Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації

Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, що додається.

 

Інд. 21

 

1. Цей Порядок визначає склад, зміст, механізм розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території, а також склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.

2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

1) атрибутивні дані об'єкта містобудівної документації - кількісні та якісні характеристики об'єктів містобудівної документації, в тому числі щодо проектних рішень: показники сучасного стану, проектні показники, прогнозовані показники та індикатори;

2) база геопросторових даних містобудівної документації на місцевому рівні (далі - база геоданих) - сукупність наборів геопросторових даних щодо об'єктів містобудівної документації, яка забезпечує представлення вихідних даних та проектних рішень шляхом визначення просторового розташування об'єктів містобудівної документації на території, атрибутивних даних щодо цих об'єктів, у тому числі показників сучасного стану, проектних показників, прогнозних показників та індикаторів у єдиній системі величин, здійснення містобудівного моніторингу; містить набори геопросторових даних відповідно до переліку тематичних розділів та тематичних підрозділів, визначених для розроблення у складі відповідної містобудівної документації;

3) блакитні лінії - лінії обмеження висоти та силуету забудови; спрямовані на регулювання естетичних та історико-містобудівних якостей забудови;

4) вид використання території - набір дозволених видів цільового призначення земельних ділянок, що поєднуються за подібністю відповідних ознак;

5) геопросторові дані містобудівної документації - набори геопросторових даних, що отримуються з національної інфраструктури геопросторових даних, реєстрів, кадастрів, інших інформаційних систем для використання під час розроблення містобудівної документації, а також створюються за результатами її розроблення;

6) графічні матеріали містобудівної документації - тематичні набори геопросторових даних щодо об'єктів містобудівної документації, візуалізовані за допомогою програмно-апаратних засобів Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру, інших геоінформаційних систем, а також шляхом їх відтворення на паперових та/або інших твердих (матеріальних) носіях;

6-1) державні інтереси - визначені Генеральною схемою планування території України, схемами планування окремих частин території України, схемами планування окремих частин Автономної Республіки Крим, областей (районів), іншими документами державного планування державного та регіонального рівня вимоги щодо переважного функціонального використання окремих територій, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, відновлення та сталого використання природних ресурсів, необхідності розміщення об'єктів, що мають загальнодержавне та/або регіональне значення;

7) діловий центр - структурний елемент планування території, який включає територію концентрації комплексних об'єктів містобудування та окремих об'єктів адміністративної та офісної забудови з високою концентрацією робочих місць невиробничих галузей;

8) дозволений вид використання території (земельної ділянки) - використання, яке відповідає переліку переважних (основних) та супутніх видів цільового призначення земельної ділянки, встановлених для відповідного виду функціонального призначення території у плані зонування території;

9) жовті лінії - межі максимально можливого розповсюдження завалів житлової та громадської забудови, промислових, складських будівель, розміщених уздовж магістральних вулиць сталого функціонування у разі виникнення надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період;

10) зелені лінії - лінії, що визначають межі зелених насаджень загального користування та інших озеленених територій населених пунктів (існуючих та проектних, що резервуються) та встановлюють обмеження щодо розміщення об'єктів в їх межах відповідно до законодавства та нормативних документів;

11) індикатори - визначені завданням, передбаченим пунктом 11 цього Порядку, показники розвитку території, які можуть бути розраховані на основі значень атрибутивних даних бази геоданих і досягнення яких є метою реалізації проектних рішень містобудівної документації;

11-1) інтереси суміжних територіальних громад - визначені концепцією інтегрованого розвитку території територіальної громади, стратегією розвитку територіальної громади, містобудівною документацією на місцевому рівні планувальні рішення, що мають або можуть мати вплив на визначення планувальних рішень містобудівної документації на місцевому рівні щодо території територіальної громади, яка розробляється;

12) історико-архітектурний опорний план - науково-проектна документація, яка розробляється і затверджується у складі генерального плану населеного пункту, внесеного до Списку історичних населених місць України, згідно із Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", містить відомості про об'єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам'ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території;

13) комплексний об'єкт містобудування - структурний елемент планування території, який включає територію та комплекс будівель і споруд переважного функціонального призначення з допоміжними об'єктами супутнього функціонального призначення (житлові квартали та мікрорайони з певним типом забудови, виробничі, складські, торговельні, офісні, навчальні, наукові, охорони здоров'я та інші спеціалізовані комплекси тощо), щодо якого визначаються атрибутивні дані бази геоданих;

14) комплексність забудови - засіб упорядкування території нової забудови або реконструкції існуючої забудови шляхом комплексного здійснення інженерної підготовки території, спорудження зовнішніх інженерних і транспортних мереж та споруд, об'єктів соціальної сфери, житлових будинків, благоустрою території, інших об'єктів будівництва;

15) метадані містобудівної документації - дані щодо джерел, точності, статусу, способу отримання та інших характеристик геопросторових даних містобудівної документації;

16) науково-проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали історико-архітектурного опорного плану, в яких містяться результати проведення наукових досліджень усієї території історичного населеного місця та його найближчого оточення і якими визначаються наявність, розташування, характеристики об'єктів нерухомої культурної спадщини, їх територій та зон охорони, межі історичних ареалів;

17) об'єкт містобудівної документації - геопросторовий об'єкт (існуючий або проектний), щодо якого визначаються геопросторові, атрибутивні дані та метадані містобудівної документації. До об'єктів містобудівної документації належать як існуючі, так і проектні об'єкти;

18) переважний (основний) вид використання території (земельної ділянки) - використання, яке відповідає виду функціонального призначення території для даної функціональної зони і займає сумарну площу території не менше 60 відсотків в межах однієї функціональної зони;

19) перспектива розвитку громади - бачення майбутнього розвитку територіальної громади у вигляді переліку пріоритетів та стратегічних цілей, вимірюваних індикаторів їх досягнення (індикаторів розвитку територіальної громади), що мають просторове відображення на території територіальної громади;

20) план реалізації містобудівної документації (далі - план реалізації) - складова містобудівної документації, що містить перелік проектних рішень містобудівної документації із зазначенням їх взаємозв'язаності, послідовності та строків реалізації, проектних показників, впливів на індикатори, інших відомостей;

21) планувальна структура території - розташування основних структурних елементів планування території, червоних ліній та інших меж громадських центрів, мікрорайонів, кварталів, виробничих, ландшафтно-рекреаційних зон, земельних ділянок тощо, що з'єднані транспортно-пішохідною та інженерною інфраструктурою;

22) планувальні рішення генерального плану населеного пункту у складі комплексного плану - це проектні рішення генерального плану населеного пункту у скороченому обсязі, який визначений пунктом 86 цього Порядку;

23) планувальні рішення детального плану території у складі комплексного плану - це проектні рішення детального плану території у скороченому обсязі, який визначений пунктом 87 цього Порядку;

24) планувальні рішення детального плану території у складі генерального плану населеного пункту - це проектні рішення детального плану території у скороченому обсязі, який визначений пунктом 89 цього Порядку;

25) показники сучасного стану - значення атрибутивних даних у базі геоданих щодо сучасного стану об'єктів містобудівної документації, які отримуються первинно під час розроблення або внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні шляхом опрацювання вихідних даних, відповідних спостережень, досліджень, обстежень, інформаційної взаємодії з реєстрами, кадастрами, базами даних, а також оновлюються у разі здійснення містобудівного моніторингу;

26) природоохоронні території та об'єкти - території та об'єкти природно-заповідного фонду, їх функціональні та охоронні зони, території, зарезервовані з метою наступного їх заповідання, об'єкти екомережі, території Смарагдової мережі, водно-болотні угіддя міжнародного значення, біосферні резервати програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера", об'єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;

27) проектні показники - значення атрибутивних даних у базі геоданих щодо стану об'єктів містобудівної документації, які передбачається досягти на короткостроковий період (до п'яти років), середньостроковий період (6 - 10 років), а також довгострокову перспективу (понад 10 років), під час реалізації відповідних проектних рішень містобудівної документації;

28) прогнозні показники - значення атрибутивних даних у базі геоданих щодо прогнозованого стану об'єктів містобудівної документації, які прогнозуються на короткостроковий період (до п'яти років), середньостроковий період (6 - 10 років), а також довгострокову перспективу (понад 10 років) і не залежать від реалізації проектних рішень містобудівної документації;

29) проект містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території) - набір тематичних геопросторових даних та відповідні текстові і графічні матеріали, підписані шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису із використанням кваліфікованої електронної позначки часу, відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги" відповідальними особами, які його розробили, для використання під час розгляду на засіданні архітектурно-містобудівної ради та проведення експертизи містобудівної документації, здійснення громадського обговорення проекту містобудівної документації, здійснення стратегічної екологічної оцінки, представлення на сесії відповідної сільської, селищної, міської ради;

30) проектні рішення - передбачені містобудівною документацією перспективні заходи щодо визначення та змін функціонального призначення, обмежень у використанні земель, режимів використання, розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури території тощо, що спрямовані на забезпечення наближення або досягнення індикаторів;

31) робоча група - тимчасовий консультативно-дорадчий орган виконавчого органу, що забезпечує проведення та опрацювання результатів громадського обговорення з формування завдання на розроблення комплексного плану, складається з представників сільських, селищних, міських рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (далі - виконавчий орган), органів державної влади, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів самоорганізації населення, громадських організацій, інших заінтересованих сторін у складі не менш як п'ять осіб і не більш як 21 особа, з непарною кількістю членів;

32) соціально-планувальна структура - просторова локалізація центрів громадського обслуговування населення різних рівнів і зон їх впливу, що поділяються за рівнем обслуговування: повсякденного, періодичного та епізодичного;

33) стратегічна сесія - обов'язковий публічний захід громадського обговорення з формування завдання на розроблення комплексного плану, метою проведення якого є визначення перспективи розвитку громади. Залежно від кількості населення громади, її соціально-планувальної структури робочою групою може бути передбачено проведення кількох заходів з розроблення перспективи розвитку громади, останній з яких повинен бути визначений як основний, де буде здійснюватися узагальнення напрацювань та прийняття рішень;

34) стратегія просторового розвитку території - складова містобудівної документації, що містить концептуальні рішення щодо напрямів розвитку території (функціонального призначення певних зон території, розвитку вулично-дорожньої мережі, об'єктів інженерної інфраструктури, в тому числі систем розподілу, збереження культурної спадщини та природно-заповідного фонду, екологічних, соціальних та економічних вимог щодо розвитку території) та індикатори розвитку території, розробляється у вигляді набору геопросторових даних або графічних та текстових матеріалів;

35) супутній вид використання території (земельної ділянки) - використання, яке відповідає виду функціонального призначення території для даної функціональної зони, є необхідним для забезпечення функціонування переважного виду використання території (земельної ділянки). Сумарна площа земельних ділянок з усіма видами цільового призначення, визначеними як супутні для відповідного виду функціонального призначення території, не може перевищувати 40 відсотків площі території в межах однієї функціональної зони;

36) тематичний підрозділ - структурна одиниця тематичного розділу;

37) тематичний розділ - структурна частина стратегії просторового розвитку території, бази геоданих, плану реалізації відповідної тематики;

38) транспортна мобільність - можливість здійснення переміщення людей та вантажів у просторі за допомогою різних способів руху, в тому числі моторних і безмоторних транспортних засобів, а також пішої ходьби;

39) транспортний попит - потреби мешканців, суб'єктів господарювання та інших установ в переміщенні територією, що визначається відповідно до системи розселення, просторового розміщення ділових центрів, виробничих об'єктів, об'єктів соціальної та транспортної інфраструктури;

40) функціональне використання території - існуюче використання території за переважною функцією (громадська, житлова, виробнича тощо);

41) функціональне призначення території - перспективне використання території за переважною функцією, яка встановлена планом зонування території у складі відповідного виду містобудівної документації.

Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному у Кодексі цивільного захисту України, Земельному кодексі України, Водному кодексі України, Законах України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про Генеральну схему планування території України", "Про землеустрій", "Про охорону культурної спадщини", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про природно-заповідний фонд України", "Про благоустрій населених пунктів", "Про охорону археологічної спадщини", "Про стратегічну екологічну оцінку", "Про національну інфраструктуру геопросторових даних", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги".

3. Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

4. Оновлення містобудівної документації, не пов'язане із внесенням змін до неї, може здійснюватися одночасно із внесенням змін. Оновлення містобудівної документації передбачає:

1) актуалізацію картографо-геодезичної основи;

2) перенесення даних щодо містобудівної документації з паперових носіїв у векторну цифрову форму, в тому числі відповідно до вимог містобудівного кадастру;

3) приведення містобудівної документації у відповідність з вимогами законодавства в частині формату зберігання та оброблення даних.

5. Внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у порядку, визначеному цим Порядком для її розроблення та затвердження. Після затвердження відповідний проект рішення про внесення змін стає її невід'ємною частиною.

Розроблення, оновлення та внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні в частині формування земельних ділянок та/або внесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про землеустрій" та підлягають погодженню відповідно до вимог Земельного кодексу України.

6. Внесення змін до плану зонування території, історико-архітектурного опорного плану та інших розділів комплексного плану, генерального плану населеного пункту здійснюється відповідно до процедури внесення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту, визначеної цим Порядком.

7. У разі наявності затвердженої містобудівної документації щодо певної території (комплексного плану, генерального плану населеного пункту, детального плану території) допускається лише внесення змін до неї та/або її оновлення, крім випадків зміни адміністративно-територіального устрою та суттєвої зміни меж території територіальної громади (включення або виключення населених пунктів із складу територіальної громади), а для детальних планів території - крім повного включення території, щодо якої розроблено детальний план території, до території, на яку передбачається розроблення проекту детального плану території.

8. Строк дії містобудівної документації на місцевому рівні не обмежується.

9. Зміни до комплексного плану, генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше ніж один раз на рік за результатами містобудівного моніторингу у разі виникнення державної необхідності, коли рішення про розроблення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту приймається за ініціативою Кабінету Міністрів України, а також за результатами моніторингу наслідків виконання містобудівної документації відповідно до Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".

Необхідність та параметри внесення змін до містобудівної документації обґрунтовуються відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури на підставі містобудівного моніторингу.

Внесення змін до містобудівної документації без попереднього проведення містобудівного моніторингу її реалізації не допускається.

10. Включення до комплексного плану генеральних планів населених пунктів та детальних планів території, розроблених після затвердження комплексного плану, є внесенням змін до комплексного плану, яке здійснюється одночасно з їх затвердженням.

11. Обсяги та зміст розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації визначаються у завданні на розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації (далі - завдання), зміст якого визначено цим Порядком.

12. Під час розроблення та внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні враховуються державні інтереси, інтереси суміжних територіальних громад, інтереси територіальної громади, громадські інтереси, що можуть бути представлені у вигляді відповідних документів (концепцій, стратегій, проектів, програм, містобудівної документації, інших даних щодо сучасного стану та планів розвитку відповідних територій, у тому числі з питань цивільного захисту).

13. Комплексний план розробляється та затверджується з метою забезпечення сталого розвитку територіальної громади з дотриманням принципу збалансованості державних, громадських та приватних інтересів та з урахуванням концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади (за наявності), передбачає узгоджене прийняття рішень щодо цілісного (комплексного) просторового розвитку населених пунктів як єдиної системи розселення і території за їх межами.

14. Комплексний план розробляється на всю територію територіальної громади. Комплексний план не розробляється, якщо територія територіальної громади включає лише територію населеного пункту.

15. Комплексний план включає планувальні рішення щодо перспективного використання всієї території територіальної громади відповідно до визначених цим Порядком та завданням складу та змісту комплексного плану, а також:

1) генеральний план населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади;

2) генеральні плани населених пунктів та детальні плани територій у межах території територіальної громади, затверджені до затвердження комплексного плану, які відповідно до статті 16-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" під час розроблення комплексного плану визнані такими, що відповідають вимогам законодавства, узгоджуються з проектними рішеннями комплексного плану і підлягають включенню до нього;

3) генеральні плани населених пунктів у межах території територіальної громади, необхідність розроблення яких встановлена рішенням про затвердження комплексного плану (включаються до складу комплексного плану одночасно з їх затвердженням);

4) детальні плани території у межах території територіальної громади (включаються до складу комплексного плану одночасно з їх затвердженням);

5) планувальні рішення генеральних планів інших населених пунктів та детальних планів територій у межах території територіальної громади в обсязі, визначеному цим Порядком;

6) планувальні рішення детальних планів територій (у тому числі формування земельних ділянок), на яких планується розміщення за рахунок державного або місцевого бюджету:

об'єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров'я, культури, житлово-комунального господарства);

об'єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та схемою планування області;

об'єктів, для розташування яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності (якщо розташування таких об'єктів передбачено комплексним планом);

інших об'єктів, визначених замовником у завданні на проектування.

16. Підставами для прийняття рішення органом місцевого самоврядування щодо розроблення або внесення змін до комплексного плану є:

1) відсутність комплексного плану, крім випадку, якщо територія територіальної громади включає лише територію населеного пункту;

2) рішення органу місцевого самоврядування щодо результатів розгляду звіту про містобудівний моніторинг виконання комплексного плану, що містить пропозицію щодо внесення змін до комплексного плану;

3) прийняття рішення Кабінетом Міністрів України щодо ініціювання внесення змін до комплексного плану через виникнення державної необхідності, якщо це рішення містить положення щодо забезпечення фінансування розроблення зазначених змін.

17. Генеральний план населеного пункту, призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, розробляється у складі комплексного плану або включається до нього як складова одночасно з його затвердженням, деталізує положення комплексного плану та повинен узгоджуватися з іншими його положеннями.

18. У разі коли територія територіальної громади обмежується територією одного населеного пункту, генеральний план населеного пункту у межах такої громади розробляється відповідно до вимог щодо складу та змісту комплексного плану і генерального плану населеного пункту, визначених цим Порядком.

19. Генеральний план населеного пункту, який має статус адміністративного центру територіальної громади, розробляється у складі комплексного плану в рамках виконання єдиного завдання.

У разі коли у населеному пункті - адміністративному центрі територіальної громади наявний затверджений генеральний план, такий генеральний план населеного пункту підлягає оновленню відповідно до вимог до складу та змісту генерального плану населеного пункту, визначених цим Порядком (за потреби), внесенню змін з урахуванням проектних рішень комплексного плану та включенню до складу комплексного плану, про що зазначається у рішенні про його затвердження.

20. Генеральні плани населених пунктів, необхідність розроблення яких встановлена рішенням про затвердження комплексного плану, розробляються окремо та одночасно із затвердженням, включаються до складу комплексного плану.

Генеральні плани населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, розробляються обов'язково.

21. Генеральні плани населених пунктів, включення до складу комплексного плану або необхідність розроблення яких не передбачені рішенням про затвердження комплексного плану, не розробляються. Планувальні рішення генеральних планів таких населених пунктів включаються до складу комплексного плану в обсязі, визначеному цим Порядком для планувальних рішень генерального плану населеного пункту.

22. Генеральний план населеного пункту включає проектні рішення щодо перспективного використання території населеного пункту відповідно до визначених цим Порядком складу та змісту генерального плану, а також планувальні рішення детальних планів територій (у тому числі формування земельних ділянок), на яких планується розміщення:

за рахунок державного або місцевого бюджету:

об'єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров'я, культури, житлово-комунального господарства, захисту);

об'єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та схемою планування області;

об'єктів, для розташування яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності (якщо розташування таких об'єктів передбачено генеральним планом населеного пункту);

інших об'єктів, визначених замовником у завданні на проектування.

Планувальні рішення детальних планів територій, на яких передбачається розміщення перелічених об'єктів, розробляються у складі генерального плану населеного пункту у разі, коли вони не розроблені у складі комплексного плану.

23. Плани зонування територій населених пунктів у межах території територіальної громади та історико-архітектурні опорні плани з визначенням меж історичних ареалів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, розробляються одночасно із генеральними планами та включаються до комплексного плану як невід'ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів.

24. Генеральні плани населених пунктів можуть поєднуватися з детальними планами всієї території населених пунктів або її частин.

25. Поєднання генеральних планів населених пунктів з детальними планами всієї території населених пунктів або її частин здійснюється шляхом застосування процедур розроблення, оновлення, внесення змін, погодження, проведення експертизи та затвердження, визначених для генеральних планів населених пунктів, а також складу та змісту, визначених для генеральних планів населених пунктів та детальних планів території.

26. Підставами для прийняття рішення щодо розроблення або внесення змін до генерального плану населеного пункту є:

1) відсутність генерального плану населеного пункту, якщо його розроблення передбачено у комплексному плані;

2) відсутність генерального плану населеного пункту, якщо територія територіальної громади включає лише територію населеного пункту і розроблення комплексного плану не передбачено;

3) рішення органу місцевого самоврядування за результатами розгляду звіту про містобудівний моніторинг реалізації генерального плану населеного пункту, який містить пропозицію щодо внесення змін до генерального плану;

4) прийняття рішення Кабінетом Міністрів України щодо ініціювання внесення змін до генерального плану населеного пункту через виникнення державної необхідності, якщо це рішення містить положення щодо забезпечення фінансування розроблення зазначених змін.

27. Внесення змін до генерального плану населеного пункту допускається за умови їх відповідності комплексному плану.

28. Детальні плани території у межах території територіальної громади деталізують положення генеральних планів населених пунктів, а щодо територій, на які генеральні плани не розробляються, - комплексного плану відповідно до визначених цим Порядком складу та змісту детального плану території.

Детальні плани територій не можуть змінювати правові режими режимоутворюючих об'єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту.

29. Детальні плани територій розробляються на:

структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер (житлові райони, мікрорайони, квартали нової забудови, території комплексної реконструкції кварталів та мікрорайонів застарілого житлового фонду, території виробничої, рекреаційної та іншої забудови);

окрему територію за межами населеного пункту з певним функціональним використанням або на кілька таких територій, в тому числі для розміщення окремого об'єкта будівництва.

30. Детальний план території розробляється з метою:

1) забезпечення комплексності забудови території;

2) деталізації планувальної структури території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населених пунктів або території за їх межами;

3) уточнення червоних, жовтих, блакитних, зелених ліній та ліній регулювання забудови, меж зон охорони пам'яток культурної спадщини;

4) уточнення меж всіх обмежень у використанні земель згідно із законодавством, державними будівельними нормами, санітарно-гігієнічними нормами, спеціальною документацією;

5) визначення параметрів забудови окремих земельних ділянок;

6) визначення містобудівних умов та обмежень;

7) визначення розподілу територій згідно з будівельними нормами відповідно до встановленого комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення, режиму та параметрів забудови території;

8) обґрунтування потреб у формуванні нових земельних ділянок, формування земельних ділянок та визначення їх цільового призначення, відображення існуючих земельних ділянок та їх функціонального використання;

9) визначення потреб у підприємствах та установах обслуговування, аварійно-рятувальних підрозділах, фонді захисних споруд цивільного захисту, місць їх розташування;

10) визначення доцільності, обсягів, послідовності реконструкції забудови;

11) створення належних умов охорони і використання об'єктів культурної спадщини та природоохоронних територій та об'єктів, інших об'єктів, що підлягають охороні відповідно до законодавства;

12) визначення напрямів, черговості та обсягів подальшої діяльності щодо:

попереднього проведення інженерної підготовки та інженерного забезпечення території;

створення транспортної інфраструктури, організації транспортного і пішохідного руху, розміщення місць паркування транспортних засобів;

охорони та поліпшення стану навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки;

комплексного благоустрою та озеленення;

використання підземного простору та створення фонду захисних споруд цивільного захисту;

13) формування земельних ділянок комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані. Формування таких земельних ділянок є обов'язковим, якщо на зазначених земельних ділянках розташовані або передбачається спорудження:

за кошти державного або місцевого бюджету: об'єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров'я, культури, житлово-комунального господарства); об'єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та/або схемою планування області; об'єктів, для розміщення яких відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності;

інших об'єктів, визначених замовником у завданні;

14) формування земельних ділянок комунальної власності територіальної громади, щодо території якої розроблено відповідну документацію;

15) внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки всіх форм власності, сформовані до 2004 року, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі.

31. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани територій, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури, а затверджує сільська, селищна, міська рада відповідно до генерального плану населеного пункту або, якщо територія розташована за межами населеного пункту чи у населеному пункті, для якого не розроблено генеральний план населеного пункту, - відповідно до комплексного плану.

32. Підставами для прийняття рішення щодо розроблення або внесення змін до детального плану території є:

1) визначення необхідності розроблення детального плану територій у комплексному плані, генеральному плані населеного пункту;

2) реалізація затверджених відповідною сільською, селищною, міською радою програм розроблення містобудівної документації;

3) звернення Кабінету Міністрів України, обласної, районної держадміністрації щодо виникнення державної необхідності розміщення об'єктів державного, регіонального значення;

4) виникнення необхідності розміщення об'єктів, що забезпечують громадські інтереси;

5) необхідність узгодження положень раніше затверджених детальних планів територій з комплексним планом, генеральним планом населеного пункту, дія яких поширюється на територію, на яку поширюється дія детального плану території;

6) необхідність вирішення екологічних та інженерних питань;

7) необхідність реалізації інвестиційних програм і проектів;

8) результати містобудівного моніторингу виконання детального плану території, які містять пропозиції щодо внесення змін до відповідного детального плану території;

9) необхідність формування нових земельних ділянок.

33. Розроблення та внесення змін до детального плану території, розташованої за межами населених пунктів або в межах населеного пункту, щодо якого відповідно до комплексного плану не розробляється генеральний план населеного пункту, допускається за умови відповідності його проектних рішень комплексному плану.

Розроблення та внесення змін до детального плану території, розташованої в межах населеного пункту, допускається за умови відповідності його проектних рішень генеральному плану цього населеного пункту, якщо він обов'язковий до розроблення.

34. Рішення про розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території) щодо території територіальної громади, а також оновлення і внесення змін до неї приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

35. Виконавчий орган сільської, селищної і міської ради, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовником розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій) (далі - замовник), який організовує розроблення, внесення змін та подання проектів містобудівної документації на місцевому рівні на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради, незалежно від визначених відповідно до закону джерел фінансування.

36. З метою забезпечення виконання функцій, пов'язаних з організацією замовлення, розроблення, оновлення, внесення змін, погодження та затвердження містобудівної документації, у складі уповноваженого органу містобудування та архітектури може утворюватися окремий структурний підрозділ. Примірне положення про такий структурний підрозділ затверджується Мінінфраструктури.

37. У разі коли на територію не розповсюджуються повноваження жодної сільської, селищної чи міської ради, прийняття рішень та виконання функцій замовника з розроблення детального плану території здійснює райдержадміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - Рада міністрів Автономної Республіки Крим або відповідна облдержадміністрація.

38. Затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється згідно із статтями 16-1, 17, 18 та 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

У разі коли оновлення містобудівної документації на місцевому рівні передбачається здійснювати без одночасного внесення змін до неї, звернення до відповідних органів виконавчої влади для визначення державних інтересів, проведення громадського обговорення для формування завдання на розроблення комплексного плану, проведення громадського обговорення та експертизи проекту містобудівної документації не здійснюються.

Стратегічна екологічна оцінка такої документації не здійснюється, крім випадку, якщо замовником відповідно до законодавства прийнято рішення про здійснення стратегічної екологічної оцінки незначних змін до документа державного планування.

39. Здійснювати розроблення, оновлення та внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні може суб'єкт господарювання, який має право здійснювати розроблення містобудівної документації відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність" та документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій" (далі - розробник).

40. Центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні Київська та Севастопольська міські держадміністрації, райдержадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, а також підприємства, установи та організації, що належать до сфери їх управління, зобов'язані надавати вихідні дані для розроблення містобудівної документації відповідно до запиту виконавчого органу сільської, селищної, міської ради в обсязі, необхідному для забезпечення розроблення електронного документа, формат якого визначено постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 "Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 51, ст. 3152), відповідно до наявних у відповідних органах та установах даних.

Склад та джерела вихідних даних, а також формат їх надання визначаються розробником за погодженням із замовником.

Інформаційні матеріали та доступ до відповідних кадастрів та реєстрів, відповідних інформаційних систем повинні бути надані протягом 10 робочих днів після надходження відповідного запиту.

Вихідними даними для розроблення комплексного плану, а також його невід'ємних складових - генеральних планів населених пунктів та детальних планів територій - є відомості (геопросторові дані розташування та характеристики відповідних об'єктів) про:

об'єкти Державного земельного кадастру;

об'єкти нерухомого майна (крім земельних ділянок);

речові права на нерухоме майно (включаючи земельні ділянки);

обмеження у використанні земель;

об'єкти лісового фонду;

території та об'єкти природно-заповідного фонду та інші території екомережі;

об'єкти Смарагдової мережі;

об'єкти водного фонду та водно-болотні угіддя;

мінерально-сировинні ресурси;

об'єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам'ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території, музеї;

населення;

об'єкти виробничого комплексу;

об'єкти невиробничого комплексу (науково-дослідні та проектні організації, заклади освіти);

об'єкти соціальної сфери;

об'єкти цивільного захисту, інші дані, необхідні для розроблення розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту";

об'єкти інженерної інфраструктури (водопостачання, водовідведення, теплопостачання, систем передачі/розподілу електричної енергії та розподілу газу;

об'єкти телефонізації, трубопровідного транспорту);

об'єкти дорожньо-транспортної інфраструктури (залізничні та автомобільні дороги, мостові споруди, підприємства та парк автотранспорту, об'єкти автосервісу, міжселенні транспортні маршрути, авто- та залізничні станції, авто-, залізничні, річкові, морські вокзали, об'єкти повітряного транспорту);

об'єкти природної і техногенної небезпеки, розташовані на території територіальної громади та суміжних адміністративно-територіальних утворень;

природно-кліматичні умови;

стан навколишнього природного середовища (земель, ґрунтів, водного та повітряного простору, інших компонентів довкілля);

ризик виникнення на території надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;

розміщення на території територіальної громади об'єктів, визначених Генеральною схемою планування території України, Державною стратегією регіонального розвитку України, Стратегією сталого розвитку України;

положення концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади;

положення затвердженої містобудівної документації регіонального та місцевого рівня, що стосуються використання території територіальної громади;

стратегічні та оперативні цілі, визначені регіональною стратегією розвитку, що поширюються на територію територіальної громади, стратегічними документами щодо розвитку територіальної громади;

прогнози та програми економічного і соціального розвитку, галузей економіки, прийняті на державному, обласному, районному та місцевому рівні, що поширюються на територію територіальної громади;

стратегії, програми та плани у сфері охорони навколишнього природного середовища і сталого використання земель, ґрунтів, вод, лісів та інших природних ресурсів, формування екомережі;

плани управління річковими басейнами;

положення схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць та проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, проектів землеустрою щодо впорядкування територій для містобудівних потреб, планів земельно-господарського устрою, проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів у межах території територіальної громади, затверджені до затвердження комплексного плану.

41. Розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території) щодо території територіальної громади, оновлення та внесення змін до неї здійснюється трьома організаційними етапами: підготовчий, основний, завершальний, які реалізуються у послідовності, визначеній пунктами 42 - 44 цього Порядку.

42. Підготовчий етап включає такі заходи:

1) прийняття рішення відповідним уповноваженим органом згідно з пунктами 34 та 37 цього Порядку щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, у якому зазначаються:

строки проведення підготовчих процедур розроблення містобудівної документації на місцевому рівні;

для комплексних планів - вимоги до персонального складу робочої групи (з урахуванням підпункту 12 пункту 42 цього Порядку), строки приймання заявок на участь у робочій групі (не менш як 10 робочих днів з дня публікації даного рішення на офіційному веб-сайті сільської, селищної, міської ради);

пропозиції щодо переліку та значень індикаторів;

2) оприлюднення замовником рішення щодо розроблення, оновлення або внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні та підстав для його прийняття, зокрема результатів містобудівного моніторингу, яке здійснюється через місцеві засоби масової інформації, на веб-сайті замовника, крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом);

3) вжиття замовником заходів до отримання доступу до всіх чинних кадастрів та реєстрів або щодо забезпечення взаємодії між його інформаційною системою та чинними кадастрами та реєстрами відповідно до законодавства, що визначає порядок їх ведення;

4) для комплексних планів, генеральних планів населених пунктів (для мм. Києва та Севастополя, адміністративних центрів областей та районів) - отримання замовником відомостей щодо державних інтересів, інтересів суміжних територіальних громад шляхом подання ним до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад суміжних територіальних громад, районних, обласних держадміністрацій, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також Мінінфраструктури (під час розроблення комплексних планів - для територіальних громад з адміністративними центрами в адміністративних центрах областей, під час розроблення генеральних планів населених пунктів - для мм. Києва та Севастополя, адміністративних центрів областей) запитів щодо визначення державних інтересів, інтересів суміжних територіальних громад для їх врахування під час розроблення комплексного плану, генерального плану населеного пункту.

Під час підготовки матеріалів щодо державних інтересів та інтересів суміжних територіальних громад враховуються: