3) продовження строку митного оформлення є рішенням, визначеним пунктом 3 частини третьої статті 19-2 цього Кодексу;
4) запит документів та/або інформації є рішенням, визначеним пунктом 4 частини третьої статті 19-2 цього Кодексу;
5) оформлення митної декларації є рішенням, визначеним пунктом 5 частини третьої статті 19-2цього Кодексу;
6) відмова у митному оформленні є рішенням, визначеним пунктом 6 частини третьої статті 19-2цього Кодексу;
7) внесення змін до митної декларації є рішенням, визначеним пунктом 7 частини третьої статті 19-2 цього Кодексу;
8) визнання митної декларації недійсною є рішенням, визначеним пунктом 12 або 13 частини третьої статті 19-2 цього Кодексу.
3. Умови надання авторизації для поміщення товарів у відповідний митний режим визначаються цим Кодексом.
4. У разі надання авторизації для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення на підставі митної декларації замість митної декларації можуть використовуватися інші документи, передбачені законодавством України з питань митної справи.
5. Заборонено надання авторизації для поміщення товарів у митний режим на підставі митної декларації в разі:
1) передачі прав та обов’язків іншому підприємству відповідно до статті 73-4цього Кодексу;
2) використання еквівалентних товарів відповідно до статті 73-7цього Кодексу;
3) застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням";
4) застосування спрощення "процедура спрощеного декларування";
5) якщо підприємству було надано три або більше авторизацій для поміщення товарів у митний режим на підставі митної декларації протягом одного місяця або підприємству було надано 20 чи більше авторизацій для поміщення товарів у митний режим на підставі митної декларації протягом одного року;
6) поміщення в митний режим товарів вартістю понад 10000 євро.
Обмеження, встановлені цією частиною, не застосовуються, якщо товари переміщуються через митний кордон України із застосуванням книжки (карнета) А.Т.А., книжки (карнета) CPD.
6. Після надання авторизації для поміщення товарів у митний режим:
1) підприємство має дотримуватися умов, визначених в авторизації для поміщення товарів у митний режим, а також не допускати випадків невідповідності умовам надання такої авторизації;
2) митні органи проводять моніторинг відповідності відповідно до статті 19-12 цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених статтею 73-10 цього Кодексу.
7. Підприємство, якому надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим, є утримувачем відповідного митного режиму.
Стаття 73-2. Строк дії авторизації для поміщення товарів у митний режим
1. Строк дії авторизації для поміщення товарів у митний режим, що надається на підставі заяви підприємства, встановлюється митним органом у такій авторизації, виходячи з кількості товарів, переліку операцій, які передбачається здійснювати з такими товарами, способу та тривалості їх здійснення, мети ввезення товарів, використання еквівалентних товарів, але не може перевищувати п’яти років з дня набрання чинності рішенням про надання авторизації.
За заявою підприємства строк дії такої авторизації може бути продовжено митним органом, але не більш як на 180 днів.
2. Строк дії авторизації для поміщення товарів у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), переробки на митній території, переробки за межами митної території, що надається на підставі митної декларації, встановлюється митним органом у такій митній декларації та не може перевищувати 180 днів з дня завершення митного оформлення.
3. Строк дії авторизації для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення, що надається на підставі митної декларації, не може перевищувати трьох років з дня завершення митного оформлення.
Стаття 73-3. Зберігання документів та ведення облікових записів
1. Підприємство, якому надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим, має забезпечити зберігання документів та ведення облікових записів щодо товарів, поміщених у відповідний митний режим.
2. Облікові записи підприємства, якому надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим, мають містити інформацію та відомості, що дозволяють митним органам здійснювати контроль за відповідним митним режимом, зокрема щодо ідентифікації товарів, поміщених у відповідний митний режим, їх митного статусу та їх переміщення.
3. Підприємство має право вести облікові записи в паперовій або електронній формі.
4. Облікові записи підприємства, якому надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим, з урахуванням виду та характеру господарських операцій мають містити таку інформацію:
1) номер авторизації, на підставі якої товари поміщуються у митний режим;
2) номер митної декларації (декларації тимчасового зберігання) або документа, який відповідно до законодавства її замінює, на підставі якої здійснюється поміщення товарів у митний режим, та відомості про спосіб завершення митного режиму;
3) відомості щодо інших документів, крім митних декларацій, на підставі яких здійснюється поміщення товарів у митний режим та завершення митного режиму;
4) відомості, що дозволяють ідентифікувати товари:
а) ідентифікаційні номери, кількість і вид паковання (упаковки);
б) кількість товарів;
в) звичайний торговельний опис та/або технічний опис товару;
г) ідентифікаційні позначки та/або номер контейнера (за наявності), необхідні для ідентифікації товарів;
5) відомості про місцезнаходження товарів та відомості про переміщення товарів між різними місцями на митній території України;
6) відомості про митний статус товарів (у разі зберігання товарів з різним митним статусом облікові записи повинні забезпечувати можливість виокремлення відомостей про товари з різним митним статусом);
7) відомості про країну походження товарів (у разі якщо така інформація необхідна для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру);
8) відомості про передачу прав та обов’язків, зокрема відомості про підприємства, яким передавалися права та обов’язки в межах авторизації, із зазначенням прав та обов’язків, які передавалися;
9) відомості про здійснення звичайних операцій з товарами та відомості про новий код товарів згідно з УКТ ЗЕД (у разі здійснення звичайних операцій з товарами, які призводять до зміни коду товару згідно з УКТ ЗЕД);
10) відомості про використання еквівалентних товарів, зокрема перелік еквівалентних товарів, які були використані, їх код згідно з УКТ ЗЕД, кількість, опис, якісні та технічні характеристики;
11) відомості про використання замінних товарів, зокрема перелік замінних товарів, які були використані, їх код згідно з УКТ ЗЕД, кількість, опис, якісні та технічні характеристики (у разі поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території);
12) обсяг виходу продуктів переробки (у разі поміщення товарів у митний режим переробки на митній території, переробки за межами митної території);
13) вартість послуг за зберігання та/або здійснення звичайних операцій з товарами;
14) відомості про місцезнаходження бухгалтерської, комерційної та транспортної документації підприємства.
5. Підприємство забезпечує фізичний та/або із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій доступ посадових осіб митних органів до облікових записів підприємства.
6. Підприємство, яке відповідає критерію, визначеному пунктом 2 частини третьої статті 12 цього Кодексу, вважається таким, що відповідає умові зберігання документів та ведення облікових записів, зазначеній у цій статті.
Стаття 73-4. Передача прав та обов’язків, визначених в авторизації для поміщення товарів у митний режим
1. Права та обов’язки, визначені в авторизації для поміщення товарів у митний режим, можуть бути повністю або частково передані іншому підприємству або підприємствам.
2. Підприємство може передати такі права:
1) здійснення операцій з товарами, поміщеними у відповідний митний режим, у тому числі звичайних операцій із товарами, передбачених статтею 73-6 цього Кодексу, використання товарів за кінцевим (цільовим) призначенням;
2) переміщення товарів відповідно до статті 73-5цього Кодексу;
3) завершення митного режиму відповідно до статті 73-8 цього Кодексу;
4) повернення (вивільнення) забезпечення сплати митних платежів.
3. Разом із передачею прав підприємство може передати такі обов’язки:
1) здійснення операцій з товарами, поміщеними у відповідний митний режим, на умовах, визначених у авторизації;
2) зберігання документів та ведення записів щодо товарів, поміщених у відповідний митний режим відповідно до статті 73-3 цього Кодексу;
3) подання звіту про завершення митного режиму відповідно до статті 73-9 цього Кодексу;
4) надання забезпечення сплати митних платежів;
5) сплата митних платежів у разі невиконання умов відповідного митного режиму.
4. Передача прав та обов’язків може здійснюватися шляхом:
1) повної або часткової передачі прав та обов’язків іншому підприємству, але без передачі обов’язку щодо подання звіту про завершення митного режиму відповідно до статті 73-8 цього Кодексу;
2) повної передачі всіх прав та обов’язків, включаючи передачу обов’язку щодо подання звіту про завершення митного режиму відповідно до статті 73-8 цього Кодексу.
У випадку, передбаченому пунктом 1 цієї частини, підприємство, якому надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим, несе відповідальність за недотримання умов, визначених в авторизації, підприємством, якому передано права та обов’язки за такою авторизацією.
5. Передача прав та обов’язків підприємства, якому надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим, іншому підприємству здійснюється за заявою про передачу прав та обов’язків, яка подається до митного органу, який прийняв рішення про надання авторизації для поміщення товарів у митний режим.
6. Заява про передачу прав та обов’язків подається до митного органу разом із заявою про надання авторизації для поміщення товарів у митний режим або окремо після надання такої авторизації.
7. У разі якщо заява про передачу прав та обов’язків подається разом із заявою про надання авторизації для поміщення товарів у митний режим, її розгляд здійснюється митним органом у межах строків, встановлених для прийняття рішення про надання авторизації для поміщення товарів у митний режим.
У разі подання заяви про передачу прав та обов’язків після отримання авторизації для поміщення товарів у митний режим її розгляд здійснюється митним органом у строк не більше 30 днів з дати отримання такої заяви.
8. Під час розгляду заяви про передачу прав та обов’язків відповідно до пункту 1 частини четвертої цієї статті митний орган проводить перевірку відповідності підприємства, якому передаються права та обов’язки, умовам, визначеним в авторизації для поміщення товарів у митний режим, необхідним для реалізації відповідних прав або виконання відповідних обов’язків.
Під час розгляду заяви про передачу прав та обов’язків відповідно до пункту 2 частини четвертої цієї статті митний орган проводить оцінку відповідності підприємства, якому передаються права та обов’язки, умовам надання авторизації для поміщення товарів у митний режим.
9. За результатом розгляду заяви митний орган приймає рішення про надання згоди на передачу прав та обов’язків або про відмову у наданні згоди на передачу прав та обов’язків.
10. У разі прийняття митним органом рішення про надання згоди на передачу прав та обов’язків відповідно до пункту 1 частини четвертої цієї статті в авторизації для поміщення товарів у митний режим зазначається перелік підприємств, яким передаються права та обов’язки, із зазначенням відповідних прав та обов’язків, які передаються, а також інші умови передачі таких прав та обов’язків.
У разі прийняття митним органом рішення про надання згоди на передачу прав та обов’язків відповідно до пункту 2 частини четвертої цієї статті підприємство, яке передає права та обов’язки, зобов’язано подати звіт про завершення митного режиму (щодо товарів, з якими були здійснені операції із товарами) станом на дату, визначену митним органом як дата передачі прав та обов’язків іншому підприємству. Митні органи проводять моніторинг відповідності підприємства, якому передано права та обов’язки, з дати передачі прав та обов’язків, визначеної митним органом. Підприємство, якому передано права та обов’язки відповідно до пункту 2 частини четвертої цієї статті, вважається утримувачем митного режиму з дати, визначеної митним органом як дата передачі прав та обов’язків.
11. У разі передачі прав та обов’язків отримання підприємством, якому передаються права та обов’язки, нової авторизації для поміщення товарів у митний режим не вимагається. Подання нової митної декларації щодо таких товарів здійснюється у разі застосування забезпечення сплати митних платежів, а також у разі повної передачі прав та обов’язків на товари, поміщені в митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування.
Стаття 73-5. Переміщення товарів митною територією України без поміщення товарів у митний режим транзиту
1. З дозволу митного органу підприємство має право переміщувати товари, поміщені у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, тимчасового вивезення, митного складу, переробки на митній території, переробки за межами митної території, з одного місця в інше місце на митній території України.
2. Переміщення товарів, поміщених у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, переробки на митній території, може здійснюватися між різними місцями на митній території України без застосування до них митних формальностей, крім тих, що стосуються зберігання документів та ведення облікових записів підприємства відповідно до статті 73-3 цього Кодексу.
3. Переміщення товарів, поміщених у митний режим тимчасового вивезення або переробки за межами митної території, може здійснюватися від митного органу, який здійснив випуск товарів у митний режим, до пункту пропуску через державний кордон України.
4. Переміщення товарів, поміщених у митний режим митного складу, може здійснюватися без застосування до них митних формальностей, крім тих, що стосуються зберігання документів та ведення облікових записів підприємства відповідно до статті 73-3 цього Кодексу, в таких випадках:
1) переміщення товарів між різними місцями зберігання товарів, які зазначені в одній авторизації;
2) переміщення товарів від митного органу, який здійснив випуск товарів у митний режим, до місць зберігання таких товарів;
3) переміщення товарів від місць зберігання таких товарів до пункту пропуску через державний кордон України чи до будь-якого митного органу, зазначеного в авторизації.
Строк переміщення товарів, поміщених у митний режим митного складу, не може перевищувати 30 днів з дня вивезення товарів з митного складу.
За заявою декларанта митні органи можуть продовжити строк, зазначений в абзаці п’ятому частини четвертої цієї статті, але не більш як на 30 днів.
5. Переміщення товарів, поміщених у митний режим вільної митної зони або безмитної торгівлі, може здійснюватися у межах вільної митної зони або в межах магазину безмитної торгівлі.
6. Переміщення товарів, поміщених у митний режим знищення або руйнування, відмови на користь держави, може здійснюватися від митного органу, який здійснив випуск товарів у митний режим, до місця виконання операцій із знищення або руйнування товарів або до складу митного органу.
Стаття 73-6. Звичайні операції з товарами
1. З товарами, поміщеними у митний режим митного складу, переробки на митній території, переробки за межами митної території, вільної митної зони, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, можуть проводитися звичайні операції для збереження таких товарів, покращення їх зовнішнього вигляду чи товарної якості або підготовки до розповсюдження чи продажу.
2. У разі якщо інше не передбачено цією статтею, звичайні операції з товарами не повинні вести до зміни коду товарів, з якими проводяться такі операції, згідно з УКТ ЗЕД.
3. Заборонено здійснення звичайних операцій з товарами у разі, якщо такі операції призводять до зміни коду таких товарів згідно з УКТ ЗЕД та/або зміни їх країни походження, внаслідок чого до таких товарів не застосовуватимуться мито, акцизний податок, податок на додану вартість або застосовуватимуться менші ставки мита, акцизного податку або податку на додану вартість у разі їх випуску у вільний обіг на митній території України.
4. Звичайні операції з товарами включають такі операції:
1) навантаження, вивантаження, перевантаження, переміщення товарів у межах складу з метою раціонального розміщення, провітрювання, сушіння (у тому числі зі створенням потоку тепла), чищення, видалення пилу, усунення пошкодження упаковки, простий ремонт пошкоджень, що виникли під час транспортування або зберігання, нанесення або видалення захисного покриття для транспортування;
2) збірка, складання, монтаж товарів, що транспортувалися в розібраному стані;
3) інвентаризація, взяття проб та зразків, сортування, розкладання, просіювання, механічна фільтрація та зважування;
4) усунення пошкоджених або забруднених компонентів;
5) консервація шляхом пастеризації, стерилізації, опромінення або додавання консервантів;
6) боротьба із шкідниками, обробка від паразитів;
7) захист від корозії;
8) обробка шляхом підвищення температури, без подальшої обробки або процесу дистиляції чи шляхом зниження температури, навіть якщо це призводить до зміни коду цих товарів згідно з УКТ ЗЕД;
9) електростатична обробка, вирівнювання або прасування текстильних виробів;
10) обробка, що складається з видалення плодоніжок та/або кісточок з фруктів, розрізання та подрібнення сушених фруктів або овочів, регідратація, дегідратація фруктів, навіть якщо це призводить до зміни коду згідно з УКТ ЗЕД;
11) знесолення, чистка та вичинка шкур;
12) додавання товарів або додавання чи заміна комплектуючих, якщо таке додавання чи заміна є обмеженими, призначене для забезпечення відповідності технічним стандартам і не змінює характер та/або не покращує характеристики товарів, з якими проводяться такі операції, навіть якщо це призводить до зміни коду доданих або замінних товарів згідно з УКТ ЗЕД;
13) розбавлення або концентрування рідин без подальшої обробки або дистиляції, навіть якщо це призводить до зміни коду цих товарів згідно з УКТ ЗЕД;
14) змішування між собою товарів одного виду, але різної якості, з метою отримання постійної якості або якості, яка вимагається замовником, без зміни характеру товару;
15) поділ або розрізання за розміром товарів, якщо виконуються лише прості операції з поділу (розрізання);
16) пакування, розпакування, зміна упаковки, декантування, просте переміщення в контейнери або іншу тару, навіть якщо це призводить до зміни коду цих товарів згідно з УКТ ЗЕД, маркування, наклеювання, видалення та зміна позначень, пломб, етикеток, цінників або інших подібних розпізнавальних знаків;
17) випробування, налагодження, регулювання та приведення в робочий стан машин, апаратів і транспортних засобів, зокрема з метою контролю за дотриманням технічних стандартів, якщо це стосується лише простих операцій;
18) притуплення відбивної здатності (матування) трубної арматури з метою підготовки товарів до певних ринків;
19) будь-які інші звичайні операції з товарами, крім вищезазначених, призначені для їх збереження, покращення зовнішнього вигляду чи товарної якості або підготовки до розповсюдження чи продажу, за умови що такі операції не змінюють характер та/або не покращують характеристики товарів, з якими проводяться такі операції.
5. Про намір здійснення звичайних операцій з товарами підприємство зазначає у заяві про надання авторизації або заявляє про такий намір після отримання такої авторизації шляхом внесення змін до неї.
6. Звичайні операції з товарами, передбачені пунктами 1 (у частині простого ремонту пошкоджень, що виникли під час транспортування або зберігання), 5, 8, 10-14, 16 (у частині декантування) частини четвертої цієї статті, здійснюються за умови надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу. У разі якщо таке забезпечення не надавалося під час поміщення товарів у відповідний митний режим, вносяться зміни до митної декларації, за якою оформлено товари, з якими будуть проводитися звичайні операції.
7. З підакцизними товарами дозволяється здійснення звичайних операцій з товарами, визначених пунктами 1-4, 6, 7 частини четвертої цієї статті.
( Абзац сто двадцять четвертий пункту 35 розділу I із змінами, внесеними згідно із Законом № 4323-IX від 25.03.2025 )
Стаття 73-7. Еквівалентні товари
1. Під еквівалентними товарами розуміються товари, які:
1) використовуються замість товарів, що поміщуються у митні режими імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, переробки на митній території, переробки за межами митної території, митного складу, вільної митної зони, у випадках та на умовах, передбачених цим Кодексом; та
2) є ідентичними за описовими, якісними та технічними характеристиками з товарами та класифікуються за однією товарною підкатегорією згідно з УКТ ЗЕД.
2. У разі використання еквівалентних іноземних товарів замість українських товарів, які будуть поміщені у митні режими імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, переробки на митній території, митного складу, вільної митної зони, еквівалентні товари набувають статусу іноземних, а іноземні товари, які замінюються еквівалентними товарами, набувають статусу українських товарів після завершення митного оформлення іноземних товарів, які замінюються еквівалентними товарами.
У разі використання еквівалентних українських товарів замість іноземних товарів, поміщених у митні режими імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, переробки на митній території, митного складу, вільної митної зони, еквівалентні товари набувають статусу іноземних, а іноземні товари, які замінюються еквівалентними товарами, набувають статусу українських товарів після завершення митного оформлення еквівалентних товарів.
У разі використання еквівалентних іноземних товарів замість українських товарів, які будуть поміщені у митний режим переробки за межами митної території, еквівалентні товари набувають статусу українських, а українські товари, які замінюються еквівалентними товарами, набувають статусу іноземних товарів після завершення митного оформлення українських товарів, які замінюються еквівалентними.
У разі використання еквівалентних іноземних товарів замість українських товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, еквівалентні товари набувають статусу українських, а українські товари, які замінюються еквівалентними товарами, набувають статусу іноземних товарів після завершення митного оформлення еквівалентних товарів.
3. Про намір використання еквівалентних товарів підприємство зазначає у заяві про надання авторизації для поміщення товарів у митний режим або заявляє про такий намір після отримання авторизації шляхом внесення змін до неї.
4. Заборонено використовувати еквівалентні товари:
1) які класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД, щодо яких застосовуються особливі види мита в разі їх випуску у вільний обіг на митній території України;
2) які є генетично модифікованими організмами або продукцією, виробленою із застосуванням генетично модифікованих організмів;
3) для заміни органічної продукції на неорганічну продукцію та/або для заміни неорганічної продукції на органічну продукцію, що поміщується в митні режими переробки на митній території, переробки за межами митної території, митного складу;
4) в інших випадках, встановлених цим Кодексом для відповідного митного режиму.
Стаття 73-8. Завершення та припинення митних режимів транзиту, тимчасового ввезення, тимчасового вивезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, переробки за межами митної території
1. Митні режими тимчасового ввезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території завершуються у таких випадках:
1) вивезення (реекспорту) товарів та/або продуктів їх переробки за межі митної території України;
2) випуску у вільний обіг товарів та/або продуктів переробки товарів, що ввозилися в митному режимі переробки на митній території;
3) поміщення товарів та/або продуктів їх переробки в інший митний режим, що допускається цим Кодексом;
4) у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті.
2. Митні режими тимчасового вивезення, переробки за межами митної території завершуються у разі:
1) ввезення (реімпорту) товарів на митну територію України;
2) ввезення (імпорту) продуктів переробки;
3) експорту товарів та/або продуктів їх переробки, що вивозилися в режимі переробки за межами митної території;
4) поміщення товарів та/або продуктів їх переробки в інший митний режим, що допускається цим Кодексом;
5) у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті.
3. Митний режим транзиту завершується з моменту встановлення митним органом належного виконання всіх визначених законодавством України з питань митної справи умов поміщення товарів у митний режим транзиту та вимог до переміщення товарів у цьому режимі на підставі порівняння даних митного органу відправлення з даними, наявними в митному органі призначення після пред’явлення товарів.
4. У разі встановлення обставин або виникнення подій, що можуть свідчити про невиконання умов митних режимів, визначених частинами першою - третьою цієї статті, або митних формальностей, необхідних для завершення митного режиму, митні органи вживають заходів, передбачених цим Кодексом.
5. Особливості завершення митних режимів, визначених частинами першою - третьою цієї статті, встановлюються цим Кодексом та іншим законодавством України з питань митної справи.
( Абзац сто п’ятдесят третій пункту 35 розділу I із змінами, внесеними згідно із Законом № 4323-IX від 25.03.2025 )
6. Митні режими транзиту, тимчасового ввезення, тимчасового вивезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, переробки за межами митної території припиняються митним органом у таких випадках:
1) конфіскації товарів;
2) повної втрати товарів, транспортних засобів комерційного призначення внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту такої аварії або дії обставин непереборної сили в порядку, визначеному відповідно до частини третьої статті 192 цього Кодексу;
3) примусового відчуження або вилучення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до законів України "Про правовий режим воєнного стану" і "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану";
4) реалізації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі тих, які відповідно до кримінального процесуального законодавства передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для реалізації в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", та після надходження на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, коштів у сумі митних платежів, що підлягали б сплаті у разі випуску таких товарів у вільний обіг на митній території України;
5) реалізації товарів відповідно до частини шостої статті 243 цього Кодексу;
6) з інших підстав, передбачених цим Кодексом.
7. У разі припинення митного режиму відповідно до частини шостої цієї статті поміщення товарів в інший митний режим, ввезення товарів та/або продуктів їх переробки на митну територію України або вивезення товарів та/або продуктів їх переробки за межі митної території України не вимагається, а забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється).
Стаття 73-9. Звіт про завершення митного режиму
1. У разі поміщення товарів у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання) або переробки на митній території підприємство зобов’язане подати до митного органу звіт про завершення митного режиму для фактичного підтвердження:
1) завершення митного режиму переробки на митній території відповідно до статті 73-8 цього Кодексу;
2) завершення митного режиму імпорту (у частині процедури кінцевого використання) відповідно до статті 76-4цього Кодексу.
2. Звіт про завершення митного режиму подається протягом 30 днів з дня завершення строку переробки або строку використання товарів за кінцевим (цільовим) призначенням, зазначеного в авторизації.
3. За обґрунтованим зверненням підприємства строк подання звіту про завершення митного режиму продовжується митним органом, але не більш як на 60 днів з дня отримання такого звернення.
4. Митний орган розглядає звіт про завершення митного режиму та приймає рішення про:
1) дотримання вимог митного режиму - у разі якщо підприємством забезпечено дотримання умов, визначених в авторизації, та виконання положень, передбачених цим Кодексом для завершення відповідного митного режиму;
2) недотримання вимог митного режиму - у разі якщо підприємством не забезпечено дотримання умов, визначених в авторизації, та/або виконання положень, передбачених цим Кодексом для завершення відповідного митного режиму.
5. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини четвертої цієї статті, до прийняття рішення про недотримання вимог митного режиму митний орган застосовує правила, передбачені статтями 19-9 і 19-10 цього Кодексу.
6. Рішення, передбачені частиною четвертою цієї статті, митний орган приймає протягом 15 днів після отримання звіту про завершення митного режиму.
7. У разі якщо митний орган прийняв рішення, визначене пунктом 1 частини четвертої цієї статті, забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється).
У разі якщо митний орган прийняв рішення, визначене пунктом 2 частини четвертої цієї статті, митний орган вживає заходів, встановлених частиною сьомою статті 317 цього Кодексу.
8. У разі неподання підприємством звіту про завершення митного режиму в межах строку, визначеного відповідно до частин другої та третьої цієї статті, митний орган приймає рішення про недотримання вимог митного режиму.
9. У разі якщо авторизацію для поміщення товарів у митний режим було надано на підставі заяви підприємства, митний орган, крім рішення про недотримання вимог митного режиму, приймає рішення про зупинення авторизації відповідно до статті 19-15 цього Кодексу.
Стаття 73-10. Моніторинг відповідності умовам, визначеним в авторизації для поміщення товарів у митний режим
1. Митні органи мають право здійснювати виїзд на об’єкти підприємств, яким надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим та/або передано права та обов’язки за такою авторизацією, з метою перевірки дотримання умов, визначених в авторизації, у тому числі проводити перевірку:
1) товарів, поміщених у митний режим, їх обліку та зберігання;
2) зберігання документів та ведення облікових записів щодо таких товарів;
3) здійснення операцій із товарами, найменування та обов’язкового обсягу виходу продуктів виробництва або переробки, залишків та відходів, що утворюються в результаті здійснення операцій з виробництва або переробки товарів;
4) фактичного використання товарів за кінцевим (цільовим) призначенням.
2. Моніторинг відповідності умовам, визначеним в авторизації для поміщення товарів у митний режим, завершується в разі:
1) прийняття митним органом рішення про дотримання вимог митного режиму відповідно до частини четвертої статті 73-9цього Кодексу - у разі поміщення товарів у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання) або переробки на митній території;
2) завершення митного режиму відповідно до статті 73-8цього Кодексу - у разі поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення або переробки за межами митної території.
У разі якщо товари, поміщені в митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), є товарами, які за своїми характеристиками придатні для багаторазового (повторного) використання, підприємство підлягає моніторингу відповідності щодо дотримання умови до використання таких товарів за кінцевим (цільовим) призначенням протягом двох років після прийняття митним органом рішення про дотримання вимог митного режиму відповідно до частини четвертої статті 73-9цього Кодексу".
36. У статті 75:
1) у частині четвертій слова "або уповноваженої ним особи" виключити;
2) абзац перший частини шостої викласти в такій редакції:
"6. Окремі іноземні товари можуть бути випущені у вільний обіг на митній території України за зниженими ставками ввізного мита, встановленими Митним тарифом України, за умови їх подальшого використання за кінцевим (цільовим) призначенням (далі - процедура кінцевого використання)".
37. Статтю 76-1 викласти в такій редакції:
"Стаття 76-1. Авторизація на процедуру кінцевого використання
1. Поміщення товарів підприємствами у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання) здійснюється на підставі авторизації на процедуру кінцевого використання.
2. Підприємство, яке має намір отримати авторизацію на процедуру кінцевого використання, повинно:
1) відповідати умові зберігання документів та ведення облікових записів, визначеній статтею 73-3 цього Кодексу, або критерію, визначеному пунктом 2 частини третьої статті 12 цього Кодексу;
2) забезпечувати належне проведення операцій із товарами, поміщеними у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання) (наявність приміщень, умов для обліку та зберігання товарів, належного технологічного обладнання тощо).
3. Рішення про надання авторизації на процедуру кінцевого використання приймається на підставі заяви підприємства або на підставі митної декларації відповідно до статті 73-1 цього Кодексу.
Разом із заявою або митною декларацією підприємство подає митному органу:
1) зовнішньоекономічні договори або документи, що їх замінюють, на підставі яких здійснюватиметься кінцеве використання товарів. Якщо зовнішньоекономічний договір або документ, що його замінює, не містить зазначених відомостей, такі відомості подаються окремим документом;
2) документи (інструкція, порядок, настанова, інформаційний лист тощо), що підтверджують відповідність підприємства умові зберігання документів та ведення облікових записів, визначених статтею 73-3 цього Кодексу (якщо рішення про надання авторизації приймається на підставі митної декларації за необхідності підтвердження відповідності підприємства цій умові);
3) інші документи за бажанням підприємства (висновки державних органів, експертних установ, організацій, стандарти, кодекси усталеної практики, технічні умови, описи чи креслення зразків, відповідно до яких здійснюватиметься кінцеве використання товарів, тощо).
При поміщенні товарів у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання) підприємство повинно надати забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу".
38. Статтю 76-2 виключити.
39. Статті 76-3і 76-4 викласти в такій редакції:
"Стаття 76-3. Строк використання товарів за кінцевим (цільовим) призначенням
1. Строк, протягом якого товари, поміщені у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), повинні бути використані за кінцевим (цільовим) призначенням, встановлюється митним органом в авторизації на процедуру кінцевого використання, виходячи з конкретних особливостей використання товарів за кінцевим (цільовим) призначенням, у тому числі переліку операцій, які передбачається здійснювати із товарами, способу та тривалості їх здійснення, використання еквівалентних товарів. Зазначений строк не може перевищувати 180 днів з дня завершення митного оформлення товарів, поміщених у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання).
2. За обґрунтованим зверненням підприємства, якому надано авторизацію на процедуру кінцевого використання, строк, встановлений відповідно до частини першої цієї статті, продовжується митним органом, але не більш як на 180 днів.
3. У разі якщо товари, поміщені у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), не можуть бути своєчасно вивезені внаслідок накладення на них арешту (крім арешту внаслідок позовів приватних осіб), вилучення у справі про порушення митних правил, аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту такої аварії або дії обставин непереборної сили в порядку, визначеному відповідно до частини третьої статті 192 цього Кодексу, строк, протягом якого товари, поміщені у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), повинні бути використані за кінцевим (цільовим) призначенням, та строк подання звіту про завершення митного режиму зупиняється на час такого арешту (вилучення, аварії, дії обставин непереборної сили).
Стаття 76-4. Завершення митного режиму імпорту (у частині процедури кінцевого використання)
1. Митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання) завершується шляхом фактичного використання товарів, поміщених у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), за кінцевим (цільовим) призначенням або виконання умов, передбачених частиною другою цієї статті.
2. Після поміщення товарів у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання) підприємство має право відмовитися від використання таких товарів за кінцевим (цільовим) призначенням, за умови:
1) сплати митних платежів у порядку і розмірах, визначених цим Кодексом; або
2) вивезення товарів за межі митної території України.
3. Залишки та відходи, що утворилися в результаті здійснення операцій з виробництва або переробки товарів, поміщених у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), а також природні втрати таких товарів за нормальних умов зберігання вважаються продуктами виробництва або переробки товарів, поміщених у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), та митному контролю, митному оформленню не підлягають".
40. Статті 76-5і 76-6виключити.
41. Статтю 76-7 викласти в такій редакції:
"Стаття 76-7. Розпорядження товарами, поміщеними у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), у разі зупинення, скасування або анулювання авторизації на процедуру кінцевого використання
1. У разі зупинення, скасування або анулювання авторизації на процедуру кінцевого використання поміщення нових партій товарів у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання) забороняється.
2. У разі якщо товари були поміщені у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), але не використані за кінцевим (цільовим) призначенням протягом 30 днів з дня набрання чинності рішенням про скасування або анулювання авторизації на процедуру кінцевого використання, підприємство, якому надано таку авторизацію, повинно:
1) сплатити митні платежі у порядку і розмірах, визначених цим Кодексом; або
2) вивезти товари за межі митної території України.
3. У разі якщо товари були поміщені у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання) та використані за кінцевим (цільовим) призначенням, протягом п’яти днів з дня набрання чинності рішенням про скасування або анулювання авторизації на процедуру кінцевого використання підприємство повинно подати до митного органу звіт про завершення митного режиму, після отримання якого митний орган розглядає такий звіт та приймає рішення відповідно до частини четвертої статті 73-9цього Кодексу".
42. У пункті 2 частини третьої статті 78 слова "в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику" замінити словами та цифрами "в порядку, визначеному відповідно до частини третьої статті 192 цього Кодексу".
43. Частину першу статті 84 викласти в такій редакції:
"1. Товари, поміщені у митний режим експорту, втрачають статус українських товарів з моменту їх фактичного вивезення за межі митної території України:
1) у митному режимі експорту;
2) у митному режимі транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту".
44. Главу 15 доповнити статтею 84-1 такого змісту:
"Стаття 84-1. Завершення митного режиму експорту
1. Митний режим експорту завершується у момент вивезення за межі митної території України товарів, поміщених у такий митний режим, крім випадків, зазначених у частині другій цієї статті.
2. Митний режим експорту також завершується:
1) у випадках, зазначених у пункті 2 частини першої статті 84 цього Кодексу, у момент поміщення товарів у митний режим транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту;
( Абзац п’ятий пункту 44 розділу I із змінами, внесеними згідно із Законом № 4323-IX від 25.03.2025 )
2) у випадках, зазначених у частині другій статті 84 цього Кодексу, у момент поміщення товарів у митний режим експорту.
3. Вивезення за межі митної території України товарів, щодо яких митний режим експорту завершився відповідно до частини другої цієї статті, підтверджується митною декларацією, згідно з якою такі товари поміщені у митний режим експорту, та повідомленням про фактичне вивезення товарів за межі митної території України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".
45. У статті 86:
1) у пункті 3 частини першої слова "продуктів їх переробки" замінити словами "продуктів, залишків або відходів їх переробки";
2) у пункті 2 частини другої слова "у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику" замінити словами та цифрами "в порядку, визначеному відповідно до частини третьої статті 192 цього Кодексу".
46. У частині першій статті 91-1:
у пункті 1 слова "без пред’явлення таких товарів та книжки МДП митному органу відправлення" виключити;
у пункті 2 слова "без пред’явлення таких товарів та книжки МДП митному органу призначення" виключити.
47. В абзаці першому частини п’ятої статті 92 слова "у тому числі пломб спеціального типу, відповідно" замінити словами "пломб спеціального типу або запірно-пломбувальних пристроїв підприємств залізничного транспорту, відповідно".
48. У частині четвертій статті 96 слова "особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму" виключити, а слова "письмово або в електронній формі" замінити словами "письмово (у паперовій або електронній формі)".
49. У статті 99:
1) у частині другій слова "письмово або в електронній формі" замінити словами "письмово (у паперовій або електронній формі)";
2) у частині четвертій слово "власника" замінити словом "утримувача", а слова "чи уповноваженої ним особи" виключити.
50. Статтю 102 викласти в такій редакції:
"Стаття 102. Завершення митного режиму транзиту
1. Митний режим транзиту завершується відповідно до частини третьої статті 73-8 цього Кодексу.
2. Завершення митного режиму транзиту товарів, поміщених у митний режим транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту, здійснюється відповідно до положень зазначеної Конвенції.
3. Для завершення митного режиму транзиту до закінчення строку, встановленого статтею 95 цього Кодексу, митному органу призначення повинні бути пред’явлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу.
4. Митний орган призначення після пред’явлення товарів, поміщених у митний режим транзиту, та митної декларації або іншого документа, визначеного статтею 94 цього Кодексу, перевіряє дотримання вимог, встановлених законодавством України з питань митної справи, до переміщення товарів у митному режимі транзиту, та виконує митні формальності, необхідні для завершення митного режиму транзиту.
5. Українські товари, що переміщувалися у митному режимі транзиту згідно з положеннями підпунктів "в" і "г" пункту 2 частини другої статті 91 цього Кодексу, випускаються з-під митного контролю після фактичного доставлення цих товарів до відповідного розташованого на митній території України пункту, визначеного митним органом або узгодженого з ним.
6. Митний режим транзиту припиняється відповідно до частини шостої статті 73-8 цього Кодексу.
7. Митний режим транзиту також припиняється за рішенням митного органу в разі надання декларантом:
митної декларації або документа, що її замінює, оформлених у країні, в якій товари поміщені під митну процедуру; або
будь-якого іншого документального доказу того, що товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають за межами митної території України, засвідченого митним органом іноземної держави".
51. Частину шосту статті 104 виключити.
52. Доповнити статтею 104-1 такого змісту:
"Стаття 104-1. Авторизація на тимчасове ввезення
1. Поміщення товарів підприємствами у митний режим тимчасового ввезення здійснюється на підставі авторизації на тимчасове ввезення.
2. Підприємство, яке має намір отримати авторизацію на тимчасове ввезення, повинно:
1) відповідати умові зберігання документів та ведення облікових записів, визначеній статтею 73-3 цього Кодексу, або критерію, визначеному пунктом 2 частини третьої статті 12 цього Кодексу;
2) забезпечувати належне проведення операцій з товарами, що ввозяться з метою тимчасового ввезення.
3. Рішення про надання авторизації на тимчасове ввезення приймається на підставі заяви підприємства або на підставі митної декларації відповідно до статті 73-1 цього Кодексу, в тому числі якщо замість митної декларації використовуються інші документи, передбачені законодавством України з питань митної справи.
Разом із заявою або митною декларацією підприємство подає митному органу:
1) документи на товари, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення;
2) у випадках, передбачених законодавством, зобов’язання про реекспорт товарів, які тимчасово ввозяться, у строки, встановлені митним органом;
3) дозвіл відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством;
4) документи (інструкція, порядок, настанова, інформаційний лист тощо), що підтверджують відповідність підприємства умові зберігання документів та ведення облікових записів, визначеній статтею 73-3 цього Кодексу (якщо рішення про надання авторизації приймається на підставі митної декларації за необхідності підтвердження відповідності підприємства цій умові).