
перспективного розвитку заповідної справи в Україні ("Заповідники")
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Метою Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні ("Заповідники") є поліпшення умов для збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду (далі - ПЗФ) як національного надбання, забезпечення подальшого науково обгрунтованого розвитку заповідної справи в Україні до 2005 року на основі визнання її соціального, економічного та екологічного значення для усталеного розвитку держави та народу України.
Передбачена Програмою система заходів спрямована на збереження унікальних і типових ландшафтів, інших природних комплексів, біологічного різноманіття, в тому числі генофонду рослинного і тваринного світу, підвищення ролі заповідних територій у розробці наукових основ раціонального природокористування та охорони природи, розвитку природознавчих наук, здійсненні моніторингу навколишнього природного середовища, підготовці висококваліфікованих фахівців, екологічному та патріотичному вихованні громадян.
Програма передбачає розв'язання таких основних завдань:
визначення стратегії розвитку заповідної справи;
зміцнення наукових, організаційних, правових, фінансових, матеріально-технічних та інших засад розвитку заповідної справи;
оптимізацію мережі природних і біосферних заповідників, національних природних парків, територій та об'єктів ПЗФ інших категорій;
активізацію наукових досліджень на базі заповідних територій, посилення ролі Національної академії наук України і Міністерства охорони навколишнього природного середовища України у науково-методичному забезпеченні та координації роботи заповідників і національних природних парків, розробці наукових та організаційних засад заповідної справи;
сприяння підвищенню ролі заповідної справи у екологічному та патріотичному вихованні громадян та підготовці фахівців, входженню України до міжнародної системи співробітництва з питань розвитку заповідної справи.
Програма грунтується на аналізі розвитку заповідної справи в Україні та інших державах, вимогах відповідних міжнародно-правових актів та рекомендаціях міжнародних організацій.
2. СУЧАСНА ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ ТА СТАН ЗАПОВІДНОЇ СПРАВИ
Розвиток наукових та організаційних засад заповідної справи в Україні значною мірою зумовлюється денатуралізацією природних екологічних систем, яка дедалі посилюється у глобальному та регіональному масштабі. У зв'язку з цим особливого значення набувають підтримання природного ходу основних екологічних процесів, збереження унікальних та типових екологічних систем, всього різноманіття генетичних ресурсів біосфери, які нині перебувають під загрозою знищення через надмірну експлуатацію природних ресурсів та деструкцію ландшафтів.
Здебільшого безсистемний техногенний вплив призвів до значного руйнування усталеного для народу навколишнього природного середовища, значною мірою позначився на генофонді природи України. На сьогодні збереглося близько 30 відсотків природної рослинності, яка перебуває на різних стадіях трансформації. Особливу тривогу викликає стан справ із збереженням генофонду рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин. До другого видання Червоної книги України занесено 381 вид тварин (близько 60 відсотків з них - безхребетні), 531 вид рослин та грибів, у тому числі 429 видів судинних рослин, які становлять понад 12 відсотків всієї дикорослої флори. Порівняно з першим виданням (1976 рік) кількість видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, збільшилася майже в чотири рази. До переліку рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, рослинних угруповань ("Зелена книга України"), підготовленого та опублікованого науковцями, занесено 127 таких угруповань. Катастрофічно зменшуються запаси цінних лікарських та декоративних рослин.
Найефективнішим засобом охорони видів тваринного і рослинного світу, унікальних та типових природних комплексів є розширення та підвищення репрезентативності мережі ПЗФ.
Організаційно-правові основи ведення заповідної справи визначено Законом України "Про природно-заповідний фонд України" (1992 рік) та актами законодавства, прийнятими відповідно до нього. ПЗФ України розглядається як складова частина світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною, і включає 6100 територій та об'єктів загальною площею 1412,8 тис. гектарів (2,34 відсотка території України), розподіл яких за категоріями характеризується такими даними (за станом на 1 січня 1994 року):
-----------------------------------------------------------------
| | | Площа |
| | Кіль-|---------------------|
| Категорія | кість| тис.га |% до терито-|
| | | |рії країни |
|---------------------------------+-------+--------+------------|
| Природні заповідники | 12| 119,5 | 0,2 |
| Біосферні заповідники | 3| 88,1 | 0,14 |
| Національні природні парки | 4| 176,7 | 0,29 |
| Регіональні ландшафтні парки | 5| 81,3 | 0,12 |
| Заказники: | 1936| 829,7 | 1,35 |
| загальнодержавного значення | 227| 330,0 | 0,55 |
| місцевого значення | 1709| 499,7 | 0,8 |
| Пам'ятки природи: | 2850| 17,5 | 0,028 |
| загальнодержавного значення | 123| 4,9 | 0,008 |
| місцевого значення | 2727| 12,6 | 0,02 |
| Заповідні урочища | 737| 83,4 | 0,14 |
| Ботанічні сади загально- | 17| 1,9 | 0,002 |
| державного значення | | | |
| Дендрологічні парки: | 21| 1,2 | 0,002 |
| загальнодержавного значення | 19| 1,2 | 0,002 |
| місцевого значення | 2| 0,01| 0,0000 |
| Зоологічні парки загально- | 6| 0,1 | 0,0002 |
| державного значення | | | |
| Парки-пам'ятки садово-паркового | 509| 13,4 | 0,02 |
| мистецтва: | | | |
| загальнодержавного значення | 83| 5,8 | 0,01 |
| місцевого значення | 426| 7,6 | 0,01 |
|---------------------------------+-------+--------+------------|
| Разом | 6100 |1412,8 | 2,34 |
-----------------------------------------------------------------
Заповідними є близько 300 тисяч гектарів найбільш цінних болотних масивів, 150 тисяч гектарів місць зростання лікарських рослин, майже дві тисячі гектарів земель, що є місцем оселення цінної ентомофауни. З метою збереження водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення, головним чином як місця оселення водоплавних птахів, в акваторії Тендрівської та Ягорлицької заток Чорного моря, у дельті Дунаю та у затоці Сиваш під особливу охорону взято понад 220 тисяч гектарів. Відповідно до Указу Президента України від 10 березня 1994 року N 79/94 , рішень місцевих органів влади для наступного заповідання зарезервовано близько 700 тисяч гектарів цінних у науковому та екологічному відношенні територій.
Однак, незважаючи на вжиті заходи, мережа ПЗФ в Україні є значно меншою (2,34 відсотка загальної території), ніж у більшості країн Європи, де цей показник досягає 5-7, а в північному регіоні - 11-12 відсотків.
Основні проблеми розвитку заповідної справи в Україні зумовлені перш за все недосконалістю системи управління у цій сфері, низьким рівнем фінансування, матеріально-технічного забезпечення, недостатнім розвитком спеціальних наукових досліджень, слабкою правовою відповідальністю за порушення режиму заповідних територій та об'єктів. За сучасних умов переходу на переважно ринкові відносини господарювання, зміни форм власності на землю становище ще більше ускладнюється.
3. СТРАТЕГІЯ ОПТИМІЗАЦІЇ МЕРЕЖІ ТЕРИТОРІЙ ТА ОБ'ЄКТІВ ПЗФ І РОЗВИТКУ ЗАПОВІДНОЇ СПРАВИ
Концепція розвитку заповідної справи передбачає зростання її суспільного значення для розвитку держави та для народу України, оптимізацію і розвиток системи територій та об'єктів ПЗФ з метою забезпечення охорони біологічного різноманіття, типових та унікальних ландшафтів України, сприяння підтриманню екологічної рівноваги на її території, зміцнення бази для проведення моніторингу навколишнього природного середовища, наукових досліджень, екологічного та патріотичного виховання громадян.
Оптимізація мережі територій та об'єктів ПЗФ, подальший розвиток заповідної справи в Україні мають бути забезпечені на основі вирішення таких першочергових завдань:
збільшення площі територій та об'єктів ПЗФ як важливого інтегрального екологічного показника до 2000 року в цілому в Україні до 3-4, а в окремих регіонах - до 9-10 відсотків, забезпечення репрезентативності ПЗФ за флористичною, ценотичною, фауністичною, геологічною, грунтознавчою, ландшафтною та іншими екологічними ознаками;
пріоритетного розвитку груп об'єктів високої категорії заповідності, насамперед багатофункціональних (національних природних парків, біосферних заповідників), створення їх у регіонах, недостатньо представлених у ПЗФ, оптимізації меж існуючих об'єктів ПЗФ з метою поліпшення умов для збереження заповідних природних комплексів;
розширення мережі територій та об'єктів ПЗФ, які, крім збереження генофонду, ценофонду, фауністичних, ландшафтних та інших природних комплексів, сприяння підтриманню екологічної рівноваги, передбачають також проведення екологічного та краєзнавчого виховання, регламентованого відпочинку на природі;
розвитку мережі територій та об'єктів ПЗФ, у яких поєднуються завдання охорони об'єктів природи і культури;
удосконалення класифікації ПЗФ шляхом запровадження нових та уточнення статусу існуючих категорій;
формування загальнодержавної територіальної комплексної системи охорони навколишнього природного середовища на основі поєднання територій та об'єктів ПЗФ з іншими територіями, що особливо охороняються;
запровадження регулярного наукового аналізу стану ПЗФ;
розвитку та підвищення ефективності участі України у міжнародному співробітництві у сфері заповідної справи, створення міжнародних багатофункціональних заповідних об'єктів;
вдосконалення системи державного управління у сфері заповідної справи, перш за все заповідниками та національними природними парками;
поліпшення фінансового, матеріально-технічного та правового забезпечення розвитку заповідної справи, посилення відповідальності за порушення режиму заповідних територій;
органічного поєднання завдань розвитку заповідної справи з системою освіти, екологічного та патріотичного виховання.
4. НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Особливе значення для подальшого розвитку заповідної справи мають наукові дослідження з таких проблем:
вдосконалення економічних, правових, екологічних та організаційних засобів збереження та відновлення біологічного різноманіття, природних комплексів та об'єктів, що перебувають в умовах неоднакового ступеня антропогенної зміненості та впливу різних типів господарської діяльності;
розроблення критеріїв наукової, екологічної, економічної, рекреаційної і соціальної оцінки територій та об'єктів ПЗФ;
проведення середньо- і великомасштабного вивчення та картографування природних комплексів та їх компонентів для здійснення комплексного моніторингу стану територій та об'єктів ПЗФ, розробки наукових основ охорони навколишнього природного середовища, збереження різних типів природних комплексів, створення геоінформаційних систем;
поглиблення наукових основ збереження і розведення у штучних умовах рідкісних видів фауни і флори з метою їх наступної реінтродукції та введення в культуру, створення необхідних для цього спеціальних розплідників та розсадників.
Для вирішення зазначених та інших наукових проблем доцільно розширити наукові дослідження установ Національної академії наук України у природних і біосферних заповідниках, національних природних парках та на інших територіях і об'єктах ПЗФ, посилити роль Академії у забезпеченні методичного керівництва всіма науковими дослідженнями на природно-заповідних територіях. З цією метою має бути розроблена наукова програма Національної академії наук України, забезпечено участь її фахівців у підвищенні кваліфікації наукових співробітників природних та біосферних заповідників, національних природних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних парків, а також інших природоохоронних установ.
Важливим завданням є розширення наукової діяльності ботанічних садів, дендрологічних та зоологічних парків.
З метою розвитку наукових досліджень з проблем заповідної справи, поліпшення їх координації, здійснення аналізу, оцінки та прогнозу екологічного стану ПЗФ передбачається створити на базі існуючої лабораторії наукових основ заповідної справи (м.Київ) науковий центр при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України, який буде співпрацювати з Національною академією наук України, Українською академією аграрних наук, вищими навчальними закладами та іншими науковими центрами.
5. РОЗШИРЕННЯ МЕРЕЖІ ТЕРИТОРІЙ ТА ОБ'ЄКТІВ ПЗФ
Мережу територій та об'єктів ПЗФ передбачається розширяти за рахунок мінімально антропогенно порушених земель та акваторій, а також тих, на яких ширше представлені види тварин і рослин, занесені до Червоної книги України, та рідкісні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України. Має бути забезпечено, щоб у кожній фізико-географічній провінції був щонайменше один природний, біосферний заповідник або національний природний чи регіональний ландшафтний парк, де охорона природних комплексів і збереження екологічної рівноваги поєднуватимуться з організованими формами підготовки кадрів, екологічного виховання, екологічного туризму, регламентованого відпочинку на природі (додаток N 1).
Мають бути проведені додаткові наукові дослідження з метою вивчення можливості заповідання частин територій, які до цього часу використовувалися як військові полігони, пошуку можливостей посилення охорони великих та малих річок, морських акваторій, територій, де представлені типові грунти, шляхом включення найбільш цінних ділянок до ПЗФ.
Важливо посилити охорону місцезнаходжень викопної фауни і флори, ширше проводити на заповідних територіях відновлення корінних, типових природних комплексів, реакліматизацію видів тварин та реінтродукцію рослин.
Значна увага приділятиметься формуванню на базі природних заповідників, національних природних парків та інших заповідних територій системи полігонів для моніторингу навколишнього природного середовища, створенню біосферних заповідників у складі їх міжнародної мережі.
Намічається також розширення існуючих територій та об'єктів ПЗФ з метою збереження прилеглих до них та інших цінних у екологічному відношенні територій та акваторій у дельті Дунаю, на північному узбережжі Чорного та Азовського морів, у тому числі Бердянської, Обитічної, Білосарайської та Кривої кіс, у районі Шацьких озер та в інших регіонах (додаток N 2).
Подальшого розвитку має набути резервування особливо цінних у науковому та екологічному відношенні територій для наступного заповідання.
Розвиток мережі ПЗФ передбачається забезпечити у поєднанні з оптимізацією структури інших територій, що особливо охороняються і мають екологічні, захисні функції (ліси 1 групи, зелені зони міст та селищ міського типу, водоохоронні зони, полезахисні лісосмуги та інші), з метою формування з урахуванням ландшафтних умов, структури гідрологічних басейнів, динамічних та інших особливостей природних комплексів територіальної основи загальнодержавної системи охорони навколишнього природного середовища, у якій особливо цінні у екологічному відношенні території ("екологічні вузли") з'єднуються між собою "екологічними коридорами", в тому числі транснаціональними. Це матиме особливе значення для збереження біологічного різноманіття, шляхів міграції тварин, стабілізації екологічної обстановки, запобігання розвиткові несприятливих природних процесів.
6. ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЙ ТА ОБ'ЄКТІВ ПЗФ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
Здійснення моніторингу навколишнього природного середовища передбачає формування такої мережі територій та об'єктів ПЗФ, яка б враховувала територіальні та часові зміни екосистем у межах країни та тенденції глобальних змін біосфери. Ця система повинна відображати фоновий, еталонний стан навколишнього природного середовища, регіональні особливості, диференціацію ландшафтів та інших природних комплексів, ступінь їх антропогенної трансформації, враховувати особливості динаміки, сприяти поліпшенню прогнозування змін на різних рівнях організації екологічних систем та стати складовою частиною державної системи моніторингу навколишнього природного середовища України. Для цього в межах територій ПЗФ визначатимуться місця розташування спеціальних полігонів, для яких передбачається:
створення докладних ландшафтних, геоботанічних та інших спеціальних екологічних карт, геоінформаційних систем;
закладання екологічних профілів, пробних площ, які репрезентуватимуть все різноманіття природних комплексів та об'єктів, їх просторово-часові особливості з метою організації на них спеціальних стаціонарних комплексних досліджень.
Програма передбачає створення системи централізованого опрацювання інформації, яка включатиме комп'ютерний банк даних з рядом пов'язаних між собою блоків: географічного, екологічного, ботанічного, зоологічного та інших.
7. ЮРИДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Для поліпшення юридичного забезпечення розвитку заповідної справи в Україні у першочерговому порядку необхідно:
привести акти чинного законодавства у відповідність із Законом України "Про природно-заповідний фонд України";
розробити і прийняти законодавчі акти про рослинний світ та про систему територій, що особливо охороняються, надати Переліку рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, рослинних угруповань ("Зелена книга України") нормативного характеру, забезпечити його офіційне видання;
вдосконалити нормативну базу діяльності природоохоронних органів, насамперед Міністерства охорони навколишнього природного середовища України;
уточнити класифікацію територій та об'єктів ПЗФ, внести інші зміни та доповнення до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" з метою розширення можливостей для збереження природно-історичних об'єктів екокультурної спадщини, охорони на заповідних територіях мігруючих видів тварин, штучного розведення та інтродукції, перш за все рідкісних видів тварин і рослин, збереження місцезнаходжень викопної флори і фауни, вирішення інших завдань, передбачених даною Програмою;
внести зміни до лісового законодавства для оптимізації проведення рубок на територіях ПЗФ;
розробити пропозиції щодо поліпшення механізму стимулювання підприємств і організацій, на землях яких створюються природно-заповідні об`єкти;
посилити адміністративну, кримінальну, матеріальну відповідальність за порушення режиму заповідних територій та вдосконалити механізм накладання відповідних стягнень;
завершити до кінця 1995 року оформлення прав як юридичних осіб природних та біосферних заповідників, національних природних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків загальнодержавного значення, а в разі потреби - інших об'єктів ПЗФ.
8. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ
Передбачається створити у системі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України державний орган управління, якому підпорядкувати заповідники та національні природні парки України. Необхідно посилити державний контроль за додержанням режиму територій та об'єктів ПЗФ. Важливим завданням є впорядкування структури органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на місцях, які займаються питаннями заповідної справи, забезпечити поліпшення їх матеріально-технічної бази та кадрового складу.
Для обліку, оптимізації та прогнозування розвитку природно-заповідних територій слід прискорити створення державного кадастру територій та об'єктів ПЗФ.
9. ФІНАНСОВЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Програмою передбачено поліпшення фінансового забезпечення розвитку заповідної справи, в тому числі збільшення обсягів капітального будівництва, коштів на реконструкцію та капітальний ремонт основних приміщень і споруд, на придбання основного лабораторного обладнання, транспортних засобів, спеціальних машин і механізмів, створення, розширення та утримання об'єктів ПЗФ, управління ними, на проведення наукових досліджень, забезпечення діяльності наукових центрів та лабораторій та здійснення інших заходів. Загальний обсяг витрат на шестирічний період (1995 - 2000 рр.) орієнтовно становить 4,84 трильйона карбованців у цінах на 1 травня 1994 року.
Фінансування розвитку заповідної справи має здійснюватися у централізованому порядку. Для здійснення заходів, передбачених Програмою, Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України за поданням Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та за участю інших заінтересованих державних органів щорічно, з урахуванням економічних можливостей держави, визначатимуть обсяги державних централізованих капітальних вкладень і бюджетних коштів на проведення заходів, спрямованих на збереження та розвиток природно-заповідного фонду. Обсяги коштів, наведені у додатках N 3-11, є орієнтовними. Для вирішення завдань, передбачених Програмою, доцільно розширити використання коштів позабюджетних екологічних фондів, створити спеціальні фонди сприяння розвитку заповідної справи в Україні.
Передбачається також надання податкових та інших пільг підприємствам, установам та організаціям, які забезпечують функціонування територій і об'єктів ПЗФ.
10. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
З метою активізації участі України у міжнародному співробітництві з питань охорони і раціонального використання територій та об'єктів ПЗФ треба:
активізувати діяльність, спрямовану на укладення багатосторонніх та двосторонніх міжнародних угод у сфері заповідної справи;
вирішити питання приєднання України до Рамсарської конвенції 1971 року про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення головним чином як місця оселення водоплавних птахів, Вашингтонської конвенції 1973 року про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що знаходяться під загрозою зникнення, Боннської конвенції 1979 року про охорону мігруючих видів диких тварин, Бернської конвенції 1979 року про охорону дикої фауни і флори і природних місць їх перебування в Європі, Конвенції 1992 року про збереження біологічного різноманіття та інших міжнародно-правових актів, пов'язаних з вирішенням завдань заповідної справи;
забезпечити широку участь державних і наукових установ та неурядових організацій у виконанні міжнародних проектів, спрямованих на вирішення глобальних проблем охорони навколишнього природного середовища та розвиток заповідної справи;
створити у прикордонних місцевостях міждержавні заповідні території, передусім природні заповідники та національні природні парки, опрацювати з відповідними міжнародними організаціями питання надання кращим природним заповідникам та національним природним паркам України статусу біосферних, сертифікації їх Радою Європи з врученням відповідних дипломів;
систематично аналізувати міжнародний досвід розвитку заповідної справи, проводити наукові форуми і робочі зустрічі українських фахівців із заповідної справи з іноземними колегами;
розширити стажування українських фахівців із заповідної справи за кордоном;
сприяти створенню в Україні міжнародних наукових та інших центрів з проблем заповідної справи;
активізувати участь наукових установ у підготовці відповідних міжнародних наукових видань;
активніше розвивати міжнародний екологічний туризм.
11. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА, ВИХОВАННЯ ТА ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ
З метою сприяння розвитку екологічної освіти та виховання передбачається:
формування на базі природних і біосферних заповідників, національних природних парків, ботанічних садів, інших заповідних територій регіональних, національних та міжнародних центрів підготовки кадрів, екологічного та патріотичного виховання;
переглянути навчальні плани і програми дошкільних установ, середніх та вищих навчальних закладів з метою більш широкого врахування інтересів розвитку заповідної справи, тіснішого поєднання завдань екологічного та патріотичного виховання, насамперед дітей та молоді;
поліпшити підготовку кадрів для роботи в заповідниках, національних природних парках, ботанічних садах, дендрологічних і зоологічних парках, парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва та на інших територіях та об'єктах ПЗФ шляхом організації відповідних кафедр, відділень, введення спеціальних учбових курсів;
організувати із залученням фахівців відповідних міжнародних організацій курси підвищення кваліфікації спеціалістів у галузі заповідної справи;
започаткувати випуск спеціального періодичного видання "Заповідна справа в Україні", систематичне опублікування наукових праць, виконаних на основі досліджень у заповідниках, національних природних парках, інших територіях ПЗФ, розширити випуск науково-популярних видань та іншої літератури з проблем заповідної справи.
Додаток N 1
до Програми "Заповідники"
СТВОРЕННЯ ОБ'ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ
---------------------------------------------------------
| N | Назва природно- | Регіон | Площа |
| п/п | заповідного | (АР Крим, | (га) |
| | об'єкта | область, | |
| | | місто) | |
| | | | |
---------------------------------------------------------
1.Природні заповідники
1. Горганський Івано- 5365
Франківська
2. Дністровські Плавні Одеська 8000
3. Єланецький Миколаївська 2000
4. Казантіпський АР Крим 500
5. Опукський АР Крим 1000
6. Південно-Подільський Вінницька 16480
7. Рівненський Рівненська 50100
8. Старогутський Сумська 7213
9. Тарханкутський АР Крим 20000
2.Національні природні парки
10. Вижницький Чернівецька 8000
11. Голосіївський м.Київ 3000
12. Гомольшанський Харківська 15000
13. Ічнянський Чернігівська 46680
14. Мезинський Чернігівська 31600
15. Нижньодністровський Одеська 34000
16. Подільські Товтри Хмельницька 260000
17. Севастопольський АР Крим 27000
18. Сіверсько-Донецький Донецька 40000
19. Українські Бескиди Львівська 116000
20. Черкаський бір Черкаська 40000
3. Ботанічні сади
21. Івано-Франківський Івано- 30
Франківська
22. Луганський Луганська 50
23. Почаївський Тернопільська 30
24. Рівненський Рівненська 50,3
25. Валекузьмінський Чернівецька 25
4. Зоологічні парки
26. Вінницький Вінницька 20
27. Дніпропетровський Дніпропетровська 8
28. Донецький Донецька 15
29. Запорізький Запорізька 10
30. Львівський Львівська 15
---------------------------------------------------------
Разом: 732191,3
----------------------------------------------------------------
| N | Витрати (млн.крб. в цінах на 01.05.1994 р.) |
| п/п |------------------------------------------------------|
| | Разом | По роках |
| | |--------------------------------------------|
| | | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 |
----------------------------------------------------------------
1. 500 500
2. 700 700
3. 200 200
4. 200 70 130
5. 600 200 400
6. 1200 1200
7. 1500 1500
8. 700 400 300
9. 800 200 600
10. 6300 4000 2300
11. 30000 15000 15000
12. 500 500
13. 2800 1400 1400
14. 1500 1500
15. 1000 1000
16. 2600 1300 1300
17. 5000 5000
18. 2000 2000
19. 2000 2000
20. 300 150 150
21. 250 250
22. 5000 500 1000 500 1000 1000 1000
23. 40 20 20
24. 500 500
25. 500 500
26. 600 300 300
27. 300 200 100
28. 500 300 200
29. 500 300 200
30. 500 300 200
----------------------------------------------------------------
69090 25540 20850 2400 9100 3000 8200
Додаток N 2
до Програми "Заповідники"
РОЗШИРЕННЯ ТЕРИТОРІЇ ІСНУЮЧИХ ОБ'ЄКТІВ
ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ
---------------------------------------------------------
| N | Назва природно- | Регіон | Площа |
| п/п | заповідного | (АР Крим, | (га) |
| | об'єкта | область, | |
| | | місто) | |
| | | | |
---------------------------------------------------------
1. Природні заповідники
1. Дунайські Плавні Одеська 350000
2. Мис Мартьян АР Крим 500
3. Канівський Черкаська 4500
4. Луганський Луганська 3600
5. Розточчя Львівська 7000
6. Український степовий Донецька 1420
2. Біосферні заповідники
7. Карпатський Закарпатська 41070
8. Чорноморський Херсонська 36800
3. Національні природні парки
9. Азово-Сиваський Донецька, 40000
Запорізька,
Херсонська
10. Шацький Волинська 43000
4. Ботанічні сади
11. Дніпропетровського Дніпропетров- 15
держуніверситету ська
12. Харківського Харківська 63
держуніверситету
5. Дендрологічні парки
13. Олександрія Київська 100
6. Зоологічні парки
14. Київський м.Київ 40
15. Одеський Одеська 684
-------------------------------------------------------------
Разом: 485792
----------------------------------------------------------------
| N | Витрати (млн.крб. в цінах на 01.05.1994 р.) |
| п/п |------------------------------------------------------|
| | Разом | По роках |
| | |--------------------------------------------|
| | | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 |
----------------------------------------------------------------
1. 2500 500 2000
2. 50 25 25
3. 4500 500 1500 1500 1000
4. 1800 300 300 300 300 300 300
5. 1500 1500
6. 3000 3000
7. 560 232 328
8. 2500 2500
9. 2800 500 800 1500
10. 150 150
11. 2 2
12. 1000 500 500
13. 30 30
14. 1000 1000
15. 1750 600 600 300 250
---------------------------------------------------------------
23142 10339 6053 4600 1550 300 300
Додаток N 3
до Програми "Заповідники"
КАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО
------------------------------------------------------------
| N | Назва природно- | Регіон |
| п/п | заповідного | (АР Крим, |
| | об'єкта | область, |
| | | місто) |
| | | |
------------------------------------------------------------
1. Існуючі природно-заповідні об'єкти
1.1. Природні заповідники
1. Дніпровсько-Орільський Дніпропетровська
2. Дунайські Плавні Одеська
3. Канівський Черкаська
4. Кримський АР Крим
5. Луганський Луганська
6. Медобори Тернопільська
7. Мис Мартьян АР Крим
8. Поліський Житомирська
9. Розточчя Львівська
10. Український степовий Донецька
11. Ялтинський АР Крим
1.2. Біосферні заповідники
12. Асканія-Нова Херсонська
13. Карпатський Закарпатська
14. Чорноморський Херсонська
1.3. Національні природні парки
15. Карпатський Івано-Франківська
16. Синевир Закарпатська
17. Шацький Волинська
1.4. Ботанічні сади
18. Вінницький Вінницька
19. Донецький Донецька
20. Івано-Франківський Івано-Франківська
21. Імені А.С.Макаренка Сумська
22. Імені О.В.Фоміна м.Київ
23. Кам'янець-Подільський Хмельницька
24. Кременецький Тернопільська
25. Львівського держ- Львівська
університету
26. Нікітський АР Крим
27. Одеський Одеська
28. Рівненський Рівненська
29. Українського державно- Львівська
го лісотехнічного
університету
30. Харківського держ- Харківська
університету
1.5. Дендрологічні парки
31. Веселі Боковеньки Кіровоградська
32. Київський м. Київ
33. Менський Чернігівська
34. Одеський Одеська
35. Олександрія Київська
36. Рівненський Рівненська
37. Харківський Харківська
38. Черкаський Черкаська
1.6. Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва
39. Згурівський Київська
40. Кагарлицький Київська
41. Кияницький Сумська
42. Онуфріївський Кіровоградська
43. Рівненський Рівненська
44. Сокиринський Чернігівська
45. Черкаський ім.50-річчя Черкаська
Радянської влади
46. Черкаський парк Черкаська
Перемоги
2. Природно-заповідні об'єкти, що створюються
2.1. Природні заповідники
47. Горганський Івано-Франківська
48. Єланецький Миколаївська
49. Казантіпський АР Крим
50. Опукський АР Крим
51. Південно-Подільський Вінницька
52. Рівненський Рівненська
53. Старогутський Сумська
54. Тарханкутський АР Крим
2.2. Національні природні парки
55. Вижницький Чернівецька
56. Голосіївський м. Київ
57. Ічнянський Чернігівська
58. Мезинський Чернігівська
59. Нижньодністровський Одеська
60. Подільські Товтри Хмельницька
61. Сіверсько-Донецький Донецька
62. Українські Бескиди Львівська
63. Черкаський бір Черкаська
----------------------------------------------------------------
| N | Витрати (млн.крб. в цінах на 01.05.1994 р.) |
| п/п |------------------------------------------------------|
| | Разом | По роках |
| | |--------------------------------------------|
| | | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 |
----------------------------------------------------------------
1. 24500 8500 8500 7000 500
2. 20500 5840 14660
3. 33000 5000 8000 8000 8000 4000
4. 5700 600 1900 700 1000 700 800
5. 20080 3000 5060 3860 4360 3800
6. 2900 1200 700 1000
7. 60 50 10
8. 1100 650 450
9. 4505 3005 1500
10. 42300 7500 7000 8500 18000 1300
11. 6150 1600 1300 700 1050 700 800
12. 97100 30000 32100 15000 10000 10000
13. 5710 1500 1170 1570 500 520 450
14. 16000 2000 4000 2000 4000 2000 2000
15. 50000 2000 8000 10000 10000 10000 10000
16. 169800 10800 42500 44000 11200 35800 25500
17. 12400 6200 6200
18. 16500 2800 2800 6300 4300 300
19. 8700 2350 2350 1000 1000 1000 1000
20. 3000 1000 1500 500
21. 800 800
22. 4800 1500 3300
23. 3000 500 500 500 500 500 500
24. 4200 2900 400 900
25. 3000 500 500 500 500 500 500
26. 890 780 110
27. 3000 2000 1000
28. 4015 4015
29. 2385 780 600 5 1000
30. 11830 3140 3790 4900
31. 3000 1500 1500
32. 607000 62000 157000 165000 50000 150000 23000
33. 4300 3000 1000 300
34. 7000 4000 3000
35. 43700 1500 2600 9000 9700 10400 10500
36. 1900 950 950
37. 29200 1900 2200 3700 6100 7000 8300
38. 500 500
39. 30400 1200 9200 8000 10000 2000
40. 22400 1200 7200 5000 7000 2000
41. 2700 1500 1200
42. 5606 1520 1140 446 1000 1000 500
43. 250 250
44. 4000 4000
45. 500 200 300
46. 110 10 100
47. 10000 5000 5000
48. 8000 3000 3000 2000
49. 12000 6000 6000
50. 14000 7000 7000
51. 12990 450 4470 4050 4020
52. 10780 2000 3780 5000
53. 12000 4000 4000 4000
54. 8000 8000
55. 900 900
56. 17520 4350 5600 4600 2970
57. 7500 7300 200
58. 3000 3000
59. 4000 4000
60. 20000 10000 5000 5000
61. 16000 8000 8000