в абзаці першому слово "запірно-пломбових" замінити словом "запірно-пломбувальних";
абзац другий викласти в такій редакції:
"Забезпечення ідентифікації може здійснюватися шляхом накладення пломб спеціального типу підприємством, якому надано авторизацію на застосування спрощення "використання пломб спеціального типу" або авторизацію на застосування аналогічного спрощення, передбаченого Конвенцією про процедуру спільного транзиту";
доповнити абзацом такого змісту:
"Митні органи визнають запірно-пломбувальні пристрої (пломби з високим ступенем безпеки), cамостійно накладені на залізничні транспортні засоби відправником або підприємством залізничного транспорту, якщо характеристики таких пристроїв відповідають загальновизнаним стандартам та вимогам до механічних пломб";
2) у частині п’ятій слова "декларантом чи уповноваженою ним особою" замінити словом "підприємствами".
171. У статті 326-1:
1) частину першу викласти в такій редакції:
"1. Підприємство, якому надано авторизацію на застосування спрощення "використання пломб спеціального типу" або надано авторизацію на застосування аналогічного спрощення, передбаченого Конвенцією про процедуру спільного транзиту, має право самостійного накладення пломб спеціального типу.
Авторизація на застосування спрощення "використання пломб спеціального типу" надається підприємству, яке відповідає критеріям, визначеним пунктами 1, 2 та 4 частини третьої статті 12 цього Кодексу";
2) частину другу виключити.
172. Частину п’яту статті 327 викласти в такій редакції:
"5. Залучення спеціалістів та експертів може здійснювати декларант. У такому разі відшкодування витрат, пов’язаних із участю спеціалістів та експертів у здійсненні митного контролю, здійснюється декларантом на підставі укладеної угоди".
173. У частині другій статті 331 слова "письмово або в електронній формі" замінити словами "письмово (у паперовій або електронній формі)".
174. У частині другій статті 334 слова "письмовій та/або електронній формі" замінити словами "письмовій (паперовій або електронній) формі".
( Пункт 174 розділу I із змінами, внесеними згідно із Законом № 4323-IX від 25.03.2025 )
175. У статті 335:
1) у частині першій:
в абзаці першому слова "уповноважена ним особа" виключити;
у підпункті "в" пункту 5 слова "(за наявності їх у власника трубопровідного транспорту, лінії електропередачі)" замінити словами "(за наявності)";
2) в абзаці другому частини другої слова "уповноваженою ним особою, перевізником чи іншою заінтересованою особою" замінити словами "чи перевізником";
3) у частині третій:
в абзаці першому слова "або уповноваженою ним особою" виключити;
в абзаці тринадцятому слова "яке отримало" замінити словами "якому надано".
176. Пункт 7 частини першої статті 336 виключити.
177.Статтю 337-1 виключити.
178. У статті 338:
1) у частині четвертій слова "власник зазначених товарів, транспортних засобів або уповноважена ним особа" замінити словом "декларант";
2) у частині п’ятій слова "власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою" замінити словом "декларантом".
179. У статті 339:
1) у частині другій та абзаці першому частини третьої слова "чи уповноваженої ним особи" виключити;
2) у пункті 2 частини третьої слова "або уповноважена ним особа не з’явилися" замінити словами "не з’явився";
( Підпункт 2 пункту 179 розділу I в редакції Закону № 4323-IX від 25.03.2025 )
3) у частині четвертій слова "чи його уповноваженого представника" виключити;
4) у частині шостій слова "або уповноваженій ним особі" виключити.
180. У статті 343:
1) у частині другій слова "або уповноваженій ним особі" виключити;
2) частину третю викласти в такій редакції:
"3. Огляд повинен здійснюватися не більш як протягом одного дня, якщо інше не встановлено законодавством. У разі потреби, за письмовим рішенням керівника цього органу або особи, яка виконує його обов’язки, огляд може бути продовжено, але не більш як на п’ять днів";
3) перше речення частини четвертої викласти в такій редакції:
"4. За результатами огляду складається акт, один примірник якого вручається керівнику підприємства, якому надано відповідну авторизацію, або представнику підприємства".
181. Доповнити статтею 344-1 такого змісту:
"Стаття 344-1. Пост-митний контроль
1. Для цілей пост-митного контролю митні органи мають право перевіряти:
правильність, точність, повноту та достовірність інформації, що міститься у митній декларації, митне оформлення якої завершено;
наявність, точність, правильність і достовірність документів, на підставі яких товари поміщені у відповідні митні режими, а також існування, справжність, правильність і дійсність будь-якого підтвердного документа, у тому числі шляхом перевірки облікових записів підприємства та іншої документації щодо операцій із відповідними товарами або щодо попередніх та/або наступних комерційних операцій із такими товарами після їх випуску;
законність ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України;
своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
2. Пост-митний контроль здійснюється шляхом проведення:
доперевірочного аналізу митних декларацій, митне оформлення яких завершено;
документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
3. Доперевірочний аналіз митних декларацій, митне оформлення яких завершено, здійснюється за результатами застосування системи управління ризиками та може бути ініційований протягом строків, передбачених статтею 355 цього Кодексу для зберігання документів, з урахуванням результатів:
аналізу наявної у митних органах інформації про результати господарської діяльності підприємств, історії їх обліку та виконання ними зобов’язань, визначених відповідно до цього Кодексу та Податкового кодексу України, а також особливостей здійснення ними зовнішньоекономічних операцій та операцій з товарами;
аналізу наявних в електронних інформаційних ресурсах митних органів даних щодо правильності заповнення митних декларацій, повноти та достовірності заявлених у них відомостей, результатів здійснення митних формальностей, даних, зазначених у товаросупровідних документах, дозвільних документах та/або відомостях про включення (виключення) товару до (з) відповідного реєстру, а також іншої наявної інформації, у тому числі даних митної статистики, про товари або зовнішньоекономічну операцію з цими товарами, використання яких дає змогу здійснити відповідну оцінку ризику недотримання вимог чинного законодавства;
інформаційного обміну з іншими органами державної влади, у тому числі з державними органами, іншими установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, уповноваженими органами (організаціями) іноземних держав у порядку, встановленому законодавством;
інформаційної взаємодії з особами, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи.
4. Митний орган має право надсилати декларанту, утримувачу митного режиму, а також іншим особам, державним органам, установам та організаціям, у розпорядженні яких перебуває або може перебувати інформація про операції з товарами, що потребує підтвердження щодо зовнішньоекономічних операцій, письмовий запит з переліком документів, інформації (відомостей), пояснень та їх документального підтвердження, які необхідно надати для здійснення пост-митного контролю.
Митний орган також має право направляти запити щодо надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України, уповноваженим органам (організаціям) іноземних держав.
Особи, зазначені в абзаці першому цієї частини, зобов’язані надати інформацію (відомості), документи та пояснення, визначені в запиті митного органу, протягом 15 календарних днів з дня, наступного за днем отримання такого запиту, в тому числі:
1) оригінали документів, що підтверджують походження товарів, сертифікати відповідності, висновки експертиз, лабораторних досліджень;
2) засвідчені в установленому порядку копії на паперових носіях або електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис особи, якій було направлено запит (повідомлення) митного органу згідно з абзацом першим цієї частини.
5. У разі виявлення за результатами проведеного доперевірочного аналізу митних декларацій, митне оформлення яких завершено, невідповідностей в документах, інформації (відомостях), отриманих на запит митного органу згідно із частиною четвертою цієї статті, така інформація враховується у системі управління ризиками, з урахуванням якої митні органи приймають рішення щодо:
1) проведення документальної перевірки за наявності підстав, визначених статтею 346 або 351 цього Кодексу;
2) направлення інформації про виявлені невідповідності державному органу, установі та організації, уповноваженій на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
6. Направлення митними органами повідомлень про проведення документальної перевірки, запитів, наказів та інших документів, що стосуються проведення пост-митного контролю, здійснюється в один із таких способів:
1) в електронній формі - із використанням систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, із дотриманням вимог законодавства у сферах електронного документообігу, електронних довірчих послуг та захисту інформації;
2) у паперовій формі - рекомендованим листом із повідомленням про вручення;
3) шляхом вручення під особистий підпис про отримання.
Листування в електронній формі здійснюється у разі проходження електронної ідентифікації, передбаченої частиною третьою статті 455 цього Кодексу.
Днем отримання документів митного органу, визначених абзацом першим цієї частини, є:
у разі надсилання в електронній формі - дата і час електронного повідомлення, сформованого програмним забезпеченням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
у разі надсилання в паперовій формі - дата отримання рекомендованого листа, зазначена поштовою службою в повідомленні про вручення, а у разі неотримання листа - дата повернення рекомендованого листа, зазначена поштовою службою;
у разі вручення керівнику підприємства або уповноваженій посадовій особі (громадянину) особисто - дата підпису про отримання.
У разі якщо доставка документа в електронній формі відбулася після 18 години, датою вручення документа вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі неотримання митним органом електронного повідомлення про доставку документа протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ на третій робочий день з дня відправлення електронного повідомлення надсилається в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається керівнику підприємства або уповноваженій ним особі (громадянину).
При цьому строк доставки документа в електронній формі, визначений абзацом одинадцятим цієї частини, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.
7. Пост-митний контроль припиняється за наявності підстав, передбачених для припинення податкового обов’язку, визначених відповідно до пункту 37.3 статті 37 Податкового кодексу України.
8. Результати проведених документальних перевірок враховуються автоматизованою системою управління ризиками під час визначення форм та обсягів митного контролю, при митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також з метою планування заходів з моніторингу відповідності.
9. У разі виявлення митним органом під час проведення пост-митного контролю або за його результатами ознак порушень митних правил або контрабанди посадові особи митного органу вживають передбачених законом заходів.
10. Протягом 10 робочих днів з дня завершення пост-митного контролю митний орган повертає оригінали документів декларанту або особі, що їх надала (у разі їх надання)".
182. Статті 345 і 346 викласти в такій редакції:
"Стаття 345. Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів
1. Документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи пересвідчуються в такому:
у правильності, точності, повноті та достовірності інформації, що міститься у митній декларації, митне оформлення якої завершено;
у наявності, точності, правильності і достовірності документів, на підставі яких товари поміщені у відповідні митні режими, а також існуванні, справжності, правильності і дійсності будь-якого підтвердного документа, у тому числі шляхом перевірки облікових записів та іншої документації підприємства щодо операцій із відповідними товарами або щодо попередніх та/або наступних комерційних операцій із такими товарами після їх випуску;
у законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України;
у своєчасності, достовірності, повноті нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
2. Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.
3. Митні органи мають право проводити документальні виїзні (планові або позапланові) та документальні невиїзні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо:
1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, в тому числі залежно від країни походження товарів, застосування знижених ставок ввізного мита;
3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;
4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або умовам процедури кінцевого використання, та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, та/або документів та інформації, отриманих від уповноважених органів (організацій) іноземних держав, інформації, заявленій митним органам під час митного контролю, митного оформлення товарів;
5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.
4. Під час проведення документальної перевірки посадові особи митного органу повинні реалізовувати визначені цим Кодексом повноваження виключно в обсязі, необхідному для з’ясування питань такої перевірки.
5. Відшкодування збитків та/або шкоди, заподіяних посадовими особами митного органу підприємству під час проведення перевірки, здійснюється у порядку, встановленому законом.
6. Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов’язання підприємства щодо сплати митних платежів, здійснення заходів, передбачених законами України.
7. У разі скасування, зміни за результатами документальної перевірки рішень щодо класифікації товарів для митних цілей, прийнятих митними органами відповідно до статті 69 цього Кодексу, або рішень про коригування заявленої митної вартості товарів, прийнятих митними органами відповідно до розділу III цього Кодексу, дії, вчинені підприємством на виконання таких рішень, не тягнуть за собою застосування штрафних (фінансових) санкцій, нарахування пені, накладення адміністративних стягнень, крім випадків, якщо зазначені рішення були прийняті на підставі поданих підприємством недостовірних документів, недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання підприємством всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначених рішень, що суттєво вплинуло на характер цих рішень.
Стаття 346. Підстави та порядок проведення митними органами документальних виїзних перевірок
1. Документальні виїзні перевірки проводяться за наказом відповідного митного органу з урахуванням обставин і підстав, установлених цим Кодексом.
2. Документальною плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка передбачена планом-графіком проведення документальних планових виїзних перевірок митного органу та проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється. У разі відсутності на підприємстві належних умов для роботи посадових осіб митного органу перевірка такого підприємства за згодою його керівника може проводитися у приміщенні митного органу.
3. Документальні планові виїзні перевірки проводяться митними органами на підставі квартальних планів-графіків проведення таких перевірок, які формуються ними самостійно, виходячи з результатів аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи управління ризиками. Порядок планування митними органами виїзних перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Квартальні плани-графіки проведення документальних планових виїзних перевірок митного органу оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, до 15 числа останнього місяця кварталу, який передує кварталу, в якому будуть проводитися такі перевірки.
4. Документальна планова виїзна перевірка одного й того самого підприємства може проводитися не більше одного разу на 12 місяців.
5. У разі планування митними та іншими контролюючими органами проведення документальної планової виїзної перевірки одного й того самого підприємства така перевірка проводиться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення документальних планових виїзних перевірок центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, визначається Кабінетом Міністрів України.
6. Право на проведення документальної планової виїзної перевірки підприємства надається лише за умови, що керівнику цього підприємства або уповноваженій ним особі не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення документальної планової виїзної перевірки та копію наказу про її проведення у спосіб, визначений частиною шостою статті 344-1 цього Кодексу.
До наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки додається програма перевірки як його невід’ємний додаток.
7. Документальною позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка підприємства, яка не передбачена планом-графіком проведення документальних планових виїзних перевірок і може проводитися за наявності хоча б однієї з таких обставин:
1) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку контролю здійснено перевірку матеріалів документальної перевірки, проведеної митним органом, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з’ясування під час перевірки питань, що повинні бути з’ясовані під час перевірки для винесення об’єктивного висновку щодо дотримання підприємством вимог законодавства України з питань митної справи. Проведення такої документальної позапланової виїзної перевірки може ініціюватися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, тільки за умови, що стосовно посадових осіб митного органу, які проводили таку перевірку, відкрито дисциплінарне провадження або цим особам повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, визначає митний орган, що проводитиме таку перевірку;
2) виявлено факти або отримано документи, інформацію (відомості), які дають підстави вважати, що є ризик порушення підприємством вимог законодавства України з питань митної справи, якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит митного органу, передбачений абзацом першим частини четвертої статті 344-1 цього Кодексу, протягом 15 календарних днів з дня, наступного за днем отримання такого запиту;
3) підприємством не подано в установлений строк митну декларацію або її подано, але не сплачено в повному обсязі митні платежі;
4) розпочато процедуру припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва нерезидента, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;
5) підприємством подано в установленому порядку до митного органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки чи скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення і зазначаються обставини, які не були досліджені під час перевірки та об’єктивний розгляд яких неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;
6) у випадку, передбаченому абзацом третім частини дванадцятої статті 353 цього Кодексу.
8. Право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки надається за умови, що керівнику цього підприємства або уповноваженій ним особі не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки надіслано (вручено) письмове повідомлення із зазначенням дати початку її проведення та копію наказу про проведення у спосіб, визначений частиною шостою статті 344-1 цього Кодексу.
До наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки додається програма перевірки як його невід’ємний додаток.
9. Тривалість документальної виїзної перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів. До зазначеного строку не включаються:
1) період часу між надсиланням (врученням) підприємству, що перевіряється, письмового запиту про надання документів та відомостей, необхідних для з’ясування питань перевірки, та наданням таких документів та відомостей;
2) час, необхідний для відновлення втрачених, пошкоджених або достроково знищених документів, необхідних для з’ясування питань перевірки, у випадках, передбачених Податковим кодексом України;
3) час, необхідний для відновлення бухгалтерського обліку, у разі виявлення невідповідності показників у документах бухгалтерського обліку та/або фінансової звітності;
4) час, необхідний для складення акта (довідки) про результати перевірки.
10. Строк проведення документальної виїзної перевірки може бути продовжений наказом відповідного митного органу, але не більше ніж на 15 робочих днів. Підставами для продовження строку проведення планової виїзної перевірки є:
1) заява підприємства (у разі необхідності подання ним документів, що стосуються питань перевірки);
2) змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу підприємства та/або його господарських об’єктів;
3) випадок, передбачений абзацом другим частини дванадцятої статті 353 цього Кодексу;
4) випадки, якщо в період проведення документальної виїзної перевірки на письмовий запит посадової особи митного органу, уповноваженої на проведення перевірки, підприємством, що перевіряється, не надані документи, необхідні для з’ясування питань такої перевірки.
Строк проведення документальної виїзної перевірки продовжується за рішенням керівника митного органу, що оформлюється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) підприємству, що перевіряється.
11. Встановлені цією статтею строки, підстави та порядок проведення документальних виїзних перевірок підприємств не поширюються на перевірки, що проводяться за заявою самого підприємства (у тому числі за заявою про надання авторизації), а також на перевірки, що проводяться у процесі провадження в адміністративній справі про порушення митних правил стосовно посадової особи цього підприємства.
12. Документальну виїзну (планову чи позапланову) перевірку підприємства може бути зупинено наказом відповідного митного органу, копія якого надсилається (вручається) підприємству, що перевіряється, не пізніше наступного робочого дня, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) необхідність відновлення підприємством втрачених документів або обґрунтованої потреби в додатковому часі для надання документів, визначених у запиті посадової особи митного органу;
2) необхідність проведення митної експертизи;
3) необхідність проведення зустрічної звірки;
4) необхідність отримання інформації від інших державних органів (установ та організацій) України або уповноважених органів (організацій) іноземних держав.
13. Зупинення документальної виїзної (планової чи позапланової) перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки за умови направлення (вручення) підприємству копії наказу про зупинення такої перевірки. При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення митної експертизи, отримання інформації від інших державних органів (установ та організацій) України або уповноважених органів (організацій) іноземних держав, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки, відновлення підприємством втрачених документів - на строк, необхідний для завершення таких процедур.
14. Рішення про зупинення, продовження та поновлення документальної виїзної перевірки підприємства приймає керівник митного органу або особа, яка виконує його обов’язки, за письмовим поданням посадової особи, яка проводить таку перевірку, або за обґрунтованим зверненням підприємства, що перевіряється.
15. Посадовим особам митного органу, уповноваженим на проведення перевірки, забороняється перебувати на території підприємства в період зупинення перевірки, крім випадків, якщо виникає необхідність зняття або заміни митного забезпечення, накладеного відповідно до пункту 14 частини першої статті 347 цього Кодексу".
183. У статті 347:
1) у пункті 2 частини першої слова "підписом керівника підприємства або уповноваженою ним особою та скріплені печаткою (за наявності)" замінити словами "в установленому порядку";
2) у пункті 7 частини другої слова "у ході" замінити словами "під час документальної".
184. У частині шостій статті 348 слова "завершення звірки надається" замінити словами "її завершення направляється (вручається)".
185. Статтю 349 викласти в такій редакції:
"Стаття 349. Умови допуску посадових осіб митних органів до проведення документальних виїзних перевірок та зустрічних звірок
1. Посадові особи митного органу мають право розпочати проведення документальної (планової чи позапланової) виїзної перевірки декларанта чи зустрічної звірки на підприємстві за наявності підстав для їх проведення, визначених частиною третьою статті 346 цього Кодексу - для документальних планових виїзних перевірок, частиною сьомою статті 346 цього Кодексу - для документальних виїзних позапланових перевірок, частиною другою статті 348 цього Кодексу - для зустрічних звірок.
2. Ненадання керівнику підприємства або уповноваженій ним особі копії наказу митного органу про проведення перевірки, непред’явлення службових посвідчень посадовими особами митного органу, які проводитимуть перевірку, є підставою для недопущення посадових осіб митного органу до проведення перевірки.
3. Недопущення посадових осіб митного органу до проведення перевірки з інших підстав, ніж визначені частиною другою цієї статті, забороняється.
4. У разі відмови керівника підприємства або уповноваженої ним особи від отримання наказу про проведення документальної виїзної перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови. Акт про відмову від отримання наказу про проведення документальної виїзної перевірки є підставою для початку проведення такої перевірки".
186. У статті 350:
1) пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:
"1) вимагати від посадових осіб митного органу, які проводитимуть перевірку, пред’явлення їхніх службових посвідчень та надання копії наказу митного органу про проведення документальної перевірки із зазначенням підстав її проведення";
2) пункт 4 частини другої виключити.
187. У статті 351:
1) у частині другій:
у пункті 1 слова "пост-митного контролю, аналізу електронних копій" замінити словами "доперевірочного аналізу";
у пункті 2 слова "уповноважених органів іноземних" замінити словами "уповноважених органів (організацій) іноземних";
2) частини четверту і шосту викласти в такій редакції:
"4. Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні цього органу за умови направлення підприємству (громадянину) письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення документальної невиїзної перевірки та копії наказу про її проведення у спосіб, визначений частиною шостою статті 344-1 цього Кодексу";
"6. Тривалість проведення перевірки визначається у відповідному наказі митного органу та не може перевищувати строки, встановлені частиною дев’ятою статті 346 цього Кодексу для проведення документальних виїзних перевірок. Така тривалість може бути продовжена за наявності підстав, визначених частиною десятою статті 346 цього Кодексу, але не більше ніж на 15 робочих днів";
3) у частині восьмій:
пункт 2 після слова "підприємства" доповнити словом "(громадянина)";
пункт 3 після слова "підприємство" доповнити словом "(громадянина)";
4) частину дев’яту викласти в такій редакції:
"9. Посадові особи митних органів під час проведення документальної невиїзної перевірки зобов’язані:
1) використовувати будь-яку інформацію, отриману під час проведення перевірки, виключно у митних цілях;
2) забезпечувати збереження документів, отриманих та складених під час перевірки, не розголошувати їхній зміст без згоди особи, що перевіряється, крім випадків, передбачених цим Кодексом;
3) виконувати інші обов’язки, передбачені цим Кодексом та іншими законами України".
188. Пункт 5 частини першої статті 352 після слів "уповноважених органів" доповнити словом "(організацій)".
189. У статті 353:
1) частину четверту викласти в такій редакції:
"4. Під час проведення перевірки посадові особи митного органу, які проводять перевірку, для отримання документів (їх копій), інформації (відомостей), пояснень, довідок надсилають (вручають) керівнику підприємства або уповноваженій ним особі письмові запити під особистий підпис на другому примірнику таких запитів із зазначенням переліку документів (їх копій), пояснень, довідок, необхідних для перевірки, та строку їх надання. Такі запити можуть бути надіслані (вручені) не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення строку документальної перевірки (у тому числі продовженого)";
2) у частині п’ятій слова "імені, по батькові керівника" замінити словами "імені, по батькові (за наявності) керівника";
3) частину десяту викласти в такій редакції:
"10. Посадова особа митного органу, уповноважена на проведення документальної перевірки, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від підприємства копії документів, що стосуються предмета перевірки. Такі копії засвідчуються в установленому порядку. Отримання копій документів оформлюється описом. Копія опису, складеного посадовими особами митного органу, надсилається (вручається) підприємству у спосіб, визначений частиною шостою статті 344-1 цього Кодексу. Якщо керівник підприємства або уповноважена ним особа відмовляється від підпису про отримання копії опису, посадові особи митного органу, які отримують копії, роблять в описі відмітку про відмову від підпису";
4) доповнити частиною дванадцятою такого змісту:
"12. Якщо посадова особа митного органу, яка проводить документальну виїзну перевірку, відмовляється з будь-яких причин від отримання документів, наданих підприємством під час проведення перевірки, таке підприємство має право до закінчення перевірки надіслати документи в електронній формі або листом з повідомленням про вручення та з описом вкладення або подати безпосередньо до митного органу, який проводить документальну перевірку, копії таких документів, засвідчених в установленому порядку.
У разі якщо підприємство надає документи менше ніж за три робочі дні до дня завершення документальної виїзної перевірки або якщо надіслані документи надійшли до митного органу менше ніж за три робочі дні до дня її завершення, проведення такої перевірки продовжується на строк до 15 робочих днів.
У разі якщо надіслані документи надійшли до митного органу після завершення документальної перевірки, митний орган має право не приймати рішення щодо надісланих документів у межах такої перевірки, про що зазначає в акті (довідці) про результати документальної виїзної перевірки, та для розгляду таких документів призначити позапланову або невиїзну документальну перевірку".
190. Статтю 354 викласти в такій редакції:
"Стаття 354. Оформлення результатів перевірок
1. Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка.
2. Акт (довідка) про результати перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами митного органу, які проводили перевірку, та реєструється в митному органі протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення встановленого для проведення перевірки строку. Такий акт (довідка) після реєстрації в митному органі протягом п’яти робочих днів вручається для підписання керівнику підприємства або уповноваженій ним особі чи надсилається підприємству в порядку, встановленому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.
3. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом.
4. Керівник підприємства, що перевірялося, або уповноважена ним особа протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем отримання акта (довідки), зобов’язані повернути митному органу підписаний примірник акта (довідки). Другий примірник акта (довідки) залишається на підприємстві.
5. У разі неповернення примірника акта (довідки) про результати перевірки протягом строку, визначеного частиною четвертою цієї статті, та/або відмови від його (її) підписання, відмови від отримання примірника акта (довідки) про результати перевірки чи неможливості його (її) вручення та підписання, у тому числі у зв’язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням, митним органом складається акт, яким засвідчуються встановлені факти.
6. Підприємство не звільняється від обов’язку сплати суми коштів відповідно до грошових зобов’язань, визначених митним органом за результатами документальної перевірки, у разі, якщо встановлено факти неповернення примірника акта (довідки) про результати перевірки протягом строку, визначеного частиною четвертою цієї статті, та/або відмови від його (її) підписання, відмови від отримання примірника акта (довідки) про результати перевірки чи неможливості його (її) вручення та підписання, у тому числі у зв’язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням.
7. У разі незгоди керівника підприємства або уповноваженої ним особи з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті або довідці про результати перевірки, він зобов’язаний підписати акт або довідку із запереченнями, які він має право подати протягом 10 робочих днів з дня отримання акта або довідки. До заперечення додаються документи та пояснення, зокрема документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України. Такі заперечення є невід’ємною частиною акта або довідки про результати перевірки. Заперечення розглядаються митним органом протягом 10 робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях). За результатами розгляду підприємству надсилається відповідь у спосіб, визначений частиною шостою статті 344-1 цього Кодексу.
Керівник підприємства або уповноважена ним особа має право брати участь у розгляді заперечень. Про своє бажання взяти участь у розгляді заперечень ці особи зазначають у запереченнях.
8. Якщо керівник підприємства та/або уповноважена ним особа виявили бажання взяти участь у розгляді заперечень до акта або довідки про результати перевірки, митний орган зобов’язаний повідомити зазначених осіб про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається керівнику підприємства або уповноваженій ним особі не пізніше двох робочих днів з дня отримання заперечень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.
9. Участь керівника митного органу або його заступника у розгляді заперечень підприємства до акта або довідки про результати перевірки є обов’язковою.
10. Рішення про визначення грошових зобов’язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності). Керівник підприємства або уповноважена ним особа можуть бути присутні під час прийняття такого рішення.
11 Податкове повідомлення-рішення приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надсилання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом п’яти робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству.
12. В акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов’язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформлюються, а зазначаються в акті про результати документальної перевірки.
13. Доводи стосовно незгоди з рішеннями митного органу щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування викладаються підприємством під час адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошового зобов’язання, винесених за результатами документальної перевірки, у порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.
14. Порядок оформлення митними органами результатів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, включаючи форми актів, що складаються посадовими особами митних органів у разі невиконання обов’язків керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою та у разі відсутності підприємства за місцезнаходженням, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
15. Дія положень цієї статті поширюється також на громадян, стосовно яких проводилася документальна невиїзна перевірка відповідно до статті 351 цього Кодексу".
191. У статті 356:
1) пункт 6 частини першої виключити;
2) у частині третій слова "чи уповноваженої ним особи" виключити;
3) у частині шостій:
в абзаці першому слова "або уповноваженими ними особами" виключити;
доповнити абзацами такого змісту:
"За зверненням правовласника під час застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності або здійснення контролю товарів у порядку, встановленому статтею 402-1 цього Кодексу, може здійснюватися відбір проб і зразків для ідентифікації наявності або відсутності ознак порушення прав інтелектуальної власності.
Митні органи, за згодою правовласника, мають право здійснювати відбір проб та зразків товарів, щодо яких правовласником надано висновок про наявність порушення прав інтелектуальної власності, з метою підвищення рівня обізнаності, підготовки та навчання посадових осіб митних органів";
4) у частинах сьомій і дев’ятнадцятій слова "або уповноважені ними особи" виключити;
5) у частині восьмій слова "або уповноваженими ними особами" виключити;
6) частину дев’яту викласти в такій редакції:
"9. Декларанти сприяють посадовим особам митних органів під час взяття проб (зразків) товарів і забезпечують здійснення вантажних та інших необхідних операцій";
7) у частині двадцятій слова "або уповноваженою ним особою" виключити, а слова "зазначених осіб" замінити словом "декларанта".
192. У статті 357:
1) у частині третій слова "чи уповноваженої ним особи" виключити;
2) у частині сьомій слова "або уповноважену ним особу" і "або уповноваженій ним особі" виключити;
3) друге речення частини чотирнадцятої виключити;
4) у частині сімнадцятій слова "або уповноваженій ним особі на їх" замінити словами "на його";
5) у частині вісімнадцятій слова "власником або уповноваженою ним особою" замінити словом "декларантом", а слова "власникові або уповноваженій ним особі" виключити;
6) у частині дев’ятнадцятій слова "власнику товарів або уповноваженій ним особі" замінити словом "декларанту".
193. У частині першій статті 360 слова "транзиту, митний" замінити словами і цифрами "транзиту, військової техніки та інших товарів, що переміщуються з використанням Форми 302, митний", а слово "першочергово" - словами "першочергово, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних систем, що регулюють черговість прибуття до державного кордону та/або його перетину".
194. Частину першу статті 361 виключити.
195. У частині другій статті 364 слова "громадянами-підприємцями" і "ними" замінити відповідно словами "фізичною особою - підприємцем" і "ним".
196. Частину п’яту статті 365 викласти в такій редакції:
"5. Митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях, товарів за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, а також відповідно до положень частини третьої статті 195 цього Кодексу), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України".
197. У частині третій статті 368 слово "представлених" замінити словом "наданих".
198. У частині першій статті 369 слово "власника" замінити словом "декларанта".
199. Участині сьомій статті 374 слова "оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником чи громадянином або уповноваженою ним особою" виключити.
200. Участині першій статті 377 слова "в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику" виключити.
201. У статті 379:
1) у частині першій слово "власника" замінити словом "декларанта";
2) у частині другій слова "для підприємств, під" замінити словами "для підприємств, без отримання авторизації для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення, під".
202. У частині сьомій статті 380 слова "власниками таких транспортних засобів" виключити.
203. У частині третій статті 381 слова "внесена грошова застава повертається особі, яка внесла заставу, її спадкоємцю або уповноваженій ними особі, за умови надання такою особою митним органам достатніх доказів знищення чи повного зіпсування таких транспортних засобів" замінити словами "надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, встановлені цим Кодексом".
204. У частині першій статті 387 слова "уповноваженими особами" замінити словами "уповноваженими посадовими особами представництва".
205. У статті 397:
1) частину першу викласти в такій редакції:
"1. До товарів, щодо яких існує підозра у порушенні прав інтелектуальної власності, митні органи застосовують такі заходи щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності:
призупинення митного оформлення товарів на підставі даних митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності відповідно до статті 399 цього Кодексу;
призупинення митного оформлення товарів за ініціативою митного органу відповідно до статті 400 цього Кодексу;
призупинення митного оформлення невеликих партій товарів, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, відповідно до статті 401-1 цього Кодексу.
За винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, такі заходи застосовуються у разі підозри у порушенні прав інтелектуальної власності щодо:
1) товарів, що переміщуються громадянами на митну територію України або за її межі;