С т а т т я 222. Припинення зобов'язання неможливістю виконання
Зобов'язання припиняється неможливістю виконання, якщо вона викликана обставинами, за які боржник не відповідає (стаття 210 цього Кодексу).
С т а т т я 223. Припинення зобов'язання смертю громадянина або ліквідацією юридичної особи
Зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо виконання не може бути проведено без особистої участі боржника.
Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо виконання провадиться особисто для кредитора.
Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора).
Законодавством Союзу РСР або Української РСР виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи може бути покладено на іншу юридичну особу.
II. ОКРЕМІ ВИДИ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ
Глава 20.
КУПІВЛЯ-ПРОДАЖ
С т а т т я 224. Договір купівлі-продажу
За договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
( Частина друга статті 224 виключена на підставі Закону N 107/94-ВР від 15.07.94 )( Стаття 224 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11від 20.05.85, Законом N 107/94-ВР від 15.07.94 )
С т а т т я 225. Право продажу майна
Право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідно з статтею 145 цього Кодексу власник не вправі витребувати від нього майно.
С т а т т я 226.
( Стаття 226 виключена на підставі Закону N 3718-12 від 16.12.93 )
Договір купівлі-продажу жилого будинку
Жилий будинок (або частина його), що є особистою власністю громадянина або подружжя, яке проживає спільно, і їх неповнолітніх дітей, може бути предметом договору купівлі-продажу з додержанням статей 101 і 102 цього Кодексу, а також при умові, що від імені продавця, його дружини і їх неповнолітніх дітей не провадилось продажу більше як одного будинку (або частини його) протягом трьох років, за винятком продажу будинків, придбаних через шлюб або спадкування. Відчуження громадянином жилого будинку більше одного разу на протязі трьох років допускається також при наявності поважної причини з особливого в кожному разі дозволу виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Якщо у громадянина або у дружини, що разом з ним проживає, і їх неповнолітніх дітей є в особистій власності жилий будинок, купівля ним другого будинку до припинення права власності на будинок, що є, допускається, коли це необхідно для задоволення потреб сім'ї громадянина в житлі з дозволу виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
В разі купівлі другого будинку перший будинок підлягає відчуженню відповідно до правил статті 103 цього Кодексу.
Не може бути предметом договору купівлі-продажу непридатний для проживання жилий будинок (або частина його), за винятком випадків продажу будинку на знос, продажу частини будинку співвласнику, а також продажу будинку для сезонного або тимчасового проживання, якщо він розташований в сільській місцевості.
При продажу жилого будинку (або частини його) не дозволяється таке їх дроблення, при якому предметом договору купівлі-продажу є незначна частина жилого будинку (частини будинку), що не може бути виражена у вигляді відокремленого жилого приміщення, за винятком продажу її співвласнику.
Якщо жилий будинок, що є в особистій власності громадянина, підлягає знесенню в зв'язку з вилученням земельної ділянки для державних або громадських потреб, то цей будинок може бути продано з дозволу виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, за винятком випадків продажу будинку на знос або підприємствам, установам, організаціям, яким відведено земельну ділянку, а також продажу частини будинку співвласнику.
( Стаття 226 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 278-11від 20.05.85, N 6757-11 від 25.10.88 )
С т а т т я 227. Форма договору купівлі-продажу жилого будинку
Договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.
С т а т т я 227-1.
( Стаття 226 виключена на підставі Закону N 3718-12 від 16.12.93 )
Форма договору купівлі-продажу будівельних матеріалів, що укладається між громадянами
Договір купівлі-продажу будівельних матеріалів, що укладається між громадянами, повинен бути нотаріально посвідчений, крім випадків, коли продавець передає покупцеві майно разом з документом про його придбання в торговельній чи іншій організації.
Недодержання цієї вимоги тягне за собою застосування правил, передбачених статтею 48 цього Кодексу.
С т а т т я 228. Ціна
Продаж майна провадиться за цінами, що встановлюються за погодженням сторін, якщо інше не передбачено законодавчими актами.
(із змінами, внесеними Законом N 3718-12 від 16.12.93)
С т а т т я 229. Обов'язок продавця попередити покупця про права третіх осіб на продавану річ
При укладенні договору продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на продавану річ (право наймача, право застави, довічного користування тощо). Невиконання цього правила дає покупцеві право вимагати зменшення ціни або розірвання договору і відшкодування збитків.
С т а т т я 230. Обов'язок продавця зберігати продану річ
Якщо право власності (право оперативного управління) переходить до покупця раніше передачі речі (стаття 128 цього Кодексу), продавець зобов'язаний до передачі зберігати річ, не допускаючи її погіршення.
Необхідні для цього витрати покупець зобов'язаний відшкодувати продавцеві, якщо це передбачено договором.
(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)
С т а т т я 231. Наслідки невиконання продавцем обов'язку передати річ
Якщо продавець на порушення договору не передає покупцеві продану річ, покупець вправі вимагати передачі йому проданої речі і відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або, з своєї сторони, відмовитись від виконання договору і вимагати відшкодування збитків.
С т а т т я 232. Наслідки відмови покупця прийняти куплену річ або оплатити її
Якщо покупець на порушення договору відмовиться прийняти куплену річ або заплатити за неї встановлену ціну, продавець вправі вимагати прийняття речі покупцем і оплати ціни, а також відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або, з своєї сторони, відмовитись від договору і вимагати відшкодування збитків.
С т а т т я 233. Якість проданої речі
Якість проданої речі повинна відповідати умовам договору, а при відсутності вказівок у договорі - вимогам, що звичайно ставляться.
Річ, що продається торговельною організацією, повинна відповідати стандартові, технічним умовам або зразкам, встановленим для речей цього роду, якщо інше не випливає з характеру даного виду купівлі-продажу.
С т а т т я 234. Права покупця в разі продажу йому речі неналежної якості
Покупець, якому продано річ неналежної якості, якщо її недоліки не були застережені продавцем, вправі за своїм вибором вимагати:
або заміни речі, визначеної в договорі родовими ознаками, річчю належної якості;
або відповідного зменшення купівельної ціни;
або безоплатного усунення недоліків речі продавцем чи відшкодування витрат покупця на їх виправлення;
або розірвання договору з відшкодуванням покупцеві збитків;
або заміни та такий же товар іншої моделі з відповідним перерахуванням купівельної ціни;
Порядок реалізації цих прав визначається Законом України "Про захист прав споживачів" та іншими актами законодавства.
(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом ПВР N278-11 від 20.05.85, Законом N 107/94-ВР від 15.07.94 ).
Стаття 234-1. Право покупця на обмін товару належної якості
Покупець протягом 14 днів, не рахуючи дня купівлі, має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, у якого він був придбаний, якщо товар не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або якщо з інших причин він не може бути використаний за призначенням.
Порядок здійснення такого обміну визначається Законом України "Про захист прав споживачів"..
( Доповнено статтею відповідно до Закону N 107/94-ВР від 15.07.94)
Стаття 235. Строки пред'явлення претензій у зв'язку з недоліками проданої речі
Покупець вправі заявити продавцеві претензію з приводу не застережених продавцем недоліків проданої речі, на яку не встановлено гарантійний строк, якщо недоліки були виявлені протягом шести місяців з дня передачі, стосовно нерухомого майна - не пізніше трьох років з дня передачі їх покупцю, а якщо день передачі нерухомого майна встановити неможливо або якщо майно перебувало у покупця до укладення договору купівлі-продажу - з дня укладення договору купівлі-продажу.
( В редакції Закону N 107/94-ВР від 15.07.94 )
С т а т т я 236. Претензії з приводу недоліків речі, проданої з гарантійним строком
У випадках, коли для речей, що продаються через роздрібні торговельні організації, встановлено відповідно до статті 250 цього Кодексу гарантійні строки, ці строки обчислюються з дня роздрібного продажу. Покупець протягом гарантійного строку може пред'явити продавцеві претензію з приводу недоліків проданої речі, що перешкоджають її нормальному використанню.
( Частина друга статті виключена відповідно до Закону N 107/94-ВРвід 15.07.94 )( Стаття 236 із змінами, внесеними згідно із Законом N 107/94-ВРвід 15.07.94 )
С т а т т я 237. Строк давності за позовом про недоліки проданої речі
Позов з приводу недоліків проданої речі може бути пред'явлений не пізніше шести місяців з дня відхилення претензії, а якщо претензія не заявлена або день її заявлення встановити неможливо - не пізніше шести місяців з дня закінчення строку, встановленого для заявлення претензії (статті 235, 236 цього Кодексу).
С т а т т я 238. Відповідальність продавця за відсудження проданої речі у покупця
Якщо третя особа на підставі, що виникла до продажу речі, пред'явить до покупця позов про її відібрання, покупець зобов'язаний притягти продавця до участі в справі, а продавець зобов'язаний вступити в цю справу на стороні покупця.
Непритягнення покупцем продавця до участі в справі звільняє продавця від відповідальності перед покупцем, коли продавець доведе, що, взявши участь у справі, він міг би запобігти вилученню речі у покупця.
Продавець, який був притягнений покупцем до участі в справі, але не взяв в ній участі, позбавляється права доводити неправильність ведення справи покупцем.
С т а т т я 239. Обов'язок продавця в разі відсудження проданої речі
Якщо в силу рішення суду, арбітражу або третейського суду продана річ вилучена у покупця, продавець зобов'язаний відшкодувати покупцеві понесені ним збитки.
Угода сторін про звільнення або обмеження відповідальності продавця недійсна, якщо продавець, знаючи про існування прав третьої особи на продавану річ, навмисно приховав це від покупця.
С т а т т я 240. Продаж товарів у кредит
Товари тривалого користування можуть продаватися громадянам роздрібними торговельними підприємствами в кредит (з розстрочкою платежу) у випадках і порядку, встановлюваних законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Продаж товарів у кредит провадиться за цінами, що діють на день продажу. Наступна зміна цін на продані в кредит товари не тягне за собою перерахунку.
Право власності на товари, що продаються в кредит, виникає у покупця відповідно до правил статті 128 цього Кодексу.
(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)
Глава 21.
МІНА
С т а т т я 241. Договір міни
За договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше.
Кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує.
Договір міни, в якому однією або обома сторонами є державні організації, може бути укладений лише у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.
С т а т т я 242. Застосування до договору міни правил купівлі-продажу
До договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає з змісту відносин сторін.
Глава 22.
ДАРУВАННЯ
С т а т т я 243. Договір дарування
За договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність.
Договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому.
Дарування громадянами майна державним, кооперативним або іншим громадським організаціям може бути обумовлено використанням цього майна для певної суспільно корисної мети.
С т а т т я 244. Форма договору дарування
Договір дарування на суму понад 500 карбованців, а при даруванні валютних цінностей - на суму понад 50 карбованців повинен бути нотаріально посвідчений.
Договір дарування громадянином майна державній, кооперативній або іншій громадській організації укладається в простій письмовій формі.
До договорів дарування нерухомого майна застосовуються правила статті 227 і цього Кодексу.
(із змінами, внесеними Указами ПВР N 1593-09 від 22.12.76, N278-11 від 20.05.85, N 2444-11 від 27.06.86, 3718-12 від 16.12.93)
Глава 23.
ПОСТАВКА
С т а т т я 245. Договір поставки
За договором поставки організація-поставщик зобов'язується передати у певні строки або строк організації-покупцеві (замовникові) у власність (в оперативне управління) певну продукцію згідно з обов'язковим для обох організацій плановим актом розподілу продукції; організація-покупець зобов'язується прийняти продукцію і оплатити її за встановленими цінами.
Договором поставки є також договір, що укладається між організаціями за їх розсудом, за яким поставщик зобов'язується передати покупцеві продукцію, що не розподіляється в плановому порядку, в строк, який не збігається з моментом укладення договору.
Поставка продукції без укладення договору провадиться лише у випадках, встановлених Радою Міністрів Союзу РСР або Радою Міністрів Української РСР.
(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)
С т а т т я 246. Недопоставка або невибірка продукції
Кількість продукції, недопоставлена поставщиком або не вибрана покупцем в обумовлений строк, повинна бути поставлена (вибрана) в порядку і в строки, передбачені Положеннями про поставки, Особливими умовами поставки окремих видів продукції (стаття 252 цього Кодексу) або договором.
Покупець вправі, повідомивши поставщика, відмовитись від прийняття продукції, поставка якої прострочена, якщо в договорі не передбачено інше. Продукцію, відвантажену поставщиком до одержання повідомлення покупця, останній зобов'язаний прийняти і оплатити.
С т а т т я 247. Асортимент продукції, що поставляється
Продукція повинна бути поставлена в асортименті, передбаченому договором.
Поставка продукції одних видів, що входять до даного асортименту, в більшій кількості, ніж передбачено договором, не зараховується у покриття недопоставки продукції інших видів, крім випадків, коли така поставка проведена за згодою покупця.
За недопоставку продукції окремих видів, що входять до асортименту, поставщик сплачує встановлену неустойку, хоч у строк, передбачений договором, поставка в загальній вартості продукції була б виконана.
С т а т т я 248. Якість продукції, що поставляється
Якість продукції, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам або зразкам. У договорі може бути передбачена поставка продукції більш високої якості порівняно з стандартами, затвердженими технічними умовами чи зразками.
В разі поставки продукції більш низької якості, ніж вимагається стандартом, затвердженими технічними умовами чи зразком, покупець зобов'язаний відмовитися від прийняття і оплати продукції, а якщо продукція вже оплачена покупцем, то внесена ним сума підлягає поверненню.
Проте, якщо недоліки поставленої продукції можуть бути усунені без повернення її поставщикові, покупець вправі вимагати від поставщика усунення недоліків у місці знаходження продукції або усунути їх своїми засобами, але за рахунок поставщика.
Якщо поставлена продукція відповідає стандартам або технічним умовам, але виявиться більш низького сорту, ніж було обумовлено, то покупець має право прийняти продукцію з оплатою за ціною, встановленою для продукції відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати продукції.
С т а т т я 249. Строк позовної давності за позовами про недоліки поставленої продукції
Для позовів, що випливають з поставки продукції неналежної якості, встановлюється шестимісячний строк давності з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставленої йому продукції.
С т а т т я 250. Строки пред'явлення претензій у зв'язку з недоліками поставленої продукції
Строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставленої йому продукції, що не могли бути виявлені при звичайному її прийманні, і пред'явлення поставщикові претензій, які випливають з поставки продукції неналежної якості, визначаються законодавством Союзу РСР.
Щодо продукції, призначеної для тривалого користування або зберігання, стандартами або технічними умовами можуть передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки) з наступним пред'явленням поставщикові претензійних вимог про усунення цих недоліків або про заміну продукції. Поставщик зобов'язаний безоплатно виправити недоліки продукції, на яку встановлено гарантійний строк, або замінити її, якщо не доведе, що недоліки виникли внаслідок порушення покупцем правил користування продукцією або зберігання її.
Договорами можуть встановлюватися гарантійні строки, якщо вони не передбачені стандартами або технічними умовами, а також гарантійні строки більш тривалі, ніж передбачено стандартами або технічними умовами.
Щодо товарів народного споживання, які продаються через роздрібні торговельні організації, гарантійний строк обчислюється з дня роздрібного продажу речі (стаття 236 цього Кодексу).
С т а т т я 251. Комплектність продукції, що поставляється
Продукція повинна поставлятися комплектно відповідно до вимог стандартів, технічних умов або прейскурантів. У договорі може бути передбачено поставку продукції з додатковими до комплекту виробами (частинами) або без окремих непотрібних покупцеві виробів (частин), що входять до комплекту. Якщо комплектність не визначена стандартом, затвердженими технічними умовами або прейскурантом, вона в необхідних випадках може визначатися договором.
В разі поставки некомплектної продукції покупець зобов'язаний вимагати доукомплектування продукції або заміни некомплектної продукції комплектною і надалі до її укомплектування або заміни відмовитися від її оплати, а якщо продукція уже оплачена, вимагати повернення сплачених за неї сум.
При неукомплектуванні поставщиком продукції в установлений за погодженням сторін строк покупець вправі відмовитись від продукції.
(із змінами, внесеними Указом N 2013-07 від 24.06.69)
С т а т т я 252. Положення про поставки і Особливі умови поставок
Договори поставки укладаються і виконуються відповідно до Положень про поставки, затверджуваних Радою Міністрів СРСР, і Особливих умов поставки окремих видів продукції, затверджуваних у порядку, встановленому Радою Міністрів СРСР, а в передбачених нею випадках - Радою Міністрів Української РСР.
С т а т т я 253. Відповідальність за порушення договору поставки
Відповідно до Положень про поставки і Особливих умов поставки, зазначених в статті 252 цього Кодексу, стягуються неустойка (штраф, пеня) і збитки за порушення обов'язків за договором поставки.
У випадках поставки продукції неналежної якості або некомплектної покупець стягує з поставщика встановлену неустойку (штраф) і, крім того, завдані такою поставкою збитки без зарахування неустойки (штрафу).
Глава 24.
ДЕРЖАВНА ЗАКУПКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ У КОЛГОСПІВ, РАДГОСПІВ ТА ІНШИХ ГОСПОДАРСТВ
(назва глави в редакції Указу N 278-11 від 20.05.85)
С т а т т я 254. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
Державна закупка сільськогосподарської продукції у колгоспів і радгоспів здійснюється за договорами контрактації, які укладаються на основі державних замовлень на поставку державі сільськогосподарської продукції і планів розвитку сільськогосподарського виробництва в колгоспах і радгоспах.
Законодавством Союзу РСР може бути передбачено випадки державної закупки сільськогосподарської продукції за договорами контрактації і в інших господарств.
(із змінами, внесеними Указами N 278-11 від 20.05.85,N 5095-11 від 24.12.87)
С т а т т я 255. Зміст договору контрактації
В договорах контрактації повинні передбачатися:
кількість (по видах продукції), якість, строки, порядок і умови доставки та місця здачі сільськогосподарської продукції;
обов'язок заготівельних організацій і підприємств своєчасно прийняти продукцію і оплатити її за встановленими цінами, а також строки і розміри видачі грошових авансів колгоспам;
обов'язки по наданню колгоспам, радгоспам та іншим господарствам допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства;
взаємна майнова відповідальність сторін у разі невиконання ними обов'язків.
Типові договори контрактації затверджуються в порядку, встановлюваному Радою Міністрів СРСР.
(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)
Глава 25.
МАЙНОВИЙ НАЙОМ
С т а т т я 256. Договір майнового найму
За договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату.
С т а т т я 257. Форма договору майнового найму
Договір майнового найму між громадянами на строк більше одного року повинен бути укладений у письмовій формі.
Договір найму майна державних, кооперативних та інших громадських організацій повинен бути укладений у письмовій формі, за винятком випадків, передбачених окремими правилами.
С т а т т я 258. Строк договору майнового найму
Строк договору майнового найму визначається за погодженням сторін, якщо інше не встановлено чинним законодавством.
(із змінами, внесеними Законом N 2554-12 від 07.07.92)
С т а т т я 259. Укладення договору майнового найму без зазначення строку
Коли договір майнового найму укладено без зазначення строку, він вважається укладеним на невизначений строк і кожна із сторін вправі відмовитися від договору в будь-який час, попередивши про це в письмовій формі другу сторону за три місяці.
(із змінами, внесеними Законом N 2554-12 від 07.07.92)
С т а т т я 260. Продовження користування майном після закінчення строку договору
В разі продовження користування майном після закінчення строку договору при відсутності заперечень з боку наймодавця договір вважається поновленим на невизначений строк і кожна з сторін вправі в будь-який час відмовитись від договору, попередивши про це другу сторону за один місяць.
(із змінами, внесеними Законом N 2554-12 від 07.07.92)
С т а т т я 261.
( Стаття 261 виключена на підставі Закону N 2554-12 від 07.07.92 )
Привілеєве право соціалістичної організації на поновлення договору найму
Державна, кооперативна або інша громадська організація, що справно виконує взяті на себе за договором найму зобов'язання, по закінченні строку дії договору має привілеєве перед іншими особами право на поновлення договору.
С т а т т я 262. Надання майна наймачеві
Наймодавець зобов'язаний надати наймачеві майно у стані, що відповідає умовам договору і призначенню майна.
Наймодавець не відповідає за недоліки майна, які були ним застережені при укладенні договору.
С т а т т я 263. Наслідки ненадання майна наймачеві
Коли наймодавець не надає у користування наймачеві зданого в найом майна, наймач вправі витребувати від нього це майно (стаття 208 цього Кодексу) і вимагати відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або з свого боку відмовитись від договору і стягнути збитки, завдані його невиконанням.
С т а т т я 264. Обов'язки наймодавця по утриманню зданого в найом майна
Наймодавець зобов'язаний провадити за свій рахунок капітальний ремонт зданого в найом майна, якщо інше не передбачено законом або договором.
Невиконання цього обов'язку наймодавцем дає наймачеві право або зробити капітальний ремонт, що передбачений договором чи викликається невідкладною необхідністю, і стягнути з наймодавця вартість ремонту чи зарахувати її в рахунок найомної плати; або розірвати договір (стаття 270 цього Кодексу) і стягнути збитки, завдані його невиконанням.
С т а т т я 265. Обов'язки наймача
Наймач зобов'язаний:
1) своєчасно вносити плату за користування майном;
2) користуватися майном відповідно до договору і призначення майна;
3) підтримувати найняте майно у справному стані;
4) провадити за свій рахунок поточний ремонт, якщо інше не встановлено законом або договором;
5) при припиненні договору найму - повернути майно у тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
С т а т т я 266. Зменшення найомної плати
Наймач вправі вимагати відповідного зменшення найомної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість передбаченого договором користування найнятим майном істотно зменшилась.
С т а т т я 267. Здавання майна в піднайом
Здавання наймачем найнятого майна в піднайом дозволяється лише за згодою наймодавця, якщо інше не передбачено законом або договором.
С т а т т я 268. Збереження чинності договору найму при переході майна до іншого власника
При переході права власності на здане в найом майно від наймодавця до іншої особи договір найму зберігає чинність для нового власника.
Договір найму зберігає чинність і при переході майна від однієї державної організації (наймодавця) до іншої.
С т а т т я 269. Дострокове розірвання договору на вимогу наймодавця
Наймодавець може пред'явити в суді, арбітражі або в третейському суді вимогу про дострокове розірвання договору найму, якщо наймач:
1) користується майном не відповідно до договору або призначення майна;
2) навмисно або з необережності погіршує стан майна;
3) не вніс плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу, а за договором побутового прокату - протягом одного місяця, якщо більш короткі строки не установлені типовим договором;
4) не зробить капітального ремонту в тих випадках, коли за законом або за договором капітальний ремонт лежить на обов'язку наймача.
С т а т т я 270. Дострокове розірвання договору на вимогу наймача
Наймач може пред'явити в суді, арбітражі або в третейському суді вимогу про дострокове розірвання договору найму:
1) якщо наймодавець не робить капітального ремонту, що лежить на його обов'язку;
2) якщо майно в силу обставин, за які наймач не відповідає, виявиться в стані, непридатному для користування.
С т а т т я 271. Відповідальність наймача за погіршення майна
В разі допущення наймачем погіршення найнятого майна він повинен відшкодувати наймодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення майна сталося не з його вини.
С т а т т я 272. Права і обов'язки сторін у зв'язку з поліпшенням майна
В разі проведеного з дозволу наймодавця поліпшення найнятого майна наймач має право на відшкодування зроблених для цієї мети необхідних витрат, якщо інше не передбачено законом або договором.
Зроблені наймачем без дозволу наймодавця поліпшення, якщо їх можна відокремити без шкоди для майна і якщо наймодавець не погодиться відшкодувати їх вартість, можуть бути вилучені наймачем.
Вартість поліпшень, які зроблені наймачем без дозволу наймодавця і які не можна відокремити без шкоди для майна, відшкодуванню не підлягає.
С т а т т я 273. Договір побутового прокату
За договором побутового прокату державні, кооперативні та інші громадські організації надають громадянам у тимчасове користування за плату предмети домашнього вжитку, музичні інструменти, спортивний інвентар, легкові автомобілі та інше майно.
Умови і порядок надання майна за договором побутового прокату визначаються загальними правилами про договір майнового найму (статті 262, 263, пункти 1, 2, 3 і 5 статті 265, статті 269, 271 і 272 цього Кодексу).
По окремих видах побутового прокату Рада Міністрів Української РСР затверджує типові договори побутового прокату.
Відступи від умов типових договорів, що обмежують права користувачів, є недійсними.
(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)
С т а т т я 274. Укладення договору побутового прокату
Зазначені в статті 273 цього Кодексу організації зобов'язані надавати громадянам у користування предмети прокату за плату, розмір якої визначається відповідно до встановлених тарифів.
Договір побутового прокату укладається в усній формі, крім випадків, коли типові договори вимагають укладення його в письмовій формі.
При укладенні договору побутового прокату організація зобов'язана в присутності наймача перевірити справність майна, що здається в найом.
С т а т т я 275. Строк договору побутового прокату
Строк договору побутового прокату не повинен перевищувати строків, встановлюваних відповідними типовими договорами.
Наймач вправі в будь-який час розірвати договір побутового прокату і повернути майно організації.
С т а т т я 276. Здача в піднайом за договором побутового прокату
Здача в піднайом майна, одержаного за договором побутового прокату, не допускається.
Глава 26.
НАЙОМ ЖИЛОГО ПРИМІЩЕННЯ
С т а т т я 277. Договір найму жилого приміщення
Користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Договір найму жилого приміщення в будинках, що належать громадянам на праві особистої власності, укладається наймачем з власником будинку.
Договір найму жилого приміщення укладається, змінюється і розривається на умовах і в порядку, які визначаються законодавством Союзу РСР і Української РСР.
(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)
С т а т т я 278.
( Стаття 278 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Надання жилих приміщень у будинках місцевих Рад депутатів трудящих, державних, кооперативних і громадських організацій
Надання жилих приміщень у будинках місцевих Рад депутатів трудящих провадиться виконавчим комітетом місцевої Ради за участю представників громадських організацій.
В будинках державних, кооперативних і громадських організацій надання жилих приміщень провадиться за спільним рішенням адміністрації і фабричного, заводського, місцевого комітету професійної спілки, затвердженим виконавчим комітетом Ради депутатів трудящих, а у випадках, передбачених Радою Міністрів СРСР, за спільним рішенням адміністрації і фабричного, заводського, місцевого комітету професійної спілки з наступним повідомленням виконавчого комітету Ради депутатів трудящих про надання жилих приміщень для заселення.
На підставі рішення про надання в найом жилого приміщення виконавчий комітет місцевої Ради депутатів трудящих видає громадянинові ордер на зайняття жилого приміщення.
( Стаття 278 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР від23.11.66 )
С т а т т я 279.
( Стаття 279 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Надання службових жилих приміщень
Службові жилі приміщення надаються громадянам, які за родом своїх трудових обов'язків повинні проживати за місцем роботи (керуючий будинком, двірник, вахтер тощо) або в службовому будинку (працівники лікувальних і учбових закладів, музеїв тощо).
Законодавством Союзу РСР і Української РСР можуть бути встановлені галузі народного господарства, в будинках яких в користування окремих категорій працівників-спеціалістів надаються службові (посадові) квартири (квартира директора, головного інженера, агронома тощо).
Жиле приміщення, незалежно від належності будинку, в якому воно знаходиться, включається в число службових рішенням виконавчого комітету місцевої Ради депутатів трудящих і надається за спеціальним ордером, що видається цим виконавчим комітетом.
Для користування службовими жилими приміщеннями (в тому числі посадовими квартирами) не застосовуються правила статей 288, 297, 299, 304-306 та 309 цього Кодексу.
С т а т т я 280.
( Стаття 280 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Здача в найом приміщень у будинках, що належать громадянам на праві особистої власності, і в будинках житлово-будівельних кооперативів
У будинках, належних громадянам на праві особистої власності, жилі приміщення можуть бути здані в найом за розсудом власника будинку.
У будинках житлово-будівельних кооперативів жиле приміщення може бути здано в найом членам кооперативу лише за згодою правління кооперативу. В цьому разі по договору найму застосовуються пункт перший статті 304 і стаття 306 цього Кодексу.
С т а т т я 281.
( Стаття 281 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Укладення договору
Управління будинком зобов'язане укласти з громадянином, на ім'я якого виданий ордер (стаття 278 цього Кодексу), письмовий договір найму зазначеного в ордері жилого приміщення строком до п'яти років.
У договорі визначаються права і обов'язки сторін.
Договір найму службового жилого приміщення укладається на весь час роботи наймача в організації, що надала йому це приміщення, а договір найму службового жилого приміщення, наданого як посадова квартира, - на період роботи на посаді, що дає право на заняття посадової квартири.
Договір найму жилого приміщення в будинках, належних громадянам на праві особистої власності, укладається наймачем з власником будинку. Строк, на який укладається договір, встановлюється в цих випадках угодою сторін.
С т а т т я 282.
( Стаття 282 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Предмет договору
У будинках місцевих Рад депутатів трудящих, державних, кооперативних і громадських організацій за договором найму може бути здано лише ізольоване жиле приміщення, що складається з квартири або однієї чи кількох кімнат. У цих будинках не можуть бути самостійним предметом договору найму частина кімнати або кімната, зв'язана з другою кімнатою загальним входом (суміжні кімнати), а також підсобні приміщення (кухні, коридори, кладові тощо).
С т а т т я 283.
( Стаття 283 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Права і обов'язки членів сім'ї наймача
Нарівні з наймачем жилого приміщення члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, набувають прав і обов'язків, що випливають з договору найму.
Повнолітні члени сім'ї наймача несуть солідарну з ним відповідальність по зобов'язаннях, що випливають з цього договору.
До членів сім'ї наймача відносяться дружина наймача, їх діти і батьки. Інші родичі, а також непрацездатні утриманці можуть бути визнані членами сім'ї наймача, якщо вони проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Якщо особи, зазначені в цій статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в найнятому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач і члени його сім'ї.
С т а т т я 284.
( Стаття 284 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Право наймача на вселення інших осіб у найняте ним приміщення
Наймач вправі в установленому порядку вселити в найняте ним жиле приміщення свою дружину, їх дітей, батьків, інших родичів і непрацездатних утриманців, одержавши на це письмову згоду всіх неповнолітніх членів своєї сім'ї, що проживають у тому ж приміщенні. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди решти членів сім'ї не потрібно.
Вселення наймачем цих осіб, крім неповнолітніх дітей, у приміщення, найняте в будинку, належному наймодавцеві на праві особистої власності, допускається лише за згодою наймодавця.
Особи, вселені наймачем відповідно до правил цієї статті, набувають рівне право на жилу площу з рештою членів сім'ї наймача, якщо вони визнаються членами його сім'ї (стаття 283 цього Кодексу) і якщо при вселенні між цими особами, наймачем і повнолітніми членами його сім'ї, які з ним проживають, не було іншої угоди.
С т а т т я 285.
( Стаття 285 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Квартирна плата
До встановлення безоплатного користування жилими приміщеннями, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату.
У будинках місцевих Рад депутатів трудящих, державних, кооперативних і громадських організацій наймач зобов'язаний вносити квартирну плату за жиле приміщення, що він займає за договором, щомісячно в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.
Розміри квартирної плати встановлюються законодавством Союзу РСР.
С т а т т я 286.
( Стаття 286 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Квартирна плата в будинках, що належать громадянам
Плата за користування жилими приміщеннями в будинках, що належать громадянам на праві особистої власності, визначається погодженням сторін, але не може перевищувати більше ніж на 20 процентів встановлених законом розмірів квартирної плати.
С т а т т я 287.
( Стаття 287 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Плата за наймом приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу
Розмір плати за жиле приміщення, яке здається в найом у будинку житлово-будівельного кооперативу, не повинен перевищувати стягуваних з наймодавця експлуатаційних витрат, що припадають на приміщення, яке здається в найом.
С т а т т я 288.
( Стаття 288 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Право наймача на відновлення договору
Наймач жилого приміщення у будинку місцевої Ради депутатів трудящих або у будинку державної, кооперативної чи громадської організації після закінчення строку договору має право на відновлення договору. Це право може бути оспорене наймодавцем по суду лише в разі систематичного невиконання наймачем своїх обов'язків за договором.
Таке ж право належить наймачеві жилого приміщення в будинку, який належить громадянинові на праві особистої власності, за винятком випадків:
коли наймач проживає у приміщенні за договором, укладеним на строк не більше одного року з зобов'язанням звільнити приміщення після закінчення цього строку;
коли судом буде встановлено, що приміщення необхідне для особистого користування власника будинку і членів його сім'ї.
С т а т т я 289.
( Стаття 289 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Збереження права користування приміщенням за тимчасово відсутнім
Право користування жилим приміщенням зберігається за наймачем або відповідно за членами його сім'ї у випадках:
1) призову на строкову військову службу - протягом усього часу проходження строкової військової служби і шести місяців після звільнення з служби;
2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи (екіпажі суден, працівники геологічних, розвідувальних партій, експедицій тощо) або у зв'язку з навчанням (студенти, аспіранти тощо) - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
3) вміщення дітей на виховання в державний дитячий заклад, до родичів чи опікуна - протягом усього часу їх перебування в цьому закладі, у родичів чи опікуна, якщо в жилому приміщенні, з якого вибули діти, залишились проживати члени їх сімей. Якщо в жилому приміщенні, з якого вибули діти, не залишились проживати члени їх сім'ї, то по закінченні строку їх перебування в державному дитячому закладі виконавчий комітет місцевої Ради депутатів трудящих забезпечує їх жилою площею;
4) виїзду для лікування в лікувальному закладі - протягом всього часу перебування в ньому;
5) взяття під варту - протягом всього часу перебування під слідством або судом. В разі засудження до позбавлення волі, заслання або вислання на строк понад шість місяців, якщо в жилому приміщенні не залишились проживати члени сім'ї засудженого, договір найму жилого приміщення вважається розірваним з моменту виконання вироку.
В інших випадках тимчасового виїзду наймача або членів його сім'ї, а також у випадку тимчасового виїзду всіх цих осіб право користування жилим приміщенням зберігається за відсутніми протягом шести місяців.
У випадку відсутності наймача або членів його сім'ї більше шести місяців з поважних причин цей строк за заявою наймача або членів його сім'ї може бути продовжений наймодавцем, а у випадках спору про право відсутнього на користування цим приміщенням - судом.
С т а т т я 290.
( Стаття 290 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Право членів сім'ї на користування жилим приміщенням у разі вибуття наймача
Члени сім'ї, що проживають разом з особою, яка тимчасово вибула з причин, зазначених у статті 289 цього Кодексу, вправі користуватись усім займаним ними приміщенням на попередніх підставах, при цьому вони здійснюють усі права і несуть всі обов'язки за договором найму цього приміщення. Жила площа, право користування якою зберігається за тимчасово вибулим наймачем, не вважається лишком.
С т а т т я 291.
( Стаття 291 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Використання наймодавцем жилої площі громадянина, призваного на строкову військову службу
Якщо в жилому приміщенні громадянина, призваного на строкову військову службу, не проживають члени його сім'ї, то по закінченні трьох місяців з дня його призову наймодавець вправі надати це приміщення за договором найму іншим громадянам на час проходження призваним військової служби.
Після повернення військовослужбовець вправі вимагати негайного звільнення цього приміщення і вселення в нього. В разі відмови наймача і членів його сім'ї звільнити приміщення вони за вимогою військовослужбовця підлягають виселенню в судовому порядку, незалежно від строку надання їм іншого приміщення.
Якщо вимогу про повернення приміщення не буде заявлено протягом шести місяців з дня звільнення військовослужбовця, укладений з ним договір найму жилого приміщення вважається розірваним.
С т а т т я 292.
( Стаття 292 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Бронювання жилого приміщення
Жиле приміщення, зайняте за договором найму, бронюється (зберігається) за наймачем або відповідно за членами його сім'ї:
1) в разі відрядження на роботу за кордон - на весь час перебування за кордоном;
2) в разі виїзду на роботу в райони Крайньої Півночі або у місцевості, прирівнені до районів Крайньої Півночі, - на весь час дії укладеного на певний строк трудового договору, а у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР, - на весь час роботи в цих районах і місцевостях;
3) в інших випадках, передбачених постановами Ради Міністрів Української РСР.
У зазначених у цій статті випадках виконавчим комітетом місцевої Ради депутатів трудящих видається наймачеві для представлення наймодавцеві охоронне свідоцтво (броня).
Відмова у задоволенні клопотання про видачу охоронного свідоцтва може бути оспорена наймачем у судовому порядку.
Порядок бронювання жилих приміщень регулюється інструкцією Міністерства комунального господарства Української РСР.
С т а т т я 293.
( Стаття 293 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Користування заброньованими приміщенням
Наймач вправі заселити за договором піднайму заброньоване жиле приміщення в будинку місцевої Ради депутатів трудящих або державної, кооперативної чи громадської організації або поселити в ньому тимчасових жильців на строк у межах дії броні.
С т а т т я 294.
( Стаття 294 виключена на підставі Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85 )
Виселення з заброньованого приміщення піднаймачів і тимчасових жильців
Після повернення наймача або членів його сім'ї вони вправі вимагати негайного звільнення заброньованого приміщення.
В разі відмови піднаймача або тимчасових жильців звільнити це приміщення вони за вимогою наймача підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого приміщення.
Якщо наймач або члени його сім'ї протягом шести місяців після закінчення строку броні не пред'являть вимоги про повернення їм приміщення, договір найму приміщення вважається розірваним.