10. Щороку, до 1 квітня року, наступного за звітним, уповноважені установи складають звіт про суми отриманого збору та про витрати, здійснені за рахунок коштів від сплати збору, і направляють його:
до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини;
міністру, через якого спрямовується та координується діяльність компетентного органу;
до компетентного органу.
Щорічний звіт, передбачений цією частиною, є публічним і підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті уповноваженої установи до 1 квітня року, наступного за звітним.
11. Перелік дозволених напрямів фінансування витрат уповноважених установ за рахунок коштів від сплати збору на підтримку системи державної реєстрації ветеринарних лікарських засобів затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини.
( Закон доповнено статтею 87-1 згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 )
Стаття 88. Матеріально-технічне та соціальне забезпечення спеціалістів ветеринарної медицини
1. Для виконання службових обов’язків державні ветеринарні інспектори, інші посадові та службові особи, які працюють у системі компетентного органу, забезпечуються необхідними приміщеннями, засобами зв’язку, транспортними засобами, ветеринарними лікарськими засобами та засобами діагностики, а також іншими матеріально-технічними засобами за рахунок коштів державного бюджету. Фінансування зазначених потреб може також здійснюватися за рахунок коштів місцевих бюджетів та з інших джерел, не заборонених законом.
2. У разі використання в службових цілях державними ветеринарними інспекторами, іншими посадовими та службовими особами, які працюють у системі компетентного органу, пасажирського транспорту або власних транспортних засобів чи засобів зв’язку їм виплачується грошова компенсація в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
3. Державні ветеринарні інспектори, інші посадові та службові особи, які працюють у системі компетентного органу та беруть участь у здійсненні ветеринарно-санітарного контролю, забезпечуються форменим одягом у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Зразки форменого одягу і знаків розрізнення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
4. Життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини підлягають страхуванню за рахунок роботодавців на випадок каліцтва або професійного захворювання, одержаних під час роботи з тваринами, за класами страхування 1 та/або 2, визначеними статтею 4 Закону України "Про страхування". Порядок та умови такого страхування визначаються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики за погодженням з Національним банком України.
( Частина четверта статті 88 в редакції Закону № 1909-IX від 18.11.2021 з урахуванням змін, внесених Законом № 3498-IX від 22.11.2023 )
5. У разі каліцтва або професійного захворювання, одержаних під час роботи з тваринами, спеціалістам ветеринарної медицини здійснюється страхова виплата у розмірі від трирічної до п’ятирічної заробітної плати залежно від ступеня втрати працездатності.
( Частина п'ята статті 88 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1909-IX від 18.11.2021, з урахуванням змін, внесених Законом № 3498-IX від 22.11.2023 )
6. Спеціалісти ветеринарної медицини мають право на скорочений робочий день і додаткову оплачувану відпустку у випадках, встановлених законом.
7. Розміри посадових окладів та порядок встановлення надбавок для державних ветеринарних інспекторів, інших посадових та службових осіб, які працюють у системі компетентного органу, визначаються Кабінетом Міністрів України.
8. Державні ветеринарні інспектори, інші посадові та службові особи, які працюють у системі компетентного органу, забезпечуються житлом шляхом:
1) придбання та будівництва службового житла (будинків, квартир) за рахунок коштів державного бюджету та з інших джерел, не заборонених законом. Таке житло може передаватися державним ветеринарним інспекторам, іншим посадовим та службовим особам, які працюють у системі компетентного органу, у тимчасове або постійне користування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
2) придбання або будівництва власного житла за рахунок коштів державного бюджету, наданих їм на поворотній основі як пільговий (зі зниженою відсотковою ставкою) або безвідсотковий кредит на 25 або більше років у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 89. Інформаційне забезпечення у сфері ветеринарної медицини
1. Інформаційне забезпечення у сфері ветеринарної медицини включає збирання, зберігання, використання і поширення інформації про стан здоров’я та благополуччя тварин, хвороби тварин, ветеринарно-санітарний стан (статус) потужностей, територій та країн, ветеринарні лікарські засоби та ветеринарно-санітарні заходи та іншої інформації, необхідної для функціонування системи компетентного органу.
2. Інформаційне забезпечення системи компетентного органу ґрунтується на використанні інформаційно-телекомунікаційних систем, призначених для збирання та аналізу даних, оцінки та прогнозування ризиків, підтримки прийняття рішень щодо застосування ветеринарно-санітарних заходів.
3. Складовою інформаційного забезпечення системи компетентного органу є ветеринарна звітність, що подається в паперовій та/або електронній формі. Обсяг і порядок подання інформації, що складає ветеринарну звітність, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, ліцензовані спеціалісти ветеринарної медицини, ліцензовані заклади ветеринарної медицини, інші підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані подавати ветеринарну звітність до компетентного органу та його територіальних органів безоплатно.
4. Забезпечення системи компетентного органу науковою інформацією здійснюється науковими установами, що входять до цієї системи, а також відповідними науковими установами Національної академії наук України та Національної академії аграрних наук України.
5. Компетентний орган та його територіальні органи забезпечують оперативне інформування міжнародних організацій, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та громадян про ризики для життя та здоров’я людини та/або тварин, зумовлені хворобами тварин та/або забруднюючими речовинами, а також про заплановані та/або вжиті у зв’язку з цим ветеринарно-санітарні заходи.
Розділ XII
ВЕТЕРИНАРНА ПРАКТИКА, ЛІЦЕНЗОВАНІ ЗАКЛАДИ ТА СПЕЦІАЛІСТИ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ, ГРОМАДСЬКІ ОБ’ЄДНАННЯ У СФЕРІ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
Стаття 90. Ветеринарна практика
1. Ветеринарна практика здійснюється закладами ветеринарної медицини та спеціалістами ветеринарної медицини виключно на підставі відповідної ліцензії.
2. Ліцензія на провадження ветеринарної практики видається суб’єктам господарювання у порядку, визначеному Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності".
( Частина друга статті 90 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 )
3. Наявність ліцензії на провадження ветеринарної практики не є обов’язковою для спеціаліста ветеринарної медицини, який здійснює таку практику як працівник закладу ветеринарної медицини, що отримав відповідну ліцензію в порядку, встановленому законодавством.
4. Ліцензований заклад ветеринарної медицини зобов’язаний забезпечити відкритий доступ до інформації про спеціалістів ветеринарної медицини, яким надано право надавати лікувальну допомогу тваринам та виписувати ветеринарні рецепти від імені цього закладу, в мережі Інтернет та надавати цю інформацію на вимогу компетентного органу або на запит фізичних чи юридичних осіб.
5. Ліцензовані спеціалісти ветеринарної медицини та ліцензовані заклади ветеринарної медицини зобов’язані вести записи щодо ветеринарного обслуговування, складати ветеринарну звітність у паперовій або електронній формі та подавати їх до компетентного органу в обсягах і порядку, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини.
6. У разі приватизації підприємств, установ, організацій, що входять до системи компетентного органу та здійснюють ветеринарну практику, вони не можуть бути перепрофільовані протягом семи років після приватизації. Об’єкти нерухомого майна, що використовуються такими підприємствами, установами та організаціями для здійснення ветеринарної практики, не можуть бути відчужені протягом семи років після приватизації.
Стаття 91. Залучення ліцензованих закладів та спеціалістів ветеринарної медицини до виконання ветеринарно-санітарних заходів
1. Ліцензовані заклади ветеринарної медицини та ліцензовані спеціалісти ветеринарної медицини залучаються до виконання заходів щодо ліквідації спалахів хвороб тварин, що підлягають повідомленню, інших протиепізоотичних заходів, планів моніторингу та/або ліквідації хвороб тварин у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
2. Ліцензовані заклади ветеринарної медицини, що входять до системи компетентного органу, зобов’язані брати участь у виконанні заходів щодо ліквідації спалахів хвороб тварин, що підлягають повідомленню, інших протиепізоотичних заходів, планів моніторингу та/або ліквідації хвороб тварин у межах коштів, передбачених на їх утримання та/або фінансування таких заходів (планів) у Державному бюджеті України.
3. Процедури закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для виконання заходів (планів), зазначених у частині першій цієї статті, у ліцензованих закладів ветеринарної медицини та ліцензованих спеціалістів ветеринарної медицини здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі".
Стаття 92. Громадські об’єднання у сфері ветеринарної медицини
1. Для здійснення та захисту своїх економічних, соціальних і професійних прав, свобод та інтересів спеціалісти ветеринарної медицини можуть утворювати професійні громадські об’єднання відповідно до Закону України "Про громадські об’єднання" та/або бути членами відповідних громадських об’єднань, а також членами саморегулівних організацій та організацій, що здійснюють професійне самоврядування.
2. Громадські об’єднання у сфері ветеринарної медицини:
1) представляють своїх членів з питань, що стосуються ветеринарної медицини;
2) надають зауваження та пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері ветеринарної медицини;
3) беруть участь у порядку, визначеному законодавством, у роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, що утворюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, компетентним органом, іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
4) беруть участь у громадському обговоренні проектів законів та підзаконних нормативно-правових актів з питань, що стосуються ветеринарної медицини;
5) сприяють підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини.
3. Громадські об’єднання у сфері ветеринарної медицини можуть розробляти і затверджувати правила професійної етики спеціалістів ветеринарної медицини, дія яких поширюється на членів таких громадських об’єднань.
Розділ XIII
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ВЕТЕРИНАРНУ МЕДИЦИНУ І ЗАКОНОДАВСТВА ПРО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТВАРИН
Стаття 93. Державний контроль за дотриманням законодавства про ветеринарну медицину і законодавства про благополуччя тварин
1. Державний контроль за дотриманням законодавства про ветеринарну медицину здійснюється, крім випадків, передбачених цим Законом, відповідно до Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин" і положень частини восьмої статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
2. Державний контроль за дотриманням законодавства про благополуччя тварин здійснюється, крім випадків, передбачених цим Законом, відповідно до Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин", положень частини восьмої статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", з урахуванням особливостей, визначених частинами третьою - п’ятою цієї статті.
3. Під час здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про благополуччя тварин державний ветеринарний інспектор та уповноважена особа, зазначена у частині сьомій статті 40-8 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин", серед іншого, зобов’язані перевіряти у персоналу, зазначеного у частині першій статті 36 цього Закону, наявність та чинність (актуальність) відповідних документів з числа зазначених у частині третій статті 36 цього Закону.
4. У разі виявлення факту порушення законодавства про благополуччя тварин державний ветеринарний інспектор та уповноважена особа, зазначена у частині сьомій статті 40-8 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин", зобов’язані вжити вичерпних заходів для припинення правопорушення, фіксування (оформлення) правопорушення та притягнення винних осіб до відповідальності, встановленої законом.
5. У разі виявлення державного сертифіката, дію якого достроково припинено і який не повернуто відповідно до частини тринадцятої статті 38 цього Закону, державний ветеринарний інспектор та уповноважена особа, зазначена у частині сьомій статті 40-8 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин", крім здійснення заходів, передбачених частиною четвертою цієї статті, зобов’язані вилучити такий державний сертифікат та повернути його до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері благополуччя тварин, протягом 30 днів з дня його вилучення.
Стаття 94. Відповідальність за порушення законодавства про ветеринарну медицину і законодавства про благополуччя тварин
1. Оператори ринку та оператори ринку ветеринарних лікарських засобів несуть відповідальність за порушення вимог законодавства про ветеринарну медицину на підставах та в порядку, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин" та іншими законами.
2. Оператори ринку несуть відповідальність за порушення вимог законодавства про благополуччя тварин на підставах та в порядку, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин" та іншими законами.
( Розділ XIII в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025 )
Розділ XIV
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Стаття 95. Міжнародне співробітництво у сфері ветеринарної медицини
1. Міжнародне співробітництво України у сфері ветеринарної медицини здійснюється шляхом:
1) участі в роботі Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин, Системи співробітництва фармацевтичних інспекцій (The Pharmaceutical Inspection Convention and Pharmaceutical Inspection Cooperation Scheme, PIC/S) та інших міжнародних організацій;
( Пункт 1 частини першої статті 95 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 )
2) укладання міжнародних договорів;
3) застосування механізму визнання еквівалентності ветеринарно-санітарних заходів, проведення інспектувань та аудитів систем контролю іноземних держав;
4) гармонізації ветеринарно-санітарних заходів з вимогами відповідних міжнародних організацій;
5) наближення законодавства України про ветеринарну медицину та благополуччя тварин до відповідного законодавства Європейського Союзу;
6) професійної та наукової співпраці, а також обміну інформацією у сфері ветеринарної медицини.
Розділ XV
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 березня 2026 року, крім:
( Абзац перший пункту 1 розділу XV із змінами, внесеними згідно із Законами № 2246-IX від 12.05.2022, № 4147-IX від 17.12.2024, № 4341-IX від 27.03.2025 )
частини п’ятої статті 55 цього Закону, яка вводиться в дію з дня набрання чинності Законом України "Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції;
( Абзац другий пункту 1 розділу XV в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025 )
абзацу третього частини другої, підпункту "а" пункту 3 частини третьої статті 55, частин першої, третьої, шостої, сьомої, дванадцятої і тринадцятої статті 68, пунктів 6-10, 12-16 частини другої статті 79, статей 81-83 цього Закону, які вводяться в дію з 1 липня 2027 року;
( Абзац третій пункту 1 розділу XV в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025 )
абзацу першого частини сьомої статті 55, абзацу другого частини четвертої статті 63, абзацу першого частини сьомої статті 68-1 цього Закону, які вводяться в дію з 1 липня 2032 року.
( Абзац пункту 1 розділу XV в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025 )
2. З дня введення в дію цього Закону визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про ветеринарну медицину" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 36, ст. 531 із наступними змінами).
3. Суб’єкти господарювання, які станом на дату введення в дію цього Закону здійснюють господарську діяльність з імпорту, виробництва та/або дистрибуції діючих речовин, повинні подати до компетентного органу заяву про включення до Державного реєстру операторів ринку ветеринарних лікарських засобів, передбачену частиною третьою статті 68-1 цього Закону, протягом шести місяців з дня введення в дію цього Закону. Такі суб’єкти господарювання мають право продовжувати зазначену господарську діяльність без дотримання вимог частини першої статті 68-1 цього Закону до дати внесення компетентним органом інформації про відповідного суб’єкта господарювання до Державного реєстру операторів ринку ветеринарних лікарських засобів або до дати отримання таким суб’єктом господарювання рішення компетентного органу про відмову у включенні до Державного реєстру операторів ринку ветеринарних лікарських засобів залежно від того, яка з цих дат настане раніше.
Компетентний орган розглядає заяву про включення до Державного реєстру операторів ринку ветеринарних лікарських засобів і протягом 10 робочих днів з дня її отримання приймає рішення про включення або про відмову у включенні відповідного суб’єкта господарювання до Державного реєстру операторів ринку ветеринарних лікарських засобів без проведення заходу державного контролю, передбаченого частинами четвертою і п’ятою статті 68-1 цього Закону.
Рішення компетентного органу про включення суб’єкта господарювання до Державного реєстру операторів ринку ветеринарних лікарських засобів вноситься до зазначеного реєстру протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
( Пункт 3 розділу XV в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025 )
4. Тимчасово, протягом п’яти років з дня введення в дію цього Закону, дозволяються виробництво, ввезення на митну територію України та обіг ветеринарних препаратів, зареєстрованих відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 36, ст. 531 із наступними змінами), за умови наявності дійсного реєстраційного посвідчення на такий ветеринарний препарат станом на день введення в дію цього Закону. Застосування таких ветеринарних препаратів дозволяється до закінчення терміну їх придатності.
Власники реєстраційних посвідчень на ветеринарні препарати зобов’язані підтримувати в актуальному стані інформацію, що міститься в реєстраційних досьє та реєстраційних посвідченнях на ветеринарні препарати, зазначені в абзаці першому цього пункту, в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини.
Ветеринарні лікарські засоби (крім біоцидів), зареєстровані відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 36, ст. 531 із наступними змінами), можуть бути зареєстровані безстроково відповідно до цього Закону, без зміни номера реєстраційного посвідчення, шляхом доповнення реєстраційного досьє з метою забезпечення відповідності вимогам, встановленим цим Законом, включно з вимогами до власника реєстраційного посвідчення, в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини.
Ветеринарний препарат, державна реєстрація (перереєстрація) якого здійснена відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 36, ст. 531 із наступними змінами) та який відповідав вимогам зазначеного Закону станом на 28 лютого 2026 року, може розміщуватися на ринку до завершення строку дії реєстраційного посвідчення на нього, навіть якщо його маркування та/або листівка-вкладка не відповідають вимогам статей 72, 73 цього Закону та/або вимогам до листівки-вкладки, визначеним у Положенні про державну реєстрацію ветеринарних лікарських засобів.
( Пункт 4 розділу XV в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025 )
5. Тимчасово, до 1 липня 2027 року, кваліфікована особа, відповідальна за виробництво та імпорт ветеринарних лікарських засобів, може без проведення відповідних контрольних досліджень (випробувань) в Україні складати звіти про контроль на підставі результатів контрольних досліджень (випробувань), проведених у лабораторіях, уповноважених на проведення відповідних досліджень (випробувань) у державі, яка станом на 1 липня 2025 року є членом Системи співробітництва фармацевтичних інспекцій (Pharmaceutical Inspection Cooperation Scheme - PIC/S) в частині ветеринарних лікарських засобів, за умови відсутності заперечень з боку компетентного органу.
Тимчасово, до 1 вересня 2027 року, державний контроль за наявністю ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва та імпорту ветеринарних лікарських засобів та ліцензії на провадження господарської діяльності з оптової дистрибуції ветеринарних лікарських засобів не здійснюється.
Тимчасово, до 1 березня 2028 року, державний контроль за наявністю ліцензії на провадження господарської діяльності з роздрібної реалізації ветеринарних лікарських засобів не здійснюється.
Тимчасово, до 1 березня 2030 року, заяви та інші документи для державної реєстрації або зміни умов державної реєстрації ветеринарного лікарського засобу можуть подаватися до компетентного органу у паперовій формі.
Тимчасово, до набуття Україною членства в Європейському Союзі, державна реєстрація в Україні імунобіологічних ветеринарних лікарських засобів проти хвороб тварин, щодо яких Україна має статус Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин як країни, вільної від такої хвороби без вакцинації, забороняється.
( Пункт 5 розділу XV із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024; в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025 )
6. Розгляд і прийняття рішень за заявами про державну реєстрацію (перереєстрацію) ветеринарного препарату, поданими до дати введення в дію цього Закону, здійснюються (завершуються) у порядку і строки, встановлені законодавством, що діяло станом на дату подання такої заяви.
Протягом п’яти років з дня введення в дію цього Закону компетентний орган здійснює державну реєстрацію ветеринарного лікарського засобу, який раніше пройшов державну реєстрацію (перереєстрацію) відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 36, ст. 531 із наступними змінами), у строк, що не перевищує 90 днів з дня отримання документів, подання яких передбачено цим Законом для державної реєстрації відповідного ветеринарного лікарського засобу.
( Пункт 6 розділу XV в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025 )
7. До інформації, що міститься в реєстраційному досьє на ветеринарний лікарський засіб, який раніше пройшов державну реєстрацію (перереєстрацію) відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 36, ст. 531 із наступними змінами) і який протягом п’яти років з дня введення в дію цього Закону пройшов державну перереєстрацію відповідно до вимог цього Закону, застосовуються вдвічі менші строки захисту (нерозголошення) інформації, ніж передбачені статтею 64 цього Закону.
( Пункт 7 розділу XV в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025 )
8. Тимчасово, до 1 вересня 2027 року, безперервний досвід осіб, до прямих обов’язків яких належало утримання тварин, транспортування тварин та/або здійснення супутніх операцій, тривалістю не менш як один рік за умови повної зайнятості (або еквівалентного періоду на умовах неповної зайнятості) за останніх 10 років до зазначеної у цьому пункті дати визнається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері благополуччя тварин, еквівалентним проходженню відповідної підготовки щодо дотримання законодавства про благополуччя тварин за відповідними напрямами.
Тимчасово, до 1 вересня 2027 року, безперервний досвід осіб, до прямих обов’язків яких належало умертвіння тварин та/або здійснення супутніх операцій, тривалістю не менш як три роки за умови повної зайнятості (або еквівалентного періоду на умовах неповної зайнятості) за останніх 10 років до зазначеної у цьому пункті дати визнається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері благополуччя тварин, еквівалентним проходженню відповідної підготовки щодо дотримання законодавства про благополуччя тварин за відповідними напрямами.
Для визнання досвіду, зазначеного в цьому пункті, відповідна особа подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері благополуччя тварин, заяву, письмову декларацію та інші документи, визначені порядком, затвердженим відповідно до частини четвертої статті 38 цього Закону. Розгляд зазначених документів та прийняття рішення про видачу або відмову у видачі державного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері благополуччя тварин, здійснює в порядку і строки, встановлені статтею 38 цього Закону.
( Пункт 8 розділу XV в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025 )( Пункт 9 розділу XV виключено на підставі Закону № 4718-IX від 16.12.2025 )( Пункт 10 розділу XV виключено на підставі Закону № 4718-IX від 16.12.2025 )( Пункт 10-1 розділу XV виключено на підставі Закону № 4718-IX від 16.12.2025 )
11. Кабінету Міністрів України протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом:
забезпечити розроблення та затвердження нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
забезпечити набрання чинності всіма зазначеними у цьому пункті нормативно-правовими актами не пізніше введення в дію цього Закону.
11-1. Кабінету Міністрів України:
1) забезпечити створення і початок функціонування Державного реєстру тваринницьких потужностей та операторів ринку, Єдиного державного реєстру ветеринарних документів, Державного реєстру документів, виданих відповідно до законодавства про благополуччя тварин, Державного реєстру ветеринарних лікарських засобів, Державного реєстру операторів ринку ветеринарних лікарських засобів, Бази даних фармакологічного нагляду та їх реєстрацію в реєстрі публічних електронних реєстрів - не пізніше 1 січня 2027 року;
2) забезпечити надання безоплатного, необмеженого у часі та неавторизованого доступу (загальний доступ) до реєстрової інформації державних реєстрів і баз даних, зазначених у підпункті 1 цього пункту, шляхом їх розміщення на офіційному веб-сайті держателів таких державних реєстрів - не пізніше 1 січня 2027 року. Загальний доступ надається з урахуванням вимог частини двадцять третьої статті 42, частини другої статті 64, частини двадцять третьої статті 65, частини двадцять третьої статті 69 і пункту 7 цього розділу.
( Розділ XV доповнено пунктом 11-1 згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 )
12. Кабінету Міністрів України щорічно, починаючи з 2023 року, інформувати Верховну Раду України про стан виконання цього Закону.
| Президент України | В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ |
| м. Київ 4 лютого 2021 року № 1206-IX | |
