У разі якщо переможцем конкурсу визнано іншу особу, ніж ініціатор пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства, переможець конкурсу має компенсувати ініціатору пропозиції обґрунтовані, справедливі і належним чином задокументовані витрати, що виникли внаслідок підготовки пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства.
2. Порядок проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів державної, комунальної власності або об’єктів, які належать Автономній Республіці Крим, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Не можуть бути допущені до участі в конкурсі з визначення приватного партнера особи, визначені частиною четвертою статті 12 Закону України "Про концесію".
У разі якщо законами України, що регулюють відносини, які виникають у процесі укладення договорів, передбачених частиною першою статті 5 цього Закону, встановлено інший порядок проведення конкурсу, застосовується порядок проведення конкурсу, встановлений такими законами чи відповідно до таких законів";
"Стаття 17. Укладення договору в рамках державно-приватного партнерства з переможцем конкурсу
1. Державний партнер зобов’язаний не пізніше місяця після підписання протоколу про результати конкурсу (сільські, селищні, міські, в тому числі об’єднаних територіальних громад, районні та обласні ради - на найближчому пленарному засіданні) розглянути результати проведення конкурсу та затвердити відповідний протокол (про визначення переможця конкурсу, про відхилення всіх конкурсних пропозицій без визначення переможця чи про оголошення конкурсу таким, що не відбувся) або відмовити у затвердженні результатів конкурсу з обґрунтуванням причини такої відмови.
Укладення договору в рамках державно-приватного партнерства здійснюється державним партнером з переможцем конкурсу на умовах, встановлених конкурсом з визначення приватного партнера.
У разі якщо переможцем конкурсу є юридична особа - нерезидент, для укладення договору в рамках державно-приватного партнерства він зобов’язаний створити юридичну особу - резидента.
Для виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, можуть укладатися інші цивільно-правові договори, включаючи договір про фінансування, прямий договір.
2. У разі якщо переможцем конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства визначено декілька осіб на стороні приватного партнера, договір, що укладається в рамках державно-приватного партнерства, підписується такими особами або особою, уповноваженою ними на підписання цього договору.
3. Державний партнер протягом трьох робочих днів після укладення договору в рамках державно-приватного партнерства надсилає рекомендованим листом з повідомленням про вручення завірену ним копію такого договору (з усіма додатками до нього) центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державно-приватного партнерства, уповноваженому на ведення обліку договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства.
4. Договір, укладений в рамках державно-приватного партнерства, може бути змінений або розірваний за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін на підставі рішення суду або арбітражу у випадку істотного порушення іншою стороною зобов’язань, визначених таким договором, або у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися у процесі укладення такого договору, та в інших випадках, передбачених таким договором.
5. Правові наслідки зміни або розірвання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, визначаються законом та цим договором.
6. У разі залучення приватним партнером фінансування проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства, на підставі договору про фінансування, договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, може бути передбачено право зміни приватного партнера на іншого приватного партнера:
за ініціативою державного партнера - у разі істотного порушення приватним партнером умов договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства;
за зверненням кредитора - у порядку звернення стягнення на майнові права приватного партнера, що випливають із договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, які передавалися в заставу з метою забезпечення виконання договору про фінансування у разі істотного порушення приватним партнером своїх зобов’язань фінансового характеру, передбачених таким договором.
В такому випадку підстави, порядок та умови зміни приватного партнера визначаються прямим договором. Прямий договір укладається між державним партнером, приватним партнером та кредитором (кредиторами) не пізніше 180 робочих днів з моменту укладення договору в рамках державно-приватного партнерства, якщо інше не передбачено цим договором.
Зміна приватного партнера відбувається відповідно до умов прямого договору та здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
7. У разі прийняття рішення про заміну приватного партнера державний партнер або кредитор чи уповноважена ними особа, якщо це передбачено прямим договором, тимчасово, до визначення нового приватного партнера, виконує зобов’язання приватного партнера за договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства";
у статті 18:
у частині першій:
абзаци другий і четвертий викласти в такій редакції:
"шляхом надання державних гарантій та місцевих гарантій";
"шляхом виплати приватному партнеру платежів, передбачених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, зокрема плати за експлуатаційну готовність";
після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:
"шляхом будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення) державними, комунальними підприємствами, установами, організаціями та/або господарськими товариствами, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, Автономній Республіці Крим чи територіальній громаді, об’єктів суміжної інфраструктури (залізничних, автомобільних шляхів, ліній зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо), що не є об’єктами державно-приватного партнерства, але необхідні для виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства".
У зв’язку з цим абзац сьомий вважати абзацом восьмим;
частину третю виключити;
частину четверту викласти в такій редакції:
"4. Державна підтримка, передбачена цією статтею, не вважається державною допомогою в розумінні Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" та не потребує обов’язкового повідомлення про державну допомогу до уповноваженого органу з питань державної допомоги, якщо така підтримка надається за умови дотримання кожної з таких вимог:
1) приватного партнера було визначено в результаті конкурсу з визначення приватного партнера;
2) надання державної підтримки передбачено умовами конкурсу з визначення приватного партнера;
3) приватним партнером визначено учасника, пропозиція якого отримала найвищу оцінку";
статтю 19 викласти в такій редакції:
"Стаття 19. Вирішення спорів
1. Будь-які спори, що виникають у зв’язку із виконанням зобов’язань, передбачених договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, прямим договором чи будь-яким іншим договором, пов’язаним із виконанням договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, вирішуються шляхом проведення переговорів протягом строків, погоджених сторонами у відповідному договорі чи у двосторонніх інвестиційних угодах, ратифікованих Україною.
2. Сторони договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, можуть вільно обрати механізм вирішення спорів, включаючи медіацію, незобов’язуючу експертну оцінку, національний чи міжнародний комерційний або інвестиційний арбітраж, у тому числі арбітраж, місцезнаходження якого за кордоном (у разі якщо засновником приватного партнера є підприємство з іноземними інвестиціями в розумінні Закону України "Про режим іноземного інвестування"), а також процедурні правила для вирішення спорів.
3. На вимогу приватного партнера чи кредитора держава має право відмовитися від імунітету в договорі, укладеному в рамках державно-приватного партнерства, чи прямому договорі. Така відмова поширюється на всі судові рішення, рішення міжнародних комерційних арбітражів, рішення у провадженнях щодо попереднього забезпечення позову, а також виконання рішень судових і арбітражних органів";
доповнити статтею 20-1 такого змісту:
"Стаття 20-1. Банківські рахунки
1. Для цілей здійснення державно-приватного партнерства приватний партнер - сторона договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, має право відкривати в банках України в установленому законодавством України порядку банківські рахунки в національній та/або іноземній валюті, що мають використовуватися виключно для обслуговування діяльності, пов’язаної з договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства.
2. Стягнення коштів з банківських рахунків, відкритих приватним партнером за договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, на території України для цілей виконання цього договору, не може бути здійснено в безспірному порядку";
статтю 21 викласти в такій редакції:
"Стаття 21. Контроль та моніторинг виконання договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, та проведення завершальної оцінки
1. Контроль за виконанням договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, здійснюють державний партнер, інші державні органи та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи відповідно до їхніх повноважень у порядку, встановленому законом та/або договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства.
Під час здійснення контролю за виконанням договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, не допускається втручання в господарську діяльність приватного партнера або третіх сторін, залучених державним партнером, а також розголошення конфіденційної інформації, що стала відомою під час здійснення контролю.
2. Приватні партнери надають державним партнерам інформацію про виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у порядку, передбаченому договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства.
3. Моніторинг виконання договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державно-приватного партнерства, шляхом отримання щорічних звітів від державних партнерів про виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, що надаються в порядку та згідно з формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державно-приватного партнерства.
4. Після закінчення виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, проводиться завершальна оцінка здійснення державно-приватного партнерства.
Завершальна оцінка проводиться щодо об’єктів:
державної власності - органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, який не залучався до підготовки та/або реалізації проекту, що здійснювався на умовах державно-приватного партнерства;
що належать Автономній Республіці Крим, - органом, уповноваженим Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а якщо такий орган не визначений - Радою міністрів Автономної Республіки Крим;
комунальної власності - органом, уповноваженим органом місцевого самоврядування згідно з повноваженнями відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
5. Державний та приватний партнери повинні надати органу, що проводить завершальну оцінку здійснення державно-приватного партнерства, необхідну інформацію для її проведення.
6. За результатами проведеної завершальної оцінки здійснення державно-приватного партнерства готується звіт, що надсилається центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державно-приватного партнерства, для аналізу.
7. Метою завершальної оцінки здійснення державно-приватного партнерства є узагальнення результатів виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, виявлення проблем та аналіз ризиків, що виникли під час реалізації проекту, що здійснювався на умовах державно-приватного партнерства, а також у разі необхідності підготовка пропозицій про внесення змін до законодавства";
20) у Законі України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 11, ст. 71; 2014 р., № 22, ст. 771):
у назві слова "чи концесію" виключити;
у преамбулі слова "чи концесію" і "та концесії" виключити;
у статті 2:
у частині першій:
в абзаці другому слова "чи концесію" виключити;
абзаци третій і четвертий виключити;
в абзаці п’ятому слова "чи концесії" виключити;
у частині другій слова "законами України "Про концесії" замінити словами "Законом України";
у назві і абзаці першому частини першої статті 3 слова "чи концесію" виключити;
у статті 4:
у назві слова "чи концесію" виключити;
частину другу викласти в такій редакції:
"2. Суб’єкт господарювання, з яким укладено договір оренди щодо об’єкта у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебуває у комунальній власності, зобов’язаний протягом трьох місяців з дня підписання відповідного договору забезпечити відповідність ліцензійним умовам здійснення господарської діяльності, для якої об’єкт береться в оренду, а також одержати ліцензію на відповідний вид господарської діяльності";
у статті 5:
у назві слова "чи концесію" виключити;
у частині першій слова "чи концесію" і "чи концесіонерами" виключити;
у частині другій слова "чи концесію" виключити;
у частині третій слова "чи концесію" і "чи концесії" виключити;
у частині четвертій слова "чи концесію" і "відповідно" виключити;
у статті 6:
у назві слова "чи концесію" виключити;
у частині першій і абзаці першому частини другої слова "чи концесію" виключити;
в абзаці п’ятому частини третьої слова "чи концесії" і "чи концесію" виключити;
частину п’яту виключити;
у статті 7:
у назві та абзаці першому частини першої слова "чи концесію" виключити;
у частині другій:
в абзаці другому слова "чи концесії" виключити;
в абзацах третьому і четвертому слова "чи концесію" виключити;
абзац другий частини четвертої виключити;
у частині сьомій:
абзац третій виключити;
в абзаці четвертому слова "чи концесіонер" виключити;
в абзацах п’ятому і шостому слова "чи концесіонера" виключити;
в абзаці сьомому слова "чи концесієдавця" виключити;
у першому і другому реченнях частини чотирнадцятої слова "чи концесії" виключити;
у частині шістнадцятій слова "чи концесію" виключити;
у частині сімнадцятій слова "чи концесії" виключити, а слова "Орендо- чи концесієдавцем" замінити словом "Орендодавцем";статтю 8 викласти в такій редакції:
"Стаття 8. Умови договору оренди об’єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення
1. Істотними умовами договору оренди об’єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, крім визначених Законом України "Про оренду державного та комунального майна", є:
порядок та умови відновлення переданого в оренду об’єкта централізованого тепло-, водопостачання і водовідведення та його повернення;
порядок та умови списання (виведення з експлуатації) майна у складі об’єкта оренди;
обов’язок орендаря щодо страхування взятого в оренду об’єкта тепло-, водопостачання і водовідведення;
обов’язки сторін договору щодо забезпечення збереження переданого в оренду об’єкта централізованого тепло-, водопостачання і водовідведення;
обов’язки орендаря щодо використання переданого в оренду об’єкта централізованого тепло-, водопостачання і водовідведення за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, що раніше здійснювало експлуатацію такого об’єкта, а також щодо виробництва (надання) відповідних комунальних послуг у гарантованих обсягах і належної якості;
максимальний розмір витрат енергоресурсів на одиницю виробленої продукції (послуг) та максимально допустимі обсяги втрат і технологічних витрат питної води та/або теплової енергії на одиницю продукції (послуг);
порядок здійснення орендодавцем контролю за станом орендованого об’єкта централізованого тепло-, водопостачання і водовідведення;
відповідальність сторін, у тому числі відповідальність орендаря за безпеку експлуатації об’єкта.
2. У разі якщо при передачі в оренду об’єкта централізованого тепло-, водопостачання і водовідведення, що перебуває у комунальній власності, проводиться припинення (у тому числі ліквідація) підприємства комунальної власності, що здійснювало експлуатацію відповідного об’єкта до його передачі в оренду, договором визначається гарантована більшість працівників, звільнених внаслідок ліквідації такого підприємства, які будуть працевлаштовані орендарем, та умови відбору таких працівників.
У разі якщо при передачі в оренду об’єкта централізованого теплопостачання, водопостачання і водовідведення, що перебуває у комунальній власності, проводиться припинення (у тому числі ліквідація) підприємства комунальної власності, що має невиплачені грошові зобов’язання чи податковий борг, питання правонаступництва за зобов’язаннями вирішується за згодою сторін, а умови погашення зазначаються у договорі.
3. У разі необхідності отримання дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання відповідно до вимог законодавства про захист економічної конкуренції договір повинен містити відкладальну умову щодо набуття прав на об’єкт оренди після отримання відповідного дозволу органу Антимонопольного комітету України";
у статті 9:
у назві слова "чи концесії" виключити;
у частині першій слова "а також договори концесії таких об’єктів незалежно від строку, на який вони укладені" виключити;
у частині другій слова "чи концесії" і "чи концесіонер" виключити;
у статті 10:
у назві і частині першій слова "чи концесії" виключити;
у частині другій слова "чи концесіонер" і "чи концесіонера" виключити;
у частині третій слова "чи концесіонеру" виключити;
у частині четвертій слова "чи концесії" та "чи концесію" виключити;
рoзділ III виключити;
21) у Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343 із наступними змінами):
у статті 19:
абзац другий частини другої доповнити словами "крім випадків, якщо законами встановлений інший порядок";
частину восьму викласти в такій редакції:
"8. Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою, крім випадків, передбачених цим Законом.
Детальний план території в межах населеного пункту щодо земель державної власності, що підлягають передачі в оренду для цілей здійснення державно-приватного партнерства, зокрема концесії, розглядається і затверджується відповідною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання. У такому разі фінансування робіт з розробки детального плану територій може здійснюватися за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим або коштів підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління концесієдавця, державного партнера, або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
Детальний план території за межами населеного пункту розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання";
частину другу статті 29 доповнити абзацом другим такого змісту:
"Містобудівні умови, обмеження та технічні умови для проектування об’єктів будівництва в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, можуть надаватися приватному партнеру, концесіонеру на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії";
частину першу статті 31 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
"Проектування об’єктів в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, на відповідних землях державної чи комунальної власності може здійснюватися на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію/є об’єктом державно-приватного партнерства, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії".
У зв’язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно абзацами третім і четвертим;
частину третю статті 33 доповнити абзацом третім такого змісту:
"Функції замовника будівництва в рамках здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі реалізації проектів, що здійснюються на умовах концесії, може виконувати приватний партнер, концесіонер відповідно до умов договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, або концесійного договору та договору про делегування функцій "замовника будівництва";
частину четверту статті 40 доповнити пунктом 14 такого змісту:
"14) об’єктів, що споруджуються на виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору";
22) у Законі України "Про особливості оренди чи концесії об’єктів паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у державній власності" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 18, ст. 157 із наступними змінами):
у назві Закону слова "чи концесії" виключити;
у преамбулі слова "чи концесію" і "та концесії" виключити;
у частині другій статті 1 слова "чи концесію" виключити;
у статті 2:
частину першу виключити;
у частині другій слова "чи концесію" виключити, а слова "законами України "Про концесії" замінити словами "Законом України";
у назві та частині першій статті 3 слова "чи концесію" виключити;
у статті 4:
у назві слова "чи концесію" виключити;
у частині першій слова "чи концесіонером" виключити;
частину другу викласти в такій редакції:
"Особа, з якою укладено договір оренди щодо об’єкта паливно-енергетичного комплексу, зобов’язана протягом 12 місяців з дня укладення відповідного договору привести свою матеріально-технічну базу та штат спеціалістів у відповідність з умовами провадження господарської діяльності, для якої об’єкт береться в оренду, а також одержати необхідні дозвільні документи на відповідний вид діяльності";
у частині третій слова "чи концесії", "чи концесіонером", "чи концесіонер" і "або передано в концесію" виключити;
у статті 5:
у назві слова "чи концесію" виключити;
у частині першій:
в абзацах першому, четвертому і п’ятому слова "чи концесію" виключити;
в абзаці другому слова "чи концесіонерами" виключити;
в абзаці шостому слова "чи концесію" і "чи концесії" виключити;
у частині другій:
в абзаці першому слова "чи концесію" і "відповідно" виключити;
абзац третій виключити;
абзац четвертий викласти в такій редакції:
"Оголошення конкурсу на право оренди обов’язково повинно містити інформацію про об’єкт, що пропонується до оренди; строк, на який об’єкт передається в оренду";
у статті 6:
у назві та частині першій слова "чи концесію" виключити;
в абзацах першому і четвертому частини другої слова "чи концесію" виключити;
у частині третій:
абзац перший викласти в такій редакції:
"3. Одночасно з організаційно-технічною підготовкою уповноважений орган управління разом з Фондом державного майна України готує проект конкурсної документації щодо оренди, яка включає";
в абзаці третьому слова "чи концесії", "чи концесію" виключити;статтю 8 виключити;
у статті 9:
у тексті слова "чи концесії", "чи концесію", "чи концесіонера", "чи концесіонером", "концесії" виключити;
у частині першій:
в абзаці першому слова "законами України "Про концесії" і" замінити словами "Законом України";
абзац восьмий пункту 1 виключити;
абзац дев’ятий пункту 2 виключити;
у статті 11:
у назві слова "чи концесії" виключити;
у частині першій:
в абзаці першому слова "чи концесії" виключити;
абзац третій виключити;
частину третю виключити;
рoзділ III виключити;
23) у Законі України "Про морські порти України" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 7, ст. 65):
абзац перший частини другої статті 23 викласти в такій редакції:
"2. Існуючі на день набрання чинності цим Законом стратегічні об’єкти портової інфраструктури не підлягають передачі в оренду чи концесію (крім причалів, пірсів, берегоукріплювальних, берегозахисних споруд та інших видів причальних споруд, залізничних та автомобільних під’їзних шляхів (до першого розгалуження за межами території порту), ліній зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій), приватизації та/або відчуженню у будь-який інший спосіб. Причали можуть бути об’єктами оренди строком до 49 років. Об’єктами державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, можуть бути причали, пірси, берегоукріплювальні, берегозахисні споруди та інші види причальних споруд, залізничні та автомобільні під’їзні шляхи (до першого розгалуження за межами території порту), лінії зв’язку, засоби тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерні комунікації, у тому числі ті, що забезпечують діяльність двох або більше портових операторів, за умови забезпечення приватним партнером/концесіонером вільного доступу таких користувачів до відповідного об’єкта на умовах, визначених договором у рамках державно-приватного партнерства/концесійним договором. Такі об’єкти передаються приватному партнеру або концесіонеру разом з підйомно-транспортним та іншим устаткуванням, що забезпечує навантаження/розвантаження та зберігання вантажів та/або обслуговування пасажирів, у тому числі для їх посадки на судна і висадки з суден, та прилягає до таких об’єктів та/або розташоване на них. У разі відсутності відповідного устаткування біля відповідних стратегічних об’єктів портової інфраструктури такі об’єкти передаються за умови передачі в оренду приватному партнеру або концесіонеру земельної ділянки, що прилягає до відповідних об’єктів і є достатньою для реалізації проекту, що реалізується на умовах концесії. У разі якщо об’єктами концесії є стратегічні об’єкти портової інфраструктури, Адміністрація морських портів України набуває статусу концесієдавця в порядку, встановленому законами України "Про концесію" та "Про управління об’єктами державної власності", або бере участь у концесійному договорі відповідно до положень статті 25 Закону України "Про концесію";
частину четверту статті 24 доповнити абзацом другим такого змісту:
"Земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти портової інфраструктури, можуть передаватися в користування приватному партнеру (концесіонеру) відповідно до положень Земельного кодексу України";
у частині першій статті 26 слова "договорів концесії" замінити словами "концесійних договорів";
24) у статті 15 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 23, ст. 158):
частину четверту викласти в такій редакції:
"4. Якщо ліцензіат припиняється в результаті злиття, приєднання чи перетворення або все його майно передається приватному партнеру, концесіонеру і його правонаступник або приватний партнер, концесіонер має намір провадити вид господарської діяльності, на провадження якого ліцензіат мав ліцензію, такий правонаступник або приватний партнер, концесіонер має право для забезпечення завершення організаційних заходів, пов’язаних з отриманням нової ліцензії на його здійснення, провадити у строк, що не перевищує шести місяців, такий вид господарської діяльності на підставі раніше виданої ліцензії. Після закінчення цього строку правонаступник або приватний партнер, концесіонер зобов’язаний отримати нову ліцензію, а раніше видана ліцензія підлягає анулюванню";
частину п’яту доповнити абзацом другим такого змісту:
"У разі якщо частина майна ліцензіата передається приватному партнеру, концесіонеру, то приватний партнер, концесіонер на умовах, визначених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, концесійним договором, має право провадити вид господарської діяльності, на провадження якого ліцензіат мав ліцензію. Такий приватний партнер, концесіонер має право для забезпечення завершення організаційних заходів, пов’язаних з отриманням ліцензії на його провадження, провадити у строк, що не перевищує шести місяців, такий вид господарської діяльності на підставі раніше виданої ліцензії ліцензіата. Після закінчення цього строку приватний партнер, концесіонер зобов’язаний отримати нову ліцензію. Ліцензіат може продовжувати провадити вид господарської діяльності, на провадження якого він мав ліцензію, за умови додержання таким ліцензіатом вимог ліцензійних умов, або звузити провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, на певну частину, або звернутися до органу ліцензування із заявою про анулювання ліцензії відповідно до цього Закону";
частину шосту після слова "Правонаступник" доповнити словами "або приватний партнер, концесіонер";
25) у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 1, ст. 9 із наступними змінами):
у частині першій статті 2:
пункт 3 доповнити абзацами сьомим і восьмим такого змісту:
"приватний партнер (концесіонер) - у разі проведення державної реєстрації права державної або комунальної власності на нерухоме майно, речові права на яке виникли в результаті створення, та/або будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення), та/або управління (користування, експлуатація, технічне обслуговування) за договором, укладеним в рамках здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесійним договором;
державний партнер (концесієдавець) або за його дорученням державне або комунальне підприємство, установа, організація чи господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належить державі, - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття права державної або комунальної власності на земельну ділянку, необхідну для здійснення державно-приватного партнерства (реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії), для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на таку земельну ділянку";
пункт 4 після слів "інший правонабувач - орендар" доповнити словами "концесіонер, приватний партнер";
доповнити статтею 29-1 такого змісту:
"Стаття 29-1. Особливості державної реєстрації речових прав на об’єкти державно-приватного партнерства, у тому числі об’єкти концесії, та земельні ділянки, необхідні для здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії
1. Орган, що прийняв рішення про доцільність здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, зобов’язаний протягом 15 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення забезпечити державну реєстрацію заборони на відчуження земельних ділянок, необхідних для цілей здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії.
Після погодження у встановленому порядку документації із землеустрою та внесення інформації про земельну ділянку до Державного земельного кадастру державний партнер, концесієдавець або за його дорученням державне чи комунальне підприємство, установа, організація або господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належить державі, Автономній Республіці Крим чи територіальній громаді, що належать до сфери його управління, реєструє право власності на таку земельну ділянку за органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 Земельного кодексу України наділений повноваженнями щодо передачі відповідної земельної ділянки у користування.
2. Передача приватному партнеру (концесіонеру) об’єкта державного-приватного партнерства (об’єкта концесії) або будівництво приватним партнером (концесіонером) об’єкта державного-приватного партнерства (об’єкта концесії) є підставою для здійснення реєстрації за приватним партнером (концесіонером) речових прав володіння та користування на об’єкт державного-приватного партнерства (об’єкт концесії) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно".
7. У разі якщо законом встановлена вимога про те, що певні види господарської діяльності можуть здійснюватися виключно особами, які перебувають під безпосереднім або опосередкованим контролем держави, для здійснення таких видів діяльності концесіонер визначається Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України. У такому разі процедури розділів II-III цього Закону не застосовуються.
8. Фонду державного майна України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити передачу реєстру концесійних договорів центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує політику у сфері державно-приватного партнерства.
8-1. До будь-яких умов концесійних договорів, чинних станом на 24 лютого 2022 року, об’єктом концесії за якими є майно, розташоване на території спеціалізованого морського порту Ольвія або морського порту Херсон, за згодою сторін можуть бути внесені зміни, які:
1) пов’язані з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися у процесі укладення концесійних договорів;
2) передбачають тимчасове зупинення перебігу строку концесії у зв’язку з настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), починаючи з 24 лютого 2022 року, але не більш як до 24 лютого 2027 року, з тимчасовим поверненням всього або частини об’єкта концесії концесієдавцю та/або балансоутримувачу;
3) передбачають звільнення концесіонера від нарахування та обов’язку сплати концесійних платежів за період з 24 лютого 2022 року та протягом всього періоду тимчасового зупинення перебігу строку концесії, але в будь-якому разі не більш як до моменту повного відновлення торговельного судноплавства в порту (скасування заборони руху суден судноплавними каналами і внутрішніми підхідними каналами, відкриття порту (у разі його закриття) - у разі тимчасового зупинення перебігу строку концесії.
Положення підпункту 3 цього пункту застосовується також у разі дострокового припинення концесійного договору за згодою сторін, але не може бути застосовано у разі одностороннього дострокового припинення концесійного договору за ініціативою концесіонера.
Порядок та умови тимчасового зупинення і поновлення перебігу строку концесії, у тому числі повернення концесіонеру всього або частини об’єкта концесії, а також будь-які інші зміни до концесійного договору, передбачені підпунктами 1-3 цього пункту, оформлюються додатковою угодою до концесійного договору та підлягають погодженню Кабінетом Міністрів України і набирають чинності з моменту такого погодження.
Порядок та підстави надання пільг із сплати концесійних платежів за концесійними договорами, зазначеними у цьому пункті, з моменту повного відновлення торговельного судноплавства у відповідному морському порту та до дати припинення чи скасування воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України.
( Розділ XII доповнено пунктом 8-1 згідно із Законом № 4510-IX від 19.06.2025 )
8-2. До набрання чинності пунктом 24 частини першої статті 1 цього Закону термін "концесіонер" вживається в такому значенні:
"концесіонер - юридична особа - резидент, створена учасником конкурентної процедури з відбору концесіонера, якого визначено переможцем конкурсу відповідно до вимог конкурсної документації та цього Закону, яка є стороною концесійного договору і спеціально створена виключно для реалізації концесійного проекту".
( Розділ XII доповнено пунктом 8-2 згідно із Законом № 4510-IX від 19.06.2025 - набирає чинності 31.10.2025 )
8-3.
( Набирає чинності 31.10.2025 )
Протягом п’яти років з дня набрання чинності цим пунктом концесійний договір може бути укладений шляхом проведення прямих переговорів з орендарем державного майна, інвестором за інвестиційним договором, укладення якого погоджено Кабінетом Міністрів України, чи договором про спільну діяльність, на підставі яких здійснювалися користування та/або експлуатація об’єктів державної власності та/або будівництво нових об’єктів і приватне фінансування зазначених об’єктів (далі у цьому пункті - ініціатор), за умови що:
1) об’єктами таких договорів є рухомі або нерухомі об’єкти портової інфраструктури (у тому числі підйомно-транспортне та інше устаткування, що забезпечує навантаження/розвантаження та зберігання вантажів та/або обслуговування пасажирів);
2) договір оренди, інвестиційний договір, договір про спільну діяльність укладено до набрання чинності Законом України "Про концесію" від 3 жовтня 2019 року № 155-IX;
3) ініціатор має намір реалізувати проект концесії, що передбачає внесення інвестицій, при цьому до складу об’єкта концесії належить орендоване майно або майно, що є об’єктом інвестиційного договору, договору про спільну діяльність, а також нові об’єкти, що будуть створені та/або збудовані (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення) концесіонером у процесі виконання концесійного договору, та об’єкти портової інфраструктури, визначені частиною другою статті 23 Закону України "Про морські порти України".
Якщо до об’єктів портової інфраструктури, визначених частиною другою статті 23 Закону України "Про морські порти України", повністю або частково прилягає інше майно, яке передано іншим особам за договором оренди, інвестиційним договором, договором про спільну діяльність, ініціатор разом із концептуальною запискою щодо здійснення ППП шляхом проведення прямих переговорів у порядку, передбаченому цим пунктом, зобов’язаний подати письмову згоду таких інших осіб на включення таких об’єктів портової інфраструктури до складу об’єкта концесії;
4) ініціатор належним чином виконував свої обов’язки за договором оренди, інвестиційним договором, договором про спільну діяльність та не допускав істотного порушення своїх зобов’язань. На момент звернення ініціатора з концептуальною запискою щодо здійснення ППП орендодавець за договором оренди або орган управління майном, що є об’єктом договору оренди, інвестиційного договору, договору про спільну діяльність, не має претензій щодо істотного порушення ініціатором своїх зобов’язань за відповідним договором.
Відсутність претензій орендодавця за договором оренди або органу управління майном, що є об’єктом інвестиційного договору, договору про спільну діяльність, підтверджується актом перевірки виконання умов договору оренди/ інвестиційного договору/ договору про спільну діяльність, який підписується представником орендодавця за договором оренди або органу управління майном, що є об’єктом інвестиційного договору, договору про спільну діяльність. Порядок проведення такої перевірки щодо договорів оренди встановлюється Фондом державного майна України та включає проведення інвентаризації орендованого майна. Порядок проведення такої перевірки щодо інвестиційних договорів, договорів про спільну діяльність встановлюється органом управління майном, що є об’єктом інвестиційного договору, договору про спільну діяльність, та включає проведення інвентаризації відповідного майна;
5) строк концесійного договору не перевищує строк, який на день укладення концесійного договору залишився до терміну закінчення дії договору оренди нерухомого майна, та становить не більше 50 років. У разі якщо орендар уклав декілька договорів оренди майна і має намір реалізувати інвестиційний проект на умовах концесії з використанням майна, що є об’єктом оренди за декількома договорами оренди (у тому числі договорами оренди рухомого майна), береться до уваги термін закінчення дії того договору оренди нерухомого майна, який спливає останнім;
6) щодо ініціатора відсутні підстави для відмови в участі у конкурсі, передбачені пунктами 1, 2, 4-12, 15-24 частини другої статті 17 цього Закону, а також ініціатор відповідає іншим вимогам, встановленим цим Законом до ініціатора;
7) укладення та виконання концесійного договору не зумовлює зменшення обсягу інвестиційних зобов’язань, передбачених інвестиційним договором, договором про спільну діяльність, договором оренди (за наявності в договорі оренди інвестиційних зобов’язань у відповідному обсязі);
8) реалізація проекту концесії не призведе до зменшення обсягу надходжень до державного бюджету (протягом усього строку реалізації проекту концесії) порівняно з надходженнями від договору оренди, інвестиційного договору, договору про спільну діяльність.
Ініціатор, який має намір реалізувати проект концесії з використанням орендованого майна, майна, що є об’єктом інвестиційного договору, договору про спільну діяльність, звертається до концесієдавця з проханням перевірити виконання умов договору (договорів) оренди, інвестиційного договору, договору про спільну діяльність у порядку, передбаченому цим Законом. Разом із таким зверненням ініціатор подає копію договору (договорів) оренди, інвестиційного договору, договору про спільну діяльність з усіма додатками та змінами.
Концесієдавець протягом п’яти робочих днів з дня отримання від ініціатора звернення з проханням перевірити виконання умов договору (договорів) оренди, виконання умов інвестиційного договору, договору про спільну діяльність звертається до орендодавця щодо необхідності проведення перевірки виконання умов договору (договорів) оренди та надання акта перевірки виконання умов договору оренди або приймає рішення про перевірку виконання умов інвестиційного договору, договору про спільну діяльність відповідно до встановленого порядку проведення такої перевірки щодо інвестиційних договорів, договорів про спільну діяльність.
Така перевірка проводиться протягом 60 календарних днів з дня отримання концесієдавцем звернення ініціатора.
За результатами перевірки виконання умов договору (договорів) оренди, інвестиційного договору, договору про спільну діяльність орендодавець/ концесієдавець складає акт перевірки виконання умов відповідного договору. Орендодавець подає такий акт перевірки умов договору концесієдавцю. Ненадання орендодавцем/неоформлення концесієдавцем акта перевірки виконання умов договору оренди/ інвестиційного договору/ договору про спільну діяльність на день спливу зазначеного строку або відсутність в акті перевірки виконання умов договору оренди/ інвестиційного договору/ договору про спільну діяльність істотних порушень зобов’язань за відповідним договором, вчинених ініціатором, свідчить про відсутність претензій орендодавця/ концесієдавця в частині виконання умов договору оренди/ інвестиційного договору/ договору про спільну діяльність. До акта перевірки виконання умов договору оренди/ інвестиційного договору/ договору про спільну діяльність додаються результати інвентаризації, проведеної в рамках такої перевірки. Акт перевірки виконання умов договору оренди/ інвестиційного договору/ договору про спільну діяльність надається також ініціатору. Дані інвентаризації використовуються ініціатором для підготовки концептуальної записки щодо здійснення ППП та є підставою для визначення об’єкта концесії. У разі ненадання орендодавцем акта перевірки виконання умов договору оренди концесієдавець забезпечує проведення інвентаризації протягом 30 календарних днів з дати завершення строку перевірки, визначеного цим пунктом.
У разі неоформлення концесієдавцем акта перевірки умов інвестиційного договору/ договору про спільну діяльність проведення інвентаризації забезпечує ініціатор.
Інвентаризація майна, що входить до об’єкта оренди, об’єкта інвестиційного договору/ договору про спільну діяльність, здійснюється з урахуванням того, що будь-які невід’ємні поліпшення орендованого майна, майна, що є об’єктом інвестиційного договору/ договору про спільну діяльність, здійснені за згодою або без згоди орендодавця, органу управління майном та/або балансоутримувача за рахунок ініціатора, у тому числі нові речі, створені в результаті таких поліпшень, а також нові об’єкти, збудовані ініціатором, у тому числі на місці демонтованого, знесеного, списаного орендованого майна (далі у цьому пункті - невід’ємні поліпшення), є державною власністю, за умови передачі таких поліпшень, нових речей, об’єктів у концесію за концесійним договором. Вартість зазначених невід’ємних поліпшень, нових речей, об’єктів, збудованих ініціатором, не враховується при визначенні розміру концесійного платежу.
За результатами перевірки виконання умов договору (договорів) оренди/ інвестиційного договору/ договору про спільну діяльність та інвентаризації ініціатор готує та подає концесієдавцю концептуальну записку щодо здійснення ППП разом з такими документами:
документи та/або інформація, що підтверджують відсутність щодо ініціатора та інших учасників тимчасового об’єднання юридичних осіб чи осіб, пов’язаних з ними відносинами контролю, підстав для відмови в участі у конкурсі, визначених пунктами 1, 2, 4-12, 15-24 частини другої статті 17 цього Закону;
документи, що підтверджують можливість забезпечення фінансування проекту концесії та/або наявність досвіду залучення фінансування для реалізації подібних проектів (наявність досвіду може бути підтверджена за рахунок осіб, пов’язаних з ініціатором відносинами контролю);