3) створення умов для змістовного дозвілля, естетичного та національно-патріотичного виховання, фізкультурно-спортивної роботи в закладах оздоровлення та відпочинку;
4) розміщення інформації про заклади, підприємства, установи, що надають послуги з оздоровлення та відпочинку;
5) підтримки молодіжних проектів молодіжних та дитячих громадських об’єднань, інших суб’єктів молодіжної роботи щодо організації оздоровлення та відпочинку молоді, якщо це передбачено відповідними державними регіональними чи місцевими цільовими програмами;
6) розвитку вуличних культур.
2. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування можуть встановлювати для молодіжних та дитячих туристичних груп пільги з користування транспортними, готельними, культурними та іншими послугами.
Порядок надання зазначених пільг та джерела їх фінансування встановлюються місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Стаття 19. Особливості реалізації прав молоді у сфері охорони здоров’я
1. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, державні та комунальні заклади охорони здоров’я спільно з підприємствами, установами та організаціями забезпечують проведення щорічного медичного обстеження всіх молодих осіб і дітей.
2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування забезпечують розвиток мережі закладів охорони здоров’я наркологічного профілю та мережі медико-соціальних закладів для дітей та молоді, розробляють і реалізують програми та заходи щодо профілактики серед дітей та молоді соціально небезпечних хвороб, популяризації та утвердження здорового способу життя, культури здоров’я.
Стаття 20. Особливості підтримки молодих сімей, у тому числі тих, які перебувають у складних життєвих обставинах, та молодих осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах
1. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування сприяють реалізації заходів, спрямованих на зміцнення інституту сім’ї та шлюбу, формування в суспільстві пріоритетності сімейних цінностей та відповідального батьківства, підготовку молоді до сімейного життя, соціальну підтримку молодих сімей, у тому числі тих, які перебувають у складних життєвих обставинах.
2. Соціальна підтримка молодих сімей, у тому числі тих, які перебувають у складних життєвих обставинах, та молодих осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, забезпечується шляхом надання соціальних послуг, державної соціальної допомоги, пільг відповідно до закону.
3. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування можуть залучати молодіжні центри, молодіжні та дитячі громадські об’єднання до соціальної підтримки молодих сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, та надання соціальних послуг дітям, сім’ям та молоді у встановленому законом порядку.
Стаття 21. Особливості підтримки молоді щодо розвитку її потенціалу
( Назва статті 21 в редакції Закону № 4488-IX від 05.06.2025 )
1. Молоді надається всебічна підтримка з метою реалізації соціально значущих проектів у соціальній та гуманітарній сферах у порядку, визначеному законодавством, а також щороку відзначаються особливі досягнення молоді у розбудові України.
( Частина перша статті 21 в редакції Закону № 4488-IX від 05.06.2025 )
2. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування можуть встановлювати спеціальні стипендії та гранти для молоді, у тому числі виділяти кошти на стажування у провідних вітчизняних та іноземних наукових установах, за умови подальшої роботи таких молодих осіб в Україні протягом визначеного строку.
3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування сприяють проведенню загальнодержавних, регіональних і місцевих конкурсів, виставок, фестивалів, концертів, наукових конференцій та інших заходів з метою виявлення, підтримки та розвитку творчих і професійних здібностей молоді.
( Частина третя статті 21 в редакції Закону № 4488-IX від 05.06.2025 )
Стаття 22. Особливі гарантії молоді у сфері зайнятості та підприємництва
1. Держава забезпечує працездатній молоді надання першого робочого місця на строк не менше двох років після закінчення або припинення навчання в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої і вищої освіти, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після проходження базової військової служби або альтернативної (невійськової) служби.
Строк, передбачений абзацом першим цієї частини, обчислюється з урахуванням періоду роботи молодої особи до проходження базової військової служби або альтернативної (невійськової) служби.
( Частина перша статті 22 в редакції Закону № 4488-IX від 05.06.2025 )
2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, надає місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, центрам соціальних служб доступ до інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад), у тому числі призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю.
3. Держава гарантує надання роботи за фахом на період не менше трьох років молодим спеціалістам - випускникам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти державної та комунальної форм власності, потреба в яких була визначена державним замовленням.
4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва, та інші центральні органи виконавчої влади в межах компетенції створюють правові та економічні засади підтримки та розвитку молодіжних підприємницьких ініціатив, заохочення молоді до здійснення підприємницької діяльності.
( Статтю 22 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 4488-IX від 05.06.2025 )
Розділ VII
УКРАЇНСЬКИЙ МОЛОДІЖНИЙ ФОНД
Стаття 23. Основні засади діяльності Українського молодіжного фонду
1. Український молодіжний фонд (далі - Фонд) є бюджетною установою - юридичною особою публічного права, підзвітною та підконтрольною центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує молодіжну політику.
( Частина перша статті 23 в редакції Закону № 4488-IX від 05.06.2025 )
2. Фонд діє на підставі Положення про Український молодіжний фонд, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує молодіжну політику.
( Частина друга статті 23 в редакції Закону № 4488-IX від 05.06.2025 )
3. Основними завданнями Фонду є:
1) надання грантів як проектної або інституційної підтримки для реалізації молодіжних проектів;
2) виконання окремих завдань і заходів молодіжної політики, визначених державними цільовими програмами у сфері молодіжної політики.
( Частина третя статті 23 в редакції Закону № 4488-IX від 05.06.2025 )
4. Фонд створює і веде реєстр молодіжних проектів, поданих до Фонду, та оприлюднює його у формі відкритих даних відповідно до закону.
( Частина четверта статті 23 в редакції Закону № 4488-IX від 05.06.2025 )
5. Конкурсний відбір молодіжних проектів, реалізація яких здійснюється за рахунок коштів Фонду, проводиться експертами, персональний склад яких формується за результатами конкурсу з добору експертів у порядку, визначеному Фондом. У конкурсі з добору експертів не можуть брати участь члени органів управління та працівники Фонду.
( Частина п'ята статті 23 в редакції Закону № 4488-IX від 05.06.2025 )
6. Органами управління Фонду є наглядова рада і дирекція.
Контроль за діяльністю Фонду здійснює наглядова рада. Управління поточною діяльністю Фонду здійснює дирекція.
7. Наглядова рада Фонду формується у складі восьми осіб:
двох осіб, визначених комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання молодіжної політики;
двох осіб, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує молодіжну політику;
чотирьох осіб, обраних із числа представників молодіжних та дитячих громадських об’єднань, органів студентського самоврядування закладів вищої освіти та закладів фахової передвищої освіти, молодіжних рад на конкурсних засадах у порядку, визначеному Положенням про Український молодіжний фонд.
Наглядову раду Фонду очолює голова. Голова наглядової ради здійснює свою діяльність на громадських засадах та обирається із числа членів наглядової ради у порядку, визначеному Положенням про Український молодіжний фонд.
Одна й та сама особа не може бути обрана головою або членом наглядової ради Фонду більш як два строки поспіль.
Члени наглядової ради Фонду здійснюють свої повноваження на громадських засадах. Витрати, пов’язані з виконанням повноважень членів наглядової ради Фонду, здійснюються за рахунок Фонду.
Строк повноважень наглядової ради Фонду становить три роки.
8. Не може бути членом наглядової ради Фонду особа, яка:
1) рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
2) має судимість за вчинення злочину, не зняту чи не погашену у встановленому законом порядку;
3) протягом останнього року до дня працевлаштування піддавалася адміністративному стягненню за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення.
9. Дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим і розпорядчим органом Фонду, який здійснює управління поточною діяльністю Фонду.
Дирекція Фонду складається із членів дирекції, трудові договори з якими укладаються у формі контракту в порядку, визначеному Положенням про Український молодіжний фонд.
Кількісний склад і структура дирекції Фонду визначаються наглядовою радою Фонду за поданням директора Фонду. Директор Фонду входить до складу дирекції Фонду за посадою. Директор Фонду обирається наглядовою радою Фонду на конкурсних засадах у порядку, визначеному Положенням про Український молодіжний фонд.
Контракт з директором Фонду укладається у встановленому порядку центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує молодіжну політику, строком на чотири роки.
Одна й та сама особа не може бути обрана директором Фонду більш як три рази поспіль.
( Частину десяту статті 23 виключено на підставі Закону № 4488-IX від 05.06.2025 )
Розділ VIII
ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ
Стаття 24. Фінансове забезпечення молодіжної політики
1. Фінансове забезпечення молодіжної політики здійснюється відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги, добровільних внесків фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних, з інших джерел, не заборонених законодавством.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування при формуванні бюджету передбачають видатки на реалізацію державних, регіональних та місцевих програм у сфері молодіжної політики, а також сприяють залученню фінансових ресурсів з різних джерел, не заборонених законодавством, для збільшення обсягів фінансування таких програм.
2. За рахунок коштів Державного бюджету України державна підтримка молодіжних та дитячих громадських об’єднань, інших суб’єктів молодіжної роботи, у тому числі шляхом надання грантів як проектної або інституційної підтримки здійснюється з метою виконання завдань державних цільових програм у сфері молодіжної політики у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За рахунок коштів місцевих бюджетів підтримка молодіжних та дитячих громадських об’єднань, інших суб’єктів молодіжної роботи, у тому числі шляхом надання грантів як проектної або інституційної підтримки, здійснюється з метою виконання регіональних та місцевих програм у сфері молодіжної політики у порядку, визначеному місцевим органом виконавчої влади/ органом місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень. Зазначені органи встановлюють вимоги до суб’єктів молодіжної роботи, які мають право на підтримку за рахунок коштів місцевих бюджетів.
3. Суб’єкти молодіжної роботи, визначені пунктами 1 і 2 частини четвертої статті 13 цього Закону, можуть отримувати гранти виключно у вигляді проектної підтримки як фізичні особи.
Гранти не можуть надаватися суб’єктам молодіжної роботи, визначеним пунктом 4 частини четвертої статті 13 цього Закону.
4. Забороняється зміна цільового призначення об’єктів молодіжної інфраструктури, наданих органами місцевого самоврядування, органами державної влади у користування молодіжним та дитячим громадським об’єднанням, молодіжним центрам, без згоди центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує молодіжну політику, якщо така зміна призведе до припинення використання зазначених об’єктів для здійснення молодіжної роботи.
( Стаття 24 в редакції Закону № 4488-IX від 05.06.2025 )
Стаття 25. Фінансове забезпечення діяльності Українського молодіжного фонду
1. Джерелами формування коштів Фонду є:
1) кошти державного бюджету;
2) добровільні внески фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземних;
3) міжнародна технічна допомога;
4) інші джерела, не заборонені законодавством.
Фонд забезпечує ведення обліку коштів з джерел, визначених пунктами 2-4 цієї частини, відповідно до законодавства.
2. Фонд має відокремлене майно, яке є об’єктом права державної власності і передано йому на праві узуфрукта державного майна чи на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом.
3. Кошти Фонду використовуються для забезпечення здійснення діяльності Фонду та виконання його завдань, визначених Положенням про Український молодіжний фонд.
Кошти Фонду також можуть використовуватися для виплати винагороди експертам експертних рад Фонду, за умови що така діяльність пов’язана з проведенням конкурсного відбору молодіжних проектів відповідно до Методики визначення розміру сум виплат експертам експертних рад Фонду, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
( Стаття 25 в редакції Закону № 4488-IX від 05.06.2025 )
Розділ IX
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ
Стаття 26. Міжнародне співробітництво у сфері молодіжної політики
1. Міжнародне співробітництво у сфері молодіжної політики здійснюється відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
2. Держава сприяє міжнародному співробітництву у сфері молодіжної політики, зокрема шляхом укладення відповідних міжнародних договорів України, підтримки програм міжнародних молодіжних обмінів, сприяння участі молодіжних та дитячих громадських об’єднань у міжнародних організаціях, програмах та заходах.
3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує молодіжну політику, представляє інтереси України у сфері молодіжної політики у відносинах з іншими державами та міжнародними організаціями, що опікуються питаннями молоді, укладає у встановленому порядку міжнародні договори у сфері молодіжної політики.
4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує молодіжну політику, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування мають право укладати договори про співробітництво, встановлювати прямі зв’язки з закладами освіти, культури, науковими установами, молодіжними центрами та іншими молодіжними установами іноземних держав, міжнародними організаціями, фондами тощо відповідно до законодавства України.
Розділ X
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ
Стаття 27. Відповідальність за порушення законодавства у сфері молодіжної політики
1. Особи, винні у порушенні законодавства у сфері молодіжної політики, несуть дисциплінарну, цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Розділ XI
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім частин першої і другої статті 24, статті 25 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2022 року.
2. Визнати такими, що втратили чинність з дня набрання чинності цим Законом:
Закон України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 16, ст. 167 із наступними змінами);
Закон України "Про молодіжні та дитячі громадські організації" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 1, ст. 2; 2006 р., № 50, ст. 501; 2011 р., № 18, ст. 125; 2015 р., № 2-3, ст. 12; 2016 р., № 2, ст. 17);
Декларацію "Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 16, ст. 166; 1999 р., № 26, ст. 220; 2006 р., № 22, ст. 199);
Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 16, ст. 168).
3. Внести зміни до таких законів України:
1) у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами):
у статті 32:
назву викласти в такій редакції:
"Стаття 32. Повноваження у сфері освіти, охорони здоров’я, культури, молодіжної політики, фізкультури і спорту";
у пункті "а":
підпункти 1, 2, 5 і 8 викласти в такій редакції:
"1) управління закладами освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення;
2) забезпечення здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних і комунальних закладах освіти, створення необхідних умов для виховання дітей та молоді, розвитку їхніх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів, сприяння діяльності дошкільних та позашкільних закладів освіти, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких громадських об’єднань, молодіжних центрів";
"5) вирішення питань про надання професійним творчим працівникам, молодіжним та дитячим громадським об’єднанням на пільгових умовах у користування приміщень під майстерні, студії та лабораторії, молодіжні центри, молодіжні простори, необхідних для творчої діяльності або реалізації завдань молодіжної політики";
"8) сприяння роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, асоціацій, інших громадських та неприбуткових організацій, які діють у сфері охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту, молодіжної політики";
доповнити підпунктом 10 такого змісту:
"10) сприяння розвитку молодіжних та дитячих громадських об’єднань, молодіжних центрів, молодіжних рад, молодіжної інфраструктури";
у частині першій статті 44:
пункти 1 і 2 викласти в такій редакції:
"1) підготовка і внесення на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, розвитку молоді відповідно районів і областей, цільових програм з інших питань, а в місцях компактного проживання національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку, проектів рішень, інших матеріалів з питань, передбачених цією статтею; забезпечення виконання рішень ради;
2) підготовка пропозицій до програм соціально-економічного та культурного розвитку, розвитку молоді відповідно областей та загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального та культурного розвитку України";
доповнити пунктом 19 такого змісту:
"19) сприяння розвитку молодіжної інфраструктури, молодіжних центрів, інших суб’єктів молодіжної роботи";
2) у Законі України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 23, ст. 177; 2009 р., № 39, ст. 557):
частину першу статті 20 викласти в такій редакції:
"Бібліотеки в порядку, передбаченому їх статутами (положеннями), мають право самостійно:
визначати зміст, напрями та форми своєї діяльності;
здійснювати господарську діяльність, відкривати в порядку, визначеному законодавством, рахунки в установах банків, у тому числі валютні, встановлювати перелік платних послуг;
визначати джерела комплектування своїх фондів;
встановлювати пільги для окремих категорій користувачів бібліотеки;
визначати при наданні користувачам бібліотеки документів розмір коштів, що передаються бібліотеці як забезпечення виконання зобов’язань щодо повернення одержаних у бібліотеці документів, у випадках, передбачених правилами користування бібліотеками;
визначати види та розміри компенсації шкоди, заподіяної користувачами бібліотеки, у тому числі пені за порушення термінів користування документами;
визначати умови використання бібліотечних фондів на основі договорів з юридичними та фізичними особами;
вилучати та реалізовувати документи із своїх фондів відповідно до нормативно-правових актів;
здійснювати у встановленому порядку співробітництво з бібліотеками та іншими установами і організаціями іноземних держав, вести міжнародний документообмін, бути членом міжнародних організацій, брати участь у реалізації державних і регіональних програм у межах своєї компетенції та програм розвитку бібліотечної справи;
організовувати роботу молодіжних просторів, залучати суб’єктів молодіжної роботи до здійснення молодіжної роботи на базі бібліотек;
здійснювати іншу діяльність, спрямовану на виконання статутних завдань, яка не суперечить закону";
текст статті 25 викласти в такій редакції:
"Громадяни та їх об’єднання мають право брати участь у фінансуванні та реалізації програм розвитку бібліотечної справи, підтримці творчих починань у діяльності бібліотек, у тому числі щодо організації роботи молодіжних просторів (виокремлений читальний зал, кімната або її частина) для здійснення молодіжної роботи, вирішенні соціальних і побутових проблем бібліотечних працівників. Це право реалізується шляхом створення читацьких рад бібліотек, благодійних організацій, розвитку спонсорства, меценатської діяльності, інших форм благодійної діяльності";
3) у Законі України "Про позашкільну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 46, ст. 393; 2017 р., № 38-39, ст. 380; 2020 р., № 31, ст. 226):статтю 14 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. Заклади позашкільної освіти можуть організовувати роботу молодіжних просторів, залучати суб’єктів молодіжної роботи до здійснення молодіжної роботи на базі закладів позашкільної освіти";
частини третю і дев’яту статті 16 викласти в такій редакції:
"3. Освітня програма розробляється з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку регіону, інтересів вихованців, учнів і слухачів, потреб сім’ї, запитів інших закладів освіти, молодіжних і дитячих громадських об’єднань, має передбачати освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти";
"9. Освітня програма гуртків, секцій, інших творчих об’єднань тощо, а також спеціалізованих закладів позашкільної освіти (з навчальних дисциплін (предметів), видів спорту тощо) розробляється закладами позашкільної освіти, іншими суб’єктами освітньої діяльності та затверджується (схвалюється) у порядку, визначеному законодавством.
Заклади позашкільної освіти можуть залучати молодіжні та дитячі громадські об’єднання, молодіжні центри, молодіжних працівників до участі у розробленні освітніх програм";
4) частину другу статті 8 Закону України "Про громадські об’єднання" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 1, ст. 1) викласти в такій редакції:
"2. Членами (учасниками) громадської спілки, крім молодіжної та дитячої, можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об’єднання зі статусом юридичної особи, фізичні особи, які досягли 18 років та не визнані судом недієздатними. Вік членів молодіжної, дитячої спілки визначається її статутом у межах, встановлених законом";
5) частину другу статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 24, ст. 243) викласти в такій редакції:
"2. Терміни " роботодавці ", "працівники", "особи, які забезпечують себе роботою самостійно", " сторони соціального діалогу ", "молодь" та " неформальне професійне навчання працівників" вживаються у цьому Законі у значеннях, наведених у законах України "Про організації роботодавців", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", "Про соціальний діалог в Україні", "Про основні засади молодіжної політики", "Про професійний розвиток працівників";
6) частину другу статті 3 Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 34, ст. 1173; 2018 р., № 36, ст. 274; 2020 р., № 43, ст. 371) доповнити пунктом 5 такого змісту:
"5) проектів, що реалізуються Українським молодіжним фондом, у порядку, встановленому Законом України "Про основні засади молодіжної політики";
7) частини другу і третю статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 4, ст. 25, № 51, ст. 491; 2021 р., № 7, ст. 54) викласти в такій редакції:
"2. Право на отримання в оренду державного та комунального майна, що не міститься в Переліку першого типу, без проведення аукціону також мають:
музеї;
державні та комунальні підприємства, установи, організації у сфері культури і мистецтв чи громадські організації у сфері культури і мистецтв (у тому числі національні творчі спілки або їх члени під творчі майстерні);
заклади освіти всіх форм власності, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності;
громадські організації ветеранів для розміщення реабілітаційних установ для ветеранів;
реабілітаційні установи для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю для розміщення таких реабілітаційних установ;
державні та комунальні спеціалізовані підприємства, установи та заклади соціального обслуговування, що надають соціальні послуги відповідно до Закону України "Про соціальні послуги";
державні видавництва і підприємства книгорозповсюдження;
вітчизняні видавництва та підприємства книгорозповсюдження, що забезпечують підготовку, випуск та (чи) розповсюдження не менш як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою (за винятком видань рекламного та еротичного характеру);
народні депутати України і депутати місцевих рад для розміщення громадської приймальні;
потенційні орендарі для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів на строк, що не перевищує п’яти календарних днів протягом шести місяців, а також щодо майна, яке передається суб’єктам виборчого процесу з метою проведення публічних заходів (зборів, дебатів, дискусій) під час та на період виборчої кампанії;
потенційні орендарі для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів на строк, що не перевищує 30 календарних днів протягом одного року щодо кожного орендаря, якщо балансоутримувачем є державне або комунальне підприємство, установа, організація, що здійснює діяльність з організації конгресів і торговельних виставок;
державні та комунальні спортивні клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи вищої спортивної майстерності, центри олімпійської підготовки, центри студентського спорту закладів вищої освіти, фізкультурно-оздоровчі заклади, центри фізичного здоров’я населення, центри фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, а також бази олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки;
громадські об’єднання фізкультурно-спортивної спрямованості, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, утворені ними спортивні клуби (крім спортивних клубів, що займаються професійним спортом), дитячо-юнацькі спортивні школи, школи вищої спортивної майстерності, центри олімпійської підготовки, центри студентського спорту закладів вищої освіти, центри фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, - виключно для проведення спортивних заходів або надання фізкультурно-спортивних послуг;
потенційні орендарі для організації та надання послуг з метою боротьби та протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) на період дії карантину, зумовленого протидією поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19);
молодіжні та дитячі громадські об’єднання, які протягом останніх двох років, що передують року звернення, співпрацюють з органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування щодо виконання державних цільових, регіональних, місцевих та інших програм у сфері молодіжної політики;
молодіжні центри, що є неприбутковими установами державної та комунальної форм власності.
3. Підприємствам, установам і організаціям, що отримали в оренду державне та/або комунальне майно без проведення аукціону, заборонено укладати договори суборенди щодо цього майна.
Громадським організаціям ветеранів, молодіжним та дитячим громадським об’єднанням, молодіжним центрам, реабілітаційним установам для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, народним депутатам України і депутатам місцевих рад, громадським об’єднанням фізкультурно-спортивної спрямованості, утвореним ними закладам фізичної культури і спорту, визначеним абзацом чотирнадцятим частини другої цієї статті, закладам охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з коронавірусною хворобою (COVID-19), що отримали в оренду державне та/або комунальне майно без проведення аукціону, заборонено використовувати його в комерційних цілях".
4. Кабінету Міністрів України:
1) протягом одного року з дня опублікування цього Закону:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
2) включити інформацію про виконання цього Закону до звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України за 2021 рік та наступні роки.
| Президент України | В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ |
| м. Київ 27 квітня 2021 року № 1414-IX | |