Про затвердження Статуту державних воєнізованих аварійно-рятувальних формувань Державної служби України з надзвичайних ситуацій з організації та проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт на гірничорудних і нерудних підприємствах та інших підземних спорудах, окрім вугільних

11. У проєкті, з урахуванням затопленої зони, яка нанесена на план виробок, за результатами розвідки, зазначаються:

маршрути та порядок дій підрозділів (відділень) ДВАРФ і персоналу аварійного об’єкта;

режими провітрювання виробок аварійної ділянки;

порядок організації зв’язку з місця ведення робіт;

визначені місця для відкачування води та пульпи;

заходи щодо доставки і введення в дію технічних засобів з відкачування води та пульпи;

заходи щодо відновлення кріплення виробок;

місця контролю складу аерогазового середовища;

заходи безпеки.

12. У разі загрози затоплення навколоствольного двору нижнього горизонту постраждалих евакуюють з аварійних ділянок, яким загрожує затоплення, на більш високий горизонт до виходів на поверхню.

Якщо люди з виробок нижнього горизонту ще не виведені, а головному водовідливу загрожує затоплення, насосна камера та виробки, що ведуть на нижній горизонт огороджуються тимчасовими водостійкими перемичками.

При прориві води (ропи) у виробки, для попередження затоплення насосних камер, гирла колодязів водозбірників перекриваються, герметичні металеві двері зачиняються, а у разі їх відсутності зводяться тимчасові перемички з мішків, наповнених глиною, піском.

Після виконання цих заходів споруджуються постійні водостійкі перемички із цегли та бетону.

Для рятування людей одне відділення ДВАРФ направляється проти течії води по нижньому горизонту, а інше по верхньому.

13. Під час руху відділення ДВАРФ проти напряму руху води виробками, які не мають у межах маршруту руху виходів на більш високий горизонт, виставляється резервне відділення на підземній базі, яке зобов’язане стежити за підвищенням рівня води в навколоствольному дворі та своєчасно повідомити відділення ДВАРФ, що виконує АРІНР, про необхідність повернення на підземну базу.

У разі загрози швидкого затоплення виробок та відсутності виходу на більш високий горизонт відділення ДВАРФ, яке знаходиться в затопленій виробці, зобов’язане негайно повертатися на підземну базу або поверхню.

У разі прориву води, що супроводжується загазуванням виробок, відділення ДВАРФ, направлені в рудник, шахту для надання допомоги людям, зобов’язані мати ізолюючі саморятівники або кисневі респіратори в достатній кількості для рятування людей, які знаходяться в зоні аварії та зоні можливого ураження.

АРІНР у затоплених виробках проводяться відповідно до законодавства з питань проведення водолазних робіт.

14. При прориві глини, пливунів або гідрозакладки першочергові дії підрозділів ДВАРФ спрямовуються на визначення місця аварії, місцезнаходження людей, установлення з ними зв’язку, надання їм допомоги, відновлення провітрювання аварійної ділянки, попередження розповсюдження аварії.

Для рятування людей одне відділення ДВАРФ направляється нижнім горизонтом проти прорваної маси, що припинила рух, а інше верхнім горизонтом.

У разі направлення відділення ДВАРФ виробками, що не мають виходу на верхній горизонт, необхідно виставити на підземній базі резервне відділення, яке зобов’язане стежити за забезпеченням своєчасного та безпечного повернення відділення ДВАРФ і бути в постійній готовності для надання допомоги.

15. Для припинення розповсюдження виробками прорваної маси виконуються заходи щодо її затримання шляхом зведення фільтруючих, бар’єрних перемичок, дамб, "забурювання" вагонеток, а також улаштування інших видів загороджень, у тому числі й обрушення виробок, якщо це не ускладнить становище людей, які знаходяться в зоні аварії та зоні можливого ураження.

На шляху руху прорваної маси всі вертикальні та похилі виробки, що ведуть на нижній горизонт, перекриваються.

16. Для організації проходу до людей, які знаходяться в зоні аварії та зоні можливого ураження, у результаті прориву глини, пливунів або гідрозакладки проводиться випуск та прибирання прорваної маси, прокладання спеціальних виробок корисними копалинами або супутніми породами. З метою якнайшвидшого підходу до постраждалих АРІНР проводяться з декількох найбільш доцільних напрямків. Прибирання прорваної маси здійснюється шляхом розмиву її водою та відкачки шламовими насосами або шляхом навантаження у вагонетки.

Підходити знизу під замулені виробки забороняється. Якщо АРІНР з верхнього горизонту проводити неможливо, випуск пульпи з вертикальних та похилих виробок знизу допускається тільки під захистом бар’єрних перемичок, споруджених у горизонтальних виробках у безпосередній близькості від місця випуску пульпи. Після випуску маси з похилої виробки, що підіймається вгору, роботи з прибирання пульпи в горизонтальній виробці (щоб уникнути повторного прориву зверху) проводяться після зведення захисної перемички в нижній частині виробки.

17. Глина або пульпа, яка знаходиться в заторах, випускається через невеликі отвори, зроблені в заторі. Якщо пульпа знаходиться за затором під тиском, то розбирання затору повинно проводитися під захистом бар’єрної перемички.

Направляти людей у вертикальні та похилі виробки знизу для безпосереднього розбирання заторів, за якими знаходиться пульпа, забороняється.

18. При загазуванні виробок отруйними хімічними речовинами першочергові дії підрозділів ДВАРФ спрямовуються на рятування людей та надання їм допомоги, визначення складу отруйних речовин, усунення джерела надходження та попередження розповсюдження таких речовин виробками.

Ліквідація наслідків загазування виробок отруйними речовинами проводиться із застосуванням спеціальних заходів, розроблених із залученням спеціалістів відповідних організацій гірничої галузі.

19. Спеціальними заходами передбачається:

порядок дій з дегазації уражених виробок, нейтралізації ураженої зони спеціальними речовинами або ізоляції аварійної ділянки;

заходи безпеки під час проведення АРІНР;

порядок контролю складу аерогазового середовища та відбору проб повітря і шахтної води;

порядок організації зв’язку та передачі інформації на КП (резервному відділенню, на підземну базу).

20. АРІНР у виробках, уражених отруйними речовинами, проводяться в спеціальних газозахисних костюмах відповідно до інструкції щодо їх експлуатації. Проведення АРІНР у небезпечній зоні без застосування спеціальних газозахисних костюмів забороняється.

1. АРІНР на об’єктах метрополітену та метробуду, підземних дренажних виробках кар’єрів, об’єктах циклічно-потокової технології ведуться відповідно до вимог цього Статуту.

2. Ліквідація пожеж на наземних об’єктах, що обслуговуються підрозділами ДВАРФ, проводиться спільно з пожежно-рятувальними підрозділами відповідно до статті 80 Кодексу цивільного захисту України , Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж , затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 26 квітня 2018 року № 340 зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10 липня 2018 року за № 802/32254.

3. При гасінні сульфідного, сірчаного, вугільного та іншого пилу створюються умови, що виключають можливість переходу його у зважений стан.

У разі горіння пилу в кожухах похилих конвеєрів кришки цих конвеєрів дозволяється відкривати тільки послідовно, починаючи з верхніх. Забороняється одночасно відкривати верхні та нижні кришки кожуха конвеєра, що може призвести до активізації розвитку пожежі.

4. З метою запобігання утворення вибухових концентрацій пилу забороняється:

бити по кришках та стінках кожухів конвеєрів;

кидати руду або пісок в осередок вогню;

гасити пил, що горить, компактним струменем води;

змітати пил з обладнання, конструкцій або стін будівлі.

5. Під час проведення АРІНР, які пов’язані з пошуком та наданням допомоги постраждалим під час ліквідації наслідків завалів у кар’єрах (розрізах), здійснюється постійний контроль за станом їх бортів, траншей, уступів, укосів і відвалів. У разі виявлення ознак зсуву порід АРІНР припиняються і вживаються необхідні заходи безпеки.

6. Під час роботи в уступах кар’єрів (розрізів) регулярно проводиться ліквідація нависів, "козирків" та заколів. Роботи щодо ліквідації нависаючих уламків на уступах необхідно проводити механізованим способом. Ручна ліквідація дозволяється тільки під безпосереднім контролем керівних працівників ДВАРФ. Працівники ДВАРФ і працівники аварійного об’єкта, які не зайняті ліквідацією нависів, "козирків" та заколів, евакуюються в безпечне місце.

7. Під час роботи на укосах уступів з кутом нахилу більше 35° гірничорятувальники ДВАРФ зобов’язані користуватися запобіжними поясами з канатами, закріпленими за надійну опору.

АРІНР, які пов’язані з пошуком та рятуванням людей при затопленні або перекиданні драги чи земснаряда, виконуються відповідно до законодавства з питань проведення водолазних робіт.

1. Роботи із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій (профілактика, технічні роботи) (далі - технічні роботи) проводяться основними працівниками ДВАРФ на об’єктах суб’єктів господарювання відповідно до статті 134 Кодексу цивільного захисту України та Порядку здійснення постійного та обов’язкового аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2017 р. № 5.

2. Проведення технічних робіт потребує застосування основними працівниками ДВАРФ засобів захисту органів дихання, спеціального оснащення та спорядження, а також професійних знань і навичок.

3. Підрозділи ДВАРФ під час проведення технічних робіт діють за вказівками головного інженера підприємства під управлінням керівника підрозділу ДВАРФ, який обслуговує цей об’єкт.

4. До початку технічних робіт відповідним працівником підрозділу ДВАРФ проводиться обстеження місць їхнього проведення та збір даних для оцінки обстановки.

5. У процесі підготовки до виконання технічних робіт з основними працівниками ДВАРФ вивчаються умови та порядок їх проведення, проводиться інструктаж з питань охорони праці.

6. Під час виконання технічних робіт (після завершення АРІНР) створюється підземна база, а відділенням ДВАРФ, що працюють в загазованому середовищі (атмосфері), виставляється резерв.

1. Командир ДВАРФ (заступник, помічник) прибувши на об’єкт, де сталася аварія:

бере на себе управління підрозділами ДВАРФ під час проведення АРІНР та виконувати обов’язки керівника робіт;

організовує заходи щодо евакуації працівників аварійного об’єкта, залучення в установленому порядку транспортних засобів, іншого майна аварійного об’єкта до проведення АРІНР;

організовує заходи щодо зупинки проведення АРІНР, у разі якщо виникла підвищена загроза життю або здоров’ю рятувальників та інших осіб, які беруть участь у ліквідації наслідків аварії;

приймає інші рішення, необхідні для ліквідації наслідків аварії та забезпечення безпеки постраждалих.

2. Помічник командира загону (взводу), відповідальний за медичне забезпечення:

виїжджає з підрозділами за сигналом "Тривога" для ліквідації наслідків аварій, які сталися на об’єктах, що обслуговуються;

надає домедичну допомогу постраждалим на місці їхнього виявлення, підземній базі та/або медичному пункті;

за необхідності відправляє постраждалих у лікувальні заклади;

стежить за станом здоров’я та самопочуттям працівників ДВАРФ;

здійснює контроль за самопочуттям працівників ДВАРФ, яких виведено з аварійного об’єкта для відпочинку, дотриманням режиму праці, відпочинку та харчування, якістю їжі, санітарним станом та відповідністю гігієнічним нормам приміщень, виділених для спеціальних служб ДВАРФ.

3. Командир взводу (пункту) ДВАРФ:

здійснює контроль за виконанням підпорядкованим підрозділом завдань за призначенням;

до прибуття старших посадових осіб ДВАРФ здійснює безпосереднє управління підпорядкованими працівниками ДВАРФ під час проведення ними АРІНР;

після прибуття з підрозділом ДВАРФ на аварійний об’єкт, оцінює обстановку, отримує від керівника робіт з ліквідації наслідків аварії оперативне завдання в письмовому вигляді, визначає завдання відділенням ДВАРФ, які прибули на аварійний об’єкт;

виконує обов’язки керівника робіт, знає аварійну обстановку на аварійному об’єкті, прогноз її розвитку, уточнює ПЛА, оперативний план, наявність працівників ДВАРФ, кількість, місцезнаходження, технічний стан спеціальної техніки та наявність матеріальних засобів для проведення АРІНР;

здійснює безпосереднє управління підпорядкованими працівниками під час проведення ними АРІНР, забезпечує ефективне і безпечне виконання робіт;

організує виконання заходів ПЛА, оперативних планів та контролює якість виконаних робіт;

разом з керівником робіт з ліквідації наслідків аварії та старшою посадовою особою аварійного об’єкта забезпечує роботу на КП спеціальних служб під час ліквідації наслідків аварії;

організує чергування і несення служби працівниками підрозділу ДВАРФ, що виїхав за сигналом "Тривога" на аварійний об’єкт;

забезпечує виконання завдань, постійний зв’язок з підрозділами ДВАРФ (при виконанні ними завдань за призначенням), своєчасне отримання підпорядкованими працівниками необхідного обладнання та матеріальних засобів для проведення АРІНР;

у разі потреби - викликає додаткові підрозділи ДВАРФ.

4. Заступник (помічник) командира взводу ДВАРФ:

у разі прибуття першим на аварійний об’єкт виконує обов’язки керівника робіт до прибуття старших посадових осіб ДВАРФ;

здійснює безпосереднє управління підпорядкованими працівниками ДВАРФ під час проведення ними АРІНР на аварійному об`єкті;

очолює одне або декілька відділень ДВАРФ;

у разі потреби виконує інші завдання (ведення оперативної документації, виконання необхідних розрахунків тощо);

має інформацію про хід проведення АРІНР і готовий, у разі потреби, замінити старшу посадову особу ДВАРФ, виконувати обов’язки керівника робіт.

5. Командир відділення ДВАРФ:

здійснює безпосереднє управління підпорядкованими працівниками підрозділу ДВАРФ під час проведення АРІНР;

вимагає дотримання заходів безпеки підпорядкованими працівниками підрозділу ДВАРФ при проведенні АРІНР;

знає завдання відділення відповідно ПЛА та оперативного плану;

роз’ясняє працівникам відділення обстановку на аварійному об`єкті, отримане завдання, місце розташування підземної бази (включення в респіратори);

підтримує постійний зв’язок з керівником робіт, інформуючи його про дії відділення та обстановку на аварійній ділянці;

перед спуском у рудник, шахту або входом на аварійний об’єкт та на місці включення в респіратори стежить за перевіркою респіраторів і правильністю включення у них працівників свого підрозділу, перевіряє наявність спорядження у кожного з працівників відповідно до отриманих завдань;

визначає місце (якщо керівник робіт не визначив таке місце) включення та виключення з респіраторів при вході та виході із загазованих виробок;

проводить розрахунок часу перебування підпорядкованих працівників відділення в умовах непридатного для дихання аерогазового середовища, підвищеної та низької температури;

стежить за самопочуттям працівників відділення під час виконання завдань за призначенням, веде контроль за витратою кисню;

негайно виводить працівників відділення на свіжий струмінь повітря у разі поганого самопочуття одного з них або виходу з ладу респіратора;

доповідає після виходу із непридатного для дихання аерогазового середовища старшій посадовій особі ДВАРФ, яка знаходиться на підземній базі або на КП, про виконання завдання та обстановку на аварійній ділянці;

після виходу з аварійного об’єкта доповідає керівнику робіт про виконання завдання, робить відповідний запис в оперативному журналі та забезпечує приведення в готовність респіраторів і оснащення відділення.

6. Водій оперативного автомобіля:

забезпечує своєчасний виїзд оперативного автомобіля за сигналом "Тривога" та якнайшвидшу доставку відділення ДВАРФ й обладнання на аварійний об’єкт, дотримання Правил дорожнього руху під час руху;

знає найкоротший шлях та під’їзди до об’єктів, що обслуговуються, їх запасні виходи (флангові стволи, шурфи тощо);

допомагає працівникам підрозділу ДВАРФ під час підготовки до спуску в рудник, шахту;

під час перебування на промисловому майданчику аварійного об’єкта, забезпечує постійну готовність автомобіля до виїзду, збереження його оснащення;

після повернення в підрозділ уживає заходів щодо перевірки справності транспортного засобу та дозаправки його до встановлених норм.

7. Замикаючий у відділенні здійснює управління відділенням ДВАРФ, стежить за рухом відділення ДВАРФ виробками, самопочуттям працівників, у разі потреби дублює сигнали командира відділення ДВАРФ.

8. Черговий поста безпеки:

не пропускає людей без респіраторів у загазовані та небезпечні виробки, комунікації, приміщення;

інформує керівника робіт про осіб, які заходять на аварійну ділянку та виходять з неї;

направляє людей, які виходять із загазованих виробок, приміщень, на свіжий струмінь повітря, а в разі необхідності надавати їм домедичну допомогу;

контролює склад аерогазового середовища за допомогою аналізаторів, стежить за станом виробок та доповідає про нього керівнику робіт у встановленому порядку.

9. Черговий біля засобів зв’язку:

постійно знаходиться біля засобів зв’язку відділення (радіостанції, телефону), нічим не відволікається, приймає виклики, службові розпорядження, донесення та своєчасно їх передає встановленим порядком;

після отримання повідомлення про аварію на об’єкті, що обслуговується, негайно включає сигнал "Тривога", заповнює путівку на виїзд підрозділу (у двох примірниках) та вручає її разом із ПЛА старшій посадовій особі (командиру чергового відділення ДВАРФ);

викликає на аварійний об’єкт інші підрозділи ДВАРФ згідно з планом виїздів та отримує від них відомості про наслідки аварії;

під час прийому чергування перевіряє справність засобів зв’язку, наявність зв’язку з іншими підрозділами ДВАРФ та об’єктами, що обслуговуються;

підтримує постійний зв’язок з відповідними посадовими особами КП та відділень ДВАРФ, які беруть участь у проведенні АРІНР;

інформує керівника робіт про обстановку та послідовність виконання завдань відділеннями ДВАРФ, які беруть участь у проведенні АРІНР;

передає розпорядження керівника робіт старшим посадовим особам відділень, які беруть участь у проведенні АРІНР.

10. Працівник відділення ДВАРФ:

знає оперативне завдання відділення;

ретельно запам’ятовує шлях, що пройдено;

стежить за ходом робіт та діями працівників відділення ДВАРФ, станом місця виконання робіт;

підтримує з командиром відділення ДВАРФ постійний зв’язок, негайно повідомляє його про виявлені небезпечні фактори;

не залишає без дозволу місце розташування відділення ДВАРФ;

уміло застосовує технічні засоби, якими оснащене відділення ДВАРФ;

швидко і точно виконує накази та розпорядження командира відділення ДВАРФ;

надає допомогу працівникам відділення при виконанні ними завдань за призначенням, стежити за їхнім самопочуттям;

у разі виявлення несправності в респіраторі або поганому самопочутті негайно сповіщає про це командира відділення ДВАРФ;

стежить за тиском кисню в балоні респіратора (захисною здатністю респіратора), без необхідності не користуватися аварійним клапаном, не розмовляти через мундштук респіратора та не пересувається занадто швидко у непридатному для дихання аерогазовому середовищі;

включається в респіратор та виключається з нього тільки за командою командира відділення ДВАРФ;

знає місце розташування КП, підземної бази (резервного відділення);

після виходу з аварійного об’єкта негайно перезаряжає свій респіратор, перевіряє його, приводить в належний стан закріплене оснащення, спецодяг.

Види оперативної документації, ведення якої здійснюється на КП під час організації та проведення АРІНР:

оперативний журнал з ліквідації наслідків аварії;

оперативний план заходів з ліквідації наслідків аварії;

добовий графік залучення підрозділів ДВАРФ до ліквідації наслідків аварії.

В оперативний журнал з ліквідації наслідків аварії заноситься:

час виклику підрозділу ДВАРФ для ліквідації наслідків аварії, прізвище і посада того, хто викликав;

час прибуття підрозділів ДВАРФ та спеціальних технічних засобів на аварійний об'єкт;

кількість відділень (кількісний склад оперативної одиниці), прізвища командирів, що прибули на аварійний об'єкт;

обстановка, яка склалася на аварійному об'єкті, на момент прибуття підрозділів ДВАРФ та подальші її зміни під час проведення АРІНР;

завдання підрозділу ДВАРФ від керівника робіт з ліквідації наслідків аварії за його підписом;

завдання керівника робіт підрозділам ДВАРФ, час їх отримання;

прізвища керівників підрозділів ДВАРФ, аварійного об'єкта, кількість працівників ДВАРФ, аварійного об'єкта, членів ДГК, що отримали завдання;

необхідне додаткове оснащення;

розпорядження керівника робіт працівникам об'єкта, членам ДГК та результати їх виконання;

час прибуття підрозділів ДВАРФ на підземну базу або до місця включення в респіратори, час початку виконання завдання;

інформація про виконання завдання;

час повернення із загазованого середовища, виходу з рудника, шахти осіб, які брали участь в АРІНР;

результати виконання завдань підрозділами ДВАРФ, членами ДГК та іншими працівниками аварійного об'єкта;

окремі результати аналізу аерогазового середовища об'єкта, його температури тощо, для враховування під час проведення АРІНР.

До оперативного журналу додаються схеми, ескізи, результати розрахунків, оперативні плани, які було складено під час проведення АРІНР.

В оперативний план заходів з ліквідації наслідків аварії (відповідно до обраної технології, залежно від умов та характеру розвитку аварії) заноситься:

послідовність виконання заходів з рятування людей;

дії осіб, які беруть участь в організації та проведенні АРІНР.

У добовий графік залучення підрозділів ДВАРФ до ліквідації наслідків аварії заноситься:

наіменування підрозділів, що залучаються до ліквідації наслідків аварії на об'єкті, що обслуговується;

дата залучення підрозділу та розподіл за змінами.

__________

Примітка:

залежно від ступеня задимленості виробок витрата кисню збільшується відповідно зменшенню швидкості руху.

__________

Примітки:

1. Запасні балони та патрони доставляються на підземну базу відділеннями, які виставляються в резерв відділенням, які виконують завдання в загазованих виробках, або членами ДГК.

2. Кількість саморятівників та котушок зв'язку, які беруться в рудник (шахту), визначається керівником аварійно-рятувальних робіт та розподіляється командиром відділення для транспортування між респіраторниками відділення.

3. Якщо в помічника командира взводу, відповідального за медичні заходи, відсутній апарат ШВЛ, то він бере апарат ШВЛ відділення.

4. Рятувальна мотузка довжиною 50 - 100 м береться при наданні допомоги людині, яка упала у вертикальну виробку (довжина мотузки залежить від глибини вертикальних виробок на об'єктах, що обслуговуються).

5. Табель може доповнюватись устаткуванням, апаратурою та пристроями з урахуванням специфіки робіт, що виконуються підрозділами на підприємствах, що обслуговуються.