• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Деякі питання Політики державної власності

Кабінет Міністрів України  | Постанова, Перелік від 29.11.2024 № 1369
4) пропозиції щодо віднесення підприємств, корпоративних прав держави до категорії, передбаченої підпунктом 2 пункту 21 цієї Політики власності, та щодо способу, в який має відбутися припинення державної власності щодо них;
5) щодо підприємств, корпоративних прав держави, які запропоновано віднести до категорії, передбаченої підпунктом 2 пункту 21 цієї Політики власності, — пропозиції заходів, які повинні бути вжиті щодо відповідних підприємств, товариств з корпоративними правами держави до припинення державної власності щодо них, з метою відокремлення видів їх діяльності, які підпадають під підстави, передбачені пунктом 14 цієї Політики власності, від інших видів їх діяльності;
6) додаткову інформацію за формою та змістом, визначеними Мінекономіки в запиті, отриманому суб’єктом управління від Мінекономіки згідно з цим пунктом;
7) інформацію про обґрунтування державної власності щодо підприємств, корпоративних прав держави, функції з управління якими виконує відповідний суб’єкт управління згідно з підпунктом 6 пункту 17-1 цієї Політики власності.
( Пункт 26 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
26-1. Суб’єкти управління протягом 10 робочих днів після подання Мінекономіки інформації відповідно до пункту 26 цієї Політики власності повідомляють підприємства, які перебувають в їх управлінні, та господарські товариства, корпоративні права держави у статутному капіталі яких перебувають в їх управлінні, про подання до Мінекономіки пропозиції щодо віднесення відповідного підприємства, товариства з корпоративними правами держави до однієї з категорій, передбачених пунктом 21 цієї Політики державної власності.
( Політику власності доповнено пунктом 26-1 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
27. У разі подання суб’єктами управління неповної інформації, передбаченої пунктом 26 цієї Політики власності, суб’єкти управління повинні подавати Мінекономіки на його запит додаткову інформацію, необхідну для здійснення розподілу, в обсязі та у строк, визначені в такому запиті.
( Пункт 27 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
28. Після отримання пропозицій та інформації, що передбачені пунктами26 та 27 цієї Політики власності, Мінекономіки розглядає їх з метою вирішення питання про прийняття чи відхилення поданих пропозицій.
( Пункт 28 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
29. Щодо кожного підприємства, товариства з корпоративними правами держави, включеного до пропозицій, поданих згідно з пунктом 26 цієї Політики власності, Мінекономіки передає відповідні пропозиції органам державної влади в такому порядку:
1) Мінфіну - з метою отримання інформації про доцільність та можливість збереження підприємства, корпоративних прав держави в державній власності за поточної економічної моделі суб’єкта господарювання, враховуючи вплив його діяльності на формування доходів і видатків державного бюджету, а також з метою отримання пропозицій щодо зміни економічної моделі відповідного суб’єкта господарювання (щодо підприємств, що є суб’єктами природних монополій на загальнодержавних ринках, підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, підприємств, товариств з корпоративними правами держави, включених до переліку особливо важливих для економіки підприємств, товариств державного сектору економіки, призначення членів наглядових рад яких здійснюється за участю комітету з призначення членів наглядових рад особливо важливих для економіки підприємств, визначених у додатку 1 до Порядку проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та їх призначення, а також проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, що пропонуються суб’єктом управління об’єктами державної власності до обрання на посаду незалежних членів наглядової ради, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 142 "Деякі питання управління державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі" (Офіційний вісник України, 2017 р., № 24, ст. 686; 2026 р., № 7, ст. 623), підприємств, включених до переліку суб’єктів господарювання, з якими можуть бути пов’язані найбільші фіскальні ризики, визначеного в установленому порядку);
( Підпункт 1 пункту 29 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
2) Фонду державного майна - з метою отримання інформації про обмеження для проведення приватизації чи ліквідації підприємства, товариства з корпоративними правами держави (корпоративних прав держави) разом з інформацією про майно, що перебуває у господарському віданні чи оперативному управлінні підприємства, товариства з корпоративними правами держави та може бути вилучене з метою його приватизації, або майно, що належить до складу статутного капіталу товариства з корпоративними правами держави (корпоративних прав держави);
3) органам державної влади, що здійснюють державне регулювання у сферах, в яких провадять діяльність відповідні підприємства, товариства з корпоративними правами держави, з метою отримання інформації про вплив рішень, прийняття яких можливе за результатами розподілу щодо підприємства, товариства з корпоративними правами держави, на функціонування та розвиток відповідного ринку в коротко-, середньо- та довгостроковій перспективах, а також з метою отримання пропозицій щодо вжиття додаткових заходів для забезпечення функціонування та розвитку відповідного ринку;
( Підпункт 3 пункту 29 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
4) Антимонопольному комітету - з метою отримання висновку про вплив рішень, прийняття яких можливе за результатами розподілу щодо підприємства (корпоративних прав держави), на економічну конкуренцію в коротко-, середньо- та довгостроковій перспективах, а також з метою отримання пропозицій щодо вжиття додаткових заходів для захисту економічної конкуренції.
Органи державної влади, зазначені в цьому пункті, подають Мінекономіки інформацію, пропозиції та зауваження, передбачені цим пунктом, у межах повноважень, передбачених законом.
( Підпункт 4 пункту 29 доповнено абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )( Підпункт 4 пункту 29 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
30. На основі пропозицій та з урахуванням інформації, отриманих Мінекономіки відповідно до пунктів 26 та 27 цієї Політики власності, та з урахуванням інформації, отриманої Мінекономіки відповідно до пункту 29 цієї Політики власності, Мінекономіки приймає рішення про віднесення кожного підприємства та корпоративних прав держави в кожному господарському товаристві до однієї з категорій, передбачених пунктом 21 цієї Політики власності, з урахуванням вимог розділу II цієї Політики власності та формує зведені переліки підприємств, товариств з корпоративними правами держави за відповідними категоріями. Зведений перелік підприємств, товариств з корпоративними правами держави може додатково містити пропозиції щодо вжиття заходів, отримані Мінекономіки від суб’єктів управління згідно з підпунктами 3 та 5 пункту 26 цієї Політики власності.
Під час формування зведених переліків підприємств, товариств з корпоративними правами держави Мінекономіки може відхилятися від пропозицій, поданих суб’єктами управління згідно з пунктом 26 цієї Політики власності, у разі невідповідності їх підставам залишення у державній власності підприємств, корпоративних прав держави, визначених пунктом 14 цієї Політики власності.
Мінекономіки подає переліки підприємств, товариств з корпоративними правами держави, підготовлені згідно з цим пунктом, Кабінетові Міністрів України для схвалення.
( Пункт 30 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
31. Мінекономіки формує відповідні переліки за кожною з категорій (з визначенням у них заходів щодо реорганізації, а також групи підприємств, корпоративних прав держави, які можуть бути приватизовані після припинення або скасування правового режиму воєнного стану).
32. Якщо під час здійснення розподілу Мінекономіки отримало від органів державної влади заперечення або неповну та недостовірну інформацію до пропозицій щодо підприємств, товариств з корпоративними правами держави, наданих відповідно до пункту 29 цієї Політики власності, з метою прийняття рішення щодо відповідних підприємств, товариств з корпоративними правами держави Мінекономіки утворює робочу групу, до складу якої включаються представники Фонду державного майна, Антимонопольного комітету.
( Пункт 32 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
33. Єдині майнові комплекси підприємств, корпоративні права держави, що підлягають приватизації або ліквідації, передаються в управління Фонду державного майна протягом 12 місяців після затвердження переліків, передбачених пунктом 23 цієї Політики власності.
( Пункт 33 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
33-1. Результати розподілу підлягають перегляду шляхом здійснення нового розподілу не менше одного разу на три роки або під час чергового перегляду цієї Політики власності. Результати розподілу щодо будь-якого окремого підприємства, корпоративних прав держави, віднесених до категорії, передбаченої підпунктом 1 пункту 21 цієї Політики власності, можуть бути переглянуті позачергово незалежно від завершення зазначеного строку та/або перегляду цієї Політики власності.
Перегляд результатів розподілу щодо будь-якого окремого підприємства, корпоративних прав держави, віднесених до категорії, передбаченої підпунктом 2 пункту 21 цієї Політики власності, з метою залишення в державній власності потребує відповідного обґрунтування згідно з розділом II цієї Політики власності та зазначення щодо кожного підприємства, корпоративних прав держави щонайменше однієї з підстав для залишення в державній власності, передбачених пунктом 14 цієї Політики власності, а також додаткового погодження Мінфіну (щодо підприємств, визначених у підпункті 1 пункту 29 цієї Політики власності) та Фонду державного майна.
( Політику власності доповнено пунктом 33-1 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
Розділ IV. Стратегія приватизації об’єктів державної власності
Загальні положення
34. Приватизація державного майна (далі - приватизація) передбачає зменшення кількості підприємств, корпоративних прав держави, а також припинення права державної власності на нерухоме майно, що перебуває у безоплатному володінні і користуванні або віданні підприємств, товариств з корпоративними правами держави, а також права постійного користування земельними ділянками державної власності з урахуванням положень законодавства щодо державної допомоги та контролю за концентрацією.
( Пункт 34 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
35. Завершенням приватизації є продаж об’єкта приватизації (акцій (часток) у статутному капіталі господарських товариств, єдиних майнових комплексів підприємств) та перехід права власності на такий об’єкт покупцю.
Припинення державних підприємств, єдиний майновий комплекс яких реалізовано у процедурі приватизації, здійснюється відповідно до Закону України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України".
36. Можлива часткова приватизація, що означає зменшення розміру корпоративних прав держави, до мінімально дозволеного після внесення змін до законодавства.
37. Для держави пріоритетною є повна приватизація. Часткова приватизація здійснюється після внесення змін до законодавства і лише тоді, коли підприємство, корпоративні права держави за законом можуть бути приватизовані лише частково або взагалі не можуть бути приватизовані. Під час часткової приватизації розмір частки корпоративних прав держави зменшується до мінімально дозволеного законодавством.
Мета приватизації
38. Приватизація має важливе значення для розширення української економіки в період дії правового режиму воєнного стану та для повоєнної відбудови держави та розвитку її економіки. Передача в приватну власність державного майна, яке не використовується, використовується недостатньо ефективно або управління яким здійснюється на неналежному рівні, має на меті:
1) забезпечити розвиток економічної конкуренції та дотримання принципу рівності суб’єктів господарювання різних форм власності;
2) максимізувати економічно ефективне використання майна шляхом передачі його для більш ефективного управління приватному сектору і таким чином збільшити економічні результати для держави;
3) зменшити витрати державного бюджету шляхом усунення потреби в утримуванні та субсидуванні діяльності підприємств, товариств із корпоративними правами держави;
4) забезпечити приватний сектор якомога більшою кількістю майна для розвитку його бізнесу;
5) максимізувати кількість майна, яке буде доступним для використання приватним сектором у межах повоєнної відбудови;
6) зменшити корупційні ризики в державному секторі економіки шляхом скорочення кількості державного майна та підприємств, товариств із корпоративними правами держави;
7) покращити роботу суб’єктів управління шляхом вивільнення ресурсів, які сьогодні спрямовуються на управління значною кількістю об’єктів державної власності, на виконання пріоритетних завдань.
Стратегічні цілі приватизації та заходи для їх досягнення
39. Для усунення поточних перешкод на шляху приватизації основними стратегічними цілями є:
1) отримання повної та коректної інформації про об’єкти приватизації;
2) планування процесу приватизації;
3) вирішення питань, пов’язаних з особливостями організаційно-правових форм юридичних осіб, які перебувають під контролем держави;
4) спрощення та прискорення процедур приватизації;
5) удосконалення процесу купівлі-продажу об’єктів приватизації;
6) надання ресурсів та стимулів для приватизації суб’єктам управління та державним органам приватизації, підприємствам, товариствам з корпоративними правами держави.
Стратегічна ціль 1. Отримання повної та коректної інформації про об’єкти приватизації
40. Для визначення майна, яке перебуває у власності держави та може бути приватизоване, необхідно вжити таких заходів:
1) Фонду державного майна із залученням інших органів державної влади в межах їх повноважень:
провести аналіз інформації з реєстрів Мін’юсту та Фонду державного майна;
забезпечити усунення наявних помилок та дублювань в державних реєстрах;
актуалізувати Єдиний реєстр об’єктів державної власності та забезпечити його щоквартальне оновлення;
розробити зміни до законодавства, що передбачатимуть відповідальність за недотримання іншими органами державної влади, суб’єктами управління, підприємствами, товариствами з корпоративними правами вимог щодо регулярного подання достовірної інформації;
2) здійснити інвентаризацію майна понад 9 500 юридичних осіб державної форми власності з метою визначення того, чи належним чином воно утримується та чи на належному рівні здійснюється управління ним;
3) здійснити інвентаризацію нерухомого майна, що перебуває в управлінні міністерств та інших органів державної влади, підприємств, товариств з корпоративними правами держави, для визначення того, які активи є непрофільними та використовуються не в повному обсязі або недостатньо ефективно, на основі критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Стратегічна ціль 2. Обґрунтоване планування приватизації
41. Для організації процесу приватизації необхідно вжити таких заходів:
1) розробити п’ятирічний план великої та малої приватизації всіх підприємств, господарських товариств з корпоративними правами держави, в якому визначити конкретні підприємства, корпоративні права держави, що повинні бути приватизовані через електронну торгову систему в межах кожного календарного року. План передбачатиме максимізацію надходжень шляхом першочергового виставлення на продаж найбільших за вартістю підприємств, корпоративних прав держави та враховуватиме реалістичні строки підготовки під час розроблення остаточного графіка. П’ятирічний план включатиме план передачі конкретних підприємств, корпоративних прав держави від суб’єктів управління до Фонду державного майна;
2) Фонду державного майна та іншим суб’єктам управління доручити наглядовим радам (за наявності) або виконавчим органам підприємств, господарських товариств із корпоративними правами держави розробити плани підготовки до приватизації підприємств, корпоративних прав держави відповідно до п’ятирічного плану. План для суб’єкта господарювання повинен включати питання щодо інвентаризації всього його нерухомого майна та план для реєстрації права власності з визначенням необхідних для цього ресурсів, приведення бухгалтерського обліку суб’єкта господарювання у відповідність з національними вимогами та підготовки комплексного аналізу юридичних питань;
3) розробити дворічний план корпоратизації підприємств;
4) розробити трирічний план відчуження непрофільного нерухомого майна у користуванні (розпорядженні) органів державної влади, підприємств, товариств із корпоративними правами держави, щодо яких є обмеження на приватизацію з пріоритетом максимізації надходжень до державного бюджету та зменшення кількості об’єктів незавершеного будівництва, що перебувають у державній власності;
5) для товариств із корпоративними правами держави, які будуть частково залишатись у державній власності, розробити п’ятирічний план часткової приватизації із визначенням конкретних корпоративних прав держави, які повинні бути частково приватизовані в межах кожного календарного року. План передбачатиме передачу у приватну власність корпоративних прав держави у статутному капіталі відповідних господарських товариств у максимально можливому розмірі. Відчуження відповідних корпоративних прав держави здійснюватиметься на аукціоні через електронну торгову систему;
6) розробити трирічний план продажу на аукціоні всіх міноритарних пакетів акцій (часток) у господарських товариствах, які підлягають повній приватизації.
Стратегічна ціль 3. Вирішення питань, пов’язаних з особливостями організаційно-правових форм юридичних осіб, які перебувають під контролем держави
42. Для усунення проблем, притаманних організаційно-правовим формам підприємств, товариств із корпоративними правами держави, необхідно вжити таких заходів:
1) розробити зміни до законодавства, які передбачатимуть максимальне спрощення процедури корпоратизації. Майно, передане корпоратизованим суб’єктам господарювання, буде зареєстроване за ними на праві власності. Земельні ділянки переходять до таких суб’єктів господарювання на праві оренди. Ліцензії та документи дозвільного характеру використовуватимуться корпоратизованими суб’єктами господарювання відповідно до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності";
2) для господарських товариств, міноритарні пакети акцій (часток) у статутних капіталах яких належать державі та перебувають в управлінні Фонду державного майна та/або включені до переліків об’єктів, що підлягають приватизації, розробити зміни до законодавства щодо:
обов’язкової виплати дивідендів міноритарним акціонерам (учасникам) таких господарських товариств;
відповідальності мажоритарних акціонерів (учасників) за ненадання Фонду державного майна інформації, необхідної для здійснення приватизації;
зобов’язання Рахункової палати проводити регулярний аудит таких господарських товариств;
запровадження спрощених інформаційних вимог до аукціонів з продажу об’єктів приватизації, організованих Фондом державного майна, якщо Фонд державного майна не може отримати від мажоритарних акціонерів (учасників) необхідну інформацію для проведення аукціону;
3) розробити зміни до законодавства, які скасують мораторій на звернення стягнень за рішенням суду на майно державних підприємств, господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.
Стратегічна ціль 4. Спрощення та прискорення процедур приватизації
43. Для спрощення та прискорення процесу приватизації необхідно вжити таких заходів:
1) розробити спрощену процедуру, яка з дотриманням вимог законодавства про державну допомогу та принципів, зазначених у пункті 48 цієї Політики власності, дасть змогу відчужувати майно, що перебуває в управлінні органів державної влади, підприємств, товариств із корпоративними правами держави, які не належать до сфери управління Фонду державного майна, на підставі переліків, поданих Мінекономіки до Кабінету Міністрів України для затвердження. Фондом державного майна оперативно приймаються відповідні управлінські рішення щодо такого майна відповідно до законодавства;
2) уповноважити державні органи приватизації та суб’єктів управління замовляти та оплачувати технічну будівельну документацію та подавати документи для реєстрації права власності від імені підприємств, товариств із корпоративними правами держави. Відповідні завдання дозволити виконувати з використанням підтримки міжнародних донорів;
3) розробити процедуру, яка дасть змогу Фонду державного майна готувати документи, необхідні для приватизації та ліквідації підприємств, товариств із корпоративними правами держави, що перебувають в його управлінні. Така процедура також дасть змогу Фонду державного майна брати на себе обов’язки з підготовки документів у разі, коли керівники та/або головні бухгалтери таких суб’єктів господарювання не виконують завдання, необхідні для проведення приватизації, у строки, визначені Кабінетом Міністрів України;
4) для сприяння приватизації та зменшення фінансового та управлінського навантаження на органи державної влади розробити зміни до законодавства щодо:
застосування спрощеної процедури приватизації після двох невдалих аукціонів з продажу підприємства, корпоративних прав держави;
розгляду Фондом державного майна питання стосовно застосування процедури ліквідації або відкриття провадження у справі про банкрутство щодо відповідного суб’єкта господарювання у разі, коли за результатами аукціонів з продажу об’єктів великої або малої приватизації продаж підприємства, корпоративних прав держави не здійснено.
Фонд державного майна матиме право ініціювати процедуру ліквідації або відкриття провадження у справі про банкрутство щодо суб’єкта господарювання в будь-який час.
Стратегічна ціль 5. Удосконалення процесу купівлі-продажу об’єктів приватизації
44. Процес приватизації необхідно вдосконалити шляхом вжиття заходів для збільшення участі суб’єктів українського та іноземного приватного сектору, а також шляхом створення механізму приватизації підприємств, корпоративних прав держави, щодо яких наявні істотні проблеми, що перешкоджають їх приватизації. Приватизаційні аукціони повинні бути легкодоступними для українських та іноземних інвесторів. Політика чесних, прозорих аукціонів через платформу "Прозорро.Продажі" триватиме. Необхідно вжити запобіжних заходів для уникнення покладення необґрунтованих вимог на українських та іноземних інвесторів, які виявили бажання взяти участь у приватизації. Слід також підтримувати високий рівень публічної комунікації щодо приватизації та здійснювати заходи з маркетингу об’єктів приватизації.
Будуть вжиті заходи щодо захисту прав інвесторів шляхом удосконалення процедури оскарження рішень.
Проводитиметься аналіз можливих потенційних негативних наслідків концентрації та у разі потреби визначатимуться шляхи їх усунення.
45. З метою усунення перешкод для участі іноземних інвесторів у процесі приватизації необхідно:
1) скасувати вимоги, які зобов’язують потенційних іноземних інвесторів забезпечити свою фізичну присутність в Україні, у тому числі з метою отримання кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису в Україні. З цією метою будуть внесені відповідні зміни до законодавства, які регулюють процедуру отримання кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису;
2) змінити процедури приватизації таким чином, щоб дати змогу продовжити строки у процедурах щодо об’єктів великої приватизації у випадках, коли Фонд державного майна матиме підстави вважати, що для проведення комплексної та належної перевірки об’єкта приватизації іноземні інвестори потребують більш тривалого часу.
46. Для приведення у відповідність з міжнародними практиками процесу погодження операцій купівлі-продажу в межах приватизації необхідно розробити зміни до законодавства, які матимуть на меті привести законодавство України у відповідність з міжнародною практикою та запропонують обґрунтовані правила, що регулюватимуть отримання покупцями об’єктів приватизації дозволу Антимонопольного комітету на концентрацію.
Вартість активів та обсяги реалізації товарів, які прямо чи опосередковано пов’язані з Фондом державного майна та іншими органами управління та приватизації, зокрема на місцевому рівні, не будуть враховуватись під час визначення необхідності отримувати дозвіл Антимонопольного комітету.
47. Для збільшення кількості учасників аукціонів та покращення розуміння процесу приватизації з боку громадськості необхідно:
1) розробити стратегію комунікації для підвищення обізнаності як широкого кола громадськості, так і потенційних покупців щодо процесу приватизації та аукціонів з продажу об’єктів приватизації, яка підкреслить переваги, прозорість, доступність та доцільність відповідних процесів;
2) розробити комплексну маркетингову стратегію для висвітлення можливостей для участі в аукціонах з продажу об’єктів приватизації та залучення до участі в них різноманітних інвесторів, оскільки цілеспрямований маркетинг для просування об’єктів приватизації та залучення потенційних інвесторів має вирішальне значення для розширення участі суб’єктів приватного сектору у приватизації;
3) постійно підтримувати платформу електронних аукціонів "Прозорро.Продажі" шляхом фінансування модернізації її модулів з урахуванням змін до законодавства, а для покращення розуміння громадськістю аукціонів з продажу об’єктів приватизації - шляхом покращення аналітичних ресурсів, доступних на платформі. Слід також посилити кібербезпеку платформи;
4) надати для забезпечення рівного та публічного доступу до інформації про приватизаційні політику, плани, графіки, аукціони та їх результати фінансову підтримку розвитку веб-порталу Фонду державного майна як централізованого джерела інформації про приватизацію.
Процес приватизації, зокрема заходи, визначені у пунктах 43-47 цієї Політики власності, повинен здійснюватися без негативних наслідків для системи державної допомоги з уникненням її надання відповідно до таких критеріїв:
конкурентність, відкритість, прозорість і безумовність;
відсутність надання переваги потенційним покупцям чи їх дискримінації;
відсутність конфлікту інтересів;
наявність у потенційних покупців достатнього часу та інформації для проведення на належному рівні оцінки активів;
спрямованість на максимізацію ціни продажу та продаж за найвищою ціною.
Розділ V. Принципи реалізації прав держави як власника підприємств, корпоративних прав держави, особливості виконання спеціальних обов’язків
Принципи реалізації прав держави як власника
48. Суб’єкти управління здійснюють управління підприємствами, товариствами з корпоративними правами держави, керуючись такими принципами:
1) забезпечення досягнення довгострокових цілей - рішення та дії суб’єктів управління під час виконання функцій з управління підприємствами, товариствами з корпоративними правами держави спрямовуються на забезпечення належних умов для досягнення цілей їх діяльності, цілей сталого розвитку та внеску суб’єктів господарювання в їх досягнення, а також безперервності діяльності суб’єктів господарювання. У разі виникнення суперечності між досягненням довгострокових цілей підприємства, товариства з корпоративними правами держави та інтересами держави в отриманні частини чистого прибутку (дивідендів) від його діяльності суб’єкти управління у своїх рішеннях та діях керуються довгостроковими цілями відповідного суб’єкта господарювання, якщо інше не передбачено Державною дивідендною політикою;
2) орієнтація на результат - суб’єкти управління повинні управляти підприємствами, товариствами з корпоративними правами держави на основі прозорих, чітких і вимірюваних цілей діяльності та показників, зокрема визначених в листі очікувань, а також сприяти впровадженню та застосуванню відповідними суб’єктами господарювання системи прозорих, чітких і вимірюваних цілей та показників діяльності. Суб’єкти управління забезпечують проведення регулярної оцінки ефективності виконання ними функцій з управління підприємствами, товариствами з корпоративними правами держави, а також оцінки ефективності діяльності відповідних суб’єктів господарювання шляхом отримання, розгляду та затвердження звітів та інформації та вжиття необхідних заходів на їх основі в порядку, передбаченому цією Політикою власності та іншими нормативно-правовими актами, та відновлення дії положень законодавства щодо контролю за допустимістю державної допомоги, яка призупинена;
3) прозорість - суб’єкти управління повинні виконувати функції з управління підприємствами, товариствами з корпоративними правами держави у прозорий спосіб, включаючи визначення та застосування прозорих процедур встановлення цілей діяльності відповідних суб’єктів господарювання, підготовки та затвердження їх планів, оцінки та затвердження результатів їх діяльності, звітування про виконання функцій з управління ними, прийняття рішень щодо них та обґрунтування відповідних рішень, відбору, призначення членів їх органів управління та встановлення винагороди для членів органів управління;
4) відповідність цілям і причинам перебування в державній власності - суб’єкти управління повинні виконувати функції з управління підприємствами, товариствами з корпоративними правами держави з метою задоволення державних та суспільних потреб з урахуванням обґрунтування державної власності щодо відповідних суб’єктів господарювання, визначеного згідно з розділом II цієї Політики власності. У разі невідповідності діяльності підприємства, товариства з корпоративними правами держави обґрунтуванню державної власності щодо підприємства або корпоративних прав держави, визначеному згідно з розділом II цієї Політики власності, суб’єкти управління повинні в межах своїх повноважень вчинити необхідні дії та прийняти необхідні рішення для приведення діяльності відповідних суб’єктів господарювання у відповідність з обґрунтуванням державної власності, включаючи зміну наявних або встановлення нових цілей діяльності суб’єкта господарювання, консультації з наглядової радою (в разі її відсутності - виконавчим органом), розгляд питання про зміну складу органів управління за результатами відповідних консультацій, ліквідацію або реорганізацію суб’єкта господарювання, заходи реструктуризації щодо нього або припинення державної власності щодо підприємства, корпоративних прав держави;
5) справедливе та рівне ставлення до всіх акціонерів (учасників) - суб’єкти управління під час здійснення своїх повноважень повинні враховувати права та інтереси інших акціонерів (учасників) товариства з контрольною часткою держави та уникати рішень, які порушують права та інтереси цих акціонерів (учасників). Права суб’єктів управління, які випливають з володіння корпоративними правами держави, включаючи право на участь в управлінні товариством з контрольною часткою держави, за своїм обсягом і змістом не можуть бути ширшими, ніж права інших акціонерів (учасників), крім випадку, коли закон надає власнику певної кількості акцій (частки в певному розмірі) ширші права незалежно від форми власності на відповідні акції (частки). Суб’єкти управління не можуть приймати від імені держави одноосібні рішення щодо товариства з корпоративними правами держави, яке має інших акціонерів (учасників), крім випадків, коли суб’єкт управління є єдиним присутнім акціонером (учасником) на загальних зборах, скликаних з дотриманням порядку та строків, передбачених законодавством і статутом товариства з корпоративними правами держави;
6) конкурентна нейтральність - органи державної влади, суб’єкти управління не можуть приймати рішення та вчиняти дії, що можуть призвести до необґрунтованих конкурентних переваг підприємств, товариств із корпоративними правами держави (незалежно від того, чи вони перебувають в управлінні цих суб’єктів управління) перед іншими суб’єктами господарювання.
Будь-які рішення та дії суб’єктів управління щодо сприяння діяльності підприємств, товариств із корпоративними правами держави (незалежно від того, чи вони перебувають в управлінні цих суб’єктів управління) повинні відповідати законодавству про захист економічної конкуренції, бути чітко визначеними, а також прийматися (вчинятися) у прозорий спосіб.
Політика власності дасть змогу запровадити реформи корпоративного управління ОЕСР у компаніях операторів систем розподілу для покращення конкуренції на ринках природного газу.
Дотримання принципу конкурентної нейтральності забезпечується Кабінетом Міністрів України із залученням Антимонопольного комітету у межах здійснення ним державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції та передбачає, зокрема, здійснення таких заходів:
забезпечення Кабінетом Міністрів України у межах своїх повноважень проведення аналізу застосування нормативно-правових актів, які можуть призвести до створення необґрунтованих конкурентних переваг для підприємств, товариств з корпоративними правами держави порівняно з іншими суб’єктами господарювання, включаючи Закони України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності об’єктів критичної інфраструктури під час дії воєнного стану";
у разі коли за результатами такого аналізу буде встановлено, що відповідні нормативно-правові акти призводять до створення необґрунтованих конкурентних переваг для підприємств, товариств з корпоративними правами держави порівняно з іншими суб’єктами господарювання, забезпечення ініціювання та прийняття Кабінетом Міністрів України у межах своїх повноважень нормативно-правових актів (у разі необхідності прийняття законів України - подання законопроектів до Верховної Ради України) для внесення змін до законодавства з метою забезпечення рівних умов ведення діяльності для всіх суб’єктів господарювання. При цьому проекти таких нормативно-правових актів підлягають обов’язковому погодженню Антимонопольним комітетом;
уникнення органами державної влади надання державної допомоги підприємствам, товариствам з корпоративними правами держави, а також ініціювання та забезпечення Кабінетом Міністрів України розгляду питання щодо необхідності приведення законодавства про державну допомогу у відповідність із стандартами ЄС;
7) професійність - особи, які представляють інтереси держави на загальних зборах і в наглядових радах підприємств, товариств з корпоративними правами держави, повинні призначатися з урахуванням наявності у них відповідних знань і професійного досвіду. Призначення осіб, які представляють інтереси держави в наглядовій раді підприємства, товариства з корпоративними правами держави, повинно відбуватися з урахуванням принципу колективної придатності та професійності наглядової ради;
8) відокремленість функцій - Кабінет Міністрів України визначає суб’єктів управління з урахуванням мети, яка полягає у запобіганні поєднанню в одному органі державної влади повноважень власника підприємства, корпоративних прав держави та повноважень щодо формування та реалізації державної політики у сфері, в якій провадить діяльність підприємство, товариство з корпоративними правами держави, з урахуванням стандартів ЄС.
Запровадження централізованої моделі управління підприємствами, корпоративними правами держави
49. Кабінет Міністрів України представить концепцію суб’єкта консолідованого управління підприємствами, корпоративними правами держави, відповідно до якої одна керуюча компанія здійснюватиме управління частиною підприємств і корпоративних прав держави, які відповідно до результатів розподілу підприємств та корпоративних прав держави за категоріями, визначеними цією Політикою власності, будуть залишені в державній власності та можуть бути передані в управління керуючої компанії за рішенням Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України проведе консультації з міжнародними партнерами щодо узгодження концепції з найкращою міжнародною практикою та щодо переліку підприємств, корпоративних прав держави, якими керуватиме цей суб’єкт консолідованого управління.
50. Кабінет Міністрів України і Мінекономіки забезпечують розроблення проектів рішень, необхідних для створення нормативно-правової бази та функціонування централізованої моделі управління, а також внесення на розгляд Верховної Ради України проекту закону щодо внесення змін до законодавства з метою запровадження централізованої моделі управління підприємствами, корпоративними правами держави. Запровадження централізованої моделі управління здійснюватиметься з урахуванням положень національного та європейського законодавства.
Особливості управління підприємствами, корпоративними правами держави в окремих галузях економіки, в оборонно-промисловому комплексі визначаються окремими законами.
51. До введення в дію централізованої моделі управління Кабінет Міністрів України, Мінекономіки та суб’єкти управління повинні забезпечити прийняття рішень для зменшення кількості суб’єктів управління та передачі підприємств, корпоративних прав держави в управління органам державної влади, які не виконують функції з формування та реалізації державної політики у сфері діяльності підприємств, товариств із корпоративними правами держави. До введення в дію централізованої моделі управління та на період воєнного стану управління підприємствами, товариствами з корпоративними правами держави, що за результатами здійснення розподілу (сортування) підприємств, корпоративних прав держави за категоріями, передбаченими цією Політикою власності, залишаються у державній власності та забезпечують обороноздатність держави, можуть здійснювати інші органи державної влади та господарські структури.
Особливості управління підприємствами, товариствами з контрольною часткою держави, які виконують спеціальні обов’язки
52. Для підприємств, товариств з контрольною часткою держави можуть встановлюватися спеціальні обов’язки в порядку, передбаченому законодавством, та з урахуванням обґрунтування державної власності щодо відповідного суб’єкта господарювання згідно з розділом II цієї Політики власності.
53. Виконання спеціальних обов’язків підприємствами, товариствами з контрольною часткою держави здійснюється за умови їх беззбиткової діяльності та компенсації собівартості товарів (робіт, послуг), пов’язаної з виконанням спеціальних обов’язків, з джерел фінансування, визначених Кабінетом Міністрів України, з дотриманням законодавства про державну допомогу та з урахуванням доцільності інших галузевих актів законодавства, приведених у відповідність із стандартами ЄС.
( Пункт 53 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
54. Кошти, отримані підприємствами, товариствами з контрольною часткою держави в порядку компенсації за виконання спеціальних обов’язків, не можуть використовуватися для субсидування інших видів їх діяльності, які не пов’язані з виконанням конкретних спеціальних обов’язків, за виконання яких надається компенсація.
55. Проекти нормативно-правових актів щодо встановлення нових спеціальних обов’язків, які ініціює Кабінет Міністрів України, включаючи подані до Верховної Ради України проекти законів про внесення відповідних змін до законодавства, повинні передбачати чіткі, прозорі та недискримінаційні підстави і порядок встановлення спеціальних обов’язків, здійснення та компенсації витрат, понесених у зв’язку з їх виконанням, а також заходи для захисту економічної конкуренції у зв’язку з цим з дотриманням законодавства про державну допомогу та інших актів законодавства, приведених у відповідність із стандартами ЄС.
( Пункт 55 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
56. Органи державної влади в межах своїх повноважень здійснюють контроль за виконанням спеціальних обов’язків підприємствами, товариствами з контрольною часткою держави та досягненням цілей діяльності, які пов’язані з виконанням спеціальних обов’язків і визначені в листах очікувань.
57. Відповідно до Плану України, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 32, ст. 2035), Кабінет Міністрів України ухвалює Дорожню карту, що визначає кроки для обов’язкового структурного поділу діяльності з виконання спеціальних обов’язків та діяльності, що не пов’язана з виконанням спеціальних обов’язків для підприємств, товариств з контрольною часткою держави, на яких покладені спеціальні обов’язки.
( Пункт 57 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
58. За результатами оцінки законодавства, визначеного в Дорожній карті, Кабінет Міністрів України ініціює та забезпечує внесення змін до нього з дотриманням законодавства про державну допомогу та положень законодавства, які впроваджують Директиву Європейської Комісії 2006/111/ЄС від 16 листопада 2006 року, з метою забезпечення правового регулювання:
1) ведення підприємствами, товариствами з контрольною часткою держави та запровадження окремого обліку витрат і доходів, активів і зобов’язань щодо виконання кожного із спеціальних обов’язків;
2) відокремлення рахунків підприємств, товариств з контрольною часткою держави, пов’язаних із виконанням спеціальних обов’язків, та рахунків, які використовуються для провадження інших видів діяльності, які не пов’язані з виконанням спеціальних обов’язків;
3) захисту економічної конкуренції у зв’язку з виконанням підприємствами, товариствами з контрольною часткою держави спеціальних обов’язків та отримання ними компенсації понесених у зв’язку з цим витрат;
4) порядку компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених підприємствами, товариствами з контрольною часткою держави, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на них спеціальних обов’язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, і стандартів Європейського Союзу;
( Підпункт 4 пункту 58 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
5) функцій і повноважень Мінфіну щодо управління фіскальними ризиками у зв’язку з компенсацією витрат підприємств, товариств з контрольною часткою держави, понесених у зв’язку з виконанням спеціальних обов’язків;
6) порядку надання органам державної влади фінансової інформації, зокрема звітів підприємств, товариств з контрольною часткою держави, з метою чіткого визначення:
( Абзац перший підпункту 6 пункту 58 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
випадків прямого чи опосередкованого (зокрема через підприємства, товариства з контрольною часткою держави, фінансові установи) надання коштів державного бюджету органами державної влади підприємствам, товариствам з контрольною часткою держави;
цілей, для досягнення яких були фактично використані відповідні кошти.
Розділ VI. Фінансові, операційні та нефінансові цілі діяльності підприємств, товариств з контрольною часткою держави та плани щодо підвищення ефективності управління ними
Цілі діяльності підприємств, товариств з контрольною часткою держави
59. Визначені цією Політикою власності та іншими нормативно-правовими актами цілі держави, пов’язані з володінням та управлінням підприємствами, товариствами з контрольною часткою держави, реалізуються шляхом встановлення відповідним суб’єктам господарювання цілей діяльності та оцінки їх досягнення.
60. Цілі діяльності підприємств, товариств з контрольною часткою держави (далі - цілі діяльності) визначаються з урахуванням положень законодавства, включаючи положення щодо обґрунтування державної власності згідно з цією Політикою власності, мети утворення відповідних суб’єктів господарювання, порядку надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, виконання спеціальних обов’язків, а також статуту відповідного суб’єкта господарювання.
61. Цілі діяльності визначаються вищим органом управління підприємства (товариства) в листі очікувань з урахуванням вимог законодавства України та методичних рекомендацій щодо підготовки листа очікувань, затверджених Мінекономіки.
( Пункт 61 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
62. Цілі діяльності поділяються на:
фінансові - цілі, спрямовані на забезпечення фінансової стійкості підприємства, товариства з контрольною часткою держави, ефективного використання капіталу, здатності виконувати свої зобов’язання за рахунок власного майна, зростання прибутковості та розміру дивідендів (частини чистого прибутку, що відраховується до державного бюджету);
операційні - цілі, спрямовані на підвищення ефективності та результативності операційної діяльності підприємства, товариства з контрольною часткою держави, оптимізацію його виробничих процесів, стимулювання ефективного використання його майна, здійснення капітальних інвестицій, зниження операційних витрат, розширення діяльності, кола постачальників, досягнення певного рівня задоволеності споживачів, провадження діяльності в межах затверджених лімітів ризику;
нефінансові - цілі, спрямовані на такі напрями діяльності, як реалізація окремих цілей державної політики, визначених у пункті 65 цієї Політики власності, задоволення суспільних інтересів (включаючи національну безпеку, захист довкілля), виконання спеціальних обов’язків, корпоративну соціальну відповідальність, сталий розвиток, розвиток працівників.
63. Зазначені в пункті 62 цієї Політики власності цілі діяльності можуть бути короткостроковими (досягнуті протягом одного року), середньостроковими (досягнуті протягом одного-трьох років) та довгостроковими (досягнуті протягом строку, що перевищує три роки).
64. Цілі діяльності для підприємств, товариств із контрольною часткою держави, які (корпоративні права держави у статутному капіталі яких) підлягають приватизації, реорганізації, ліквідації чи реструктуризації, до початку відповідних процедур визначаються за загальною процедурою, визначеною цією Політикою власності та методичними рекомендаціями щодо підготовки листа очікувань, затвердженими Мінекономіки.
65. Цілі державної політики, реалізації яких можуть сприяти підприємства, товариства з контрольною часткою держави та які можуть конкретизуватися в листах очікувань, включають, зокрема:
у сфері забезпечення захисту навколишнього природного середовища - впровадження систем екологічного моніторингу та звітності, інтеграцію міжнародних екологічних стандартів у виробничі процеси, навчання персоналу екологічно відповідальної поведінки, оптимізацію використання природних ресурсів;
у сфері управління відходами - запобігання утворенню відходів, підготовку відходів до повторного використання, рециклінг та інші операції з відновлення відходів;
у сфері підвищення енергоефективності - впровадження систем енергоменеджменту та енергомоніторингу, сертифікацію будівель за класом енергоефективності, модернізацію будівель для зменшення споживання енергії, застосування критеріїв енергоефективності під час здійснення публічних закупівель, постійний моніторинг і звітність щодо досягнення цілей з енергозбереження;
у сфері зменшення викидів парникових газів - впровадження низьковуглецевих технологій, скорочення використання викопних видів палива, збільшення частки відновлюваних джерел енергії, забезпечення публічного доступу до звітності щодо викидів та поглинання парникових газів на рівні суб’єкта господарювання;
у сфері цифровізації та цифрового розвитку - підвищення ефективності внутрішніх процесів суб’єкта господарювання за допомогою цифрових технологій, покращення якості надання послуг споживачам, інтеграцію інформаційних систем суб’єктів господарювання з інформаційними системами органів державної влади;
у сфері забезпечення національної безпеки - захист критичної інфраструктури від розвідувально-підривної діяльності, здійснення регулярного аудиту інформаційної безпеки, модернізацію фізичних систем захисту, моніторинг загроз національній безпеці та взаємодію з органами державної влади щодо цього;
у сфері кібербезпеки - впровадження стандартів кібербезпеки та систем кіберзахисту, постійний моніторинг та оцінку стану захищеності інформаційних систем від кіберзагроз, гарантування надійності та безпеки цифрових послуг;
у сфері культури — охорона та збереження культурної спадщини, забезпечення доступності якісних культурних послуг, забезпечення діяльності базової мережі закладів культури, пропагування української національної культури за кордоном;
( Пункт 65 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
у сфері забезпечення гендерної рівності - забезпечення рівних прав та можливостей у працевлаштуванні, оплаті праці та кар’єрному зростанні, запобігання та протидію дискримінації за ознакою статі та сексуальним домаганням, збільшення представництва жінок у керівництві, інтеграцію принципів гендерної рівності в корпоративну культуру;
у сфері забезпечення доступності для осіб з інвалідністю - адаптацію інфраструктури для осіб з інвалідністю, створення інклюзивного робочого середовища, підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, впровадження інноваційних рішень для безбар’єрного простору;
у сфері запобігання корупції - впровадження систем управління щодо протидії корупції, антикорупційних програм, систем управління корупційними ризиками, здійснення щорічного моніторингу та звітування про проведення заходів із запобігання корупції;
( Абзац дванадцятий пункту 65 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
у сфері управління об’єктами державної власності - розроблення плану заходів і підготовку до реорганізації, корпоратизації, приватизації, реструктуризації, проведення інвентаризації та складення переліку майна, що може бути приватизоване або використане для реалізації інших цілей державної політики, не пов’язаних з діяльністю суб’єкта господарювання, приведення корпоративного управління у відповідність з вимогами цієї Політики власності та інших нормативно-правових актів;
інші цілі, визначені законодавством, планами економічного, соціального розвитку держави, затвердженими органами державної влади в межах їх повноважень, з урахуванням методичних рекомендацій щодо підготовки листа очікувань, затверджених Мінекономіки.