3. У постанові Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 "Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 51, ст. 3152; 2024 р., № 76, ст. 4493):
1) у пункті 1:
абзаци другий, третій, п’ятий і шостий підпункту 1 викласти в такій редакції:
"баз геопросторових даних, що передаються у форматі File Geodatabase (GDB), GeoPackage (GPKG) або JavaScript Object Notation (GeoJSON) та у яких міститься повний набір просторових даних та метаданих документації відповідно до структури бази геопросторових даних.
Під час дії експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні структура Бази геопросторових даних містобудівної документації на місцевому рівні затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2024 р. № 909 "Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні" (Офіційний вісник України, 2024 р., № 76, ст. 4493) - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2024 р. № 1557), та може бути оновлена відповідно до Порядку ведення Містобудівного кадастру на державному рівні під час реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні, Порядку реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2024 р. № 909;";
"Adobe Portable Document Format (PDF), у яких містяться текстові та табличні матеріали документації.
Joint Photographic Experts Group (JPEG), у яких містяться графічні матеріали документації.";
абзац перший підпункту 2 викласти в такій редакції:
"2) текстові, табличні та графічні матеріали документації повинні відповідати таким вимогам:";
2) пункт 2 викласти в такій редакції:
"2. Міністерству розвитку громад та територій розробити та затвердити у тримісячний строк структуру Бази геопросторових даних містобудівної документації на місцевому рівні та Класифікатор об’єктів містобудування.".
4. Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 926 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 72, ст. 4545; 2022 р., № 93, ст. 5796; 2023 р., № 47 ст. 2568), викласти в такій редакції:
"ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 1 вересня 2021 р. № 926
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 31 грудня 2024 р. № 1557)
ПОРЯДОК
розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації
1. Цей Порядок визначає склад, зміст, механізм розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території, а також склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.
Під час реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Порядком реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні та Порядком ведення Містобудівного кадастру на державному рівні під час реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2024 р. № 909 "Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні" (Офіційний вісник України, 2024 р., № 76, ст. 4493).
2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
1) архітектурно-планувальна структура території - просторова локалізація основних лінійних та вузлових планувальних об’єктів та меж;
2) атрибутивні дані об’єкта містобудівної документації - кількісні та якісні характеристики об’єктів містобудівної документації, в тому числі щодо проектних рішень: показники існуючого стану та проектні показники;
3) база геопросторових даних містобудівної документації на місцевому рівні (далі - база геопросторових даних) - сукупність наборів геопросторових даних щодо об’єктів містобудівної документації, яка забезпечує представлення вихідних даних та проектних рішень шляхом визначення просторового розташування об’єктів містобудівної документації на території, атрибутивних даних щодо цих об’єктів, у тому числі показників існуючого стану, проектних показників у єдиній системі величин, здійснення містобудівного моніторингу; містить набори геопросторових даних відповідно до переліку тематичних розділів та тематичних підрозділів, визначених для розроблення у складі відповідної містобудівної документації;
4) блакитні лінії - лінії обмеження висоти та силуету забудови; спрямовані на регулювання естетичних та історико-містобудівних якостей забудови, забезпечення збалансованості розвитку території та застосування будівельних норм щодо щільності забудови;
5) військові об’єкти - арсенали, бази (склади) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інші вибухо- та пожежонебезпечні об’єкти Збройних Сил та/або військових формувань, створених відповідно до законів України, у тому числі вибухонебезпечні об’єкти зберігання, утилізації та знищення боєприпасів усіх видів, вибухових речовин, ракет і ракетного палива;
6) вид використання території - набір дозволених видів цільового призначення земельних ділянок, що поєднуються за подібністю відповідних ознак;
7) галузевий кластер - елемент архітектурно-планувальної структури території, який включає територію високої концентрації закладів надання послуг чи виробництва у певній сфері (виділяються адміністративні, освітні, офісні, креативні, медичні, наукові, рекреаційні, релігійні, спортивно-розважальні, торговельні, туристичні, виробничі кластери);
8) геопросторові дані містобудівної документації - набори геопросторових даних, що отримуються з національної інфраструктури геопросторових даних, реєстрів, кадастрів, інших інформаційних систем для використання під час розроблення містобудівної документації, а також створюються за результатами її розроблення;
9) графічні матеріали містобудівної документації - тематичні набори геопросторових даних щодо об’єктів містобудівної документації, візуалізовані засобами Містобудівного кадастру на державному рівні, в інших геоінформаційних системах, а також шляхом їх відтворення на паперових та/або інших твердих (матеріальних) носіях;
10) державні інтереси - визначені Генеральною схемою планування території України, схемами планування окремих частин території України, схемами планування окремих частин Автономної Республіки Крим, областей (районів), іншими документами державного планування державного та регіонального рівня вимоги щодо переважного функціонального використання окремих територій, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, відновлення та сталого використання природних ресурсів, необхідності розміщення об’єктів, що мають загальнодержавне та/або регіональне значення;
11) деталізація (уточнення) проектних рішень - конкретизація показників (атрибутивних даних) та рівень наповнення бази геопросторових даних, визначений структурою бази геопросторових даних, що відображаються в тематичних розділах та підрозділах відповідного виду містобудівної документації;
12) діловий центр - елемент соціально-планувальної структури території, який включає територію концентрації комплексних об’єктів містобудування та окремих об’єктів адміністративної та офісної забудови з високою концентрацією робочих місць невиробничих галузей;
13) дозволений вид використання території - використання, яке відповідає переліку переважних (основних) та супутніх видів цільового призначення земельної ділянки, встановлених для відповідного виду функціонального призначення території у плані зонування території;
14) жовті лінії - межі максимально можливого розповсюдження завалів житлової та громадської забудови, промислових, складських будівель, розміщених уздовж магістральних вулиць сталого функціонування, у разі виникнення надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період;
15) житловий комплекс - група житлових будинків та інших будівель, побудованих разом як єдиний комплекс з визначеною типологією забудови (може бути різних типів в межах одного житлового комплексу);
16) житловий мікрорайон (мікрорайон) - елемент соціально-планувальної структури території населеного пункту, який складається з житлової забудови та розташованого в радіусі пішохідної доступності повного комплексу об’єктів повсякденного обслуговування;
17) зелені лінії - лінії, що визначають межі територій зелених насаджень загального користування та інших озеленених територій населених пунктів (існуючих та проектних, що резервуються) та встановлюють обмеження щодо розміщення об’єктів в їх межах відповідно до законодавства та нормативних документів;
18) дисгармонійні будівлі та споруди - будівлі та споруди, які за своїми характеристиками - габаритами, масштабом, масштабністю, архітектурним вирішенням, матеріалом, кольором тощо - дисонують з об’єктами всесвітньої спадщини, пам’ятками культурної спадщини, традиційним характером середовища;
19) зони можливого негативного впливу - сукупність за видами зон можливого катастрофічного затоплення, можливих руйнувань, можливого хімічного забруднення, можливого небезпечного сильного радіоактивного забруднення, визначених відповідно до державних будівельних норм, що визначають інженерно-технічні заходи цивільного захисту;
20) інтереси суміжних територіальних громад - визначені концепцією інтегрованого розвитку території територіальної громади, стратегією розвитку територіальної громади, містобудівною документацією на місцевому рівні планувальні рішення, які мають та/або можуть мати вплив на визначення планувальних рішень містобудівної документації на місцевому рівні, яка розробляється щодо території територіальної громади;
21) історико-архітектурний опорний план - науково-проектна документація, яка розробляється на всю територію населеного пункту, внесеного до Списку історичних населених місць України, і затверджується одним рішенням як окремий розділ у складі генерального плану такого населеного пункту (планувальних рішень генерального плану населеного пункту) як його невід’ємна складова згідно із Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", містить відомості про об’єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам’ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території, а також цінну історичну забудову;
22) комплексне наукове дослідження історичного населеного місця - науково-пошукова, науково-дослідницька, науково-практична діяльність, спрямована на одержання інформації про об’єкти всесвітньої спадщини, пам’ятки культурної спадщини, традиційний характер середовища, природні особливості місцевості, історичний розвиток планувальної структури населеного пункту;
23) комплексний об’єкт містобудування - елемент функціонально-планувальної структури території, який включає територію та комплекс будівель і споруд переважного функціонального призначення з допоміжними об’єктами супутнього функціонального призначення (житлові мікрорайони з певним типом забудови, галузеві кластери, транспортно-пересадкові та транспортно-логістичні вузли, громадські простори), щодо якого визначаються атрибутивні дані бази геоданих;
24) комплексність забудови - засіб упорядкування території нової забудови або реконструкції існуючої забудови шляхом комплексного здійснення інженерної підготовки території, спорудження зовнішніх інженерних і транспортних мереж та споруд, об’єктів соціальної сфери, житлових будинків, благоустрою території, інших об’єктів будівництва;
25) метадані містобудівної документації (далі - метадані) - дані щодо джерел, точності, статусу, способу отримання та інших характеристик геопросторових даних містобудівної документації;
26) містобудівні перетворення - нове будівництво, реконструкція, демонтаж будівель і споруд, відновлення втрачених об’єктів культурної спадщини, реставрація з пристосуванням із зміною просторових параметрів будівель і споруд, роботи з інженерного захисту, інженерної підготовки території, ландшафтні перетворення, розвиток транспортної інфраструктури та інженерних мереж;
27) натурні дослідження об’єктів культурної спадщини - безпосереднє ознайомлення з об’єктами всесвітньої спадщини, пам’ятками та об’єктами культурної спадщини, умовами природного ландшафту території населеного пункту, його планувальної основи, панорамами та силуетами; позначення всіх пам’яток та об’єктів культурної спадщини на картографічній основі з попереднім визначенням їх історико-культурної цінності та композиційної ролі в оточенні; визначення точок оптимального розкриття видів на об’єкти всесвітньої спадщини, пам’ятки та об’єкти культурної спадщини, їх фотофіксація; визначення основних чинників, що формують традиційний характер історичного середовища;
28) науково-проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали історико-архітектурного опорного плану, в яких містяться результати проведення наукових досліджень території населеного пункту і якими визначаються наявність, розташування, характеристики об’єктів нерухомої культурної спадщини, їх територій та зон охорони пам’яток, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, об’єктів всесвітньої спадщини, буферних зон, історичних ареалів;
29) об’єкт містобудівної документації - геопросторовий об’єкт, що відображає інформацію про об’єкт реального світу та/або проектне рішення, щодо якого визначаються геопросторові, атрибутивні дані та метадані. До об’єктів містобудівної документації належать як існуючі, так і проектні об’єкти;
30) об’єкти техногенної небезпеки - об’єкти, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також вплинути на стан захисту населення і територій відповідно до переліку об’єктів, проектна документація на будівництво яких повинна включати розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту;
31) об’єкти цивільного захисту - об’єкти, що забезпечують стале функціонування держави в умовах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та в особливий період;
32) переважний (основний) вид використання території - використання, яке відповідає виду функціонального призначення території для даної функціональної зони і займає сумарну площу території не менше 60 відсотків в межах однієї функціональної зони;
33) перспектива розвитку територіальної громади - бачення майбутнього розвитку територіальної громади у вигляді переліку пріоритетів та стратегічних цілей, пропозицій щодо проектних показників, що мають просторове відображення на території територіальної громади;
34) план реалізації містобудівної документації (далі - план реалізації) - складова містобудівної документації, що містить перелік проектних рішень містобудівної документації із зазначенням їх взаємозв’язаності, послідовності та строків реалізації, проектних показників, інших відомостей;
35) планувальна вісь - складова архітектурно-планувальної структури території, напрямок, вздовж якого формуються певні особливості забудови та використання територій, що забезпечує взаємозв’язок між окремими її елементами;
36) планувальна зона - елемент архітектурно-планувальної структури території найкрупніших (понад 800 тис. жителів) та крупних (500-800 тис. жителів) міст;
37) планувальний центр - елемент архітектурно-планувальної структури території, місце концентрації діяльності, функцій, закладів, ущільнення забудови;
38) планувальні рішення генерального плану населеного пункту у складі комплексного плану - це проектні рішення генерального плану населеного пункту, що доповнюють і уточнюють проектні рішення комплексного плану для території відповідного населеного пункту за відповідними тематичними розділами та підрозділами, як передбачено пунктами 63-68 цього Порядку;
39) планувальні рішення детального плану території у складі комплексного плану (генерального плану населеного пункту) - це проектні рішення детального плану території, що доповнюють і уточнюють проектні рішення комплексного плану (генерального плану) для відповідної території за відповідними тематичними розділами та підрозділами, як передбачено пунктами 63-68 цього Порядку;
40) показники існуючого стану - значення атрибутивних даних у базі геоданих щодо існуючого стану об’єктів містобудівної документації, які отримуються первинно під час розроблення або внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні шляхом опрацювання вихідних даних, відповідних спостережень, досліджень, обстежень, електронної інформаційної взаємодії з реєстрами, кадастрами, базами даних, а також оновлюються у разі здійснення містобудівного моніторингу;
41) потенційні об’єкти для розміщення евакуйованого населення - загальнокурортні, санаторно-курортні, оздоровчі та курортно-рекреаційні установи, заклади освіти, установи культури і мистецтва, відпочинку і туризму, готельні комплекси та інші об’єкти незалежно від форми власності, які повинні бути задіяні органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування для розміщення евакуйованого населення;
42) природоохоронні території та об’єкти - території та об’єкти природно-заповідного фонду, їх функціональні та охоронні зони, території, зарезервовані з метою наступного їх заповідання, об’єкти екомережі, території Смарагдової мережі, водно-болотні угіддя міжнародного значення, біосферні резервати програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера", об’єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;
43) проектні показники - значення атрибутивних даних у базі геоданих щодо стану об’єктів містобудівної документації, які передбачається досягти на короткостроковий період (до п’яти років), середньостроковий період (6-10 років), а також довгострокову перспективу (понад 10 років), під час реалізації відповідних проектних рішень містобудівної документації;
44) проект містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території) - набір тематичних геопросторових даних та відповідні текстові і графічні матеріали, внесені до Містобудівного кадастру на державному рівні для використання під час розгляду на засіданні архітектурно-містобудівної ради та проведення експертизи містобудівної документації, здійснення громадського обговорення проекту містобудівної документації, здійснення стратегічної екологічної оцінки, представлення на сесії відповідної сільської, селищної, міської ради;
45) проектні рішення - передбачені містобудівною документацією перспективні заходи щодо визначення та змін функціонального призначення, обмежень у використанні земель, режимів використання, розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури території тощо, що спрямовані на забезпечення наближення або досягнення проектних показників;
46) публічний простір - територія, що перебуває у вільному доступі, використовується з метою здійснення комунікацій, дозвілля, рекреації, проведення масових заходів тощо, є доступною для кожного жителя та не містить комерційної основи для використання;
47) робоча група - тимчасовий консультативно-дорадчий орган виконавчого органу, що забезпечує проведення та опрацювання результатів громадського обговорення з формування завдання на розроблення комплексного плану, складається з представників сільських, селищних, міських рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (далі - виконавчий орган), органів державної влади, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів самоорганізації населення, громадських організацій, інших заінтересованих сторін у складі не менш як п’ять осіб і не більш як 21 особа, з непарною кількістю членів;
48) соціально-планувальна структура - просторова локалізація планувальних утворень різних рівнів;
49) стратегічна сесія - обов’язковий публічний захід громадського обговорення з формування завдання на розроблення комплексного плану, метою проведення якого є визначення перспективи розвитку територіальної громади. Залежно від кількості населення територіальної громади, її соціально-планувальної структури робочою групою може бути передбачено проведення кількох заходів з розроблення перспективи розвитку громади територіальної громади, останній з яких повинен бути визначений як основний, де буде здійснюватися узагальнення напрацювань та прийняття рішень;
50) стратегія просторового розвитку території - складова містобудівної документації, що містить концептуальні рішення щодо напрямів розвитку території (функціонального призначення певних зон території, розвитку вулично-дорожньої мережі, об’єктів інженерної інфраструктури, в тому числі систем розподілу, збереження культурної спадщини та природно-заповідного фонду, екологічних, соціальних та економічних вимог щодо розвитку території) та пропозиції щодо проектних показників, розробляється у вигляді набору геопросторових даних, а також графічних та текстових матеріалів;
51) супутній вид використання території - використання, яке відповідає виду функціонального призначення території для даної функціональної зони, є необхідним для забезпечення функціонування переважного виду використання території (земельної ділянки). Сумарна площа земельних ділянок з усіма видами цільового призначення, визначеними як супутні для відповідного виду функціонального призначення території, не може перевищувати 40 відсотків площі території в межах однієї функціональної зони;
52) тематичний підрозділ - структурна одиниця тематичного розділу;
53) тематичний розділ - структурна частина стратегії просторового розвитку території, бази геоданих, плану реалізації відповідної тематики;
54) топологічна лінійно-вузлова модель - модель даних про інженерно-транспортні мережі (залізниці, вулиці і дороги, мережі інженерного забезпечення території (водопостачання, водовідведення, передачі/розподілу електричної енергії, транспортування/ розподілу природного газу, теплопостачання), що описує геометрію об’єктів, просторові (топологічні) відношення між ними та за рахунок геореляційної структури забезпечує однозначну відповідність точкових, лінійних і полігональних об’єктів атрибутивній інформації, яка дає змогу вибирати та аналізувати інформацію як за просторовими, так і за атрибутивними критеріями;
55) традиційний характер середовища - історично успадкований вигляд та об’ємно-просторова структура історичного населеного місця, що визначаються науково-проектною документацією у сфері охорони культурної спадщини та історико-архітектурним опорним планом;
56) транспортна мобільність - можливість здійснення переміщення людей та вантажів у просторі за допомогою різних способів руху, в тому числі моторних і безмоторних транспортних засобів, а також пішої ходьби;
57) транспортний коридор - це лінійна територія, яка визначається одним або кількома видами транспорту (автомобільні дороги, залізниці, громадський транспорт), що перетинають межі кількох країн, областей, територій територіальних громад та/або населених пунктів, планувальних утворень всередині населеного пункту та мають спільні пункти призначення;
58) транспортно-логістичний вузол - елемент функціонально-планувальної структури, що виконує функції розподілу маршрутів руху вантажного транспорту та вантажопотоків, а також включає територію концентрації транспортних підприємств та/або логістичної інфраструктури;
59) транспортно-пересадковий вузол - елемент функціонально-планувальної структури, що виконує функції розподілу пасажиропотоків під час здійснення пересадки між різними видами зовнішнього та внутрішнього транспорту та/або між маршрутами одного або різних видів внутрішнього пасажирського транспорту;
60) транспортний попит - потреби мешканців, суб’єктів господарювання та інших установ в переміщенні територією, що визначається відповідно до системи розселення, просторового розміщення ділових центрів, виробничих об’єктів, об’єктів соціальної та транспортної інфраструктури;
61) функціональне використання території - існуюче використання території за переважною функцією (громадська, житлова, виробнича тощо);
62) функціональне призначення території - перспективне використання території за переважною функцією, яка встановлена планом зонування території у складі відповідного виду містобудівної документації;
63) функціонально-планувальна структура - просторова локалізація транспортних коридорів та комплексних об’єктів містобудування;
64) центр населеного пункту - комерційне, культурне та часто історичне, політичне та географічне ядро населеного пункту. У центрі населеного пункту переважно розташовано значну частину ключових закладів загальноміського значення, визначні будівлі та громадські простори.
Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному у Кодексі цивільного захисту України, Земельному кодексі України, Водному кодексі України, Законах України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про Генеральну схему планування території України", "Про землеустрій", "Про охорону культурної спадщини", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про природно-заповідний фонд України", "Про благоустрій населених пунктів", "Про охорону археологічної спадщини", "Про стратегічну екологічну оцінку", "Про національну інфраструктуру геопросторових даних", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів".
Види містобудівної документації на місцевому рівні, підстави прийняття рішення щодо їх розроблення, оновлення та внесення змін
3. Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
4. Оновлення містобудівної документації, не пов’язане із внесенням змін до неї, може здійснюватися одночасно із внесенням змін. Оновлення містобудівної документації передбачає:
1) актуалізацію картографо-геодезичної основи;
2) перенесення даних щодо містобудівної документації з паперових носіїв у векторну цифрову форму здійснюється з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2024 р. № 909 "Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні" (Офіційний вісник України, 2024 р., № 76, ст. 4493);
3) приведення містобудівної документації у відповідність з вимогами законодавства в частині формату зберігання та оброблення даних, зокрема вимог щодо структури бази геопросторових даних містобудівної документації.
5. Внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у порядку, визначеному цим Порядком для її розроблення та затвердження. Після затвердження відповідний проект рішення про внесення змін стає її невід’ємною частиною.
Розроблення, оновлення та внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні в частині формування земельних ділянок та/або внесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про землеустрій" та підлягають погодженню відповідно до вимог Земельного кодексу України.
Внесення змін до планувальних рішень генеральних планів населених пунктів, розроблених у складі комплексного плану, допускається шляхом реалізації процедури внесення змін до генерального плану населеного пункту відповідно до вимог цього Порядку.
Внесення змін до планувальних рішень детальних планів територій, розроблених у складі комплексного плану або генерального плану населеного пункту, здійснюється шляхом реалізації процедури внесення змін до детального плану території відповідно до вимог цього Порядку.
6. Внесення змін до окремих розділів містобудівної документації ("Функціональне зонування території", "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту", "Історико-архітектурний опорний план" або інших розділів комплексного плану, генерального плану населеного пункту) здійснюється відповідно до процедури внесення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту, визначеної цим Порядком.
7. У разі наявності затвердженої містобудівної документації щодо певної території (комплексного плану, генерального плану населеного пункту, детального плану території) допускається лише внесення змін до неї та/або її оновлення, крім випадків зміни адміністративно-територіального устрою та суттєвої зміни меж території територіальної громади (включення або виключення населених пунктів із складу території територіальної громади), а для детальних планів території - крім повного включення території, щодо якої розроблено детальний план території, до території, на яку передбачається розроблення проекту детального плану території.
Допускається внесення змін в окремі розділи містобудівної документації; у такому разі процедури громадських обговорень, розгляду на архітектурно-містобудівній раді, а також експертизи проекту містобудівної документації здійснюються лише щодо розділів, до яких вносяться зміни. Внесення змін до містобудівної документації чи окремих її розділів здійснюється шляхом розроблення проекту змін до такої містобудівної документації, який після затвердження стає її невід’ємною частиною.
8. Строк дії містобудівної документації на місцевому рівні не обмежується.
9. Зміни до комплексного плану, генерального плану населеного пункту можуть вноситися:
за результатами містобудівного моніторингу - не частіше ніж один раз на рік;
у разі виникнення державної необхідності, коли рішення про розроблення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту приймається за ініціативою Кабінету Міністрів України;
за результатами моніторингу наслідків виконання містобудівної документації відповідно до Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".
У разі внесення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту за результатами містобудівного моніторингу необхідність та параметри внесення змін до містобудівної документації обґрунтовуються відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури на підставі цього моніторингу.
Підставою внесення змін в генеральний план населеного пункту, який є адміністративним центром територіальної громади, також може бути розроблення комплексного плану на територію відповідної територіальної громади. У такому разі результати містобудівного моніторингу не є обов’язковими.
10. Включення генерального плану населеного пункту до складу комплексного плану не передбачає здійснення процедур, пов’язаних із розробленням змін до комплексного плану.
Включення детального плану території до складу комплексного плану, генерального плану населеного пункту не передбачає здійснення процедур, пов’язаних із розробленням змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту відповідно.
11. Обсяги та зміст розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації визначаються у завданні на розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації (далі - завдання), зміст якого визначено цим Порядком.
12. Під час розроблення та внесення змін до комплексних планів, а у разі їх відсутності (якщо територіальна громада обмежується територією одного населеного пункту - генеральних планів населених пунктів) враховуються державні інтереси, інтереси суміжних територіальних громад, інтереси територіальної громади, громадські інтереси, що можуть бути представлені у вигляді основних положень та витягів з відповідних документів (концепцій, стратегій, проектів, програм, містобудівної документації, інших даних щодо існуючого стану та планів розвитку відповідних територій, у тому числі з питань цивільного захисту), з наданням повних версій таких документів (посилань на веб-сайти або електронних копій).
Також запит на визначення державних інтересів здійснюється у разі розроблення генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій за відсутності комплексного плану або якщо з дати його затвердження минуло понад три роки.
У разі коли територія розроблення детального плану території розташована безпосередньо біля межі території територіальної громади або розміщення передбачених детальним планом території об’єктів може викликати визначення обмежень у використанні землі чи здійснювати інші впливи на територію суміжної територіальної громади, замовник також здійснює запит на отримання інтересів суміжної територіальної громади.
Комплексний план
13. Комплексний план розробляється та затверджується з метою забезпечення сталого розвитку територіальної громади з дотриманням принципу збалансованості державних, громадських та приватних інтересів та з урахуванням концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади (за наявності), програми комплексного відновлення території територіальної громади (за наявності), передбачає узгоджене прийняття рішень щодо цілісного (комплексного) просторового розвитку населених пунктів як єдиної системи розселення і території за їх межами.
14. Комплексний план розробляється на всю територію територіальної громади. Комплексний план не розробляється, якщо територія територіальної громади включає лише територію населеного пункту.
15. Комплексний план включає проектні рішення щодо перспективного використання всієї території територіальної громади відповідно до визначених цим Порядком та завданням складу та змісту комплексного плану, а також:
1) генеральний план населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади;
2) генеральні плани населених пунктів та детальні плани територій у межах території територіальної громади, затверджені до затвердження комплексного плану, які відповідно до статті 16-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" під час розроблення комплексного плану визнані такими, що відповідають вимогам законодавства, узгоджуються з проектними рішеннями комплексного плану і підлягають включенню до нього, за умови їх оновлення (за потреби, до або під час розроблення комплексного плану), відповідно до вимог цього Порядку та до формату електронних документів містобудівної документації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 "Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 51, ст. 3152);
3) генеральні плани населених пунктів у межах території територіальної громади, необхідність розроблення яких встановлена рішенням про затвердження комплексного плану (включаються до складу комплексного плану одночасно з їх затвердженням);
4) детальні плани території у межах території територіальної громади (включаються до складу комплексного плану одночасно з їх затвердженням);
5) планувальні рішення генеральних планів інших населених пунктів та детальних планів територій у межах території територіальної громади в обсязі, визначеному цим Порядком;
6) планувальні рішення детальних планів територій (у тому числі щодо формування земельних ділянок), на яких планується розміщення за рахунок державного або місцевого бюджету:
об’єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства);
об’єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та схемою планування області;
об’єктів, для розташування яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності (якщо розташування таких об’єктів передбачено комплексним планом);
інших об’єктів, визначених замовником у завданні на проектування.
16. Підставами для прийняття рішення органом місцевого самоврядування щодо розроблення або внесення змін до комплексного плану є:
1) відсутність комплексного плану, крім випадку, якщо територія територіальної громади включає лише територію населеного пункту;
2) рішення органу місцевого самоврядування щодо результатів розгляду звіту про містобудівний моніторинг виконання комплексного плану, що містить пропозицію щодо внесення змін до комплексного плану;
3) прийняття рішення Кабінетом Міністрів України щодо ініціювання внесення змін до комплексного плану через виникнення державної необхідності, якщо це рішення містить положення щодо забезпечення фінансування розроблення зазначених змін;
4) результати моніторингу виконання містобудівної документації відповідно до Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".
Генеральний план населеного пункту
17. Генеральний план населеного пункту, призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, розробляється у складі комплексного плану або включається до нього як складова одночасно з його затвердженням, деталізує положення комплексного плану та повинен узгоджуватися з іншими його положеннями.
Допускається за відсутності комплексного плану оновлення генерального плану населеного пункту відповідно до вимог цього Порядку та до формату електронних документів містобудівної документації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 "Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 51, ст. 3152).
18. У разі коли територія територіальної громади обмежується територією одного населеного пункту, генеральний план населеного пункту у межах такої територіальної громади розробляється відповідно до вимог щодо механізму розроблення, складу та змісту комплексного плану і генерального плану населеного пункту, визначених цим Порядком, в тому числі в частині проведення громадського обговорення з формування завдання або застосування концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади.
19. Генеральний план населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади розробляється у складі комплексного плану в рамках виконання єдиного завдання.
У разі коли у населеному пункті - адміністративному центрі територіальної громади наявний затверджений генеральний план, такий генеральний план населеного пункту підлягає оновленню відповідно до вимог до складу та змісту генерального плану населеного пункту, визначених цим Порядком (за потреби), внесенню змін з урахуванням проектних рішень комплексного плану та включенню до складу комплексного плану, про що зазначається у рішенні про його затвердження.
20. Генеральні плани населених пунктів, необхідність розроблення яких встановлена рішенням про затвердження комплексного плану, розробляються окремо та одночасно із затвердженням, включаються до складу комплексного плану.
21. Генеральні плани населених пунктів, включення до складу комплексного плану або необхідність розроблення яких не передбачені рішенням про затвердження комплексного плану, не розробляються. Планувальні рішення генеральних планів таких населених пунктів включаються до складу комплексного плану в обсязі, визначеному цим Порядком для планувальних рішень генерального плану населеного пункту.
22. Генеральний план населеного пункту включає проектні рішення щодо перспективного використання території населеного пункту відповідно до визначених цим Порядком складу та змісту генерального плану, а також планувальні рішення детальних планів територій (у тому числі формування земельних ділянок), на яких планується розміщення за рахунок державного або місцевого бюджету:
об’єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства, захисту);
об’єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та схемою планування області;
об’єктів, для розташування яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності (якщо розташування таких об’єктів передбачено генеральним планом населеного пункту);
інших об’єктів, визначених замовником у завданні на проектування.
Планувальні рішення детальних планів територій, на яких передбачається розміщення перелічених об’єктів, розробляються у складі генерального плану населеного пункту у разі, коли вони не розроблені у складі комплексного плану.
23. Плани зонування територій населених пунктів у межах території територіальної громади та історико-архітектурні опорні плани з визначенням меж історичних ареалів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, розробляються одночасно із генеральними планами та включаються до комплексного плану як невід’ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів.
24. Генеральний план населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади розробляється у складі комплексного плану за єдиним завданням та за єдиною процедурою, в тому числі внесення та розгляд пропозицій до його проекту, проведення стратегічної екологічної оцінки, громадських обговорень та громадських слухань, розгляду на архітектурно-містобудівній раді, експертизи.
25. Поєднання генерального плану населеного пункту з детальним планом всієї території цього населеного пункту здійснюється шляхом застосування процедур розроблення, оновлення, внесення змін, погодження, проведення експертизи та затвердження, визначених для генеральних планів населених пунктів, а також складу та змісту, визначених для генеральних планів населених пунктів та детальних планів території.
Поєднання генерального плану населеного пункту з детальним планом частини території цього населеного пункту здійснюється шляхом застосування механізму розроблення планувальних рішень детальних планів у складі генеральних планів населених пунктів відповідно до цього Порядку.
26. Підставами для прийняття рішення щодо розроблення або внесення змін до генерального плану населеного пункту є:
1) відсутність генерального плану населеного пункту, якщо його розроблення передбачено у комплексному плані;
3) відсутність генерального плану населеного пункту, якщо територія територіальної громади включає лише територію населеного пункту і розроблення комплексного плану не передбачено;
3) рішення органу місцевого самоврядування за результатами розгляду звіту про містобудівний моніторинг реалізації генерального плану населеного пункту, який містить пропозицію щодо внесення змін до генерального плану;
4) прийняття рішення Кабінетом Міністрів України щодо ініціювання внесення змін до генерального плану населеного пункту через виникнення державної необхідності, якщо це рішення містить положення щодо забезпечення фінансування розроблення зазначених змін.
27. Внесення змін до генерального плану населеного пункту у разі наявності комплексного плану допускається за умови їх відповідності комплексному плану або внесення відповідних змін до комплексного плану.
Детальний план території
28. Детальні плани території у межах території територіальної громади деталізують положення генеральних планів населених пунктів, а щодо територій, на які генеральні плани не розробляються, - комплексного плану відповідно до визначених цим Порядком складу та змісту детального плану території.
Детальні плани територій не можуть змінювати правові режими режимоутворюючих об’єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту.
У разі коли відповідно до розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальним планом території передбачається визначення функціонального призначення території та на цій території було визначено функціональне призначення території містобудівною документацією, зміна функціонального призначення території допускається лише за умови дотримання положень додатків 58-60 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 89, ст. 3598), в частині незмінності підгрупи функціонального призначення території.
29. Детальні плани територій розробляються на:
структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер (житлові райони, мікрорайони, квартали нової забудови, території комплексної реконструкції кварталів та мікрорайонів застарілого житлового фонду, території виробничої, рекреаційної та іншої забудови);
окрему територію за межами населеного пункту з певним функціональним використанням або на кілька таких територій, в тому числі для розміщення окремого об’єкта будівництва.
Розроблення детального плану території щодо території, розташованої за межами населених пунктів та стосовно якої не затверджено комплексний план, допускається відповідно до схем планування території (частини території) району та/або області з урахуванням положень Закону України від 17 червня 2020 р. № 711-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель".
30. Детальний план території розробляється з метою:
1) забезпечення комплексності забудови території;
2) деталізації планувальної структури території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населених пунктів або території за їх межами;
3) уточнення червоних, жовтих, блакитних, зелених ліній та ліній регулювання забудови, меж зон охорони пам’яток культурної спадщини;
4) уточнення меж всіх обмежень у використанні земель згідно із законодавством, державними будівельними нормами, санітарно-гігієнічними нормами, спеціальною документацією;
5) визначення параметрів забудови окремих земельних ділянок;
6) визначення містобудівних умов та обмежень;
7) визначення розподілу територій згідно з будівельними нормами відповідно до встановленого комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення, режиму та параметрів забудови території;
8) обґрунтування потреб у формуванні нових земельних ділянок, формування земельних ділянок та визначення їх цільового призначення, відображення існуючих земельних ділянок та їх функціонального використання;
9) визначення потреб у підприємствах та установах обслуговування, аварійно-рятувальних підрозділах, фонді захисних споруд цивільного захисту, місць їх розташування;
10) визначення доцільності, обсягів, послідовності реконструкції забудови;
11) створення належних умов охорони і використання об’єктів культурної спадщини та природоохоронних територій та об’єктів, інших об’єктів, що підлягають охороні відповідно до законодавства;
12) визначення напрямів, черговості та обсягів подальшої діяльності щодо:
попереднього проведення інженерної підготовки та інженерного забезпечення території;
створення транспортної інфраструктури, організації транспортного і пішохідного руху, розміщення місць паркування транспортних засобів;
охорони та поліпшення стану навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки;
комплексного благоустрою та озеленення;
використання підземного простору та створення фонду захисних споруд цивільного захисту;
13) формування земельних ділянок комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані. Формування таких земельних ділянок є обов’язковим, якщо на зазначених земельних ділянках розташовані або передбачається спорудження:
за кошти державного або місцевого бюджету: об’єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства); об’єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та/або схемою планування області; об’єктів, для розміщення яких відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності;
інших об’єктів, визначених замовником у завданні;
14) внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки всіх форм власності, сформовані до 2004 року, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі.
31. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани територій, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури, а затверджує сільська, селищна, міська рада відповідно до генерального плану населеного пункту або, якщо територія розташована за межами населеного пункту чи у населеному пункті, для якого не розроблено генеральний план населеного пункту, - відповідно до комплексного плану.