9) розгляд та врахування за його результатами розробником під час розроблення містобудівної документації пропозицій до розроблення або внесення змін до містобудівної документації, наданих фізичними та юридичними особами;
10) надання пропозицій розробником щодо проектних показників;
11) забезпечення замовником здійснення процедури стратегічної екологічної оцінки проекту містобудівної документації на місцевому рівні.
У разі коли генеральний план населеного пункту, планувальні рішення генерального плану населеного пункту територій розробляються у складі комплексного плану, планувальні рішення детальних планів розробляються у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту, процедура стратегічної екологічної оцінки здійснюється одночасно для всіх складових комплексного плану.
Проекти історико-архітектурного опорного плану населеного пункту, розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту" не підлягають окремій стратегічній екологічній оцінці та проходять процедуру стратегічної екологічної оцінки в рамках проекту відповідної містобудівної документації;
12) підготовка розробником матеріалів (електронних документів, графічних матеріалів містобудівної документації, інформаційно-довідкових матеріалів) для забезпечення проведення громадських обговорень з розгляду проекту містобудівної документації, засідання архітектурно-містобудівної ради, погодження відповідних проектних рішень містобудівної документації відповідно до Земельного кодексу України, експертизи містобудівної документації;
13) організація замовником проведення за участю розробника громадського обговорення проекту містобудівної документації, що включає:
оприлюднення повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації, яке повинно містити:
- повну назву проекту містобудівної документації та стислий виклад його змісту;
- інформацію про мету та підстави для розроблення містобудівної документації;
- посилання на веб-сайт замовника та інші інтернет-ресурси, де оприлюднено повний текст рішення про розроблення документації з додатками до рішення (у разі наявності), у тому числі з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для навколишнього природного середовища (у тому числі для здоров’я населення);
- опис території, для якої розробляється документація;
- відомості про замовника та розробника проекту містобудівної документації;
- посилання на геопортал Містобудівного кадастру на державному рівні, веб-сайт замовника та інші інтернет-ресурси, де оприлюднено проект містобудівної документації (у тому числі розділ "Охорона навколишнього природного середовища"), крім розділів "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту", "Інженерне забезпечення території", "Інженерна підготовка і захист території", а також "Обмеження у використанні земель" (в частині обмежень, визначених охоронними зонами, санітарно-захисними зонами, санітарними відстанями (розривами), санітарно-захисними смугами з урахуванням Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Центрального управління СБУ від 23 грудня 2020 р. № 383);
- відомості про строк подання пропозицій (зауважень) з визначеною кінцевою датою прийняття пропозицій (зауважень), що не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні;
- інформацію про посадову особу замовника, відповідальну за забезпечення організації розгляду пропозицій, поштову адресу та адресу електронної пошти, а також посилання на геопортал Містобудівного кадастру на державному рівні, за якими можуть надсилатися пропозиції (зауваження);
- інформацію про дату, час і місце проведення громадських слухань та умови участі в них;
- інформацію про час і місце (на території адміністративного центру територіальної громади), де у вільному доступі протягом п’яти календарних днів до дати проведення громадських слухань (у тому числі у вихідні дні та в неробочий час) можна ознайомитися з матеріалами проекту містобудівної документації на місцевому рівні на паперових чи інших твердих (матеріальних) носіях;
- графік розміщення матеріалів проекту містобудівної документації на паперових чи інших твердих (матеріальних) носіях у населених пунктах - в одному із населених пунктів старостинського округу (обов’язково у разі утворення у територіальній громаді старостинських округів), у кожному з районів міста (обов’язково для міст з районним поділом) або інших місцях за рішенням замовника; мінімальний строк розміщення матеріалів в одному із населених пунктів старостинського округу та районі в місті відповідно становить три дні;
- місцезнаходження наявної екологічної інформації, у тому числі пов’язаної із здоров’ям населення, що стосується проекту містобудівної документації;
- необхідність проведення транскордонних консультацій щодо проекту містобудівної документації. Не раніше ніж за п’ять днів до розміщення матеріалів проекту містобудівної документації на паперових чи інших твердих (матеріальних) носіях у принаймні одному із населених пунктів старостинського округу, районах у містах, інших місцях замовник розроблення містобудівної документації розміщує на офіційному веб-сайті замовника та геопорталі Містобудівного кадастру на державному рівні повторне повідомлення про дати, місце та умови доступу до відповідних матеріалів;
- інформацію про дату, час і місце проведення громадських слухань;
- інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентацій, прилюдного експонування, телевізійний програм, публічних конференцій тощо);
реєстрацію, розгляд і врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні з урахуванням того, що:
- оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику у строк, визначений замовником містобудівної документації;
- пропозиції (зауваження) можуть подаватися в письмовій (паперовій або електронній) та/або усній формі під час громадських слухань із внесенням їх до протоколу громадських слухань;
- пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні;
- пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються;
- фізичні особи подають пропозиції із зазначенням прізвища, імені та по батькові (за наявності), місця реєстрації з особистим підписом;
- юридичні особи подають пропозиції із зазначенням найменування та місцезнаходження юридичної особи з підписом уповноваженої особи;
- пропозиції громадськості підлягають реєстрації замовником та розглядаються розробником і замовником у визначений в повідомленні про громадські обговорення строк;
проведення інформаційних заходів (презентацій, телевізійних програм, публічних конференцій, консультацій тощо);
проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні відповідно до Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 555 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 41, ст. 1669; 2022 р., № 85, ст. 5276);
узгодження спірних питань між громадськістю і замовником містобудівної документації на місцевому рівні узгоджувальною комісією з урахуванням того, що:
- комісія утворюється у разі наявності пропозицій (зауважень) громадськості, наданих в установленому порядку протягом строку проведення громадського обговорення (у тому числі під час проведення громадських слухань), рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання;
- комісія утворюється за рішенням замовника містобудівної документації у тижневий строк після закінчення строку подання пропозицій громадськості;
- склад комісії встановлює замовник містобудівної документації у кількості не менш як 20 та не більш як 30 осіб та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням дати, часу та місця проведення замовником консультацій щодо узгодження спірних питань;
- головою комісії є посадова особа замовника містобудівної документації. У разі коли головуючий зловживає своїми правами чи порушує порядок проведення громадських слухань, учасники засідання громадських слухань простою більшістю голосів можуть висловити йому недовіру і звернутися до замовника щодо призначення іншого головуючого;
- до складу комісії входять:
посадові особи замовника містобудівної документації;
представники органу у сфері земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів державної влади;
представники професійних об’єднань та спілок, архітектори і науковці;
уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань;
- кількість представників громадськості повинна становити не менш як 50 і не більш як 70 відсотків загальної чисельності членів комісії;
- комісія у двотижневий строк розглядає спірні питання та приймає рішення про врахування або мотивоване відхилення таких пропозицій (зауважень);
- засідання комісії є правоможним, якщо у ньому взяли участь не менше двох третин її членів (з них не менше половини - представників громадськості);
- рішення комісії приймається більшістю присутніх членів та оформляється відповідним протоколом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації не пізніше ніж протягом двох робочих днів з дати прийняття рішення комісією;
- врегульовані комісією спірні питання між сторонами є підставою для внесення змін до проекту містобудівної документації;
- у разі неспроможності комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає замовник містобудівної документації;
оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні шляхом надання відповідей заявникам про їх врахування або відмова з посиланням на норми законодавства та державні будівельні норми, що обґрунтовує неврахування пропозиції (зауваження).
Таблиці з пропозиціями (зауваженнями) та відповіді щодо їх врахування чи неврахування (з обґрунтуваннями) оприлюднюються на геопорталі Містобудівного кадастру на державному рівні та на офіційному веб-сайті замовника, у тому числі шляхом публікації відповідних посилань на геопортал Містобудівного кадастру на державному рівні (у разі наявності технічної можливості), з урахуванням вимог Закону України "Про захист персональних даних";
14) здійснення замовником у рамках процедури розгляду проекту містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою узгодження проекту містобудівної документації з відповідними органами, якими було надано матеріали щодо державних інтересів та інтересів суміжних територіальних громад;
15) узгодження врахування державних інтересів та інтересів суміжних територіальних громад здійснюється в рамках процедури розгляду проекту містобудівної документації відповідною архітектурно-містобудівною радою.
Погодженню підлягають:
- державні інтереси, надані у формі положень схем планування Автономної Республіки Крим, областей, Генеральної схеми планування території України (у разі затвердження таких документів або внесення змін до них після 1 січня 2025 р.);
- інтереси суміжних територіальних громад в частині врахування відомостей щодо обмежень у використанні земель, що утворюють існуючі та проектні режимоутворюючі об’єкти на території суміжної територіальної громади;
- вихідні дані (інтереси) щодо розроблення розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту", надані відповідно до вимог цього Порядку;
- режими використання територій у межах історичних ареалів населених місць і зон охорони пам’яток архітектури, містобудування та археології з урахуванням рішень консультативних рад з питань охорони культурної спадщини;
16) розгляд проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою відповідного рівня протягом одного місяця від дати подання відповідного звернення:
проектів комплексних планів просторового розвитку територій міських територіальних громад, адміністративними центрами яких є адміністративні центри областей; генеральних планів обласних центрів, мм. Києва, Сімферополя, Севастополя - архітектурно-містобудівною радою центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;
проектів комплексних планів територіальних громад, адміністративними центрами яких не є адміністративні центри областей; генеральних планів населених пунктів територіальних громад, які не є обласними центрами; детальних планів території територіальних громад, адміністративними центрами яких не є адміністративні центри областей, - архітектурно-містобудівною радою при уповноваженому органі містобудування та архітектури Автономної Республіки Крим, відповідної облдержадміністрації;
проектів генеральних планів населених пунктів (крім адміністративних центрів областей) міських територіальних громад, адміністративними центрами яких є адміністративні центри областей; детальних планів території міських територіальних громад, адміністративними центрами яких є адміністративні центри областей, детальних планів території мм. Києва, Сімферополя, Севастополя - архітектурно-містобудівною радою при уповноваженому органі містобудування та архітектури відповідної міської ради;
17) коригування проекту містобудівної документації на місцевому рівні розробником за погодженням із замовником за результатами громадського обговорення та розгляду проекту містобудівної документації відповідною архітектурно-містобудівною радою;
18) публікація замовником після відповідного коригування проекту містобудівної документації на місцевому рівні, протоколів громадського обговорення, засідання відповідної архітектурно-містобудівної ради, довідок щодо громадських слухань та консультацій з органами виконавчої влади на веб-сайті сільської, селищної і міської ради, веб-сайті замовника, геопорталі Містобудівного кадастру на державному рівні (за наявності технічної можливості).
Завершальний етап
44. Завершальний етап включає такі заходи:
1) подання замовником проекту містобудівної документації для проведення експертизи в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 548 "Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 40, ст. 1642; 2021 р., № 75, ст. 4718).
Не допускається подання на експертизу та подальше затвердження проектів генеральних планів населених пунктів (у тому числі у складі комплексних планів) та планувальних рішень генеральних планів населених пунктів з неповним заповненням даних Реєстру будівель і споруд (в частині вимог до структури бази геопросторових даних містобудівної документації на місцевому рівні), без встановлення зв’язків вулично-дорожньої мережі, інженерних мереж та будівель і споруд, якими вони обслуговуються, а також:
- за відсутності всіх розділів проекту містобудівної документації, які передбачено цим Порядком, у тому числі розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту";
- у разі не проведення чи проведення з порушеннями (неповного переліку документів за результатами проведення) процедур стратегічної екологічної оцінки, розгляду відповідною архітектурно-містобудівною радою, громадських обговорень (у тому числі громадських слухань).
До 1 січня 2027 р. допускається подання на експертизу та подальше затвердження проектів містобудівної документації із заповненням даних Реєстру будівель і споруд лише в частині режимоутворюючих об’єктів (в частині вимог до структури бази геопросторових даних містобудівної документації на місцевому рівні) та без встановлення зв’язків вулично-дорожньої мережі, інженерних мереж та будівель і споруд, якими вони обслуговуються.
До 1 січня 2027 р. допускається подання на експертизу та подальше затвердження проектів містобудівної документації з заповненням даних Реєстру будівель і споруд лише в частині режимоутворюючих об’єктів (в частині вимог до структури бази геопросторових даних містобудівної документації на місцевому рівні), будівель житлового та громадського призначення, що підпадають під категорії СС2 та СС3 (у тому числі всі багатоквартирні житлові будинки, адміністративні будівлі, будівлі закладів освіти та охорони здоров’я), та без встановлення зв’язків вулично-дорожньої мережі, інженерних мереж та будівель і споруд, якими вони обслуговуються;
2) погодження розробником проекту містобудівної документації відповідно до вимог статті 186 Земельного кодексу України;
3) подання замовником проекту містобудівної документації на місцевому рівні на затвердження сільській, селищній, міській раді у форматі електронного документа відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 "Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території" та завдання. Рішення про затвердження комплексного плану повинно містити відомості про:
генеральні плани населених пунктів та детальні плани території у межах території територіальної громади, затверджені до затвердження комплексного плану, які визнані такими, що відповідають вимогам законодавства та узгоджуються з планувальними рішеннями комплексного плану і включені до нього;
генеральні плани населених пунктів та детальні плани території у межах території територіальної громади, які визнані такими, що не відповідають вимогам законодавства та/або не узгоджуються з планувальними рішеннями комплексного плану і втрачають чинність одночасно з набранням чинності комплексним планом;
перелік населених пунктів, генеральний план або планувальні рішення якого розроблені у складі комплексного плану та набирають чинності одночасно з набранням чинності комплексним планом;
перелік населених пунктів, щодо яких встановлена необхідність розроблення генеральних планів (розроблення таких генеральних планів населених пунктів населених пунктів потребує окремого рішення про їх розроблення);
опис меж територій у межах території територіальної громади, детальні плани яких розроблені у складі комплексного плану та набирають чинності одночасно з комплексним планом (генеральним планом населеного пункту);
опис меж територій у межах території територіальної громади, для яких рекомендується розроблення детальних планів територій (розроблення таких детальних планів територій потребує окремого рішення про їх розроблення);
У разі коли на територію не розповсюджуються повноваження жодної сільської, селищної чи міської ради, затвердження детального плану території здійснює райдержадміністрація, а в разі неприналежності до району - Рада міністрів Автономної Республіки Крим або відповідна облдержадміністрація;
4) подання розробником документів, визначених Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 89, ст. 3598), державному кадастровому реєстратору для внесення відомостей про об’єкти Державного земельного кадастру, передбачені містобудівною документацією, до Державного земельного кадастру і отримання відповідних витягів;
5) розгляд та прийняття рішення щодо затвердження проектів містобудівної документації здійснюється сільською, селищною, міською радою:
комплексний план та генеральні плани населених пунктів - протягом трьох місяців з дня подання відповідного проекту містобудівної документації,
детальні плани території - протягом 30 днів з дня подання відповідного проекту містобудівної документації;
6) виконавчий орган сільської, селищної, міської ради забезпечує доступ до матеріалів містобудівної документації на місцевому рівні, визначених пунктом 57 цього Порядку, крім інформації з обмеженим доступом, шляхом:
внесення відповідних даних до Містобудівного кадастру на державному рівні та Державного земельного кадастру протягом п’яти робочих днів з дня затвердження відповідної містобудівної документації;
оприлюднення метаданих на національному геопорталі та забезпечення доступу до відповідних геопросторових даних на геоінформаційних сервісах типу WFS геопорталів держателів даних або національного геопорталу;
надання за відповідним запитом інформації щодо містобудівної документації на місцевому рівні;
оприлюднення інформації щодо містобудівної документації на місцевому рівні, у тому числі у формі відкритих даних, на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, веб-сайті сільської, селищної, міської ради та веб-сайті замовника (протягом п’яти робочих днів з дня затвердження);
передачу текстових, табличних та графічних матеріалів містобудівної документації на місцевому рівні до Державного фонду документації із землеустрою.
Інформація щодо містобудівної документації включає відомості щодо затвердження містобудівної документації (матеріали рішення сільської, селищної, міської ради щодо затвердження), посилання на геопортал Містобудівного кадастру на державному рівні, відомості щодо здійснення процедури стратегічної екологічної оцінки в порядку, встановленому Законом України "Про стратегічну екологічну оцінку" (посилання на Єдиний реєстр стратегічної екологічної оцінки).
Відомості про об’єкти Державного земельного кадастру вносяться на підставі електронних документів окремо за кожним об’єктом Державного земельного кадастру.
45. У разі наявності в комплексному плані, генеральному плані населеного пункту інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, така інформація подається у вигляді окремого файла, формат якого визначено постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 "Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території", та підписується шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису із використанням кваліфікованої електронної позначки часу відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" відповідальними особами, які розробили комплексний план, генеральний план населеного пункту.
46. Генеральні плани населених пунктів одночасно з їх затвердженням стають невід’ємними складовими комплексного плану. Детальні плани території одночасно з їх затвердженням стають невід’ємними складовими комплексного плану та/або генерального плану населеного пункту.
47. Розроблення містобудівної документації вважається завершеним і містобудівна документація на місцевому рівні вважається чинною не раніше моменту внесення відповідних даних до Реєстру містобудівної документації Містобудівного кадастру на державному рівні та Державного земельного кадастру.
48. Майнові права на містобудівну документацію належать розробнику та замовнику спільно, якщо інше не встановлено договором про розроблення містобудівної документації, з урахуванням вимог Закону України "Про авторське право та суміжні права".
49. Авторські та суміжні права на містобудівну документацію, проекти містобудівної документації та інші матеріали, створені під час розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації, визначаються відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права".
Дії у разі незатвердження проекту містобудівної документації
50. У разі незатвердження сільською, селищною, міською радою проекту містобудівної документації замовник забезпечує утворення погоджувальної комісії, до складу якої входять депутати відповідної сільської, селищної, міської ради, а також члени робочої групи. Погоджувальна комісія формує протокол з переліком зауважень та пропозицій, що передається замовнику та стає додатком до завдання.
51. За рішенням замовника розробник здійснює відповідне коригування проекту містобудівної документації на місцевому рівні. У разі коли зміни є суттєвими (зміна меж та функцій функціональних зон, переліку проектних рішень, положень стратегії просторового розвитку території або інші зміни за обґрунтуванням замовника), проект містобудівної документації на місцевому рівні підлягає доопрацюванню та повторно проходить завершальний етап розроблення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.
52. Зобов’язання розробника та замовника щодо доопрацювання проекту містобудівної документації у разі незатвердження або відхилення сільською, селищною, міською радою проекту містобудівної документації визначаються договором про розроблення містобудівної документації.
Механізм розроблення та внесення змін до окремих розділів містобудівної документації на місцевому рівні
53. Розділ "Історико-архітектурний опорний план" розробляється за окремим завданням, яке є складовою частиною завдання на розроблення комплексного плану або генерального плану населеного пункту і є складовою частиною тендерної документації та/або оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі.
Завдання на розроблення історико-архітектурного опорного плану містить інформацію щодо дослідженості населеного пункту (наявність виконаних науково-дослідних і пошукових робіт, їх виконавці, дати виконання), а також перелік комплексних наукових досліджень, що повинен виконати розробник:
архівні та бібліографічні пошуки щодо історичних планів, іконографічних матеріалів населеного пункту тощо;
аналіз історичних документів та історичних джерел щодо виявлення особливостей планувальної структури та забудови населеного пункту;
натурні обстеження всієї території населеного пункту:
- природних особливостей місцевості, які визначають своєрідність його планування та просторової побудови;
- планування та об’ємно-просторової композиції населеного пункту;
- об’єктів всесвітньої спадщини, пам’яток та об’єктів культурної спадщини, їх видового розкриття та композиційно-видового впливу в середовищі;
- цінної історичної забудови;
- дисгармонійних будівель та споруд;
фотофіксація пам’яток та об’єктів культурної спадщини, історичної забудови, видів та панорам населеного пункту;
аналіз ландшафту населеного пункту (рельєфу, зелених насаджень, гідрографічної мережі тощо);
аналіз історичного планування населеного пункту з визначенням етапів розвитку в його межах;
класифікація об’єктів всесвітньої спадщини, пам’яток культурної спадщини населеного пункту за видами, типами, категоріями обліку;
аналіз цінної історичної забудови населеного пункту, формування пропозицій щодо внесення об’єктів до Державного реєстру нерухомих пам’яток України;
узагальнений аналіз художніх особливостей нерухомої культурної спадщини з визначенням збереженості традиційного характеру середовища, його локалізації та ролі в архітектурно-просторовій композиції та ландшафті населеного пункту;
визначення меж та режимів історичних ареалів населеного пункту (у разі, коли вони не затверджені до початку розроблення історико-архітектурного опорного плану відповідно до Закону України "Про захист культурної спадщини").
54. Історико-архітектурний опорний план підлягає погодженню органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органом охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій відповідно до їх компетенції та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
Межі та режими використання територій пам’яток, зон охорони пам’яток, історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на цих територіях можуть розроблятися як окрема науково-проектна документація у сфері охорони культурної спадщини у складі історико-архітектурного опорного плану і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.
55. Розроблення історико-архітектурного опорного плану, розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту" може здійснювати інша організація на правах субпідряду відповідно до договору з розробником комплексного плану (генерального плану населеного пункту).
Здійснювати розроблення та внесення змін до історико-архітектурного опорного плану населеного пункту може суб’єкт господарювання, який має право здійснювати розроблення містобудівної документації відповідно до Законів України "Про архітектурну діяльність" та "Про охорону культурної спадщини", під керівництвом головного архітектора проекту, який має кваліфікаційний сертифікат.
Здійснювати розроблення та внесення змін до розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту" може суб’єкт господарювання, який має право здійснювати розроблення містобудівної документації відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність" та законодавства у сфері цивільного захисту, під керівництвом головного архітектора проекту, який має кваліфікаційний сертифікат.
Матеріали історико-архітектурного опорного плану населеного пункту, розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту", які розробляються на правах субпідряду, передаються відповідною організацією розробнику проекту містобудівної документації відповідно до вимог цього Порядку щодо їх складу та змісту для подальшого формування єдиного пакету матеріалів містобудівної документації.
56. Експертиза проекту розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту" проводиться у складі проекту комплексного плану, генерального плану населеного пункту (планувальних рішень генерального плану населеного пункту у складі комплексного плану).
Експертиза проекту історико-архітектурного опорного плану проводиться у складі проекту генерального плану населеного пункту (планувальних рішень генерального плану населеного пункту у складі комплексного плану).
Експертиза зазначених складових містобудівної документації проводиться відповідно до Порядку проведення експертизи містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 548.
Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні
57. Містобудівна документація на місцевому рівні (комплексний план, генеральний план населеного пункту, детальний план території) складається з:
1) текстових матеріалів;
2) геопросторових даних;
3) графічних матеріалів;
4) метаданих.
58. Набір геопросторових даних, метаданих, стратегія просторового розвитку території територіальної громади та набір графічних матеріалів розробляються для всієї території територіальної громади у складі комплексного плану, у тому числі за умови розроблення у його складі генерального плану населеного пункту, який є адміністративним центром територіальної громади, та планувальних рішень генеральних планів інших населених пунктів, а також планувальних рішень детальних планів території, а у разі, коли територія територіальної громади обмежується територією одного населеного пункту і комплексний план не розробляється, - у складі генерального плану населеного пункту.
При цьому проектні рішення генерального плану населеного пункту, який є адміністративним центром територіальної громади та планувальних рішень генеральних планів інших населених пунктів, що розробляються у складі комплексного плану, відображаються на графічних матеріалах комплексного плану.
Відображення планувальних рішень детального плану території, що розробляється у складі комплексного плану, виконується на окремих графічних матеріалах. У цьому разі один графічний матеріал може поєднувати проектні рішення кількох тематичних розділів за умови збереження читабельності даних.
59. Розроблення всіх розділів містобудівної документації (у тому числі розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту" для всіх видів містобудівної документації, розділу "Історико-архітектурного опорного плану" у складі комплексного плану, у складі якого розробляються планувальні рішення генерального плану населеного пункту, який належить до Списку історичних населених місць, генерального плану населеного пункту, який належить до Списку історичних населених місць) є обов’язковим для всіх видів містобудівної документації.
У разі розроблення генерального плану населеного пункту, детального плану території за наявності комплексного плану за потреби здійснюється уточнення стратегії просторового розвитку території територіальної громади в частинах "Комплексна оцінка території" та "Модель розвитку території у довгостроковій перспективі" і розробляються частини "Обґрунтування проектних рішень" та "Впровадження проектних рішень" щодо відповідного населеного пункту, території розроблення детального плану території з подальшим включенням до стратегії просторового розвитку території територіальної громади як частини комплексного плану.
У разі розроблення детального плану території за відсутності комплексного плану розробляються частини "Комплексна оцінка території", "Обґрунтування проектних рішень" та "Впровадження проектних рішень" з подальшим включенням до стратегії просторового розвитку території територіальної громади (населеного пункту) як відповідної частини.
60. Під час розроблення проекту містобудівної документації, що включає планувальні рішення (комплексний план, що включає генеральний план населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади, планувальні рішення генеральних планів інших населених пунктів, планувальні рішення детальних планів територій, а також генеральний план населеного пункту, що включає планувальні рішення детальних планів територій), розробляється єдина база геопросторових даних.
Засобами Містобудівного кадастру на державному рівні має бути забезпечено можливість виокремлення геопросторових об’єктів генерального плану населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади, планувальних рішень генеральних планів інших населених пунктів, планувальних рішень детальних планів територій.
Під час розроблення бази геопросторових даних забезпечується вимога щодо неперетинання просторовими об’єктами межі населених пунктів (існуючих та проектних) та межі розроблення планувальних рішень детальних планів територій. Перетин меж земельних ділянок допускається лише у випадках, коли планувальні рішення передбачають їх відповідний поділ, або відображення їх меж є помилкою у відомостях Державного земельного кадастру та не співпадає з їх реальним розташуванням в натурі (на місцевості).
61. Текстові матеріали містобудівної документації розробляються у вигляді Стратегії просторового розвитку.
Зміст Стратегії просторового розвитку територіальної громади чітко структурується відповідно до визначених тематичних розділів та підрозділів в їх межах, які всередині структуруються на підпункти за населеними пунктами у разі розроблення планувальних рішень генеральних планів, генерального плану населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади у складі комплексного плану та, за потреби окремими територіями, лаконічно викладаються ключові позиції перспектив просторового розвитку територіальної громади та обґрунтування прийнятих проектних рішень.
62. Геопросторові дані, текстові та графічні матеріали містобудівної документації структуруються за тематичними розділами та підрозділами, що в Стратегії просторового розвитку території територіальної громади (населеного пункту для генерального плану, території для детального плану території) об’єднуються в чотири частини, які містять тематичні розділи та підрозділи відповідно до пунктів 63-68.
Взаємодія між тематичними підрозділами здійснюється шляхом використання даних щодо геопозиціонування об’єктів, а також відповідних ідентифікаторів у Містобудівному кадастрі на державному рівні (зокрема в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, Єдиному державному реєстрі адрес, Реєстрі будівель і споруд, Єдиному державному реєстрі адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад), кадастрових номерів земельних ділянок та облікових номерів інших об’єктів Державного земельного кадастру, ідентифікатора Реєстру речових прав на нерухоме майно.
63. "1. Комплексна оцінка території" - містить інформацію про визначення і порівняльну оцінку основних стимулюючих та обмежуючих факторів, які зумовлюють структуру та параметри розвитку економіки і використання території, на яку розробляється містобудівна документація, за напрямами відповідно до тематичних розділів, розроблення яких передбачено завданням:
1) "Оцінка існуючого розселення, господарської діяльності та обслуговування населення" - містить інформацію про демографічний потенціал за віком, статтю, рівнем освіти та зайнятості, основні характеристики та просторові закономірності господарського комплексу;
2) "Оцінка існуючого використання території" - містить інформацію про фактичне функціональне використання територій, рівень забезпеченості населення житлом та об’єктами надання соціальних послуг, використання офісних і виробничих площ у межах території розроблення містобудівної документації;
3) "Оцінка структури землекористування" - містить інформацію про землекористування за формами власності в розрізі категорій та видів цільового призначення земель, угідь і земельних ділянок, зокрема наданих у власність чи користування та не наданих у власність чи користування, з виявленням земельних ділянок, що використовуються без зареєстрованого речового права на них, а також земель запасу та загального користування, не сформованих у земельні ділянки.
Експлікація земельних угідь за власниками та користувачами земельних ділянок формується у форматі класу просторових даних у базі геоданих відповідної містобудівної документації.
64. "2. Модель розвитку території у довгостроковій перспективі" - містить інформацію про концептуальне бачення розвитку території територіальної громади на довгострокову перспективу за такими розділами:
1) "Загальне бачення розвитку території" - містить інформацію про перспективи розвитку територіальної громади (населеного пункту чи території розроблення детального плану території), а саме положення і ролі у регіональній системі розселення, демографічного прогнозу (щодо кількості населення, його статево-вікової структури, людського капіталу), відповідно до положень концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади (за наявності), програми комплексного відновлення території територіальної громади (за наявності) та стратегії розвитку території (за наявності), а у разі їх відсутності - розробляється у складі комплексного плану на основі матеріалів громадського обговорення з формування завдання на розроблення комплексного плану);
2) "Містоутворюючі функції" - містить інформацію про містоутворюючі функції територіальної громади, які забезпечують як економічний розвиток територіальної громади, так і обслуговування місцевого населення, основними серед яких можуть бути:
розробка природних ресурсів;
сільське господарство;
виробнича діяльність та переробка;
транспорт та логістика;
оборонна діяльність;
нематеріальне виробництво та послуги;
торгівля та послуги для населення;
освіта та інновації;
туризм та рекреація;
житлове забезпечення;
3) "Принципи планування за основними сферами розвитку" - містить інформацію про визначення ключових сфер розвитку територіальних громад та формулювання ключових принципів, підходів та перспективних практик для кожної сфери розвитку, інфраструктурних систем та суспільних відносин, що покликані забезпечити реалізацію підходів сталого розвитку з можливостями, що забезпечують соціальну, економічну та екологічну стійкість як у процесі власного розвитку, так і у разі глобальних загроз та викликів, зокрема змін клімату, стихійних лих, збройної агресії та інших природних та техногенних чинників.
Ключові принципи, підходи та перспективні практики розвитку територіальної громади визначаються за такими основними сферами: гуманітарна політика, локальна економіка, просторове планування, транспортна мобільність, довкілля та ресурси.
У сфері гуманітарної політики ключові принципи, підходи та перспективні практики охоплюють питання демографічної ситуації та перспективи, міграції, вікового складу та сімейного благополуччя, народжуваності та збільшення тривалості життя, громадського здоров’я та системи охорони здоров’я, базової освіти та самореалізації, культури, інклюзивності та забезпечення гендерної рівності, можливостей для соціально вразливих верств суспільства, громадської безпеки та соціальної допомоги.
Базовим пріоритетом є сприяння розвитку місцевої спільноти шляхом розвитку ідентичності та культурних особливостей, сприяння соціальній інтеграції та громадським ініціативам.
У сфері локальної економіки ключові принципи, підходи та перспективні практики охоплюють питання господарювання на території територіальної громади, спеціалізації у розподілі праці системи розселення вищого рівня, реалізації містообслуговуючих функцій, інфраструктури виробництва і споживання, торгівлі і надання послуг, привабливості для різних видів бізнесу, рівнів зайнятості та безробіття, заробітних плат та майнового стану мешканців, місцевого оподаткування, освітнього та кваліфікаційного рівня, навичок та ділової активності населення, творчості та досліджень, інвестиційної та туристичної привабливості, розвитку інфраструктури підтримки розвитку економіки та інновацій, фінансової спроможності та можливостей залучення капіталу, розвитку зеленої та циркулярної економіки, розвитку індустріальних парків та технопарків.
У сфері просторового планування ключові принципи, підходи та перспективні практики охоплюють питання землекористування в частині розподілу на сельбищні та виробничі території, сільськогосподарські території, природоохоронні та ландшафтно-рекреаційні території, а також житлової політики, правил забудови та типології житлових та громадських будівель, доступного і соціального житла, структури власності на землю, житлову та громадську нерухомість, планування вулично-дорожньої мережі, формування просторових мереж обслуговування (у сферах освіти, охорони здоров’я, соціальних та адміністративних послуг, рекреації та спорту), архітектури, дизайну та безбар’єрності громадських просторів, забезпечення змішаного використання та різноманіття міського простору.
У сфері транспортної мобільності ключові принципи, підходи та перспективні практики охоплюють питання пересування людей та вантажів, зміни простору шляхом поліпшення транспортної доступності, впливи транспортної інфраструктури на поведінку людей та довкілля, інфраструктурні та організаційні складові транспортної системи з позицій сталої міської мобільності та забезпечення інклюзивного доступу до різних способів пересування, надання пріоритету розвитку велосипедного руху та громадського транспорту, пішохідної інфраструктури, інтеграції з зовнішньою транспортною мережею регіону.
У сфері довкілля та ресурсів ключові принципи, підходи та перспективні практики охоплюють питання глобальних змін клімату і формування мікроклімату урбанізованого середовища, природних ресурсів та екосистемних послуг, енергетичного забезпечення та збільшення частки поновлюваних джерел енергії, поводження з відходами та зменшення забруднень навколишнього середовища, захист природного надбання та біорізноманіття, доступу до питної води та водних об’єктів, формування водно-озеленених мереж на сельбищних територіях;
4) "Інтегрована оцінка впливів" - містить інформацію про інтегровану оцінку впливів за основними сферами розвитку територіальної громади, населеного пункту, який здійснюється шляхом перехресної оцінки можливостей та загроз реалізації, передбачених у певній сфері розвитку територіальної громади, населеного пункту ключових принципів, підходів та перспективних практик на інші сфери розвитку.
Результатом інтегрованої оцінки впливів є висновки щодо стійкості територіальної громади, населеного пункту у коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі за соціальним, економічним та екологічним аспектами відповідно до принципів сталого розвитку;
5) "Соціально-просторова модель території територіальної громади (населеного пункту)" - містить інформацію про:
положення території розроблення містобудівної документації у системі розселення вищого рівня;
демографічну ситуацію та демографічний прогноз на 5, 10, 20 років (за двома сценаріями - оптимістичним та реалістичним) у розрізі населених пунктів та поселень, а для населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади - у розрізі планувальних утворень (для населених пунктів з кількістю населення понад 20 тис. жителів) з формуванням віково-статевих пірамід за віковими категоріями по 5 років;
житловий фонд та соціальну інфраструктуру, об’єкти інженерної інфраструктури, розміщення ключових виробничих, сільськогосподарських та інших комплексів, громадських центрів, міжселенних центрів надання послуг та транспортних коридорів, залізничних та автомобільних магістралей, портів та аеропортів, а також забезпечення сполучення з ними;
6) "Відродження традиційного середовища" - містить інформацію про сучасний стан збереження традиційного середовища проживання, традиційного візуального силуету, традиційного архітектурного середовища, традицій забудови та благоустрою, наявності статусів пам’яток культурної спадщини, зокрема архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, археології, зон охорони та заповідання, а також загальні підходи та заходи до збереження, відродження та інтеграції до сучасного соціально-економічного життя традиційного середовища міст, селищ, сіл, збереження, реставрації, пристосування до нових функцій, ревіталізації, відбудови втрачених містобудівних комплексів та окремих будівель, розвитку громадських просторів у комплексі історичної забудови, історичної планувальної структури території, у тому числі історичних транспортних зв’язків; оглядових характеристик та видового розкриття; втрачених об’єктів, з визначенням можливості та доцільності їх відбудови;
Комплексні плани, що включають населені пункти, які внесені до Списку історичних населених місць України, містять в собі історико-архітектурні плани таких населених пунктів, а під час розроблення генеральних планів населених пунктів розділом "Відродження традиційного середовища" стратегії просторового розвитку вважається історико-архітектурний опорний план.
65. Історико-архітектурний опорний план - розробляється у складі генерального плану або планувальних рішень генерального плану населеного пункту, що входить до Списку історичних населених місць України, відповідно до цього Порядку та інших норм законодавства.
Геопросторові дані історико-архітектурного опорного плану включаються до бази геопросторових даних містобудівної документації, у складі якої він розробляється (у частині даних про об’єкти землеустрою та Державного земельного кадастру), - відповідно до вимог цього Порядку та до формату електронних документів містобудівної документації, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 "Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території".
66. Історико-архітектурний опорний план розробляється для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, у складі генерального плану населеного пункту, планувальних рішень генерального плану населеного пункту у складі комплексного плану.
Історико-архітектурний опорний план населеного пункту містить результати наукових досліджень населеного пункту та складається з таких розділів та підрозділів:
"1. Історичний та планувальний розвиток населеного пункту":
1) "коротка історична довідка": опис історичного архітектурно-планувального розвитку населеного пункту та пов’язаних з ним подій і явищ культури;
2) "природні особливості місцевості, що визначають своєрідність структури, функціонального зонування, планування та об’ємно-просторової композиції населеного пункту" визначають і надають:
стислу характеристику природної складової ландшафту як найбільш сталого структуро- та формоутворюючого чинника;
найважливіші елементи природного ландшафту, його основні просторові осі та вузли;
ступінь перетворень природного ландшафту людиною в процесі містобудівного розвитку населеного пункту;
3) "Основні етапи розвитку історичного планування та формування забудови населеного пункту":
історичний містобудівний розвиток населеного пункту з визначенням умов і подій, що безпосередньо впливали на його становлення, структуру, функціональне зонування, планування та об’ємно-просторову композицію (від заснування сталого поселення до сьогодні);
основні етапи історичного розвитку планування населеного пункту, їх характерні особливості, межі на кожному з визначених етапів, основні структурні елементи історичного планування населеного пункту (історичне середмістя, замки, монастирі, передмістя тощо), найважливіші історичні шляхи, вулиці, майдани, трасування збережених та втрачених ліній укріплень (за наявності);
особливості історичного формування забудови (зокрема визначних історичних будівель, споруд та комплексів) з визначенням її сучасного стану і цінності;
втрачені будинки, споруди, укріплення, що мали важливе історичне або містобудівне значення;
"2. Аналіз існуючої архітектурно-містобудівної ситуації населеного пункту":
1) "аналіз існуючої планувальної структури населеного пункту":
особливості історичного планування як базовий визначник традиційного характеру середовища та інші чинники, що впливали на цей процес; етапи його формування;
роль територій з пам’ятками культурної спадщини та історичною забудовою у планувальній структурі населеного пункту;