• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Деякі питання Політики державної власності

Кабінет Міністрів України  | Постанова, Перелік від 29.11.2024 № 1369
Цільові показники ефективності
66. З метою оцінки вищим органом управління підприємства (товариства) ефективності досягнення цілей діяльності підприємством, товариством з контрольною часткою держави щодо кожної визначеної цілі діяльності (довго-, середньо- та короткострокової, фінансової, нефінансової, операційної) визначаються цільові показники ефективності.
67. Цільові показники ефективності досягнення цілей діяльності підприємством, товариством з контрольною часткою держави включаються до листа очікувань і можуть бути уточнені та доповнені іншими узгодженими із ними цілями діяльності та показниками у стратегічному плані розвитку та інших планах суб’єкта господарювання.
68. Цільові показники ефективності досягнення цілей підприємством, товариством з контрольною часткою держави повинні бути:
пов’язаними з цілями діяльності суб’єкта господарювання, сферою та основними видами його діяльності, його бізнес-моделлю;
чіткими, зокрема щодо обсягу чи ступеня їх досягнення та часових меж для цього;
вимірюваними в числових значеннях або шляхом перевірки результатів вжиття тих чи інших заходів;
придатними для порівняння з показниками суб’єкта господарювання за попередні періоди, а також аналогічними показниками інших суб’єктів господарювання;
заснованими на якісних і кількісних показниках;
відображені за базовими та цільовими значеннями;
відображені за визначені законодавством періоди планування та звітності;
взаємоузгодженими, тобто не дублювати та не суперечити один одному;
об’єктивними та досяжними з урахуванням компетенції органів управління суб’єкта господарювання.
69. Методичні рекомендації щодо підготовки листа очікувань, затверджені Мінекономіки, встановлюють додаткові вимоги, яким мають відповідати цільові показники ефективності.
70. До цільових фінансових показників ефективності належать:
рентабельність - коефіцієнт рентабельності діяльності, коефіцієнт рентабельності операційних витрат, коефіцієнт зростання операційних витрат, коефіцієнт рентабельності EBITDA, коефіцієнт рентабельності активів, коефіцієнт рентабельності власного капіталу, коефіцієнт зростання доходів;
платоспроможність - коефіцієнт фінансової стійкості, коефіцієнт покриття EBITDA фінансових витрат, коефіцієнт відношення боргу до EBITDA, коефіцієнт відношення боргу до власного капіталу, коефіцієнт відношення боргу до активів;
ліквідність - коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, період обороту дебіторської заборгованості, період обороту кредиторської заборгованості;
обсяги виплат на користь держави;
обсяги бюджетного фінансування (у разі наявності);
інші цільові фінансові показники ефективності з урахуванням специфіки діяльності підприємства, товариства з контрольною часткою держави, досягнення яких можна оцінити за даними фінансової звітності.
71. Цільові фінансові показники ефективності, включені до листа очікувань, визначаються та оцінюються вищим органом управління підприємства (товариства) з урахуванням:
фінансової стійкості підприємства, товариства з контрольною часткою держави та його можливості виконувати свої функції в коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі;
операційного та фінансового ризику підприємства, товариства з контрольною часткою держави (збільшення рівня ризику повинно призводити до встановлення вищого показника рентабельності);
бізнес-ризику підприємства, товариства з контрольною часткою держави (збільшення рівня ризику повинно призводити до встановлення вищого показника власного капіталу);
результатів оцінювання фіскальних ризиків підприємства, товариства з контрольною часткою держави відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України;
можливості підприємства, товариства з контрольною часткою держави забезпечити передбачуваний розмір дивідендів (частини чистого прибутку, що відраховується до державного бюджету);
майбутніх потреб підприємства, товариства з контрольною часткою держави в інвестиціях;
показників діяльності підприємства, товариства з контрольною часткою держави за попередні періоди;
стратегічного плану розвитку підприємства, товариства з контрольною часткою держави;
порівняльних показників суб’єктів господарювання державного сектору економіки України та інших країн з урахуванням впливу бюджетного фінансування та квазіфіскальних операцій, включаючи ті, які пов’язані з виконанням спеціальних обов’язків (за наявності таких показників).
72. У разі визначення цільових показників ефективності, які не вимагаються законодавством та для яких законодавством не передбачені методи обчислення, до листа очікувань включаються методи обчислення таких показників з урахуванням особливостей діяльності підприємства, товариства з контрольною часткою держави.
73. Особливості встановлення цілей діяльності та цільових показників ефективності, не врегульовані цією Політикою власності, визначаються методичними рекомендаціями щодо підготовки листа очікувань, затвердженими Мінекономіки.
Лист очікувань
74. Вищий орган управління підприємства (товариства) після консультацій з наглядовою радою (у разі її відсутності або неправоможності - з виконавчим органом) щороку затверджує лист очікувань, в якому визначаються цілі діяльності підприємства, товариства з контрольною часткою держави та цільові показники ефективності для оцінки досягнення цілей діяльності з урахуванням стратегічного плану розвитку відповідного суб’єкта господарювання. Особливості проведення консультацій визначаються методичними рекомендаціями щодо підготовки листа очікувань, затвердженими Мінекономіки.
( Пункт 74 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
75. До листа очікувань власника державного підприємства, товариства з контрольованою часткою держави, що є суб’єктами природних монополій або плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень, включаються обов’язкові фінансові показники, а саме коефіцієнти - рентабельності, ліквідності та платоспроможності, а також обсяги виплат на користь держави, бюджетного фінансування та квазіфіскальних операцій, визначені за погодженням з Мінфіном (в окремих випадках - за додатковою участю Кабінету Міністрів України), у Порядку щорічного погодження пропозицій щодо окремих фінансових показників, а також обсягів виплат на користь держави, бюджетного фінансування та квазіфіскальних операцій, які включатимуться до листа очікувань власника, а також до фінансових планів, стратегічних планів розвитку та інвестиційних планів на середньострокову перспективу суб’єктів господарювання державного сектору економіки", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2024 р. № 984 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 82, ст. 4838).
До листа очікувань включаються розрахунки обсягів виплат на користь держави (включаючи частину чистого прибутку, яка відраховується до державного бюджету, дивіденди), бюджетного фінансування та квазіфіскальних операцій, узгоджені з фінансовими показниками підприємства, товариства з контрольною часткою держави.
76. Якщо підприємство, товариство з контрольною часткою держави володіє дочірніми підприємствами, в листі очікувань можуть визначатися цілі діяльності щодо управління дочірніми підприємствами з урахуванням операційної незалежності та виключної компетенції органів управління дочірніх підприємств, передбаченої законодавством та їх статутами, а також з урахуванням спеціальних вимог щодо незалежності суб’єктів господарювання, передбачених законом.
( Пункт 76 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
77. Після затвердження листа очікувань та його отримання підприємством, товариством з контрольною часткою держави лист очікувань оприлюднюється на офіційному веб-сайті суб’єкта управління та веб-сайті підприємства, товариства з контрольною часткою держави, крім інформації, що віднесена Законом України "Про інформацію" до інформації з обмеженим доступом.
78. До листа очікувань можуть бути внесені зміни до початку планового року та протягом планового року з урахуванням стратегічного плану розвитку підприємства, товариства з контрольною часткою держави. Протягом планового року зміни до листа очікувань можуть бути внесені за умови, що:
підстава для внесення змін настала після затвердження листа очікувань;
зміни вносяться виключно в тій мірі, в якій необхідно для врахування впливу обставин, які стали підставою для внесення змін;
зміни стосуються лише тих цілей діяльності та цільових показників ефективності, які передбачені на рік, що не закінчився.
Підстави для внесення змін до листа очікувань можуть включати зміни форми або структури листа очікувань, зміни розміру бюджетного фінансування суб’єкта господарювання, зміни в законодавстві (включаючи акти органів державної влади, що здійснюють державне регулювання ринку), які впливають на діяльність суб’єкта господарювання, зміни в регульованих цінах (тарифах), які застосовуються до суб’єкта господарювання та впливають на формування більшої частини доходів від його основної діяльності, необхідність фінансування невідкладних робіт, пов’язаних із подоланням негативних наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України або інших обставин непереборної сили, передача підприємства, корпоративних прав держави в управління іншому суб’єкту управління. За наявності підстав, передбачених цим пунктом, зміни до листа очікувань у частині цільових фінансових показників підприємства, товариства з контрольною часткою держави можуть бути внесені за умови, що такі зміни призведуть до збільшення або зменшення цільових фінансових показників більше ніж на 20 відсотків порівняно із затвердженими.
Зміни до листа очікувань можуть вноситися також з інших підстав:
до початку планового року за обґрунтованим поданням наглядової ради;
протягом планового року, якщо такі підстави не залежать від підприємства, товариства з контрольною часткою держави, істотно впливають на досягнення цілей діяльності і такий вплив обґрунтований наглядовою радою.
Зміни до листа очікувань протягом планового року не можуть вноситися у зв’язку з обставинами, настання яких залежить від дій членів органів управління підприємства, товариства з контрольною часткою держави, включаючи незадовільне виконання їх посадових обов’язків.
( Пункт 78 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
79. За результатами проміжного аналізу досягнення цілей діяльності підприємства, товариства з контрольною часткою держави вищий орган управління може ініціювати проведення у порядку, передбаченому методичними рекомендаціями щодо підготовки листа очікувань, затвердженими Мінекономіки, консультацій з наглядовою радою щодо внесення змін до листа очікувань та/або рекомендувати наглядовій раді чи зобов’язати її вжити заходів для забезпечення досягнення цілей діяльності, визначених у листі очікувань. Відповідні рішення можуть бути прийняті протягом одного місяця після отримання проміжного (щоквартального) звіту про досягнення коротко- та середньострокових фінансових, операційних і нефінансових цілей, визначених у листі очікувань, а в разі скликання загальних зборів - під час їх проведення.
80. Щорічна оцінка досягнення цілей діяльності здійснюється вищим органом управління підприємства (товариства) на підставі щорічного звіту про досягнення цілей діяльності підприємства (товариства), визначених у листі очікувань власника, погодженого наглядовою радою.
81. За результатами розгляду щорічного звіту вищий орган управління підприємства (товариства) приймає рішення про те, чи є оцінка досягнення цілей діяльності підприємства (товариства) ефективною, задовільною або незадовільною.
82. Якщо підприємство, товариство з контрольною часткою держави прямо або опосередковано володіє дочірніми підприємствами або планує їх створення чи набуття акцій (часток) в їх статутному капіталі, в листі очікувань визначаються цілі діяльності та цільові показники ефективності для всіх зазначених суб’єктів господарювання разом на груповій (консолідованій) основі з урахуванням спеціальних вимог щодо незалежності суб’єктів господарювання, передбачених законом. Органи управління підприємства, товариства з контрольною часткою держави в межах своєї компетенції та з урахуванням спеціальних вимог щодо незалежності суб’єктів господарювання, передбачених законом, повинні забезпечити досягнення (виконання) таких цілей діяльності та цільових показників ефективності їх дочірніми підприємствами. У разі затвердження для підприємства, товариства з контрольною часткою держави листа очікувань на груповій (консолідованій) основі затвердження окремих листів очікувань щодо кожного з їх дочірніх підприємств не є обов’язковим.
Під час визначення цілей діяльності дочірніх підприємств враховуються вимоги законодавства щодо відокремлення та незалежності суб’єктів господарювання, які провадять діяльність на ринку природного газу та/або ринку електричної енергії.
( Пункт 82 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
83. Особливості підготовки та затвердження листа очікувань встановлюються методичними рекомендаціями щодо підготовки листа очікувань, затвердженими Мінекономіки.
Плани діяльності підприємства, товариства з контрольною часткою держави
84. На основі цієї Політики власності затверджується стратегічний план розвитку, що визначає довгострокові цілі та напрями розвитку підприємства, товариства з контрольною часткою держави на три - п’ять років, який підлягає регулярному перегляду з метою його актуалізації (у разі необхідності). Підприємство, товариство з контрольною часткою держави щорічно готує звіт про виконання стратегічного плану розвитку.
85. На основі цієї Політики власності, стратегічного плану розвитку та листа очікувань складаються річний фінансовий та інвестиційний плани, інвестиційний план на середньострокову перспективу (три-п’ять років), а також у разі потреби - інші плани діяльності підприємства, товариства з контрольною часткою держави.
86. Річний інвестиційний план затверджується після підготовки та затвердження середньострокового інвестиційного плану.
87. Затверджені плани підприємства, товариства з контрольною часткою держави мають бути узгоджені між собою.
Очікування держави щодо інвестицій і запозичень підприємства, товариства з контрольною часткою держави
88. Питання щодо залучення інвестицій підприємством, товариством з контрольною часткою держави, погодження (затвердження) якого законом та/або статутом підприємства, товариства з контрольною часткою держави віднесене до виключної компетенції вищого органу управління підприємства (товариства), повинне бути попередньо розглянуто наглядовою радою (в разі її утворення).
За результатами такого розгляду наглядова рада надає рекомендації щодо погодження (затвердження) залучення інвестицій або відмови в такому погодженні (затвердженні).
( Пункт 88 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
89. Інвестиційний план підприємства, товариства з контрольною часткою держави повинен включати окремі програми інвестиційних проектів (за наявності) та окремі інвестиційні проекти (проектні пропозиції), кожен з яких оцінюється індивідуально перед його реалізацією за такими напрямами та критеріями:
( Абзац перший пункту 89 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
відповідність інвестиції суспільним інтересам, визначеним з урахуванням цілей державної політики щодо економічного та соціального розвитку, інвестицій, інновацій, відновлення та відбудови України, критеріїв пріоритезації концепцій публічних інвестицій, відповідність інвестиції стратегічним документам розвитку відповідної галузі та стратегічному плану розвитку підприємства;
( Абзац другий пункту 89 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
відповідність інвестиції принципам і стандартам відповідального ведення бізнесу, сталого розвитку, а також відсутність негативного впливу інвестиції на суспільство та/або навколишнє природне середовище під час її здійснення або в майбутньому;
фінансова доцільність та обґрунтованість інвестиції, що передбачає відповідність, зокрема, таким критеріям: сприяння інвестиції фінансовій стабільності підприємства, товариства з контрольною часткою держави; позитивна чиста поточна вартість інвестиції; перевищення в довгостроковій перспективі очікуваного результату від інвестиції над витратами на неї з урахуванням можливих інвестиційних ризиків; перевищення внутрішньої норми прибутку інвестиції над середньозваженою вартістю капіталу; погодження (затвердження) інвестиції, яка має від’ємну чисту поточну вартість, лише за умови детального якісного та кількісного обґрунтування позитивних результатів інвестиції та інших важливих фінансових і нефінансових аспектів інвестиції з урахуванням критеріїв пріоритезації концепцій публічних інвестиційних проектів; оцінка впливу інвестиції на дивіденди (частину чистого прибутку, яка відраховується до державного бюджету) та інших фінансових параметрів інвестиції, включаючи потреби залучити фінансування та вплив такого фінансування на структуру капіталу суб’єкта господарювання та рівень його фіскального ризику, кредитного рейтингу, платоспроможності та майбутньої здатності залучати капітал;
технічна здійсненність та інституційна спроможність, що передбачає оцінку операційної готовності до реалізації інвестиційного проекту, включаючи наявність працівників з відповідною кваліфікацією, інженерно-транспортної інфраструктури, земельних ділянок та іншого необхідного майна, рівень технологічного забезпечення;
оцінка характеру та кількісного вираження ризиків інвестиції та підготовка заходів управління ризиками або запобігання їм;
додаткові види діяльності. Підприємство, товариство з контрольною часткою держави може розвивати додаткові види діяльності за умови, що такі види діяльності сприяють досягненню цілей, визначених у стратегічному плані розвитку та/або листі очікувань, не створюють ризиків для його основної діяльності та виконання спеціальних обов’язків, а також не обмежують чи спотворюють конкуренцію. Вищий орган управління підприємства (товариства) має бути завчасно повідомлений наглядовою радою (у разі її відсутності - виконавчим органом) про додаткові види діяльності, які він планує розвивати, зокрема для прийняття у зв’язку з цим рішень з питань, які належать до виключної компетенції таких органів.
90. Кредити та позики, розміщення боргових цінних паперів, підприємства, товариства з контрольною часткою держави повинні спрямовуватися передусім на реалізацію інвестиційних проектів з метою підвищення ефективності його діяльності, а комерційних підприємств і господарських товариств - також на збільшення його прибутковості.
91. Умови залучення кредитів та позик, розміщення боргових цінних паперів, підприємствами, товариствами з контрольною часткою держави повинні бути економічно обґрунтованими та відповідати меті їх залучення, враховуючи поточну та перспективну фінансову стійкість відповідного підприємства, товариства.
92. Мінфін бере участь у процесі управління підприємствами, корпоративними правами держави та реалізації цієї Політики власності шляхом здійснення передбачених законодавством повноважень з управління фіскальними ризиками і борговою стійкістю та оцінки їх впливу, а також погодження окремих питань, пов’язаних з діяльністю окремих підприємств, господарських товариств з контрольною часткою держави, зокрема залучення кредитів (позик), надання гарантій або поручительств за зобов’язаннями, визначення фінансових показників, які включаються до листа очікувань власника та фінансових, стратегічних та інвестиційних планів, визначення методики розрахунку розміру резерву сумнівних боргів (резерву для відшкодування очікуваних кредитних втрат), визначення граничних обсягів капітальних інвестицій.
Розділ VII. Засади корпоративного управління
Загальні засади
93. Корпоративне управління на підприємстві, в товаристві з контрольною часткою держави ґрунтується на таких принципах:
1) розмежування функцій власності, контролю та управління, яке полягає у чіткому розділенні компетенції вищого органу управління підприємства (товариства), компетенції наглядової ради (в разі її утворення) та компетенції керівника державного унітарного підприємства або виконавчого органу (за однорівневої структури управління - повноважень виконавчих і невиконавчих директорів) і визначається у статутах та внутрішніх положеннях підприємств, товариств з контрольною часткою держави;
2) операційна незалежність і захист від втручання, що полягає у:
недопущенні перевищення повноважень та втручання вищого органу управління підприємства (товариства) у прийняття рішень наглядовою радою та виконавчим органом відповідного підприємства, товариства, а також у процес розгляду та вирішення питань, які належать до операційної (поточної) діяльності відповідного підприємства, товариства та не належать до виключної компетенції вищого органу управління підприємства (товариства);
врахуванні наглядовою радою підприємства, товариства з контрольною часткою держави під час розгляду та вирішення питань, які належать до операційної діяльності відповідного підприємства, товариства, операційної незалежності членів виконавчого органу та уникненні надмірного втручання в їх операційну незалежність;
3) досягнення цілей, що полягає у забезпеченні органами управління підприємства, товариства з контрольною часткою держави управління у спосіб, що забезпечує досягнення цілей діяльності;
4) прозорість, що включає прозору процедуру конкурсного відбору, призначення та винагороди членів органів управління підприємств, товариств з контрольною часткою держави, а також додаткові вимоги до розкриття ними інформації;
5) професійність, різноманітність та гендерна рівність, що полягає у врахуванні під час формування органів управління підприємства, товариства з контрольною часткою держави передусім професійного досвіду і знань кандидата на відповідну посаду, а також формування органів управління з дотриманням принципів різноманітності та гендерної рівності, що передбачає, зокрема, рівність можливостей і збалансоване представництво статей та уникнення дискримінації за віком, статтю, політичними чи релігійними переконаннями кандидата;
6) врахування визнаних світових практик, що передбачає забезпечення вищим органом управління підприємства (товариства) під час затвердження статутів та внутрішніх положень підприємства, товариства з контрольною часткою держави їх відповідності принципам і рекомендаціям з корпоративного врядування та управління суб’єктами господарювання державного сектору економіки, схваленим ОЕСР, у межах, що не суперечать законодавству України;
7) рівне ставлення до акціонерів (учасників), що полягає у забезпеченні рівних прав акціонерів (учасників) товариства.
94. Члени органів управління підприємства, товариства з контрольною часткою держави, а також інші особи, які відповідно до закону або статуту виступають від його імені, зобов’язані діяти в інтересах відповідного суб’єкта господарювання, добросовісно, розумно, в межах повноважень, наданих їм статутом та законодавством. Члени органів управління підприємства, товариства з контрольною часткою держави повинні уникати конфлікту інтересів, забезпечувати належну обачність у своїх діях і рішеннях, ставити інтереси підприємства (товариства) вище за особисті інтереси.
95. У статутах та внутрішніх положеннях підприємства, товариства з контрольною часткою держави визначаються:
порядок погодження значних правочинів і правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість;
( Абзац другий пункту 95 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
особливості запровадження та функціонування системи внутрішнього контролю, яка включає функції комплаєнсу, управління ризиками та внутрішнього аудиту, системи запобігання корупції та системи повідомлень про порушення.
Товариствам паливно-енергетичного комплексу з контрольною часткою держави рекомендується застосовувати положення примірного статуту господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, яке провадить діяльність у паливно-енергетичному комплексі, згідно з додатком 1 до цієї Політики власності.
( Пункт 95 доповнено абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 376 від 23.02.2026; в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
96. Принципи та засади, передбачені пунктами 93-95 цієї Політики власності, враховуються під час затвердження Кабінетом Міністрів України типового статуту підприємства, а також затвердження вищим органом управління підприємства (товариства) статуту відповідного підприємства, товариства.
97. Підприємства поступово будуть перетворені у державні акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, що сприятиме впровадженню принципів і рекомендацій з корпоративного управління, що схвалені ОЕСР.
98. Підприємство, товариство з контрольною часткою держави можуть мати дворівневу або однорівневу структуру управління.
99. За дворівневої структури управління органами управління підприємства, товариства з контрольною часткою держави обов’язково є вищий орган управління підприємства (товариства) та одноосібний або колегіальний виконавчий орган, а також наглядова рада, створена за рішенням вищого органу управління, яка в межах компетенції, передбаченої законом і статутом, здійснює захист прав власника (акціонерів, учасників) підприємства, товариства, управління підприємством, товариством, а також контролює та регулює діяльність його виконавчого органу.
100. За однорівневої структури управління органами управління підприємства, товариства з контрольною часткою держави є вищий орган управління підприємства (товариства) та колегіальний виконавчий орган у формі ради директорів, яка складається з виконавчих та невиконавчих директорів і здійснює управління підприємством, товариством з контрольною часткою держави та забезпечує контроль за діяльністю виконавчих директорів. Однорівнева структура управління застосовується відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства".
( Пункт 100 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
101. Якщо інше не визначено законом, у разі застосування однорівневої структури управління до ради директорів підприємства, товариства з контрольною часткою держави застосовуються положення цієї Політики власності та інших нормативно-правових актів щодо наглядової ради, включаючи положення щодо компетенції наглядової ради, а до невиконавчого члена ради директорів - положення цієї Політики власності та інших нормативно-правових актів щодо члена наглядової ради.
102. У період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 12 місяців з дня його припинення чи скасування, але не більше трьох років з дня набрання чинності Законом України від 22 лютого 2024 р. № 3587-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління", якщо інше не визначено законодавством, у разі застосування дворівневої структури управління на підприємстві, в товаристві з контрольною часткою держави у період неправоможності наглядової ради орган управління державного унітарного підприємства, загальні збори господарського товариства мають право приймати рішення з питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради згідно із законом та/або статутом, до обрання нового складу наглядової ради.
Після набрання наглядовою радою правоможності рішення, які належать до виключної компетенції наглядової ради і були прийняті органом управління/загальними зборами акціонерів у період її неправоможності, можуть бути переглянуті наглядовою радою.
Наглядова рада
103. Утворення наглядової ради є обов’язковим на підприємствах, у товариствах з контрольною часткою держави, якщо це прямо передбачено законом або якщо підприємство, товариство з контрольною часткою держави є великим підприємством відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", крім:
підприємств, які є некомерційними;
підприємств, статутом яких передбачено, що вони не мають на меті отримання прибутку;
підприємств, товариств з контрольною часткою держави, які не провадять основну діяльність;
підприємств, товариств з контрольною часткою держави, які перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією;
підприємств, товариств з контрольною часткою держави, щодо яких прийнято рішення про ліквідацію чи приватизацію або які за результатами здійснення розподілу, передбаченого пунктом 20 цієї Політики власності, віднесені до категорії тих, що мають бути приватизовані чи ліквідовані.
Якщо підприємство, товариство з контрольною часткою держави прямо чи опосередковано володіє дочірнім підприємством, яке є великим підприємством відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", утворення наглядової ради в такому дочірньому підприємстві не є обов’язковим.
104. За рішенням вищого органу управління підприємства (товариства) наглядова рада може утворюватися на підприємстві, у товаристві з контрольною часткою держави, в якому утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону або пункту 103 цієї Політики власності. У такому разі наглядова рада утворюється з дотриманням принципів колективної придатності, різноманітності складу, рівності вимог, професійності, відкритості та прозорості.
105. У разі утворення наглядової ради на підприємствах, у товариствах з контрольною часткою держави затверджуються положення про винагороду членів наглядової ради, а також положення про наглядову раду, в якому, зокрема, передбачаються повноваження із здійснення контролю за функціонуванням системи внутрішнього контролю та впровадження внутрішніх антикорупційних заходів, можуть визначатися вимоги до членів наглядової ради, зокрема щодо освіти та професійного досвіду, які повинні стосуватися передусім професійного досвіду та знань члена наглядової ради.
106. Членів наглядової ради призначає вищий орган управління підприємства (товариства) з урахуванням вимог і порядку, визначених цією Політикою власності та іншими нормативно-правовими актами, а також з урахуванням профілів членів наглядової ради, затверджених відповідно до пункту 106- 1 цієї Політики власності. До складу наглядової ради входять особи, які є представниками держави як власника, та незалежні члени, які становлять більшість членів наглядової ради, якщо інше не встановлено законом. За наявності в товаристві з контрольною часткою держави інших акціонерів (учасників) до наглядової ради можуть також входити представники таких учасників (акціонерів) залежно від кількості їх акцій (розміру їх частки) та положень статуту відповідного товариства з контрольною часткою держави. Цивільно-правовий договір із членом наглядової ради від імені підприємства, товариства з контрольною часткою держави підписує особа, уповноважена на це вищим органом управління підприємства (товариства).
( Пункт 106 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
106-1. У разі коли на підприємстві, в товаристві з контрольною часткою держави утворена наглядова рада, вищий орган управління підприємства (товариства) за поданням наглядової ради затверджує профіль наглядової ради підприємства, товариства з контрольною часткою держави. Профіль наглядової ради підприємства, товариства з контрольною часткою держави повинен описувати знання, навички, кваліфікаційні вимоги та професійний досвід, володіння якими очікується від членів наглядової ради з метою виконання принципів колективної придатності, різноманітності складу та професійності. Профіль наглядової ради підприємства, товариства з контрольною часткою держави має враховувати результати оцінювання діяльності наглядової ради (за наявності), а також стратегічний план розвитку підприємства, товариства з контрольною часткою держави.
У разі коли наглядова рада не зробила подання вищому органу управління підприємства (товариства) щодо профіля наглядової ради, вищий орган управління підприємства (товариства) має право в будь-який момент своїм рішенням запропонувати наглядовій раді підготувати подання щодо такого профіля. Якщо наглядова рада протягом 25 робочих днів з дати відповідного рішення вищого органу управління підприємства (товариства) не підготувала таке подання, вищий орган управління підприємства (товариства) має право затвердити профіль наглядової ради без подання наглядової ради.
Вищий орган управління підприємства (товариства) має право не враховувати подання наглядової ради щодо профіля наглядової ради в частині, в якій воно суперечить статуту, положенню про наглядову раду та/або положенню про принципи формування наглядової ради підприємства, товариства з контрольною часткою держави.
Зміни до профіля наглядової ради підприємства, товариства з контрольною часткою держави вносяться з урахуванням вимог до їх затвердження, передбачених цим пунктом.
( Політику власності доповнено пунктом 106-1 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
107. Вищий орган управління підприємства (товариства) призначає незалежних членів наглядової ради в установленому законодавством порядку за результатами прозорого конкурсного відбору на строк, визначений законом. У разі проведення конкурсного відбору незалежних членів наглядової ради можуть бути залучені професійні консультанти з відбору персоналу. Незалежні члени наглядової ради повинні відповідати вимогам щодо незалежності, встановленим законом, протягом усього строку своїх повноважень.
108. Призначення членів наглядової ради підприємства та товариства з контрольною часткою держави, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, здійснюється за участю комітету з призначення членів наглядових рад особливо важливих для економіки підприємств, товариств, який діє в порядку, передбаченому законодавством.
( Пункт 108 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
109. Наглядова рада підприємства, товариства з контрольною часткою держави обов’язково утворює комітет з питань аудиту і комітет з питань призначень та винагород. Додатково наглядова рада може утворювати інші комітети з урахуванням специфіки діяльності відповідного підприємства, товариства з контрольною часткою держави.
( Пункт 109 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
110. Порядок роботи комітетів наглядової ради визначається у статуті та/або положенні про наглядову раду підприємства, товариства з контрольною часткою держави, а також у положенні (положеннях) про комітети наглядової ради, яке затверджується наглядовою радою. Комітети подають наглядовій раді висновки, пропозиції та рекомендації відповідно до предмета свого відання.
( Пункт 110 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
Виконавчий орган
111. Виконавчий орган підприємства, товариства з контрольною часткою держави може бути одноосібним або колегіальним.
112. Кількісний склад виконавчого органу та порядок призначення його членів визначаються статутом підприємства, товариства з контрольною часткою держави з урахуванням вимог цієї Політики власності та інших нормативно-правових актів.
113. Члени виконавчого органу призначаються на строк, визначений органом, уповноваженим призначати членів виконавчого органу, з урахуванням вимог закону та статуту підприємства, товариства з контрольною часткою держави.
Орган, уповноважений на призначення членів виконавчого органу, здійснює оцінювання їх діяльності не рідше одного разу на рік відповідно до закону, статуту та умов укладених договорів (контрактів).
( Пункт 113 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
Однорівнева структура управління
114. За рішенням вищого органу управління підприємства (товариства) та за умови, що утворення наглядової ради не є обов’язковим для підприємства, товариства з контрольною часткою держави відповідно до закону або цієї Політики власності, підприємством, товариством з контрольною часткою держави може застосовуватися однорівнева структура управління відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" та утворюватися рада директорів.
( Пункт 114 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
115. До складу ради директорів входять виконавчі та невиконавчі директори. Незалежні невиконавчі директори призначаються за результатами прозорого конкурсного відбору, для проведення якого можуть бути залучені професійні консультанти з добору персоналу відповідно до Порядку проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та їх призначення, а також проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, що пропонуються суб’єктом управління об’єктами державної власності до обрання на посаду незалежних членів наглядової ради, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 142 "Деякі питання управління державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі". Більшість складу ради директорів становлять незалежні невиконавчі директори, незалежність яких повинна визначатися відповідно до критеріїв, установлених Законом України "Про управління об’єктами державної власності" для незалежних членів наглядової ради.
( Пункт 115 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
116. Раду директорів підприємства, товариства з контрольною часткою держави очолює голова ради директорів, якого члени ради директорів обирають з числа незалежних невиконавчих директорів.
117. Рада директорів обирає з числа виконавчих директорів головного виконавчого директора, який має право без довіреності діяти від імені відповідного підприємства, товариства з контрольною часткою держави, представляти його інтереси, вчиняти правочини від його імені, видавати накази та розпорядження, обов’язкові для виконання всіма його працівниками. Головний виконавчий директор ради директорів не може бути головою ради директорів.
( Пункт 117 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
118. Управління поточною діяльністю підприємства, товариства з контрольною часткою держави, в якому утворена рада директорів, здійснюється виконавчими директорами. Функції з управління ризиками та контролю за діяльністю виконавчих директорів підприємства, товариства з контрольною часткою держави здійснюються невиконавчими директорами. У разі застосування однорівневої структури управління невиконавчі директори ради директорів здійснюють функції та повноваження, віднесені законом до компетенції наглядової ради, якщо інше не передбачено законом.
( Пункт 118 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
119. Статут і внутрішні положення підприємства, товариства з контрольною часткою держави, які регулюють діяльність ради директорів, повинні містити положення, які унеможливлюють вирішальний вплив виконавчих директорів ради директорів або будь-кого з них окремо на результати голосування щодо рішень ради директорів з питань контролю за діяльністю виконавчих директорів та з інших питань, які віднесені законом до компетенції наглядової ради.
120. Вищий орган управління підприємства (товариства) призначає невиконавчих директорів ради директорів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням особливостей, визначених цією Політикою власності.
( Пункт 120 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
121. Рада директорів обов’язково утворює комітет з питань аудиту та комітет з питань призначень та винагород згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про управління об’єктами державної власності" та цією Політикою власності для відповідних комітетів наглядової ради. Голова та більшість членів відповідних комітетів ради директорів повинні бути незалежними невиконавчими директорами. До складу відповідних комітетів ради директорів не можуть входити виконавчі директори. Додатково рада директорів може утворювати з числа членів ради директорів інші комітети з урахуванням специфіки діяльності підприємства, товариства з контрольною часткою держави. Порядок роботи комітетів ради директорів визначається у положенні про раду директорів підприємства, товариства з контрольною часткою держави та/або положенні про комітети ради директорів, яке затверджується радою директорів. Комітети подають раді директорів висновки, пропозиції та рекомендації відповідно до предмета свого відання.
( Пункт 121 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
Внутрішній контроль
122. Підприємство, товариство з контрольною часткою держави повинно створити комплексну, адекватну та ефективну систему внутрішнього контролю, яка включає функції комплаєнсу, управління ризиками та внутрішнього аудиту, систему запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, систему запобігання корупції та систему повідомлень про порушення з урахуванням особливостей його діяльності, характеру та обсягів відповідних операцій, а також притаманних його діяльності ризиків (ризик-орієнтований підхід). Наглядова рада (рада директорів), а у разі, коли наглядова рада (рада директорів) не передбачена статутом, - вищий орган управління підприємства (товариства) забезпечує розроблення та затвердження необхідних внутрішніх документів, що забезпечують ефективну діяльність зазначених систем.
123. Наглядова рада підприємства, товариства з контрольною часткою держави обов’язково призначає внутрішнього аудитора (створює підрозділ внутрішнього аудиту), який діє відповідно до положення, затвердженого наглядовою радою, і є підпорядкованим та підзвітним наглядовій раді та голові комітету з питань аудиту (в разі утворення). Внутрішній аудитор (працівники підрозділу внутрішнього аудиту) не може (не можуть) суміщати таку діяльність з будь-якою іншою діяльністю на такому підприємстві, в такому товаристві з контрольною часткою держави.
Працівники підприємства, товариства з контрольною часткою держави, в яких утворення наглядової ради є обов’язковим згідно з вимогами закону та/або цієї Політики власності, до обов’язків яких входить реалізація функції комплаєнсу та/або управління ризиками, та/або внутрішнього аудиту, не можуть одночасно виконувати інші трудові обов’язки, не пов’язані з такими функціями, а також поєднувати між собою обов’язки з реалізації функцій комплаєнсу та/або управління ризиками, та/або внутрішнього аудиту.
Підприємства, товариства з контрольною часткою держави, в яких утворення наглядової ради є обов’язковим згідно з вимогами закону та/або цієї Політики власності, затверджують реєстр ризиків і план реагування на ризики, а також регулярно, але не рідше одного разу на квартал, оцінюють актуальність ризиків і за потреби переглядають реєстр ризиків і план реагування на ризики.
( Пункт 123 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
123-1. За поданням внутрішнього аудитора (керівника підрозділу внутрішнього аудиту) наглядова рада щороку затверджує ризик-орієнтований план внутрішнього аудиту. Внутрішній аудитор (керівник підрозділу внутрішнього аудиту) звітує перед наглядовою радою про здійснення заходів внутрішнього аудиту не рідше ніж один раз на квартал, або позачергово на вимогу наглядової ради. Звіт внутрішнього аудитора (керівника підрозділу внутрішнього аудиту) повинен включати рекомендації щодо дій для усунення виявлених ризиків і осіб, відповідальних за виконання рекомендацій.
( Політику власності доповнено пунктом 123-1 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
124. Призначення осіб, які забезпечують керівництво функціями комплаєнсу та управління ризиками на підприємстві, у товаристві з контрольною часткою держави, затвердження умов трудових договорів, що укладаються з ними, встановлення розміру їх винагороди належать до компетенції наглядової ради підприємства, товариства з контрольною часткою держави. Особи, які забезпечують керівництво функціями комплаєнсу та управління ризиками на підприємстві, у товаристві з контрольною часткою держави (крім випадків, передбачених законом), можуть бути підзвітними одночасно наглядовій раді та виконавчому органу з питань, що належать до компетенції відповідних органів, з правом виносити будь-які питання, включаючи ті, в яких вони підзвітні виконавчому органу, безпосередньо на розгляд наглядової ради. Незалежно від такої підзвітності наглядова рада здійснює контроль за функціонуванням функцій комплаєнсу та управління ризиками.
( Пункт 124 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
125. Система внутрішнього контролю, яка включає функції комплаєнсу, управління ризиками та внутрішнього аудиту, повинна сприяти належному функціонуванню системи запобігання корупції на підприємстві, в товаристві з контрольною часткою держави, зокрема шляхом визначення пов’язаних з корупцією ризиків для діяльності відповідного підприємства, товариства з контрольною часткою держави, сприяння, участі в розробленні антикорупційної програми юридичної особи, підготовки рекомендацій щодо належного функціонування системи закупівель і порядку вирішення конфліктів інтересів, затвердження внутрішніх правил ділової етики.
Наглядова рада підприємства, товариства з контрольною часткою держави забезпечує регулярний перегляд внутрішніх документів підприємства, товариства з контрольною часткою держави щодо функціонування системи закупівель, порядку вирішення конфліктів інтересів, внутрішніх правил ділової етики, запобігання корупції, а також щодо функцій системи внутрішнього контролю.
( Пункт 125 доповнено абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )( Пункт 125 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
126. Наглядова рада підприємства, товариства з контрольною часткою держави за участю комітету з питань аудиту та у разі потреби інших комітетів регулярно оцінює адекватність та ефективність систем внутрішнього контролю та вживає заходів для їх вдосконалення за результатами такої оцінки.
127. Наглядова рада підприємства, товариства з контрольною часткою держави повинна регулярно оцінювати потребу в перевірках (аудиті) належної роботи окремих його напрямів (функцій) підприємства, товариства з контрольною часткою держави, включаючи операційний аудит, аудит інформаційної безпеки та інші види перевірок (аудиту).
( Пункт 127 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
127-1. Наглядова рада підприємства або товариства з контрольною часткою держави на постійній основі оцінює стан систем корпоративного управління, зокрема щодо ступеня їх відповідності міжнародним стандартам (ОЕСР, ISO, COSO, IIA/IPPF тощо).
( Політику власності доповнено пунктом 127-1 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
Корпоративний секретар
128. На підприємствах, у товариствах з контрольною часткою держави, в яких утворення наглядової ради або ради директорів передбачено законом, цією Політикою власності або статутом, утворюється посада корпоративного секретаря, який обирається та повноваження якого припиняються наглядовою радою (радою директорів). Встановлення розміру винагороди корпоративного секретаря належить до компетенції наглядової ради (ради директорів).
( Пункт 128 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 13.10.2026 )
129. Корпоративний секретар є посадовою особою підприємства, товариства з контрольною часткою держави, яка забезпечує ефективну взаємодію між органами управління відповідного підприємства, товариства та вищим органом управління підприємства (товариства), сприяє належному функціонуванню системи корпоративного управління та виконує інші функції, передбачені законодавством, а також статутом та/або внутрішніми документами відповідного підприємства, товариства. Підприємствам, товариствам з контрольною часткою держави рекомендується визначати особливості діяльності корпоративного секретаря з урахуванням відповідних вимог Закону України "Про акціонерні товариства".
130. Корпоративний секретар виконує функції секретаря засідань наглядової ради та колегіального виконавчого органу підприємства, товариства з контрольною часткою держави.
131. На підприємстві, у товаристві з контрольною часткою держави може утворюватися апарат корпоративного секретаря як окремий структурний підрозділ для забезпечення ефективного виконання корпоративним секретарем своїх обов’язків.
Оцінювання діяльності наглядової ради
132. Наглядова рада підприємства, товариства з контрольною часткою держави повинна щороку проводити оцінювання своєї діяльності та викладати результати оцінювання у відповідному звіті. Оцінювання повинне охоплювати, а звіт включати, зокрема, такі складові:
склад і структура наглядової ради, зокрема в частині поєднання потрібних для підприємства, товариства з контрольною часткою держави досвіду, знань та ефективності організації роботи наглядової ради як колегіального органу в цілому;
відповідність членів наглядової ради визначеним згідно із законодавством вимогам до них, а також належне виконання ними своїх обов’язків та ефективність роботи кожного члена наглядової ради;
ефективність діяльності комітетів наглядової ради;
внесок наглядової ради в досягнення цілей підприємства, товариства з контрольною часткою держави, визначених у листі очікувань;
інші складові, щодо яких повинне проводитися оцінювання відповідно до закону (включаючи вимоги Закону України "Про акціонерні товариства" в разі, коли оцінювання проводиться в акціонерному товаристві, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій належать державі).