"8) розгляду відповідно до глави 3 цього Кодексу заяви про надання авторизації для поміщення товарів в митний режим на підставі митної декларації";
2) пункт 2 частини шостої викласти в такій редакції:
"2) всі митні платежі сплачено або надано забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу".
129. У статті 257:
1) у частині першій:
в абзаці першому слова "або уповноваженої ним особи" виключити;
доповнити абзацом такого змісту:
"Особливості подання загальної декларації прибуття та декларації тимчасового зберігання визначені у главах 28 і 37 цього Кодексу";
2) у частині другій слова "або уповноваженої ним особи" виключити;
3) у частині восьмій:
у пункті 2 слова "відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника" замінити словами "відомості про утримувача митного режиму, декларанта, митного представника декларанта, відправника";
після пункту 9 доповнити новим пунктом такого змісту:
"10) номер загальної декларації прибуття або декларації тимчасового зберігання".
У зв’язку з цим пункт 10 вважати пунктом 11.
130. Статтю 259 викласти в такій редакції:
"Стаття 259. Попередня митна декларація
1. Попередня митна декларація подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.
2. Попередня митна декларація подається декларантом до митного органу, в зоні діяльності якого товари, транспортні засоби комерційного призначення будуть пред’явлені для митного оформлення, з метою проведення аналізу ризиків та прискорення виконання митних формальностей.
3. Попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення.
4. Попередня митна декларація приймається митним органом, якщо її перевіркою встановлено, що вона містить необхідні відомості щодо товару і до неї додано необхідні документи або їх копії, у тому числі у вигляді електронного документа або електронної (сканованої) копії паперового документа, на яку накладено електронний підпис декларанта. У разі відсутності на момент подання попередньої митної декларації оригіналів документів дозволяється подання їх копій. Факт прийняття декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
5. Митний орган не має права відмовити в прийнятті попередньої митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.
6. Відмова митного органу в прийнятті попередньої митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.
7. Ввезення товару на територію України за попередньою митною декларацією дозволяється протягом 30 днів з дати її оформлення митним органом.
8. Для випуску товарів до заявленого митного режиму після оформлення попередньої митної декларації, ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх пред’явлення митному органу подається додаткова декларація.
9. Положення цієї статті не застосовуються до:
1) товарів, що переміщуються у митному режимі транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту або на підставі електронної транзитної декларації, що відповідає формату та набору даних, встановленим Конвенцією про процедуру спільного транзиту, відповідно до частини сьомої статті 94 цього Кодексу;
2) товарів, що переміщуються у митному режимі транзиту на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів) із здійсненням контролю за переміщенням таких товарів з використанням електронної транзитної системи;
3) військової техніки та інших товарів, зазначених у частинах першій і другій статті 252-1 цього Кодексу".
131. У частині першій статті 260 слова "або уповноважена ним особа" виключити.
132. У статті 260-1:
1) у частині першій:
в абзаці першому слова "яке має" замінити словами "якому надано";
в абзаці шостому слово "визначених" замінити словом "зазначених" та доповнити словом "підприємства";
2) частину другу викласти в такій редакції:
"2. Спрощена митна декларація може подаватися безпосередньо підприємством, якому надано авторизацію на застосування спрощення "процедура спрощеного декларування", або від його імені підприємством, якому надано авторизацію на провадження митної брокерської діяльності";
3) частини третю і дев’яту виключити.
133. У статті 261:
1) у частині першій слова "або уповноважена ним особа повинні" замінити словом "повинен";
2) у частинах другій і п’ятій слова "або уповноважена ним особа" виключити.
134. У статті 263:
1) у пункті 1 частини четвертої слова "власника товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженої ним особи" замінити словом "декларанта";
2) у першому реченні частини шостої слова "власник або уповноважена ним особа" замінити словом "декларант";
3) частину восьму виключити.
135. У статті 264:
1) у частині другій слова "або уповноваженою ним особою" і "або уповноваженої ним особи" виключити, а слова "або уповноважена ним особа зобов’язані" замінити словом "зобов’язаний";
2) у першому реченні частини четвертої слова "або уповноваженій ним особі" виключити;
3) у частині сьомій слово "представлені" замінити словом "надані";
4) у частині восьмій слова "або уповноважена ним особа несе" замінити словами "та митний представник несуть";
5) у другому реченні частини дванадцятої слова "або уповноваженій ним особі" виключити;
6) у частині тринадцятій:
перше речення після слова "декларантом" доповнити словами "та митним представником";
у другому реченні слова "Декларант та уповноважена ним особа" замінити словами "Декларант та митний представник".
136. У статті 265:
1) частину першу викласти в такій редакції:
"1. Декларантом має право виступати:
1) особа, яка самостійно здійснює декларування у власних інтересах та від власного імені (утримувач митного режиму);
2) особа, в інтересах та від імені якої здійснюється декларування (утримувач митного режиму в разі прямого представництва);
3) особа, яка здійснює декларування в інтересах іншої особи (утримувача митного режиму), але від власного імені (непрямий митний представник)";
2) частину п’яту виключити;
3) частину шосту викласти в такій редакції:
"6. Декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами, утримувачами цих товарів або їхніми митними представниками".
137. У статті 266:
1) назву викласти в такій редакції:
"Стаття 266. Обов’язки, права та відповідальність декларанта та утримувача митного режиму";
2) пункт 2 частини першої викласти в такій редакції:
"2) на вимогу митного органу забезпечити пред’явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення";
3) частини четверту і п’яту викласти в такій редакції:
"4. У разі декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення утримувачем митного режиму від власного імені або його прямим митним представником передбачену цим Кодексом відповідальність за невиконання обов’язків декларанта, передбачених частиною першою цієї статті, несе утримувач митного режиму.
5. У разі декларування товарів непрямим митним представником передбачену цим Кодексом відповідальність за невиконання обов’язків декларанта, передбачених частиною першою цієї статті, несе такий непрямий митний представник".
138. Частину першу статті 267 викласти в такій редакції:
"1. У разі якщо до партії товарів входять товари, які класифікуються у межах однієї товарної позиції згідно з УКТ ЗЕД, вони за заявою декларанта можуть декларуватися для вільного обігу на митній території України або за її межами за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД, за умови що цьому коду відповідає найбільша ставка ввізного або вивізного мита у межах однієї товарної позиції згідно з УКТ ЗЕД. Якщо до окремих товарів, які входять до зазначеної партії, застосовуються передбачені законом заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, такий спосіб декларування не звільняє декларанта від додержання зазначених заходів щодо цих товарів".
139. У частині другій статті 268 слова "або уповноваженим ним особам" виключити.
140. У статті 269:
1) у частинах першій, шостій і восьмій слова "або уповноваженої ним особи" виключити;
2) частину третю викласти в такій редакції:
"3. Якщо після випуску у відповідний митний режим товарів, ввезених на митну територію України, декларантом виявлені товари, переміщені через митний кордон України і не зазначені в митній декларації, за письмовим зверненням декларанта та з дозволу митного органу допускається внесення до митної декларації змін щодо збільшення кількості товарів, випущених у відповідний митний режим, у зв’язку з виявленням незадекларованих товарів";
3) у другому реченні частини десятої слова "або уповноважена ним особа" виключити, а слово "звернулися" замінити словом "звернувся";
4) доповнити частиною одинадцятою такого змісту:
"11. У разі якщо декларування здійснювалося непрямим митним представником внесення змін або відкликання митної декларації може здійснюватися з дозволу митного органу за письмовим зверненням декларанта або утримувача митного режиму".
141. Статтю 276 доповнити частиною другою такого змісту:
"2. Непрямий митний представник може сплачувати мито в інтересах платника мита".
142. Частину п’яту статті 280 після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:
"До товарів, які випускаються у вільний обіг на митній території України відповідно до частини шостої статті 75 цього Кодексу, застосовуються знижені ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не визначено законом".
У зв’язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим.
143. Абзац перший частини першої статті 287 викласти в такій редакції:
"1. При ввезенні (пересиланні) на митну територію України товари, визнані гуманітарною допомогою відповідно до Закону України "Про гуманітарну допомогу", звільняються від оподаткування ввізним митом".
144. У частині першій статті 290:
у пункті 4 слова "відповідно до цього Кодексу" виключити;
доповнити пунктом 9 такого змісту:
"9) якщо товари реалізуються відповідно до частини шостої статті 243 цього Кодексу".
145. У статті 293:
1) частини першу, третю і четверту викласти в такій редакції:
"1. Особою, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів, є декларант, крім випадку, визначеного абзацом другим цієї частини.
У разі якщо декларування товарів здійснюється (здійснювалося) непрямим митним представником, особою, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів, є утримувач митного режиму.
У разі якщо декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, здійснюється оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником шляхом подання реєстрів (тимчасових та/або додаткових), особою, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів, є оператор поштового зв’язку, експрес-перевізник";
"3. Особами, на яких також покладається обов’язок із сплати митних платежів солідарно з особами, зазначеними у частинах першій і другій цієї статті, є:
1) у разі незаконного ввезення товарів на митну територію України, незаконного вивезення товарів за межі митної території України - особа, яка незаконно ввезла (вивезла) товари, а також особи, які брали участь у незаконному ввезенні (вивезенні) товарів, якщо вони знали або повинні були знати про незаконність такого ввезення (вивезення), та особи, які придбали у власність або у володіння незаконно ввезені товари, якщо на момент придбання вони знали або повинні були знати про незаконність ввезення, що належним чином доведено в порядку, встановленому законодавством України;
2) у разі вилучення товарів, що тимчасово зберігаються під митним контролем, з порушенням вимог цього Кодексу та інших нормативно-правових актів - особа, яка незаконно вилучила такі товари, а також особи, які брали участь у незаконному вилученні таких товарів, зберігали та придбали такі товари, або особа, яка відповідає за забезпечення схоронності зазначених товарів;
3) у разі заявлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення до митного режиму транзиту - особа, яка зобов’язана доставити ці товари, транспортні засоби до митного органу призначення;
4) у разі застосування загальної гарантії або звільнення від гарантії для забезпечення сплати митних платежів - підприємство, якому надано авторизацію на застосування відповідного спрощення;
5) у разі декларування товарів непрямим митним представником - такий непрямий митний представник;
6) у разі декларування товарів на основі неповної або неточної інформації, внаслідок чого митні платежі не були сплачені в повному обсязі, - особа, яка надала необхідну для складення митної декларації інформацію та знала чи повинна була знати, що така інформація була неправильною;
7) у разі видачі без дозволу митного органу або втрати товарів, що перебувають під митним контролем в місці доставки або в іншому місці, узгодженому з митним органом призначення, - утримувач місця доставки або особа, яка звернулася за отриманням дозволу на доставку товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них в інше місце, ніж місце доставки.
4. У разі якщо будь-яка з осіб, на яких покладено обов’язок із сплати митних платежів, виконала такий обов’язок у повному обсязі, обов’язок із сплати митних платежів інших осіб вважається виконаним та припиняється.
У разі якщо будь-яка з осіб, на яких покладено обов’язок із сплати митних платежів, виконала такий обов’язок частково, обов’язок із сплати митних платежів інших осіб зменшується на суму частково виконаного обов’язку із сплати митних платежів";
2) частину п’яту виключити.
146. У частині першій статті 297 слова "(уповноваженою ним особою)" виключити, а слова "платником податків" замінити словами "особою, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів (у тому числі через непрямого митного представника)".
147. У частині першій статті 298 слова "(уповноваженою ним особою)" виключити.
148. У статті 299:
1) частину другу викласти в такій редакції:
"2. Авансовими платежами (передоплатою) є грошові кошти, внесені/переказані особою, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів, за власним бажанням на рахунки, відкриті митним органам в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних платежів";
2) у частині третій слово "вносяться" замінити словами "вносяться/переказуються";
3) у частині четвертій слово "внесла" замінити словами "внесла/переказала";
4) у частині шостій слово "внесення" замінити словами "внесення/переказу";
5) у частині сьомій слова "платник податків" в усіх відмінках замінити словами "особа, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів" у відповідному відмінку, а слово "унесених" - словами "внесених/переказаних".
149. Частину другу статті 300 виключити.
150. Частину першу статті 303 викласти в такій редакції:
"1. У разі несплати або неповної сплати митних платежів у порядку і в строки, встановлені цим Кодексом та Податковим кодексом України, несплачена сума митних платежів вважається податковим боргом особи, визначеної відповідно до частини першої або другої статті 293 цього Кодексу, та стягується у порядку і строки, встановлені Податковим кодексом України".
151. У частині п’ятій статті 306 слова "для забезпечення сплати митних платежів" виключити.
152. Частину першу статті 308 викласти в такій редакції:
"1. Способами забезпечення сплати митних платежів є:
1) грошова застава;
2) індивідуальна гарантія;
3) забезпечення сплати митних платежів на умовах спрощення "використання загальної гарантії";
4) забезпечення сплати митних платежів на умовах спрощення "використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 50 відсотків";
5) забезпечення сплати митних платежів на умовах спрощення "використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 30 відсотків";
6) забезпечення сплати митних платежів на умовах спрощення "використання звільнення від гарантії";
( Абзац восьмий пункту 152 розділу I в редакції Закону № 4323-IX від 25.03.2025 )
7) забезпечення сплати митних платежів на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року;
( Абзац пункту 152 розділу I в редакції Закону № 4323-IX від 25.03.2025 )
8) забезпечення сплати митних платежів на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) із застосуванням книжки (карнета) А.Т.А. або книжки (карнета) CPD;
( Абзац пункту 152 розділу I в редакції Закону № 4323-IX від 25.03.2025 )
9) забезпечення сплати митних платежів на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту";
( Абзац пункту 152 розділу I в редакції Закону № 4323-IX від 25.03.2025 )
153. У статті 309:
1) у частині першій слова "в установленому порядку на ім’я митних органів" замінити словами "митним органам";
2) у частині третій слова "підприємством-нерезидентом або уповноваженою ним особою" замінити словом "нерезидентом";
3) у частині шостій слово "внесені" замінити словами "внесені/переказані";
4) у частині сьомій слова "або уповноваженої нею особи" виключити;
5) у частині восьмій слова "може здійснюватися у будь-якому митному органі у строк" замінити словами "здійснюється шляхом переказу цих коштів на рахунок, визначений у заяві, у строк";
6) частину десяту доповнити абзацом такого змісту:
"У випадках, передбачених частиною одинадцятою статті 55 цього Кодексу, грошові кошти, внесені/переказані як грошова застава, перераховуються до державного бюджету наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною сьомою статті 55 цього Кодексу".
154. У статті 310:
1) частину першу викласти в такій редакції:
"1. Гарантія є зобов’язанням гаранта виплатити на вимогу митного органу суму коштів у межах розміру гарантії та в порядку і строки, встановлені цим Кодексом, у разі невиконання особою обов’язку із сплати митних платежів";
2) в абзаці третьому частини п’ятої слова "щодо гарантування процедури спільного транзиту" замінити словами "для забезпечення сплати митних платежів щодо товарів, поміщених у митний режим транзиту на умовах цієї Конвенції";
3) в абзацах четвертому і п’ятому частини десятої слово "відкликання" замінити словами "відкликання гарантії".
155. Статті 311-312-2 викласти в такій редакції:
"Стаття 311. Загальна гарантія
1. Загальна гарантія може бути застосована, за умови наявності у підприємства діючої авторизації на застосування одного із спрощень:
1) "використання загальної гарантії";
2) "використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 50 відсотків";
3) "використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 30 відсотків".
2. Під зменшенням розміру забезпечення референтної суми загальної гарантії до 50 відсотків або до 30 відсотків розуміється застосування визначеної референтної суми загальної гарантії, але з фактичним забезпеченням цієї референтної суми загальною гарантією, виданою гарантом, на 50 відсотків або на 30 відсотків відповідно.
3. Для застосування спрощення, передбаченого пунктами 1-3 частини першої цієї статті, підприємство зобов’язано надати митному органу загальну гарантію, видану гарантом, як забезпечення відповідної частини референтної суми.
4. Для застосування кожного окремого спрощення, визначеного пунктами 1-3 частини першої цієї статті, надається окрема загальна гарантія.
5. Розмір загальної гарантії, виданої гарантом, не може бути меншим за частину референтної суми загальної гарантії, що підлягає забезпеченню.
Стаття 312. Звільнення від гарантії
1. Звільнення від гарантії може бути застосовано за умови наявності у підприємства діючої авторизації на застосування спрощення "використання звільнення від гарантії".
2. Під звільненням від гарантії розуміється використання визначеної референтної суми звільнення від гарантії, але з фактичним звільненням від забезпечення референтної суми гарантією, виданою гарантом.
Стаття 312-1. Авторизація на застосування спрощень "використання загальної гарантії", "використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 50 відсотків", "використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 30 відсотків", "використання звільнення від гарантії"
1. Авторизація на застосування спрощення "використання загальної гарантії" надається підприємству, яке:
1) відповідає критерію, визначеному пунктом 1 частини третьої статті 12 цього Кодексу;
2) відповідає критерію, визначеному пунктом 4 частини третьої статті 12 цього Кодексу, або регулярно виступає декларантом (протягом попередніх 12 місяців митними органами здійснено митне оформлення не менше 50 митних декларацій для поміщення товарів у митні режими).
2. Авторизація на застосування спрощення "використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 50 відсотків" надається підприємству, яке додатково до умов, визначених частиною першою цієї статті, відповідає критерію, визначеному пунктом 3 частини третьої статті 12 цього Кодексу, та умовам, визначеним підпунктами "а" і "б" пункту 1, пунктами 2 і 4 частини другої статті 14 цього Кодексу.
3. Авторизація на застосування спрощення "використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 30 відсотків" надається підприємству, яке додатково до умов, визначених частинами першою і другою цієї статті, відповідає умові, визначеній пунктом 6 частини другої статті 14 цього Кодексу.
4. Авторизація на застосування спрощення "використання звільнення від гарантії" надається підприємству, яке додатково до умов, визначених частинами першою, другою і третьою цієї статті, відповідає умовам, визначеним підпунктами "в" - "ґ" пункту 1 та пунктами 3, 5, 7 частини другої статті 14 цього Кодексу.
( Абзац двадцятий пункту 155 розділу I із змінами, внесеними згідно із Законом № 4323-IX від 25.03.2025 )
5. Авторизація на застосування спрощень, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 13 цього Кодексу, повинна, зокрема, визначати:
1) референтну суму загальної гарантії або звільнення від гарантії;
2) розмір забезпечення референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії;
3) перелік товарів із зазначенням їх кодів згідно з УКТ ЗЕД, засоби та способи їх переміщення, щодо яких загальна гарантія або звільнення від гарантії не застосовуються (у разі встановлення обмежень щодо застосування загальної гарантії або звільнення від гарантії);
4) обов’язок підприємства інформувати митницю про всі події та обставини, що можуть впливати або мають вплив на дотримання ним умов, визначених в авторизації на застосування спрощення.
6. Підприємство не може одночасно мати більше однієї авторизації на застосування спрощень, передбачених пунктами 2-4 частини першої статті 13 цього Кодексу.
У разі подання підприємством заяви про надання одного із спрощень, передбачених пунктами 2-4 частини першої статті 13 цього Кодексу, митний орган одночасно із рішенням про надання відповідної авторизації приймає рішення про скасування попередньої наявної у підприємства діючої авторизації на застосування іншого спрощення, передбаченого пунктами 2-4 частини першої статті 13 цього Кодексу.
Стаття 312-2. Референтна сума загальної гарантії або звільнення від гарантії
1. Загальна гарантія або звільнення від гарантії використовується в межах референтної суми такої загальної гарантії або звільнення від гарантії, зазначеної у відповідній авторизації на застосування спрощення.
2. Референтна сума загальної гарантії або звільнення від гарантії повинна бути не меншою загальної суми митних платежів, яка може підлягати сплаті, одночасно за всіма операціями з товарами, щодо яких надається загальна гарантія або звільнення від гарантії, протягом всього часу перебування товарів під митним контролем.
3. Розмір референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії визначається підприємством самостійно відповідно до вимог цього Кодексу та зазначається у заяві про надання авторизації на застосування відповідного спрощення.
У разі подання заяви на отримання одного із спрощень, визначених пунктами 2-4 частини першої статті 13 цього Кодексу, разом із такою заявою підприємством подається розрахунок референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії, що здійснюється з урахуванням обсягу минулих операцій з товарами у розмірі суми митних платежів за одночасними операціями, пов’язаними із забезпеченням сплати митних платежів, яка обліковувалася в митних органах станом на будь-яку дату протягом 365 днів, що передують дню подання такої заяви.
Референтна сума загальної гарантії або звільнення від гарантії, розрахована відповідно до абзацу другого цієї частини, може бути збільшена на 50 відсотків з урахуванням обсягу передбачуваних майбутніх операцій, що підтверджується комерційною документацією підприємства.
4. За заявою підприємства референтна сума загальної гарантії або звільнення від гарантії може бути змінена".
156. У назві та тексті статті 312-3 слово "базова" в усіх відмінках замінити словом "референтна" у відповідному відмінку.
157. У статті 315-1:
1) в абзаці другому частини четвертої слово "базової" замінити словом "референтної";
2) частину п’яту викласти в такій редакції:
"5. Гарантія не може бути застосована у випадках, визначених статтями 315-2, 315-3, частиною другою статті 315-4 цього Кодексу, зупинення реєстрації гаранта, а також за наявності відповідно до частини четвертої статті 317-2 цього Кодексу податкового боргу гаранта".
158. У статті 315-2:
1) у частині третій слова "звільнення від гарантії" замінити словами "використання звільнення від гарантії";
2) частину п’яту викласти в такій редакції:
"5. Після внесення до електронної системи управління гарантіями інформації про скасування реєстрації гарантії, звільнення від гарантії їх застосування не дозволяється";
( Пункт 158 розділу I в редакції Закону № 4323-IX від 25.03.2025 )
159. Частину четверту статті 315-3 викласти в такій редакції:
"4. З дня набрання чинності рішенням гаранта про відкликання гарантії застосування такої гарантії заборонено".
160. У статті 315-4:
1) у назві та тексті слово "базової" замінити словом "референтної";
2) у частині першій:
в абзаці першому слова "зобов’язань, забезпечених гарантією" замінити словами "зобов’язань, забезпечених гарантією, звільненням від гарантії";
доповнити абзацом другим такого змісту:
"Вивільнення індивідуальної гарантії, зарезервованої частини референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії здійснюється митним органом, яким було застосовано гарантію, звільнення від гарантії";
3) в абзаці шостому частини третьої слова "зобов’язань, забезпечених гарантією" замінити словами "зобов’язань, забезпечених гарантією, звільненням від гарантії";
( Пункт 160 розділу I в редакції Закону № 4323-IX від 25.03.2025 )
161. У назві та тексті статті 315-5слово "базової" замінити словом "референтної".
162. У статті 316:
1) пункт 2 частини першої викласти в такій редакції:
"2) страховики, крім страховиків, які отримали ліцензію на здійснення діяльності за класами страхування життя";
2) у частині другій:
доповнити пунктом 4-1такого змісту:
"4-1) протягом останніх 12 місяців не мати випадків застосування до фінансової установи або до власників істотної участі в ній санкцій іноземними державами (крім держав, що здійснили або здійснюють збройну агресію проти України в значенні, наведеному в Законі України "Про оборону України") або міждержавними об’єднаннями, або міжнародними організаціями та/або застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції";
у пункті 5:
підпункт "в" виключити;
підпункт "г" викласти в такій редакції:
"г) дотримуватися пруденційних нормативів, установлених Національним банком України, протягом останніх шести місяців";
у пункті 6:
підпункти "а"-"ґ" викласти в такій редакції:
"а) мати чинну ліцензію на здійснення діяльності із страхування за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування";
б) дотримуватися протягом останніх 36 місяців обов’язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика та/або вимог щодо забезпечення платоспроможності, визначених Національним банком України відповідно до Закону України "Про страхування";
в) мати протягом останніх 36 місяців сформовані страхові та/або технічні резерви у порядку та обсягах, визначених законодавством;
г) не перебувати протягом останніх 36 місяців у процедурі санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство;
ґ) не мати протягом останніх 36 місяців випадків порушення провадження у справі про банкрутство";
підпункт "д" виключити;
підпункти "а"-"ґ" пункту 7 викласти в такій редакції:
"а) мати чинну ліцензію фінансової компанії, що надає право на провадження діяльності з надання гарантій;
б) дотримуватися протягом останніх 36 місяців критеріїв та вимог до діяльності фінансової компанії, встановлених Національним банком України;
в) дотримуватися протягом останніх 36 місяців обов’язкових нормативів та/або пруденційних вимог до фінансових компаній, які надають гарантії, встановлених Національним банком України;
г) не мати протягом останніх 36 місяців випадків порушення провадження у справі про банкрутство;
ґ) не перебувати протягом останніх 36 місяців у процедурі санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство";
3) частину п’яту доповнити абзацом такого змісту:
"Порядок створення та ведення реєстру гарантів затверджується Кабінетом Міністрів України";
4) у частині сьомій:
абзац другий після слів та цифри "визначених пунктами 2" доповнити цифрами "4-1";
в абзаці третьому після слів та цифри "визначеним пунктами 2" доповнити цифрами "4-1", а слова "інформує про це центральний орган" замінити словами "інформує про це, а також про застосування (незастосування) заходів впливу у зв’язку з таким порушенням, центральний орган";
доповнити абзацом такого змісту:
"У разі виявлення невідповідності фінансової установи, включеної до реєстру гарантів, умовам, визначеним підпунктом "г" пункту 5, підпунктами "б", "в" пункту 6, підпунктами "б", "в" пункту 7 частини другої цієї статті, але за порушення яких Національним банком України не було застосовано до фінансової установи заходів впливу, передбачених законодавством України, зазначені умови не є підставою для зупинення або скасування реєстрації гаранта. У такому випадку Національний банк України не надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, інформацію про таке порушення".
163. Частину першу статті 316-1 доповнити абзацами такого змісту:
"Під час застосування процедури, передбаченої статтею 19-9 цього Кодексу, у разі наміру митного органу прийняти рішення про зупинення реєстрації гаранта або в результаті проведення оцінки вжитих заходів відповідно до статті 19-15 цього Кодексу під час зупинення такого рішення у зв’язку з невідповідністю фінансової установи умовам, визначеним підпунктом "г" пункту 5, підпунктами "б", "в" пункту 6, підпунктами "б", "в" пункту 7 частини другої статті 316 цього Кодексу, рішення про зупинення або скасування реєстрації гаранта не приймається у разі дотримання таких умов:
1) фінансова установа забезпечила виконання відповідних нормативів, критеріїв, сформувала відповідні резерви;
2) відсутність застосування Національним банком України заходів впливу до такої фінансової установи".
164. У статті 317:
1) частину першу доповнити абзацом такого змісту:
"У разі встановлення обставин або виникнення подій, що можуть свідчити про невиконання вимог митного режиму транзиту або митних формальностей, необхідних для завершення митного режиму транзиту, процедура запиту інформації, передбачена абзацом першим цієї частини, виконується митним органом, у зоні діяльності якого розпочалося транзитне переміщення товарів";
2) частину другу викласти в такій редакції:
"2. Запит інформації надсилається:
1) митному органу, в зоні діяльності якого встановлені такі обставини та/або події;
2) декларанту;
3) утримувачу митного режиму;
4) особі, яка зобов’язана доставити ці товари, транспортні засоби до митного органу призначення;
5) іншим митним органам (за необхідності)";
3) частину третю доповнити абзацом такого змісту:
"Запит інформації для з’ясування обставин невиконання вимог митного режиму транзиту або митних формальностей, необхідних для завершення митного режиму транзиту, передбачений абзацом другим частини першої цієї статті, надсилається наступного робочого дня після спливу семи діб після закінчення строку транзитного перевезення, встановленого частиною першою статті 95 цього Кодексу, якщо протягом цього періоду не було отримано інформацію, що дозволяє припинити з’ясування таких обставини";
4) у частині четвертій слова "Декларант зобов’язаний" замінити словами і цифрами "Особи, зазначені у пунктах 2-4 частини другої цієї статті, зобов’язані".
165. У статті 317-1:
1) абзац другий частини другої замінити чотирма новими абзацами такого змісту:
"Вимога, зазначена в абзаці першому цієї частини, не направляється у таких випадках:
розмір несплаченої суми митних платежів щодо товарів, зазначених в одній митній декларації, становить менше 20 гривень;
використання згідно з частиною одинадцятою статті 55 цього Кодексу забезпечення сплати митних платежів, наданого у формі грошової застави;
в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України";
2) у частині четвертій слово "внесених" замінити словами "внесених/переказаних";
3) доповнити частинами сьомою і восьмою такого змісту:
"7. У разі якщо будь-яка з осіб, на яких покладено обов’язок із сплати митних платежів, виконала такий обов’язок у повному обсязі, обов’язок із сплати митних платежів інших осіб вважається виконаним та припиняється.
У разі якщо будь-яка з осіб, на яких покладено обов’язок із сплати митних платежів, виконала такий обов’язок частково, обов’язок із сплати митних платежів інших осіб зменшується на суму частково виконаного обов’язку із сплати митних платежів.
8. У разі невиконання або неповного виконання особою, на яку покладено обов’язок із сплати митних платежів, протягом строку, визначеного частиною третьою цієї статті, обов’язку із сплати грошового зобов’язання, забезпеченого у спосіб, визначений пунктами 2-5 частини першої статті 308 цього Кодексу, обов’язок із сплати митних платежів покладається на гаранта в межах суми наданого забезпечення.
( Абзац четвертий підпункту 3 пункту 165 розділу I із змінами, внесеними згідно із Законом № 4323-IX від 25.03.2025 )
У разі відсутності забезпечення сплати митних платежів, звільнення від гарантії або надання забезпечення сплати митних платежів у спосіб, визначений пунктами 4-5 частини першої статті 308 цього Кодексу, несплачена в порядку та в строки, встановлені цим Кодексом, сума грошового зобов’язання вважається податковим боргом особи, зазначеної у частині першій статті 293 цього Кодексу, та стягується в порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України".
( Абзац п'ятий підпункту 3 пункту 165 розділу I із змінами, внесеними згідно із Законом № 4323-IX від 25.03.2025 )
166. У статті 319:
1) у пункті 7 частини п’ятої слова "або уповноваженої ним особи" виключити;
2) у частині шостій:
у пункті 1:
після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"необхідність проведення додаткової ідентифікації товарів (нанесення відповідного маркування тощо)".
У зв’язку з цим абзаци шостий і сьомий вважати відповідно абзацами сьомим і восьмим;
абзац восьмий викласти в такій редакції:
"необхідність проведення додаткової обробки товарів (фумігації, знезараження)";
у пункті 2:
в абзацах першому і другому слово "сьомому" замінити словом "восьмому";
в абзаці третьому слова "(уповноваженій ним особі)" виключити;
доповнити абзацами такого змісту:
"Не пізніше однієї години з моменту виконання процедур, зазначених в абзацах п’ятому - восьмому пункту 1 цієї частини, або отримання одного з повідомлень, передбачених абзацами четвертим, п’ятим пункту 2 цієї частини, посадова особа відповідного уповноваженого органу зобов’язана прийняти одне з таких рішень та внести відповідну інформацію до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" щодо:
надання дозволу на пропуск товарів через митний кордон України для переміщення їх до пункту призначення на території України чи до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України;
надання дозволу на випуск товарів у заявлений митний режим відповідно до мети їх ввезення в Україну в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України;
заборони ввезення товарів на митну територію України";
3) у частині восьмій слова "(уповноваженою ним особою)" виключити;
4) у частині дев’ятій:
в абзаці першому слова "(уповноваженою ним особою)" виключити;
у пункті 1:
після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"необхідність проведення додаткової ідентифікації товарів (нанесення відповідного маркування тощо)".
У зв’язку з цим абзаци шостий і сьомий вважати відповідно абзацами сьомим і восьмим;
абзац восьмий викласти в такій редакції:
"необхідність проведення додаткової обробки товарів (фумігації, знезараження)";
у підпункті 2:
в абзаці першому слово "сьомому" замінити словом "восьмому";
після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
"Посадова особа відповідного уповноваженого державного органу, призначена для виконання процедур, зазначених в абзацах четвертому - восьмому пункту 1 цієї частини, зобов’язана виконати такі процедури та внести до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" інформацію про їх виконання".
У зв’язку з цим абзаци другий - п’ятий вважати відповідно абзацами третім - шостим;
абзаци п’ятий і шостий викласти в такій редакції:
"У разі якщо посадовою особою відповідного уповноваженого органу, яка проводить заходи офіційного контролю товарів у пункті їх призначення на території України, внесено до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" інформацію про необхідність проведення огляду (інспектування) товарів, необхідність проведення додаткової ідентифікації товарів (нанесення відповідного маркування тощо), взяття проб (зразків) товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи), проведення додаткової обробки товарів (фумігації, знезараження), термін проведення відповідних процедур у рамках заходів офіційного контролю узгоджується з використанням механізму "єдиного вікна" між декларантом, відповідним уповноваженим органом та митним органом за принципом вибору найближчого можливого терміну, але не пізніше ніж через вісім робочих годин від терміну, запропонованого декларантом.
Після завершення заходів офіційного контролю товарів у пункті їх призначення на території України посадова особа відповідного уповноваженого органу, яка їх здійснювала, зобов’язана невідкладно внести до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" інформацію про прийняте рішення, передбачене абзацами другим і третім пункту 1 цієї частини";
5) в абзаці третьому частини десятої слова "яке отримало" замінити словами "якому надано";
6) в абзаці першому частини дванадцятої слово "сайті" замінити словом "веб-сайті".
167. У частині другій статті 320 слово "власника" замінити словом "утримувача", а слова "або уповноваженої ним особи" виключити.
168. У частині п’ятій статті 321 слова "власник або уповноважена ним особа не звернулися" замінити словами "утримувач товару не звернувся".
169. У статті 325:
1) частину першу викласти в такій редакції:
"1. За письмовою заявою декларанта або утримувача товарів та з дозволу митного органу можуть здійснюватися операції, передбачені частиною першою статті 203 цього Кодексу, а також заміна транспортного засобу комерційного призначення. Зазначені операції здійснюються за рахунок декларанта або інших заінтересованих осіб. У разі відмови у наданні дозволу на здійснення зазначених операцій митний орган зобов’язаний невідкладно письмово повідомити декларанта про причини і підстави відмови";
2) у частині другій слова "власником товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженими ними особами" замінити словом "декларантом".
170. У статті 326:
1) у частині другій: