Про реалізацію експериментального проекту щодо створення умов для швидкого та ефективного здійснення заходів комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Погодитися з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій стосовно реалізації протягом двох років з дня набрання чинності цією постановою експериментального проекту щодо створення умов для швидкого та ефективного здійснення заходів комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст (далі - експериментальний проект).

2. Затвердити Порядок реалізації експериментального проекту щодо створення умов для швидкого та ефективного здійснення заходів комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст, що додається.

3. Міністерству розвитку громад та територій:

разом з Міністерством енергетики та Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури забезпечити у місячний строк розроблення та подання Кабінету Міністрів України типових проектних рішень для здійснення заходів комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст;

забезпечити інформування Координаційного центру з реалізації комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст про реалізацію експериментального проекту та виявлені проблемні питання;

подати не пізніше ніж через два місяці після завершення реалізації експериментального проекту Кабінету Міністрів України звіт про результати його реалізації та пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів.

4. Обласним та Київській міській державним адміністраціям (військовим адміністраціям) забезпечити:

здійснення заходів комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст;

контроль за станом здійснення заходів комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст;

у разі виявлення проблемних питань, пов’язаних із здійсненням заходів комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст, повідомляти про них міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади відповідно до компетенції.

5. Рекомендувати Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, сприяти у здійсненні заходів комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст, а також розглянути питання щодо можливості внесення змін до власних нормативно-правових актів, зокрема з питань пріоритетного приєднання об’єктів розподіленої генерації та газотурбінних і газопоршневих установок, у тому числі когенераційних, що здійснюється в межах виконання комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст, та щодо спрощення процедур погодження технічних рішень і приєднання об’єктів розподіленої генерації.

1. Цей Порядок визначає процедуру реалізації експериментального проекту щодо створення умов для швидкого та ефективного здійснення заходів комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст (далі - експериментальний проект).

2. Метою реалізації експериментального проекту є сприяння у здійсненні заходів комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст, у тому числі із змінами, за такими напрямами:

захист, зокрема інженерно-технічний, об’єктів критичної інфраструктури, у тому числі систем життєзабезпечення;

розвиток розподіленої генерації електричної та/або теплової енергії;

забезпечення безперебійного теплопостачання;

забезпечення безперебійного централізованого водопостачання та водовідведення;

забезпечення безперебійного газопостачання.

У межах експериментального проекту також можуть реалізовуватися окремі проекти, що не включені до комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст, реалізація яких схвалена Координаційним центром з реалізації комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст, щодо:

будівництва, капітального ремонту, реконструкції або модернізації об’єктів водозабору, систем підготовки, очищення та розподілу водопостачання, а також інших систем водопостачання;

резервних систем водо-, тепло- та енергопостачання та інших об’єктів систем життєзабезпечення;

розміщення та монтаж блочно-модульних котелень;

відновлення об’єктів критичної інфраструктури, у тому числі систем життєзабезпечення, що пошкоджені внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

здійснення інших заходів, необхідних для забезпечення належного функціонування систем водопостачання, зокрема гідротехнічних заходів, очищення річок та водойм, їх захист.

У розумінні цього Порядку та в межах реалізації експериментального проекту окремі проекти, зазначені у цьому пункті, прирівнюються до заходів комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст.

3. Координатором експериментального проекту є Мінрозвитку.

Учасниками експериментального проекту є міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, обласні та Київська міська держадміністрації (військові адміністрації), органи місцевого самоврядування (за згодою), військової адміністрації міст (у разі їх утворення), юридичні особи незалежно від форми власності, фізичні особи - підприємці, які здійснюють постачання товарів, виконання робіт та надання послуг у межах здійснення заходів комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст (за згодою), оператори (балансоутримувачі) об’єктів критичної інфраструктури, у тому числі систем життєзабезпечення (за згодою).

4. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

комплексний план стійкості регіону і окремого міста (далі - комплексний план стійкості) - документ, яким визначаються заходи із забезпечення захисту, стійкості та безперервності функціонування систем життєзабезпечення, енергетики, об’єктів критичної інфраструктури, у тому числі систем життєзабезпечення, затверджений головою відповідної обласної або Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) чи відповідним міським головою, начальником військової адміністрації міста (у разі її утворення), а також схвалений рішенням Ради національної безпеки і оборони України у встановленому порядку;

захід комплексного плану стійкості - чітко визначена комплексним планом стійкості дія, спрямована на досягнення однієї або кількох цілей, зокрема в частині здійснення захисту, у тому числі інженерно-технічного, об’єктів критичної інфраструктури, у тому числі систем життєзабезпечення, розвитку розподіленої генерації електричної та/або теплової енергії, забезпечення безперебійного теплопостачання, а також безперебійного централізованого водопостачання і водовідведення, безперебійного газопостачання;

замовник заходу комплексного плану стійкості (далі - замовник заходу) - суб’єкт, який відповідно до законодавства організовує та здійснює закупівлі, укладає договори, забезпечує постачання товарів, виконання робіт чи надання послуг, прийняття їх результатів, введення в експлуатацію (у разі потреби) та передачу бенефіціару заходу комплексного плану стійкості;

бенефіціар заходу комплексного плану стійкості (далі - бенефіціар заходу) - оператор (балансоутримувач) об’єкта критичної інфраструктури, у тому числі системи життєзабезпечення, незалежно від форми власності, щодо якого здійснюється захід комплексного плану стійкості, або відповідний орган місцевого самоврядування, його виконавчий орган, відповідна обласна, Київська міська держадміністрація (військова адміністрація), військова адміністрація міста (у разі її утворення);

виконавець заходу комплексного плану стійкості (далі - виконавець заходу) - юридична особа незалежно від форми власності, фізична особа - підприємець, що здійснює постачання товарів, виконання робіт та надання послуг у межах здійснення заходів комплексних планів стійкості відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Земельному кодексі України, Законах України "Про критичну інфраструктуру", "Про ринок електричної енергії", "Про альтернативні джерела енергії", "Про публічні закупівлі", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про гуманітарну допомогу", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про водовідведення та очищення стічних вод", "Про теплопостачання" та інших нормативно-правових актів.

5. Зміни до комплексних планів стійкості у разі, коли вони впливають на здійснення заходів комплексних планів стійкості, затверджуються головою відповідної обласної або Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) чи відповідним міським головою, начальником військової адміністрації міста (у разі її утворення), яким затверджено відповідний комплексний план стійкості, та підлягають схваленню рішенням Кабінету Міністрів України за поданням Мінрозвитку.

6. Процедури та особливості, визначені цим Порядком, застосовуються виключно до здійснення заходів комплексних планів стійкості, у тому числі із змінами, та з дотриманням визначених законодавством вимог щодо забезпечення безпеки (пожежної, техногенної, екологічної, охорони праці) для недопущення загрози життю та здоров’ю людей.

Процедури та особливості, визначені цим Порядком, також застосовуються під час реалізації окремих проектів, зазначених у пункті 2 цього Порядку.

Під час здійснення заходів комплексних планів стійкості в частині захисту, зокрема інженерно-технічного, об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору та сектору систем життєзабезпечення, застосовуються процедури та особливості, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2025 р. № 142 "Про реалізацію експериментального проекту щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, підсектору залізничного транспорту сектору транспорту і пошти, сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури" (Офіційний вісник України, 2025 р., № 20, ст. 1335, № 89, ст. 6206), а процедури та особливості, визначені цим Порядком, у частині взаємодії замовника заходу та бенефіціара заходу, застосування типових рішень та проектів повторного використання та порядку фінансування, визначених пунктами 7-11, 47-55 цього Порядку, а також в повному обсязі після завершення реалізації експериментального проекту, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2025 р. № 142.

7. Замовниками заходів можуть бути міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, обласні та Київська міська держадміністрації (військові адміністрації), органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи, комунальні та державні підприємства, установи, організації, військові адміністрації міст (у разі їх утворення), юридичні особи, учасником (засновником) яких є держава або територіальна громада, оператори (балансоутримувачі) об’єктів критичної інфраструктури, у тому числі систем життєзабезпечення.

8. Захід комплексного плану стійкості на базі об’єкта критичної інфраструктури, у тому числі системи життєзабезпечення, здійснюється за письмовим погодженням з відповідним бенефіціаром заходу.

Замовник заходу звертається до бенефіціара заходу з письмовим запитом щодо здійснення заходу комплексного плану стійкості на базі відповідного об’єкта критичної інфраструктури, у тому числі системи життєзабезпечення.

Такий запит подається у паперовій формі (нарочно, засобами поштового зв’язку) або електронній формі (через систему електронного документообігу, на адресу електронної пошти). Запит повинен містити найменування заходу комплексного плану стійкості, опис запланованих робіт, послуг або обладнання, що підлягає встановленню, орієнтовні строки здійснення заходу, контактні дані відповідальної особи замовника заходу, інші наявні та необхідні відомості.

Бенефіціар заходу протягом п’яти робочих днів з дня отримання такого запиту погоджує такий запит, гарантує надання доступу до об’єкта критичної інфраструктури, у тому числі системи життєзабезпечення та інженерних мереж, забезпечення умов для виконання робіт або надання послуг, встановлення обладнання, а також прийняття їх результатів і подальшу експлуатацію встановленого обладнання або надає вмотивовану відмову.

У разі потреби бенефіціар заходу одночасно повідомляє замовнику заходу інформацію про технічні особливості об’єкта критичної інфраструктури, у тому числі системи життєзабезпечення, умови підключення до мереж, місце розміщення обладнання, режими експлуатації, технічного обслуговування та утримання, а також інші параметри, необхідні для здійснення заходу комплексного плану стійкості.

Підставами для надання вмотивованої відмови є відсутність технічної можливості здійснення заходу комплексного плану стійкості на базі об’єкта критичної інфраструктури, у тому числі системи життєзабезпечення, наявність ризиків для безпечної експлуатації об’єкта критичної інфраструктури, у тому числі системи життєзабезпечення, невідповідність запропонованих параметрів заходу комплексного плану стійкості технічним характеристикам або режимам функціонування об’єкта критичної інфраструктури, у тому числі системи життєзабезпечення.

Надання вмотивованої відмови не позбавляє замовника заходу права повторно звернутися до бенефіціара заходу після усунення причин, що стали підставою для такої відмови.

9. Протягом трьох календарних днів з дня завершення виконання робіт, надання послуг або встановлення обладнання замовник заходу передає бенефіціару заходу для підписання документи про приймання результатів здійснення заходу комплексного плану стійкості, зокрема акт приймання-передачі, акт виконаних робіт або наданих послуг.

Бенефіціар заходу протягом десяти робочих днів з дня отримання таких документів забезпечує їх розгляд та підписання або надає письмові вмотивовані зауваження.

У разі коли бенефіціар заходу не надав замовнику заходу письмових вмотивованих зауважень до акта приймання-передачі, акта виконаних робіт або наданих послуг протягом десяти робочих днів з дня їх отримання, такі документи вважаються погодженими, а майно або результати робіт - прийнятими бенефіціаром заходу.

10. У разі коли замовник заходу є одночасно бенефіціаром заходу, положення, передбачені пунктами 8, 9 цього Порядку, не застосовуються, а відповідні рішення приймаються замовником заходу самостійно відповідно до законодавства та особливостей, визначених цим Порядком.

11. Матеріально-технічні засоби (обладнання, матеріали тощо), придбані за рахунок бюджетних коштів та/або міжнародної технічної допомоги в межах здійснення заходів комплексних планів стійкості, можуть передаватися у користування операторам (балансоутримувачам) об’єктів критичної інфраструктури, у тому числі систем життєзабезпечення.

Передача таких матеріально-технічних засобів здійснюється на підставі договору оренди з пільговою ставкою за домовленістю сторін або іншого договору користування відповідно до законодавства з обов’язковим визначенням умов їх цільового використання, утримання, експлуатації та відповідальності сторін, а також заборони їх відчуження.

Оператор (балансоутримувач) об’єкта критичної інфраструктури, у тому числі систем життєзабезпечення, що отримав у користування такі матеріально-технічні засоби, має переважне право на їх викуп у порядку та на умовах, визначених законодавством.

12. Заходи комплексних планів стійкості, пов’язані з проектуванням, новим будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом, встановленням та монтажем обладнання, здійснюються з урахуванням вимог законодавства у сфері земельних відносин та містобудівної діяльності та особливостей, визначених цим Порядком.

13. Розміщення, встановлення, монтаж, капітальний ремонт, реконструкція та нове будівництво об’єктів критичної інфраструктури, у тому числі систем життєзабезпечення, та обладнання для здійснення заходів комплексних планів стійкості, у тому числі блочно-модульних котелень, газотурбінних та газопоршневих установок, у тому числі когенераційних, установок зберігання енергії, насосного обладнання, резервних джерел живлення, інженерних споруд захисту та іншого обладнання (далі - обладнання), допускається на земельних ділянках незалежно від форми власності та цільового призначення, без вилучення, викупу чи відведення земельної ділянки, відповідності містобудівній документації, отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, звіту про результати проведення експертизи проектної документації, отримання права на виконання будівельних робіт, а також без використання Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та оформлення речових прав на земельні ділянки.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів критичної інфраструктури в межах реалізації експериментального проекту, в тому числі тих, будівництво яких розпочато до чи під час реалізації експериментального проекту і буде завершено після закінчення його реалізації, здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації, який подається замовником будівництва до ДІАМ у паперовій формі без зазначення відомостей про:

державну реєстрацію прав на земельну ділянку;

містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки;

документи, що надають право на виконання будівельних робіт;

результати контрольного геодезичного знімання.

14. Розміщення об’єктів критичної інфраструктури, у тому числі систем життєзабезпечення, та обладнання в межах реалізації експериментального проекту може здійснюватися до оформлення права користування земельною ділянкою за наявності письмового погодження власника земельної ділянки.

Використання земельних ділянок (у тому числі лісогосподарського призначення) для цілей, визначених цим пунктом, до моменту їх вилучення, викупу чи відведення в установленому законодавством порядку здійснюється за умови погодження такого використання з:

власником (власниками) земельної ділянки - для земель приватної форми власності;

Кабінетом Міністрів України, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, відповідною обласною та Київською міською держадміністрацією (військовою адміністрацією) відповідно до компетенції - для земель державної форми власності;

відповідним органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією міста (у разі її утворення) - для земель комунальної форми власності.

15. Письмове погодження використання земельної ділянки для здійснення заходу комплексного плану стійкості є достатньою підставою для розміщення, встановлення, монтажу або будівництва відповідних об’єктів критичної інфраструктури, у тому числі систем життєзабезпечення, та обладнання на період дії воєнного стану до оформлення права користування земельною ділянкою в установленому законодавством порядку.

16. Передача в користування земельних ділянок державної або комунальної форми власності для здійснення заходів комплексних планів стійкості може здійснюватися без проведення земельних торгів шляхом укладення договору оренди, встановлення строкового земельного сервітуту або на іншій правовій підставі, передбаченій законом.

17. Бенефіціари заходів забезпечують оформлення прав на використання земельних ділянок, на яких здійснюються заходи комплексних планів стійкості, відповідно до законодавства не пізніше ніж протягом 12 місяців після закінчення реалізації експериментального проекту, зокрема шляхом формування земельної ділянки, зміни її цільового призначення та державної реєстрації речових прав на земельну ділянку.

18. У разі укладення договору підряду, який передбачає, крім виконання будівельних робіт, покладення на підрядника розроблення проектної документації та забезпечення проведення експертизи проектної документації, реалізація експериментального проекту здійснюється відповідно до вимог законодавства у сфері будівництва або шляхом одночасного проектування та будівництва.

У такому разі проектування та будівництво в межах реалізації експериментального проекту можуть здійснюватися одночасно за принципом "проектуй - будуй". При цьому будівельні роботи можуть виконуватися відповідно до окремих проектних рішень або частин проектної документації на будівництво, розроблених таким підрядником та підписаних головним інженером проекту, який має кваліфікаційний сертифікат інженера-проектувальника з інженерно-будівельного проектування. Остаточна проектна документація затверджується з урахуванням відповідних окремих проектних рішень та частин проектної документації, застосованих під час всіх етапів будівництва.

19. Блочно-модульні котельні, що встановлюються в межах здійснення заходів комплексних планів стійкості, є аварійним обладнанням для забезпечення теплопостачання.

20. Встановлення (монтаж) блочно-модульних котелень заводського виготовлення може здійснюватися відповідно до пунктів 12-18 цього Порядку у разі наявності сертифіката відповідності такого обладнання українського або європейського зразка.

21. Блочно-модульна котельня може складатися з одного або кількох котлів залежно від її технічних характеристик та потреб теплопостачання відповідного об’єкта критичної інфраструктури.

22. Під час встановлення (монтажу) блочно-модульних котелень може бути не дотримано окремих вимог державних будівельних норм, зокрема щодо фундаментних рішень, нормативних відстаней до інженерних мереж, розміщення котелень, висоти та конструкції димових труб.

Недотримання окремих вимог державних будівельних норм допускається за умови, що це не призводить до зниження рівня пожежної та техногенної безпеки, не створює загрози для експлуатації інженерних мереж та суміжних об’єктів та забезпечує можливість безпечної експлуатації блочно-модульної котельні, а також за наявності технічної документації виробника блочно-модульної котельні та у разі наявності технічного висновку щодо його розміщення, підготовленого та підписаного архітектором, інженером-проектувальником, інженером технічного нагляду або експертом, які здобули вищу освіту за напрямом професійної атестації відповідно до кваліфікаційних вимог та мають стаж роботи за фахом не менш як три роки.

Обґрунтування недотримання окремих вимог державних будівельних норм зазначається у технічному висновку, визначеному в абзаці другому цього пункту, який повинен містити опис технічного рішення щодо розміщення блочно-модульної котельні, обґрунтування безпечності недотримання відповідних вимог державних будівельних норм, підтвердження дотримання вимог щодо пожежної, техногенної та екологічної безпеки, визначених законодавством.

23. Відновлення та/або реконструкція у разі виникнення аварійних та надзвичайних ситуацій на об’єктах, що приєднані до газорозподільних систем (далі - об’єкти), шляхом встановлення та/або розміщення газопоршневих та газотурбінних установок, зокрема когенераційних, блочно-модульних котелень, дизельних/бензинових та газових генераторів (далі - установки), здійснюються відповідно до пунктів 23-43 цього Порядку.

24. Виключно у разі виникнення аварійних та надзвичайних ситуацій на об’єктах із встановленням установок, необхідних для забезпечення тепловою та/або електричною енергією об’єктів критичної інфраструктури та/або соціальної сфери, застосовуються пункти 23-43 цього Порядку.

25. Встановлення установки на існуючому об’єкті здійснюється без документального оформлення нового приєднання до газорозподільних систем, якщо не змінюється точка приєднання, не потребується будівництво додаткових зовнішніх газопроводів від точки приєднання до мереж оператора до газорозподільних систем та не виникає необхідність збільшення сумарної номінальної потужності газового обладнання на об’єкті, підключеному до газорозподільних систем.

26. У разі коли під час реконструкції об’єкта, підключеного до газорозподільних систем, виникає потреба у збільшенні сумарної номінальної потужності газового обладнання на об’єкті споживача, з власником (користувачем) об’єкта повинен бути укладений новий договір на приєднання об’єкта до газорозподільних систем відповідно до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 р. № 2494 (далі - Кодекс), та постанови НКРЕКП від 29 березня 2022 р. № 355 "Про особливості надання послуг з приєднання до газорозподільних систем під час дії воєнного стану". У такому випадку положення пунктів 23-43 цього Порядку не застосовуються.

27. Реконструкція об’єкта, підключеного до газорозподільних систем, проводиться на підставі договору на реконструкцію системи газопостачання, який укладається між замовником та оператором газорозподільних систем, відповідно до розділу VIII Правил технічної експлуатації системи газопостачання, затверджених наказом Міненерго від 21 жовтня 2024 р. № 402 (далі - Правила), нормативно-правових актів та законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм/нормативів та нормативних документів у сфері газопостачання.

28. Під час локалізації і ліквідації наслідків аварійних та надзвичайних ситуацій застосовуються пункти 23-43 цього Порядку з урахуванням вимог положень Правил та Кодексу.

Спеціальними та пріоритетними над положеннями Правил та Кодексу є умови пунктів 23-43 цього Порядку, що застосовуються в частині:

подання власником (користувачем) об’єкта або уповноваженим ним представником до Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - Комісія) звернення про необхідність прийняття рішення щодо термінової реконструкції об’єкта у зв’язку з виникненням аварійної та надзвичайної ситуації (далі - звернення) та розгляду і прийняття рішення Комісією щодо звернення;

подання замовником оператору газорозподільної системи, в зоні ліцензійної діяльності якого розташований об’єкт, заяви про реконструкцію системи газопостачання, розгляду заяви таким оператором та надання проекту технічних умов реконструкції та проекту договору на реконструкцію.

29. У разі виникнення аварійних та надзвичайних ситуацій (перебої у теплопостачанні, пошкодження або знищення об’єкта, необхідність оперативного відновлення електро- або теплогенеруючих потужностей) власник (користувач) об’єкта, підключеного до газорозподільної системи, має право здійснити реконструкцію газових мереж внутрішнього газопостачання, у тому числі заміну газовикористовуючого обладнання, шляхом ініціювання застосування спрощеної процедури реконструкції об’єкта, визначеної пунктами 23-43 цього Порядку.

30. Для застосування спрощеної процедури реконструкції об’єкта, визначеної пунктами 23-43 цього Порядку, власник (користувач) об’єкта або уповноважений ним представник подає до Комісії у паперовій формі (нарочно, засобами поштового зв’язку) або електронній формі (на адресу електронної пошти) звернення.

31. До звернення додаються:

опис обставин, що зумовлюють необхідність термінового втручання;

підтвердні документи та матеріали щодо технічного стану об’єкта і фотографії;

копія інвестиційного договору (у разі, коли реконструкція здійснюється із залученням інвестора та установка поставляється інвестором).

32. З метою перевірки обставин, зазначених у зверненні, Комісія у строк до двох календарних днів з дати його отримання проводить перевірку поданих документів та у разі потреби проводить виїзний огляд об’єкта, за результатами яких приймає рішення про доцільність та необхідність реконструкції об’єкта за спрощеною процедурою.

Рішенням Комісії обов’язково визначається замовник спрощеної процедури реконструкції об’єкта, а також балансоутримувач установки на період її експлуатації.

Рішення Комісії є обов’язковим для:

власника (користувача) об’єкта;

оператора газорозподільної системи, в зоні ліцензійної діяльності якого розміщений об’єкт.

33. Після отримання рішення Комісії замовник спрощеної процедури реконструкції об’єкта звертається до оператора газорозподільної системи, в зоні ліцензійної діяльності якого розташований об’єкт, із заявою про реконструкцію системи газопостачання, до якої додаються документи, визначені пунктом 35 цього Порядку, для отримання договору на реконструкцію.

34. Невід’ємною частиною договору на реконструкцію є технічні умови реконструкції, які визначають вихідні дані для проектування газових мереж внутрішнього газопостачання.

35. Замовник надає оператору газорозподільної системи, в зоні ліцензійної діяльності якого розташований об’єкт, заяву про реконструкцію системи газопостачання. Одночасно із заявою замовник надає оператору газорозподільної системи, в зоні ліцензійної діяльності якого розташований об’єкт, виключний перелік таких документів:

рішення Комісії про доцільність реконструкції та встановлення установки;

документ, що підтверджує право власності або користування об’єктом;

сертифікат відповідності та/або декларація про відповідність на установку (за наявності);

паспорт та/або копії додатків до сертифіката відповідності з технічним описом установки, настанова з експлуатації (за наявності);

схема розміщення точки підключення установки (Google Maps або PDF-схема);

технічні характеристики установки;

установчі документи замовника як юридичної особи, документ щодо уповноваження на укладення договору на реконструкцію, довіреність (в разі наявності представника).

Замовник забезпечує достовірність відомостей, зазначених у документах, відповідність установки вимогам безпеки, а також забезпечення доступу представникам оператора газорозподільної системи, в зоні ліцензійної діяльності якого розташований об’єкт, та Комісії до об’єкта.

36. За відсутності зауважень до поданих документів або після їх усунення оператор газорозподільної системи, в зоні ліцензійної діяльності якого розташований об’єкт, протягом трьох календарних днів з дня реєстрації заяви на реконструкцію системи газопостачання (або дати усунення зауваження) на підставі поданих документів надає підписані оператором газорозподільної системи, в зоні ліцензійної діяльності якого розташований об’єкт, проект технічних умов реконструкції та проект договору на реконструкцію і відповідні рахунки щодо оплати послуг з надання технічних умов реконструкції.

Технічні умови реконструкції та договір на реконструкцію набувають чинності з дати повернення їх оператору газорозподільної системи, в зоні ліцензійної діяльності якого розташований об’єкт, підписаними замовником.

Вартість робіт та послуг, пов’язаних з реконструкцією об’єкта, які виконуються та надаються оператором газорозподільної системи, в зоні ліцензійної діяльності якого розташований об’єкт, визначаються договором на реконструкцію системи газопостачання.

37. Реконструкція проводиться на підставі договору на реконструкцію системи газопостачання, який укладається між замовником та оператором газорозподільної системи, в зоні ліцензійної діяльності якого розташований об’єкт, без:

отримання звіту про результати проведення експертизи проектної документації на будівництво об’єктів;

отримання права на виконання будівельних робіт;

використання Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;

схем теплопостачання населених пунктів.

Будівельні роботи проводяться одночасно з розробленням проектної документації.

На час виконання будівельних робіт застосовується тимчасова схема будівництва інженерних мереж (електро-, тепло-, газо-, водопостачання), оформлена у довільній формі, в якій повинні міститися відомості про технічні рішення, точки підключення. Тимчасова схема підлягає затвердженню замовником (власником) будівництва (уповноваженою відповідальною особою) і оператором газорозподільної системи, в зоні ліцензійної діяльності якого розташований об’єкт.

38. Початок експлуатації установок, а також пов’язаних з ними газових мереж, вузлів обліку, іншого пов’язаного обладнання здійснюється без сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, виданого відповідно до законодавства у сфері містобудівної діяльності, за умови проведення комплексних випробувань в обсягах, передбачених галузевими нормативними документами, а також після укладення замовником договору про розподіл природного газу або внесення змін до діючого договору про розподіл природного газу.

Тимчасова експлуатація закінченого будівництвом об’єкта здійснюється до введення його в експлуатацію відповідно до законодавства у сфері містобудівної діяльності за умови проведення відповідним оператором мереж комплексних випробувань об’єкта в обсягах, передбачених галузевими нормативними документами.

За результатами проведених комплексних випробувань об’єкта складається акт приймання об’єкта в тимчасову експлуатацію у довільній формі, яким підтверджується готовність об’єкта до безпечної тимчасової роботи з приєднанням до відповідної мережі. Акт підписується власником (замовником) будівництва (його відповідальною особою) та оператором відповідної мережі (уповноваженою особою оператора).

Тимчасова експлуатація об’єкта у період реалізації експериментального проекту допускається виключно за умови дотримання вимог щодо забезпечення технічної безпеки, визначених галузевими нормативними документами, та забезпечення координації дій з операторами відповідних мереж. Після завершення тимчасової експлуатації закінченого будівництвом об’єкта, але не пізніше шести місяців після завершення реалізації експериментального проекту замовник (власник) будівництва забезпечує введення об’єкта в експлуатацію та виконання інших вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

39. Розміщення установок та пов’язаних з ними газових мереж, запірної арматури, вузлів обліку, вузлів редукування газу, іншого пов’язаного обладнання на діючих об’єктах систем газопостачання здійснюється в межах земельних ділянок, на яких розташовані такі об’єкти.

40. Замовник інформує про здійснення відповідних організаційно-технічних заходів територіальний орган Держенергонагляду.

41. Держенергонагляд за зверненням суб’єкта, який видає технічні умови реконструкції, проводить моніторинг стану встановлення установок і про результати повідомляє Міненерго, Мінрозвитку і Комісії.

42. Оператор газорозподільної системи, в зоні ліцензійної діяльності якого розташований об’єкт, укладає договір на реконструкцію системи газопостачання в частині виконання робіт/надання послуг, які пов’язані з припиненням/відновленням газопостачання, видачою технічних умов реконструкції, погодженням проектної документації на газові мережі внутрішнього газопостачання в частині організації вузла обліку газу, введення вузла обліку газу в експлуатацію у разі відповідності поданих замовником документів вимогам Кодексу з урахуванням цього Порядку.

43. На об’єкті споживача в точці вимірювання організовується єдиний комерційний вузол обліку, крім випадку, коли через метрологічні характеристики або необхідність відокремлення вузла обліку газу за окремою ціновою групою можуть встановлюватися два та більше вузлів обліку газу.

Споживач (замовник) протягом шести місяців з дня початку експлуатації установки, але не пізніше ніж через шість місяців після припинення чи скасування воєнного стану, зобов’язаний забезпечити надання оператору газорозподільної системи, в зоні ліцензійної діяльності якого розташований об’єкт, технічної документації, зокрема погодження проектної документації на газові мережі внутрішнього газопостачання в частині організації вузла обліку газу (у разі встановлення окремого вузла обліку газу на установку). У разі неподання споживачем (замовником) таких документів у зазначений строк оператор газорозподільної системи, в зоні ліцензійної діяльності якого розташований об’єкт, припиняє розподіл природного газу на об’єкт споживача (замовника).

44. Проектування, будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об’єктів газотранспортної системи, зокрема тих, що будуються з метою диверсифікації маршрутів та резервування транспортування природного газу, для відновлення та захисту об’єктів газотранспортної системи, що пошкоджені внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, здійснюються без:

відповідної містобудівної документації;

отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки;

отримання звіту про результати проведення експертизи проектної документації на будівництво об’єктів;

отримання права на виконання будівельних робіт;

використання Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;

відведення земельних ділянок під об’єкти газотранспортної системи.

45. Проектування, будівництво та модернізація електричних мереж систем розподілу, необхідних для приєднання об’єктів та обладнання для здійснення заходів комплексних планів стійкості, зокрема розподіленої генерації електричної та/або теплової енергії, блочно-модульних котелень, газотурбінних та газопоршневих установок, у тому числі когенераційних, здійснюються без:

відповідної містобудівної документації;

отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки;

отримання звіту про результати проведення експертизи проектної документації на будівництво об’єктів;

отримання права на виконання будівельних робіт;

використання Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;

відведення земельних ділянок під об’єкти електроенергетики.

46. Оплата робіт з приєднання до інженерних мереж об’єктів та обладнання для здійснення заходів комплексних планів стійкості, зокрема розподіленої генерації електричної та/або теплової енергії, блочно-модульних котелень, газотурбінних та газопоршневих установок, у тому числі когенераційних, здійснюється замовником заходу.

47. Проекти будівництва або посилення інженерного захисту об’єктів критичної інфраструктури та систем життєзабезпечення в межах здійснення заходів комплексних планів стійкості можуть реалізовуватися за рішенням замовника заходу із застосуванням типових проектних рішень.

48. Типові проектні рішення застосовуються для стандартизації технічних підходів до будівництва, реконструкції, встановлення або модернізації об’єктів та обладнання, необхідних для забезпечення функціонування систем життєзабезпечення та об’єктів критичної інфраструктури.

Типові проектні рішення можуть застосовуватися, зокрема, для:

встановлення генеруючих газотурбінних та газопоршневих установок, у тому числі когенераційних;

встановлення об’єктів альтернативної енергетики, зокрема разом з установками зберігання енергії, установок зберігання енергії;

впровадження мікромереж та створення організованих енергетичних островів;

встановлення блочно-модульних котелень;

облаштування резервних джерел електроживлення;

встановлення модульних трансформаторних підстанцій;

будівництва або модернізації об’єктів централізованого водопостачання і водовідведення;

встановлення модульних насосних станцій та систем водоочищення;

встановлення та посилення інженерного захисту об’єктів критичної інфраструктури;

будівництва або модернізації об’єктів паливно-енергетичного комплексу;

будівництва, розміщення та встановлення іншої інфраструктури та обладнання, що відповідає критеріям, визначеним у пункті 2 цього Порядку.

49. Застосування типових проектних рішень допускається без обов’язкового проведення державної експертизи, визначеної Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 560 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 41, ст. 1674).

50. Для здійснення заходів комплексних планів стійкості також можуть реалізовуватися проекти повторного використання, а саме раніше розроблена та затверджена проектна документація, яка може застосовуватися для будівництва або встановлення аналогічних об’єктів без розроблення нової проектної документації.

51. Проекти повторного використання реалізуються без повторного проведення державної експертизи за умови, що така експертиза проведена для базового проекту відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 560.

52. Фінансування заходів комплексних планів стійкості здійснюється за рахунок:

коштів суб’єктів господарювання - операторів об’єктів критичної інфраструктури;

коштів місцевих бюджетів;

коштів спеціального фонду державного бюджету, що надходять від міжнародних організацій;

коштів резервного фонду державного бюджету за окремим рішенням Кабінету Міністрів України;

інших джерел, не заборонених законодавством.

53. Співфінансування заходів комплексних планів стійкості здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів у розмірі не менше 20 відсотків загальної вартості таких заходів.

54. Обласні, Київська міська держадміністрації (військові адміністрації) за погодженням з Мінрозвитку та Міненерго затверджують перелік об’єктів критичної інфраструктури, у тому числі систем життєзабезпечення, що фінансуються в рамках здійснення заходів комплексних планів стійкості, з визначенням їх пріоритетності та черговості фінансування і будівництва, а також вартості та джерел фінансування.

Пріоритетними об’єктами критичної інфраструктури є об’єкти критичної інфраструктури, що відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

будівництво, капітальний ремонт або реконструкція об’єкта критичної інфраструктури, у тому числі системи життєзабезпечення, будуть завершені в повному обсязі до кінця поточного року;

об’єкт критичної інфраструктури, у тому числі система життєзабезпечення, є єдиним у населеному пункті та забезпечує надання послуг із життєзабезпечення за напрямами, визначеними у пункті 2 цього Порядку.

55. Міненерго, обласні, Київська міська держадміністрації (військові адміністрації) подають Мінфіну інформацію про стан фінансування та здійснення заходів комплексних планів стійкості.